www.wikidata.uk-ua.nina.az

Терещенки рід Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Терещенко Терещенки козацько міщанський рід Глухівщ

Терещенки (рід)

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Терещенко.

Терещенки — козацько-міщанський рід Глухівщини, який у 1870 отримав дворянський статус.

Герб роду
Артем Терещенко
Поштова марка України, 2014

Опис роду Редагувати

Родоначальник його Артем Терещенко (1794–1873) розбагатів під час Кримської війни на постачанні хліба й корабельного лісу для московського війська, потім захопився цукроварінням та іншими галузями промисловості.

Після селянської реформи 1861 року Артем Терещенко і його сини — Нікола, Федір і Семен, скуповуючи поміщицькі маєтки в Україні і Московщині, стали на початку XX століття одними з найбільших землевласників Московської імперії (140 000 десятин землі) і цукрозаводчиків в Україні (у 1911–1912 Терещенки мали 10 великих цукроварень).

Нікола Терещенко (1819–1903) був відомим меценатом й одним з фундаторів Київського й Глухівського музеїв; мистецькі колекції Ніколи Терещенка стали основою майбутніх музеїв українського мистецтва і картинної галереї в Києві.

Його дочка Варвара була разом з чоловіком Богданом Ханенком фундатором музею західного та східного мистецтва у Києві й ініціатором художньої промисловості (майстерні вишивок) на Київщині.

Онук Миколи, Михайло Терещенко (1886–1956) — член IV Державної Думи Росії, у 1915–1917 рр. був головою т. зв. Воєнно-Промислового Комітету в Києві, згодом міністром фінансів (березень — травень 1917 р.) і закордонних справ (травень — жовтень 1917 р.) Тимчасового Уряду; брав участь у переговорах з Укр. Центр. Радою. Після жовтневого перевороту еміґрував, помер у Монако.

Федір (Федорів син) Терещенко (1888–1950) — небіж Миколи, був власником авіаційної майстерні і мріяв зробити Київ столицею авіабудування. Літаки його конструкції були взяті на озброєння московським військом в І світовій війні.

Мішель Терещенко (* 1954) — український підприємець, меценат, громадянин Франції. Онук Михайла Терещенка, син Петра Терещенка З 2005 року проживає в Україні. Отримав українське громадянство 2015 року. 25 жовтня 2015 року, під час місцевих виборів, став міським головою м. Глухова, набравши більш ніж 60 % голосів виборців .

Мішель Терещенко (* 1956) — французький філософ. Правнук Івана (сина Миколи) Терещенка, онук Михайла Терещенка, син Івана Терещенка.

Початок діяльності Редагувати

Прагнучи бути серед лідерів галузі, Терещенки в 1870 р. заснували «Товариство цукробурякових та рафінадних заводів братів Терещенків» з початковим капіталом у 3 млн крб., який до 1900 р. досяг 8 млн. На той час в розпорядженні об'єднання перебувало п'ять заводів: власні рафінадні — Михайлівський (Глухівський повіт), Тульський і орендований Черкаський; цукрові — Воронізький (Глухівський повіт) й орендований Крупецький (Путивльський повіт). Треба зазначити, що це було суто сімейне акціонерне товариство, до складу якого не входили сторонні особи. Його паї на ринку цінних паперів не з'являлися, а були розподілені між членами родини. Засновники об'єднання стали і його першими директорами. Згодом одним з них був призначений син Миколи (Артемів син) — Олександр, спів-директорами — Богдан (Іванів син) Ханенко (зять М. А. Терещенка) та син Семена (Артемівого сина) — Костянтин.

Головне управління, що керувало справами товариства, було розташоване в Києві. Під його керівництвом перебували розпорошені по найбільших містах Московської імперії 14 контор, які продавали готову продукцію. Цукор продавали не лише на внутрішньому ринку, а й вивозили за кордон. Для зменшення втрат в Одесі, у Карантинній гавані, спорудили кам'яний пакгауз і відкрили два магазини.

Зокрема, в тому ж 1900 р. товарообіг товариства становив 12 млн крб., а його заводи виробили близько 2,5 млн пудів цукрового піску та рафінаду. Лише один Михайлівський — найбільший серед них, на якому працювали в той час майже 500 робітників, випустив рафінаду і патоки на суму близько 3 млн крб. За розмірами готової продукції й основним капіталом Товариство братів Терещенків наприкінці ХІХ ст. було найбільшим у цукровій галузі країни.

Микола (син Артема) також володів такими цукрозаводами: Андрушівським (Житомирський повіт), Старосотянським (Чигиринський повіт) і Тьоткінським (Рильський повіт). На початку 1880-х Тьоткінська (переробляла щодоби 4 тис. берківців буряку), Андрушівська (2,9 тис.) цукроварні входили до четвірки найбільших підприємств галузі у всій країні.

Прибутки Редагувати

Вже в перші два десятиліття діяльності Товариства братів Терещенків, у тому числі й кризові роки (1843), його власники отримували величезні прибутки. Так, у 1872—1873 рр. від шести цукрозаводів (у тому числі трьох цукрозаводів Миколи Терещенка) одержано 376 230 крб. чистого прибутку, а в 1880—1881 рр. уже тільки від Тульського та Михайлівського заводів — 346 940 крб. У 1884 р. у відомості «Рахунок прибутків і збитків» товариства зазначали: «Одержано прибутку з 1 травня 1883 р. по 1 вересня 1884 р. — 738 849 крб. 74 коп.». Таким чином, у середині 1880-х брати Терещенки лише від діяльності спільного товариства отримували близько 750 тис. крб. прибутків, а ще ж успішно працювали й давали величезні прибутки власні цукрозаводи кожного із братів.

Рід Терещенків на монеті України

В середині 1880-х цукрова промисловість в Московській імперії зазнала економічної кризи. До цього спричинили надзвичайно низька купівельна спроможність населення та збереження високих цін на цукор, утворення його великих залишків у зв'язку з сприятливою перед цим кон'юнктурою виробництва останнього. Щоб перемогти в конкурентній боротьбі своїх суперників, підприємці прагнули тягар кризи перекласти на плечі робітників, подовжуючи робочий день, зменшуючи заробітну плату тощо.

Відкриття пам'ятника Ніколі Терещенку в Глухові, 23 серпня 1909 року

Так, повірений Товариства братів Терещенків Рогозін писав своїм господарям: «Для найму робітників відправив двох вербувальників. Мені пишуть з Воронезької губернії, що, завдяки неврожаю на хліб, можна наймати робітників за невисоку платню більше ніж 100 душ».

На цукрових заводах родини Миколи Терещенка працювали зазвичай мешканці навколишніх сіл, але були і заїзджі працівники. Організацію їх праці і побуту можна прослідкувати на прикладі давнішого, заснованого в 1835 р. рафінадного заводу в Хуторі Михайлівському, який щодобово переробляв 10 тис. пудів цукрового піску. На виробництві були задіяні 660 робітників, які працювали в три 8-годинні зміни і мали один вільний день на тиждень. Місячна заробітна плата — від 6 рублів для некваліфікованих робітників, у жінок та до 15 рублів у бригадирів і старост. Крім того, виплачували по 5 рублів на харчування. Сезонні робітники, які прибували на завод із далеку, щоденно отримували із загальної кухні один кілограм хліба, 400 грамів м'яса, 50 грамів сала та інші продукти.

На початку ХХ ст. родина Терещенків мала у своєму розпорядженні 11 цукрозаводів — дев'ять власних і два орендованих, на яких виробляли залежно від врожаю сировини й кон'юнктури ринку 9-10 % загальномосковсього цукру. Наприклад, якщо в 1899—1900 рр. виробництво цукру на всіх заводах Московської імперії становило 48 млн. 452 тис. пудів, то на підприємствах Терещенків, де особливу роль відіграв Микола, син Артема, — близько 4,5 млн пудів.

У 1910 р. обсяг продукції на їхніх цукрозаводах досяг уже 6,6 млн пудів, вартість якої оцінювали в 27, 7 млн крб.

Додатково Редагувати

Яхта «Іоланда» у Неаполітанській затоці на фоні Везувію. Антоніо де Сімоне, 1909
  • Яхта «Іоланда» (1908—1958), яка у 1912—1928 належала сім'ї Терещенків, була найдовшою (127 м) приватною яхтою у світі.
  • Збанкрутілі цукроварні Терещенків 1917 року перейшли до Московського торговельно-промислового банку[джерело не вказане 166 днів].

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 13 вересня 2012. 
  2. . Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 29 листопада 2011. 
  3. Під час війни, у серпні 1914, була інтернована Рейхом, потім у 1915—1919 реквізована британським Адміралтейством
  4. За документами, при побудові у 1908 році довжина Іоланди (length over all) 310 ft, або 94,49 м
  5. http://kp.ua/daily/090709/186302/print/[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Родина Терещенків
link=[1]
У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Tereshenko Tereshenki kozacko mishanskij rid Gluhivshini yakij u 1870 otrimav dvoryanskij status Gerb roduArtem TereshenkoPoshtova marka Ukrayini 2014 Zmist 1 Opis rodu 1 1 Pochatok diyalnosti 1 2 Pributki 2 Dodatkovo 3 Div takozh 4 Primitki 5 DzherelaOpis rodu RedaguvatiRodonachalnik jogo Artem Tereshenko 1794 1873 rozbagativ pid chas Krimskoyi vijni na postachanni hliba j korabelnogo lisu dlya moskovskogo vijska potim zahopivsya cukrovarinnyam ta inshimi galuzyami promislovosti Pislya selyanskoyi reformi 1861 roku Artem Tereshenko i jogo sini Nikola Fedir i Semen skupovuyuchi pomishicki mayetki v Ukrayini i Moskovshini stali na pochatku XX stolittya odnimi z najbilshih zemlevlasnikiv Moskovskoyi imperiyi 140 000 desyatin zemli i cukrozavodchikiv v Ukrayini u 1911 1912 Tereshenki mali 10 velikih cukrovaren Nikola Tereshenko 1819 1903 buv vidomim mecenatom j odnim z fundatoriv Kiyivskogo j Gluhivskogo muzeyiv mistecki kolekciyi Nikoli Tereshenka stali osnovoyu majbutnih muzeyiv ukrayinskogo mistectva i kartinnoyi galereyi v Kiyevi Jogo dochka Varvara bula razom z cholovikom Bogdanom Hanenkom fundatorom muzeyu zahidnogo ta shidnogo mistectva u Kiyevi j iniciatorom hudozhnoyi promislovosti majsterni vishivok na Kiyivshini Onuk Mikoli Mihajlo Tereshenko 1886 1956 chlen IV Derzhavnoyi Dumi Rosiyi u 1915 1917 rr buv golovoyu t zv Voyenno Promislovogo Komitetu v Kiyevi zgodom ministrom finansiv berezen traven 1917 r i zakordonnih sprav traven zhovten 1917 r Timchasovogo Uryadu brav uchast u peregovorah z Ukr Centr Radoyu Pislya zhovtnevogo perevorotu emigruvav pomer u Monako Fedir Fedoriv sin Tereshenko 1888 1950 nebizh Mikoli buv vlasnikom aviacijnoyi majsterni i mriyav zrobiti Kiyiv stoliceyu aviabuduvannya Litaki jogo konstrukciyi buli vzyati na ozbroyennya moskovskim vijskom v I svitovij vijni Mishel Tereshenko 1954 ukrayinskij pidpriyemec mecenat gromadyanin Franciyi Onuk Mihajla Tereshenka sin Petra Tereshenka Z 2005 roku prozhivaye v Ukrayini 1 2 Otrimav ukrayinske gromadyanstvo 2015 roku 25 zhovtnya 2015 roku pid chas miscevih viboriv stav miskim golovoyu m Gluhova nabravshi bilsh nizh 60 golosiv viborciv Mishel Tereshenko 1956 francuzkij filosof Pravnuk Ivana sina Mikoli Tereshenka onuk Mihajla Tereshenka sin Ivana Tereshenka Pochatok diyalnosti Redaguvati Pragnuchi buti sered lideriv galuzi Tereshenki v 1870 r zasnuvali Tovaristvo cukroburyakovih ta rafinadnih zavodiv brativ Tereshenkiv z pochatkovim kapitalom u 3 mln krb yakij do 1900 r dosyag 8 mln Na toj chas v rozporyadzhenni ob yednannya perebuvalo p yat zavodiv vlasni rafinadni Mihajlivskij Gluhivskij povit Tulskij i orendovanij Cherkaskij cukrovi Voronizkij Gluhivskij povit j orendovanij Krupeckij Putivlskij povit Treba zaznachiti sho ce bulo suto simejne akcionerne tovaristvo do skladu yakogo ne vhodili storonni osobi Jogo payi na rinku cinnih paperiv ne z yavlyalisya a buli rozpodileni mizh chlenami rodini Zasnovniki ob yednannya stali i jogo pershimi direktorami Zgodom odnim z nih buv priznachenij sin Mikoli Artemiv sin Oleksandr spiv direktorami Bogdan Ivaniv sin Hanenko zyat M A Tereshenka ta sin Semena Artemivogo sina Kostyantin Golovne upravlinnya sho keruvalo spravami tovaristva bulo roztashovane v Kiyevi Pid jogo kerivnictvom perebuvali rozporosheni po najbilshih mistah Moskovskoyi imperiyi 14 kontor yaki prodavali gotovu produkciyu Cukor prodavali ne lishe na vnutrishnomu rinku a j vivozili za kordon Dlya zmenshennya vtrat v Odesi u Karantinnij gavani sporudili kam yanij pakgauz i vidkrili dva magazini Zokrema v tomu zh 1900 r tovaroobig tovaristva stanoviv 12 mln krb a jogo zavodi virobili blizko 2 5 mln pudiv cukrovogo pisku ta rafinadu Lishe odin Mihajlivskij najbilshij sered nih na yakomu pracyuvali v toj chas majzhe 500 robitnikiv vipustiv rafinadu i patoki na sumu blizko 3 mln krb Za rozmirami gotovoyi produkciyi j osnovnim kapitalom Tovaristvo brativ Tereshenkiv naprikinci HIH st bulo najbilshim u cukrovij galuzi krayini Mikola sin Artema takozh volodiv takimi cukrozavodami Andrushivskim Zhitomirskij povit Starosotyanskim Chigirinskij povit i Totkinskim Rilskij povit Na pochatku 1880 h Totkinska pereroblyala shodobi 4 tis berkivciv buryaku Andrushivska 2 9 tis cukrovarni vhodili do chetvirki najbilshih pidpriyemstv galuzi u vsij krayini Pributki RedaguvatiVzhe v pershi dva desyatilittya diyalnosti Tovaristva brativ Tereshenkiv u tomu chisli j krizovi roki 1843 jogo vlasniki otrimuvali velichezni pributki Tak u 1872 1873 rr vid shesti cukrozavodiv u tomu chisli troh cukrozavodiv Mikoli Tereshenka oderzhano 376 230 krb chistogo pributku a v 1880 1881 rr uzhe tilki vid Tulskogo ta Mihajlivskogo zavodiv 346 940 krb U 1884 r u vidomosti Rahunok pributkiv i zbitkiv tovaristva zaznachali Oderzhano pributku z 1 travnya 1883 r po 1 veresnya 1884 r 738 849 krb 74 kop Takim chinom u seredini 1880 h brati Tereshenki lishe vid diyalnosti spilnogo tovaristva otrimuvali blizko 750 tis krb pributkiv a she zh uspishno pracyuvali j davali velichezni pributki vlasni cukrozavodi kozhnogo iz brativ nbsp Rid Tereshenkiv na moneti UkrayiniV seredini 1880 h cukrova promislovist v Moskovskij imperiyi zaznala ekonomichnoyi krizi Do cogo sprichinili nadzvichajno nizka kupivelna spromozhnist naselennya ta zberezhennya visokih cin na cukor utvorennya jogo velikih zalishkiv u zv yazku z spriyatlivoyu pered cim kon yunkturoyu virobnictva ostannogo Shob peremogti v konkurentnij borotbi svoyih supernikiv pidpriyemci pragnuli tyagar krizi pereklasti na plechi robitnikiv podovzhuyuchi robochij den zmenshuyuchi zarobitnu platu tosho nbsp Vidkrittya pam yatnika Nikoli Tereshenku v Gluhovi 23 serpnya 1909 rokuTak povirenij Tovaristva brativ Tereshenkiv Rogozin pisav svoyim gospodaryam Dlya najmu robitnikiv vidpraviv dvoh verbuvalnikiv Meni pishut z Voronezkoyi guberniyi sho zavdyaki nevrozhayu na hlib mozhna najmati robitnikiv za nevisoku platnyu bilshe nizh 100 dush Na cukrovih zavodah rodini Mikoli Tereshenka pracyuvali zazvichaj meshkanci navkolishnih sil ale buli i zayizdzhi pracivniki Organizaciyu yih praci i pobutu mozhna proslidkuvati na prikladi davnishogo zasnovanogo v 1835 r rafinadnogo zavodu v Hutori Mihajlivskomu yakij shodobovo pereroblyav 10 tis pudiv cukrovogo pisku Na virobnictvi buli zadiyani 660 robitnikiv yaki pracyuvali v tri 8 godinni zmini i mali odin vilnij den na tizhden Misyachna zarobitna plata vid 6 rubliv dlya nekvalifikovanih robitnikiv u zhinok ta do 15 rubliv u brigadiriv i starost Krim togo viplachuvali po 5 rubliv na harchuvannya Sezonni robitniki yaki pribuvali na zavod iz daleku shodenno otrimuvali iz zagalnoyi kuhni odin kilogram hliba 400 gramiv m yasa 50 gramiv sala ta inshi produkti Na pochatku HH st rodina Tereshenkiv mala u svoyemu rozporyadzhenni 11 cukrozavodiv dev yat vlasnih i dva orendovanih na yakih viroblyali zalezhno vid vrozhayu sirovini j kon yunkturi rinku 9 10 zagalnomoskovsogo cukru Napriklad yaksho v 1899 1900 rr virobnictvo cukru na vsih zavodah Moskovskoyi imperiyi stanovilo 48 mln 452 tis pudiv to na pidpriyemstvah Tereshenkiv de osoblivu rol vidigrav Mikola sin Artema blizko 4 5 mln pudiv U 1910 r obsyag produkciyi na yihnih cukrozavodah dosyag uzhe 6 6 mln pudiv vartist yakoyi ocinyuvali v 27 7 mln krb Dodatkovo Redaguvati nbsp Yahta Iolanda u Neapolitanskij zatoci na foni Vezuviyu Antonio de Simone 1909Yahta Iolanda 1908 1958 yaka u 1912 1928 nalezhala sim yi Tereshenkiv 3 bula najdovshoyu 127 m 4 privatnoyu yahtoyu u sviti 5 Zbankrutili cukrovarni Tereshenkiv 1917 roku perejshli do Moskovskogo torgovelno promislovogo banku dzherelo ne vkazane 166 dniv Div takozh RedaguvatiOsobnyak Fedora Tereshenka Osobnyak Nikoli Tereshenka Palac Tereshenkiv u Denishah Vulicya Mikoli Tereshenka Zamok Tereshenka zakaznik Nacionalnij muzej Kiyivska kartinna galereya Kiyivska Risuvalna shkola Zagalnoosvitnya shkola 1 Gluhiv Sumska oblast Cerkvi TereshenkivPrimitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 13 veresnya 2012 Procitovano 13 veresnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 17 travnya 2008 Procitovano 29 listopada 2011 Pid chas vijni u serpni 1914 bula internovana Rejhom potim u 1915 1919 rekvizovana britanskim Admiraltejstvom Za dokumentami pri pobudovi u 1908 roci dovzhina Iolandi length over all 310 ft abo 94 49 m http kp ua daily 090709 186302 print nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dzherela RedaguvatiDonik O M Tereshenki Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 58 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rodina Tereshenkiv nbsp link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Tereshenki rid Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 N A Tereshenko Arhivovano 12 lyutogo 2006 u Wayback Machine I N Tereshenko Arhivovano 12 lyutogo 2006 u Wayback Machine O N Tereshenko Arhivovano 12 lyutogo 2006 u Wayback Machine F F Tereshenko Arhivovano 12 lyutogo 2006 u Wayback Machine M I Tereshenko Arhivovano 12 lyutogo 2006 u Wayback Machine Vitalij Kovalinskij Pragnennyam do suspilnoyi koristi Tereshenko Mihail Ivanovich Samolety F F Tereshenko Tin imeni Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine Litati tak litati Arhivovano 12 sichnya 2006 u Wayback Machine Cukrova imperiya rodini Tereshenkiv Sadiba Tereshenka Arhivovano 21 lyutogo 2015 u Wayback Machine na sajti Sergij Ionnikov Arhivovano 10 travnya 2013 u Wayback Machine Tereshenkograd istoki i geografiya Arhivovano 10 sichnya 2017 u Wayback Machine stattya pro vklad rodini Tereshenkiv v arhitekturu ta mistectvo Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tereshenki rid amp oldid 39148247