www.wikidata.uk-ua.nina.az

70 та гвардійська мотострілецька дивізія СРСР 70 та гвардійська Глухівська ордена Леніна двічі Червонопрапорна орденів С

70-та гвардійська мотострілецька дивізія (СРСР)

70-та гвардійська Глухівська ордена Леніна, двічі Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького мотострілецька дивізія — стрілецька дивізія, загальновійськове з'єднання Збройних Сил СРСР.

70-та гвардійська стрілецька дивізія
На службі з 7—15 вересня 1939—1993
Країна  СРСР→ Україна
Вид Радянська армія
Гарнізон/Штаб Івано-Франківськ
Війни/битви Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Почесні найменування
Медіафайли на Вікісховищі

Історія ред.

Друга світова війна і формування ред.

Дивізія сформована у вересні 1939 року в Калінінській області на базі 301-го стрілецького полку 48-ї стрілецької дивізії імені Калініна як 138-ма стрілецька дивізія (I формування).

Радянсько-фінська війна ред.

Під час війни з Фінляндією перебувала в складі 7-ї армії. 24 жовтня 1939 року відправлена в тил на переформування, а в кінці листопада знову перекинута на Карельський перешийок. З 5 по 9 грудня — в резерві. Потім входила до складу 50-го стрілецького корпусу. З 27 грудня 1939 року по 26 січня 1940 року, знову перебувала в армійському резерві. У лютому — на початку березня брала участь в боях за укріплений район Сумма-Хотинен Лінії Манергейма, наступала на в Юля-Соммі, Паппіланніемі, Кейхясніемі і Кууппойсіінсаарі. 10 березня 1940 року виведена у фронтовий резерв, а у квітні відправлена з Ленінграда в Закавказький військовий округ. За бойові заслуги в радянсько-фінській війни 1939—1940 років нагороджена орденом Червоного Прапора.

Німецько-радянська війна ред.

У квітні 1941-го дивізія переформована на гірськострілецьку і до березня 1942 року існувала як 138-ма гірськострілецька дивізія: з червня 1941 року і до січня 1942-го займала оборону на кордоні з Туреччиною у Вірменії. З січня 1942 року — в складі діючої армії. Входила до 51-ї, 44-ї, 64-ї армій. Брала участь в оборонних боях у Криму, на Таманському півострові і Північному Кавказі.

Брала участь у Сталінградській битві: передана зі складу 64-ї в 62-гу армію. У ніч з 15 на 16 жовтня переправилася через Волгу в Сталінграді тримала оборону в районі заводу «Барикади». 11 листопада дивізія була відрізана від частин 62-ї армії на невеликій ділянці 700 метрів по фронту та 400 метрів в глибину і протягом 40 діб вела бої в оточенні. За проявлену відвагу, стійкість і героїзм особового складу, проявлені в Сталінградській битві 6 лютого 1943 року 138-ма дивізія була перейменована на 70-ту гвардійську стрілецьку дивізію.

70-та гвардійська в складі 13-ї, 70-ї, 60-ї, а з кінця січня 1944 року 38-ї армій, брала участь у битві на Курській дузі, визволенні України, Польщі та Чехословаччини.

У липні 1943 року в районі села Ольховатка на північному фасі Курської дуги протягом п'яти діб дивізія тримала оборону на напрямку головного удару. Втрати противника за ці дні склали 500 танків і 42 тисячі солдатів і офіцерів. 12 липня німці припинили спроби прорватися до Ольховатки, а 15 липня війська Центрального фронту перейшли в контрнаступ. За мужність, героїзм і стійкість в обороні дивізія була нагороджена орденом Леніна, а особовий склад отримав подяку Верховного головнокомандувача.

З'єднання відзначилося в боях за визволення Глухова на Сумщині. В ознаменування звільнення Глухова наказом Верховного Головнокомандувача від 31 серпня 1943 року 70-та гвардійська стрілецька дивізія удостоєна почесного найменування «Глухівська». Форсувавши річку Сейм, звільнивши Батурин і Городище, дивізія вийшла до Бахмача, який був звільнений до ранку 9 вересня. За звільнення Бахмача дивізія нагороджена орденом Червоного Прапора. 19 вересня форсувавши Десну вийшла до Дніпра. В ніч на 23 вересня полки дивізії форсували Дніпро — почались запеклі бої за утримання плацдарму, які тривали до 4 листопада.

12 листопада, зробивши 150-кілометровий марш в район Брусилова, дивізія зайняла оборону. Противник кинув в контрудар великі сили піхоти і танкову дивізію СС «Мертва голова». З боями дивізія відійшла до Стремигорода, але змогла закріпитися на його західних околицях. 20 грудня німці чисельністю до двох полків мотопіхоти при підтримці танків дивізії СС «Адольф Гітлер» зайняли Стремигород, але були вибиті звідти наступної доби. Урешті-решт, долаючи запеклий опір противника, 13-та армія перейшла в наступ.

11 березня 1944 року дивізія була введена в бій за селище Липовець. Після завзятого чотиригодинного бою Липовець був відвойований. Полки дивізії, незважаючи на бездоріжжя, долаючи впертий опір противника рухалися до Вінниці, яка була звільнена 20 березня. За участь у визволенні Вінниці 70-та гвардійська стрілецька дивізія була нагороджена орденом Богдана Хмельницького 2-го ступеня.

1 квітня 1944 року 70-та гвардійська стрілецька дивізія, спільно з 221-ю і 211-ю стрілецькими дивізіями і 4-ю танкової армією звільнили Кам'янець-Подільський. В районі Тлумача запеклі бої тривали до кінця квітня, а 8 травня дивізія зайняла оборону на правому березі Дністра. 30 травня дивізії був вручений орден Леніна.

14 липня полки дивізії почали наступ і форсувавши річку Гнила Липа сходу оволоділи Перемишлянами, а потім, 27 липня звільнили Бібрку. Львів був відвойований 28 липня.

Дивізія вела запеклі бої на півдні Польщі, в районі Кракова, Кросно, Ясло. 3 жовтня полки дивізії перетнули польсько-чехословацький кордон, а 26 жовтня, переслідуючи відступаючого противника, досягли Одра.

23 березня 1945 року, прорвавши оборону противника, 30 квітня дивізія форсувала річку і оволоділа містом Моравська Острава — потужним опорним пунктом і великим промисловим центром. За взяття Острави дивізія була нагороджена орденом Кутузова 2-го ступеня.

6 травня зі складу сил 101-го стрілецького корпусу була створена рухома група, до якої увійшла і 70-я гвардійська стрілецька дивізія. Вранці 8 травня рухома група здійснила марш на Прагу. Долаючи опір противника, 9 травня 1945 року дивізія вступила до столиці Чехословаччини — Праги.

За період війни дивізія визволила 668 населених пунктів, у тому числі міст — 65, сіл — 527, містечок — 22, залізничних станцій — 34, хуторів і селищ — 20. Тридцяти дев'ятьом воїнам дивізії було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, сім стали повними кавалерами Ордена Слави. Особовому складу дивізії було оголошено 15 подяк Верховного Головнокомандувача.

Холодна війна ред.

По завершенні війни з'єднання залишалося стрілецькою дивізією Прикарпатського військового округу. Дислокувалася у Івано-Франківську. У 1957 році дивізія була переформована на мотострілецьку. На початок 1991 року 70-та гвардійська мотострілецька дивізія мала штатний для мотострілецької дивізії танковий парк на танках Т-55, мотострілецькі полки з'єднання були «позначені»,[уточнити] а вся дивізійна артилерія представлена реактивним дивізіоном артполку.

Розпад СРСР ред.

У грудні 1991 року дивізія була переформована у 857-му базу зберігання, а в 1993 році — розформована. Бойовий Прапор дивізії, нагороди і документи передані в Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років.

Бойовий склад ред.

1939 ред.

1943 ред.

  • 203-й гвардійський стрілецький полк,
  • 205-й гвардійський стрілецький полк,
  • 207-й гвардійський стрілецький полк,
  • 137-й гвардійський артилерійський полк,
  • 74-й гвардійський окремий винищувальний протитанковий дивізіон,
  • 77-ма зенітна артилерійська батарея (до 20.о4.1943)
  • 69-та гвардійська розвідувальна рота,
  • 77-й гвардійський саперний батальйон,
  • 99-й гвардійський окремий батальйон зв'язку,
  • 580-й (76-й) медико-санітарний батальйон,
  • 72-га гвардійська окрема рота хімзахисту,
  • 718-та (73-тя) автотранспортна рота.

1991 ред.

  • 203-й гвардійський механізований Львівський Червонопрапорний орденів Суворова та Богдана Хмельницького полк (Надвірна),
  • 205-й гвардійський механізований Ясловський Червонопрапорний ордена Суворова полк (Івано-Франківськ),
  • 207-й гвардійський механізований Червонопрапорний орденів Суворова і Олександра Невського полк (Коломия),
  • 104-й танковий полк (Коломия),
  • 137-й гвардійський артилерійський Львівський Червонопрапорний полк (Івано-Франківськ),
  • 1159-й зенітний ракетний полк (Криківці),
  • 1286-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон (Івано-Франківськ),
  • 91-й окремий розвідувальний батальйон (Івано-Франківськ),
  • 99-й окремий батальйон зв'язку (Івано-Франківськ),
  • 77-й окремий інженерно-саперний батальйон (Коломия),
  • 643-й окремий батальйон матеріального забезпечення (Івано-Франківськ),
  • 29-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон (Івано-Франківськ).

Всього на 19 листопада 1990 року дивізія мала 192 танків (Т-55, Т-64), 50 БМП-1, 24 БТР (БТР-70, БТР-60), 3 САУ 2СЗ «Акація», 12 РСЗВ БМ-21 «Град».

Командири дивізії з 1939 по 1945 рр. ред.

  • гвардії полковник Людников І. І. (07.02.1943 — 19.06.1943, з 27.01.1943 генерал-майор),
  • гвардії полковник Гусєв І. А. (20.06.1943 — 29.04.1944, з 01.09.1943 генерал-майор),
  • гвардії полковник Андрієнко Т. А. (30.04.1944 — 04.07.1944),
  • гвардії генерал-майор Гусєв І. А. (05.07.1944 — 25.02.1945),
  • гвардії генерал-майор Григор'єв Д. Я. (26.02.1945 — 10.03.1945)
  • гвардії полковник Гредінаренко Леонід Іванович (11.03.1945 — 11.05.1945).

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
70 ta gvardijska Gluhivska ordena Lenina dvichi Chervonopraporna ordeniv Suvorova Kutuzova i Bogdana Hmelnickogo motostrilecka diviziya strilecka diviziya zagalnovijskove z yednannya Zbrojnih Sil SRSR 70 ta gvardijska strilecka diviziyaNa sluzhbi z 7 15 veresnya 1939 1993Krayina SRSR UkrayinaVid Radyanska armiyaGarnizon Shtab Ivano FrankivskVijni bitvi Radyansko finska vijnaNimecko radyanska vijnaPochesni najmenuvannyaMediafajli na Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Druga svitova vijna i formuvannya 1 2 Radyansko finska vijna 1 3 Nimecko radyanska vijna 1 4 Holodna vijna 1 5 Rozpad SRSR 2 Bojovij sklad 2 1 1939 2 2 1943 2 3 1991 3 Komandiri diviziyi z 1939 po 1945 rr 4 DzherelaIstoriya red Druga svitova vijna i formuvannya red Diviziya sformovana u veresni 1939 roku v Kalininskij oblasti na bazi 301 go strileckogo polku 48 yi strileckoyi diviziyi imeni Kalinina yak 138 ma strilecka diviziya I formuvannya Radyansko finska vijna red Pid chas vijni z Finlyandiyeyu perebuvala v skladi 7 yi armiyi 24 zhovtnya 1939 roku vidpravlena v til na pereformuvannya a v kinci listopada znovu perekinuta na Karelskij pereshijok Z 5 po 9 grudnya v rezervi Potim vhodila do skladu 50 go strileckogo korpusu Z 27 grudnya 1939 roku po 26 sichnya 1940 roku znovu perebuvala v armijskomu rezervi U lyutomu na pochatku bereznya brala uchast v boyah za ukriplenij rajon Summa Hotinen Liniyi Manergejma nastupala na v Yulya Sommi Pappilanniemi Kejhyasniemi i Kuuppojsiinsaari 10 bereznya 1940 roku vivedena u frontovij rezerv a u kvitni vidpravlena z Leningrada v Zakavkazkij vijskovij okrug Za bojovi zaslugi v radyansko finskij vijni 1939 1940 rokiv nagorodzhena ordenom Chervonogo Prapora Nimecko radyanska vijna red U kvitni 1941 go diviziya pereformovana na girskostrilecku i do bereznya 1942 roku isnuvala yak 138 ma girskostrilecka diviziya z chervnya 1941 roku i do sichnya 1942 go zajmala oboronu na kordoni z Turechchinoyu u Virmeniyi Z sichnya 1942 roku v skladi diyuchoyi armiyi Vhodila do 51 yi 44 yi 64 yi armij Brala uchast v oboronnih boyah u Krimu na Tamanskomu pivostrovi i Pivnichnomu Kavkazi Brala uchast u Stalingradskij bitvi peredana zi skladu 64 yi v 62 gu armiyu U nich z 15 na 16 zhovtnya perepravilasya cherez Volgu v Stalingradi trimala oboronu v rajoni zavodu Barikadi 11 listopada diviziya bula vidrizana vid chastin 62 yi armiyi na nevelikij dilyanci 700 metriv po frontu ta 400 metriv v glibinu i protyagom 40 dib vela boyi v otochenni Za proyavlenu vidvagu stijkist i geroyizm osobovogo skladu proyavleni v Stalingradskij bitvi 6 lyutogo 1943 roku 138 ma diviziya bula perejmenovana na 70 tu gvardijsku strilecku diviziyu 70 ta gvardijska v skladi 13 yi 70 yi 60 yi a z kincya sichnya 1944 roku 38 yi armij brala uchast u bitvi na Kurskij duzi vizvolenni Ukrayini Polshi ta Chehoslovachchini U lipni 1943 roku v rajoni sela Olhovatka na pivnichnomu fasi Kurskoyi dugi protyagom p yati dib diviziya trimala oboronu na napryamku golovnogo udaru Vtrati protivnika za ci dni sklali 500 tankiv i 42 tisyachi soldativ i oficeriv 12 lipnya nimci pripinili sprobi prorvatisya do Olhovatki a 15 lipnya vijska Centralnogo frontu perejshli v kontrnastup Za muzhnist geroyizm i stijkist v oboroni diviziya bula nagorodzhena ordenom Lenina a osobovij sklad otrimav podyaku Verhovnogo golovnokomanduvacha Z yednannya vidznachilosya v boyah za vizvolennya Gluhova na Sumshini V oznamenuvannya zvilnennya Gluhova nakazom Verhovnogo Golovnokomanduvacha vid 31 serpnya 1943 roku 70 ta gvardijska strilecka diviziya udostoyena pochesnogo najmenuvannya Gluhivska Forsuvavshi richku Sejm zvilnivshi Baturin i Gorodishe diviziya vijshla do Bahmacha yakij buv zvilnenij do ranku 9 veresnya Za zvilnennya Bahmacha diviziya nagorodzhena ordenom Chervonogo Prapora 19 veresnya forsuvavshi Desnu vijshla do Dnipra V nich na 23 veresnya polki diviziyi forsuvali Dnipro pochalis zapekli boyi za utrimannya placdarmu yaki trivali do 4 listopada 12 listopada zrobivshi 150 kilometrovij marsh v rajon Brusilova diviziya zajnyala oboronu Protivnik kinuv v kontrudar veliki sili pihoti i tankovu diviziyu SS Mertva golova Z boyami diviziya vidijshla do Stremigoroda ale zmogla zakripitisya na jogo zahidnih okolicyah 20 grudnya nimci chiselnistyu do dvoh polkiv motopihoti pri pidtrimci tankiv diviziyi SS Adolf Gitler zajnyali Stremigorod ale buli vibiti zvidti nastupnoyi dobi Ureshti resht dolayuchi zapeklij opir protivnika 13 ta armiya perejshla v nastup 11 bereznya 1944 roku diviziya bula vvedena v bij za selishe Lipovec Pislya zavzyatogo chotirigodinnogo boyu Lipovec buv vidvojovanij Polki diviziyi nezvazhayuchi na bezdorizhzhya dolayuchi vpertij opir protivnika ruhalisya do Vinnici yaka bula zvilnena 20 bereznya Za uchast u vizvolenni Vinnici 70 ta gvardijska strilecka diviziya bula nagorodzhena ordenom Bogdana Hmelnickogo 2 go stupenya 1 kvitnya 1944 roku 70 ta gvardijska strilecka diviziya spilno z 221 yu i 211 yu strileckimi diviziyami i 4 yu tankovoyi armiyeyu zvilnili Kam yanec Podilskij V rajoni Tlumacha zapekli boyi trivali do kincya kvitnya a 8 travnya diviziya zajnyala oboronu na pravomu berezi Dnistra 30 travnya diviziyi buv vruchenij orden Lenina 14 lipnya polki diviziyi pochali nastup i forsuvavshi richku Gnila Lipa shodu ovolodili Peremishlyanami a potim 27 lipnya zvilnili Bibrku Lviv buv vidvojovanij 28 lipnya Diviziya vela zapekli boyi na pivdni Polshi v rajoni Krakova Krosno Yaslo 3 zhovtnya polki diviziyi peretnuli polsko chehoslovackij kordon a 26 zhovtnya peresliduyuchi vidstupayuchogo protivnika dosyagli Odra 23 bereznya 1945 roku prorvavshi oboronu protivnika 30 kvitnya diviziya forsuvala richku i ovolodila mistom Moravska Ostrava potuzhnim opornim punktom i velikim promislovim centrom Za vzyattya Ostravi diviziya bula nagorodzhena ordenom Kutuzova 2 go stupenya 6 travnya zi skladu sil 101 go strileckogo korpusu bula stvorena ruhoma grupa do yakoyi uvijshla i 70 ya gvardijska strilecka diviziya Vranci 8 travnya ruhoma grupa zdijsnila marsh na Pragu Dolayuchi opir protivnika 9 travnya 1945 roku diviziya vstupila do stolici Chehoslovachchini Pragi Za period vijni diviziya vizvolila 668 naselenih punktiv u tomu chisli mist 65 sil 527 mistechok 22 zaliznichnih stancij 34 hutoriv i selish 20 Tridcyati dev yatom voyinam diviziyi bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu sim stali povnimi kavalerami Ordena Slavi Osobovomu skladu diviziyi bulo ogolosheno 15 podyak Verhovnogo Golovnokomanduvacha Holodna vijna red Po zavershenni vijni z yednannya zalishalosya strileckoyu diviziyeyu Prikarpatskogo vijskovogo okrugu Dislokuvalasya u Ivano Frankivsku U 1957 roci diviziya bula pereformovana na motostrilecku Na pochatok 1991 roku 70 ta gvardijska motostrilecka diviziya mala shtatnij dlya motostrileckoyi diviziyi tankovij park na tankah T 55 motostrilecki polki z yednannya buli poznacheni utochniti a vsya divizijna artileriya predstavlena reaktivnim divizionom artpolku Rozpad SRSR red U grudni 1991 roku diviziya bula pereformovana u 857 mu bazu zberigannya a v 1993 roci rozformovana Bojovij Prapor diviziyi nagorodi i dokumenti peredani v Nacionalnij muzej istoriyi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1941 1945 rokiv Bojovij sklad red 1939 red 554 j strileckij polk 650 j strileckij polk 768 j strileckij polk 298 j legkij artilerijskij polk 198 j okremij bataljon zv yazku 155 j rozviduvalnij bataljon 179 j sapernij bataljon 436 j okremij tankovij bataljon 1943 red 203 j gvardijskij strileckij polk 205 j gvardijskij strileckij polk 207 j gvardijskij strileckij polk 137 j gvardijskij artilerijskij polk 74 j gvardijskij okremij vinishuvalnij protitankovij divizion 77 ma zenitna artilerijska batareya do 20 o4 1943 69 ta gvardijska rozviduvalna rota 77 j gvardijskij sapernij bataljon 99 j gvardijskij okremij bataljon zv yazku 580 j 76 j mediko sanitarnij bataljon 72 ga gvardijska okrema rota himzahistu 718 ta 73 tya avtotransportna rota 1991 red 203 j gvardijskij mehanizovanij Lvivskij Chervonoprapornij ordeniv Suvorova ta Bogdana Hmelnickogo polk Nadvirna 205 j gvardijskij mehanizovanij Yaslovskij Chervonoprapornij ordena Suvorova polk Ivano Frankivsk 207 j gvardijskij mehanizovanij Chervonoprapornij ordeniv Suvorova i Oleksandra Nevskogo polk Kolomiya 104 j tankovij polk Kolomiya 137 j gvardijskij artilerijskij Lvivskij Chervonoprapornij polk Ivano Frankivsk 1159 j zenitnij raketnij polk Krikivci 1286 j okremij protitankovij artilerijskij divizion Ivano Frankivsk 91 j okremij rozviduvalnij bataljon Ivano Frankivsk 99 j okremij bataljon zv yazku Ivano Frankivsk 77 j okremij inzhenerno sapernij bataljon Kolomiya 643 j okremij bataljon materialnogo zabezpechennya Ivano Frankivsk 29 j okremij remontno vidnovlyuvalnij bataljon Ivano Frankivsk Vsogo na 19 listopada 1990 roku diviziya mala 192 tankiv T 55 T 64 50 BMP 1 24 BTR BTR 70 BTR 60 3 SAU 2SZ Akaciya 12 RSZV BM 21 Grad Komandiri diviziyi z 1939 po 1945 rr red 138 ma strilecka diviziyakombrig Pastrevich A I do 25 12 1939 kombrig Hadeyev O O z 25 12 1939 general major Ishenko Ya A 1941 rik polkovnik Yagunov P M 1941 29 03 1942 polkovnik Pimenov M Ya 30 03 1942 15 05 1942 polkovnik Lyudnikov I I 16 05 1942 06 02 1943 70 ta gvardijska strilecka diviziyagvardiyi polkovnik Lyudnikov I I 07 02 1943 19 06 1943 z 27 01 1943 general major gvardiyi polkovnik Gusyev I A 20 06 1943 29 04 1944 z 01 09 1943 general major gvardiyi polkovnik Andriyenko T A 30 04 1944 04 07 1944 gvardiyi general major Gusyev I A 05 07 1944 25 02 1945 gvardiyi general major Grigor yev D Ya 26 02 1945 10 03 1945 gvardiyi polkovnik Gredinarenko Leonid Ivanovich 11 03 1945 11 05 1945 Dzherela red Sajt 70 yi gvardijskoyi Gluhivskoyi ordena Lenina dvichi Chervonoprapornoyi ordeniv Suvorova Kutuzova i Bogdana Hmelnickogo motostrileckoyi diviziyi Arhivovano 28 chervnya 2013 u Wayback Machine ros 138 ma strilecka diviziya Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti Pam yat Arhivovano 21 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros 70 ta gvardijska strilecka diviziya Arhivovano 31 serpnya 2016 u Wayback Machine na sajti Pam yat Arhivovano 21 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros 70 ta gvardijska strilecka diviziya na sajti Diviziyi Chervonoyi Armiyi ros A G Lenskij M M Cybin Sovetskie suhoputnye vojska v poslednij god sushestvovaniya SSSR Sankt Peterburg 2001 Elektronna versiya na sajti Ukrayinske vijsko u 20 21 storichchi Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Voennyj enciklopedicheskij slovar pod red N V Ogarkova Moskva Voennoe izdatelstvo 1983 S 198 ISBN BBK 68ya2 V63 ros Michael Holm 70th Guards Glukhovskaya order of Lenin twice Red Banner orders of Suvorov Kutuzov and Bogdan Khmelmitskiy Motorised Rifle Division angl ww2 dk Otrimano z https uk wikipedia org w index php title 70 ta gvardijska motostrilecka diviziya SRSR amp oldid 37853796