www.wikidata.uk-ua.nina.az

Засвистали козаченьки Засвиста ли козаче ньки За світ вста ли козаче ньки українська народна пісня авторство якої припис

Засвистали козаченьки

«Засвиста́ли козаче́ньки», «За́світ вста́ли козаче́ньки» — українська народна пісня, авторство якої приписують напівлегендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. У ній говориться про те, що козак, вірний своєму обов'язку, вирушає в дорогу — захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як за свою дитину. Пісня побудована у формі діалогу. Є традиційні для народної пісні звертання, зменшувально-пестливі слова, постійні епітети.

«Засвит встали козаченьки»
Пісня
Випущено XVII століття
Жанр козацька пісня
Мова українська
Автор слів Маруся Чурай
Композитор Микола Лисенко
  Цей твір у  Вікіджерелах
Українська народна пісня «Засвистали козаченьки», 1790 р.

Відомо багато варіацій. Іноді виконується повільно з виразним ліричним забарвленням, іноді — швидко, у маршово-похідному темпі.

Використання пісні у літературі та музиці Редагувати

Маруся Чурай на українській марці

Першу відому публікацію пісні з назвою «Засвистали козаченьки» було видано в Санкт-Петербурзі в 1790 р. у збірці пісень «Молодчикъ съ молодкою на гуляньѣ съ пѣсельниками» в розділі «Пѣсни малороссійския», у 1799 р. — в збірці пісень Семена Комісарова «Самой новейший отборнейший московской и санктпетербургской песельник» у розділі «Пѣсни малороссійския». У 1834 р. була видана в збірці Михайла Максимовича «Украинскія народныя пѣсни». Невдовзі стала відома широкому загалу завдяки Якову Кухаренку котрий 1836-го року включив її до п'єси «Чорноморський побит на Кубані». Згодом композитор Микола Лисенко, написавши до неї музику, ввів пісню до своєї опери «Чорноморці» (1872). Була популярна та входила до маршових збірників частин Київського та Одеського військових округів РІА. У 1937 р. її використали композитори Левко Ревуцький та Борис Лятошинський, здійснюючи нову музичну редакцію опери М. Лисенка «Тарас Бульба». 1938-го С.Чернецький використав мотив цієї мелодії при написанні «Українського маршу» № 3.

В. Чемерис написав історичну повість «Засвіт встали козаченьки…» (1991), вважаючи, що ця пісня — одна із «найславетніших» пісень Марусі Чураївни, адже її «мине лише небагато часу, підхопить і заспіває вся Україна — від сходу до заходу, від півдня до півночі». У творі використано понад 16 уривків з різноманітних пісень Марусі, пояснюється, як і за яких обставин ці пісні з'являлися.

Перший звукозапис Редагувати

З даними П. Н. Грюнберга і В. Л. Яніна, пісня «Засвистали козаченьки» вперше була записана студією «Gramophone Company» у 1899 році. У каталозі виробника запис згадується під номером 11049, виконавцем вказано Хор Медведевої

Варіанти тексту пісні (уривки) Редагувати

Перший рядок пісні має різночитання. Варіант «Засвистали козаченьки» використовували український етнограф Михайло Максимович, поет Степан Руданський, композитор Микола Лисенко; «Засвіт встали козаченьки» обстоювали радянські музикознавці Лідія Архимович, Микола Гордійчук, Леонід Кауфман. Зустрічається й варіант «За світ встали козаченьки».

Засвистали козаченьки
Засвистали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.(2)


Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Та й за свого миленького
Богу помолися!(2)


Зійшов місяць над водою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає:


«Іди, іди, мій синочку,
Іди, не барися,
За чотири неділеньки
Додому вернися!»(2)


«Ой рад би я, стара мати,
Ще й раніш вернуться,
Та щось кінь мій вороненький
В воротях спіткнувся.»(2)


(Приспів — Перший куплет)

Засвіт встали козаченьки
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.
(…)
 — Яка ж бо то, мій синочку,
Година настала,
Щоб чужая дитиночка
За рідную стала?


Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі…

Засвистали козаченьки
Засвистали козаченьки
В похід з полуночі,
Виплакала Марусенька
Свої ясні очі.
(…)
 — Ой рада б я Марусеньку
За рідну прийняти,
Та чи ж буде вона, сину,
Мене шанувати?

 — Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь:
Заграв кінь мій вороненький —
Назад сподівайтесь!

Примітки Редагувати

  1. Верменич Я. В. Історичні українські пісні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
  2. Чурай Маруся // Велика сучасна енциклопедія: у 10 т. — Т. 10 : Т–Я / [уклад. Івченко А. С.]. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2013. — С. 262. — ISBN 978-966-14-5754-5.
  3. Чураївна Маруся // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2068. — 1000 екз.
  4. ↑ Чемерис В. Л. Її звали янголом смерті: Іст. повісті. — К.: Укр. письменник, 1999. — С. 204.
  5. . Архів оригіналу за 30 серпня 2011. Процитовано 28 червня 2011. 
  6. Засвистали козаченьки // Молодчик с молодкою на гулянье с песельниками поющими новыя песни городския и деревенския, простыя, ухарския и самыя нежныя. — Спб.: Тип. Богдановича, 1790. — 182 с. — С. 179.
  7. Перетц В. Н. Малорусские вирши и песни в записях XVI—XVIII вв. Ч. 2. — СПб., 1899. — С. 105.(рос. дореф.)
  8. Комисаров С. И. Самой новейший отборнейший московской и санктпетербургской песельник… — Москва. Губернская типография у А. Решетникова, 1799. — С. 330.
  9. «Украинскія народныя пѣсни» 1834. — С. 140.
  10. . Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 23 березня 2022. 
  11. Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). — К.: Темпора книга 2 (48 с.) 2011. — 424 с.
  12. вперше надрукована у збірці «БОРИСФЕН — 90» [1] [ 20 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  13. Антоненко Т. О. Специфіка розкриття образу Марусі Чурай у повісті В. Чемериса «Засвіт встали козаченьки» // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 1 (212), 2011 [2]
  14. См. в издании Янина и Грюнберга, стр. 215, 231.
  15. Грюнберг П. Н., Янин В. Л.. История начала грамзаписи в России. Каталог вокальных записей Российского отделения компании «Граммофон». — М. : Языки славянской культуры. — С. 217.
  16. Архімович Л. Микола Віталійович Лисенко: Життя і творчість / Л. Архімович, М. Гордійчук. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Мистецтво, 1963 . — 354 с. — С. 75.
  17. Леонід Кауфман. Маруся Чурай. 1967 [3] [ 10 липня 2014 у Wayback Machine.]
  18. Глинчак Василь. Нехай Маруся плаче? Навколо однієї вигадки // Львівська пошта. — 2010. —7 серпня. — № 86 (971)
  19. Найближчий до народного варіант пісні за І.Козловським

Джерела та література Редагувати

У Вікіджерелах є
Засвіт встали козаченьки
  • Дівчина з легенди. Маруся Чурай: Пісні / Л. С. Кауфман (упоряд., підгот. текстів та післямова) М.Стельмах (передм.). — К. : Просвіта, 2005. — 120с.
  • Чемерис В. Л. Її звали янголом смерті: Іст. повісті. — К.: Укр. письменник, 1999. — 239 с. ISBN 966-579-029-3.
  • Чемерис В. Л Ордер на любов / В. Л. Чемерис. — Харків: Фоліо, 2010. — 443 с.
  • Шаховской А. Засвистали козаченьки // Маруся, малороссийская Сафо / Сто русских литераторов. Издание книгопродавца А. Смирдина. Том первый. — Санктпетербург: в тип. Александра Смирдина, — 1839. — С. 779—780.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zasvista li kozache nki Za svit vsta li kozache nki ukrayinska narodna pisnya avtorstvo yakoyi pripisuyut napivlegendarnij pisnyarci z Poltavi Marusi Churaj 1 2 3 U nij govoritsya pro te sho kozak virnij svoyemu obov yazku virushaye v dorogu zahishati ridnu zemlyu Vin zmushenij pokinuti matir kohanu divchinu I prosit svoyu nenku koli z nim shos trapitsya prijnyati jogo divchinu Marusyu yak za svoyu ditinu Pisnya pobudovana u formi dialogu Ye tradicijni dlya narodnoyi pisni zvertannya zmenshuvalno pestlivi slova postijni epiteti Zasvit vstali kozachenki PisnyaVipusheno XVII stolittyaZhanr kozacka pisnyaMova ukrayinskaAvtor sliv Marusya ChurajKompozitor Mikola Lisenko Cej tvir u Vikidzherelah Ukrayinska narodna pisnya Zasvistali kozachenki 1790 r Vidomo bagato variacij Inodi vikonuyetsya povilno z viraznim lirichnim zabarvlennyam inodi shvidko u marshovo pohidnomu tempi 4 5 Zmist 1 Vikoristannya pisni u literaturi ta muzici 1 1 Pershij zvukozapis 2 Varianti tekstu pisni urivki 3 Primitki 4 Dzherela ta literaturaVikoristannya pisni u literaturi ta muzici Redaguvati nbsp Marusya Churaj na ukrayinskij marciPershu vidomu publikaciyu pisni z nazvoyu Zasvistali kozachenki bulo vidano v Sankt Peterburzi v 1790 r u zbirci pisen Molodchik s molodkoyu na gulyanѣ s pѣselnikami v rozdili Pѣsni malorossijskiya 6 7 u 1799 r v zbirci pisen Semena Komisarova Samoj novejshij otbornejshij moskovskoj i sanktpeterburgskoj peselnik u rozdili Pѣsni malorossijskiya 8 U 1834 r bula vidana v zbirci Mihajla Maksimovicha Ukrainskiya narodnyya pѣsni 9 Nevdovzi stala vidoma shirokomu zagalu zavdyaki Yakovu Kuharenku kotrij 1836 go roku vklyuchiv yiyi do p yesi Chornomorskij pobit na Kubani 10 Zgodom kompozitor Mikola Lisenko napisavshi do neyi muziku vviv pisnyu do svoyeyi operi Chornomorci 1872 Bula populyarna ta vhodila do marshovih zbirnikiv chastin Kiyivskogo ta Odeskogo vijskovih okrugiv RIA 11 U 1937 r yiyi vikoristali kompozitori Levko Revuckij ta Boris Lyatoshinskij zdijsnyuyuchi novu muzichnu redakciyu operi M Lisenka Taras Bulba 1938 go S Cherneckij vikoristav motiv ciyeyi melodiyi pri napisanni Ukrayinskogo marshu 3 V Chemeris napisav istorichnu povist Zasvit vstali kozachenki 1991 12 vvazhayuchi sho cya pisnya odna iz najslavetnishih pisen Marusi Churayivni adzhe yiyi mine lishe nebagato chasu pidhopit i zaspivaye vsya Ukrayina vid shodu do zahodu vid pivdnya do pivnochi 4 U tvori vikoristano ponad 16 urivkiv z riznomanitnih pisen Marusi poyasnyuyetsya yak i za yakih obstavin ci pisni z yavlyalisya 13 Pershij zvukozapis Redaguvati Z danimi P N Gryunberga i V L Yanina pisnya Zasvistali kozachenki vpershe bula zapisana studiyeyu Gramophone Company u 1899 roci U katalozi virobnika zapis zgaduyetsya pid nomerom 11049 vikonavcem vkazano Hor Medvedevoyi 14 15 Varianti tekstu pisni urivki RedaguvatiPershij ryadok pisni maye riznochitannya Variant Zasvistali kozachenki vikoristovuvali ukrayinskij etnograf Mihajlo Maksimovich poet Stepan Rudanskij kompozitor Mikola Lisenko Zasvit vstali kozachenki obstoyuvali radyanski muzikoznavci Lidiya Arhimovich Mikola Gordijchuk 16 Leonid Kaufman 17 Zustrichayetsya j variant Za svit vstali kozachenki 18 Zasvistali kozachenki Zasvistali kozachenki V pohid z polunochi Zaplakala Marusenka Svoyi yasni ochi 2 Ne plach ne plach Marusenko Ne plach ne zhurisya Ta j za svogo milenkogo Bogu pomolisya 2 Zijshov misyac nad vodoyu A soncya nemaye Mati sina v dorizhenku Slizno provodzhaye Idi idi mij sinochku Idi ne barisya Za chotiri nedilenki Dodomu vernisya 2 Oj rad bi ya stara mati She j ranish vernutsya Ta shos kin mij voronenkij V vorotyah spitknuvsya 2 Prispiv Pershij kuplet 19 Zasvit vstali kozachenki Zasvit vstali kozachenki V pohid z polunochi Zaplakala Marusenka Svoyi yasni ochi Yaka zh bo to mij sinochku Godina nastala Shob chuzhaya ditinochka Za ridnuyu stala Zasvit vstali kozachenki V pohid z polunochi Zaplakala Marusenka Svoyi yasni ochi Zasvistali kozachenki Zasvistali kozachenki V pohid z polunochi Viplakala Marusenka Svoyi yasni ochi Oj rada b ya Marusenku Za ridnu prijnyati Ta chi zh bude vona sinu Mene shanuvati Oj ne plachte ne zhurites V tugu ne vdavajtes Zagrav kin mij voronenkij Nazad spodivajtes Primitki Redaguvati Vermenich Ya V Istorichni ukrayinski pisni Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Churaj Marusya Velika suchasna enciklopediya u 10 t T 10 T Ya uklad Ivchenko A S Harkiv Klub simejnogo dozvillya 2013 S 262 ISBN 978 966 14 5754 5 Churayivna Marusya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2068 1000 ekz a b Chemeris V L Yiyi zvali yangolom smerti Ist povisti K Ukr pismennik 1999 S 204 Ivan LEPShA Mikola ChUBUK Za svit vstali kozachenki Narodnya pisnya Mamayeva sloboda Arhiv originalu za 30 serpnya 2011 Procitovano 28 chervnya 2011 Zasvistali kozachenki Molodchik s molodkoyu na gulyane s peselnikami poyushimi novyya pesni gorodskiya i derevenskiya prostyya uharskiya i samyya nezhnyya Spb Tip Bogdanovicha 1790 182 s S 179 Peretc V N Malorusskie virshi i pesni v zapisyah XVI XVIII vv Ch 2 SPb 1899 S 105 ros doref Komisarov S I Samoj novejshij otbornejshij moskovskoj i sanktpeterburgskoj peselnik Moskva Gubernskaya tipografiya u A Reshetnikova 1799 S 330 Ukrainskiya narodnyya pѣsni 1834 S 140 A Gnatishin Nasha pisnya Zbirka pisen Melodiyi z tekstom drukarnya Soyuz vizvolennya Ukrayini Soyuzu vizvolennya Ukrayini 1917 Arhiv originalu za 28 serpnya 2019 Procitovano 23 bereznya 2022 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 K Tempora kniga 2 48 s 2011 424 s vpershe nadrukovana u zbirci BORISFEN 90 1 Arhivovano 20 kvitnya 2015 u Wayback Machine Antonenko T O Specifika rozkrittya obrazu Marusi Churaj u povisti V Chemerisa Zasvit vstali kozachenki Visnik LNU imeni Tarasa Shevchenka 1 212 2011 2 Sm v izdanii Yanina i Gryunberga str 215 231 Gryunberg P N Yanin V L Istoriya nachala gramzapisi v Rossii Katalog vokalnyh zapisej Rossijskogo otdeleniya kompanii Grammofon M Yazyki slavyanskoj kultury S 217 Arhimovich L Mikola Vitalijovich Lisenko Zhittya i tvorchist L Arhimovich M Gordijchuk 2 ge vid vipr i dop K Mistectvo 1963 354 s S 75 Leonid Kaufman Marusya Churaj 1967 3 Arhivovano 10 lipnya 2014 u Wayback Machine Glinchak Vasil Nehaj Marusya plache Navkolo odniyeyi vigadki Lvivska poshta 2010 7 serpnya 86 971 Najblizhchij do narodnogo variant pisni za I KozlovskimDzherela ta literatura RedaguvatiU Vikidzherelah ye Zasvit vstali kozachenkiDivchina z legendi Marusya Churaj Pisni L S Kaufman uporyad pidgot tekstiv ta pislyamova M Stelmah peredm K Prosvita 2005 120s Chemeris V L Yiyi zvali yangolom smerti Ist povisti K Ukr pismennik 1999 239 s ISBN 966 579 029 3 Chemeris V L Order na lyubov V L Chemeris Harkiv Folio 2010 443 s Shahovskoj A Zasvistali kozachenki Marusya malorossijskaya Safo Sto russkih literatorov Izdanie knigoprodavca A Smirdina Tom pervyj Sanktpeterburg v tip Aleksandra Smirdina 1839 S 779 780 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zasvistali kozachenki amp oldid 40601458