Агрономи працюють над тим, щоб зрозуміти та оптимізувати складну взаємодію між рослинами, ґрунтами з власною екосистемою та навколишнім середовищем, щоб підвищити врожайність, оптимізувати здоров'я ґрунтів, покращити продовольчу безпеку та сприяти екологічній стійкості. Із зростаючим попитом на продукти харчування та зростаючим тиском на сільськогосподарські ресурси галузь агрономії стала більш важливою, ніж будь-коли, у вирішенні глобальних проблем, таких як зміна клімату, продовольча безпека та погіршення навколишнього середовища.
ІсторіяРедагувати
Витоки землеробстваРедагувати
Сільське господарство є одним із найважливіших досягнень в історії людства, забезпечуючи стабільне та надійне джерело їжі, яке дозволило зростати людській популяції та створювати осілі громади. Більшу частину історії людства люди жили невеликими кочовими групами, які для виживання покладалися на збирання диких рослин, риболовлю та полювання. Ці суспільства були дуже мобільними, групи часто переміщалися в пошуках їжі та інших ресурсів. Приблизно 12 000 років тому, під час так званої неолітичної революції, люди почали одомашнювати рослини, відбираючи та культивуючи рослини з бажаними властивостями, такими як більші насіння та легші для збору плоди. Це дозволило отримати більш надійне джерело їжі та перехід від кочового до осілого способу життя. Невдовзі після цього відбулося приручення тварин, коли люди вибірково розводили диких тварин, таких як овець, кіз і велику рогату худобу, щоб бути більш слухняними та легшими для керування. Це дозволило більш ефективно використовувати такі ресурси, як молоко, вовна та м’ясо. Зі створенням осілих громад люди розробили нові сільськогосподарські методи, такі як зрошення, сівозміну та використання плугів і тяглових тварин для підвищення врожайності та продуктивності. Ці методи дозволили більш масштабне землеробство та більш ефективне використання землі та ресурсів.
Сільське господарство поширилося по всьому світу, у різних регіонах розвивалися власні культури та сільськогосподарські методи. В Америці, наприклад, сільське господарство розвивалося незалежно, і такі культури, як кукурудза, квасоля та кабачки, стали основними продуктами харчування індіанців. В Азії поширилося вирощування рису, а в Європі основними культурами були пшениця і ячмінь.
Розвиток сільського господарства сприяв зростанню людської популяції та створенню більш складних суспільств. Сільське господарство також призвело до розвитку торгівлі та спеціалізації праці, а також негативному впливу на навколишнє середовище, таких як вирубка лісів та ерозія ґрунту.
Розвиток селекції рослинництваРедагувати
Селекція сільськогосподарських культур — це процес відбору та розвитку сортів рослин із бажаними властивостями, такими як висока врожайність, стійкість до хвороб або покращений вміст поживних речовин. Цей процес триває тисячоліттями і зіграв вирішальну роль у розвитку сільського господарства та людської цивілізації.
Найперші форми селекції сільськогосподарських культур, ймовірно, були ненавмисними, коли ранні фермери зберігали та пересаджували насіння з найкращих рослин на своїх полях. Згодом ці рослини розвивали характеристики, які добре підходили до місцевого середовища та сільськогосподарської практики. Деякі ранні фермери також практикували навмисну селекцію, використовуючи такі методи, як вибіркове запилення або гібридизація для виведення нових сортів.
Традиційні методи, такі як гібридизація та селекція, удосконалювалися протягом століть сільськогосподарської практики. Ці методи включають схрещування рослин із бажаними ознаками для отримання потомства з комбінацією цих ознак. Завдяки повторному відбору найкращих нащадків фермери та селекціонери могли поступово виводити нові сорти, які були краще адаптовані до місцевих умов вирощування та мали бажані характеристики.
У 20 столітті прогрес у генетиці та біотехнології призвів до розробки нових методів селекції, таких як селекція за допомогою маркерів та генна інженерія. Ці методи дозволяють селекціонерам ідентифікувати та маніпулювати конкретними генами, пов’язаними з бажаними ознаками, такими як стійкість до шкідників або посухостійкість. Незважаючи на суперечливість, ці методи мають потенціал значно прискорити темпи покращення врожаю та забезпечити вирішення деяких із найактуальніших світових проблем сільського господарства.
Виникнення наукового землеробстваРедагувати
Хоча перші згадки системного підходу до сільського госпорадства були з часів Стародавньої Греції та Стародавнього Риму, виникнення наукового сільського господарства можна віднести до 18 століття, коли такі вчені, як Джетро Талл і Антуан Лавуазьє, почали застосовувати наукові принципи для вивчення сільського господарства. Англійський фермер Талл пропагував використання кінних сівалок для підвищення ефективності посіву насіння, а французький хімік Лавуазьє визнавав важливість кисню в диханні рослин.
У 19 столітті вивчення сільського господарства почало набувати більш формалізованої та інституціоналізованої форми. Створення сільськогосподарських дослідних станцій і заснування сільськогосподарських університетів і коледжів допомогло створити новий клас професійних аграрних учених і дослідників.
Еволюція агрономії як дисципліниРедагувати
Агрономія виникла як окрема галузь наприкінці 19-го та на початку 20-го століть, коли були створені сільськогосподарські науково-дослідні установи та розроблено нові технології. Ранні дослідники сільського господарства зосереджувалися на підвищенні родючості ґрунту, створенні нових сортів сільськогосподарських культур і вдосконаленні систем зрошення.
Наприкінці 19-го та на початку 20-го століть сільськогосподарські науково-дослідні установи були створені по всьому світу, зокрема в Європі, Сполучених Штатах та Азії. Ці установи зосереджувалися на вивченні фізіології рослин, ґрунтознавства та управління рослинництвом з метою підвищення продуктивності сільського господарства та продовольчої безпеки.
Сьогодні агрономія є міждисциплінарною галуззю, яка включає вивчення фізіології рослин, генетики, ґрунтознавства, метеорології тощо. Агрономи працюють над розведенням нових сортів сільськогосподарських культур, які є більш стійкими до зміни клімату, зменшують вплив сільськогосподарських методів на навколишнє середовище та підвищують продовольчу безпеку.
Історія агрономії в УкраїніРедагувати
Піднесення агрономії припадає на період 1918–1929 рр. до початку колективізації, коли українські дослідники використовували широкі можливості науково-дослідницької роботи, що було зумовлене кінечністю для більшовицької влади інтенсивно відбудовувати сільське господарство. В ці роки агрономія в Україні набирає планомірного характеру, обіймаючи всі її галузі. Створена мережа метеорологічної служби. Розгорнулася ґрунтознавча робота, що дала в 1920-х рр. першу зведену карту ґрунтів України і 10 томів «Матеріалів дослідження ґрунтів України» Українські селекціонери створили ряд високо-цінних сортів с-г культур («українка», «кооператорка» та ін.) Науково-дослідницькі станції (в 1927 р. вже 35) працювали за єдиною програмою. Організовано було кілька заповідників: Асканія Нова, цілющі степи Старосамбірщини, Надозв'я.
Від другої половини 1920-х років починаються переслідування українських учених в УССР, а робота установ дедалі перебудовується в зв'язку з переходом до колективізації.
Початок розвитку агрономії в Україні зв'язаний з організацією цукробурякового виробн. і створенням дослідних станцій.
Видатним агрономом-дослідником у 2-й пол. 19 ст. в Україні був О. О. Ізмаїльський — віце-президент Полтавського с. -г товариства. Розроблені Полтавською дослідною станцією способи обробітку ґрунту і внесення добрив (1884) лягли в основу тодішньої системи землеробства і були використані багатьма дослідними установами і господарствами царської Росії.. В сітці Всеросійського товариства цукрозаводчиків у кін. 19 ст. використовувались результати досліджень А. Є. Зайкевича, який розробив рядковий спосіб внесення добрив. О. І. Душечкін (1907), вивчаючи живлення цукр. буряків, встановив, що вони засвоюють поживні речовини протягом усього періоду вегетації. Цим було доведено потребу внесення добрив з осені під глибоку оранку і весною в рядки. В. В. Бутов на Синельниківській дослідній станції розробив карбідний метод визначення вологи в ґрунті. Але найбільшим досягненням дореволюц. А. в Україні було створення наукової класифікації парів.
У розробці основних положень наукової агрономії велику роль відіграли М. В. Ломоносов, А. Т. Болотов, І. І. Комов, М. І. Афонін, О. В. Совєтов, В. В. Докучаєв, П. А. Костичев, І. О. Стебут, К. А. Тімірязєв та ін. Найкращі традиції були сприйняті І. В. Мічуріним, В. Р. Вільямсом, Д. М. Прянішніковим, Т. Д. Лисенком та ін. Важливою особливістю рад. А. є те, що вона робить широкі теоретичні узагальнення, спираючись на безприкладний в історії землеробства досвід колгоспів і радгоспів, на масовий рух новаторів с.-г виробництва.
Великі соціалістич. перетворення на селі розкрили горизонти для подальшого розвитку агрономіч. науки. Вже в перші роки Рад. влади в Україні комплексно обґрунтовувавлись агрономічні заходи. Численними дослідженнями було показано велику роль мікроорганізмів у створенні структури ґрунту і запасів поживних речовин. В 20-х рр. 20 ст. на Носівській дослідній станції К. К. Гедройц розробив теорію колоїдного вбирного комплексу ґрунту, на якій базується вапнування кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів. Теоретич. дослідженнями показано велике значення органо-мінер. системи добрив, яка широко застосовується тепер у колгоспах і радгоспах.
Розвиток А. в Україні характеризується розробленням для окремих природно-економічних зон системи заходів, спрямованих на одержання макс. кількості с.-г продукції на кожні 100 га зем. угідь і зниження її собівартості. Тепер в УРСР розробляються прогресивні системи ведення господарства не тільки для окремих зон і районів, а й для окремих колгоспів і радгоспів.
Тісний зв'язок А. з життям, узагальнення досвіду передових колгоспів і радгоспів забезпечують розширення теоретич. досліджень і ефективне застосування досягнень науки у виробництві.
в 20-х рр. в УССР постали численні періодичні видання, зокрема «Вісник с-г науки та досвідної справи», «Сільський Господар», «Вісник садівництва, виноградарства та городництва», «Український Аґроном», «С-г машина», «Механізація сільського господарства», «Меліоративні питання» і ряд ін. у Харкові «Вісник Пасічництва» в Києві та ін. На Зах. Україні виходили «Сільський Гсподар» (Львів — Ярослав 1925–1944 рр.) «Український пасічник» (1928–1944 рр.), «Хліборобська молодь» (1934–1939 рр.) «Український агрономічний вісник» (1934–1938 рр.)
Напрямки агрономіїРедагувати
Агрономія є міждисциплінарною галуззю, яка охоплює широкий спектр областей, пов'язаних з вивченням рослин та їх середовища. Деякі з ключових областей агрономії включають селекцію рослин, фізіологію сільськогосподарських культур, ґрунтознавство, метеорологію та екологію.
Селекція рослин – це процес виведення нових сортів культур, які є більш продуктивними, стійкими до хвороб і шкідників і краще пристосованими до конкретних умов вирощування. Селекціонери використовують різні методи для виведення нових сортів, включаючи схрещування, генну інженерію та молекулярну селекцію. (Див. також: Генетика, Селекція, Біотехнологія, Біоінженерія)
Ґрунтознавство – це дослідження фізичних, хімічних і біологічних властивостей ґрунтів та їхньої ролі в рості та розвитку рослин. Ґрунтознавці працюють над тим, щоб зрозуміти родючість ґрунту, кругообіг поживних речовин і методи збереження ґрунту для підвищення продуктивності та сталості сільського господарства. (Див. також: Родючість ґрунту,Меліорація, Агрохімія, Відновлювальне землеробство)
Агрометеорологія вивчає атмосферу та погодні умови. В агрономії метеорологи вивчають погодні умови та їхній вплив на сільськогосподарські культури, включаючи температуру, кількість опадів і вітер. Вони також використовують моделі прогнозу погоди для прогнозування врожайності та керування сільськогосподарськими методами.
Екологія – це вивчення взаємозв'язків між живими організмами та їх середовищем. В агрономії екологи вивчають взаємодію між рослинами, тваринами та їхнім середовищем для розробки стійких методів ведення сільського господарства, які захищають біорізноманіття та сприяють здоров’ю екосистем. (Див. також: Агроекологія)
Агрономія – це широка та міждисциплінарна галузь, яка охоплює багато різних областей дослідження. Поєднуючи знання з селекції рослин, фізіології сільськогосподарських культур, ґрунтознавства, метеорології та екології, агрономи працюють над розробкою сталих методів ведення сільського господарства, які можуть прогодувати зростаюче населення світу, одночасно захищаючи природні ресурси нашої планети.
Засоби та методи агрономіїРедагувати
Агрономія, як наука та технологія виробництва та використання рослин для їжі, палива, корму та волокна, вимагає використання різноманітних інструментів і методів для оптимізації виробництва сільськогосподарських культур та екологічної стійкості. У цьому розділі представлено огляд основних інструментів і методологій, які використовують агрономи для підвищення продуктивності сільського господарства, збереження ресурсів і пом’якшення наслідків зміни клімату.
Випробування та аналіз ґрунтуРедагувати
Тестування та аналіз ґрунту є основними інструментами для агрономів, оскільки вони допомагають визначити стан екосистеми ґрунту (макро- та мікроорганізмів), вміст органічних і мінеральних речовин, рівень рН та структуру ґрунту. Ці аналізи дозволяють розробити індивідуальні рекомендації щодо внесення органічних та мінеральних добрив і вапнування для оптимізації росту рослин і врожайності. Загальні методи дослідження ґрунту включають:
Відбір проб ґрунту: відбір проб ґрунту з різних глибин і місць у межах поля для забезпечення репрезентативних даних.
Лабораторний аналіз: аналіз зразків ґрунту на вміст поживних речовин, pH та інші параметри за допомогою різних хімічних і спектроскопічних методів.
Дистанційне зондування та точне землеробствоРедагувати
Польський Pteryx UAV — цивільний БПЛА для аерофотозйомки та фотокартографії зі стабілізованою головкою камери.
Технології дистанційного зондування, такі як супутникові зображення та камери на базі дронів, надають детальну інформацію про здоров’я врожаю, вологість ґрунту та зараження шкідниками. Ці технології дозволяють агрономам швидко й точно контролювати великі площі землі. Поєднуючи дані дистанційного зондування з обладнанням із підтримкою GPS і системами підтримки прийняття рішень, методи точного землеробства дозволяють цілеспрямовано вносити добрива, воду, та засоби захисту, зменшуючи витрати та негативний вплив на навколишнє середовище. Ключові компоненти точного землеробства включають:
Технологія змінного внесення (VRT): дозволяє точно застосовувати вхідні дані на основі конкретних польових умов і вимог.
Географічні інформаційні системи (ГІС): сприяють зберіганню, аналізу та візуалізації просторових даних для управління культурами та планування землекористування.
Моніторинг урожайності та картографування: використання датчиків і технології GPS для запису та аналізу даних про врожайність культур для прийняття управлінських рішень.
Селекція рослин і біотехнологіяРедагувати
Селекція рослин і біотехнологія відіграють важливу роль в агрономії, оскільки вони дозволяють виводити сорти сільськогосподарських культур з бажаними властивостями, такими як висока врожайність, стійкість до хвороб і стійкість до абіотичного стресу. Інструменти та методи, які використовуються в цій області, включають:
Традиційне розведення рослин: контрольоване перехресне запилення та відбір рослин із бажаними ознаками протягом кількох поколінь.
Відбір за допомогою маркерів: використання молекулярних маркерів для відстеження конкретних генів і відбору рослин із бажаними ознаками під час процесу селекції.
Інтегрована боротьба зі шкідниками (ІБШ) — це комплексний підхід до боротьби зі шкідниками, спрямований на мінімізацію використання шкідливих хімічних пестицидів і зменшення негативного впливу на навколишнє середовище та здоров'я споживачів сільськогосподарської продукції. Він передбачає моніторинг популяцій шкідників, встановлення економічних порогів для втручання та використання комбінації біологічних, культуральних та хімічних методів контролю. Ключові компоненти ІБШ включають:
Біологічний контроль: використання природних ворогів, таких як хижаки, паразити та патогени, для контролю популяції шкідників.
Культурний контроль: маніпуляції з навколишнім середовищем або методами управління врожаєм для зменшення популяції шкідників і шкоди.
Хімічний контроль: цілеспрямоване та розумне використання пестицидів з акцентом на мінімізацію впливу на навколишнє середовище та розвитку стійкості.
Стале та відновлювальне сільське господарствоРедагувати
Стале сільське господарство та відновлювальне сільське господарство — це набір методів управління, спрямованих на підтримку та покращення здоров’я ґрунту, родючості ґрунту, зменшення ерозії та підвищення ефективності використання води. Принципи включають мінімальне порушення екосистеми ґрунту (мінімізація оранки), постійне ґрунтове покриття та сівозміну. Інструменти та техніки включають:
Пермакультура (від англ.permaculture — permanent agriculture — «Стале сільське господарство») — підхід до проектування сталих систем і система ведення сільського господарства, що працює в гармонії з природними процесами з мінімальними витратами праці і без шкоди для довкілля.
Система нульового обробітку ґрунту (No-till), або Strip-till, або мінімальний обробіток: використання спеціалізованого обладнання для посіву насіння або вирощування культур із мінімальним порушенням структури та екосистеми ґрунту.
Сидерати: посів покривних культур сидератів між сезонами товарних культур для захисту та покращення ґрунту, запобігання ерозії та придушення бур’янів.
Сівозміна: практика вирощування різних культур у запланованій послідовності на одній і тій самій ділянці землі, щоб порушити цикли шкідників, зменшити тиск хвороб і зберегти родючість ґрунту.
Іригація та водне господарствоРедагувати
Ефективне управління водними ресурсами має вирішальне значення для сталого сільського господарства, особливо в регіонах з дефіцитом води. Агрономи використовують різні інструменти та технології для оптимізації використання води та мінімізації відходів. Деякі з них включають:
Датчики вологості ґрунту: пристрої, які вимірюють рівень вологості ґрунту, допомагаючи фермерам визначати, коли та скільки зрошувати.
Планування зрошення: використання даних про випаровування врожаю, прогнозів погоди та інформації про вологість ґрунту для планування заходів зрошення та оптимізації використання води.
Системи крапельного зрошування та мікрозрошування: методи, які доставляють воду безпосередньо до кореневої зони рослин, зменшуючи втрати на випаровування та підвищуючи ефективність використання води.
Інженерія біологічних системРедагувати
Інженерія біологічних систем (ІБС) відіграє важливу роль в агрономії, надаючи інноваційні рішення для оптимізації сільськогосподарської продуктивності та стійкості. ІБС поєднує інженерні принципи з біологічними та фізичними науками для вирішення проблем у рослинництві, екологічному менеджменті та збереженні ресурсів. (див. такожТочне землеробство, Вертикальна ферма). Основні напрямки інженерії біологічних систем у контексті агрономії включають:
Yara N-Sensor ALS, встановлений на куполі трактора – система, яка реєструє відбиття світла від посівів, розраховує рекомендації щодо внесення добрив, а потім змінює кількість розкиданих добрив. (Див.Точне землеробство)Сенсорні технології та автоматизація: розробка та застосування датчиків, технологій візуалізації та автономних систем для таких завдань, як моніторинг вологості ґрунту, оцінка здоров’я рослин і операції точного землеробства. (див. такожАвтоматизація технологічних процесів, Автоматизація виробництва)
Сільське господарство з контрольованим середовищем: проектування та оптимізація систем для вирощування сільськогосподарських культур у контрольованому середовищі, включаючи контроль клімату, доставку поживних речовин та енергоефективність.
Циркулярне (циклічне) сільське господарство — це підхід, спрямований на мінімізацію і переробку відходів, і максимізацію ефективності використання ресурсів шляхом замикання циклів у сільськогосподарській системі. Це може передбачати використання сільськогосподарських відходів як сировину для виготовлення біопалива, біополімерів й біопластику, промислової хімії, оптимізацію виробничих процесів, мінімізацію використання синтетичних матеріалів, та технології відновлення ресурсів, таких як системи управління гноєм, виробництво біогазу та відновлення поживних речовин із потоків сільськогосподарських відходів. (див. також.Пермакультура, Циркулярна економіка, Біопаливо, Сталий розвиток)
Адаптація до зміни клімату та пом’якшення наслідківРедагувати
Агролісівництво (агролісомеліорація): включення дерев і кущів у сільськогосподарські системи для забезпечення різноманітних переваг, таких як поглинання вуглецю, покращення ґрунту та забезпечення середовища існування для запилювачів і природних ворогів шкідників.
Вуглецеве землеробство: впровадження практик, які збільшують накопичення вуглецю в сільськогосподарських ґрунтах, наприклад, нулевий обробіток ґрунту (No-till), біочар (біовугілля), сидерати, багаторічні рослини та органічні добавки. (див.Вуглецевий цикл)
Підсумовуючи, інструменти агрономії різноманітні та постійно розвиваються завдяки прогресу, інноваціям та підривним інноваціям в технології та нашому розумінню наук про рослини та ґрунти. Ці інструменти дозволяють агрономам розробляти та впроваджувати стратегії, які оптимізують виробництво сільськогосподарських культур, одночасно зберігаючи навколишнє середовище та природні ресурси для майбутніх поколінь. (див. Перспективні технології, Соларпанк)
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Agronomiya znachennya Agrono miya grec agros pole i nomos zakon zvichaj nauka yaka zoseredzhena na vivchenni silskogospodarskih kultur gruntiv i navkolishnogo seredovisha z metoyu pidvishennya efektivnosti ta stalosti silskogospodarskih sistem Agronomiya ohoplyuye shirokij spektr galuzej vklyuchayuchi fiziologiyu roslinnictva gruntoznavstvo selekciyu roslin borotbu zi shkidnikami metodi stalogo vedennya silskogo gospodarstva ta inshi silskogospodarski nauki V shirokomu znachenni agronomiya vivchaye naukovi osnovi silskogospodarskogo virobnictva Zhniva psheniciAgronomi pracyuyut nad tim shob zrozumiti ta optimizuvati skladnu vzayemodiyu mizh roslinami gruntami z vlasnoyu ekosistemoyu ta navkolishnim seredovishem shob pidvishiti vrozhajnist optimizuvati zdorov ya gruntiv pokrashiti prodovolchu bezpeku ta spriyati ekologichnij stijkosti Iz zrostayuchim popitom na produkti harchuvannya ta zrostayuchim tiskom na silskogospodarski resursi galuz agronomiyi stala bilsh vazhlivoyu nizh bud koli u virishenni globalnih problem takih yak zmina klimatu prodovolcha bezpeka ta pogirshennya navkolishnogo seredovisha Zmist 1 Istoriya 1 1 Vitoki zemlerobstva 1 2 Rozvitok selekciyi roslinnictva 1 3 Viniknennya naukovogo zemlerobstva 1 4 Evolyuciya agronomiyi yak disciplini 1 5 Istoriya agronomiyi v Ukrayini 1 6 Chasopisi 2 Napryamki agronomiyi 3 Zasobi ta metodi agronomiyi 3 1 Viprobuvannya ta analiz gruntu 3 2 Distancijne zonduvannya ta tochne zemlerobstvo 3 3 Selekciya roslin i biotehnologiya 3 4 Integrovana borotba zi shkidnikami 3 5 Stale ta vidnovlyuvalne silske gospodarstvo 3 6 Irigaciya ta vodne gospodarstvo 3 7 Inzheneriya biologichnih sistem 3 8 Adaptaciya do zmini klimatu ta pom yakshennya naslidkiv 4 Div takozh 5 Literatura 5 1 Knigi 5 2 Zhurnali 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiVitoki zemlerobstva Redaguvati Silske gospodarstvo ye odnim iz najvazhlivishih dosyagnen v istoriyi lyudstva zabezpechuyuchi stabilne ta nadijne dzherelo yizhi yake dozvolilo zrostati lyudskij populyaciyi ta stvoryuvati osili gromadi Bilshu chastinu istoriyi lyudstva lyudi zhili nevelikimi kochovimi grupami yaki dlya vizhivannya pokladalisya na zbirannya dikih roslin ribolovlyu ta polyuvannya Ci suspilstva buli duzhe mobilnimi grupi chasto peremishalisya v poshukah yizhi ta inshih resursiv Priblizno 12 000 rokiv tomu pid chas tak zvanoyi neolitichnoyi revolyuciyi lyudi pochali odomashnyuvati roslini vidbirayuchi ta kultivuyuchi roslini z bazhanimi vlastivostyami takimi yak bilshi nasinnya ta legshi dlya zboru plodi Ce dozvolilo otrimati bilsh nadijne dzherelo yizhi ta perehid vid kochovogo do osilogo sposobu zhittya Nevdovzi pislya cogo vidbulosya priruchennya tvarin koli lyudi vibirkovo rozvodili dikih tvarin takih yak ovec kiz i veliku rogatu hudobu shob buti bilsh sluhnyanimi ta legshimi dlya keruvannya Ce dozvolilo bilsh efektivno vikoristovuvati taki resursi yak moloko vovna ta m yaso Zi stvorennyam osilih gromad lyudi rozrobili novi silskogospodarski metodi taki yak zroshennya sivozminu ta vikoristannya plugiv i tyaglovih tvarin dlya pidvishennya vrozhajnosti ta produktivnosti Ci metodi dozvolili bilsh masshtabne zemlerobstvo ta bilsh efektivne vikoristannya zemli ta resursiv Silske gospodarstvo poshirilosya po vsomu svitu u riznih regionah rozvivalisya vlasni kulturi ta silskogospodarski metodi V Americi napriklad silske gospodarstvo rozvivalosya nezalezhno i taki kulturi yak kukurudza kvasolya ta kabachki stali osnovnimi produktami harchuvannya indianciv V Aziyi poshirilosya viroshuvannya risu a v Yevropi osnovnimi kulturami buli pshenicya i yachmin Rozvitok silskogo gospodarstva spriyav zrostannyu lyudskoyi populyaciyi ta stvorennyu bilsh skladnih suspilstv Silske gospodarstvo takozh prizvelo do rozvitku torgivli ta specializaciyi praci a takozh negativnomu vplivu na navkolishnye seredovishe takih yak virubka lisiv ta eroziya gruntu Rozvitok selekciyi roslinnictva Redaguvati Selekciya silskogospodarskih kultur ce proces vidboru ta rozvitku sortiv roslin iz bazhanimi vlastivostyami takimi yak visoka vrozhajnist stijkist do hvorob abo pokrashenij vmist pozhivnih rechovin Cej proces trivaye tisyacholittyami i zigrav virishalnu rol u rozvitku silskogo gospodarstva ta lyudskoyi civilizaciyi Najpershi formi selekciyi silskogospodarskih kultur jmovirno buli nenavmisnimi koli ranni fermeri zberigali ta peresadzhuvali nasinnya z najkrashih roslin na svoyih polyah Zgodom ci roslini rozvivali harakteristiki yaki dobre pidhodili do miscevogo seredovisha ta silskogospodarskoyi praktiki Deyaki ranni fermeri takozh praktikuvali navmisnu selekciyu vikoristovuyuchi taki metodi yak vibirkove zapilennya abo gibridizaciya dlya vivedennya novih sortiv Tradicijni metodi taki yak gibridizaciya ta selekciya udoskonalyuvalisya protyagom stolit silskogospodarskoyi praktiki Ci metodi vklyuchayut shreshuvannya roslin iz bazhanimi oznakami dlya otrimannya potomstva z kombinaciyeyu cih oznak Zavdyaki povtornomu vidboru najkrashih nashadkiv fermeri ta selekcioneri mogli postupovo vivoditi novi sorti yaki buli krashe adaptovani do miscevih umov viroshuvannya ta mali bazhani harakteristiki U 20 stolitti progres u genetici ta biotehnologiyi prizviv do rozrobki novih metodiv selekciyi takih yak selekciya za dopomogoyu markeriv ta genna inzheneriya Ci metodi dozvolyayut selekcioneram identifikuvati ta manipulyuvati konkretnimi genami pov yazanimi z bazhanimi oznakami takimi yak stijkist do shkidnikiv abo posuhostijkist Nezvazhayuchi na superechlivist ci metodi mayut potencial znachno priskoriti tempi pokrashennya vrozhayu ta zabezpechiti virishennya deyakih iz najaktualnishih svitovih problem silskogo gospodarstva Viniknennya naukovogo zemlerobstva Redaguvati Hocha pershi zgadki sistemnogo pidhodu do silskogo gosporadstva buli z chasiv Starodavnoyi Greciyi ta Starodavnogo Rimu viniknennya naukovogo silskogo gospodarstva mozhna vidnesti do 18 stolittya koli taki vcheni yak Dzhetro Tall i Antuan Lavuazye pochali zastosovuvati naukovi principi dlya vivchennya silskogo gospodarstva Anglijskij fermer Tall propaguvav vikoristannya kinnih sivalok dlya pidvishennya efektivnosti posivu nasinnya a francuzkij himik Lavuazye viznavav vazhlivist kisnyu v dihanni roslin U 19 stolitti vivchennya silskogo gospodarstva pochalo nabuvati bilsh formalizovanoyi ta institucionalizovanoyi formi Stvorennya silskogospodarskih doslidnih stancij i zasnuvannya silskogospodarskih universitetiv i koledzhiv dopomoglo stvoriti novij klas profesijnih agrarnih uchenih i doslidnikiv Evolyuciya agronomiyi yak disciplini Redaguvati Agronomiya vinikla yak okrema galuz naprikinci 19 go ta na pochatku 20 go stolit koli buli stvoreni silskogospodarski naukovo doslidni ustanovi ta rozrobleno novi tehnologiyi Ranni doslidniki silskogo gospodarstva zoseredzhuvalisya na pidvishenni rodyuchosti gruntu stvorenni novih sortiv silskogospodarskih kultur i vdoskonalenni sistem zroshennya Naprikinci 19 go ta na pochatku 20 go stolit silskogospodarski naukovo doslidni ustanovi buli stvoreni po vsomu svitu zokrema v Yevropi Spoluchenih Shtatah ta Aziyi Ci ustanovi zoseredzhuvalisya na vivchenni fiziologiyi roslin gruntoznavstva ta upravlinnya roslinnictvom z metoyu pidvishennya produktivnosti silskogo gospodarstva ta prodovolchoyi bezpeki Sogodni agronomiya ye mizhdisciplinarnoyu galuzzyu yaka vklyuchaye vivchennya fiziologiyi roslin genetiki gruntoznavstva meteorologiyi tosho Agronomi pracyuyut nad rozvedennyam novih sortiv silskogospodarskih kultur yaki ye bilsh stijkimi do zmini klimatu zmenshuyut vpliv silskogospodarskih metodiv na navkolishnye seredovishe ta pidvishuyut prodovolchu bezpeku Istoriya agronomiyi v Ukrayini Redaguvati Pidnesennya agronomiyi pripadaye na period 1918 1929 rr do pochatku kolektivizaciyi koli ukrayinski doslidniki vikoristovuvali shiroki mozhlivosti naukovo doslidnickoyi roboti sho bulo zumovlene kinechnistyu dlya bilshovickoyi vladi intensivno vidbudovuvati silske gospodarstvo V ci roki agronomiya v Ukrayini nabiraye planomirnogo harakteru obijmayuchi vsi yiyi galuzi Stvorena merezha meteorologichnoyi sluzhbi Rozgornulasya gruntoznavcha robota sho dala v 1920 h rr pershu zvedenu kartu gruntiv Ukrayini i 10 tomiv Materialiv doslidzhennya gruntiv Ukrayini Ukrayinski selekcioneri stvorili ryad visoko cinnih sortiv s g kultur ukrayinka kooperatorka ta in Naukovo doslidnicki stanciyi v 1927 r vzhe 35 pracyuvali za yedinoyu programoyu Organizovano bulo kilka zapovidnikiv Askaniya Nova cilyushi stepi Starosambirshini Nadozv ya Vid drugoyi polovini 1920 h rokiv pochinayutsya peresliduvannya ukrayinskih uchenih v USSR a robota ustanov dedali perebudovuyetsya v zv yazku z perehodom do kolektivizaciyi Pochatok rozvitku agronomiyi v Ukrayini zv yazanij z organizaciyeyu cukroburyakovogo virobn i stvorennyam doslidnih stancij Vidatnim agronomom doslidnikom u 2 j pol 19 st v Ukrayini buv O O Izmayilskij vice prezident Poltavskogo s g tovaristva Rozrobleni Poltavskoyu doslidnoyu stanciyeyu sposobi obrobitku gruntu i vnesennya dobriv 1884 lyagli v osnovu todishnoyi sistemi zemlerobstva i buli vikoristani bagatma doslidnimi ustanovami i gospodarstvami carskoyi Rosiyi V sitci Vserosijskogo tovaristva cukrozavodchikiv u kin 19 st vikoristovuvalis rezultati doslidzhen A Ye Zajkevicha yakij rozrobiv ryadkovij sposib vnesennya dobriv O I Dushechkin 1907 vivchayuchi zhivlennya cukr buryakiv vstanoviv sho voni zasvoyuyut pozhivni rechovini protyagom usogo periodu vegetaciyi Cim bulo dovedeno potrebu vnesennya dobriv z oseni pid gliboku oranku i vesnoyu v ryadki V V Butov na Sinelnikivskij doslidnij stanciyi rozrobiv karbidnij metod viznachennya vologi v grunti Ale najbilshim dosyagnennyam dorevolyuc A v Ukrayini bulo stvorennya naukovoyi klasifikaciyi pariv U rozrobci osnovnih polozhen naukovoyi agronomiyi veliku rol vidigrali M V Lomonosov A T Bolotov I I Komov M I Afonin O V Sovyetov V V Dokuchayev P A Kostichev I O Stebut K A Timiryazyev ta in Najkrashi tradiciyi buli sprijnyati I V Michurinim V R Vilyamsom D M Pryanishnikovim T D Lisenkom ta in Vazhlivoyu osoblivistyu rad A ye te sho vona robit shiroki teoretichni uzagalnennya spirayuchis na bezprikladnij v istoriyi zemlerobstva dosvid kolgospiv i radgospiv na masovij ruh novatoriv s g virobnictva Veliki socialistich peretvorennya na seli rozkrili gorizonti dlya podalshogo rozvitku agronomich nauki Vzhe v pershi roki Rad vladi v Ukrayini kompleksno obgruntovuvavlis agronomichni zahodi Chislennimi doslidzhennyami bulo pokazano veliku rol mikroorganizmiv u stvorenni strukturi gruntu i zapasiv pozhivnih rechovin V 20 h rr 20 st na Nosivskij doslidnij stanciyi K K Gedrojc rozrobiv teoriyu koloyidnogo vbirnogo kompleksu gruntu na yakij bazuyetsya vapnuvannya kislih i gipsuvannya soloncyuvatih gruntiv Teoretich doslidzhennyami pokazano velike znachennya organo miner sistemi dobriv yaka shiroko zastosovuyetsya teper u kolgospah i radgospah Rozvitok A v Ukrayini harakterizuyetsya rozroblennyam dlya okremih prirodno ekonomichnih zon sistemi zahodiv spryamovanih na oderzhannya maks kilkosti s g produkciyi na kozhni 100 ga zem ugid i znizhennya yiyi sobivartosti Teper v URSR rozroblyayutsya progresivni sistemi vedennya gospodarstva ne tilki dlya okremih zon i rajoniv a j dlya okremih kolgospiv i radgospiv Tisnij zv yazok A z zhittyam uzagalnennya dosvidu peredovih kolgospiv i radgospiv zabezpechuyut rozshirennya teoretich doslidzhen i efektivne zastosuvannya dosyagnen nauki u virobnictvi Dlya uspishnogo rozvitku silskogospodarskih nauk i podannya virobnictvu dijovoyi dopomogi v URSR stvoreno 1956 Ukrayinsku akademiyu silskogospodarskih nauk Chasopisi Redaguvati Hliborob 1905 r Harkiv 1907 1918 rr Rillya Kiyiv 1910 1915 Mistili storinki na s g temi chasopisi Ridnij kraj Poltava 1906 1907 rr Kiyiv 1908 1914 rr Gromadska dumka Kiyiv 1905 r Rada Kiyiv 1910 1914 rr Ukrayinske Bdzhilnictvo Kiyiv 1910 1914 rr Ukrayinske Pasichnictvo Kiyiv 1914 1919 rr v 20 h rr v USSR postali chislenni periodichni vidannya zokrema Visnik s g nauki ta dosvidnoyi spravi Silskij Gospodar Visnik sadivnictva vinogradarstva ta gorodnictva Ukrayinskij Agronom S g mashina Mehanizaciya silskogo gospodarstva Meliorativni pitannya i ryad in u Harkovi Visnik Pasichnictva v Kiyevi ta in Na Zah Ukrayini vihodili Silskij Gspodar Lviv Yaroslav 1925 1944 rr Ukrayinskij pasichnik 1928 1944 rr Hliborobska molod 1934 1939 rr Ukrayinskij agronomichnij visnik 1934 1938 rr Napryamki agronomiyi RedaguvatiAgronomiya ye mizhdisciplinarnoyu galuzzyu yaka ohoplyuye shirokij spektr oblastej pov yazanih z vivchennyam roslin ta yih seredovisha Deyaki z klyuchovih oblastej agronomiyi vklyuchayut selekciyu roslin fiziologiyu silskogospodarskih kultur gruntoznavstvo meteorologiyu ta ekologiyu Selekciya roslin ce proces vivedennya novih sortiv kultur yaki ye bilsh produktivnimi stijkimi do hvorob i shkidnikiv i krashe pristosovanimi do konkretnih umov viroshuvannya Selekcioneri vikoristovuyut rizni metodi dlya vivedennya novih sortiv vklyuchayuchi shreshuvannya gennu inzheneriyu ta molekulyarnu selekciyu Div takozh Genetika Selekciya Biotehnologiya Bioinzheneriya Fiziologiya silskogospodarskih kultur vivchaye biologichni procesi sho vidbuvayutsya v roslinah i te yak na nih vplivayut faktori navkolishnogo seredovisha taki yak temperatura svitlo ta vologist Fiziologi roslinnictva pracyuyut nad optimizaciyeyu rostu ta rozvitku roslin dlya pidvishennya vrozhajnosti Div takozh Roslinnictvo Fitopatologiya Gerbologiya Silskogospodarski kulturi Gruntoznavstvo ce doslidzhennya fizichnih himichnih i biologichnih vlastivostej gruntiv ta yihnoyi roli v rosti ta rozvitku roslin Gruntoznavci pracyuyut nad tim shob zrozumiti rodyuchist gruntu krugoobig pozhivnih rechovin i metodi zberezhennya gruntu dlya pidvishennya produktivnosti ta stalosti silskogo gospodarstva Div takozh Rodyuchist gruntu Melioraciya Agrohimiya Vidnovlyuvalne zemlerobstvo Agrometeorologiya vivchaye atmosferu ta pogodni umovi V agronomiyi meteorologi vivchayut pogodni umovi ta yihnij vpliv na silskogospodarski kulturi vklyuchayuchi temperaturu kilkist opadiv i viter Voni takozh vikoristovuyut modeli prognozu pogodi dlya prognozuvannya vrozhajnosti ta keruvannya silskogospodarskimi metodami Ekologiya ce vivchennya vzayemozv yazkiv mizh zhivimi organizmami ta yih seredovishem V agronomiyi ekologi vivchayut vzayemodiyu mizh roslinami tvarinami ta yihnim seredovishem dlya rozrobki stijkih metodiv vedennya silskogo gospodarstva yaki zahishayut bioriznomanittya ta spriyayut zdorov yu ekosistem Div takozh Agroekologiya Agronomiya ce shiroka ta mizhdisciplinarna galuz yaka ohoplyuye bagato riznih oblastej doslidzhennya Poyednuyuchi znannya z selekciyi roslin fiziologiyi silskogospodarskih kultur gruntoznavstva meteorologiyi ta ekologiyi agronomi pracyuyut nad rozrobkoyu stalih metodiv vedennya silskogo gospodarstva yaki mozhut progoduvati zrostayuche naselennya svitu odnochasno zahishayuchi prirodni resursi nashoyi planeti Zasobi ta metodi agronomiyi RedaguvatiAgronomiya yak nauka ta tehnologiya virobnictva ta vikoristannya roslin dlya yizhi paliva kormu ta volokna vimagaye vikoristannya riznomanitnih instrumentiv i metodiv dlya optimizaciyi virobnictva silskogospodarskih kultur ta ekologichnoyi stijkosti U comu rozdili predstavleno oglyad osnovnih instrumentiv i metodologij yaki vikoristovuyut agronomi dlya pidvishennya produktivnosti silskogo gospodarstva zberezhennya resursiv i pom yakshennya naslidkiv zmini klimatu Viprobuvannya ta analiz gruntu Redaguvati Testuvannya ta analiz gruntu ye osnovnimi instrumentami dlya agronomiv oskilki voni dopomagayut viznachiti stan ekosistemi gruntu makro ta mikroorganizmiv vmist organichnih i mineralnih rechovin riven rN ta strukturu gruntu Ci analizi dozvolyayut rozrobiti individualni rekomendaciyi shodo vnesennya organichnih ta mineralnih dobriv i vapnuvannya dlya optimizaciyi rostu roslin i vrozhajnosti Zagalni metodi doslidzhennya gruntu vklyuchayut Vidbir prob gruntu vidbir prob gruntu z riznih glibin i misc u mezhah polya dlya zabezpechennya reprezentativnih danih Laboratornij analiz analiz zrazkiv gruntu na vmist pozhivnih rechovin pH ta inshi parametri za dopomogoyu riznih himichnih i spektroskopichnih 1 metodiv Kartografuvannya gruntu stvorennya vizualnih zobrazhen vlastivostej gruntu ta variacij na poli chi landshafti 2 3 div takozh Kartografuvannya vrozhayu Distancijne zonduvannya ta tochne zemlerobstvo Redaguvati nbsp Polskij Pteryx UAV civilnij BPLA dlya aerofotozjomki ta fotokartografiyi zi stabilizovanoyu golovkoyu kameri Tehnologiyi distancijnogo zonduvannya taki yak suputnikovi zobrazhennya ta kameri na bazi droniv nadayut detalnu informaciyu pro zdorov ya vrozhayu vologist gruntu ta zarazhennya shkidnikami Ci tehnologiyi dozvolyayut agronomam shvidko j tochno kontrolyuvati veliki ploshi zemli Poyednuyuchi dani distancijnogo zonduvannya z obladnannyam iz pidtrimkoyu GPS i sistemami pidtrimki prijnyattya rishen metodi tochnogo zemlerobstva dozvolyayut cilespryamovano vnositi dobriva vodu ta zasobi zahistu zmenshuyuchi vitrati ta negativnij vpliv na navkolishnye seredovishe Klyuchovi komponenti tochnogo zemlerobstva vklyuchayut Tehnologiya zminnogo vnesennya VRT dozvolyaye tochno zastosovuvati vhidni dani na osnovi konkretnih polovih umov i vimog 4 5 Geografichni informacijni sistemi GIS spriyayut zberigannyu analizu ta vizualizaciyi prostorovih danih dlya upravlinnya kulturami ta planuvannya zemlekoristuvannya 6 7 8 Monitoring urozhajnosti ta kartografuvannya vikoristannya datchikiv i tehnologiyi GPS dlya zapisu ta analizu danih pro vrozhajnist kultur dlya prijnyattya upravlinskih rishen Selekciya roslin i biotehnologiya Redaguvati Selekciya roslin i biotehnologiya vidigrayut vazhlivu rol v agronomiyi oskilki voni dozvolyayut vivoditi sorti silskogospodarskih kultur 9 z bazhanimi vlastivostyami takimi yak visoka vrozhajnist stijkist do hvorob i stijkist do abiotichnogo stresu Instrumenti ta metodi yaki vikoristovuyutsya v cij oblasti vklyuchayut Tradicijne rozvedennya roslin kontrolovane perehresne zapilennya ta vidbir roslin iz bazhanimi oznakami protyagom kilkoh pokolin Vidbir za dopomogoyu markeriv vikoristannya molekulyarnih markeriv dlya vidstezhennya konkretnih geniv i vidboru roslin iz bazhanimi oznakami pid chas procesu selekciyi Genna inzheneriya ta redaguvannya genoma pryame manipulyuvannya genami organizmu za dopomogoyu tehnologiyi rekombinantnoyi DNK takoyi yak CRISPR Cas9 dlya vprovadzhennya abo zmini oznak 10 11 12 13 14 Integrovana borotba zi shkidnikami Redaguvati Integrovana borotba zi shkidnikami IBSh ce kompleksnij pidhid do borotbi zi shkidnikami spryamovanij na minimizaciyu vikoristannya shkidlivih himichnih pesticidiv i zmenshennya negativnogo vplivu na navkolishnye seredovishe ta zdorov ya spozhivachiv silskogospodarskoyi produkciyi Vin peredbachaye monitoring populyacij shkidnikiv vstanovlennya ekonomichnih porogiv dlya vtruchannya ta vikoristannya kombinaciyi biologichnih kulturalnih ta himichnih metodiv kontrolyu Klyuchovi komponenti IBSh vklyuchayut Biologichnij kontrol vikoristannya prirodnih vorogiv takih yak hizhaki paraziti ta patogeni dlya kontrolyu populyaciyi shkidnikiv 15 16 Kulturnij kontrol manipulyaciyi z navkolishnim seredovishem abo metodami upravlinnya vrozhayem dlya zmenshennya populyaciyi shkidnikiv i shkodi 17 Himichnij kontrol cilespryamovane ta rozumne vikoristannya pesticidiv z akcentom na minimizaciyu vplivu na navkolishnye seredovishe ta rozvitku stijkosti Stale ta vidnovlyuvalne silske gospodarstvo Redaguvati Stale silske gospodarstvo ta vidnovlyuvalne silske gospodarstvo ce nabir metodiv upravlinnya spryamovanih na pidtrimku ta pokrashennya zdorov ya gruntu rodyuchosti gruntu zmenshennya eroziyi ta pidvishennya efektivnosti vikoristannya vodi Principi vklyuchayut minimalne porushennya ekosistemi gruntu minimizaciya oranki postijne gruntove pokrittya ta sivozminu 18 19 20 21 Instrumenti ta tehniki vklyuchayut Permakultura vid angl permaculture permanent agriculture Stale silske gospodarstvo pidhid do proektuvannya stalih sistem i sistema vedennya silskogo gospodarstva sho pracyuye v garmoniyi z prirodnimi procesami z minimalnimi vitratami praci i bez shkodi dlya dovkillya Sistema nulovogo obrobitku gruntu No till abo Strip till abo minimalnij obrobitok vikoristannya specializovanogo obladnannya dlya posivu nasinnya abo viroshuvannya kultur iz minimalnim porushennyam strukturi ta ekosistemi gruntu Siderati posiv pokrivnih kultur siderativ mizh sezonami tovarnih kultur dlya zahistu ta pokrashennya gruntu zapobigannya eroziyi ta pridushennya bur yaniv Sivozmina praktika viroshuvannya riznih kultur u zaplanovanij poslidovnosti na odnij i tij samij dilyanci zemli shob porushiti cikli shkidnikiv zmenshiti tisk hvorob i zberegti rodyuchist gruntu Irigaciya ta vodne gospodarstvo Redaguvati Efektivne upravlinnya vodnimi resursami maye virishalne znachennya dlya stalogo silskogo gospodarstva osoblivo v regionah z deficitom vodi Agronomi vikoristovuyut rizni instrumenti ta tehnologiyi dlya optimizaciyi vikoristannya vodi ta minimizaciyi vidhodiv 22 Deyaki z nih vklyuchayut Datchiki vologosti gruntu pristroyi yaki vimiryuyut riven vologosti gruntu dopomagayuchi fermeram viznachati koli ta skilki zroshuvati 23 Planuvannya zroshennya vikoristannya danih pro viparovuvannya vrozhayu prognoziv pogodi ta informaciyi pro vologist gruntu dlya planuvannya zahodiv zroshennya ta optimizaciyi vikoristannya vodi 24 25 Sistemi krapelnogo zroshuvannya ta mikrozroshuvannya 26 metodi yaki dostavlyayut vodu bezposeredno do korenevoyi zoni roslin zmenshuyuchi vtrati na viparovuvannya ta pidvishuyuchi efektivnist vikoristannya vodi 27 28 29 Inzheneriya biologichnih sistem Redaguvati Inzheneriya biologichnih sistem IBS vidigraye vazhlivu rol v agronomiyi nadayuchi innovacijni rishennya dlya optimizaciyi silskogospodarskoyi produktivnosti ta stijkosti IBS poyednuye inzhenerni principi z biologichnimi ta fizichnimi naukami dlya virishennya problem u roslinnictvi ekologichnomu menedzhmenti ta zberezhenni resursiv 30 div takozh Tochne zemlerobstvo Vertikalna ferma Osnovni napryamki inzheneriyi biologichnih sistem u konteksti agronomiyi vklyuchayut nbsp Yara N Sensor ALS vstanovlenij na kupoli traktora sistema yaka reyestruye vidbittya svitla vid posiviv rozrahovuye rekomendaciyi shodo vnesennya dobriv a potim zminyuye kilkist rozkidanih dobriv Div Tochne zemlerobstvo Sensorni tehnologiyi ta avtomatizaciya rozrobka ta zastosuvannya datchikiv tehnologij vizualizaciyi ta avtonomnih sistem dlya takih zavdan yak monitoring vologosti gruntu ocinka zdorov ya roslin i operaciyi tochnogo zemlerobstva 31 div takozh Avtomatizaciya tehnologichnih procesiv Avtomatizaciya virobnictva Silske gospodarstvo z kontrolovanim seredovishem proektuvannya ta optimizaciya sistem dlya viroshuvannya silskogospodarskih kultur u kontrolovanomu seredovishi vklyuchayuchi kontrol klimatu dostavku pozhivnih rechovin ta energoefektivnist 32 33 34 35 Cirkulyarne ciklichne silske gospodarstvo ce pidhid spryamovanij na minimizaciyu i pererobku vidhodiv i maksimizaciyu efektivnosti vikoristannya resursiv shlyahom zamikannya cikliv u silskogospodarskij sistemi Ce mozhe peredbachati vikoristannya silskogospodarskih vidhodiv yak sirovinu dlya vigotovlennya biopaliva biopolimeriv j bioplastiku promislovoyi himiyi 36 37 optimizaciyu virobnichih procesiv minimizaciyu vikoristannya sintetichnih materialiv ta tehnologiyi vidnovlennya resursiv takih yak sistemi upravlinnya gnoyem virobnictvo biogazu ta vidnovlennya pozhivnih rechovin iz potokiv silskogospodarskih vidhodiv 38 39 40 41 42 div takozh Permakultura Cirkulyarna ekonomika Biopalivo Stalij rozvitok Adaptaciya do zmini klimatu ta pom yakshennya naslidkiv Redaguvati Agronomi vidigrayut virishalnu rol u dopomozi silskomu gospodarstvu adaptuvatisya do zmini klimatu ta pom yakshiti naslidki zmini klimatu Instrumenti ta strategiyi sho vikoristovuyutsya v cij oblasti vklyuchayut Klimatichno rozumne silske gospodarstvo integrovanij pidhid spryamovanij na pidvishennya produktivnosti silskogo gospodarstva pidvishennya stijkosti do zmini klimatu ta skorochennya vikidiv parnikovih gaziv 43 44 45 div Agroekologiya Vidnovlyuvalne silske gospodarstvo Stale silske gospodarstvo Agrolisivnictvo agrolisomelioraciya vklyuchennya derev i kushiv u silskogospodarski sistemi dlya zabezpechennya riznomanitnih perevag takih yak poglinannya vuglecyu pokrashennya gruntu ta zabezpechennya seredovisha isnuvannya dlya zapilyuvachiv i prirodnih vorogiv shkidnikiv Vugleceve zemlerobstvo vprovadzhennya praktik yaki zbilshuyut nakopichennya vuglecyu v silskogospodarskih gruntah napriklad nulevij obrobitok gruntu No till biochar biovugillya siderati bagatorichni roslini ta organichni dobavki div Vuglecevij cikl Pidsumovuyuchi instrumenti agronomiyi riznomanitni ta postijno rozvivayutsya zavdyaki progresu innovaciyam ta pidrivnim innovaciyam v tehnologiyi ta nashomu rozuminnyu nauk pro roslini ta grunti Ci instrumenti dozvolyayut agronomam rozroblyati ta vprovadzhuvati strategiyi yaki optimizuyut virobnictvo silskogospodarskih kultur odnochasno zberigayuchi navkolishnye seredovishe ta prirodni resursi dlya majbutnih pokolin div Perspektivni tehnologiyi Solarpank Div takozh RedaguvatiSilske gospodarstvoLiteratura RedaguvatiKnigi Redaguvati Naukovi osnovi optimizaciyi zhivlennya roslin u suchasnih sistemah zemlerobstva Zarishnyak A S Balyuk S A 2019 Praktichna agronomiya Nila Kinsi N Kinsi Ch Uolters 2019 Kiyiv ISBN 978 966 2544 45 9 Seriyi knig Advances in Agronomy Elsevier Sustainable Agriculture Reviews Springer Innovations in Agricultural amp Biological Engineering ta GIS Applications in Agriculture Routledge Istoriya agronomichnoyi nauki i tehniki Primak I D 2014 ISBN 978 617 7212 00 2 No till sistema zemlerobstva v Ukrayini nauka i praktika Vozhegova R A Malyarchuk M P Granovska L M 2021 ISBN 978 966 289 529 2 Terminologichnij slovnik agronoma Tonha O L ta in 2011 ISBN 978 966 2007 21 3 Fitosanitarnij monitoring i prognoz navch posib dlya pidgotov fahivciv napryamu 6 090101 Agronomiya A V Kulyeshov M O Bilik H Espada 2008 508 4 s ISBN 978 966 456 013 6 Vilyams V R Osnovi zemlerobstva K X 1948 Michurin I V Vibrani tvori K X 1949 Timiryazyev K A Vibrani tvori t 2 K 1949 Zhurnali Redaguvati Agronomy Journal European Journal of Agronomy Agronomy for Sustainable Development Agronomy Journal of Agronomy and Crop Science Biotechnology Agronomy and Society and Environment Agronomiya sogodniPosilannya RedaguvatiIntensivnij onlajn kurs Agronomiya vid Prometheus bezkoshtovno Vishi navchalni zakladi za specialnistyu AgronomiyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Agronomiya Resources Soil Spectroscopy for Global Good amer 16 travnya 2021 Procitovano 3 travnya 2023 Savin I Yu Zhogolev A V Prudnikova E Yu 1 travnya 2019 Modern Trends and Problems of Soil Mapping Eurasian Soil Science angl 52 5 s 471 480 ISSN 1556 195X doi 10 1134 S1064229319050107 Procitovano 3 travnya 2023 Piikki Kristin Wetterlind Johanna Soderstrom Mats Stenberg Bo 2021 01 Perspectives on validation in digital soil mapping of continuous attributes A review Soil Use and Management angl 37 1 s 7 21 ISSN 0266 0032 doi 10 1111 sum 12694 Procitovano 3 travnya 2023 AGRIVI 21 zhovtnya 2022 Variable Rate Technology AGRIVI amer Procitovano 3 travnya 2023 Spati Karin Huber Robert Finger Robert 1 lipnya 2021 Benefits of Increasing Information Accuracy in Variable Rate Technologies Ecological Economics angl 185 s 107047 ISSN 0921 8009 doi 10 1016 j ecolecon 2021 107047 Procitovano 3 travnya 2023 Fran Pierce ta in 2007 2019 GIS Applications in Agriculture seriya knig GIS For Agriculture Solutions Applications Benefits eos com angl 15 grudnya 2022 Procitovano 3 travnya 2023 Jimenez Espada Montana Martinez Garcia Francisco Manuel Gonzalez Escobar Rafael 2023 02 Sustainability Indicators and GIS as Land Use Planning Instrument Tools for Urban Model Assessment ISPRS International Journal of Geo Information angl 12 2 s 42 ISSN 2220 9964 doi 10 3390 ijgi12020042 Procitovano 3 travnya 2023 Reynolds Matthew P Braun Hans Joachim red 2022 Wheat Improvement Food Security in a Changing Climate angl Cham Springer Nature ISBN 978 3 030 90672 6 doi 10 1007 978 3 030 90673 3 Food and Agriculture Organization of the United Nations 2022 Gene editing and agrifood systems OON Zaidi Syed Shan e Ali Mahas Ahmed Vanderschuren Herve Mahfouz Magdy M 30 listopada 2020 Engineering crops of the future CRISPR approaches to develop climate resilient and disease resistant plants Genome Biology 21 1 s 289 ISSN 1474 760X PMC PMC7702697 PMID 33256828 doi 10 1186 s13059 020 02204 y Procitovano 9 kvitnya 2023 Abdul Aziz Mughair Brini Faical Rouached Hatem Masmoudi Khaled 2022 Genetically engineered crops for sustainably enhanced food production systems Frontiers in Plant Science 13 ISSN 1664 462X PMC PMC9680014 PMID 36426158 doi 10 3389 fpls 2022 1027828 Procitovano 9 kvitnya 2023 Hamdan Mohd Fadhli Mohd Noor Siti Nurfadhlina Abd Aziz Nazrin Pua Teen Lee Tan Boon Chin 2022 01 Green Revolution to Gene Revolution Technological Advances in Agriculture to Feed the World Plants angl 11 10 s 1297 ISSN 2223 7747 PMC PMC9146367 PMID 35631721 doi 10 3390 plants11101297 Procitovano 9 kvitnya 2023 Wan Lili Wang Zhuanrong Tang Mi Hong Dengfeng Sun Yuhong Ren Jian Zhang Na Zeng Hongxia 2021 07 CRISPR Cas9 Gene Editing for Fruit and Vegetable Crops Strategies and Prospects Horticulturae angl 7 7 s 193 ISSN 2311 7524 doi 10 3390 horticulturae7070193 Procitovano 9 kvitnya 2023 Bellows Thomas S 1996 Biological Control Boston MA Springer US ISBN 978 1 4613 1157 7 OCLC 840281313 van Lenteren Joop C Bolckmans Karel Kohl Jurgen Ravensberg Willem J Urbaneja Alberto 1 lyutogo 2018 Biological control using invertebrates and microorganisms plenty of new opportunities BioControl angl 63 1 s 39 59 ISSN 1573 8248 doi 10 1007 s10526 017 9801 4 Procitovano 3 travnya 2023 Pimentel David Perkins John H Pest Control Cultural And Environmental Aspects doi 10 1201 9780429301537 Lichtfouse Eric Goyal Aakash 2015 Sustainable agriculture reviews Cereals Cham ISBN 978 3 319 16988 0 OCLC 913744412 Perkins Richard 2019 Regenerative agriculture a practical whole systems guide to making small farms work Sunne ISBN 978 91 519 1051 2 OCLC 1141211150 Leal Filho Walter Kovaleva Marina Popkova Elena G 2022 Sustainable agriculture and food security Cham ISBN 978 3 030 98617 9 OCLC 1338620422 Sustainable Agriculture Reviews Springer angl Procitovano 11 kvitnya 2023 Agricultural Water Management Journal ScienceDirect com by Elsevier www sciencedirect com en us Procitovano 3 travnya 2023 Shakya Amit Kumar Ramola Ayushman Kandwal Akhilesh Vidyarthi Anurag 1 grudnya 2021 Soil moisture sensor for agricultural applications inspired from state of art study of surfaces scattering models amp semi empirical soil moisture models Journal of the Saudi Society of Agricultural Sciences angl 20 8 s 559 572 ISSN 1658 077X doi 10 1016 j jssas 2021 06 006 Procitovano 3 travnya 2023 Song Jung Hun Her Younggu Yu Xinyang Li Yuncong Smyth Ashley Martens Habbena Willm 1 serpnya 2022 Effect of information driven irrigation scheduling on water use efficiency nutrient leaching greenhouse gas emission and plant growth in South Florida Agriculture Ecosystems amp Environment angl 333 s 107954 ISSN 0167 8809 doi 10 1016 j agee 2022 107954 Procitovano 3 travnya 2023 Mbabazi Deanroy Migliaccio Kati W Crane Jonathan H Fraisse Clyde Zotarelli Lincoln Morgan Kelly T Kiggundu Nicholas 1 sichnya 2017 An irrigation schedule testing model for optimization of the Smartirrigation avocado app Agricultural Water Management angl 179 s 390 400 ISSN 0378 3774 doi 10 1016 j agwat 2016 09 006 Procitovano 3 travnya 2023 Masina Sairam ta in 2023 Micro Irrigation Per Drop More Crop Griffon Canada Ma Xiaochi Sanguinet Karen A Jacoby Pete W 31 bereznya 2020 Direct root zone irrigation outperforms surface drip irrigation for grape yield and crop water use efficiency while restricting root growth Agricultural Water Management angl 231 s 105993 ISSN 0378 3774 doi 10 1016 j agwat 2019 105993 Procitovano 3 travnya 2023 Yang Pei Wu Lifeng Cheng Minghui Fan Junliang Li Sien Wang Haidong Qian Long 2023 01 Review on Drip Irrigation Impact on Crop Yield Quality and Water Productivity in China Water angl 15 9 s 1733 ISSN 2073 4441 doi 10 3390 w15091733 Procitovano 3 travnya 2023 Dirwai Tinashe L Senzanje Aidan Mabhaudhi Tafadzwanashe 2021 Sustainable Irrigation Technology for the Future More Crop Per Drop Sustainable Engineering Technologies and Architectures AIP Publishing s 1 18 Agronomy Agricultural Biosystem and Biological Engineering MDPI www mdpi com angl Procitovano 22 serpnya 2023 Alexopoulos Angelos Koutras Konstantinos Ali Sihem Ben Puccio Stefano Carella Alessandro Ottaviano Roberta Kalogeras Athanasios 2023 07 Complementary Use of Ground Based Proximal Sensing and Airborne Spaceborne Remote Sensing Techniques in Precision Agriculture A Systematic Review Agronomy angl 13 7 s 1942 ISSN 2073 4395 doi 10 3390 agronomy13071942 Procitovano 22 serpnya 2023 Cohen Abigail Rae Chen Gerry Berger Eli Matthew Warrier Sushmita Lan Guanghui Grubert Emily Dellaert Frank Chen Yongsheng 14 sichnya 2022 Dynamically Controlled Environment Agriculture Integrating Machine Learning and Mechanistic and Physiological Models for Sustainable Food Cultivation ACS ES amp T Engineering angl 2 1 s 3 19 ISSN 2690 0645 doi 10 1021 acsestengg 1c00269 Procitovano 22 serpnya 2023 Ojo Mike O Zahid Azlan 2022 01 Deep Learning in Controlled Environment Agriculture A Review of Recent Advancements Challenges and Prospects Sensors angl 22 20 s 7965 ISSN 1424 8220 PMC PMC9612366 PMID 36298316 doi 10 3390 s22207965 Procitovano 22 serpnya 2023 Dsouza Ajwal Newman Lenore Graham Thomas Fraser Evan D G 1 chervnya 2023 Exploring the landscape of controlled environment agriculture research A systematic scoping review of trends and topics Agricultural Systems 209 s 103673 ISSN 0308 521X doi 10 1016 j agsy 2023 103673 Procitovano 22 serpnya 2023 Garcia Aubrey Lynn Griffith Mya Alexandria Catherine Buss George Paul Yang Xiusheng Griffis John L Bauer Sarah Singh Ankit Kumar 15 lyutogo 2023 Controlled Environment Agriculture and Its Ability to Mitigate Food Insecurity Agricultural Sciences angl 14 2 s 298 315 doi 10 4236 as 2023 142019 Procitovano 22 serpnya 2023 Mujtaba Muhammad Fernandes Fraceto Leonardo Fazeli Mahyar Mukherjee Sritama Savassa Susilaine Maira Araujo de Medeiros Gerson do Espirito Santo Pereira Anderson Mancini Sandro Donnini ta in 20 travnya 2023 Lignocellulosic biomass from agricultural waste to the circular economy a review with focus on biofuels biocomposites and bioplastics Journal of Cleaner Production 402 s 136815 ISSN 0959 6526 doi 10 1016 j jclepro 2023 136815 Procitovano 22 serpnya 2023 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Sadh Pardeep Kumar Chawla Prince Kumar Suresh Das Anamika Kumar Ravinder Bains Aarti Sridhar Kandi Duhan Joginder Singh ta in 20 kvitnya 2023 Recovery of agricultural waste biomass A path for circular bioeconomy Science of The Total Environment 870 s 161904 ISSN 0048 9697 doi 10 1016 j scitotenv 2023 161904 Procitovano 22 serpnya 2023 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Barbara Amon editor Q3 2023 Developing circular agricultural production systems eng Burleigh Dodds Science PU s 400 ISBN 1 80146 256 9 OCLC 1340030300 Basso Bruno Jones James W Antle John Martinez Feria Rafael A Verma Brahm 1 zhovtnya 2021 Enabling circularity in grain production systems with novel technologies and policy Agricultural Systems angl 193 s 103244 ISSN 0308 521X doi 10 1016 j agsy 2021 103244 Procitovano 21 kvitnya 2023 Bruno S Sergi 2023 Sustainable Agriculture Circular to Reconstructive Volume 1 Singapore Springer Verlag ISBN 981 16 8733 1 OCLC 1371014186 Singh Pardeep Sharma Anu Choudhury Moharana Singh Suruchi 2023 Agriculture waste management and bioresource the circular economy perspective Hoboken NJ ISBN 1 119 80835 9 OCLC 1340038516 Constantin Marius Strat Georgiana Deaconu Mădălina Elena Central and Eastern European Online Library 2021 Best Practices of Circular Activities in the Agri food Sector from the Netherlands and Romania Bucharest Romania ISBN 978 606 34 0375 0 OCLC 1302315036 Climate Smart Agriculture World Bank angl Procitovano 3 travnya 2023 Climate Smart Agriculture Food and Agriculture Organization of the United Nations www fao org Procitovano 3 travnya 2023 Scherr Sara J Shames Seth Friedman Rachel 28 serpnya 2012 From climate smart agriculture to climate smart landscapes Agriculture amp Food Security 1 1 s 12 ISSN 2048 7010 doi 10 1186 2048 7010 1 12 Procitovano 3 travnya 2023 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Agronomiya amp oldid 40413506
