Ян Каменецький ротмістр Ян Каменецький 1524 1560 польський шляхтич військовик ротмістр Ян Каменецький дідич Кам янця зам

Ян Каменецький (1524 — 1560) — польський шляхтич, військовик, ротмістр. Ян Каменецький — дідич Кам'янця (замок біля Оджиконю), Олеська, Залізців.

Ян Каменецький
Народився	1524 або 1524 Одриконь, Ґміна Вояшувка, Кросненський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
Помер	1560
Поховання	Коросно :
Країна	Королівство Польське
Посада	Белзький староста^d
Військове звання	ротмістр
Рід	Каменецькі
Батько	Марцін Каменецький
Мати	Ядвига Сененська з Олеська
Брати, сестри	Барбара Мнішек

Надгробок ротмістра Яна Каменецького

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каменецький.

Короткий життєпис ред.

Замок Оджиконь (пол. Kamieniec)

Син Марціна Каменецького та його дружини Ядвіги Сененської. 4 березня 1531 р. був викликаний до суду за позовом Северина Бонера через укладений батьком Марціном 1528 р. договір. С. Бонер вимагав 4000 флоринів та 7 сіл в Сяноцькій землі. Король через малолітність Я. Каменецького відтермінував справу, погодився на тимчасове володіння С. Бонером Кам'янця, 7 сіл. За підтримки коронного гетьмана Яна Амора Тарновського та королеви Бони у 1531 та 1538 р. залишився в дожиттєвому володінні 18-ма селами у Львівському старостві, які були видержавлені його батьку Марціну. 1539 року сестра Барбара передала йому всі свої права стосовно маєтків батьків. 1546 року виграв процес у князів Збаразьких за 4 села у Белзькому воєводстві. 1552-го служив в обороні поточній як ротмістр коругви кавалерії, взяв участь у виправі до Молдавії; отримав у «доживоття» Чорний Острів (Подільське воєводство).

«Не боявся Бога, не респектував людей», зокрема, здійснював розбійні напади на володіння Лідихівських.

Помер 5 лютого 1560 р., був похований у костелі францисканців у Коросно, де зберігся його мармуровий гробівець роботи Джанні Марії Падовано.

Сім'я ред.

Був одружений з Анною Косцелецькою — донькою ленчицького воєводи Яна та його дружини Катажини Кциньської. Діти:

Войцех і Ян навчались у Віттенберзі (artes et musas). У 1578 р. брати подідили спадок
Станіслав — львівський підкоморій, помер 1612 р., за поділом був власником Залізців; дружина — Богдана Василівна Семашко, перер цим дружина князя Януша Четвертинського, Захарія Ванька Лагодовського
Ельжбета — дружина: 1) Мацея Влодека; 2) брацлавського воєводи Яна Потоцького.

Примітки ред.

Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu [ 20 січня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1879. — S. 7—8. (пол.)
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 25 травня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 80. (пол.)

Джерела ред.

Spieralski Z. Kamienecki Jan h. Pilawa (1524—1560) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. XI. — 638 s. — S. 513—514. (пол.)

Посилання ред.

(пол.).

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu [ 20 січня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1879. — S. 7—8. (пол.)

[2] Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 25 травня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 80. (пол.)