www.wikidata.uk-ua.nina.az

Імені Тараса Шевченка станція Імені Тарáса Шевчéнка до 1936 року та у 1941 1944 роках Бóбринська 1 у 1936 1938 роках Іме

Імені Тараса Шевченка (станція)

Імені Тарáса Шевчéнка (до 1936 року та у 1941—1944 роках — Бóбринська, у 1936—1938 роках — Імені Пóстишева, у 1938—1940 роках — Імені Єжóва) — вузлова електрифікована дільнична залізнична станція Шевченківської дирекції Одеської залізниці. Розташована у місті Сміла Черкаського району Черкаської області за адресою: провулок Тараса Шевченка, 1.

Станція Імені Тараса Шевченка

Імені Тараса Шевченка — Помічна
Цвіткове — Імені Тараса Шевченка
Імені Тараса Шевченка — Чорноліська
Золотоноша I — Імені Тараса Шевченка
Одеська залізниця
Шевченківська дирекція
м. Сміла

Південний вокзал
49°12′12″ пн. ш. 31°53′40″ сх. д. / 49.20333° пн. ш. 31.89444° сх. д. / 49.20333; 31.89444Координати: 49°12′12″ пн. ш. 31°53′40″ сх. д. / 49.20333° пн. ш. 31.89444° сх. д. / 49.20333; 31.89444
Рік відкриття 1876 (147 років)
Попередня назва Бобринська,
імені Постишева,
імені Єжова
Тип дільнична, вузлова
Колій 43
Платформ 5
Тип платформ(и) 2 бічні та 3 острівні
Форма платформи пряма
Вулиця пров. Тараса Шевченка, 1
Відстань до Києва, км 216
Відстань до Знам'янки, км 92
Відстань до Черкас, км 30
Відстань до Дніпра, км 316
Код станції 420008 ?
Код «Експрес-3» 2208350 ?
Послуги
Супутні послуги
Імені Тараса Шевченка
Імені Тараса Шевченка на Вікісховищі
Не плутати зі станцією Шевченкове-Південне (Харківська область).

Історія

У 1872 році під тиском цукрозаводчиків генерал-губернатор князь Дондуков-Корсаков був змушений піти на з'єднання Києво-Берестейської та Харківсько-Миколаївської залізниць, що закінчувалися станціями Фастів I та Знам'янка-Пасажирська відповідно. З цією метою було утворено Товариство Фастівської залізниці. Товариство планувало прокладання залізниці через район Новомиргород — Златопілля, однак Міністр шляхів сполучення граф Георгій Бобринський домігся виконання Уставу Товариства, яким було зобов'язано прокласти залізницю через Смілу з правом експлуатації до 1957 року. Тож на околиці Сміли, паралельно з будівництвом залізниці, будується головна станція Фастівської залізниці. Назву їй було обрано Бобринська на честь графів Бобринських. Граф задумав будівництво станції заздалегідь, тож назва Бобринська уперше з'явилася на мапі 1870 року, що нині зберігається у бібліотеці імені Салтикова-Щедріна (Санкт-Петербург).

23 листопада 1876 року розпочався рух поїздів від Фастова через Бобринську до Знам'янки з відгалуженнями до станцій Шпола та Черкаси, як свідчать телеграми з Фастова та Сміли у Товариство Фастівської залізниці, що засідало у Петербурзі. Управління ж залізниці було розміщено у місті Сміла.

На станції Бобринська було облаштовано депо на 9 паровозів і сарай на 8 вагонів, головну майстерню для ремонту паровозів та вагонів (нині — Смілянський електромеханічний завод), магазин для запчастин і матеріалів.

Незважаючи на низький вантажообіг, наявність станції дала швидкий імпульс зростанню розвитку міста та скорочення безробіття. Умови роботи були надзвичайно важкі — працювали по 12 годин, а заробіток одержували у розмірі 80-90 карбованців/рік. Робітники та стрілочники жили у тісних холодних бараках по 2-3 родини разом. Лікарні у залізничників не було, тож доводилося користуватися лікарнею графа Бобринського за плату.

У 1897 році Фастівська залізниця була поглинута Південно-Західною залізницею.

Напередодні Першої світової війни станцію було переобладнано. У цей час була збудована залізниця Москва — Одеса-Головна і через станцію розпочався рух потягів з півдня у центр Російської імперії.

1914 року побудована залізнична лінія Бобринська — Одеса залізниці Одеса-Бахмач через станції Помічна та Колосівка.

Українська революція

Проти ночі з 21 на 22 лютого 1918 року Звенигородський кіш вільного козацтво під командуванням Юрка Тютюнника розбив на станції переважаючі сили більшовиків (8-ми тисячну групу Михайла Муравйова). Бій тривав цілий день, при цьому обидві сторони зазнали значних втрат. Він закінчився нічною атакою на росіян, по якій останні були розбиті й розбіглися у різних напрямках. Тут мало не був захоплений комендант російських військ на Україні Муравйов, який пробивався з Одеси на північ. Під час операції звенигородцями командував Хведот Бондар (с. Кирилівка), черкасцями — Яків Водяний, єлисаветцями — Кульчицький, всією операцією кермував штаб Звенигородського коша. Це була одна з найвидатніших операцій Вільного козацтва. В цьому бою брав участь і Іван Лютенко-Лютий, після якого на деякий час склав зброю. За його словами в цьому бою протистояли переважно червоні матроси з Чорноморського флоту, які хоч і були фронтовиками, на суші виявились слабким супротивником.

25 січня 1919 року в район станції Бобринська було перекинуто панцирний поїзд «Гайдамака» — для ліквідації повстання отамана Зеленого проти Директорії Української Народної Республіки. Загалом станом на 28 січня 1919 року у складі Південної групи Директорії УНР у напрямку станцій Черкаси та Знам'янка-Пасажирська проти радянських повстанців оперувало 3 панцерні поїзди, крім згаданого «Гайдамаки», ще «Республіканець» та «Самостійник». У лютому—березні 1919 року для боротьби з більшовиками долучився панцирник «Мазепинець» з 2-го полку ім. І. Мазепи Запорізького корпусу ДА УНР.

10 травня 1919 року, внаслідок Григор'ївського повстання проти більшовицької влади, одною з перших повстанцями була захоплена станція Бобринська. 22 травня 1919 року червоноармійські підрозділи повернули станцію собі під контроль.

5 серпня 1919 року розпочався наступ на вузлову станцію білогвардійських військ під командуванням начальника 1-ї Терської козачої дивізії. В авангарді наступу знаходився бронепоїзд «Генерал Шкуро», що переслідував бронепотяг та відступаючі сили червоних. Проти ночі з 6 на 7 серпня бронепоїзд зайняв станцію. Було захоплено близько 20 полонених. На ранок 7 серпня підтягнулися пластунські батальйони. Бронепоїзд провів розвідку на відстані близько 10 верст у напрямку станції Сміла, в бік мосту через річку Дніпро, і згодом повернувся на станцію Бобринська. Нечисельні білі війська продовжували наступ у напрямку станції Цвіткове. Передові загони генерала Андрія Шкуро покинули 11 серпня Смілу, залишивши на станції один ешелон. Через станцію проходило багато різних білогвардійських військових частин, що супроводжувалось чисельними погромами єврейського населення Сміли.

9 січня 1920 року частини радянської 12-ї армії відбили залізничний вузол.

10 лютого 1920 року в ході Першого зимового походу полк Чорних запорожців та Мазепинський кінний полк штурмом взяли станцію Бобринську. На станції було захоплено 11 поїздів інтендатури фронту. Серед трофеїв «чорні запорожці» мали 60 верхових коней, полкові гармати, рушничні набої, багато одягу та іншої амуніції. Нанісши значних втрат більшовикам та здобувши велику кількість майна, війська відступили зі станції та вирушили на Лівобережжя.

Imeni Tarasa Shevchenka do 1936 roku ta u 1941 1944 rokah Bobrinska 1 u 1936 1938 rokah Imeni Postisheva u 1938 1940 rokah Imeni Yezhova vuzlova elektrifikovana dilnichna zaliznichna stanciya Shevchenkivskoyi direkciyi Odeskoyi zaliznici Roztashovana u misti Smila Cherkaskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti za adresoyu provulok Tarasa Shevchenka 1 Stanciya Imeni Tarasa Shevchenka Imeni Tarasa Shevchenka PomichnaCvitkove Imeni Tarasa ShevchenkaImeni Tarasa Shevchenka ChornoliskaZolotonosha I Imeni Tarasa ShevchenkaOdeska zaliznicyaShevchenkivska direkciyam SmilaPivdennij vokzal49 12 12 pn sh 31 53 40 sh d 49 20333 pn sh 31 89444 sh d 49 20333 31 89444 Koordinati 49 12 12 pn sh 31 53 40 sh d 49 20333 pn sh 31 89444 sh d 49 20333 31 89444Rik vidkrittya 1876 147 rokiv Poperednya nazva Bobrinska imeni Postisheva imeni YezhovaTip dilnichna vuzlovaKolij 43Platform 5Tip platform i 2 bichni ta 3 ostrivniForma platformi pryamaVulicya prov Tarasa Shevchenka 1Vidstan do Kiyeva km 216Vidstan do Znam yanki km 92Vidstan do Cherkas km 30Vidstan do Dnipra km 316Kod stanciyi 420008 Kod Ekspres 3 2208350 PoslugiSuputni poslugiImeni Tarasa ShevchenkaImeni Tarasa Shevchenka na VikishovishiporDilnicya im T Shevchenka PomichnaLegenda Cherkasi Mironivka 920 7 im T Shevchenka Znam yanka r Holodnij922 2 Hmelnicka923 8 Mala Yablunivka924 9 Beregovar Gnilij Tashlik926 2 Malosmilyanka927 3 Dachna928 3 Sofiyivka934 4 Chervonij Hutir935 9 936 km938 PereyiznaT 2414942 2 Serdyukivka944 1 Kizilovij Sad948 7 Bogunove952 6 Makiyivka953 953 km954 3 Budo MakiyivkaCherkaska oblastKirovogradska oblast962 2 KapitanivkaT 2414968 7 Radgospna972 6 Turiya976 6 Novomirgorodr Velika VisT 1212989 Vojnivkar Mala Vis997 3 ViskaT 24011000 4 Ulyanivka1002 4 RozheneM301008 Oleksandrivka1017 7 Kapustine1026 9 Chervonij Granit1027 4 1027 km1029 1 Kar yerna1032 9 Adabashr Chornij Tashlik Chornoliska 1038 9 1040 kmT 15041041 9 1043 km1048 9 Pomichna Pidgorodna M13 Dolinska Kolosivka porMironivka im T ShevchenkaLegenda Kiyiv Demiyivskij Fastiv II 103 3 MironivkaPivdenno Zahidna zaliznicyaOdeska zaliznicya110 7 Yahni111 8 Mihajlivka117 7 TaganchaKiyivska oblastCherkaska oblast125 Morinci129 3 Sotniki134 8 SamoridnyaT 2403140 1 Korsunr Ros144 7 Koshmak150 7 Zavadivka153 6 Valyava156 1 ChubivkaN01T 2401163 6 Gorodishe167 1 Dirdinr Vilshanka170 5 Kar yerna172 1 Hlistunivka178 3 Cvitkove Hristinivka 183 8 Kalinivka186 1 Klubna187 3 Nosacheve189 9 Melnikivka193 6 Volodimirivka198 1 Balakliya 2199 Balakliya 1201 3 Peregonivka204 6 KostyantinivkaN16206 9 Mikolayivka208 7 Zavodskavul Soborna Cherkasi 211 8 Im Tarasa Shevchenka Pomichna Znam yanka porIm Tarasa Shevchenka Znam yankaLegenda Mironivka Cherkasi 211 8 Im Tarasa Shevchenka Pomichna r Tyasmin214 8 Veselij Kut217 9 Velika Yablunivka218 3 Bereznyaki221 7 222 km223 2 Bereznyacka226 Rajgorod231 1 Yarove232 9 Plyakivka235 6 Kam yanka237 8 Geologichna240 7 241 km244 Kosari246 7 247 kmCherkaska oblastKirovogradska oblastr Osotyankavul Druzhbi251 2 Fundukliyivka254 5 255 km256 1 Birkir Tyasminr Suhij Tyasmin259 7 260 km261 Strimivka261 2 Sosnivka263 8 264 kmr Suhij Tyasmin268 267 km271 2 CibuleveT 1207r Ingulec276 9 Mamayiv Yar279 5 Krasnosillya281 Yegradkivka283 8 Kushnerivka284 5 Sichove287 2 Bogdanivka Pomichna 288 8 Chornoliska291 3 Vodyana293 9 KolgospnaM30296 Znam yanka II298 1 Post Zahidnij299 2 Vagonne Depo Dolinska 301 1 Znam yanka P yatihatki porDilnicya Grebinka im T ShevchenkaLegenda Darnicya Priluki 799 3 Grebinka Romodan Pivdenna zaliznicyaOdeska zaliznicyar Gnila Orzhicya803 4 Orzhicya805 5 805 km809 5 810 kmr Suha Orzhicya Poltavska oblastCherkaska oblast813 5 Pisarshinar Chumgak821 3 Drabove Baryatinske823 2 Drabivskij Radgosp828 6 Bojkivshinar Kropivna832 9 Mehedivka836 4 Verhnozgar840 6 Privitne845 4 Palmira853 6 BoguslavecN08860 2 Zolotonosha I Lyaplava 863 Hvilivka865 5 866 kmr Suha Zgar867 3 Zalissyar Zolotonoshka870 3 BlagodatneKremenchucke vodoshovishe878 4 Panske882 882 kmr Dnipro Zolotoniskij rajonCherkasi883 8 SosnivkaR10N16887 km887 5 ZTA889 9 Cherkasi893 BuddetalCherkasiCherkaskij rajon894 894 km897 7 898 km900 900 km902 Stepanki904 8 Bilozir ya907 9 Hacki910 910 km911 2 Kalatorr IrdinCherkaskij rajonSmila914 2 Smila915 8 Centralna917 1 Sriblyankar Sriblyanka Mironivka 920 7 im T Shevchenka Pomichna Znam yanka Ne plutati zi stanciyeyu Shevchenkove Pivdenne Harkivska oblast Zmist 1 Istoriya 1 1 Ukrayinska revolyuciya 1 2 Ukrayinska RSR 1 3 Nezalezhna Ukrayina 2 Pasazhirske spoluchennya 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiU 1872 roci pid tiskom cukrozavodchikiv general gubernator knyaz Dondukov Korsakov buv zmushenij piti na z yednannya Kiyevo Berestejskoyi ta Harkivsko Mikolayivskoyi zaliznic sho zakinchuvalisya stanciyami Fastiv I ta Znam yanka Pasazhirska vidpovidno Z ciyeyu metoyu bulo utvoreno Tovaristvo Fastivskoyi zaliznici Tovaristvo planuvalo prokladannya zaliznici cherez rajon Novomirgorod Zlatopillya odnak Ministr shlyahiv spoluchennya graf Georgij Bobrinskij domigsya vikonannya Ustavu Tovaristva yakim bulo zobov yazano proklasti zaliznicyu cherez Smilu z pravom ekspluataciyi do 1957 roku Tozh na okolici Smili paralelno z budivnictvom zaliznici buduyetsya golovna stanciya Fastivskoyi zaliznici Nazvu yij bulo obrano Bobrinska na chest grafiv Bobrinskih Graf zadumav budivnictvo stanciyi zazdalegid tozh nazva Bobrinska upershe z yavilasya na mapi 1870 roku sho nini zberigayetsya u biblioteci imeni Saltikova Shedrina Sankt Peterburg 23 listopada 1876 roku rozpochavsya ruh poyizdiv vid Fastova cherez Bobrinsku do Znam yanki z vidgaluzhennyami do stancij Shpola ta Cherkasi yak svidchat telegrami z Fastova ta Smili u Tovaristvo Fastivskoyi zaliznici sho zasidalo u Peterburzi Upravlinnya zh zaliznici bulo rozmisheno u misti Smila Na stanciyi Bobrinska bulo oblashtovano depo na 9 parovoziv i saraj na 8 vagoniv golovnu majsternyu dlya remontu parovoziv ta vagoniv nini Smilyanskij elektromehanichnij zavod magazin dlya zapchastin i materialiv Nezvazhayuchi na nizkij vantazhoobig nayavnist stanciyi dala shvidkij impuls zrostannyu rozvitku mista ta skorochennya bezrobittya Umovi roboti buli nadzvichajno vazhki pracyuvali po 12 godin a zarobitok oderzhuvali u rozmiri 80 90 karbovanciv rik Robitniki ta strilochniki zhili u tisnih holodnih barakah po 2 3 rodini razom Likarni u zaliznichnikiv ne bulo tozh dovodilosya koristuvatisya likarneyu grafa Bobrinskogo za platu U 1897 roci Fastivska zaliznicya bula poglinuta Pivdenno Zahidnoyu zalizniceyu Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni stanciyu bulo pereobladnano U cej chas bula zbudovana zaliznicya Moskva Odesa Golovna i cherez stanciyu rozpochavsya ruh potyagiv z pivdnya u centr Rosijskoyi imperiyi 1914 roku pobudovana zaliznichna liniya Bobrinska Odesa zaliznici Odesa Bahmach cherez stanciyi Pomichna ta Kolosivka Ukrayinska revolyuciya Redaguvati Proti nochi z 21 na 22 lyutogo 1918 roku Zvenigorodskij kish vilnogo kozactvo pid komanduvannyam Yurka Tyutyunnika rozbiv na stanciyi perevazhayuchi sili bilshovikiv 8 mi tisyachnu grupu Mihajla Muravjova Bij trivav cilij den pri comu obidvi storoni zaznali znachnih vtrat Vin zakinchivsya nichnoyu atakoyu na rosiyan po yakij ostanni buli rozbiti j rozbiglisya u riznih napryamkah Tut malo ne buv zahoplenij komendant rosijskih vijsk na Ukrayini Muravjov yakij probivavsya z Odesi na pivnich Pid chas operaciyi zvenigorodcyami komanduvav Hvedot Bondar s Kirilivka cherkascyami Yakiv Vodyanij yelisavetcyami Kulchickij vsiyeyu operaciyeyu kermuvav shtab Zvenigorodskogo kosha Ce bula odna z najvidatnishih operacij Vilnogo kozactva 2 V comu boyu brav uchast i Ivan Lyutenko Lyutij pislya yakogo na deyakij chas sklav zbroyu Za jogo slovami v comu boyu protistoyali perevazhno chervoni matrosi z Chornomorskogo flotu yaki hoch i buli frontovikami na sushi viyavilis slabkim suprotivnikom 25 sichnya 1919 roku v rajon stanciyi Bobrinska bulo perekinuto pancirnij poyizd Gajdamaka dlya likvidaciyi povstannya otamana Zelenogo proti Direktoriyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 3 Zagalom stanom na 28 sichnya 1919 roku u skladi Pivdennoyi grupi Direktoriyi UNR u napryamku stancij Cherkasi ta Znam yanka Pasazhirska proti radyanskih povstanciv operuvalo 3 pancerni poyizdi krim zgadanogo Gajdamaki she Respublikanec ta Samostijnik 4 U lyutomu berezni 1919 roku dlya borotbi z bilshovikami doluchivsya pancirnik Mazepinec z 2 go polku im I Mazepi Zaporizkogo korpusu DA UNR 5 10 travnya 1919 roku vnaslidok Grigor yivskogo povstannya proti bilshovickoyi vladi odnoyu z pershih povstancyami bula zahoplena stanciya Bobrinska 22 travnya 1919 roku chervonoarmijski pidrozdili povernuli stanciyu sobi pid kontrol 5 serpnya 1919 roku rozpochavsya nastup na vuzlovu stanciyu bilogvardijskih vijsk pid komanduvannyam nachalnika 1 yi Terskoyi kozachoyi diviziyi V avangardi nastupu znahodivsya bronepoyizd General Shkuro sho peresliduvav bronepotyag ta vidstupayuchi sili chervonih Proti nochi z 6 na 7 serpnya bronepoyizd zajnyav stanciyu Bulo zahopleno blizko 20 polonenih Na ranok 7 serpnya pidtyagnulisya plastunski bataljoni Bronepoyizd proviv rozvidku na vidstani blizko 10 verst u napryamku stanciyi Smila v bik mostu cherez richku Dnipro i zgodom povernuvsya na stanciyu Bobrinska 6 Nechiselni bili vijska prodovzhuvali nastup u napryamku stanciyi Cvitkove Peredovi zagoni generala Andriya Shkuro pokinuli 11 serpnya Smilu zalishivshi na stanciyi odin eshelon Cherez stanciyu prohodilo bagato riznih bilogvardijskih vijskovih chastin sho suprovodzhuvalos chiselnimi pogromami yevrejskogo naselennya Smili 9 sichnya 1920 roku chastini radyanskoyi 12 yi armiyi vidbili zaliznichnij vuzol 10 lyutogo 1920 roku v hodi Pershogo zimovogo pohodu polk Chornih zaporozhciv ta Mazepinskij kinnij polk shturmom vzyali stanciyu Bobrinsku Na stanciyi bulo zahopleno 11 poyizdiv intendaturi frontu Sered trofeyiv chorni zaporozhci mali 60 verhovih konej polkovi garmati rushnichni naboyi bagato odyagu ta inshoyi amuniciyi 7 Nanisshi znachnih vtrat bilshovikam ta zdobuvshi veliku kilkist majna vijska vidstupili zi stanciyi ta virushili na Livoberezhzhya 8 Stanciya Bobrinska naprikinci XIX stolittya Parovoz Su 216 32 i vagon muzej z pam yatnoyu memorialnoyu doshkoyu span