www.wikidata.uk-ua.nina.az

Новиченко Леонід Миколайович Леоні д Микола йович Новиче нко 31 березня 1914 Русанівка 22 листопада 1996 Київ українськи

Новиченко Леонід Миколайович

Леоні́д Микола́йович Новиче́нко (31 березня 1914, Русанівка — 22 листопада 1996, Київ) — український літературний критик, літературознавець; доктор філологічних наук, професор; член-кореспондент з 1958 року та дійсний член Академії наук Української РСР з 28 березня 1985 року, академік-секретар відділу літератури, мови і мистецтвознавства НАН України з 1993 року.

Новиченко Леонід Миколайович
Народився 31 березня 1914(1914-03-31)
Русанівка, Липоводолинський район, Україна
Помер 22 листопада 1996(1996-11-22) (82 роки)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
 Україна
Національність українець
Діяльність літературний критик
Галузь літературознавство і літературний критик
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d] (1939)
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Вчене звання професор
Знання мов російська
Заклад Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України
Членство НАН України, Національна спілка письменників України і СП СРСР
Партія КПРС
Нагороди

Премії
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Новиченко.

Біографія ред.

Народився 18 [31] березня 1914(19140331) року в селі Русанівці Гадяцького повіту Полтавської губенії Російської імперії (нині Роменський район Сумської області, Україна) в сім'ї сільських вчителів.

1932 року закінчив Гадяцький педагогічний технікум, 1939 року — філологічний факультет Київського університету. Після закінчення університету навчався в аспірантурі Інституту літератури імені Тараса Шевченка, одночасно працював завідувачем відділу критики у редакції «Літературної газети», згодом в журналі «Радянська література».

У роки німецько-радянської війни працював у редакції газети «Радянська Україна». У 1943—1946 роках — відповідальний редактор газети «Література і мистецтво», згодом «Літературної газети». Член ВКП(б) з 1944 року.

Від 1945 року — молодший науковий співробітник в Інституті літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР (з 1950 року — старший науковий співробітник). Одночасно був відповідальним редактором журналу «Сучасне й майбутнє» (до серпня 1946 року).

У серпні 1946 — жовтні 1947 року — завідувач відділу літератури і мистецтва Управління пропаганди і агітації ЦК КП(б)У. У 1950—1952 роках — головний редактор журналу «Вітчизна». 1950 року обраний членом Правління та Президії Спілки письменників України. Впродовж 1954—1959 років — заступник голови Правління Спілки письменників України, з 1959 року — секретар Правління Спілки письменників СРСР. Впродовж 1966—1971 років — секретар Правління і заступник голови Спілки письменників України, одночасно секретар Правління Спілки письменників СРСР. У 1979—1987 роках — завідувач відділу української радянської літератури; у 1986—1996 роках — провідний науковий співробітник Інституту літератури НАН України.

Могила Леоніда Новиченка

Помер на 83-му році життя в Києві 22 листопада 1996 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59″ пн. ш. 30°30′04″ сх. д. / 50.4165556° пн. ш. 30.5013611° сх. д. / 50.4165556; 30.5013611).

Літературна діяльність ред.

Друкуватися почав у 1928—1929 роках як сількор роменської окружної газети «Радянське життя». У 1929 році в газетах «На зміну», «Радянське життя» та інших друкувалися його перші вірші. З 1938 року працював у галузі критики і літературознавства. Автор близько 40 праць з теорії соціалістичного реалізму, історії української літератури, вивчення взаємозв'язків літератур народів СРСР і слов'янських літератур, зокрема книг про Тараса Шевченка, Максима Рильського, Павла Тичину, Мирослава Ірчана. Серед них:

  • «Поет і народ. До характеристики художнього методу в ліриці Шевченка» (1938);
  • «Павло Тичина» (1941);
  • «Повість про поета» (1941; лірика Максима Рильського);
  • «Їх ненавидів Тарас» (1943);
  • «Любов і гнів Тараса» (1944);
  • «Історичний» маскарад українсько-німецького націоналізму. Про реакційну романтику минулого" (1946);
  • «Творчість Павла Тичини» (1949);
  • «Літературно-критичні нариси» (1951);
  • «Поезія і революція» (1956; книга про Павла Тичину);
  • «Поэзия и революция» (1957) (рос.);
  • «Мирослав Ірчан» (1958);
  • «Про багатство літератури» (1959);
  • «Про різноманітність художніх форм і стилів у літературі соціалістичного реалізму» (1959);
  • «О многообразии художественных форм и стилей в литературе социалистического реализма» (1959) (рос.);
  • «Шевченко і вони» (1961);
  • «Шевченко і сучасність» (1964);
  • «Не ілюстрація — відкриття!» («Літературно-критичні нариси і портрети», 1967);
  • «Проблеми стильової диференціації в сучасних східнослов'янських літературах» (1968);
  • «Не иллюстрация — открытие!» (1969) (рос.);
  • «Життя як діяння» (1974);
  • «Український радянський роман» (1976);
  • «Поетичний світ Максима Рильського» (1980);
  • «Вибрані твори» (1974, 1983);
  • «Поетичний світ Максима Рильського», книги 1–2 (1980, 1993);
  • «Вічно живий реалізм» (1982);
  • «Тарас Шевченко — поет, борець, людина» (1982);
  • «Від учора до завтра: Літературно-критичні статті» (1983);
  • «Вибрані праці», томи 1–2 (1984);
  • «Избранные работы», томи 1–2 (1985) (рос.);
  • «Історія української літератури XX століття» у 2-х книгах (1995, 1998).

Брав участь у створенні «Нарису історії української радянської літератури», «Історії української літератури»(томи 1–8, 1967—1971) як редактор і автор низки розділів.

Критика ред.

Дисидент та літературознавець Валерій Марченко у своїй статті «За параваном ідейності», що на суді 1973 року інкримінувалася йому як злочин перед радянською владою, так відгукувався про творчість Леоніда Новиченка:

Ми розглянули твори... досить численного загону письменників, за чиєю допомогою радянські можновладці утверджують своє панування на Україні; ласі шматки, що перепадають найвідданішим, повинні стимулювати акт творення, і вони, природно, роблять свою справу. На обріях нашої літератури, окрім старих кадрів культівських часів (Натана Рибака, Леоніда Новиченка, Юрія Збанацького), з'являється чимало нових письменників-підприємців: Павло Загребельний, Микола Сингаївський, Олесь Лупій, Ростислав Братунь. Продукуючи романи, драми, поезії, статті на правильні теми, гурт оцих вельми далеких від культури свого народу митців «чесно» заробляє на хліб. Твори багатьох із них написані досить вправною рукою графомана, тому непідготованому читачеві за напруженим сюжетом та розмаїтою образною системою важко помітити його ідейну недолугість і навіть реакційність. А це й потрібно авторові та верхнім «десяти тисячам» які спонукають його до письма відрегульованою системою заохочень.

Вшанування пам'яті ред.

На вшанування науковця названо районну бібліотеку Липоводолинського району та вулицю селища Липова Долина.

Відзнаки ред.

Примітки ред.

  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  2. . Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 28 серпня 2008.
  3. Разом із статтею «Київські діалоги» по жовтень 1993 р. знаходилась в архіві КДБ УРСР (СБУ).
  4. ЗА ПАРАВАНОМ ІДЕЙНОСТІ Валерій Марченко
  5. Пам'ять народу.(рос.)

Література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Leoni d Mikola jovich Noviche nko 31 bereznya 1914 Rusanivka 22 listopada 1996 Kiyiv ukrayinskij literaturnij kritik literaturoznavec doktor filologichnih nauk profesor chlen korespondent z 1958 roku ta dijsnij chlen Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR z 28 bereznya 1985 roku akademik sekretar viddilu literaturi movi i mistectvoznavstva NAN Ukrayini z 1993 roku Novichenko Leonid MikolajovichNarodivsya 31 bereznya 1914 1914 03 31 Rusanivka Lipovodolinskij rajon UkrayinaPomer 22 listopada 1996 1996 11 22 82 roki Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist literaturnij kritikGaluz literaturoznavstvo i literaturnij kritikAlma mater Filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d 1939 Naukovij stupin doktor filologichnih nauk d Vchene zvannya profesorZnannya mov rosijska 1 Zaklad Institut literaturi imeni Tarasa Shevchenka NAN UkrayiniChlenstvo NAN Ukrayini Nacionalna spilka pismennikiv Ukrayini i SP SRSRPartiya KPRSNagorodiPremiyiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Novichenko Zmist 1 Biografiya 2 Literaturna diyalnist 3 Kritika 4 Vshanuvannya pam yati 5 Vidznaki 6 Primitki 7 LiteraturaBiografiya red Narodivsya 18 31 bereznya 1914 19140331 roku v seli Rusanivci Gadyackogo povitu Poltavskoyi gubeniyi Rosijskoyi imperiyi nini Romenskij rajon Sumskoyi oblasti Ukrayina v sim yi silskih vchiteliv 1932 roku zakinchiv Gadyackij pedagogichnij tehnikum 1939 roku filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Pislya zakinchennya universitetu navchavsya v aspiranturi Institutu literaturi imeni Tarasa Shevchenka odnochasno pracyuvav zaviduvachem viddilu kritiki u redakciyi Literaturnoyi gazeti zgodom v zhurnali Radyanska literatura U roki nimecko radyanskoyi vijni pracyuvav u redakciyi gazeti Radyanska Ukrayina U 1943 1946 rokah vidpovidalnij redaktor gazeti Literatura i mistectvo zgodom Literaturnoyi gazeti Chlen VKP b z 1944 roku Vid 1945 roku molodshij naukovij spivrobitnik v Instituti literaturi imeni Tarasa Shevchenka AN URSR z 1950 roku starshij naukovij spivrobitnik Odnochasno buv vidpovidalnim redaktorom zhurnalu Suchasne j majbutnye do serpnya 1946 roku U serpni 1946 zhovtni 1947 roku zaviduvach viddilu literaturi i mistectva Upravlinnya propagandi i agitaciyi CK KP b U U 1950 1952 rokah golovnij redaktor zhurnalu Vitchizna 1950 roku obranij chlenom Pravlinnya ta Prezidiyi Spilki pismennikiv Ukrayini Vprodovzh 1954 1959 rokiv zastupnik golovi Pravlinnya Spilki pismennikiv Ukrayini z 1959 roku sekretar Pravlinnya Spilki pismennikiv SRSR Vprodovzh 1966 1971 rokiv sekretar Pravlinnya i zastupnik golovi Spilki pismennikiv Ukrayini odnochasno sekretar Pravlinnya Spilki pismennikiv SRSR U 1979 1987 rokah zaviduvach viddilu ukrayinskoyi radyanskoyi literaturi u 1986 1996 rokah providnij naukovij spivrobitnik Institutu literaturi NAN Ukrayini nbsp Mogila Leonida NovichenkaPomer na 83 mu roci zhittya v Kiyevi 22 listopada 1996 roku Pohovanij razom z druzhinoyu na Bajkovomu kladovishi 2 dilyanka 49a 50 24 59 pn sh 30 30 04 sh d 50 4165556 pn sh 30 5013611 sh d 50 4165556 30 5013611 Literaturna diyalnist red Drukuvatisya pochav u 1928 1929 rokah yak silkor romenskoyi okruzhnoyi gazeti Radyanske zhittya U 1929 roci v gazetah Na zminu Radyanske zhittya ta inshih drukuvalisya jogo pershi virshi Z 1938 roku pracyuvav u galuzi kritiki i literaturoznavstva Avtor blizko 40 prac z teoriyi socialistichnogo realizmu istoriyi ukrayinskoyi literaturi vivchennya vzayemozv yazkiv literatur narodiv SRSR i slov yanskih literatur zokrema knig pro Tarasa Shevchenka Maksima Rilskogo Pavla Tichinu Miroslava Irchana Sered nih Poet i narod Do harakteristiki hudozhnogo metodu v lirici Shevchenka 1938 Pavlo Tichina 1941 Povist pro poeta 1941 lirika Maksima Rilskogo Yih nenavidiv Taras 1943 Lyubov i gniv Tarasa 1944 Istorichnij maskarad ukrayinsko nimeckogo nacionalizmu Pro reakcijnu romantiku minulogo 1946 Tvorchist Pavla Tichini 1949 Literaturno kritichni narisi 1951 Poeziya i revolyuciya 1956 kniga pro Pavla Tichinu Poeziya i revolyuciya 1957 ros Miroslav Irchan 1958 Pro bagatstvo literaturi 1959 Pro riznomanitnist hudozhnih form i stiliv u literaturi socialistichnogo realizmu 1959 O mnogoobrazii hudozhestvennyh form i stilej v literature socialisticheskogo realizma 1959 ros Shevchenko i voni 1961 Shevchenko i suchasnist 1964 Ne ilyustraciya vidkrittya Literaturno kritichni narisi i portreti 1967 Problemi stilovoyi diferenciaciyi v suchasnih shidnoslov yanskih literaturah 1968 Ne illyustraciya otkrytie 1969 ros Zhittya yak diyannya 1974 Ukrayinskij radyanskij roman 1976 Poetichnij svit Maksima Rilskogo 1980 Vibrani tvori 1974 1983 Poetichnij svit Maksima Rilskogo knigi 1 2 1980 1993 Vichno zhivij realizm 1982 Taras Shevchenko poet borec lyudina 1982 Vid uchora do zavtra Literaturno kritichni statti 1983 Vibrani praci tomi 1 2 1984 Izbrannye raboty tomi 1 2 1985 ros Istoriya ukrayinskoyi literaturi XX stolittya u 2 h knigah 1995 1998 Brav uchast u stvorenni Narisu istoriyi ukrayinskoyi radyanskoyi literaturi Istoriyi ukrayinskoyi literaturi tomi 1 8 1967 1971 yak redaktor i avtor nizki rozdiliv Kritika red Disident ta literaturoznavec Valerij Marchenko u svoyij statti Za paravanom idejnosti 3 sho na sudi 1973 roku inkriminuvalasya jomu yak zlochin pered radyanskoyu vladoyu tak vidgukuvavsya pro tvorchist Leonida Novichenka nbsp Mi rozglyanuli tvori dosit chislennogo zagonu pismennikiv za chiyeyu dopomogoyu radyanski mozhnovladci utverdzhuyut svoye panuvannya na Ukrayini lasi shmatki sho perepadayut najviddanishim povinni stimulyuvati akt tvorennya i voni prirodno roblyat svoyu spravu Na obriyah nashoyi literaturi okrim starih kadriv kultivskih chasiv Natana Ribaka Leonida Novichenka Yuriya Zbanackogo z yavlyayetsya chimalo novih pismennikiv pidpriyemciv Pavlo Zagrebelnij Mikola Singayivskij Oles Lupij Rostislav Bratun Produkuyuchi romani drami poeziyi statti na pravilni temi gurt ocih velmi dalekih vid kulturi svogo narodu mitciv chesno zaroblyaye na hlib Tvori bagatoh iz nih napisani dosit vpravnoyu rukoyu grafomana tomu nepidgotovanomu chitachevi za napruzhenim syuzhetom ta rozmayitoyu obraznoyu sistemoyu vazhko pomititi jogo idejnu nedolugist i navit reakcijnist A ce j potribno avtorovi ta verhnim desyati tisyacham yaki sponukayut jogo do pisma vidregulovanoyu sistemoyu zaohochen 4 nbsp Vshanuvannya pam yati red Na vshanuvannya naukovcya nazvano rajonnu biblioteku Lipovodolinskogo rajonu ta vulicyu selisha Lipova Dolina Vidznaki red Nagorodzhenij troma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora ordenom Chervonoyi Zirki 13 veresnya 1943 5 Premiya AN SRSR imeni V Byelinskogo 1958 za knigu pro tvorchist Pavla Tichini Poeziya i revolyuciya Shevchenkivska premiya 1968 za knigu literaturno kritichnih narisiv Ne ilyustraciya vidkrittya Premiya AN URSR imeni Ivana Franka 1982 za knigu Poetichnij svit Maksima Rilskogo Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini z 1995 roku Primitki red Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Rozroryadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 26 listopada 1996 roku Pro pohovannya Novichenka L M Arhiv originalu za 14 grudnya 2017 Procitovano 28 serpnya 2008 Razom iz statteyu Kiyivski dialogi po zhovten 1993 r znahodilas v arhivi KDB URSR SBU ZA PARAVANOM IDEJNOSTI Valerij Marchenko Pam yat narodu ros Literatura red Leonid Novichenko Pisateli Sovetskoj Ukrainy Radyanskij pismennik Kiyiv 1960 storinki 354 355 ros Kryzhanovskij S A Novichenko Leonid Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Donchik V G Novichenko Leonid Mikolajovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Istoriya Akademii nauk Ukrainskoyi SSR Kiyiv Naukova dumka 1979 storinka 775 ros Bryuhoveckij V S Leonid Novichenko Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini Vipusk 11 Literaturno kritichni narisi K 1984 storinki 160 176 Zhadko V O Ukrayinskij nekropol Kiyiv 2005 storinka 348 Zhadko V O U pam yati Kiyeva Kiyiv 2007 storinka 81 385 Zhadko V O Nekropol na Bajkovij gori Kiyii 2008 storinki 150 282 Gerasimova G P Novichenko Leonid Mikolajovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 454 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Shevchenkivski laureati 1962 2007 enciklopedichnij dovidnik avtor upor M G Labinskij vstup slova I M Dzyubi R M Lubkivskogo 2 ge vid zmin i dop K Krinicya 2007 768 s ISBN 978 966 7575 81 6 storinki 431 432 Novichenko Leonid Mikolajovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 586 588 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Novichenko Leonid Mikolajovich amp oldid 41841393