www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ювківці Ю вківці село в Україні у Білогірській селищній громаді Шепетівського району Хмельницької області на півдні істо

Ювківці

Ю́вківці — село в Україні, у Білогірській селищній громаді Шепетівського району Хмельницької області, на півдні історичного регіону Волинь. Належало до Коритненської сільської ради. Від 1 лютого 2018 року село належить до Білогірської селищної громади.

село Ювківці
Ювківці на фрагменті карти Військового географічного інституту у Варшаві, 1931 рік
Ювківці на фрагменті карти Військового географічного інституту у Варшаві, 1931 рік
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Громада Білогірська селищна громада
Облікова картка село Ювківці 
Основні дані
Засноване кінець XVI століття
Населення 52
Площа 0,096 км²
Густота населення 1531,25 осіб/км²
Поштовий індекс 30217
Телефонний код +380 3841
Географічні дані
Географічні координати 50°07′11″ пн. ш. 26°32′24″ сх. д.H G O
Водойми р. Бездна
Місцева влада
Староста Лободовський Анатолій Іванович
Карта
Ювківці
Ювківці
Мапа

 Ювківці у Вікісховищі

На відміну від решти сучасного населення Волинь та Правобережного Полісся, в антропологічному типі більшості населення Ювківців спостерігається монголоїдна домішка — тут мешкають асимільовані нащадки литовських та кримських татар.

Одна з записаних у XIX столітті місцевих легенд вказує, що раніше в Ювківцях було місто під назвою Кропи.

Географія Редагувати

Село розташоване при річці Бездна (ліва притока Горині). Земля придатна для вирощування пшениці, на території села є поклади озерної глини. Глибший шар ґрунту з вапняку.

Назва Редагувати

Відомі варіанти назви Яківці, Ювковци (1855), Івковци або Івківці (1878). Назва Ювківці відома з 1926 року та є відантропонімна посесивна від Ювко, Йовко.

Історія Редагувати

Одна з записаних у XIX столітті місцевих легенд вказує, що раніше в Ювківцях було місто під назвою Кропи. В доісторичні часи сільські промисли зосереджувалися на виготовленні гончарних глиняних виробів. Про це свідчить значна кількість викопаних глечиків та горшків різної форми з дірками.

За припущеннями дослідників село Ювківці під назвою Яківці належить у кінці XVI століття до Острога. Село постраждало під час українсько-польської війни 1648 року та зазнало спустошення. Зокрема, 1648 року в селі було 33 селянських дворів («дим»), а 1650 року тільки 6 дворів. У другій половині XVII століття зафіксоване компактне проживання татар-ліпок в Ювківцях. Точно невідомо, коли і як у Ювківцях поселися татари. За переказом власник села князь Яблоновський під час битви з татарами взяв багатьох з них у полон і поселив у своєму володінні. Поселенці служили в дружині магната і в нагороду отримали різні права, землю та закріпачених селян. Після 1681 року в селі побудовано мечеть.

У 1844 році частина землі Ювківців придбана Болеславом Купневським з маєтків Плужанських від князів Яблоновських. Менша частина села відносилась до мусульманських землевласників. Використання ними цих земель пов'язано з наданням прав Станіславом Конецпольським 1681 року. Проте, характер привілеїв військовим татарам ранішого часу. Привілеї підтверджено 1755 року герцогом Антонієм Яблонським.

Православний прихід розташовувався в Добрині, а римо-католицький в Білогір'ї. Наприкінці 1870-х років на території Ювківців написаний хамаїл. У нього вміщено переклад декількох сур Корану українською мовою, записані арабською абеткою. Збережений в Острозькому історико-краєзнавчому заповіднику також переписаний Мустафою Адамом Алієм Лебедзєм арабський Коран 1804 року, яким володіла родина ювківецьких татар.

На селі були розвинуті народні парапсихологічні методи лікування психічних хвороб. У 1885 році психіатр Микола Баженов ознайомився з практикою лікування психічнохворих в Ювківцях. Він повідомляв, що з усіх округ звозили душевнохворих в Ювківці.

У 1886 році в селі мусульманське населення мало власну мечеть, муллу, кладовище. Прихід мав широке самоврядування та підпорядковувався з 1831 року Таврійському магометанському духовному правлінню в Бахчисараї. Мечеть була занедбаною дерев'яною будівлею. Татари займались фермерством та лікуванням людей з психічними захворюваннями. До початку XX століття дотримувались мусульманських правил щодо не вживання алкоголю. Над мечеттю висіло знамено Станіслава Конецпольського.

На території села були розкидані могили та кургани. Їх вивченням займались геологи та археологи Готфрид Оссовський, Зигмунт Глогер та Зигмунт Радзимінський. Поховання відносять до епохи колотого та полірованого кременя. Скелет черепів поховань має двоголові риси. З пізнього періоду було знайдено стальний наконечних стріли, який був усипаний золотом у стилі візантійського орнаменту, а також римські монети. На кінець XIX століття він зберігався в кабінеті Зигмунда Радзимінського в Кракові.

Татарське населення села до початку XX століття практично зовсім асимілювалося, однак серед селян залишались архаїчні звичаї.

В кінці XIX століття село належало до Перерослівської волості Острозького повіту Волинської губернії та розташовано 114 дворів. Пошта доставлялась в містечко Кунів. У 1907 році ювківецьким муллою призначено Юсуфа Алієвича Мухліо, який на початку 1911 року здійснював записи у метричні книги за аналогією православних. Водночас «духовні треби» здійснювали Захір Самуїлович Козакович та Азімет Жданович. Таврійське магометанське духовне правління подало безуспішну скаргу, адже мала лише формальний вплив на мусульманську громаду Ювківців.

1911 року у селі була школа, дві крамниці, кредитове товариство, горілчана крамниця, мечеть та бібліотека. Під час Першої світової війни Ювківецька мечеть була під пильним наглядом таємної поліції через те, що в село прибували татари, які відвідували Османську імперію. Російська влада підозрювала їх в підготовці повстання проти Російської імперії. Згодом було відкрито кримінальну справу за «протурецькі настрої». У 1920 році дві польські бригади 18 піхотної дивізії відходили у Ювківці після битв з Першою кінною армією.

Згідно з обслідуванням районів УСРР населення 1923 року, станом на 1 січня 1924 року найпоширеніший етнос Юрківців — татари.

У 1942 році частину місцевого населення з Ювківців виселили німецькі війська, утворивши тут німецьку колонію «Сонячна долина». У цей час була розібрана мечеть. Під час Другої світової війни значна кількість ювківецьких татар були мобілізовані до Червоної армії.

1946 року входило в склад Добринської сільської ради.

У 1971 році входить до складу Залузької сільської ради. З 1989 року належить до Коритненської сільської ради.

Від 1 лютого 2018 року село належить до Білогірської селищної громади, а з 17 липня 2020 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи в Україні територія села ввійшла до складу Шепетівського району.

Населення Редагувати

З донесень російської таємної поліції про «ярих прибічників Туреччини» серед волинських татар. 1915 рік

На відміну від решти сучасного населення Волині та Правобережного Полісся, в антропологічному типі більшості населення Ювківців спостерігається монголоїдна домішка — тут мешкають асимільовані нащадки литовських татар та кримських татар.

Наприкінці XIX століття у Ювківцях мешкало 545 жителів, серед них у 1886 році в селі мешкало 233 мусульман. 1911 року у селі проживало 809 жителів.

Згідно з обслідуванням районів УСРР населення 1923 року, станом на 1 січня 1924 року, кількість мешканців Юрківців становила 859 осіб.

У 1942 році німецькі війська виселили з Ювківців частину татар, українців та поляків.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 207 осіб, з яких 93 чоловіків та 114 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 145 осіб.

Станом на 2013 рік у селі мешкає 75 жителів, на початок 2022 року — 52 особи. З татарської громади залишились лише окремі представники, інші фактично асимільовані та в абсолютній більшості втратили релігійну та культурну ідентичність.

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 100 %

Пам'ятки Редагувати

У Ювіквцях відомо про один пам'ятник:

  • Меморіал воїнам-односельчанам, загиблим у Другій світовій війні на якому виписано десятки прізвищ з села Ювківці.

Відомі люди Редагувати

У Ювківцях народились:

  • офіцер Російської імператорської армії Кімал Йосипович Акмалович (1896—1938).
  • випускник Чеського політехнічного інституту, етнограф, дослідник традиційного житлово-господарського будівництва на Поліссі, один з перших популяризаторів терміну «українське Полісся» Мустафа Закарієвич (Захарович) Козакевич[tt] (1901—1969).

Примітки Редагувати

  1. ↑ Сегеда, 2001, с. 308.
  2. Торчинська, Торчинський, 2008, с. 516.
  3. Якубович, Кралюк, Щепанський, 2018, с. 109.
  4. ↑ Забелин, 1887, с. 184.
  5. Religious and lay symbolism in the Altaic world and other papers, 1989, с. 19.
  6. Якубович (I), 2016, с. 141.
  7. Якубович, Кралюк, Щепанський, 2018, с. 112.
  8. Якубович (I), 2016, с. 142.
  9. ↑ Якубович, Кралюк, Щепанський, 2018, с. 117.
  10. Borawski, Dubiński, 1986, с. 197.
  11. Якубович (I), 2016, с. 144.
  12. Якубович, Кралюк, Щепанський, 2018, с. 118-120.
  13. Arciszewski, 1923, с. 185-187.
  14. ↑ Національні меншості на Україні, 1925, с. 19.
  15. Якубович, Кралюк, Щепанський, 2018, с. 120.
  16. ↑ Якубович, Кралюк, Щепанський, 2018, с. 123.
  17. ВВРУ, 2018, № 26, стор. 32
  18. Якубович, Кралюк, Щепанський, 2018, с. 120-121.

Джерела Редагувати

  • Arciszewski F. A. Ostróg-Dubno-Brody. Walki 18 Dywizji Piechoty z konną armją Budionnego (1 lipca – 6 sierpnia 1920) // Studia taktyczne z historji wojen polskich 1918-21. — Warszawa : Wojskowy Instytut Naukowo-Wydawniczy, 1923. — Т. II. — С. 185-187. (пол.)
  • Borawski P., Dubiński A. Tatarzy polscy: dzieje, obrzędy, legendy, tradycje. — Warszawa : Iskry, 1986. — 272 с. — (Czarna Seria) — ISBN 9788320705973. (пол.)
  • Juwkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 644. (пол.) (пол.)
  • Juwkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 36. (пол.) (пол.)
  • Religious and lay symbolism in the Altaic world and other papers : proceedings of the 27th meeting of the Permanent International Altaistic Conference, Walberberg, Federal Republic of Germany, June 12th to 17th, 1984, Walberberg, Federal Republic of Germany, June 12th to 17th, 1984 / Klaus Sagaster, Helmut Eimer. — Wiesbaden : Harrassowitz, 1989. — Т. 105. — 450 с. — (Asiatische Forschungen) — ISBN 9783447027755. (англ.)
  • Забелин А. Военно-статистическое обозрение Волынской губернии. — Кіевъ : Тип. Штаба Кіев. воен. Округа, 1887. — 425 с. (рос. дореф.)
  • Залужжя // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / Тронько П. Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Хмельницька область / Мехеда М. І. (голова редколегії тому), 1971 : 705 с. — С. 112
  • Національні меншості на Україні (реєстр селищ). — Харків : Держвидав України, 1925. — С. 19.
  • Сегеда С. Антропологія: Навчальний посібник. — Київ : Либідь, 2001. — 335 с.
  • Список населенных мест Волынской губернии. — Житомир : Издание Волынского губернского статистического комитета, 1906. — С. 188.
  • Торчинська Н. М., Торчинський М. М. Словник власних географічних назв Хмельницької області. — Хмельницький : Авіст, 2008. — 549 с. — ISBN 978-966-96969-3-9.
  • Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
  • Якубович М. Іслам в Україні: історія і сучасність. — Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016. — 264 с. — (Бібліотека ісламознавства) — ISBN 978-966-924-218-1.
  • Якубович М. Іслам як традиційна релігія Волині: Ювківці // Іслам в Україні. — 2016. з джерела 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  • Якубович М. М, Кралюк П. М., Щепанський В. В. Татари Волині: історія, культура, контакти. — Вінниця : ВАГО «Альраїд», 2018. — 206 с. — (Бібліотека ісламознавства)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ювківці
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yu vkivci selo v Ukrayini u Bilogirskij selishnij gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti na pivdni istorichnogo regionu Volin Nalezhalo do Koritnenskoyi silskoyi radi Vid 1 lyutogo 2018 roku selo nalezhit do Bilogirskoyi selishnoyi gromadi selo YuvkivciYuvkivci na fragmenti karti Vijskovogo geografichnogo institutu u Varshavi 1931 rikYuvkivci na fragmenti karti Vijskovogo geografichnogo institutu u Varshavi 1931 rikKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Shepetivskij rajonGromada Bilogirska selishna gromadaOblikova kartka selo Yuvkivci Osnovni daniZasnovane kinec XVI stolittyaNaselennya 52Plosha 0 096 km Gustota naselennya 1531 25 osib km Poshtovij indeks 30217Telefonnij kod 380 3841Geografichni daniGeografichni koordinati 50 07 11 pn sh 26 32 24 sh d H G OVodojmi r BezdnaMisceva vladaStarosta Lobodovskij Anatolij IvanovichKartaYuvkivciYuvkivciMapa Yuvkivci u VikishovishiNa vidminu vid reshti suchasnogo naselennya Volin ta Pravoberezhnogo Polissya v antropologichnomu tipi bilshosti naselennya Yuvkivciv sposterigayetsya mongoloyidna domishka tut meshkayut asimilovani nashadki litovskih ta krimskih tatar 1 Odna z zapisanih u XIX stolitti miscevih legend vkazuye sho ranishe v Yuvkivcyah bulo misto pid nazvoyu Kropi Zmist 1 Geografiya 2 Nazva 3 Istoriya 4 Naselennya 4 1 Mova 5 Pam yatki 6 Vidomi lyudi 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaGeografiya RedaguvatiSelo roztashovane pri richci Bezdna liva pritoka Gorini Zemlya pridatna dlya viroshuvannya pshenici na teritoriyi sela ye pokladi ozernoyi glini Glibshij shar gruntu z vapnyaku Nazva RedaguvatiVidomi varianti nazvi Yakivci Yuvkovci 1855 Ivkovci abo Ivkivci 1878 Nazva Yuvkivci vidoma z 1926 roku ta ye vidantroponimna posesivna vid Yuvko Jovko 2 Istoriya RedaguvatiOdna z zapisanih u XIX stolitti miscevih legend vkazuye sho ranishe v Yuvkivcyah bulo misto pid nazvoyu Kropi V doistorichni chasi silski promisli zoseredzhuvalisya na vigotovlenni goncharnih glinyanih virobiv Pro ce svidchit znachna kilkist vikopanih glechikiv ta gorshkiv riznoyi formi z dirkami Za pripushennyami doslidnikiv selo Yuvkivci pid nazvoyu Yakivci nalezhit u kinci XVI stolittya do Ostroga Selo postrazhdalo pid chas ukrayinsko polskoyi vijni 1648 roku ta zaznalo spustoshennya Zokrema 1648 roku v seli bulo 33 selyanskih dvoriv dim a 1650 roku tilki 6 dvoriv U drugij polovini XVII stolittya zafiksovane kompaktne prozhivannya tatar lipok v Yuvkivcyah 3 Tochno nevidomo koli i yak u Yuvkivcyah poselisya tatari 4 Za perekazom vlasnik sela knyaz Yablonovskij pid chas bitvi z tatarami vzyav bagatoh z nih u polon i poseliv u svoyemu volodinni 4 Poselenci sluzhili v druzhini magnata i v nagorodu otrimali rizni prava zemlyu ta zakripachenih selyan 4 Pislya 1681 roku v seli pobudovano mechet 5 U 1844 roci chastina zemli Yuvkivciv pridbana Boleslavom Kupnevskim z mayetkiv Pluzhanskih vid knyaziv Yablonovskih Mensha chastina sela vidnosilas do musulmanskih zemlevlasnikiv Vikoristannya nimi cih zemel pov yazano z nadannyam prav Stanislavom Konecpolskim 1681 roku Prote harakter privileyiv vijskovim tataram ranishogo chasu Privileyi pidtverdzheno 1755 roku gercogom Antoniyem Yablonskim Pravoslavnij prihid roztashovuvavsya v Dobrini a rimo katolickij v Bilogir yi Naprikinci 1870 h rokiv na teritoriyi Yuvkivciv napisanij hamayil U nogo vmisheno pereklad dekilkoh sur Koranu ukrayinskoyu movoyu zapisani arabskoyu abetkoyu 6 Zberezhenij v Ostrozkomu istoriko krayeznavchomu zapovidniku takozh perepisanij Mustafoyu Adamom Aliyem Lebedzyem arabskij Koran 1804 roku yakim volodila rodina yuvkiveckih tatar 7 Na seli buli rozvinuti narodni parapsihologichni metodi likuvannya psihichnih hvorob U 1885 roci psihiatr Mikola Bazhenov oznajomivsya z praktikoyu likuvannya psihichnohvorih v Yuvkivcyah Vin povidomlyav sho z usih okrug zvozili dushevnohvorih v Yuvkivci 8 U 1886 roci v seli musulmanske naselennya malo vlasnu mechet mullu kladovishe Prihid mav shiroke samovryaduvannya ta pidporyadkovuvavsya z 1831 roku Tavrijskomu magometanskomu duhovnomu pravlinnyu v Bahchisarayi 9 Mechet bula zanedbanoyu derev yanoyu budivleyu Tatari zajmalis fermerstvom ta likuvannyam lyudej z psihichnimi zahvoryuvannyami Do pochatku XX stolittya dotrimuvalis musulmanskih pravil shodo ne vzhivannya alkogolyu Nad mechettyu visilo znameno Stanislava Konecpolskogo 10 Na teritoriyi sela buli rozkidani mogili ta kurgani Yih vivchennyam zajmalis geologi ta arheologi Gotfrid Ossovskij Zigmunt Gloger ta Zigmunt Radziminskij Pohovannya vidnosyat do epohi kolotogo ta polirovanogo kremenya Skelet cherepiv pohovan maye dvogolovi risi Z piznogo periodu bulo znajdeno stalnij nakonechnih strili yakij buv usipanij zolotom u stili vizantijskogo ornamentu a takozh rimski moneti Na kinec XIX stolittya vin zberigavsya v kabineti Zigmunda Radziminskogo v Krakovi Tatarske naselennya sela do pochatku XX stolittya praktichno zovsim asimilyuvalosya odnak sered selyan zalishalis arhayichni zvichayi V kinci XIX stolittya selo nalezhalo do Pereroslivskoyi volosti Ostrozkogo povitu Volinskoyi guberniyi ta roztashovano 114 dvoriv Poshta dostavlyalas v mistechko Kuniv U 1907 roci yuvkiveckim mulloyu priznacheno Yusufa Aliyevicha Muhlio yakij na pochatku 1911 roku zdijsnyuvav zapisi u metrichni knigi za analogiyeyu pravoslavnih 9 Vodnochas duhovni trebi zdijsnyuvali Zahir Samuyilovich Kozakovich ta Azimet Zhdanovich Tavrijske magometanske duhovne pravlinnya podalo bezuspishnu skargu adzhe mala lishe formalnij vpliv na musulmansku gromadu Yuvkivciv 9 1911 roku u seli bula shkola dvi kramnici kreditove tovaristvo gorilchana kramnicya mechet ta biblioteka Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Yuvkivecka mechet bula pid pilnim naglyadom tayemnoyi policiyi cherez te sho v selo pribuvali tatari yaki vidviduvali Osmansku imperiyu Rosijska vlada pidozryuvala yih v pidgotovci povstannya proti Rosijskoyi imperiyi 11 Zgodom bulo vidkrito kriminalnu spravu za proturecki nastroyi 12 U 1920 roci dvi polski brigadi 18 pihotnoyi diviziyi vidhodili u Yuvkivci pislya bitv z Pershoyu kinnoyu armiyeyu 13 Zgidno z obsliduvannyam rajoniv USRR naselennya 1923 roku stanom na 1 sichnya 1924 roku najposhirenishij etnos Yurkivciv tatari 14 U 1942 roci chastinu miscevogo naselennya z Yuvkivciv viselili nimecki vijska utvorivshi tut nimecku koloniyu Sonyachna dolina U cej chas bula rozibrana mechet 15 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni znachna kilkist yuvkiveckih tatar buli mobilizovani do Chervonoyi armiyi 16 1946 roku vhodilo v sklad Dobrinskoyi silskoyi radi U 1971 roci vhodit do skladu Zaluzkoyi silskoyi radi Z 1989 roku nalezhit do Koritnenskoyi silskoyi radi Vid 1 lyutogo 2018 roku selo nalezhit do Bilogirskoyi selishnoyi gromadi 17 a z 17 lipnya 2020 roku vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini teritoriya sela vvijshla do skladu Shepetivskogo rajonu Naselennya Redaguvati nbsp Z donesen rosijskoyi tayemnoyi policiyi pro yarih pribichnikiv Turechchini sered volinskih tatar 1915 rikNa vidminu vid reshti suchasnogo naselennya Volini ta Pravoberezhnogo Polissya v antropologichnomu tipi bilshosti naselennya Yuvkivciv sposterigayetsya mongoloyidna domishka tut meshkayut asimilovani nashadki litovskih tatar ta krimskih tatar 1 Naprikinci XIX stolittya u Yuvkivcyah meshkalo 545 zhiteliv sered nih u 1886 roci v seli meshkalo 233 musulman 1911 roku u seli prozhivalo 809 zhiteliv Zgidno z obsliduvannyam rajoniv USRR naselennya 1923 roku stanom na 1 sichnya 1924 roku kilkist meshkanciv Yurkivciv stanovila 859 osib 14 U 1942 roci nimecki vijska viselili z Yuvkivciv chastinu tatar ukrayinciv ta polyakiv Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 207 osib z yakih 93 cholovikiv ta 114 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 145 osib Stanom na 2013 rik u seli meshkaye 75 zhiteliv na pochatok 2022 roku 52 osobi Z tatarskoyi gromadi zalishilis lishe okremi predstavniki inshi faktichno asimilovani ta v absolyutnij bilshosti vtratili religijnu ta kulturnu identichnist 16 Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 100 Pam yatki RedaguvatiU Yuvikvcyah vidomo pro odin pam yatnik Memorial voyinam odnoselchanam zagiblim u Drugij svitovij vijni na yakomu vipisano desyatki prizvish z sela Yuvkivci 16 Vidomi lyudi RedaguvatiU Yuvkivcyah narodilis 18 oficer Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Kimal Josipovich Akmalovich 1896 1938 vipusknik Cheskogo politehnichnogo institutu etnograf doslidnik tradicijnogo zhitlovo gospodarskogo budivnictva na Polissi odin z pershih populyarizatoriv terminu ukrayinske Polissya Mustafa Zakariyevich Zaharovich Kozakevich tt 1901 1969 Primitki Redaguvati a b Segeda 2001 s 308 Torchinska Torchinskij 2008 s 516 Yakubovich Kralyuk Shepanskij 2018 s 109 a b v Zabelin 1887 s 184 Religious and lay symbolism in the Altaic world and other papers 1989 s 19 Yakubovich I 2016 s 141 Yakubovich Kralyuk Shepanskij 2018 s 112 Yakubovich I 2016 s 142 a b v Yakubovich Kralyuk Shepanskij 2018 s 117 Borawski Dubinski 1986 s 197 Yakubovich I 2016 s 144 Yakubovich Kralyuk Shepanskij 2018 s 118 120 Arciszewski 1923 s 185 187 a b Nacionalni menshosti na Ukrayini 1925 s 19 Yakubovich Kralyuk Shepanskij 2018 s 120 a b v Yakubovich Kralyuk Shepanskij 2018 s 123 VVRU 2018 26 stor 32 Yakubovich Kralyuk Shepanskij 2018 s 120 121 Dzherela RedaguvatiArciszewski F A Ostrog Dubno Brody Walki 18 Dywizji Piechoty z konna armja Budionnego 1 lipca 6 sierpnia 1920 Studia taktyczne z historji wojen polskich 1918 21 Warszawa Wojskowy Instytut Naukowo Wydawniczy 1923 T II S 185 187 pol Borawski P Dubinski A Tatarzy polscy dzieje obrzedy legendy tradycje Warszawa Iskry 1986 272 s Czarna Seria ISBN 9788320705973 pol Juwkowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 644 pol pol Juwkowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 36 pol pol Religious and lay symbolism in the Altaic world and other papers proceedings of the 27th meeting of the Permanent International Altaistic Conference Walberberg Federal Republic of Germany June 12th to 17th 1984 Walberberg Federal Republic of Germany June 12th to 17th 1984 Klaus Sagaster Helmut Eimer Wiesbaden Harrassowitz 1989 T 105 450 s Asiatische Forschungen ISBN 9783447027755 angl Zabelin A Voenno statisticheskoe obozrenie Volynskoj gubernii Kiev Tip Shtaba Kiev voen Okruga 1887 425 s ros doref Zaluzhzhya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t Tronko P T golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Hmelnicka oblast Meheda M I golova redkolegiyi tomu 1971 705 s S 112 Nacionalni menshosti na Ukrayini reyestr selish Harkiv Derzhvidav Ukrayini 1925 S 19 Segeda S Antropologiya Navchalnij posibnik Kiyiv Libid 2001 335 s Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Zhitomir Izdanie Volynskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta 1906 S 188 Torchinska N M Torchinskij M M Slovnik vlasnih geografichnih nazv Hmelnickoyi oblasti Hmelnickij Avist 2008 549 s ISBN 978 966 96969 3 9 Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya 578 s Yakubovich M Islam v Ukrayini istoriya i suchasnist Vinnicya TOV Nilan LTD 2016 264 s Biblioteka islamoznavstva ISBN 978 966 924 218 1 Yakubovich M Islam yak tradicijna religiya Volini Yuvkivci Islam v Ukrayini 2016 Arhivovano z dzherela 14 grudnya 2018 Procitovano 14 grudnya 2018 Yakubovich M M Kralyuk P M Shepanskij V V Tatari Volini istoriya kultura kontakti Vinnicya VAGO Alrayid 2018 206 s Biblioteka islamoznavstva Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yuvkivci nbsp Osoblivij poglyad Volinski tatari na YouTube Selo Yuvkivci na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhivovano 2 listopada 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yuvkivci amp oldid 39230829