| Аверроес | |
|---|---|
| араб. ابن رُشد | |
| Ісламська філософія | |
| | |
| Народження | 14 квітня 1126 Кордова, Альморавіди |
| Смерть | 10 грудня 1198 (72 роки) Марракеш, Альмохади[d] |
| Знання мов | |
| Ім'я при народженні | араб. أبو الوليد محمد بن أحمد بن محمد بن رشد |
| Прізвисько | أبو الوليد, المُعلِّم الثاني і ابن رُشد الحفيد |
| Діяльність | |
| Школа / Традиція | малікі, сунізм. аверроїзм. |
| Основні інтереси | калам, шаріат, географія, медицина, математика, фізика |
| Значні ідеї | екзистенція перед сутністю; інерція; заперечення епіциклів; павутинна матерія; хвороба Паркінсона; фоторецептор; світська думка; зняття супереченості між розумом та вірою, філософією та релігією, аристотелізмом та ісламом |
| Вплинув | Ібн Хальдун, Сігер Брабантський, Декарт, Боецій Дакійський, Тома Аквінський, Данте, Маймонід, Джордано Бруно, Джованні Піко делла Мірандола, Чезаре Кремоніні, Джавед Ахмад Ґаміді |
| Літературний напрям | Аристотелізм і Аверроїзм |
| Зазнав впливу | |
| Вчителі | Abu Jafar ibn Harun al-Turjalid, Ḫalaf Ibn-ʿAbd-al-Malik Ibn-Baškuwāld і Ібн Туфайл |
| Визначний твір | |
| Історичний період | Середньовічна філософія |
| Конфесія | іслам |
| Родичі | Abu-'l-Walīd Muḥammad Ibn-Aḥmad Ibn-Rušdd |
| | |
| Аверроес у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах | |
| Роботи у Вікіджерелах |
Абу-ль-Валід Мухаммед ібн Ахмед ібн Рушд, латинізована форма ім'я — Аверро́ес (араб. Ibn Rushd; 14 квітня 1126 — 10 грудня 1198) — ісламський середньовічний мислитель, автор праць з логіки, арістотелівської та ісламської філософії, теології, релігійного права, ісламської юриспруденції, психології, політики, географії, математики та середньовічних наук медицини, астрономії, фізики, і небесної механіки. Перипатетик, видатний представник східного арістотелізму, основоположник аверроїзму; переклади його праць на латину сприяли популяризації Арістотеля в Європі. Сучасники говорили, що Арістотель пояснив природу, а Аверроес — Арістотеля.
Аверроес народився в Кордові (нині Іспанія), і помер у Марракеші на території сучасного Марокко. Його тіло було віддане землі в його родинній гробниці в Кордові.
Біографія Редагувати
Батько Ібн Рушда був головним суддею і муфтієм Кордови. Аверроес навчався у найкращих учених свого століття і був у дружніх стосунках із знаменитим суфійським мислителем Ібн Арабі і такими вченими як: Ібн Туфайль та Ібн Зухра. При альмохадському султані Юсуфі (1163—1184) досяг вищих почесних посад і жив то в Марокко, то в Севільї або Кордові. У його спадкоємця Аль-Мансурі Аверроес знаходився спочатку у великій милості, але потім, був звинувачений заздрісниками в недотриманні вчення Корану і, потрапивши в немилість, був зміщений з посад і жив у вигнанні поблизу Кордови. Через кілька років, коли сам султан став займатися і цікавитися філософією, Аверроеса знову покликали до двору в Марокко і обсипали доказами прихильності; але незабаром після цього він помер у 1198 році.
Твори Редагувати
Перші твори Аверроеса були написані ним у 31-річному віці (1157 рік). Його роботи охоплюють ранню ісламську філософію, логіку в ісламській філософії, ісламську медицину, математику, астрономію, арабську граматику, ісламську теологію, шаріат (ісламське право) і фікг (ісламське правосуддя). Він написав щонайменше, 80 оригінальних творів, які містять 28 робіт з філософії, 20 з медицини, 8 з права, 5 з теології, 4 з граматики, і на додаток його коментарі до більшості робіт Арістотеля.
Аверроес прокоментував ряд творів Арістотеля (тому його і називали у філософії середньовіччя і відродження — «Коментатор»). Аверроес написав короткі коментарі до робіт Арістотеля з логіки, фізики та психології та написав великі коментарі до таких творів як: «Аналітика», «Про душу», «Фізика», «Про небо» і «Метафізика».
Не маючи доступу до політики Арістотеля, Аверроес заміщає це «Державою» Платона. Аверроес, після патерналістської моделі Платона, висуває авторитарний ідеал. Абсолютна монархія, на чолі з королем-філософом, створює справедливо упорядковане суспільство. Це вимагає ширшого використання примусу, хоча з найкращих переконань. Риторика, а не логіка, є підхожим шляхом до істини для звичайної людини. Знання, яке вимагає спеціального вивчення за допомогою філософії і логіки. Риторика допомагає релігії в залученні мас.
Після коментування Платона, Аверроес приймає принцип рівності жінок. Вони повинні бути освіченими і спроможні служити в армії; найкраща серед них може завтра бути філософом або правителем. Він також вживає заходи боротьби з неліберальністю Платона, таких як цензура літератури. Він використовує приклади з арабської історії, щоб проілюструвати і відродити політичний лад.
Його найважливіша філософська робота — «Непослідовність непослідовності» (Tahafut al-tahafut), в якій він захищав філософію Арістотеля проти нападів Аль-Газалі в «Непослідовності філософів» (Tahafut al-falasifa). Аль-Газалі стверджував, що арістотелізм, особливо, як було представлено в працях Авіценни, є внутрішньо суперечливим і ображає вчення ісламу. Спростування Аверроеса було двостороннім: він стверджував, що аргументи Аль-Газалі були помилковими, і що, в кожному разі, виклад Авіценни був спотворенням справжнього арістотелізму, і що Аль-Газалі переслідував саме таку мету.
У «Міркування, що виносить рішення щодо зв'язку між релігією і філософією» (Fasl al-Maqal), Аверроес розповідає про законність філософського дослідження відповідно до ісламських законів, і що немає ніякого внутрішнього протиріччя між філософією та релігією, і, по суті, вони є різними засобами досягнення тієї ж істини. Тим не менш, він застерігає від викладання філософських методів простолюду.
Джейкоб Анатолі переклав кілька творів Аверроеса з арабської на іврит у XIII-му столітті. Багато з них були згодом перекладені з івриту на латинь Якобом Мантіно та Абрагамом де Бальмесом. Інші твори з арабської на латину переклав Майкл Скотт. Багато з робіт Ібн Рушда з логіки і метафізики були втрачені назавжди, у той час як інші, в тому числі деякі з арістотелівських коментарів, вижили тільки латиною або в перекладі на іврит, але не в арабському оригіналі.
Філософія Редагувати
Традиція ісламської філософії Редагувати
Аверроес сприяв традиції грецької філософії в ісламському світі. Критикуючи спроби Аль-Фарабі, об'єднання ідей Платона і Арістотеля, Аверроес стверджував, що філософія Арістотеля розійшлися у важливих аспектах з філософією Платона. Аверроес відхилив неоплатонізм Авіценни, який був частково заснований на творах неоплатонічної філософії, Плотіна і Прокла, які були помилково приписані Арістотелю.
Система філософії Редагувати
Аверроес намагався примирити систему арістотелівської думки з ісламом. За його словами, немає ніякого конфлікту між релігією і філософією, вони є різними способами досягнення однієї і тієї ж істини. Він вірив у вічність Всесвіту. Він також постановив, що душа розділена на дві частини, одна особистісна (індивідуальна) і друга божественна. Аверроес має два види пізнання Істини. Перший, це знання істини релігії, яке ґрунтується на вірі і, таким чином, не може бути перевірено, а також не вимагає навчання, щоб зрозуміти. Другий вид — знання істини філософії, яке було зарезервовано для небагатьох, хто мав інтелектуальні здібності, для того щоб проводити свої дослідження.
Культурні згадки Редагувати
- Образ Аверроеса фігурує в оповіданні Хорхе Луїса Борхеса, під назвою «Пошук Аверроеса», в якому Ібн Рушд марно намагається знайти сенс слів трагедія і комедія, ніколи не бачивши театру, так само як Борхес марно намагається відтворити думки Аверроеса за скупими джерелами.
- Він коротко згадується в романі «Улісс» Джеймса Джойса.
- У своїх мемуарах переслідуваний британсько-індійський письменник Салман Рушді згадує, що його батько взяв прізвище «Рушді» на честь Аверроеса (Ібн Рушд). Аверроес також з'являється як герой роману Рушді, «Два роки вісім місяців і двадцять вісім ночей».
- Рід рослин «Averrhoa» був названий на його честь.
- Місячний кратер, ібн Рушд, також був названий на його честь.
- Мусульманський поп-музикант Карім Салама в 2007 році написав і виконав пісню під назвою «Арістотель і Аверроес».
- Про Аверроеса розповідається в фільмі Юсефа Шахіна «Доля мудреця» («Al Massir», 1997).
- Премія Аверроес за свободу думки — вручається з 1999 року, названа на честь Аверроеса.
- 8318 Аверроес — астероїд, названий на честь філософа.
Примітки Редагувати
- ↑ Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 188. — ISBN 978-2-221-06888-5
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118505238 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ LIBRIS — 2012.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Література Редагувати
- Ібн Рушд // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Ібн -Рушд Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2 [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- К. Меркотан. Ібн-Рушд// Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.272 ISBN 978-966-611-818-2
- Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / наук. кер. проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. — Київ : Дух і літера, 2009. — Т. 1. — С. 153-154; 160; 432.
Посилання Редагувати
- Аверроес [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Ібн Рущд // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Філософські концепції ібн Рушда: Якубович М. Мудрість, закон, тлумачення: герменевтика ібн Рушда [ 2 вересня 2011 у Wayback Machine.].
- «Вирішальне слово»: український переклад праці ібн Рушда[недоступне посилання з червня 2019].
| Це незавершена стаття про філософа. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |