www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ісламська філософія також мусульманська або арабська одна із найголовніших світових філософських традицій що оформлюєтьс

Ісламська філософія

Ісламська філософія, також мусульманська або арабська — одна із найголовніших світових філософських традицій, що оформлюється як самостійний феномен протягом VIII—IX століття н. е. на території Близького Сходу, Середньої Азії та Північної Африки внаслідок розквіту цивілізації, створеної на світоглядній основі релігії — ісламу. «Арабськість» філософської думки ісламського світу визначила метасмислова логіка арабської мови, яка домінувала у культурному дискурсі вказаних територій.

Основні напрями арабської філософії Редагувати

Фальсафа Редагувати

Фальсафа — арабомовний перипатетизм та неоплатонізм, представники якого спиралися на філософський спадок античності та еллінізму, виступаючи його продовжувачами, інтерпретаторами та коментаторами, а також окреслюючи нове коло філософських запитів і проблем. Основними представниками фальсафи є аль-Кінді, аль-Фарабі, ібн Сіна, Абу Бакр ар-Разі, Міскавайг, ібн Бадджа, ібн Туфайль та ібн Рушд.

Калям Редагувати

Калям (букв. «розмова [про щось]») — хронологічно перший напрям мусульманського філософствування, представники якого зосереджували свою увагу на першоджерелах ісламського віровчення, розглядаючи їх у раціоналістичні парадигмі. Світоглядний дискурс каляму містить низку проблем, які стали герменевтичною основою переходу від раціоналізованої теології до змістовної філософської рефлексії (проблема властивостей Бога, свободи волі, створення світу та ін.). Цей напрям філософської думки ісламського світу класифікують на декілька течій, серед яких можна виокремити ’аша'ризм (послідовники Абу ль-Хасана аль-’Аша'арі) та матурідизм (послідовники аль-Матуріді); окремі дослідники додають сюди тахавізм (послідовники ат-Тахаві) та загіризм (послідовники аз-Загірі). У калямі також існували численні течії, які відрізнялися між собою внаслідок відмінних поглядів на ту чи іншу проблему (наприклад, прихильників вчення про автономію людської волі називали кадаритами, а послідовників ідеї про абсолютне передвизначення — джабаритами); у мусульманських доксографіях течії раннього каляму розглядалися переважно в межах персоналістичного підходу (джагміти — послідовники Джагма ібн Сафвана, дірарити — послідовники Дірара бін ’Амра, карраміти — послідовники Мухаммада бін Каррама та ін.).

Мутазилізм Редагувати

Мутазиліти («ті, хто відійшов») — напрям філософської думки ісламського світу, послідовники якого оформилися в окремий рух ще у VIII столітті нашої ери. Представники цього руху розробили своєрідні погляди на проблему свободи волі, створення Корану, атрибути Бога та ін., виклавши ці принципи у шести «стовпах віри». Вирізняючись з-поміж представників каляму радикальним раціоналізмом, му'тазиліти алегорично витлумачували або взагалі заперечували окремі положення доктринального ісламу, які, на їхню думку, суперечили здоровому глузду. Послідовники цього напряму філософії ісламського світу створили оригінальне онтологічне вчення, спираючись на ідеї атомізму, неперервності та фрагментарності просторового континууму, співвідношень субстанцій, акциденцій, множинності та одиничності. Основні школи «прихильників єдинобожжя та справедливості» (так називали себе му'тазиліти) зосереджувались у Багдаді та Басрі, проіснувавши там до кінця Х століття; найвизначніші представники обох шкіл — Васіл ібн Ата (вважається засновником напряму), Абу ль-Гузайль, ан-Наззам, Бішр бін Му'ттамар, Му'аммар, Абу Гашім та ін.

Суфізм Редагувати

Суфізм (тасаввуф) — феномен ісламської духовної культури, для якого характерний значний рівень філософської рефлексії над проблемою відношень «людина» — «Бог». Класично означуваний як ісламський містицизм, таріка («шлях») суфізму виступає як поступальна система наближення людини до Божественного світу, використовуючи як емотивно-вольові, так і раціональні якості людини. Методика цього «шляху» суттєво відрізняється у різних напрямах суфізму; окремі з них, розробляючи теоретичні аспекти містичної практики, включеної в контекст «істинної реальності» (хакіка), утворили цілі філософські системи. Найвизначнішими представниками «філософського суфізму» Середньовіччя вважаються Джунайд аль-Багдаді, аль-Харіс аль-Мухасібі, Байазід Бістамі, Мухі’ д-Дін ібн ’Арабі, ’Абд ар-Раззак Кашшані, ’Абд аль-Карім Джілі, Абу Хамід аль-Газалі та ін.

Батинізм Редагувати

Батинізм (батиніййя — «шукачі потаємних смислів») — напрям філософської думки ісламського світу, який, з'явившись іще у 8 столітті, продовжує своє існування у вигляді декількох релігійних течій шиїтського ісламу (ісма'їлізму, ’алавізму-нусайризму, даразизму та ін.). У добу Середньовіччя вказані рухи характеризувалися значним ступенем осмислення філософської спадщини античності, еллінізму, а також східних релігійно-філософських напрямів (гностицизм, сабеїзм, маніхейство). Поєднавши поняття Божественного гнозису (’ірфан) із шиїтською профетологією, батиніти алегорично тлумачили сакральні тексти, розглядаючи нормативно-правовий зміст релігійних законів як відносний та віддаючи перевагу «внутрішньому» знанню, успадкованому від провідників істини — імамів. Для більшості течій, означених нами як батинізм, характерні циклічні концепції часу (даувар — «кола», «цикли»), вчення про метемпсихоз (танасух), а також про Боговтілення (хулуль).

Ішракізм Редагувати

Ішракізм (ішракіййя, від ішрак — «просвітлення») — напрям філософської думки ісламського світу, започаткований Шігаб ад-Діном Суграварді (відомим як Суграварді Вбитий (аль-Мактуль) — через мученицьку смерть). Класично означуваний як «філософія світла», ішракізм увібрав фундаментальні принципи суфізму, гностицизму та давньоіранського містицизму (зокрема, ангелологічну та іллюмінативістську символіку), створивши розлоге онтологічне та космологічне вчення. Суграварді розглядав містичну філософію як Божественну мудрість (аль-хікма аль-ладуніййя), відому ще Ідрису-Гермесу, грецьким, індійським, перським та іншим давнім мислителям.

В іншому мовному розділі є повніша стаття Illuminationism(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточний розділ і/або створивши статтю, назва якої буде співпадати з назвою цього розділу, за допомогою перекладу з англійської.
  • Дивитись автоперекладену версію статті з мови «англійська».
  • Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
  • Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.

Традиціоналізм Редагувати

Традиціоналізм (ас-салафійун) — окремий напрям мусульманської парадигми філософствування, для якого характерний релігійний доктриналізм та апологетизм. Перебуваючи в руслі сунітської релігійно-правової думки, представники традиціоналізму виступали як опоненти перерахованих вище філософських напрямів, протиставляючи їм експліцитні твердження («тексти» — нусус) Корану та Суни. Вдаючись до дискурсивної полеміки в сфері логіки, онтології, гносеології, метафізики, етики та інших філософських дисциплін, салафійун розробили власні герменевтичні, логічні, епістемологічні та соціально-етичні вчення, аргументуючи їх як посиланнями на сакральні тексти, так і «здоровим глуздом» (аль-’акль ас-саріх). Найвизначнішими представниками традиціоналізму вважається ібн Кулляб, ібн Хазм аль-Андалусі, ібн Таймійя та ібн аль-Кайїм аль-Джаузіййя.

Періодизація арабської філософії Редагувати

  • Друга половина VII — початок ІХ століття. Дофальсафний період розвитку філософії ісламського світу, для якого характерні перші релігійні диспути, розвиток правових вчень (фікг), поява суфізму й батинізму, му'тазилізму й традиціоналізму.
  • Середина IX — кінець XII століття. Виникнення та розквіт фальсафи, розвиток му'тазилізму, каляму та суфізму, розквіт батинізму (ісма'їлізм, ’алавізм-нусайризм). Поява ішракізму, розвиток традиціоналізму.
  • Початок XIII — початок ΧV століття. Розвиток ’аш'аритського каляму, ішракізму, суфізму й традиціоналізму. Завершення філософської думки ісламського Середньовіччя можна віднести до дати смерті ’Абд ар-Рахмана ібн Хальдуна (1406 рік), останнього видатного представника середньовічної мусульманської парадигми філософствування.
  • XV — XIX століття. «Коментаторський період» (за винятком школи Мулли Садра (пом. 1640), яка продовжувала оригінальний розвиток ілюмінатизму й суфізму).
  • XIX — понині. Сучасний період розвитку арабської філософії.

Вивчення арабської філософської думки в Україні Редагувати

Філософські тексти арабського Середньовіччя з'явилися в Україні (за посередництвом перекладів з єврейської та латинської мов) ще у XV столітті («Логіка Авіасафа», «Таємниця таємниць Арістотеля»). У цих працях, зокрема, були присутні фрагменти перекладів творів Абу Бакра ар-Разі та аль-Газалі. Серйозний внесок у вивчення мусульманського містицизму належить Агатангелу Кримському. Поетичні праці арабських і перських мислителів перекладали Ю. Мицик, Я. Полотнюк та інші відомі українські науковці. Фрагменти філософських праць Фахр ад-Діна ар-Разі (1149—1209 рр.), ’Абд ар-Рахмана ібн Хальдуна (1332—1406 рр.), Абу 'Алі Міскавайга (931 — 1023/1031 рр.), а також «Книга релігії» Абу Насра аль-Фарабі (873—950 рр.), перекладені українською мовою сходознавцем М. Якубовичем. Окрім перекладів, Михайло Якубович опублікував декілька статей, присвячених різним аспектам філософської думки ісламського світу. Праця «Філософська лексика арабського Середньовіччя: спроба україномовної реконструкції» залишається чи не єдиним дослідженням в Україні, присвяченим реконструкції вихідного тезаурусу ісламської філософії та спробам його адекватного відображення українською мовою.

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Islamska filosofiya takozh musulmanska abo arabska odna iz najgolovnishih svitovih filosofskih tradicij sho oformlyuyetsya yak samostijnij fenomen protyagom VIII IX stolittya n e na teritoriyi Blizkogo Shodu Serednoyi Aziyi ta Pivnichnoyi Afriki vnaslidok rozkvitu civilizaciyi stvorenoyi na svitoglyadnij osnovi religiyi islamu Arabskist filosofskoyi dumki islamskogo svitu viznachila metasmislova logika arabskoyi movi yaka dominuvala u kulturnomu diskursi vkazanih teritorij Zmist 1 Osnovni napryami arabskoyi filosofiyi 1 1 Falsafa 1 2 Kalyam 1 3 Mutazilizm 1 4 Sufizm 1 5 Batinizm 1 6 Ishrakizm 1 7 Tradicionalizm 2 Periodizaciya arabskoyi filosofiyi 3 Vivchennya arabskoyi filosofskoyi dumki v Ukrayini 4 DzherelaOsnovni napryami arabskoyi filosofiyi RedaguvatiFalsafa Redaguvati Falsafa arabomovnij peripatetizm ta neoplatonizm predstavniki yakogo spiralisya na filosofskij spadok antichnosti ta ellinizmu vistupayuchi jogo prodovzhuvachami interpretatorami ta komentatorami a takozh okreslyuyuchi nove kolo filosofskih zapitiv i problem Osnovnimi predstavnikami falsafi ye al Kindi al Farabi ibn Sina Abu Bakr ar Razi Miskavajg ibn Baddzha ibn Tufajl ta ibn Rushd Kalyam Redaguvati Kalyam bukv rozmova pro shos hronologichno pershij napryam musulmanskogo filosofstvuvannya predstavniki yakogo zoseredzhuvali svoyu uvagu na pershodzherelah islamskogo virovchennya rozglyadayuchi yih u racionalistichni paradigmi Svitoglyadnij diskurs kalyamu mistit nizku problem yaki stali germenevtichnoyu osnovoyu perehodu vid racionalizovanoyi teologiyi do zmistovnoyi filosofskoyi refleksiyi problema vlastivostej Boga svobodi voli stvorennya svitu ta in Cej napryam filosofskoyi dumki islamskogo svitu klasifikuyut na dekilka techij sered yakih mozhna viokremiti asha rizm poslidovniki Abu l Hasana al Asha ari ta maturidizm poslidovniki al Maturidi okremi doslidniki dodayut syudi tahavizm poslidovniki at Tahavi ta zagirizm poslidovniki az Zagiri U kalyami takozh isnuvali chislenni techiyi yaki vidriznyalisya mizh soboyu vnaslidok vidminnih poglyadiv na tu chi inshu problemu napriklad prihilnikiv vchennya pro avtonomiyu lyudskoyi voli nazivali kadaritami a poslidovnikiv ideyi pro absolyutne peredviznachennya dzhabaritami u musulmanskih doksografiyah techiyi rannogo kalyamu rozglyadalisya perevazhno v mezhah personalistichnogo pidhodu dzhagmiti poslidovniki Dzhagma ibn Safvana dirariti poslidovniki Dirara bin Amra karramiti poslidovniki Muhammada bin Karrama ta in Mutazilizm Redaguvati Mutaziliti ti hto vidijshov napryam filosofskoyi dumki islamskogo svitu poslidovniki yakogo oformilisya v okremij ruh she u VIII stolitti nashoyi eri Predstavniki cogo ruhu rozrobili svoyeridni poglyadi na problemu svobodi voli stvorennya Koranu atributi Boga ta in viklavshi ci principi u shesti stovpah viri Viriznyayuchis z pomizh predstavnikiv kalyamu radikalnim racionalizmom mu taziliti alegorichno vitlumachuvali abo vzagali zaperechuvali okremi polozhennya doktrinalnogo islamu yaki na yihnyu dumku superechili zdorovomu gluzdu Poslidovniki cogo napryamu filosofiyi islamskogo svitu stvorili originalne ontologichne vchennya spirayuchis na ideyi atomizmu neperervnosti ta fragmentarnosti prostorovogo kontinuumu spivvidnoshen substancij akcidencij mnozhinnosti ta odinichnosti Osnovni shkoli prihilnikiv yedinobozhzhya ta spravedlivosti tak nazivali sebe mu taziliti zoseredzhuvalis u Bagdadi ta Basri proisnuvavshi tam do kincya H stolittya najviznachnishi predstavniki oboh shkil Vasil ibn Ata vvazhayetsya zasnovnikom napryamu Abu l Guzajl an Nazzam Bishr bin Mu ttamar Mu ammar Abu Gashim ta in Sufizm Redaguvati Sufizm tasavvuf fenomen islamskoyi duhovnoyi kulturi dlya yakogo harakternij znachnij riven filosofskoyi refleksiyi nad problemoyu vidnoshen lyudina Bog Klasichno oznachuvanij yak islamskij misticizm tarika shlyah sufizmu vistupaye yak postupalna sistema nablizhennya lyudini do Bozhestvennogo svitu vikoristovuyuchi yak emotivno volovi tak i racionalni yakosti lyudini Metodika cogo shlyahu suttyevo vidriznyayetsya u riznih napryamah sufizmu okremi z nih rozroblyayuchi teoretichni aspekti mistichnoyi praktiki vklyuchenoyi v kontekst istinnoyi realnosti hakika utvorili cili filosofski sistemi Najviznachnishimi predstavnikami filosofskogo sufizmu Serednovichchya vvazhayutsya Dzhunajd al Bagdadi al Haris al Muhasibi Bajazid Bistami Muhi d Din ibn Arabi Abd ar Razzak Kashshani Abd al Karim Dzhili Abu Hamid al Gazali ta in Batinizm Redaguvati Batinizm batinijjya shukachi potayemnih smisliv napryam filosofskoyi dumki islamskogo svitu yakij z yavivshis ishe u 8 stolitti prodovzhuye svoye isnuvannya u viglyadi dekilkoh religijnih techij shiyitskogo islamu isma yilizmu alavizmu nusajrizmu darazizmu ta in U dobu Serednovichchya vkazani ruhi harakterizuvalisya znachnim stupenem osmislennya filosofskoyi spadshini antichnosti ellinizmu a takozh shidnih religijno filosofskih napryamiv gnosticizm sabeyizm manihejstvo Poyednavshi ponyattya Bozhestvennogo gnozisu irfan iz shiyitskoyu profetologiyeyu batiniti alegorichno tlumachili sakralni teksti rozglyadayuchi normativno pravovij zmist religijnih zakoniv yak vidnosnij ta viddayuchi perevagu vnutrishnomu znannyu uspadkovanomu vid providnikiv istini imamiv Dlya bilshosti techij oznachenih nami yak batinizm harakterni ciklichni koncepciyi chasu dauvar kola cikli vchennya pro metempsihoz tanasuh a takozh pro Bogovtilennya hulul Ishrakizm Redaguvati Ishrakizm ishrakijjya vid ishrak prosvitlennya napryam filosofskoyi dumki islamskogo svitu zapochatkovanij Shigab ad Dinom Sugravardi vidomim yak Sugravardi Vbitij al Maktul cherez muchenicku smert Klasichno oznachuvanij yak filosofiya svitla ishrakizm uvibrav fundamentalni principi sufizmu gnosticizmu ta davnoiranskogo misticizmu zokrema angelologichnu ta illyuminativistsku simvoliku stvorivshi rozloge ontologichne ta kosmologichne vchennya Sugravardi rozglyadav mistichnu filosofiyu yak Bozhestvennu mudrist al hikma al ladunijjya vidomu she Idrisu Germesu greckim indijskim perskim ta inshim davnim mislitelyam V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Illuminationism angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnij rozdil i abo stvorivshi stattyu nazva yakoyi bude spivpadati z nazvoyu cogo rozdilu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi anglijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Tradicionalizm Redaguvati Tradicionalizm as salafijun okremij napryam musulmanskoyi paradigmi filosofstvuvannya dlya yakogo harakternij religijnij doktrinalizm ta apologetizm Perebuvayuchi v rusli sunitskoyi religijno pravovoyi dumki predstavniki tradicionalizmu vistupali yak oponenti pererahovanih vishe filosofskih napryamiv protistavlyayuchi yim eksplicitni tverdzhennya teksti nusus Koranu ta Suni Vdayuchis do diskursivnoyi polemiki v sferi logiki ontologiyi gnoseologiyi metafiziki etiki ta inshih filosofskih disciplin salafijun rozrobili vlasni germenevtichni logichni epistemologichni ta socialno etichni vchennya argumentuyuchi yih yak posilannyami na sakralni teksti tak i zdorovim gluzdom al akl as sarih Najviznachnishimi predstavnikami tradicionalizmu vvazhayetsya ibn Kullyab ibn Hazm al Andalusi ibn Tajmijya ta ibn al Kajyim al Dzhauzijjya Periodizaciya arabskoyi filosofiyi RedaguvatiDruga polovina VII pochatok IH stolittya Dofalsafnij period rozvitku filosofiyi islamskogo svitu dlya yakogo harakterni pershi religijni disputi rozvitok pravovih vchen fikg poyava sufizmu j batinizmu mu tazilizmu j tradicionalizmu Seredina IX kinec XII stolittya Viniknennya ta rozkvit falsafi rozvitok mu tazilizmu kalyamu ta sufizmu rozkvit batinizmu isma yilizm alavizm nusajrizm Poyava ishrakizmu rozvitok tradicionalizmu Pochatok XIII pochatok XV stolittya Rozvitok ash aritskogo kalyamu ishrakizmu sufizmu j tradicionalizmu Zavershennya filosofskoyi dumki islamskogo Serednovichchya mozhna vidnesti do dati smerti Abd ar Rahmana ibn Halduna 1406 rik ostannogo vidatnogo predstavnika serednovichnoyi musulmanskoyi paradigmi filosofstvuvannya XV XIX stolittya Komentatorskij period za vinyatkom shkoli Mulli Sadra pom 1640 yaka prodovzhuvala originalnij rozvitok ilyuminatizmu j sufizmu XIX ponini Suchasnij period rozvitku arabskoyi filosofiyi Vivchennya arabskoyi filosofskoyi dumki v Ukrayini RedaguvatiFilosofski teksti arabskogo Serednovichchya z yavilisya v Ukrayini za poserednictvom perekladiv z yevrejskoyi ta latinskoyi mov she u XV stolitti Logika Aviasafa Tayemnicya tayemnic Aristotelya U cih pracyah zokrema buli prisutni fragmenti perekladiv tvoriv Abu Bakra ar Razi ta al Gazali Serjoznij vnesok u vivchennya musulmanskogo misticizmu nalezhit Agatangelu Krimskomu Poetichni praci arabskih i perskih misliteliv perekladali Yu Micik Ya Polotnyuk ta inshi vidomi ukrayinski naukovci Fragmenti filosofskih prac Fahr ad Dina ar Razi 1149 1209 rr Abd ar Rahmana ibn Halduna 1332 1406 rr Abu Ali Miskavajga 931 1023 1031 rr a takozh Kniga religiyi Abu Nasra al Farabi 873 950 rr perekladeni ukrayinskoyu movoyu shodoznavcem M Yakubovichem Okrim perekladiv Mihajlo Yakubovich opublikuvav dekilka statej prisvyachenih riznim aspektam filosofskoyi dumki islamskogo svitu Pracya Filosofska leksika arabskogo Serednovichchya sproba ukrayinomovnoyi rekonstrukciyi zalishayetsya chi ne yedinim doslidzhennyam v Ukrayini prisvyachenim rekonstrukciyi vihidnogo tezaurusu islamskoyi filosofiyi ta sprobam jogo adekvatnogo vidobrazhennya ukrayinskoyu movoyu Dzherela RedaguvatiPerekladi islamskih filosofskih tekstiv ukrayinskoyu Badavi ʻA Kvintessenciya nashej ekzistencialnoj koncepcii ekzistencialnoe vremya Vvedenie perevod s arabskogo i kommentarii F O Nofala Doksa Zbirnik naukovih prac z filosofiyi ta filologiyi Vip 2 24 Germenevtika tekstu ta germenevtika doli Odesa 2015 S 297 311 1 Vidnoshennya znannya diya u filosofiyi islamskogo svitu Arhivovano 22 kvitnya 2022 u Wayback Machine Kniga religiyi al Farabi http chtyvo org ua authors Al Farabi Knyha relihii doc M Yakubovich Filosofska leksika arabskogo Serednovichchya sproba ukrayinomovnoyi rekonstrukciyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Islamska filosofiya amp oldid 39531538