www.wikidata.uk-ua.nina.az

Історичні пісні Історична пісня це ліро епічний твір у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті т

Історичні пісні

Історична пісня — це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.

Опис Редагувати

Мистецтво пробудження піснею в слухача спогадів про минуле і донесення цим до нього певної ідеї виникло в глибокій давнині. Згадки про історичні пісні щедро розсипані в творах римських і середньовічних авторів. Найдавніший текст історичної пісні, який дійшов до нас, — фрагмент пісні про перемогу франкського короля Хлотаря II (613—629) над саксами. Про розуміння франкською елітою значення історичних пісень свідчить указ короля франків Карла Великого про їх збирання та записування.

XII–XIII століття — епоха розквіту лицарських пісень у Франції та Іспанії; тогочасні історичні пісні стали основою літературного героїчного епосу («Пісня про Нібелунгів», «Пісня про мого Сіда», «Едда» тощо). Давньоруські джерела донесли до нас імена співців Митуси та Бояна.

За тематикою й стилістикою українські історичні пісні близькі до історичних дум і споріднені з епосом доби Київської Русі — билинами. Витоки історичних пісень в Україні пов'язані з давніми колядками, билинами, баладами. Генеза історичної української пісні тісно пов'язана з давніми плачами й голосіннями, традиціями колядування.

В історичних піснях часто оспівуються безіменні герої, але їхня діяльність пов'язана з конкретним історичним періодом. Поява історичних пісень є наслідком розвитку історичної свідомості народу і його художнього мислення. Українські історичні пісні з'явились у XV столітті, в період боротьби українського народу проти турецько-татарських загарбників, увібравши традиції героїчного епосу Київської Русі та українських дум. Відмінність між ними В. Антонович і М. Драгоманов бачили в тому, що історичні пісні — «загальнонародна, а не лише кобзарська форма поезії».

Перший відомий з літератури текст української історичної пісні, виявлений у «Чеській граматиці» Яна Благослава (1571), — «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш» — відобразив народні уявлення про тяжку долю українців. На козацькі часи припадає розквіт цього жанру. Специфічний, з виразними ознаками демократизму й розкутості козацькій устрій сприяв формуванню національних традицій індивідуального й гуртового багатоголосного співу.

Відтворення історичних подій в історичних українських піснях — схематичне, але влучне, зафарбоване козацьким гумором. Скепсис прихованої іронії звучить у пісні «Ой на горі та й женці жнуть», сповненій бадьорості, виконуваній у ритмі козацького маршу. Початковий варіант цієї пісні був виявлений В. Перетцом у збірці Д. Рудницького «Piesni rozne i niektόre na noty polożone» (1713 р.). Підтекст її сьогодні не зовсім ясний, але притаманна їй тонка дотепність й іронічний погляд на дійсність безпосередньо засвідчують життєлюбність козаків і демократизм традицій, які панували в їхньому середовищі.

Як й історичні думи, історична пісня є зразком епічного жанру, але вони відрізняються від дум формою — насамперед чіткою, упорядкованою, лаконічною строфою. В думах широко застосовуються речитатив з елементами імпровізації і схильність до бардівського виконання, а в історичній пісні перевага віддається мелодійності й правильним, здебільшого дво- і чотирирядковим строфам та колективному виконанню. Ще однією особливістю пісні є лаконізм, чітка музична ритміка, перевага ліричного елементу над епічним.

Головний герой історичної української пісні — козацтво, яке виступає в ролі оборонця соціальних, національних і релігійних інтересів. Історичні українські пісні славлять широку натуру козака, який не цурається звичайних людських радощів, але що-хвилини готовий проміняти спокійне життя на поезію битв і небезпек. Узи козацького братерства для нього сильніші за любов до матері, сестри, коханої. З другого боку, в історичних українських піснях поетизуються кращі лицарські риси, що особливо цінувалися в козацькому оточенні, — відданість ідеї, вірність слову, готовність до самопожертви, ніжність почуттів. Захист рідної землі ототожнюється із обороною православної християнської віри, яка в ситуації протистояння католицизму й ісламу набуває сенсу ідеологічного захисного щита.

Історичні пісні переважно анонімні, іноді народна традиція пов'язує їх з реальними творцями: легендарній народній співачці 1-ї пол. XVIII століття Марусі Чурай (Чураївні) приписують авторство пісень «Ой не ходи, Грицю», «Засвистали козаченьки», «Котилися вози з гори»; пісню («Ой горе тій чайці» приписують І. Мазепі. За жанром це пісня-символ, тужливий плач за долею поневоленої України. Військовому писареві Нової Січі А. Головатому приписують авторство двох пісень з викриттям антиукраїнської політики імператриці Катерини ІІ («Бодай тебе, Катерино, сира земля не прийняла», «Ой ти, Катерино, вража бабо»).

Назву «історичні пісні» вперше ввів в українську фольклористику Микола Гоголь у середині XIX століття.

Історичні пісні відтворюють найголовнішу рису народних героїв — готовність іти на самопожертву заради громадянського добра.

Тематичні групи українських історичних пісень Редагувати

Українські історичні пісні виявляють кільна пластів:

Художні особливості історичних пісень Редагувати

  • рівноскладовість вірша;
  • строфічність римування (рими часто розташовані за схемами «абаб» або «аабб»), у найдавніших піснях римування не було взагалі;
  • яскраво виражена епічність;
  • опір на історичні факти.

Пісня «Про Байду» Редагувати

У пісні «Про Байду» зображена героїко-романтична постать козацького ватажка Байди. Байда — Князь Дмитро Вишневецький — хоробрий чоловік, який тримав у постійному страху султанів Туреччини. Байду підступно захопили в Молдові та передали в Царгород. У пісні оспівана його несподівана, люта і героїчна смерть в Царгороді.

Пісня «Ой Морозе Морозенку…» Редагувати

Пісня «Ой Морозе Морозенку, ти славний козаче» — змальовано героїчну смерть в бою молодого козака, улюбленця народу із славного козацького роду Морозів.

Пісня «За Сибіром сонце сходить» Редагувати

Пісня «За Сибіром сонце сходить» — на думку вчених найвірогідніше складена про Устима Кармелюка. Це легендарний ватажок повсталого селянства, кріпак, який підняв боротьбу на початку XIX століття. Він 4 рази тікав із сибірської каторги. Він підняв на повстання близько 20 000 селян. Пісня має романсовий характер. В ній створено глибоко ліричний образ народного ватажка. Це людина із складним внутрішнім світом, яка глибоко усвідомлює свій громадський обов'язок. Журливий характер пісні навіяний особистою трагічною долею Кармелюка. У пісні його наділено зовнішньою і внутрішньою красою, добрим серцем.

Пісня «Чи не той то хміль…» Редагувати

За основу пісні «Чи не той то хміль...» взято одну з найвизначніших подій Національно-Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького за підтримки кримських татар — перша збройна перемога козаків над поляками під Жовтими Водами в травні 1648 року. Ця пісня виконувала важливу роль у тодішній Україні — плекала в народі повагу до свого ватажка — Богдана Хмельницького.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Я. В. Верменич. Історичні українські пісні [ 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 580. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
  2. ↑ С. Грица. Історичні пісні [ 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
  3. Історичні пісні // Крусь О. П. Історія української музики від витоків до середини XIX століття. Навчально-методичний посібник. — Луцьк: Надстир'я, 1999. — C. 12.
  4. Грица С. Й. Історичні пісні // Історія української музики: У 7 т. Т. 1. Кн. 1: Від найдавніших часів до XVIII століття. Народна музика / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, редкол.: Г. А. Скрипник (голова) та ін. — К., 2016. — С. 228.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Istorichna pisnya ce liro epichnij tvir u yakomu vidtvoreno istorichni podiyi chi konkretni istorichni postati ta vislovleno stavlennya narodu do nih Zmist 1 Opis 2 Tematichni grupi ukrayinskih istorichnih pisen 3 Hudozhni osoblivosti istorichnih pisen 4 Pisnya Pro Bajdu 5 Pisnya Oj Moroze Morozenku 6 Pisnya Za Sibirom sonce shodit 7 Pisnya Chi ne toj to hmil 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaOpis RedaguvatiMistectvo probudzhennya pisneyu v sluhacha spogadiv pro minule i donesennya cim do nogo pevnoyi ideyi viniklo v glibokij davnini Zgadki pro istorichni pisni shedro rozsipani v tvorah rimskih i serednovichnih avtoriv Najdavnishij tekst istorichnoyi pisni yakij dijshov do nas fragment pisni pro peremogu frankskogo korolya Hlotarya II 613 629 nad saksami Pro rozuminnya frankskoyu elitoyu znachennya istorichnih pisen svidchit ukaz korolya frankiv Karla Velikogo pro yih zbirannya ta zapisuvannya XII XIII stolittya epoha rozkvitu licarskih pisen u Franciyi ta Ispaniyi togochasni istorichni pisni stali osnovoyu literaturnogo geroyichnogo eposu Pisnya pro Nibelungiv Pisnya pro mogo Sida Edda tosho Davnoruski dzherela donesli do nas imena spivciv Mitusi ta Boyana Za tematikoyu j stilistikoyu ukrayinski istorichni pisni blizki do istorichnih dum i sporidneni z eposom dobi Kiyivskoyi Rusi bilinami 1 Vitoki istorichnih pisen v Ukrayini pov yazani z davnimi kolyadkami bilinami baladami 2 Geneza istorichnoyi ukrayinskoyi pisni tisno pov yazana z davnimi plachami j golosinnyami tradiciyami kolyaduvannya 1 V istorichnih pisnyah chasto ospivuyutsya bezimenni geroyi ale yihnya diyalnist pov yazana z konkretnim istorichnim periodom Poyava istorichnih pisen ye naslidkom rozvitku istorichnoyi svidomosti narodu i jogo hudozhnogo mislennya Ukrayinski istorichni pisni z yavilis u XV stolitti 3 v period borotbi ukrayinskogo narodu proti turecko tatarskih zagarbnikiv uvibravshi tradiciyi geroyichnogo eposu Kiyivskoyi Rusi ta ukrayinskih dum Vidminnist mizh nimi V Antonovich i M Dragomanov bachili v tomu sho istorichni pisni zagalnonarodna a ne lishe kobzarska forma poeziyi 1 Pershij vidomij z literaturi tekst ukrayinskoyi istorichnoyi pisni viyavlenij u Cheskij gramatici Yana Blagoslava 1571 Dunayu Dunayu chomu smuten techesh vidobraziv narodni uyavlennya pro tyazhku dolyu ukrayinciv Na kozacki chasi pripadaye rozkvit cogo zhanru Specifichnij z viraznimi oznakami demokratizmu j rozkutosti kozackij ustrij spriyav formuvannyu nacionalnih tradicij individualnogo j gurtovogo bagatogolosnogo spivu 1 4 Vidtvorennya istorichnih podij v istorichnih ukrayinskih pisnyah shematichne ale vluchne zafarbovane kozackim gumorom Skepsis prihovanoyi ironiyi zvuchit u pisni Oj na gori ta j zhenci zhnut spovnenij badorosti vikonuvanij u ritmi kozackogo marshu Pochatkovij variant ciyeyi pisni buv viyavlenij V Peretcom u zbirci D Rudnickogo Piesni rozne i niektore na noty polozone 1713 r Pidtekst yiyi sogodni ne zovsim yasnij ale pritamanna yij tonka dotepnist j ironichnij poglyad na dijsnist bezposeredno zasvidchuyut zhittyelyubnist kozakiv i demokratizm tradicij yaki panuvali v yihnomu seredovishi 1 Yak j istorichni dumi istorichna pisnya ye zrazkom epichnogo zhanru ale voni vidriznyayutsya vid dum formoyu nasampered chitkoyu uporyadkovanoyu lakonichnoyu strofoyu V dumah shiroko zastosovuyutsya rechitativ z elementami improvizaciyi i shilnist do bardivskogo vikonannya a v istorichnij pisni perevaga viddayetsya melodijnosti j pravilnim zdebilshogo dvo i chotiriryadkovim strofam ta kolektivnomu vikonannyu She odniyeyu osoblivistyu pisni ye lakonizm chitka muzichna ritmika perevaga lirichnogo elementu nad epichnim 1 Golovnij geroj istorichnoyi ukrayinskoyi pisni kozactvo yake vistupaye v roli oboroncya socialnih nacionalnih i religijnih interesiv Istorichni ukrayinski pisni slavlyat shiroku naturu kozaka yakij ne curayetsya zvichajnih lyudskih radoshiv ale sho hvilini gotovij prominyati spokijne zhittya na poeziyu bitv i nebezpek Uzi kozackogo braterstva dlya nogo silnishi za lyubov do materi sestri kohanoyi Z drugogo boku v istorichnih ukrayinskih pisnyah poetizuyutsya krashi licarski risi sho osoblivo cinuvalisya v kozackomu otochenni viddanist ideyi virnist slovu gotovnist do samopozhertvi nizhnist pochuttiv Zahist ridnoyi zemli ototozhnyuyetsya iz oboronoyu pravoslavnoyi hristiyanskoyi viri yaka v situaciyi protistoyannya katolicizmu j islamu nabuvaye sensu ideologichnogo zahisnogo shita 1 Istorichni pisni perevazhno anonimni inodi narodna tradiciya pov yazuye yih z realnimi tvorcyami legendarnij narodnij spivachci 1 yi pol XVIII stolittya Marusi Churaj Churayivni pripisuyut avtorstvo pisen Oj ne hodi Gricyu Zasvistali kozachenki Kotilisya vozi z gori pisnyu Oj gore tij chajci pripisuyut I Mazepi Za zhanrom ce pisnya simvol tuzhlivij plach za doleyu ponevolenoyi Ukrayini Vijskovomu pisarevi Novoyi Sichi A Golovatomu pripisuyut avtorstvo dvoh pisen z vikrittyam antiukrayinskoyi politiki imperatrici Katerini II Bodaj tebe Katerino sira zemlya ne prijnyala Oj ti Katerino vrazha babo 1 Nazvu istorichni pisni vpershe vviv v ukrayinsku folkloristiku Mikola Gogol u seredini XIX stolittya Istorichni pisni vidtvoryuyut najgolovnishu risu narodnih geroyiv gotovnist iti na samopozhertvu zaradi gromadyanskogo dobra Tematichni grupi ukrayinskih istorichnih pisen RedaguvatiUkrayinski istorichni pisni viyavlyayut kilna plastiv 2 pro vidgomin podij knyazhoyi dobi zdebilshogo istorichni kolyadki Sho knyaz Volodimir konika sidlaye Oj gordij pishnij grechnij panichu pro turecko tatarske liholittya Pisnya pro Bajdu Zazhurilas Ukrayina sho nichim prozhiti Iz za gori z temnenkogo lisu tosho pro vizvolni kozacki vijni XV poch XVIII stolit proti inozemnogo ponevolennya j dobu kozacko getmanskoyi derzhavi Oj na gori ta j zhenci zhnut cikli pisen pro getmaniv i polkovodciv B Hmelnickogo D Nechaya I Sirka I Boguna S Morozenka I Mazepu ta in pro likvidaciyu Zaporozkoyi Sichi gajdamachchinu oprishkivshinu Oj gore gore ne bida ne Getmanshina Maksim kozak Zaliznyak Viyihav Gonta ta z Umani Pro Dovbusha pro novi antikripacki j nacionalno vizvolni ruhi XIX XX st 1 u i 2 u svitovi vijni Za Sibirom sonce shodit Oj letila panshina Mi gajdamaki mi vsi odnaki Oj tam na gori Sich ide Oj u luzi chervona kalina Za Ukrayinu Hudozhni osoblivosti istorichnih pisen Redaguvatirivnoskladovist virsha strofichnist rimuvannya rimi chasto roztashovani za shemami abab abo aabb u najdavnishih pisnyah rimuvannya ne bulo vzagali yaskravo virazhena epichnist opir na istorichni fakti Pisnya Pro Bajdu RedaguvatiU pisni Pro Bajdu zobrazhena geroyiko romantichna postat kozackogo vatazhka Bajdi Bajda Knyaz Dmitro Vishneveckij horobrij cholovik yakij trimav u postijnomu strahu sultaniv Turechchini Bajdu pidstupno zahopili v Moldovi ta peredali v Cargorod U pisni ospivana jogo nespodivana lyuta i geroyichna smert v Cargorodi Pisnya Oj Moroze Morozenku RedaguvatiPisnya Oj Moroze Morozenku ti slavnij kozache zmalovano geroyichnu smert v boyu molodogo kozaka ulyublencya narodu iz slavnogo kozackogo rodu Moroziv Pisnya Za Sibirom sonce shodit RedaguvatiPisnya Za Sibirom sonce shodit na dumku vchenih najvirogidnishe skladena pro Ustima Karmelyuka Ce legendarnij vatazhok povstalogo selyanstva kripak yakij pidnyav borotbu na pochatku XIX stolittya Vin 4 razi tikav iz sibirskoyi katorgi Vin pidnyav na povstannya blizko 20 000 selyan Pisnya maye romansovij harakter V nij stvoreno gliboko lirichnij obraz narodnogo vatazhka Ce lyudina iz skladnim vnutrishnim svitom yaka gliboko usvidomlyuye svij gromadskij obov yazok Zhurlivij harakter pisni naviyanij osobistoyu tragichnoyu doleyu Karmelyuka U pisni jogo nadileno zovnishnoyu i vnutrishnoyu krasoyu dobrim sercem Pisnya Chi ne toj to hmil RedaguvatiZa osnovu pisni Chi ne toj to hmil vzyato odnu z najviznachnishih podij Nacionalno Vizvolnoyi vijni pid provodom Bogdana Hmelnickogo za pidtrimki krimskih tatar persha zbrojna peremoga kozakiv nad polyakami pid Zhovtimi Vodami v travni 1648 roku Cya pisnya vikonuvala vazhlivu rol u todishnij Ukrayini plekala v narodi povagu do svogo vatazhka Bogdana Hmelnickogo Primitki Redaguvati a b v g d e zh i Ya V Vermenich Istorichni ukrayinski pisni Arhivovano 15 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 580 672 s il ISBN 966 00 0610 1 a b S Grica Istorichni pisni Arhivovano 13 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Istorichni pisni Krus O P Istoriya ukrayinskoyi muziki vid vitokiv do seredini XIX stolittya Navchalno metodichnij posibnik Luck Nadstir ya 1999 C 12 Grica S J Istorichni pisni Istoriya ukrayinskoyi muziki U 7 t T 1 Kn 1 Vid najdavnishih chasiv do XVIII stolittya Narodna muzika NAN Ukrayini IMFE im M T Rilskogo redkol G A Skripnik golova ta in K 2016 S 228 Dzherela RedaguvatiYa V Vermenich Istorichni ukrayinski pisni Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 580 672 s il ISBN 966 00 0610 1 S J Grica Istorichni pisni Arhivovano 12 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Kurilina O V Ukrayinska mova ta literatura Dovidnik Testovi zavdannya O V Kurilina G I Zemlyana Kam yanec Podilskij FOP Sisin O V 2014 654 s Avramenko O M Balazhko M B Ukrayinska mova ta literatura Dovidnik Zavdannya v testovij formi I ch 2 e vidannya vipravl dopovn K Gramota 2012 560 s Eveckij F Malorossijskiya istoricheskiya pѣsni i dumy Arhivovano 12 serpnya 2019 u Wayback Machine Otechestvennyya zapiski 1841 T XV S 65 93 ros doref ukr Dragomanov M P Antonovich V B Istoricheskiya pѣsni malorusskago naroda Kiev tip M P Frica Tom 1 Arhivovano 22 chervnya 2019 u Wayback Machine 1874 Tom 2 Arhivovano 22 chervnya 2019 u Wayback Machine 1875 ros doref ukr Sichinskij M M Istorichni pisni ukrayinskogo narodu Arhivovano 22 chervnya 2019 u Wayback Machine vporyad M Sichinskij Lviv Nakladom ukr akad molodi Z drukarni Naukovogo tovaristva im Shevchenka 1908 28 c Ukrayinski narodni dumi ta istorichni pisni Arhivovano 18 lipnya 2019 u Wayback Machine Uporyad P D Pavlij M S Rodina M P Stelmah Za redakciyeyu M T Rilskogo K G Guslistogo Kiyiv Vid vo AN Ukrayini 1955 659 s Istorichni pisni Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 444 Posilannya RedaguvatiIstorichni pisni Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 257 258 Istorichni pisni slova noti Arhivovano 26 kvitnya 2014 u Wayback Machine Oj Moroze Morozenku tekst istorichnoyi pisni Antologiya Ukrayinskoyi narodnoyi tvorchosti nedostupne posilannya z serpnya 2019 Istorichni pisni Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Certelev N Starinnyya malorossijskiya pѣsni Opyt sobraniya starinnyh malorossijskih pesen SPb V tip Karla Krajya 1819 S 21 58 64 s Istorichni pisni Suprun Yaremko N O Ukrayinci Kubani ta yihni pisni Kiyiv Muzichna Ukrayina 2005 S 338 398 Getmanshina u vidobrazhenni istorichnih pisen i dum istoriografiya ta metodologiya doslidzhennya Arhivovano 21 kvitnya 2022 u Wayback Machine O I Gurzhij Ye O Merimerin Gileya naukovij visnik 2018 Vip 134 S 134 143 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Istorichni pisni amp oldid 40524015