www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чумацтво Чума цтво чумакува ння купецький торговельно візницький промисел українців на землях Великого Степу від XV стол

Чумацтво

Чума́цтво, чумакува́ння — купецький, торговельно-візницький промисел українців на землях Великого Степу від XV століття до середини XIX століття. Чумаки є правонаступниками і продовжувачами купецьких торгових традицій Заходу і Сходу, Європи і Великого Степу, Київської Русі і Монгольської імперії. Осіб, які займалися чумакуванням, називали чумаками, купцями (у XV-XVI століттях — «солениками», інколи «коломийцями» («коломійцями»).

Чумаки, 1804 рік
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чумаки (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чумак.

Чумацтво було найпоширенішою підприємницькою діяльністю в Україні серед різних суспільних верств впродовж XV—XIX століть, сутність якої полягала в транспортуванні різноманітних товарів артільним способом (воловою чи гужовою валкою), а також — у гуртовій або роздрібній торгівлі цими товарами з метою отримання прибутку.

Чумацтво бере витоки з караванної торгівлі часів Київської Русі і вичерпує себе з впровадженням залізниць у XIX столітті. Як важлива складова господарського життя на всіх історичних етапах воно мало велику комерційну вагу, було симбіозом торгівлі і транспорту, невід'ємною інфраструктурою економіки, унікальним національним явищем.

Етимологія Редагувати

Чумак з околиць Умані, 1841 рік
Іван Айвазовський, «Чумаки» (1885)

За словником Макса Фасмера, більшість визнаних мовознавців-славістів вважають походження слова «чумак» із тюркських мов, а саме — від турецького слова čоmаk (булава, довга палиця), уйгурського čоmаk (сильний, дужий) або турецького čumakdar (той, що носить булаву). Малоімовірним є походження від тюркського čum («бочка»). Порівняння із словом «чума́» лише віддзеркалює «народну етимологію», навіть якщо українські чумаки, що їздили за сіллю, як іноді стверджується, для запобігання чуми мазали свій одяг дьогтем.

Український дослідник Григорій Халимоненко вважає, що чумак походить від тюркського слова çomaq «пірнальник: той, що занурюється (у воду)». Це пов'язано з тим, що основний промисел чумаків був видобуток і торгівля сіллю, а це передбачає процес занурювання. Друга версія походження є від тюркського слова тумак — особа, в котрої один з батьків турок чи татарин, а інший — українець. Це пов'язано з тим, що чумацький торговий шлях був з Кримського ханства у Запорозьку січ, а тому, для уникнення пограбування чумаків повинні були приймати за своїх, як кримські татари, так і запорозькі козаки.

Термін «чумак» вперше згадується в писемних джерелах у 1637 р.

Історія Редагувати

Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши його. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
Іван Айвазовський, «Чумаки в Малоросії» (1870—1880)
Воли з возом
Чумацька ікона на рибі

Чумацтво було традиційною купецькою формою організації людей з давніх часів. Князь київський Мстислав Ізяславич звертається 1170-го року до мандрівних купців і вояків одночасно із закликом боронити дороги від Києва до моря, бо «вже в нас і Грецьку путь відбирають, і Соляну, і Залозну. А чи не лучче б було, браття, пошукати путей своїх дідів і батьків». Про них згадує Рубріквіс у 1252 році, коли українці привозили до Теодозії куниць, соболії й інші хутра в критих возах, запряжених волами. То вже були знані аж до половини XIX ст. чумацькі мажі. Перші згадки про козаків (грамота міщан Києва 1499 року) — це передусім згадки власне про купців рибою, про чумаків, а пізніш уже про тих самих людей як про воєнних людей.

Чумаки торгували сіллю, що її привозили в Україну з Криму, чорноморського й азовського узбереж, з Галичини, Донеччини і Надволжя; одночасно вони продавали в цих краях кустарні вироби, дерево, дьоготь, тютюн, горілку тощо.

Для перевезення товарів чумаки користувалися пароволовими і четвероволовими дерев'яними возами, т. зв. мажами. На пароволову мажу вантажили до 60 пудів солі.

Їздили чумаки валками до 100 і більше возів, що їх очолювали виборні отамани.

Постійна загроза нападу в південних степах з боку татарських загонів примушувала чумаків мати при собі зброю. Під час зупинок на ночівлю мажі ставили замкнутим чотирикутником, зручним для захисту.

Чумакування було найбільше поширене серед козацтва та селян різних категорій; у 15-18 ст. ст. воно розвивалося у зв'язку з козацтвом, і побут чумаків та козаків був подібний. Запорозькі козаки часто супроводили валки чумаків і обороняли їх від татар, зокрема при переправах через Дніпро; чумаки часто зимували в козацьких поселеннях (нерідко в Лузі).

В Україні було багато чумацьких шляхів, які з'єднували Лівобережжя та Слобожанщину з Запоріжжям і Кримом, Доном й Азовським морем; інші вели з Правобережжя і Лівобережжя до Галичини й Молдові. Головні шляхи мали назви: Чорний, Царгородський, Бакаїв, Муравський, Харківський.

Чумацькі валки формувалися ранньою весною (звичайно, виїздили в неділю), поверталися восени.

Для чумакування використовували т. зв. бессарабських волів полової масті з довгими рогами.

Чумацький віз-мажа. ЛІМ

У 18 столітті — першій половині 19 століття чумакування стало одним із найвизначніших позахліборобських занять селян і козаків. У другій половині 18 століття — першій половині 19 століття воно було також основним видом транспорту на Наддніпрянщині. Головним вантажем був хліб, експортований за кордон через Одеський та інші порти Чорного й Азовського морів, далі шкіра, мед, віск; привозили сіль, сушену рибу.

У XVIII столітті чумаки мали монополію на торгівлю сіллю, у 1830-1840 pp. лише на 50-60 %. Тоді привозили щороку 2,5-4 млн пудів солі і 600—900 тисяч пудів риби. Всього чумаки транспортували річно 60-80 млн пудів різних вантажів, у тому числі 25-40 млн пудів хліба. Вони обслуговували ярмарки, доставляли вантажі до Москви та інших міст Росії, Північного Кавказу, Білорусі, Польщі й Молдові.

Крім дрібних чумаків, які мали одну чи дві пари волів, виникли в другій половині XVIII століття великі чумацькі підприємства, які давали працю візникам чи наймитам, звичайно колишнім зубожілим чумакам. З багатих чумаків вийшли родини укр. капіталістів і діячів (Терещенки, Харитоненки та інші).

Чумакування занепало зі середини XIX століття і цілком зникло з розвитком залізничного та водного транспорту. Проте ще у 1880-х pp. нараховували 200 000 чумаків.

Чумакування мало своє відображення у побуті і способі життя (чумацькі села), матеріальній культурі і лексиці, фольклорі (чумацькі пісні), у літературі (Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Григорій Квітка-Основ'яненко, Марко Вовчок, О. Рудиковський та ін.), у драматургії (Іван Карпенко-Карий та інші), образотворчому мистецтві (Тарас Шевченко, Іван Айвазовський, С. Трутовський, В. Орловський, Сергій Васильківський та ін.).

Див. також Редагувати

Марка Етнографічний сюжет «Давня Україна». Чумаки 1993.
Ідентифікатор: 11994. Введення в обіг: 18.12.1993. № за каталогом: 46

Примітки Редагувати

  1. Сокур Ю. В. Правові основи торговельно-транспортного підприємництва в Україні (на матеріалах чумацького промислу XVII — ХІХ ст.): дис… канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ю. В. Сокур; Національна академія внутрішніх справ. — К., 2011. — 178с.
  2. Макс Фасмер: , стор. 836
  3. , стор.85
  4. Смирнов, І.Г. (2016). Х наукова конференція. Історія торгівлі податків та мита. 27-28 жовтня 2016р , м.Дніпро (українська). с. 32–34. ISBN 978-966-02-8026-7. 
  5. ↑ . Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 3 квітня 2011. [неавторитетне джерело]

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чумацтво
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chuma ctvo chumakuva nnya kupeckij torgovelno viznickij promisel ukrayinciv na zemlyah Velikogo Stepu vid XV stolittya do seredini XIX stolittya Chumaki ye pravonastupnikami i prodovzhuvachami kupeckih torgovih tradicij Zahodu i Shodu Yevropi i Velikogo Stepu Kiyivskoyi Rusi i Mongolskoyi imperiyi Osib yaki zajmalisya chumakuvannyam nazivali chumakami kupcyami u XV XVI stolittyah solenikami inkoli kolomijcyami kolomijcyami Chumaki 1804 rikU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chumaki znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chumak Chumactvo bulo najposhirenishoyu pidpriyemnickoyu diyalnistyu v Ukrayini sered riznih suspilnih verstv vprodovzh XV XIX stolit sutnist yakoyi polyagala v transportuvanni riznomanitnih tovariv artilnim sposobom volovoyu chi guzhovoyu valkoyu a takozh u gurtovij abo rozdribnij torgivli cimi tovarami z metoyu otrimannya pributku Chumactvo bere vitoki z karavannoyi torgivli chasiv Kiyivskoyi Rusi i vicherpuye sebe z vprovadzhennyam zaliznic u XIX stolitti Yak vazhliva skladova gospodarskogo zhittya na vsih istorichnih etapah vono malo veliku komercijnu vagu bulo simbiozom torgivli i transportu nevid yemnoyu infrastrukturoyu ekonomiki unikalnim nacionalnim yavishem 1 Zmist 1 Etimologiya 2 Istoriya 3 Div takozh 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaEtimologiya Redaguvati nbsp Chumak z okolic Umani 1841 rik nbsp Ivan Ajvazovskij Chumaki 1885 Za slovnikom Maksa Fasmera bilshist viznanih movoznavciv slavistiv vvazhayut pohodzhennya slova chumak iz tyurkskih mov a same vid tureckogo slova comak bulava dovga palicya ujgurskogo comak silnij duzhij abo tureckogo cumakdar toj sho nosit bulavu Maloimovirnim ye pohodzhennya vid tyurkskogo cum bochka Porivnyannya iz slovom chuma lishe viddzerkalyuye narodnu etimologiyu navit yaksho ukrayinski chumaki sho yizdili za sillyu yak inodi stverdzhuyetsya dlya zapobigannya chumi mazali svij odyag dogtem 2 Ukrayinskij doslidnik Grigorij Halimonenko vvazhaye sho chumak pohodit vid tyurkskogo slova comaq pirnalnik toj sho zanuryuyetsya u vodu Ce pov yazano z tim sho osnovnij promisel chumakiv buv vidobutok i torgivlya sillyu a ce peredbachaye proces zanuryuvannya Druga versiya pohodzhennya ye vid tyurkskogo slova tumak osoba v kotroyi odin z batkiv turok chi tatarin a inshij ukrayinec Ce pov yazano z tim sho chumackij torgovij shlyah buv z Krimskogo hanstva u Zaporozku sich a tomu dlya uniknennya pograbuvannya chumakiv povinni buli prijmati za svoyih yak krimski tatari tak i zaporozki kozaki 3 Termin chumak vpershe zgaduyetsya v pisemnih dzherelah u 1637 r 4 Istoriya RedaguvatiCej rozdil potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi jogo Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin nbsp Ivan Ajvazovskij Chumaki v Malorosiyi 1870 1880 nbsp Voli z vozom nbsp Chumacka ikona na ribiChumactvo bulo tradicijnoyu kupeckoyu formoyu organizaciyi lyudej z davnih chasiv Knyaz kiyivskij Mstislav Izyaslavich zvertayetsya 1170 go roku do mandrivnih kupciv i voyakiv odnochasno iz zaklikom boroniti dorogi vid Kiyeva do morya bo vzhe v nas i Grecku put vidbirayut i Solyanu i Zaloznu A chi ne luchche b bulo brattya poshukati putej svoyih didiv i batkiv 5 Pro nih zgaduye Rubrikvis u 1252 roci koli ukrayinci privozili do Teodoziyi kunic soboliyi j inshi hutra v kritih vozah zapryazhenih volami To vzhe buli znani azh do polovini XIX st chumacki mazhi Pershi zgadki pro kozakiv gramota mishan Kiyeva 1499 roku ce peredusim zgadki vlasne pro kupciv riboyu pro chumakiv a piznish uzhe pro tih samih lyudej yak pro voyennih lyudej 5 Chumaki torguvali sillyu sho yiyi privozili v Ukrayinu z Krimu chornomorskogo j azovskogo uzberezh z Galichini Donechchini i Nadvolzhya odnochasno voni prodavali v cih krayah kustarni virobi derevo dogot tyutyun gorilku tosho Dlya perevezennya tovariv chumaki koristuvalisya parovolovimi i chetverovolovimi derev yanimi vozami t zv mazhami Na parovolovu mazhu vantazhili do 60 pudiv soli Yizdili chumaki valkami do 100 i bilshe voziv sho yih ocholyuvali viborni otamani Postijna zagroza napadu v pivdennih stepah z boku tatarskih zagoniv primushuvala chumakiv mati pri sobi zbroyu Pid chas zupinok na nochivlyu mazhi stavili zamknutim chotirikutnikom zruchnim dlya zahistu Chumakuvannya bulo najbilshe poshirene sered kozactva ta selyan riznih kategorij u 15 18 st st vono rozvivalosya u zv yazku z kozactvom i pobut chumakiv ta kozakiv buv podibnij Zaporozki kozaki chasto suprovodili valki chumakiv i oboronyali yih vid tatar zokrema pri perepravah cherez Dnipro chumaki chasto zimuvali v kozackih poselennyah neridko v Luzi V Ukrayini bulo bagato chumackih shlyahiv yaki z yednuvali Livoberezhzhya ta Slobozhanshinu z Zaporizhzhyam i Krimom Donom j Azovskim morem inshi veli z Pravoberezhzhya i Livoberezhzhya do Galichini j Moldovi Golovni shlyahi mali nazvi Chornij Cargorodskij Bakayiv Muravskij Harkivskij Chumacki valki formuvalisya rannoyu vesnoyu zvichajno viyizdili v nedilyu povertalisya voseni Dlya chumakuvannya vikoristovuvali t zv bessarabskih voliv polovoyi masti z dovgimi rogami nbsp Chumackij viz mazha LIMU 18 stolitti pershij polovini 19 stolittya chumakuvannya stalo odnim iz najviznachnishih pozahliborobskih zanyat selyan i kozakiv U drugij polovini 18 stolittya pershij polovini 19 stolittya vono bulo takozh osnovnim vidom transportu na Naddnipryanshini Golovnim vantazhem buv hlib eksportovanij za kordon cherez Odeskij ta inshi porti Chornogo j Azovskogo moriv dali shkira med visk privozili sil sushenu ribu U XVIII stolitti chumaki mali monopoliyu na torgivlyu sillyu u 1830 1840 pp lishe na 50 60 Todi privozili shoroku 2 5 4 mln pudiv soli i 600 900 tisyach pudiv ribi Vsogo chumaki transportuvali richno 60 80 mln pudiv riznih vantazhiv u tomu chisli 25 40 mln pudiv hliba Voni obslugovuvali yarmarki dostavlyali vantazhi do Moskvi ta inshih mist Rosiyi Pivnichnogo Kavkazu Bilorusi Polshi j Moldovi Krim dribnih chumakiv yaki mali odnu chi dvi pari voliv vinikli v drugij polovini XVIII stolittya veliki chumacki pidpriyemstva yaki davali pracyu viznikam chi najmitam zvichajno kolishnim zubozhilim chumakam Z bagatih chumakiv vijshli rodini ukr kapitalistiv i diyachiv Tereshenki Haritonenki ta inshi Chumakuvannya zanepalo zi seredini XIX stolittya i cilkom zniklo z rozvitkom zaliznichnogo ta vodnogo transportu Prote she u 1880 h pp narahovuvali 200 000 chumakiv Chumakuvannya malo svoye vidobrazhennya u pobuti i sposobi zhittya chumacki sela materialnij kulturi i leksici folklori chumacki pisni u literaturi Ivan Kotlyarevskij Taras Shevchenko Grigorij Kvitka Osnov yanenko Marko Vovchok O Rudikovskij ta in u dramaturgiyi Ivan Karpenko Karij ta inshi obrazotvorchomu mistectvi Taras Shevchenko Ivan Ajvazovskij S Trutovskij V Orlovskij Sergij Vasilkivskij ta in Div takozh Redaguvati nbsp Marka Etnografichnij syuzhet Davnya Ukrayina Chumaki 1993 Identifikator 11994 Vvedennya v obig 18 12 1993 za katalogom 46Chumacki pisni Chumacka ikona na ribiPrimitki Redaguvati Sokur Yu V Pravovi osnovi torgovelno transportnogo pidpriyemnictva v Ukrayini na materialah chumackogo promislu XVII HIH st dis kand yurid nauk 12 00 01 Yu V Sokur Nacionalna akademiya vnutrishnih sprav K 2011 178s Maks Fasmer Etimologichnij slovnik stor 836 G Halimonenko Pohodzhennya slova chumak Ukrayinska mova 2010 4 stor 85 Smirnov I G 2016 H naukova konferenciya Istoriya torgivli podatkiv ta mita 27 28 zhovtnya 2016r m Dnipro ukrayinska s 32 34 ISBN 978 966 02 8026 7 a b Vse pro chumactvo Arhiv originalu za 13 bereznya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2011 neavtoritetne dzherelo Literatura RedaguvatiS V Proskurova Chumactvo Arhivovano 5 kvitnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 582 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Chumactvo Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1984 Kn 2 t 10 Hmelnickij Boris Yackiv S 3779 3780 Smolij V Chumactvo Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Danilevskij G Nravy i obychai ukrainskih chumakov Ocherki chetyreh vremen goda v Malorossii Arhivovano 22 grudnya 2018 u Wayback Machine Biblioteka dlya chteniya t 142 143 1857 S 119 158 ros Sumcov N K istorii slobodsko ukrainskogo chumachestva Kievskaya starina 1884 3 S 493 498 ros Materiali do vivchennya virobnichih ob yednan vipusk 2 Chumaki K 1931 Slabyeyev I Chumackij promisel na Ukrayini Naukovi Zapiski Institutu Istoriyi AN URSR t 12 K 1958 Slabyeyev I Z istoriyi pervisnogo nagromadzhennya kapitalu na Ukrayini Chumackij promisel i jogo rol u socialno ekonomichnomu rozvitku Ukrayini XVIII pershoyi polovini XIX st K 1964 Oleg Gordunovskij Oleksandr Gurzhij Chumackij promisel v Ukrayini prichini zanepadu Arhivovano 21 grudnya 2018 u Wayback Machine 2014Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ChumactvoChumaki Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2065 2066 1000 ekz Z istoriyi chumakuvannya v Ukrayini Vse pro chumactvo Arhivovano 26 kvitnya 2012 u Wayback Machine Zabuti promisli Chumacki dorogi na YouTube ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chumactvo amp oldid 40212110