www.wikidata.uk-ua.nina.az

Устим Кармалюк У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Кармелюк У Вікіпедії є статті про інших людей із

Устим Кармалюк

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Кармелюк.
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Кармалюк.

Усти́м Яки́мович Кармалюк (також Кармелюк, Карманюк; 27 лютого (10 березня) 1787(17870310), Головчинці, Барське староство, Подільське воєводство, нині Кармалюкове, Жмеринський район — 10 (22) жовтня 1835, Шляхові Коричинці, нині Волоське, Деражнянський район) — український селянин, ватажок селянського руху на Поділлі у 1813–1835 роках. В українському фольклорі — шляхетний розбійник та національний герой.

Устим Якимович Кармелюк
Ім'я при народженні Устим Якимович Кармалюк
Народився 27 лютого (10 березня) 1787(1787-03-10)
с. Головчинці, нині Кармалюкове, Жмеринський район, Вінницька область
Помер 10 (22) жовтня 1835(1835-10-22) (48 років)
с. Шляхові Коричинці, нині Волоське, Деражнянський район, Хмельницька область
·Кармелюка вбив із засідки шляхтич Рутковський
Поховання Летичів
Країна  Російська імперія
Національність українець
Діяльність видатний керівник повстанського руху на Поділлі 1813—1835
Відомий завдяки український національний герой
Військове звання отаман
Батько Яким Трохимович Карманюк з роду Карманів
Мати Олена Василівна Удодюк
У шлюбі з 1-а дружина: Євдокія Петрівна Ясишина
2-а дружина: Марія Антонівна Щербань
Діти від 1-го шлюбу: Іван (Старший) та Анастасія
від 2-го шлюбу: Остап, Іван (Молодший) та Тарас

Кармалюк увійшов до фольклору як народний месник, який безстрашно боронив знедолених та скривджених (через що до його образу прив'язалися епітети «український Робін Гуд» та «останній гайдамака»).

Натомість дослідження істориків Валерія Дячка та Володимира Любченка свідчать про те, що Кармалюк був радше злочинцем і розбійником, який більшою мірою грабував саме селян.

Життєпис Редагувати

Народився в родині кріпака Якима Карманюка. Про ранній період життя відомо небагато, крім того, що він володів грамотою та достатньо розумів російську, польську мови та їдиш. У 17-річному віці його забрали до двору пана Андрія Пігловського (брацлавський ловчий). Хлопець був роботящий, але непокірний. Поміщик не міг пережити того, що його кріпак не дозволяв собою керувати, а тому вирішив позбутися його і 1812 року віддав на 25 років до царської армії. Проте 1813 року разом з Д. Хроньом Кармелюк утік із 4-го уланського полку (Української кінно-козацької дивізії), який розміщався в Кам'янці-Подільському, і повернувся в рідні місця, де очолив ватагу кріпаків і військових-дезертирів, що нападали на маєтки панів. Незабаром був спійманий і засуджений до 50 ударів батогом, після чого його запроторили до кримського штрафного батальйону. На шляху до Криму Кармалюк втік із-під варти.

1814 року очолив повстанський рух селян проти російської адміністрації і дворянства, який розгорнувся в Літинському, Летичівському й Ольгопільському повітах.

1817 року жандарми схопили Кармелюка. Його засудили до страти, замінивши її в останню мить 25 ударами батогом і 10 роками каторги в Сибіру. Та Кармалюк втік із В'ятської етапної в'язниці. Повернувшись на Поділля, продовжував боротьбу, доки його знову не схопили під час облави. Скориставшись знанням російської мови й відповідними документами, видавав себе під час слідства за солдата з Костроми. Витримка не зрадила його й тоді, коли слідчі привели рідних на очну ставку і до нього радісно кинувся його 8-річний син Остап.

Невдовзі після того, як його запроторили у Кам'янець-Подільську фортецю, він організував разом з іншими в'язнями свою четверту втечу. Однак його поранили і прикували до кам'яного стовпа у вежі Юлія II (Папській), яку згодом назвали Кармалюковою.

Взимку 1824 його покарали 101 ударом батога, затаврували розпеченим залізом і знову відправили етапом у Сибір. Два роки конвоювали Кармалюка разом з іншими каторжанами до Тобольська.

1825 року після етапу, що тривав понад рік, Кармелюк із Тобольської каторжної в'язниці потрапив у Ялуторовськ. Незабаром знову втік, був схоплений і запроторений у набагато гірші умови. Втеча звідси — один із найзнаменитіших документованих випадків. Восени, під час нічної бурі, Кармалюк виламав ґрати, зібрав сорочки всіх співкамерників і зв'язав їх у довге полотнище. До кінця прив'язав камінь і закинув за частокіл в'язниці. По цьому висячому мосту, прямо з вікна за огорожу один за одним перебралися усі в'язні — зранку камера була порожня.

1828 року знову його спіймали через розгром загону урядовими військами в селі Кальна Деражня; до судової відповідальності було притягнуто 750 осіб; вирок Кармалюку — 101 удар батогами та довічна каторга, знову Сибір (Боровлянський скляний завод у Тобольській губернії), знову втеча.

Будівля Літинської в'язниці, де утримували Кармалюка

1830 року — черговий арешт у Новій Синяві. Через два роки Кармелюк розібрав стелю у своїй камері й утік із Літинської в'язниці.

1830–1835 роки — селянський рух під проводом Кармелюка охопив усе Поділля, суміжні з ним райони Бессарабії, Волині та Київщини. У ньому брали участь близько 20 тисяч селян, які здійснили понад 1000 нападів на поміщицькі маєтки.

Протягом 23 років боротьби повстанські загони Кармелюка здійснили понад 1 тисячу нападів на поміщицькі маєтки. Захоплені у поміщиків гроші та майно роздавали селянській бідноті. Для боротьби з повстанцями російський уряд у листопаді 1833 р. створив так звану Галузинецьку комісію (в селі Галузинцях тепер Деражнянського району Хмельницької області) щодо заворушень у Літинському, Летичівському та Ольгопільському повітах Подільської губернії.

За словами тих, хто знав або бачив Кармелюка, Устим був не дуже високий, але плечистий, незвичайно сильний, дуже розумний лицар. Не любив грабіжників, сильно карав даремних злодіїв. Житель с. Гуменці Мисливський згадував, що одного разу Кармалюк відібрав багато золота у місцевого здирника і роздав бідним обідраним жінкам, що йшли по дорозі. На прощання сказав: «Беріть золото, хай діти ваші вдома не плачуть… Як мене десь вб'ють, споминайте Кармалюка…»

У повстанському русі брали участь не лише українці, а й поляки та євреї. Вихрест із євреїв Василь Добровольський довгі роки був найближчим сподвижником Кармалюка; поляки Ян і Олександр Глембоцькі, Фелікс Янковський та Олександр Витвицький до кінця життя були вірними товаришами Устима, як і євреї Аврум Ель Іцкович, Абрашко Дувидович Сокольницький, Арон Віняр. Всі вони на очних ставках і допитах ніколи не зрадили Кармалюка, за що були покарані і вивезені до Сибіру.

Кармелюка вбив із засідки шляхтич Рутковський. Стріляли, говорить переказ, не кулею, а срібним ґудзиком — тільки так можна убити характерника, тобто чаклуна, яким вважали отамана.

Пам'ятник Кармелюку в Летичеві

Тіло ватажка ще довго возили селами, щоб залякати селян. Поховали його в Летичеві (тепер Хмельницька область), де 1974 року на постаменті-валуні поставили 5-метровий пам'ятник.

Допитавши 2 700 осіб, урядова комісія встановила, що Кармелюк підняв на боротьбу 20 тисяч повстанців.

Історична оцінка Редагувати

Образ Кармалюка зобразили у своїх творах Михайло Старицький, Марко Вовчок, Степан Васильченко, Василь Кучер та інші. Харківський композитор Валентин Костенко — автор опери «Кармелюк». Фольклорні добутки про народного героя збирали Микола Костомаров і Тарас Шевченко (останній назвав його «славним лицарем»). Народні чутки приписують Кармалюкові авторство ряду пісень. Хоча найвідоміша, «За Сибіром сонце сходить», складена усе-таки не ним, a Томашем Падурою. За твір про Устима Кармалюка письменниця Марко Вовчок в 1871 році, через 36 років після загибелі реального Кармалюка, потрапила в Петербурзі під суд. Той оштрафував її «за схвалення такого способу дій, який суперечить встановленим у нас засадам власності».

У Головчинцях резонанс справи Кармалюка був таким великим, що вся його численна рідня була змушена відмовитись від свого прізвища, аби не зазнавати репресій. Переважна більшість взяла собі прізвище Карман: таке було прізвисько соратників Устима. Після 1955 р., коли село перейменували на Кармалюкове, почався зворотний процес зміни прізвищ, майже всі Кармани стали Кармалюками.

До наших часів дійшов лише опис зовнішності Кармалюка, а єдиний імовірний його портрет належить пензлю Тропініна та відомий у кількох копіях, одна з яких зберігається в Ермітажі.

Є й інші, дещо критичні погляди на оцінку діяльності та образ Кармелюка. В деяких розвідках опублікована інша версія історії Устима Кармалюка, яка свідчить про те, що Кармалюк більшою мірою грабував саме селян, при чому ці напади не мали соціального чи повстанського характеру.

Вшанування пам'яті Редагувати

Його іменем названо вулиці в ряді міст, зокрема:

Також на його честь названі два населені пункти:

Твори про Кармалюка Редагувати

Кіно Редагувати

Музей Кармалюка у Літині Вінницької області

Про Кармелюка зняли такі кінострічки:

  • «Кармалюк» (1931 — німа версія, 1935 — озвучена версія з піснями українською); режисер — Фауст Лопатинський
  • (російською) «Кармелюк» (1938); режисер — Георгій Тасін
  • (російською) «Кармелюк» (1986, т/ф, 4 серії); режисер — Григорій Кохан
    • дубляж українською від студії 1+1 у 1990/2000-х

Проза Редагувати

Музика Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ В. Б. ЛЮБЧЕНКО Кармалюк чи Карманюк? Укр. іст. журн., 1997, № 1. - с. 122-127 [1]
  2. ↑ Любченко В.Б. Кармалюк Устим Якимович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 115. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  3. Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. 347 pages eBook ISBN 978-1576072165 (англ.)
  4. Кармалюк (Кармелюк) Устим [ 2021-06-23 у Wayback Machine.] — Українці світу
  5. Дячок В. Устим Кармалюк (Карманюк) та розбійництво на Поділлі: конкретно-історичний та джерелознавчий аспекти // Наукові записки. Історичні науки. — Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2008. — Вип. 12. — 300 с.
  6. Любченко В. Б. Кармалюк чи Карманюк?
  8. Богдан Шумилович. Фольклор не обманює. Хвороблива любов до міфів…
  9. УСТИМ КАРМАЛЮК | Програма «Велич особистості» | 2016 (ВІДЕО)
  10. Дячок В. Устим Кармалюк (Карманюк) та розбійництво на Поділлі: конкретно-історичний та джерелознавчий аспекти // Наукові записки. Історичні науки. — Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2008. — Вип. 12. — 300 с.
  11. Дмитро Тягнигоре. Кармелюк: драма на 4 дії: діється на Великій Україні за часів кріпацтва. New York: Українська книгарня ім. Тараса Шевченка, 1920. 31 стор. (завантажити з е-бібліотеки Archiv.org)
  12. Степан Васильченко. Кармелюк: п'єса на три дії. — Харків: ДВУ, 1927 р. — 60 с.
  13. Гижа О. Облога Кармалюка. Історичний роман. Київ Український письменник 1993г. 446 с.
  14. (завантажити в перекладі для газети «Киевская старина» 1886 року )

Джерела Редагувати

Бібліографії Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Karmelyuk U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Karmalyuk Usti m Yaki movich Karmalyuk takozh Karmelyuk Karmanyuk 27 lyutogo 10 bereznya 1787 17870310 Golovchinci Barske starostvo Podilske voyevodstvo 2 nini Karmalyukove Zhmerinskij rajon 10 22 zhovtnya 1835 Shlyahovi Korichinci nini Voloske Derazhnyanskij rajon ukrayinskij selyanin vatazhok selyanskogo ruhu na Podilli u 1813 1835 rokah V ukrayinskomu folklori shlyahetnij rozbijnik ta nacionalnij geroj 3 Ustim Yakimovich KarmelyukIm ya pri narodzhenni Ustim Yakimovich KarmalyukNarodivsya 27 lyutogo 10 bereznya 1787 1787 03 10 s Golovchinci nini Karmalyukove Zhmerinskij rajon Vinnicka oblastPomer 10 22 zhovtnya 1835 1835 10 22 48 rokiv s Shlyahovi Korichinci nini Voloske Derazhnyanskij rajon Hmelnicka oblast Karmelyuka vbiv iz zasidki shlyahtich RutkovskijPohovannya LetichivKrayina Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist vidatnij kerivnik povstanskogo ruhu na Podilli 1813 1835Vidomij zavdyaki ukrayinskij nacionalnij gerojVijskove zvannya otamanBatko Yakim Trohimovich Karmanyuk z rodu Karmaniv 1 Mati Olena Vasilivna UdodyukU shlyubi z 1 a druzhina Yevdokiya Petrivna Yasishina2 a druzhina Mariya Antonivna SherbanDiti vid 1 go shlyubu Ivan Starshij ta Anastasiya vid 2 go shlyubu Ostap Ivan Molodshij ta Taras Mediafajli u VikishovishiKarmalyuk uvijshov do folkloru yak narodnij mesnik yakij bezstrashno boroniv znedolenih ta skrivdzhenih cherez sho do jogo obrazu priv yazalisya epiteti ukrayinskij Robin Gud ta ostannij gajdamaka 4 Natomist doslidzhennya istorikiv Valeriya Dyachka ta Volodimira Lyubchenka svidchat pro te sho Karmalyuk buv radshe zlochincem i rozbijnikom yakij bilshoyu miroyu grabuvav same selyan 2 5 6 7 8 9 Zmist 1 Zhittyepis 2 Istorichna ocinka 3 Vshanuvannya pam yati 4 Tvori pro Karmalyuka 4 1 Kino 4 2 Proza 4 3 Muzika 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 Bibliografiyi 9 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v rodini kripaka Yakima Karmanyuka 1 Pro rannij period zhittya vidomo nebagato krim togo sho vin volodiv gramotoyu ta dostatno rozumiv rosijsku polsku movi ta yidish U 17 richnomu vici jogo zabrali do dvoru pana Andriya Piglovskogo braclavskij lovchij Hlopec buv robotyashij ale nepokirnij Pomishik ne mig perezhiti togo sho jogo kripak ne dozvolyav soboyu keruvati a tomu virishiv pozbutisya jogo i 1812 roku viddav na 25 rokiv do carskoyi armiyi Prote 1813 roku razom z D Hronom Karmelyuk utik iz 4 go ulanskogo polku Ukrayinskoyi kinno kozackoyi diviziyi yakij rozmishavsya v Kam yanci Podilskomu i povernuvsya v ridni miscya de ocholiv vatagu kripakiv i vijskovih dezertiriv sho napadali na mayetki paniv Nezabarom buv spijmanij i zasudzhenij do 50 udariv batogom pislya chogo jogo zaprotorili do krimskogo shtrafnogo bataljonu Na shlyahu do Krimu Karmalyuk vtik iz pid varti 1814 roku ocholiv povstanskij ruh selyan proti rosijskoyi administraciyi i dvoryanstva yakij rozgornuvsya v Litinskomu Letichivskomu j Olgopilskomu povitah 1817 roku zhandarmi shopili Karmelyuka Jogo zasudili do strati zaminivshi yiyi v ostannyu mit 25 udarami batogom i 10 rokami katorgi v Sibiru Ta Karmalyuk vtik iz V yatskoyi etapnoyi v yaznici Povernuvshis na Podillya prodovzhuvav borotbu doki jogo znovu ne shopili pid chas oblavi Skoristavshis znannyam rosijskoyi movi j vidpovidnimi dokumentami vidavav sebe pid chas slidstva za soldata z Kostromi Vitrimka ne zradila jogo j todi koli slidchi priveli ridnih na ochnu stavku i do nogo radisno kinuvsya jogo 8 richnij sin Ostap Nevdovzi pislya togo yak jogo zaprotorili u Kam yanec Podilsku fortecyu vin organizuvav razom z inshimi v yaznyami svoyu chetvertu vtechu Odnak jogo poranili i prikuvali do kam yanogo stovpa u vezhi Yuliya II Papskij yaku zgodom nazvali Karmalyukovoyu Vzimku 1824 jogo pokarali 101 udarom batoga zatavruvali rozpechenim zalizom i znovu vidpravili etapom u Sibir Dva roki konvoyuvali Karmalyuka razom z inshimi katorzhanami do Tobolska 1825 roku pislya etapu sho trivav ponad rik Karmelyuk iz Tobolskoyi katorzhnoyi v yaznici potrapiv u Yalutorovsk Nezabarom znovu vtik buv shoplenij i zaprotorenij u nabagato girshi umovi Vtecha zvidsi odin iz najznamenitishih dokumentovanih vipadkiv Voseni pid chas nichnoyi buri Karmalyuk vilamav grati zibrav sorochki vsih spivkamernikiv i zv yazav yih u dovge polotnishe Do kincya priv yazav kamin i zakinuv za chastokil v yaznici Po comu visyachomu mostu pryamo z vikna za ogorozhu odin za odnim perebralisya usi v yazni zranku kamera bula porozhnya 1828 roku znovu jogo spijmali cherez rozgrom zagonu uryadovimi vijskami v seli Kalna Derazhnya do sudovoyi vidpovidalnosti bulo prityagnuto 750 osib virok Karmalyuku 101 udar batogami ta dovichna katorga znovu Sibir Borovlyanskij sklyanij zavod u Tobolskij guberniyi znovu vtecha nbsp Budivlya Litinskoyi v yaznici de utrimuvali Karmalyuka1830 roku chergovij aresht u Novij Sinyavi Cherez dva roki Karmelyuk rozibrav stelyu u svoyij kameri j utik iz Litinskoyi v yaznici 1830 1835 roki selyanskij ruh pid provodom Karmelyuka ohopiv use Podillya sumizhni z nim rajoni Bessarabiyi Volini ta Kiyivshini U nomu brali uchast blizko 20 tisyach selyan yaki zdijsnili ponad 1000 napadiv na pomishicki mayetki Protyagom 23 rokiv borotbi povstanski zagoni Karmelyuka zdijsnili ponad 1 tisyachu napadiv na pomishicki mayetki Zahopleni u pomishikiv groshi ta majno rozdavali selyanskij bidnoti Dlya borotbi z povstancyami rosijskij uryad u listopadi 1833 r stvoriv tak zvanu Galuzinecku komisiyu v seli Galuzincyah teper Derazhnyanskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti shodo zavorushen u Litinskomu Letichivskomu ta Olgopilskomu povitah Podilskoyi guberniyi Za slovami tih hto znav abo bachiv Karmelyuka Ustim buv ne duzhe visokij ale plechistij nezvichajno silnij duzhe rozumnij licar Ne lyubiv grabizhnikiv silno karav daremnih zlodiyiv Zhitel s Gumenci Mislivskij zgaduvav sho odnogo razu Karmalyuk vidibrav bagato zolota u miscevogo zdirnika i rozdav bidnim obidranim zhinkam sho jshli po dorozi Na proshannya skazav Berit zoloto haj diti vashi vdoma ne plachut Yak mene des vb yut spominajte Karmalyuka U povstanskomu rusi brali uchast ne lishe ukrayinci a j polyaki ta yevreyi Vihrest iz yevreyiv Vasil Dobrovolskij dovgi roki buv najblizhchim spodvizhnikom Karmalyuka polyaki Yan i Oleksandr Glembocki Feliks Yankovskij ta Oleksandr Vitvickij do kincya zhittya buli virnimi tovarishami Ustima yak i yevreyi Avrum El Ickovich Abrashko Duvidovich Sokolnickij Aron Vinyar Vsi voni na ochnih stavkah i dopitah nikoli ne zradili Karmalyuka za sho buli pokarani i vivezeni do Sibiru Karmelyuka vbiv iz zasidki shlyahtich Rutkovskij Strilyali govorit perekaz ne kuleyu a sribnim gudzikom tilki tak mozhna ubiti harakternika tobto chakluna yakim vvazhali otamana nbsp Pam yatnik Karmelyuku v LeticheviTilo vatazhka she dovgo vozili selami shob zalyakati selyan Pohovali jogo v Letichevi teper Hmelnicka oblast de 1974 roku na postamenti valuni postavili 5 metrovij pam yatnik Dopitavshi 2 700 osib uryadova komisiya vstanovila sho Karmelyuk pidnyav na borotbu 20 tisyach povstanciv Istorichna ocinka RedaguvatiObraz Karmalyuka zobrazili u svoyih tvorah Mihajlo Starickij Marko Vovchok Stepan Vasilchenko Vasil Kucher ta inshi Harkivskij kompozitor Valentin Kostenko avtor operi Karmelyuk Folklorni dobutki pro narodnogo geroya zbirali Mikola Kostomarov i Taras Shevchenko ostannij nazvav jogo slavnim licarem Narodni chutki pripisuyut Karmalyukovi avtorstvo ryadu pisen Hocha najvidomisha Za Sibirom sonce shodit skladena use taki ne nim a Tomashem Paduroyu Za tvir pro Ustima Karmalyuka pismennicya Marko Vovchok v 1871 roci cherez 36 rokiv pislya zagibeli realnogo Karmalyuka potrapila v Peterburzi pid sud Toj oshtrafuvav yiyi za shvalennya takogo sposobu dij yakij superechit vstanovlenim u nas zasadam vlasnosti U Golovchincyah rezonans spravi Karmalyuka buv takim velikim sho vsya jogo chislenna ridnya bula zmushena vidmovitis vid svogo prizvisha abi ne zaznavati represij Perevazhna bilshist vzyala sobi prizvishe Karman take bulo prizvisko soratnikiv Ustima Pislya 1955 r koli selo perejmenuvali na Karmalyukove pochavsya zvorotnij proces zmini prizvish majzhe vsi Karmani stali Karmalyukami Do nashih chasiv dijshov lishe opis zovnishnosti Karmalyuka a yedinij imovirnij jogo portret nalezhit penzlyu Tropinina ta vidomij u kilkoh kopiyah odna z yakih zberigayetsya v Ermitazhi Ye j inshi desho kritichni poglyadi na ocinku diyalnosti ta obraz Karmelyuka V deyakih rozvidkah opublikovana insha versiya istoriyi Ustima Karmalyuka yaka svidchit pro te sho Karmalyuk bilshoyu miroyu grabuvav same selyan pri chomu ci napadi ne mali socialnogo chi povstanskogo harakteru 10 Vshanuvannya pam yati RedaguvatiDokladnishe Vulicya Ustima KarmelyukaJogo imenem nazvano vulici v ryadi mist zokrema Vulicya Karmalkivska vulicya u ridnomu seli Vulicya Ustima Karmalyuka vulicya u misti Zhmerinka Vulicya Ustima Karmalyuka vulicya u misti Zhitomir Vulicya Ustima Karmelyuka vulicya v misti Hmelnickij Vulicya Ustima Karmelyuka vulicya v misti Kam yanec Podilskomu Vulicya Karmelyuka vulicya v misti Ivano Frankivsku Vulicya Karmelyuka vulicya v misti Hmilniku Vinnickoyi oblasti Vulicya Karmelyuka vulicya v misti Chernivci Vulicya Ustima Karmelyuka vulicya v misti Kiyevi Vulicya Karmelyuka vulicya v misti Strij Lvivskoyi oblasti Vulicya Karmelyuka vulicya v misti Volochisk Vulicya Karmelyuka vulicya v misti Smila Vulicya Karmelyuka vulicya v misti Kalinivka Vinnickoyi oblasti Vulicya Karmelyuka vulicya v misti Poltava Vulicya Karmelyuka vulicya v misti Sumi Vulicya Ustima Karmelyuka vulicya v misti Illinci Vulicya Karmelyuka vulicya v misti Uzhgorod Takozh na jogo chest nazvani dva naseleni punkti Selo Karmalyukove u Zhmerinskomu rajoni Vinnickoyi oblasti Selo Karmalyukivka u Baltskomu rajoni Odeskoyi oblasti Tvori pro Karmalyuka RedaguvatiKino Redaguvati nbsp Muzej Karmalyuka u Litini Vinnickoyi oblastiPro Karmelyuka znyali taki kinostrichki Karmalyuk 1931 nima versiya 1935 ozvuchena versiya z pisnyami ukrayinskoyu rezhiser Faust Lopatinskij rosijskoyu Karmelyuk 1938 rezhiser Georgij Tasin rosijskoyu Karmelyuk 1986 t f 4 seriyi rezhiser Grigorij Kohan dublyazh ukrayinskoyu vid studiyi 1 1 u 1990 2000 hProza Redaguvati Marko Vovchok istorichna povist dlya ditej Karmelyuk 1865 rosijskoyu Mihajlo Starickij roman Rozbijnik Karmelyuk ros Razbojnik Karmelyuk 1908 pereklad ukrayinskoyu Mihajlo Starickij Rozbijnik Karmelyuk istorichnij roman u 2 oh tomah Pereklad z rosijskoyi Volodimir Derzhiruka I G Kazakivskij Lviv b v 1909 ch 1 1910 ch 2 431 stor ch 1 436 stor ch 2 peredruk Mihajlo Starickij Karmelyuk u 8 i chastinah Pereklad z rosijskoyi Volodimir Derzhiruka Vinnipeg Nakladom Ruskoyi Knigarni 1915 803 stor vsi 8 chastini zavantazhiti chast 1 3 z e biblioteki archive org pereklad ukrayinskoyu Mihajlo Starickij Karmelyuk istorichnij roman Pereklad z rosijskoyi Mikita Shumilo Kiyiv Dnipro 1971 708 stor Dmitro Tyagnigore Karmelyuk drama na 4 diyi Diyetsya na Velikij Ukrayini za chasiv kripactva 1920 11 Lyudmila Staricka Chernyahivska Rozbijnik Karmelyuk vistava na 5 dij i 6 odmin Harkiv Kooperativne vid vo Ruh 1926 107 s Teatralna biblioteka ch 52 Stepan Vasilchenko P yesa na tri diyi Karmelyuk 1927 12 Vasil Kucher Ustim Karmalyuk 1940 povist 1954 roman sho ye rozshirenim variantom povisti 1940 roku Volodimir Gzhickij Karmalyuk 1971 Oleksandra Gizha Obloga Karmalyuka 1990 13 Antonij Role Slidi z minulogo pol Gawedy z przeszlosci 1878 14 U tvori opisani deyaki momenti zhittya Ustima Karmalyuka z tochki zoru polskogo shlyahticha Muzika Redaguvati Kirilo Stecenko Opera Karmelyuk 1905 1911 Volodimir Jorish Opera Karmelyuk 1929 Valentin Kostenko Opera Karmelyuk 1930 Div takozh RedaguvatiZa Sibirom sonce shodit Robin Gud Oleksa Dovbush Tadas BlindaPrimitki Redaguvati a b V B LYuBChENKO Karmalyuk chi Karmanyuk Ukr ist zhurn 1997 1 s 122 127 1 a b Lyubchenko V B Karmalyuk Ustim Yakimovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 115 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Seal Graham Encyclopedia of Folk Heroes ABC CLIO 2001 347 pages eBook ISBN 978 1576072165 angl Karmalyuk Karmelyuk Ustim Arhivovano 2021 06 23 u Wayback Machine Ukrayinci svitu Dyachok V Ustim Karmalyuk Karmanyuk ta rozbijnictvo na Podilli konkretno istorichnij ta dzhereloznavchij aspekti Naukovi zapiski Istorichni nauki Ostrog Vid vo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2008 Vip 12 300 s Lyubchenko V B Karmalyuk chi Karmanyuk Ustim Karmalyuk geroj chi zlochinec Bogdan Shumilovich Folklor ne obmanyuye Hvorobliva lyubov do mifiv USTIM KARMALYuK Programa Velich osobistosti 2016 VIDEO Dyachok V Ustim Karmalyuk Karmanyuk ta rozbijnictvo na Podilli konkretno istorichnij ta dzhereloznavchij aspekti Naukovi zapiski Istorichni nauki Ostrog Vid vo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2008 Vip 12 300 s Dmitro Tyagnigore Karmelyuk drama na 4 diyi diyetsya na Velikij Ukrayini za chasiv kripactva New York Ukrayinska knigarnya im Tarasa Shevchenka 1920 31 stor zavantazhiti z e biblioteki Archiv org Stepan Vasilchenko Karmelyuk p yesa na tri diyi Harkiv DVU 1927 r 60 s Gizha O Obloga Karmalyuka Istorichnij roman Kiyiv Ukrayinskij pismennik 1993g 446 s zavantazhiti v perekladi dlya gazeti Kievskaya starina 1886 roku Dzherela RedaguvatiGurzhij I O Kompan O S Ustim Karmalyuk Ist biogr naris K 1960 79 s Karmalyuk Ukrayinska Radyanska Enciklopediya T 5 K 1980 S 39 Erstenyuk M Karmelyuk Karmalyuk Ustim Yakimovich Dovidnik z istoriyi Ukrayini Tekst v 3 t Institut istorichnih doslidzhen Lvivskogo derzh un tu im Ivana Franka K Geneza 1993 Enciklopediya Ukrayinoznavstva T 3 Lviv 1994 S 960 961 Zavalnyuk O M Komarnickij O B Minule i suchasne Kam yancya Podilskogo Vipusk 1 Kam yanec Podilskij 2003 S 35 40 V Yu Korol Istoriya Ukrayini Kiyiv VC Akademiya 2005 S 191 Lyubchenko V B Karmalyuk Ustim Yakimovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 115 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Dyachok V Ustim Karmalyuk Karmanyuk ta rozbijnictvo na Podilli konkretno istorichnij ta dzhereloznavchij aspekti Naukovi zapiski Istorichni nauki Ostrog Vid vo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2008 Vip 12 300 s D V Zhuravlov HTO ye HTO v ukrayinskij istoriyi Harkiv Vidavnictvo Klub simejnogo dozvillya 2011 S 280 Selyanski vistupi pid provodom U Karmelyuka 1813 1835 pp Istoriya Ukrayini oporni konspekti 9 klas Oleg Budzej Ustim Karmalyuk Geroj chi Zlochinec Lyubchenko V B Karmalyuk chi Karmanyuk Bogdan Shumilovich Folklor ne obmanyuye Hvorobliva lyubov do mifiv Bibliografiyi RedaguvatiUstim Karmalyuk ukrayinskij Robin Gud metod bibliogr materiali Upr kulturi nacionalnostej ta religij Kiyiv oblderzhadmin Kiyiv obl b ka dlya ditej pidgot N V Babich red L P Solyanik nauk red ta vidp za vip M P Znishenko Kiyiv KOBdD 2014 18 s il Posilannya RedaguvatiKarmalyuk Ustin Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 606 1000 ekz USTIM KARMALYuK Programa Velich osobistosti 2016 VIDEO Oleksij Barbaruk Tripilskij Ubivci Karmalyuka car podaruvav diamantovij persten ta zvilniv vid podatkiv Gazeta ua 19 bereznya 2012 Oleg Budzej Ustim Karmalyuk geroj chi zlochinec Podolyanin 16 03 2012 Pro ukrayinskogo supergeroya yakogo vbili sribnim gudzikom Drug chitacha 28 10 2013 Ustim Karmalyuk ukrayinskij Robin Gud Folio 24 01 2016 Serednovichni pidzemellya Podillya inkognita Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ustim Karmalyuk amp oldid 40471213