www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цісарсько королівська Австрійська Державна залізниця нім Kaiserlich königliche österreichische Staatsbahnen Ц к Державна

Цісарсько-королівська Австрійська Державна залізниця

Цісарсько-королівська Австрійська Державна залізниця (нім. Kaiserlich-königliche österreichische Staatsbahnen) (Ц. к. Державна залізниця нім. Kaiserlich-königliche Staatsbahnen) (kkStB) — державна залізниця австрійської частини Австро-Угорської імперії, на відміну від заснованого 1894 Державного товариства залізниць Угорщини (MÁV) (нім. Ungarische Staatsbahnen, угор. Magyar Államvasutak).

Мережа залізниць в Австро-Угорщині 1900 р.

Галерея Редагувати

Показовою є реклама залізниць kkStB. Постери виконав художник, альпініст Густав Ян (1905—1908).

Історія Редагувати

На 1854 з 994 миль залізниць 897 миль перебувало у державному управлінні. Після 1854 приватні капітали були допущені до розвитку залізниць Австрійської імперії, що сприяло швидкому розвитку залізничної мережі. У Цислейтанії питаннями залізниць стало займатись Ц.к. міністерство торгівлі. Внаслідок біржової кризи 1873 наставий тривалий період депресії, що супроводжувався зменшенням надходжень із залізниць, частина з яких була близькою до банкрутства. Так через спекуляції з акціями, фінансові втрати 1872 було введено державний нагляд над Ц.к. привілейованою Львівсько-Чернівецько-Ясською залізницею (до 1875). Для збереження важливих для держави ліній комунікацій залізницям необхідна була фінансова допомога. Питання полягало в тому, у якому вигляді її надаватимуть. у цей час за державні кошти було збудовано 1875 першу залізницю (нім. Rakonitz–Protivíner Bahn). Райхсрат виділив кошти на будівництво Арльберзького тунелю, що дало поштовх до втручання держави у діяльність залізниць.

Для подолання наслідків кризи у Австро-Угорській імперії розпочалось одержавлення важливих фінансових, промислових галузей економіки, що відповідало тогочасній світовій практиці відносно залізниць. Внаслідок цього з 1 січня 1884 усі державні залізниці було підпорядковано Генеральній дирекції (нім. кк Generaldirektion der Staatsbahnen") Ц.к. Державної залізниці — kkStB, що підлягала Міністерству торгівлі. Це дало початок систематичному і планомірному одержавленню приватних залізниць шляхом викупу певної частки акцій державою. Після створення 1894 Державного товариства залізниць Угорщини (MÁV) назву замінили на Ц.к. Австрійську Державну залізницю, хоча її скорочена назва kkStB не змінилась. З 1896 у Цислейтанії було створене окреме міністерство Державних залізниць, що дозволило розвивати мережу залізниць у необхідних державі напрямках через Альпи до Адріатики (нім. Neue Alpenbahnen), у регіоні Карпат, Чехії.

На 1891 kkStB володіло 7.132 км залізниць (з 28.066 км у Австро-Угорщині), 1378 паротягами, 3195 пасажирськими і 25.883 вантажними вагонами. було перевезено 31.900.000 осіб і 16,9 млн т вантажів. До розпаду імперії 1918 довжина доріг kkStB виносила 18.859 км (82 %). На цей час єдиною великою приватною залізницею залишалась Південна залізниця («Südbahn»)(SB).

Електрифіковані лінії Редагувати

На початку ХХ ст. у Австро-Угорщині появились перші електрифіковані ділянки локальних залізниць. Компанія Siemens-Schuckertwerke розробила спеціалізовані електровози KkStB 1084[de] для гірської залізниці у південному Тіролі Лана — Мерано (4,35 км); KkStB 1083[de] для залізниці у Південній Богемії — Унтергайд — Ліппен[de] (22,05 км); KkStB 1060[de] для залізниці у Відень — Братислава (80,7 км). KkStB_1060 став першим австрійським повноцінним електровозом для нормальної колії (1912).

Крім того будувались вузькоколійні вагони з електроприводом серій KkStB 20.0[de] (1905) для ділянки 12,9 км; KkStB 21.0[de] для ділянки у Верхній Австрії Лінц — Ноймаркт[de] (58,9 км) (1908); kkStB 22.0[de] Гогенфурт[de] — Ліппен (1912). Вагони з електроприводом для нормальної колії серій kkStB 23.0[de] на ділянці Лана — Мерано (1913—1914); моторний вагон KkStB 40.0 для богемської залізниці Табор — Бехинє (1903/05) (24,1 км); kkStB 41/s.0[de] для залізниці Тренто — Мале (66,0 км) (1908); kkStB 42/s.0[de] для залізниці Тренто-Мале(1910).

Крім того застосовували перші у Європі Бензино-електричний моторний вагон Вайтцер-Де Діон-Бутон.

Галерея Редагувати

Єдиною згадкою про Ц.к. Австрійську Державну залізницю є залізничні вокзали, розкидані по Центральній і Східній Європі

Стан після завершення війни Редагувати

Після розпаду Австро-Угорської імперії інфраструктура, рухомий склад kkStB розділили поміж державними залізницями новостворених держав:

Залізниці під управлінням kkStB Редагувати

На теренах сучасної України з 36 великих залізниць імперії збереглись колишні залізниці:

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Aloys Freiherr Czedik von Bründlsberg: Der Weg von und zu den Österreichischen Staatsbahnen. 3 Bände. Verlagsbuchhandlung Karl Prochaska. Teschen, Wien, Leipzig, 1913 (нім.)
  • Johann Blieberger, Josef Pospichal: Enzyklopädie der kkStB-Triebfahrzeuge, Band 1. Die Reihen 1 bis 228. bahnmedien.at, 2008, ISBN 978-3-9502648-0-7 (нім.)
  • Johann Blieberger, Pospichal Josef. Die Triebfahrzeuge der k.k. österreichischen Staatsbahnen: Band 2: Die Reihen 29 bis 760 ISBN 978-3950264845 (нім.)

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати


Це незавершена стаття про залізниці.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cisarsko korolivska Avstrijska Derzhavna zaliznicya nim Kaiserlich konigliche osterreichische Staatsbahnen C k Derzhavna zaliznicya nim Kaiserlich konigliche Staatsbahnen kkStB derzhavna zaliznicya avstrijskoyi chastini Avstro Ugorskoyi imperiyi na vidminu vid zasnovanogo 1894 Derzhavnogo tovaristva zaliznic Ugorshini MAV nim Ungarische Staatsbahnen ugor Magyar Allamvasutak Merezha zaliznic v Avstro Ugorshini 1900 r Zmist 1 Galereya 2 Istoriya 2 1 Elektrifikovani liniyi 3 Galereya 3 1 Stan pislya zavershennya vijni 3 2 Zaliznici pid upravlinnyam kkStB 4 Div takozh 5 Dzherela 6 Posilannya 7 PrimitkiGalereya RedaguvatiPokazovoyu ye reklama zaliznic kkStB Posteri vikonav hudozhnik alpinist Gustav Yan 1905 1908 nbsp Alpijska zaliznicya nbsp KkStB Arlberg nbsp Zaliznicya Murtal nbsp Mittenvaldban nbsp Osterrban nbsp Osterrban nbsp KkStB RaguzaIstoriya RedaguvatiNa 1854 z 994 mil zaliznic 897 mil perebuvalo u derzhavnomu upravlinni Pislya 1854 privatni kapitali buli dopusheni do rozvitku zaliznic Avstrijskoyi imperiyi sho spriyalo shvidkomu rozvitku zaliznichnoyi merezhi U Cislejtaniyi pitannyami zaliznic stalo zajmatis C k ministerstvo torgivli Vnaslidok birzhovoyi krizi 1873 nastavij trivalij period depresiyi sho suprovodzhuvavsya zmenshennyam nadhodzhen iz zaliznic chastina z yakih bula blizkoyu do bankrutstva Tak cherez spekulyaciyi z akciyami finansovi vtrati 1872 bulo vvedeno derzhavnij naglyad nad C k privilejovanoyu Lvivsko Chernivecko Yasskoyu zalizniceyu do 1875 Dlya zberezhennya vazhlivih dlya derzhavi linij komunikacij zaliznicyam neobhidna bula finansova dopomoga Pitannya polyagalo v tomu u yakomu viglyadi yiyi nadavatimut u cej chas za derzhavni koshti bulo zbudovano 1875 pershu zaliznicyu nim Rakonitz Protiviner Bahn Rajhsrat vidiliv koshti na budivnictvo Arlberzkogo tunelyu sho dalo poshtovh do vtruchannya derzhavi u diyalnist zaliznic Dlya podolannya naslidkiv krizi u Avstro Ugorskij imperiyi rozpochalos oderzhavlennya vazhlivih finansovih promislovih galuzej ekonomiki sho vidpovidalo togochasnij svitovij praktici vidnosno zaliznic Vnaslidok cogo z 1 sichnya 1884 usi derzhavni zaliznici bulo pidporyadkovano Generalnij direkciyi nim kk Generaldirektion der Staatsbahnen C k Derzhavnoyi zaliznici kkStB sho pidlyagala Ministerstvu torgivli Ce dalo pochatok sistematichnomu i planomirnomu oderzhavlennyu privatnih zaliznic shlyahom vikupu pevnoyi chastki akcij derzhavoyu Pislya stvorennya 1894 Derzhavnogo tovaristva zaliznic Ugorshini MAV nazvu zaminili na C k Avstrijsku Derzhavnu zaliznicyu hocha yiyi skorochena nazva kkStB ne zminilas Z 1896 u Cislejtaniyi bulo stvorene okreme ministerstvo Derzhavnih zaliznic sho dozvolilo rozvivati merezhu zaliznic u neobhidnih derzhavi napryamkah cherez Alpi do Adriatiki nim Neue Alpenbahnen u regioni Karpat Chehiyi Na 1891 kkStB volodilo 7 132 km zaliznic z 28 066 km u Avstro Ugorshini 1378 parotyagami 3195 pasazhirskimi i 25 883 vantazhnimi vagonami bulo perevezeno 31 900 000 osib i 16 9 mln t vantazhiv Do rozpadu imperiyi 1918 dovzhina dorig kkStB vinosila 18 859 km 82 Na cej chas yedinoyu velikoyu privatnoyu zalizniceyu zalishalas Pivdenna zaliznicya Sudbahn SB Elektrifikovani liniyi Redaguvati Na pochatku HH st u Avstro Ugorshini poyavilis pershi elektrifikovani dilyanki lokalnih zaliznic Kompaniya Siemens Schuckertwerke rozrobila specializovani elektrovozi KkStB 1084 de dlya girskoyi zaliznici u pivdennomu Tiroli Lana Merano 4 35 km KkStB 1083 de dlya zaliznici u Pivdennij Bogemiyi Untergajd Lippen de 22 05 km KkStB 1060 de dlya zaliznici u Viden Bratislava 80 7 km KkStB 1060 stav pershim avstrijskim povnocinnim elektrovozom dlya normalnoyi koliyi 1912 Krim togo buduvalis vuzkokolijni vagoni z elektroprivodom serij KkStB 20 0 de 1905 dlya dilyanki 12 9 km KkStB 21 0 de dlya dilyanki u Verhnij Avstriyi Linc Nojmarkt de 58 9 km 1908 kkStB 22 0 de Gogenfurt de Lippen 1912 Vagoni z elektroprivodom dlya normalnoyi koliyi serij kkStB 23 0 de na dilyanci Lana Merano 1913 1914 motornij vagon KkStB 40 0 dlya bogemskoyi zaliznici Tabor Behinye 1903 05 24 1 km kkStB 41 s 0 de dlya zaliznici Trento Male 66 0 km 1908 kkStB 42 s 0 de dlya zaliznici Trento Male 1910 Krim togo zastosovuvali pershi u Yevropi Benzino elektrichnij motornij vagon Vajtcer De Dion Buton Galereya RedaguvatiYedinoyu zgadkoyu pro C k Avstrijsku Derzhavnu zaliznicyu ye zaliznichni vokzali rozkidani po Centralnij i Shidnij Yevropi nbsp Viden Pivnichnij vokzal 1908 nbsp Lyublyana 1849 nbsp Linc 1860 nbsp Zalcburg 1860 nbsp Triyest 1878 nbsp Sankt Pelten 1858 nbsp Krakiv 1847 nbsp Praga 1871 1909 nbsp Brno nbsp Viden Yenbah Tirol 1858 nbsp Lviv 1903 nbsp Chernivci 1909 nbsp Ivano Frankivsk 1866 nbsp Mukacheve 1872 nbsp Hiriv 1872Stan pislya zavershennya vijni Redaguvati Pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi infrastruktura ruhomij sklad kkStB rozdilili pomizh derzhavnimi zaliznicyami novostvorenih derzhav Avstriya Avstrijska derzhavna zaliznicya Nimecko avstrijska derzhavna zaliznicya nim Deutschosterreichische Staatsbahnen DOStB z 21 listopada 1919 Avstrijska derzhavna zaliznicya nim Osterreichische Staatsbahnen OStB z 19 lipnya 1923 Avstrijskoyu federalnoyu zalizniceyu nim Osterreichische Bundesbahnen BBO Polsha Polski derzhavni zaliznici pol Polskie Koleje Panstwowe PKP Chehoslovachchina Chehoslovacka derzhavna zaliznicya chesk Ceskoslovenske statni drahy CSD Yugoslaviya Yugoslavska derzhavna zaliznicya serb Jugoslovenske drzavne zeleznice JDZ Italiya Italijski derzhavni zaliznici ital Ferrovie dello Stato Italiane FS Rumuniya Zaliznici Rumuniyi rum Căile Ferate Romane CFR Zaliznici pid upravlinnyam kkStB Redaguvati Na terenah suchasnoyi Ukrayini z 36 velikih zaliznic imperiyi zbereglis kolishni zaliznici Galicka zaliznicya imeni Karla Lyudviga Lvivsko Chernivecko Yasska zaliznicya Dnistryanska zaliznicya Persha ugorsko galicka zaliznicya Zaliznicya Ercgercoga Albrehta Bukovinska lokalna zaliznicyaDiv takozh RedaguvatiDeutsche Reichsbahn Serbski zaliznici Turecki derzhavni zaliznici Spisok lokomotiviv kkStB de Dzherela RedaguvatiAloys Freiherr Czedik von Brundlsberg Der Weg von und zu den Osterreichischen Staatsbahnen 3 Bande Verlagsbuchhandlung Karl Prochaska Teschen Wien Leipzig 1913 nim Johann Blieberger Josef Pospichal Enzyklopadie der kkStB Triebfahrzeuge Band 1 Die Reihen 1 bis 228 bahnmedien at 2008 ISBN 978 3 9502648 0 7 nim Johann Blieberger Pospichal Josef Die Triebfahrzeuge der k k osterreichischen Staatsbahnen Band 2 Die Reihen 29 bis 760 ISBN 978 3950264845 nim Posilannya RedaguvatiIstoriya zaliznici pislya 1918 angl Eisenbahnmuseum Strasshof Rychlikove vozy k k St B na Rybakovych podvozcich Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine cheh Cesarsko Krolewskie Koleje Panstwowe Arhivovano 9 lyutogo 2014 u Wayback Machine pol Primitki Redaguvati nbsp Ce nezavershena stattya pro zaliznici Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cisarsko korolivska Avstrijska Derzhavna zaliznicya amp oldid 40539931