Коросно (місто)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Коросно.

Коро́сно (Кросно, пол. Krosno) — місто на правах повіту у південно-східній Польщі. Адміністративний центр Коросненського повіту Підкарпатського воєводства.

Коросно Krosno|опис зображення=
Герб Коросна Прапор
площа Ринок площа Ринок
Основні дані
49°41′ пн. ш. 21°45′ сх. д. / 49.683° пн. ш. 21.750° сх. д. / 49.683; 21.750Координати: 49°41′ пн. ш. 21°45′ сх. д. / 49.683° пн. ш. 21.750° сх. д. / 49.683; 21.750
Країна	Польща
Регіон	Підкарпатське воєводство
Столиця для	Кросненське воєводство, Коросненський повіт і Кросненський повіт
Межує з — сусідні нас. пункти Кросненський повіт ^?
Магдебурзьке право	1342
Площа	43,5 км²
Населення	47471 (2011)
· густота	1091 (2008) осіб/км²
Висота НРМ	260  м
Назва мешканців	пол. krośnianin і пол. krośnianka
Міста-побратими	Залаеґерсеґ, Шарошпатак, Кошиці, Ужгород, Едевехт, Fjell^d, Гуальдо-Тадіно, Марль, Угерске Градіште
Телефонний код	(48) 13
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	RK
GeoNames	767470
OSM	↑130957 ·R (Підкарпатське воєводство)
SIMC	0952410
Поштові індекси	38-400
Міська влада
Мер міста	Piotr Przytocki^d
Вебсайт	krosno.pl
Мапа
Коросно Коросно (Польща)
Коросно у Вікісховищі

Положення

Розташоване над річкою Віслоком на західній межі української етнічної території Надсяння.

Історія

Коросно на адміністративній мапі-схемі

Поселення існувало в часи неоліту. Міське поселення виникло, мабуть, у ХІ ст. Уперше згадується у 1282 році в контексті підпорядкування римо-католиків Руського королівства Любуському єпископству. Було прикордонним пунктом Перемиської землі Галицько-Волинського князівства. Магдебурзьке право дістало 1367 року. Після польської окупації Східної Галичини потрапило до Сяніцької землі, перебуваючи поблизу її західного кордону.

Належить до Карпатського Єврорегіону.

У 1854 р. І. Лукасевич власним коштом пробурив першу в Галичині нафтову свердловину в селі Полянка біля Коросна (зараз Підкарпатське воєводство Польщі). Того самого року поблизу Коросна він заклав нафтову копальню (нині Музей нафтогазової промисловості). Свердловина Лукасевича поклала початок упровадженню прогресивного свердловинного способу видобутку нафти в Галичині, що (здебільшого у 1880 х рр.) почав потроху витискати колодязну технологію.

Під час Другої світової війни в місті діяла делегатура Українського допомогового комітету.

Пам'ятки

• Костел францисканців

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	22457	4208	15686	2563
Жінки	25014	3993	15157	5864
Разом	47471	8201	30843	8427

Відомі люди

• Петро Газдайка  — сотник, командир 9-ї бригади Української Галицької Армії.
• Ян Каменецький (ротмістр).
• Ігнатій Лукасевич — винахідник гасової лампи. 1854 року заснував першу в Європі нафтову копальню в селі Полянка (тепер частина міста Коросно).
• Каспер Несецький
• Станіслав Освенцім, похований тут.
• Павло Русин.
• Андрій Чурило.

Кросненські старости

Див. також: Категорія:Кросненські старости

.

Поріднені міста

Коросно поріднене з 7 містами:

• Едевехт (1996)
• Залаегерсег (2000)
• Шаторальяуйхей (2006)
• Шарошпатак (2007)
• Ужгород (2008)
• Угорське городище (2009)
• Кошиці (2009)

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
3. Кубійович В. Українці в Ґенеральній Губернії 1939-1941. — Буенос-Айрес : В-во Юліяна Середяка, 1975. — С. 130-131.
4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 
5. . in Polish © 1998 - 2001 Urząd Miasta Krosna. Архів оригіналу за 13 вересня 2007. Процитовано 23 жовтня 2008. 

Джерела

• Krosno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 706. (пол.) — S. 706—709. (пол.)