www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ігнатій Лукасевич Ян Юзеф пол Jan Józef Ignacy Łukasiewicz 8 березня 1822 18220308 Задушники 7 січня 1882 Хоркувка польс

Ігнатій Лукасевич

Ян Юзеф Ігнатій Лукасевич (пол. Jan Józef Ignacy Łukasiewicz; 8 березня 1822(18220308), Задушники — 7 січня 1882, Хоркувка) — польський та австро-угорський фармацевт, хімік-технолог, бізнесмен, винахідник гасової лампи (1853), і, насамперед, батько нафтової промисловості на теренах сучасної України і Польщі. Брав участь у розробці Й. Зегом методу отримання гасу шляхом дистилювання сирої нафти. Зробив першу у світі нафтову копальню «Франек» глибиною 50 м (1854) і перший нафтопереробний завод на теренах сучасної Польщі (1856) і другий на теренах Австро-Угорщини після фабрики Зега у Львові (1854). Був великим лідером спільноти та одним з найвідоміших філантропів Галичини. Сприяв створенню садів, будівництву доріг і мостів, шкіл, лікарень, боровся з бідністю та алкоголізмом у регіоні.

Ігнатій Лукасевич
пол. Ignacy Łukasiewicz
Народився 8 березня 1822(1822-03-08) або 23 березня 1822(1822-03-23)
Задушники, Ґміна Падев-Народова, Мелецький повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
Помер 7 січня 1882(1882-01-07) (59 років)
Хоркувка, Ґміна Хоркувка, Кросненський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
·пневмонія
Країна  Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
Діяльність хімік, фармацевт, науково-педагогічний працівник, винахідник, підприємець, політик
Галузь фармація і хімія
Alma mater Ягеллонський університет
Знання мов польська
Посада посол до Галицького сейму[d]
Брати, сестри Franciszek Łukasiewiczd
У шлюбі з Honorata Łukasiewiczd

Біографія Редагувати

Народився у шляхетній сім'ї вірменського походження. У нього було четверо братів і дві сестри — Марія і Емілія та два брати — Александер і Францішек. У 1830 сім'я переїхала до Ряшева, де він закінчив чотири класи гімназії та вимушений був працювати.

У 1836—1840 був учнем в аптеці в Ланьцуті. У той же час він став брати участь у різних політичних організацій, що підтримують ідею відновлення польського суверенітету. У 1840—1846 роках в Ряшеві працював в окружній аптеці.

У 1846 році за участь у революційних подіях відсидів два роки в тюрмі.

Після звільнення переїхав із Ряшева до Львова, де з серпня 1848 року працював у аптеці «Під золотою зіркою» (пол. Pod Złotą Gwiazdą, тепер це аптека на вулиці Коперника, 1), яка належала Петрові Міколяшу та на той час була найбільшою у Галичині.

У 1852 отримав ступінь магістра фармації у Віденському університеті. В цьому ж році у лабораторії аптеки на прохання Міколаша, Лукасевич і його помічник — Ян Зег проводили дослідження з перегонки нафти. Після тисяч експериментів із ропою Зег і Лукасевич розробили методику дистиляції й очистки нафти. У привілеї від 2 грудня 1853 на технологію очистки нафти зазначений один автор винаходу — Йоган Зег, що Лукасевич ніколи не опротестовував ні в суді, ні іншим чином.. Гасову лампу виконав бляхар Адам Братковський на основі оливової лампи і роль Лукасевича у цьому невідома, оскільки винахід не був запатентований.

У 1853 перша лампа освічувала вітрину аптеки «Під золотою зіркою». Того ж року хірург львівського міського госпіталю Заорський зробив першу термінову нічну операцію пацієнтові Владиславу Холецькому при світлі гасових ламп.

У 1854 році заснував першу в Європі нафтову копальню «Франек» у селі Бубрка біля Кросна, де нині діє музей.

Брав участь у Віленській (1873), Львівській (1877) господарських виставах, 1877 р. очолював перший нафтовий конгрес у Львові.

У 1880 р. створив Крайове нафтове товариство.

1878—1881 рр. здобув мандат до Галицького сейму та лобіював чимало нафтовидобувних проектів.

Пошана Редагувати

Був нагороджений орденом Залізної Корони і папським орденом святого Григорія, золотою медаллю 25-ліття нафтового промислу, почесним громадянством Кросна та Ясна. У Львові на вулиці Вірменській, 20, біля ресторації-музею «Гасова лямпа», стоїть пам'ятник винахідникам гасової лампи — Ігнатію Лукасевичу та Яну Зегу (авторство — скульптор Володимир Цісарик).

Від 1974 року Ряшівський політехнічний університет (Ряшівська політехніка) носить ім'я Ігнатія Лукасевича (пол. Politechnika Rzeszowska im. Ignacego Łukasiewicza).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #124571042 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943
  3. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. Важко визначити, якій країні та якому народові належать ці визначні відкриття. Вони були зроблені у Львові й перш за все поширювались на землях з переважно українським населенням (обидва винахідники володіли українською мовою, так само як польською й німецькою). За принципом «зроблено в Україні» маємо нагоду вважати ці винаходи вітчизняними. Проте Галичина належала тоді до Австрійської імперії, причому Зег і Лукасевич здобули наукові ступені у Відні, там же був виданий привілей (патент) на винахід гасу, що дає підстави Австрії також бути правонаступницею цих новацій. Зег мав німецько-угорське, а Лукасевич вірменсько-польське походження (брав участь у боротьбі за незалежність Польщі), тобто ще чотири народи можуть пишатися досягненнями своїх синів. Як завжди, славетна справа знаходить своїх шанувальників серед багатьох причетних до неї народів і визначити національну належність тут доволі складно.
  5. . Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 8 січня 2016. 
  6. . Архів оригіналу за 14 лютого 2016. Процитовано 8 січня 2016. 
  7. [. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 8 січня 2016.  Muzeum Przemysłu Naftowego i Gazowniczego im. Ignacego Łukasiewicza (пол.)]
  8. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 19 września 1974 r. w sprawie przekształcenia Wyższej Szkoły Inżynierskiej w Rzeszowie w Politechnikę Rzeszowską imienia Ignacego Łukasiewicza Dziennik Ustaw від 1974 № 34 ст.201 [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)

Джерела Редагувати

  • Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: підручник з грифом Мінвузу. — Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2013. — 542 с. — ISBN 978-966-518-616-8.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yan Yuzef Ignatij Lukasevich pol Jan Jozef Ignacy Lukasiewicz 8 bereznya 1822 18220308 Zadushniki 7 sichnya 1882 Horkuvka polskij ta avstro ugorskij farmacevt himik tehnolog biznesmen vinahidnik gasovoyi lampi 1853 4 i nasampered batko naftovoyi promislovosti na terenah suchasnoyi Ukrayini i Polshi Brav uchast u rozrobci J Zegom metodu otrimannya gasu shlyahom distilyuvannya siroyi nafti Zrobiv pershu u sviti naftovu kopalnyu Franek glibinoyu 50 m 1854 i pershij naftopererobnij zavod na terenah suchasnoyi Polshi 1856 i drugij na terenah Avstro Ugorshini pislya fabriki Zega u Lvovi 1854 Buv velikim liderom spilnoti ta odnim z najvidomishih filantropiv Galichini Spriyav stvorennyu sadiv budivnictvu dorig i mostiv shkil likaren borovsya z bidnistyu ta alkogolizmom u regioni Ignatij Lukasevichpol Ignacy LukasiewiczNarodivsya 8 bereznya 1822 1822 03 08 1 2 abo 23 bereznya 1822 1822 03 23 Zadushniki Gmina Padev Narodova Meleckij povit Pidkarpatske voyevodstvo Respublika PolshaPomer 7 sichnya 1882 1882 01 07 1 2 59 rokiv Horkuvka Gmina Horkuvka Krosnenskij povit Pidkarpatske voyevodstvo Respublika Polsha pnevmoniyaKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaDiyalnist himik farmacevt naukovo pedagogichnij pracivnik vinahidnik pidpriyemec politikGaluz farmaciya 3 i himiya 3 Alma mater Yagellonskij universitetZnannya mov polskaPosada posol do Galickogo sejmu d Brati sestri Franciszek LukasiewiczdU shlyubi z Honorata Lukasiewiczd Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Poshana 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya u shlyahetnij sim yi virmenskogo pohodzhennya U nogo bulo chetvero brativ i dvi sestri Mariya i Emiliya ta dva brati Aleksander i Francishek U 1830 sim ya pereyihala do Ryasheva de vin zakinchiv chotiri klasi gimnaziyi ta vimushenij buv pracyuvati U 1836 1840 buv uchnem v apteci v Lancuti U toj zhe chas vin stav brati uchast u riznih politichnih organizacij sho pidtrimuyut ideyu vidnovlennya polskogo suverenitetu U 1840 1846 rokah v Ryashevi pracyuvav v okruzhnij apteci U 1846 roci za uchast u revolyucijnih podiyah vidsidiv dva roki v tyurmi Pislya zvilnennya pereyihav iz Ryasheva do Lvova de z serpnya 1848 roku pracyuvav u apteci Pid zolotoyu zirkoyu pol Pod Zlota Gwiazda teper ce apteka na vulici Kopernika 1 yaka nalezhala Petrovi Mikolyashu ta na toj chas bula najbilshoyu u Galichini U 1852 otrimav stupin magistra farmaciyi u Videnskomu universiteti V comu zh roci u laboratoriyi apteki na prohannya Mikolasha Lukasevich i jogo pomichnik Yan Zeg provodili doslidzhennya z peregonki nafti Pislya tisyach eksperimentiv iz ropoyu Zeg i Lukasevich rozrobili metodiku distilyaciyi j ochistki nafti U privileyi vid 2 grudnya 1853 na tehnologiyu ochistki nafti zaznachenij odin avtor vinahodu Jogan Zeg sho Lukasevich nikoli ne oprotestovuvav ni v sudi ni inshim chinom 5 Gasovu lampu vikonav blyahar Adam Bratkovskij na osnovi olivovoyi lampi i rol Lukasevicha u comu nevidoma oskilki vinahid ne buv zapatentovanij U 1853 persha lampa osvichuvala vitrinu apteki Pid zolotoyu zirkoyu Togo zh roku hirurg lvivskogo miskogo gospitalyu Zaorskij zrobiv pershu terminovu nichnu operaciyu paciyentovi Vladislavu Holeckomu pri svitli gasovih lamp U 1854 roci zasnuvav pershu v Yevropi naftovu kopalnyu Franek u seli Bubrka 6 bilya Krosna de nini diye muzej 7 Brav uchast u Vilenskij 1873 Lvivskij 1877 gospodarskih vistavah 1877 r ocholyuvav pershij naftovij kongres u Lvovi U 1880 r stvoriv Krajove naftove tovaristvo 1878 1881 rr zdobuv mandat do Galickogo sejmu ta lobiyuvav chimalo naftovidobuvnih proektiv Poshana RedaguvatiBuv nagorodzhenij ordenom Zaliznoyi Koroni i papskim ordenom svyatogo Grigoriya zolotoyu medallyu 25 littya naftovogo promislu pochesnim gromadyanstvom Krosna ta Yasna U Lvovi na vulici Virmenskij 20 bilya restoraciyi muzeyu Gasova lyampa stoyit pam yatnik vinahidnikam gasovoyi lampi Ignatiyu Lukasevichu ta Yanu Zegu avtorstvo skulptor Volodimir Cisarik Vid 1974 roku Ryashivskij politehnichnij universitet Ryashivska politehnika nosit im ya Ignatiya Lukasevicha pol Politechnika Rzeszowska im Ignacego Lukasiewicza 8 nbsp Memorialna tablicya v primishenni apteki Pid zolotoyu zirkoyu u Lvovi nbsp Apteka Mikolyasha Pid zolotoyu zirkoyu u Lvovi nbsp Pam yatnik Tut bula zapalena u 1894 roci persha u sviti vulichna gasova lampa m Gorlici Polsha nbsp Pam yatnik Ignatiyu Lukasevichu m Krosno Polsha nbsp Pam yatnik Ignatiyu Lukasevichu m Gorlici Polsha nbsp Pam yatnik Ignatiyu Lukasevichu m Zelena Gura Polsha nbsp Pam yatna tablicya Ignatiyu Lukasevichu vstanovlena 1953 roku na stini ratushi m Gorlici Polsha nbsp Pam yatna tablicya Ignatiyu Lukasevichu m Yaslo Polsha nbsp Pam yatna moneta prisvyachena Ignatiyu LukasevichuDiv takozh RedaguvatiYan ZegPrimitki Redaguvati a b Deutsche Nationalbibliothek Record 124571042 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 a b Czech National Authority Database d Track Q13550863 Vazhko viznachiti yakij krayini ta yakomu narodovi nalezhat ci viznachni vidkrittya Voni buli zrobleni u Lvovi j persh za vse poshiryuvalis na zemlyah z perevazhno ukrayinskim naselennyam obidva vinahidniki volodili ukrayinskoyu movoyu tak samo yak polskoyu j nimeckoyu Za principom zrobleno v Ukrayini mayemo nagodu vvazhati ci vinahodi vitchiznyanimi Prote Galichina nalezhala todi do Avstrijskoyi imperiyi prichomu Zeg i Lukasevich zdobuli naukovi stupeni u Vidni tam zhe buv vidanij privilej patent na vinahid gasu sho daye pidstavi Avstriyi takozh buti pravonastupniceyu cih novacij Zeg mav nimecko ugorske a Lukasevich virmensko polske pohodzhennya brav uchast u borotbi za nezalezhnist Polshi tobto she chotiri narodi mozhut pishatisya dosyagnennyami svoyih siniv Yak zavzhdi slavetna sprava znahodit svoyih shanuvalnikiv sered bagatoh prichetnih do neyi narodiv i viznachiti nacionalnu nalezhnist tut dovoli skladno Oleg Mikulich ZhITTYeVA I TVORChA DIYaLNIST VINAHIDNIKA JOGANA ZEGA Naftovik Borislava 71 7776 14 09 2007 r S 2 Arhiv originalu za 6 listopada 2015 Procitovano 8 sichnya 2016 Oficjalna strona Gminy Chorkowka pol Arhiv originalu za 14 lyutogo 2016 Procitovano 8 sichnya 2016 Muzeum Przemyslu Naftowego i Gazowniczego im Ignacego Lukasiewicza pol Arhiv originalu za 30 grudnya 2014 Procitovano 8 sichnya 2016 Muzeum Przemyslu Naftowego i Gazowniczego im Ignacego Lukasiewicza pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 19 wrzesnia 1974 r w sprawie przeksztalcenia Wyzszej Szkoly Inzynierskiej w Rzeszowie w Politechnike Rzeszowska imienia Ignacego Lukasiewicza Dziennik Ustaw vid 1974 34 st 201 Arhivovano 16 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Dzherela RedaguvatiGajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva pidruchnik z grifom Minvuzu Kiyiv Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2013 542 s ISBN 978 966 518 616 8 Posilannya RedaguvatiHronika rujnuvannya apteki na Kopernika Arhivovano 21 sichnya 2011 u Wayback Machine Ignatij Lukasevich Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinci u sviti Ignacy Lukasiewicz pol ukrayinski vcheni ta ukrayinski vinahodi svitove viznannya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ignatij Lukasevich amp oldid 39154109