www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґжицький Володимир Зенонович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґжицький Ukrcenter Примітки Володимир Ґжи

Ґжицький Володимир Зенонович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґжицький.

Ґжицький Володимир Зенонович
Володимир Ґжицький
Псевдонім Вигнанець, Мрія
Народився 15 жовтня 1895(1895-10-15)
с. Острівець, Теребовлянський повіт Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер 19 грудня 1973(1973-12-19) (78 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Країна  ЗУНР,  СРСР  Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність поет
Alma mater Тернопільська гімназія
Мова творів українська
Напрямок соцреалізм
Членство НСПУ
Брати, сестри Ґжицький Степан Зенонович
 Ґжицький Володимир Зенонович у Вікісховищі

Володимир Зенонович Ґжицький (15 жовтня 1895, с. Острівець. — 19 грудня 1973, Львів) — український письменник, публіцист, перекладач, мемуарист. Член Спілки селянських письменників «Плуг». Брат Степана Ґжицького.

Жертва сталінського терору.

Біографія Редагувати

Народився в с. Острівець, нині — Теребовлянського району, в сім'ї вчителя.

Від 1900 року жив у селі Довге на Теребовлянщині. Вчився у Тернопільській українській гімназії (1907–1914, 1917).

Війна 1914 р. перервала навчання, тож закінчив гімназію у 1917 р. В. Ґжицький воював в Українській Галицькій армії у чині поручника.

Перейшов Збруч, добрався у 1919 р. до Харкова. Там працював на різних роботах — робітником у млині, розносив газети і т. ін. Вчився в Харківському інституті сільського господарства, який закінчив 1926 року. Був членом Спілки селянських письменників «Плуг», потім, як виходець з Галичини, — організації «Західна Україна».

Початок творчості Редагувати

Ґжицький починав як поет і драматург. Про це свідчать поетична збірка «Трембітині тони» (1924), драматичні твори для дітей, які успішно ставили у Харкові: «По зорі»(1925), «Вибух» (1927), п'єса «Наступ» на тему класової боротьби на селі часів колективізації (1931). І все ж найбільше талант В. Ґжицького розкрився як прозаїка. Перша повість «Муца» вийшла 1928 р. Невдовзі побачили світ знаменитий роман «Чорне озеро» (1929, нова ред. 1957), збірка оповідань «Цісарське право», роман «Захар Вовгура» (1932).

1928 року Ґжицький у складі кінописьменницькоï експедиціï, яку очолював О. Довженко, вирушив на Алтай для вивчення життя тамтешніх жителів ойротів. Наслідком поïздки став роман «Чорне озеро» (1929), що завоював письменникові всесоюзне визнання.

Арешт і заслання Редагувати

Проте постановка гостроï проблеми національних взаємин у Радянському Союзі вже тоді була страктована органами ДПУ як «викривлення політики, яку проводив Сталін щодо нечисельних народностей СРСР». I хоча 1932 Ґжицький випустив актуальний роман «Захар Вовгура» про шахтарів Донбасу, доля письменника була вирішена: він колишній стрілець УГА, автор роману «Чорне озеро».

7 грудня 1933 року в Харківському облуправлінні держбезпеки був виписаний ордер № 32 на арешт В. Ґжицького. У постанові на арешт йому інкримінувалася приналежність до контрреволюційноï організаціï УВО (Украïнська військова організація) та участь у терористичній діяльності.

1 січня 1934 року на черговому допиті Ґжицький змушений був «визнати», що належав до УВО з осені 1930 року, входив до складу Харківськоï групи під керівництвом С. Пилипенка. До того ж осередку нібито належали А. Панів, М. Дукин, Д. Грудина та А. Головко.

В обвинувальному акті оперуповноважений Грушевський і начальник секретно-політичного відділу ДПУ УРСР Долинський виносили справу В. Ґжицького на розгляд судовоï трійки ДПУ УРСР і пропонували ув'язнити його на п'ять років у виправно-трудових таборах.

Роман «Чорне озеро» ліг на терези, коли «трійка» вирішувала його долю, ліг разом з біографічними даними письменника — походження з Галичини, участь в УГА і т. ін.

Судова трійка при колегіï ДПУ протоколом від 23 лютого 1934 року постановила: «Гжицького Володимира Зеноновича заслати до виправно-трудового табору терміном на ДЕСЯТЬ років…»

Відбував заслання письменник у Республіці Комі. 1946 року спеціальним табірним судом був знову засуджений на 4 роки ув'язнення. Але й після відбуття цього покарання В. Ґжицький лишався з тавром контрреволюціонера, а тому міг влаштуватися до праці лише в обмежених регіонах краïни.

Після смерті Й. Сталіна засланець Ґжицький звернувся до Ради Міністрів СРСР з проханням переглянути його справу. 17 травня 1954 року старший слідчий КДБ Гребньов, вивчивши ïï матеріали, дійшов висновку: заяву про перегляд справи «залишити без задоволення».

Реабілітація та післятабірний час Редагувати

Ще два роки потрібно було всіляких перетрактацій, поки трибунал Киïвського військового округу на засіданні від 21 лютого 1956 року ухвалив: «Постанову судовоï трійки при колегіï ДПУ УРСР від 23 лютого 1934 року щодо Ґжицького Володимира Зеноновича скасувати і справу про нього провадженням припинити за відсутністю в його діях складу злочину».

У «післятабірний» час В. Ґжицький написав автобіографічну трилогію «У світ широкий» (1960), «Великі надії», «Ніч і день» (обидві 1963). Перші дві частини трилогії — це романи про шлях молодої людини, Миколи Гаєвського, українця з Галичини. Письменник відтворив долю героя від початку Першої світової війни, провів його через перебування в австрійській армії, в УГА.

Художню автобіографію продовжено у творі «Ніч і день». Найцінніше у цьому творі — достовірність фактів, котрі пов'язані з табірними жахами. Автору вдалося викликати враження повної незахищеності героя і знецінення людського життя в умовах безпрецедентного в історії людства беззаконня, політичного цинізму, злочину перед мільйонами людей.

Потім В. Ґжицький написав не менш відомі історичні романи «Опришки» (1962), «Кармелюк» (1971), автобіографічну повість «Слово честі» (1968); ряд творів для дітей та про природу.

Хрестоматійним вже стало оповідання письменника «Лось». Написання його датоване 1946—1956 рр. Багатоманітна жива природа постає і з етюдів про птахів. Чотирнадцять таких етюдів В. Гжицький об'єднав у книжечці «Петрикові чорногузи» (1966). Пізніше уже більше їх надруковано у посмертній збірці «Пролог до осені» (1978). Ці його своєрідні природознавчі етюди насичені цікавою інформацією, багатьма влучними спостереженнями і, головне, перейняті й зігріті добрим почуттям до всього живого.

Писав В. Гжицький і мемуари про літературно-мистецьке життя 20-х років, про колег по перу. Був перекладачем.

Помер письменник 19 грудня 1973 р. у Львові.

Творчість Редагувати

Автор збірок:

  • поезій «Трембітні тони» (1924),
  • новел «Цісарське право»,
  • нарисів «Комуни в степах» (обидві — 1930),
  • оповідань і повісті «Повернення» (1958),
  • оповідань «Помста» (1960),
  • творів для дітей «Петрикові чорногузи»,
  • нарисів, новел та етюдів «Пролог до осені» (1978);
  • повістей «Муца» (1928), «Пустинний берег» (1963), «Кармелюк» (1968);
  • романів «Чорне озеро» (1929, нова ред. 1957), «Захар Вовгура» (1932), «Опришки» (1932, ч. 1; 1962), «Слово честі» (1968);
  • автобіографічної трилогії «У світ широкий» (1960), «Великі надії» (1963) та «Ніч і день» (1965 опубл. у ж. «Жовтень»; повна ред.: Л., 1989);
  • п'єс «По зорі» (1925), «Вибух» (1927), «Наступ» (1931), «Пісня про „чорних хлопців“» (1932, не опубл., рукопис втрачено), «Скарби» (1970, рукопис);

Автор перекладів творів Г. Запольської, А. Міцкевича, Болеслава Пруса, Ю. Словацького, Ю. Тувіма, Б. Ясенського та інших письменників, сербо-лужицьких нар. пісень;

Автор мемуарних творів «Мої побратими» (1973) та «Спогади про минуле» (опубл. 1995 в часописі «Літературний Львів»).

Вшанування пам'яті Редагувати

1995 на Тернопільщині відзначалося 100-річчя від дня народження Ґжицького.

У селі Острівці у приміщенні ЗОШ відкрито кімнату-музей Ґжицького, на батьківській хаті встановлено меморіальну таблицю на честь братів Ґжицьких.

У 2020 р., у селі Острівець Теребовлянського району Тернопільської області, волонтери розпочали перетворення будинку Володимира та Степана Гжицьких на мистецьку резиденцію.

Бібліографія Редагувати

Видання творів Редагувати

  • Гжицький В. З. У світ широкий: Роман. — К.: Рад. письменник, 1960. — 323 с.
  • Гжицький В. З. Чорне озеро (Кара-Кол). Опришки: Романи. — К.: Дніпро, 1965. — 575 с.
  • Гжицький В. З. Слово честі: Роман. — Львів: Каменяр, 1968. — 247 с.
  • Гжицький В. Лось: Оповідання. — К.: Дніпро, 1970. — 390 с.
  • Гжицький В. Опришки ; Кармалюк: іст. романи. — Львів: Каменяр, 1971.
  • Гжицький В. З. Побачення: Новели та оповідання. — Львів: Каменяр, 1972. — 59 с.
  • Гжицький В. З. Твори: В 2 т. /Вступ. ст. С.Шаховського. — К.: Дніпро, 1974.
    Т.1. — 1974. — 654с. [ 11 грудня 2012 у Wayback Machine.]
    Т.2. — 1974. — 655с. [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.]
  • Гжицький В. Пролог до осені: Оповідання, нариси, етюди. — Львів: Каменяр, 1978. — 192 с.
  • Гжицький В. З. Опришки: Роман. — Львів: Каменяр, 1985. — 265 с.
  • Гжицький В. З. Ніч і день: Роман. — Львів: Каменяр, 1989. — 308 с.

Література про Ґжицького Редагувати

  • Возна Р. Письменник трагічної долі // Свобода. — 1998. — 19 груд. — (Славетні імена).
  • Вшанували славного земляка // Свобода. — 1995. — 17 жовт.
  • Володимир Гжицький (1895—1973): Огляд творчості // Приходько І. Творчі портрети Українських письменників XX століття: Посібн. для вузів і шкіл. — Тернопіль, 1993. — С. 118—139.
  • Герасимчук Я. Чотири новели про Володимира Зеноновича // Дзвін. — 1995. — № 10. — С. 143—144.
  • Гнатюк І. Правдолюб і подвижник // Український шлях. — 1995. — 20 жовт.
  • Головин Б. Мої зустрічі з Гжицьким // Вільне життя. — 1995. — 17 жовт. — (Рядок з біографії краю).
  • Гуменюк В., Гуменюк Г. В його житті відбилась доля України… // Свобода. — 1995. — 13 жовт.
  • Гущак І. Великий і людяний // Український шлях. — 1995. — 20 жовт.
  • Демиденко П. Залюблений у ліс і людину // Армія України. — 1995. — 18 жовт.
  • Іваничук Р. Про Гжицького з усмішкою // Дзвін. — 1995. — № 10. — С. 137—139.
  • Кудлик Р. Жага життя // Дзвін. — 1995. — № 10. — С.141–143.
  • Курис Г. Злетів і на обпалених крилах // Русалка Дністрова. — 1995. — № 18 (жовт.).
  • Лубківський Р. Драма епохи, трагедія людини // Дзвін. — 1995. — № 10. — С. 133—134, портр.
  • Лубківський Р. Ніч і день Володимира Гжицького: Уривок з есе // Український шлях. — 1995. — 20 жовт.
  • Лубківський Р. Осінь, котра ще його пам'ятає // Літ. Україна. — 1995. — 23 листоп.
  • Марусевич М. Лицар добра і краси // Шлях перемоги. — 1995. — 28 жовт.
  • Медведик П. Зустріч з письменником // Русалка Дністрова. — 1995. — № 18 (берез.).
  • Мельник В. Володимир Гжицький // Літ. Україна. — 1991. — 27 черв.
  • Мельник В. Дні і ночі Володимира Гжицького // Слово і час. — 1995. — № 9–10. — С. 17–21.
  • Мельничук Б. Дорогами творчості й болю // Тернопіль вечірній. — 1995. — 7 жовт.
  • Ониськів М. Жодного дня без рядка // Вільне життя. — 1995. — 10 жовт.
  • Ониськів М. Щиро ваш В. Гжицький // Вільне життя. — 1993. — 8 жовт.
  • Петренко М. Під знаком північного лося: [Спогад] // Дзвін. — 1995. — № 10. — С. 139—141.
  • Тимочко П. Один з українських Овідіїв // Русалка Дністрова. — 1995. — № 18 (жовт.).
  • Федорів Р. Гріх і кара // Дзвін. — 1995. — № 10. — С. 134—137.

Примітки Редагувати

  1. Личаківський некрополь — С. 101.
    d:Track:Q62416080
  2. . ternopil-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 25 листопада 2020. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gzhickij Ukrcenter Primitki Gzhickij Volodimir ZenonovichVolodimir GzhickijPsevdonim Vignanec MriyaNarodivsya 15 zhovtnya 1895 1895 10 15 s Ostrivec Terebovlyanskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiyaPomer 19 grudnya 1973 1973 12 19 78 rokiv Lviv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Krayina ZUNR SRSR Avstro UgorshinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist poetAlma mater Ternopilska gimnaziyaMova tvoriv ukrayinskaNapryamok socrealizmChlenstvo NSPUBrati sestri Gzhickij Stepan Zenonovich Gzhickij Volodimir Zenonovich u VikishovishiVolodimir Zenonovich Gzhickij 15 zhovtnya 1895 s Ostrivec 19 grudnya 1973 Lviv ukrayinskij pismennik publicist perekladach memuarist Chlen Spilki selyanskih pismennikiv Plug Brat Stepana Gzhickogo Zhertva stalinskogo teroru Zmist 1 Biografiya 1 1 Pochatok tvorchosti 1 2 Aresht i zaslannya 1 3 Reabilitaciya ta pislyatabirnij chas 2 Tvorchist 3 Vshanuvannya pam yati 4 Bibliografiya 4 1 Vidannya tvoriv 4 2 Literatura pro Gzhickogo 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v s Ostrivec nini Terebovlyanskogo rajonu v sim yi vchitelya Vid 1900 roku zhiv u seli Dovge na Terebovlyanshini Vchivsya u Ternopilskij ukrayinskij gimnaziyi 1907 1914 1917 Vijna 1914 r perervala navchannya tozh zakinchiv gimnaziyu u 1917 r V Gzhickij voyuvav v Ukrayinskij Galickij armiyi u chini poruchnika Perejshov Zbruch dobravsya u 1919 r do Harkova Tam pracyuvav na riznih robotah robitnikom u mlini roznosiv gazeti i t in Vchivsya v Harkivskomu instituti silskogo gospodarstva yakij zakinchiv 1926 roku Buv chlenom Spilki selyanskih pismennikiv Plug potim yak vihodec z Galichini organizaciyi Zahidna Ukrayina Pochatok tvorchosti Redaguvati Gzhickij pochinav yak poet i dramaturg Pro ce svidchat poetichna zbirka Trembitini toni 1924 dramatichni tvori dlya ditej yaki uspishno stavili u Harkovi Po zori 1925 Vibuh 1927 p yesa Nastup na temu klasovoyi borotbi na seli chasiv kolektivizaciyi 1931 I vse zh najbilshe talant V Gzhickogo rozkrivsya yak prozayika Persha povist Muca vijshla 1928 r Nevdovzi pobachili svit znamenitij roman Chorne ozero 1929 nova red 1957 zbirka opovidan Cisarske pravo roman Zahar Vovgura 1932 1928 roku Gzhickij u skladi kinopismennickoi ekspedicii yaku ocholyuvav O Dovzhenko virushiv na Altaj dlya vivchennya zhittya tamteshnih zhiteliv ojrotiv Naslidkom poizdki stav roman Chorne ozero 1929 sho zavoyuvav pismennikovi vsesoyuzne viznannya Aresht i zaslannya Redaguvati Prote postanovka gostroi problemi nacionalnih vzayemin u Radyanskomu Soyuzi vzhe todi bula straktovana organami DPU yak vikrivlennya politiki yaku provodiv Stalin shodo nechiselnih narodnostej SRSR I hocha 1932 Gzhickij vipustiv aktualnij roman Zahar Vovgura pro shahtariv Donbasu dolya pismennika bula virishena vin kolishnij strilec UGA avtor romanu Chorne ozero 7 grudnya 1933 roku v Harkivskomu oblupravlinni derzhbezpeki buv vipisanij order 32 na aresht V Gzhickogo U postanovi na aresht jomu inkriminuvalasya prinalezhnist do kontrrevolyucijnoi organizacii UVO Ukrainska vijskova organizaciya ta uchast u teroristichnij diyalnosti 1 sichnya 1934 roku na chergovomu dopiti Gzhickij zmushenij buv viznati sho nalezhav do UVO z oseni 1930 roku vhodiv do skladu Harkivskoi grupi pid kerivnictvom S Pilipenka Do togo zh oseredku nibito nalezhali A Paniv M Dukin D Grudina ta A Golovko V obvinuvalnomu akti operupovnovazhenij Grushevskij i nachalnik sekretno politichnogo viddilu DPU URSR Dolinskij vinosili spravu V Gzhickogo na rozglyad sudovoi trijki DPU URSR i proponuvali uv yazniti jogo na p yat rokiv u vipravno trudovih taborah Roman Chorne ozero lig na terezi koli trijka virishuvala jogo dolyu lig razom z biografichnimi danimi pismennika pohodzhennya z Galichini uchast v UGA i t in Sudova trijka pri kolegii DPU protokolom vid 23 lyutogo 1934 roku postanovila Gzhickogo Volodimira Zenonovicha zaslati do vipravno trudovogo taboru terminom na DESYaT rokiv Vidbuvav zaslannya pismennik u Respublici Komi 1946 roku specialnim tabirnim sudom buv znovu zasudzhenij na 4 roki uv yaznennya Ale j pislya vidbuttya cogo pokarannya V Gzhickij lishavsya z tavrom kontrrevolyucionera a tomu mig vlashtuvatisya do praci lishe v obmezhenih regionah kraini Pislya smerti J Stalina zaslanec Gzhickij zvernuvsya do Radi Ministriv SRSR z prohannyam pereglyanuti jogo spravu 17 travnya 1954 roku starshij slidchij KDB Grebnov vivchivshi ii materiali dijshov visnovku zayavu pro pereglyad spravi zalishiti bez zadovolennya Reabilitaciya ta pislyatabirnij chas Redaguvati She dva roki potribno bulo vsilyakih peretraktacij poki tribunal Kiivskogo vijskovogo okrugu na zasidanni vid 21 lyutogo 1956 roku uhvaliv Postanovu sudovoi trijki pri kolegii DPU URSR vid 23 lyutogo 1934 roku shodo Gzhickogo Volodimira Zenonovicha skasuvati i spravu pro nogo provadzhennyam pripiniti za vidsutnistyu v jogo diyah skladu zlochinu U pislyatabirnij chas V Gzhickij napisav avtobiografichnu trilogiyu U svit shirokij 1960 Veliki nadiyi Nich i den obidvi 1963 Pershi dvi chastini trilogiyi ce romani pro shlyah molodoyi lyudini Mikoli Gayevskogo ukrayincya z Galichini Pismennik vidtvoriv dolyu geroya vid pochatku Pershoyi svitovoyi vijni proviv jogo cherez perebuvannya v avstrijskij armiyi v UGA Hudozhnyu avtobiografiyu prodovzheno u tvori Nich i den Najcinnishe u comu tvori dostovirnist faktiv kotri pov yazani z tabirnimi zhahami Avtoru vdalosya viklikati vrazhennya povnoyi nezahishenosti geroya i znecinennya lyudskogo zhittya v umovah bezprecedentnogo v istoriyi lyudstva bezzakonnya politichnogo cinizmu zlochinu pered miljonami lyudej Potim V Gzhickij napisav ne mensh vidomi istorichni romani Oprishki 1962 Karmelyuk 1971 avtobiografichnu povist Slovo chesti 1968 ryad tvoriv dlya ditej ta pro prirodu Hrestomatijnim vzhe stalo opovidannya pismennika Los Napisannya jogo datovane 1946 1956 rr Bagatomanitna zhiva priroda postaye i z etyudiv pro ptahiv Chotirnadcyat takih etyudiv V Gzhickij ob yednav u knizhechci Petrikovi chornoguzi 1966 Piznishe uzhe bilshe yih nadrukovano u posmertnij zbirci Prolog do oseni 1978 Ci jogo svoyeridni prirodoznavchi etyudi nasicheni cikavoyu informaciyeyu bagatma vluchnimi sposterezhennyami i golovne perejnyati j zigriti dobrim pochuttyam do vsogo zhivogo Pisav V Gzhickij i memuari pro literaturno mistecke zhittya 20 h rokiv pro koleg po peru Buv perekladachem Pomer pismennik 19 grudnya 1973 r u Lvovi Tvorchist RedaguvatiAvtor zbirok poezij Trembitni toni 1924 novel Cisarske pravo narisiv Komuni v stepah obidvi 1930 opovidan i povisti Povernennya 1958 opovidan Pomsta 1960 tvoriv dlya ditej Petrikovi chornoguzi narisiv novel ta etyudiv Prolog do oseni 1978 povistej Muca 1928 Pustinnij bereg 1963 Karmelyuk 1968 romaniv Chorne ozero 1929 nova red 1957 Zahar Vovgura 1932 Oprishki 1932 ch 1 1962 Slovo chesti 1968 avtobiografichnoyi trilogiyi U svit shirokij 1960 Veliki nadiyi 1963 ta Nich i den 1965 opubl u zh Zhovten povna red L 1989 p yes Po zori 1925 Vibuh 1927 Nastup 1931 Pisnya pro chornih hlopciv 1932 ne opubl rukopis vtracheno Skarbi 1970 rukopis Avtor perekladiv tvoriv G Zapolskoyi A Mickevicha Boleslava Prusa Yu Slovackogo Yu Tuvima B Yasenskogo ta inshih pismennikiv serbo luzhickih nar pisen Avtor memuarnih tvoriv Moyi pobratimi 1973 ta Spogadi pro minule opubl 1995 v chasopisi Literaturnij Lviv Vshanuvannya pam yati Redaguvati1995 na Ternopilshini vidznachalosya 100 richchya vid dnya narodzhennya Gzhickogo U seli Ostrivci u primishenni ZOSh vidkrito kimnatu muzej Gzhickogo na batkivskij hati vstanovleno memorialnu tablicyu na chest brativ Gzhickih U 2020 r u seli Ostrivec Terebovlyanskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti volonteri rozpochali peretvorennya budinku Volodimira ta Stepana Gzhickih na mistecku rezidenciyu 2 Bibliografiya RedaguvatiVidannya tvoriv Redaguvati Gzhickij V Z U svit shirokij Roman K Rad pismennik 1960 323 s Gzhickij V Z Chorne ozero Kara Kol Oprishki Romani K Dnipro 1965 575 s Gzhickij V Z Slovo chesti Roman Lviv Kamenyar 1968 247 s Gzhickij V Los Opovidannya K Dnipro 1970 390 s Gzhickij V Oprishki Karmalyuk ist romani Lviv Kamenyar 1971 Gzhickij V Z Pobachennya Noveli ta opovidannya Lviv Kamenyar 1972 59 s Gzhickij V Z Tvori V 2 t Vstup st S Shahovskogo K Dnipro 1974 T 1 1974 654s Arhivovano 11 grudnya 2012 u Wayback Machine T 2 1974 655s Arhivovano 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Gzhickij V Prolog do oseni Opovidannya narisi etyudi Lviv Kamenyar 1978 192 s Gzhickij V Z Oprishki Roman Lviv Kamenyar 1985 265 s Gzhickij V Z Nich i den Roman Lviv Kamenyar 1989 308 s Literatura pro Gzhickogo Redaguvati Ilnickij M M Gzhickij Volodimir Zenonovich Arhivovano 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 103 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Vozna R Pismennik tragichnoyi doli Svoboda 1998 19 grud Slavetni imena Vshanuvali slavnogo zemlyaka Svoboda 1995 17 zhovt Volodimir Gzhickij 1895 1973 Oglyad tvorchosti Prihodko I Tvorchi portreti Ukrayinskih pismennikiv XX stolittya Posibn dlya vuziv i shkil Ternopil 1993 S 118 139 Gerasimchuk Ya Chotiri noveli pro Volodimira Zenonovicha Dzvin 1995 10 S 143 144 Gnatyuk I Pravdolyub i podvizhnik Ukrayinskij shlyah 1995 20 zhovt Golovin B Moyi zustrichi z Gzhickim Vilne zhittya 1995 17 zhovt Ryadok z biografiyi krayu Gumenyuk V Gumenyuk G V jogo zhitti vidbilas dolya Ukrayini Svoboda 1995 13 zhovt Gushak I Velikij i lyudyanij Ukrayinskij shlyah 1995 20 zhovt Demidenko P Zalyublenij u lis i lyudinu Armiya Ukrayini 1995 18 zhovt Ivanichuk R Pro Gzhickogo z usmishkoyu Dzvin 1995 10 S 137 139 Kudlik R Zhaga zhittya Dzvin 1995 10 S 141 143 Kuris G Zletiv i na obpalenih krilah Rusalka Dnistrova 1995 18 zhovt Lubkivskij R Drama epohi tragediya lyudini Dzvin 1995 10 S 133 134 portr Lubkivskij R Nich i den Volodimira Gzhickogo Urivok z ese Ukrayinskij shlyah 1995 20 zhovt Lubkivskij R Osin kotra she jogo pam yataye Lit Ukrayina 1995 23 listop Marusevich M Licar dobra i krasi Shlyah peremogi 1995 28 zhovt Medvedik P Zustrich z pismennikom Rusalka Dnistrova 1995 18 berez Melnik V Volodimir Gzhickij Lit Ukrayina 1991 27 cherv Melnik V Dni i nochi Volodimira Gzhickogo Slovo i chas 1995 9 10 S 17 21 Melnichuk B Dorogami tvorchosti j bolyu Ternopil vechirnij 1995 7 zhovt Oniskiv M Zhodnogo dnya bez ryadka Vilne zhittya 1995 10 zhovt Oniskiv M Shiro vash V Gzhickij Vilne zhittya 1993 8 zhovt Petrenko M Pid znakom pivnichnogo losya Spogad Dzvin 1995 10 S 139 141 Timochko P Odin z ukrayinskih Ovidiyiv Rusalka Dnistrova 1995 18 zhovt Fedoriv R Grih i kara Dzvin 1995 10 S 134 137 Primitki Redaguvati Lichakivskij nekropol S 101 d Track Q62416080 Mistecka Ternopilshina navisho volonteri vidnovlyuyut budinok brativ Gzhickih ternopil future com ua ukr Arhiv originalu za 20 sichnya 2021 Procitovano 25 listopada 2020 Dzherela RedaguvatiMelnichuk B Gzhickij Volodimir Zenonovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 449 ISBN 966 528 197 6 Posilannya RedaguvatiVolodimir Gzhickij KGB Volodimir Gzhickij Arhivovano 11 kvitnya 2008 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gzhickij Volodimir Zenonovich amp oldid 39837644