www.wikidata.uk-ua.nina.az

Моторний вагон Вайтцер Дизель електричний моторний вагон Вайтцер Де Діон Бутон Автомотриса Вайтцер Де Діон Бутон нім Wei

Моторний вагон Вайтцер

Дизель-електричний моторний вагон Вайтцер-Де Діон-Бутон (Автомотриса Вайтцер-Де Діон-Бутон) (нім. Weitzer-De Dion-Bouton-Triebwagen) — перший серійний поїзд з двигуном внутрішнього згорання Європи, що використовувався на лініях Ц.к. Австрійської Державної залізниці. Згодом бензиновий мотор був замінений дизельним. Виготовлявся фабрикою Weitzer János Rt[de] у теперішньому румунському Араді, що до 1919 входило до Австро-Угорської імперії, 1920 Угорщини. Бензиновий мотор для нього виготовляв французький виробник De Dion-Bouton, електричне обладнання німецька компанія Siemens-Schuckert.

Один з перших серійних поїздів. 1906/10

Історія ред.

Схема прототипу дизель-поїзду
Серійна модель

Міністр торгівлі Транслейтанії Лайош Ланг доручив розробити для локальних залізниць дешевий транспортний засіб з мотором внутрішнього згорання. Після цього збудували два прототипи з приводом від моторів Daimler та Банкі, які не виправдали сподівань. Фабрика Ganz & Cie[de] застосувала парову машину De Dion-Bouton. Вони розпочали виготовлення серії Cmot VIIIa und VIIIb для Угорської залізниці імперії (нім. Magyar Államvasutak)(MÁV). Австрійський підприємець Йоган Вайцер[de] з Грацу вирішив застосувати інший привід від De Dion-Bouton, що успішно був випробуваний 1903 на випробувальних тестових поїздках, а 1906 запущений у серійне виробництво.

Ще 1900 одноциліндровий чотиритактний мотор Де Діон-Бутон використала у бензинов-електричному приводі легкового автомобіля бельгійської компанії Піпер[de]. На основі отриманого досвіду використали 4-циліндровий мотор Де Діон-Бутон потужністю 70 к.с. з генератором, від якого живились два електромотори по 30 к.с., розміщені під підлогою вагону. Вони передавали зусилля на два привідні вали передньої і задньої колісних пар. Електрообладнання виготовляла компанія Siemens-Schuckert. Вагон розвивав максимальну швидкість 60-70 км/год. На електрифікованих ділянках можна було використовувати пантограф для отримання живлення електромоторів.

У передній частині вагону розміщувалась кабіна водія і мотор-генератор. На даху йшли труби системи охолодження. З двох сторін встановили автозчепи, буфери. Таким чином вони могли вести до двох причепних вагонів.

Застосування, модифікації ред.

Вузькоколійний вагон. 1910

Моторні вагони виготовлялись з нормальною 1435 мм і вузькою 760 мм і 1000 мм коліями. На початку експлуатації моторні вагони були автомотрисами, переробленими згодом у дизель-поїзди. Для Об'єднаної залізниці Араду і Ченаду (нім. Aradi és Csanádi Egyesült Vasutak[de]) виготовили щонайменше 41 моторні вагони з нормальною колією. Кузови прототипів нагадували в основному кузови вагонів з паровим мотором MÁV з платформою входу у їхній задній частині. При масі 15 т вони мали 40 сидячих місць. Серійні кузови були довшими і мали поділ на два класи.

Два дизель-поїзди купила 1907 румунська державна залізниця Căile Ferate Române. Вагони мали відділення 1 і 3 класу з входом ззаду для 3 класу, посередині для 1 класу. На даху вони мали довгий глушник.

Чотири менші вузькоколійні вагони з аналогічним до вагонів ACsEV приводом, компонуванням купила залізниця Alföldi Első Gazdasági Vasút (AEGV), використовуючи їх на 152 км лінії (1906/07, 1916).

Схема розміщення силового обладнання

57-км локальна залізниця Арад — Пинкота (нім. Arad-Hegyaljai Motorosított Vasút (AHMV)) у Банаті з колією у 1000 мм відкрилась 1906 після купівлі 11 поїздів. З 1911 було електрифіковано усі ділянки залізниці, а 1913 мотор-вагони перебудували у пасажирські з багажним відділенням.

Локальна 760-мм вузькоколійної залізниця Ньїредьгаза — Домбрад (нім. Nyíregyháza-Land Schmalspurbahnen) купила п'ять вагонів (4+1) (1906/07). У 1911 залізниця збудувала у Ньїредьгаза лінію електричного трамваю, де використовувала вагони Ganz &Cie із зовнішніми струмоприймачами і бензиново-електричні, які також отримали струмоприймачі, користуючись ними серед міста.

Після 1945 збережені вагони потрапили до MÁV. Шість з них з позначенням BCmot 331 — BCmot 337 використовувались до 1960 на лінії Будапешт — передмістя (нім. Budapesti Helyiérdekű Vasút) завдовжки 104 км. Вагони зазнали ґрунтовної модернізації із заміною бензинових моторів дизельними, генераторів, електромоторів. Один вагон номер DM XII знову модернізували наприкінці ХХ ст. Шість вагонів перебуває у музеї.

Джерела ред.

  • Arnold Heller: Der Automobilmotor im Eisenbahnbetriebe, Leipzig 1906, репрінтне видання Salzwasserverlag 2011, ISBN 978-3-86444-240-7 (нім.)

Посилання ред.

Примітки ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dizel elektrichnij motornij vagon Vajtcer De Dion Buton Avtomotrisa Vajtcer De Dion Buton nim Weitzer De Dion Bouton Triebwagen pershij serijnij poyizd z dvigunom vnutrishnogo zgorannya Yevropi sho vikoristovuvavsya na liniyah C k Avstrijskoyi Derzhavnoyi zaliznici Zgodom benzinovij motor buv zaminenij dizelnim Vigotovlyavsya fabrikoyu Weitzer Janos Rt de u teperishnomu rumunskomu Aradi sho do 1919 vhodilo do Avstro Ugorskoyi imperiyi 1920 Ugorshini Benzinovij motor dlya nogo vigotovlyav francuzkij virobnik De Dion Bouton elektrichne obladnannya nimecka kompaniya Siemens Schuckert Odin z pershih serijnih poyizdiv 1906 10 Zmist 1 Istoriya 1 1 Zastosuvannya modifikaciyi 2 Dzherela 3 Posilannya 4 PrimitkiIstoriya red nbsp Shema prototipu dizel poyizdu nbsp Serijna modelMinistr torgivli Translejtaniyi Lajosh Lang doruchiv rozrobiti dlya lokalnih zaliznic deshevij transportnij zasib z motorom vnutrishnogo zgorannya Pislya cogo zbuduvali dva prototipi z privodom vid motoriv Daimler ta Banki yaki ne vipravdali spodivan Fabrika Ganz amp Cie de zastosuvala parovu mashinu De Dion Bouton Voni rozpochali vigotovlennya seriyi Cmot VIIIa und VIIIb dlya Ugorskoyi zaliznici imperiyi nim Magyar Allamvasutak MAV Avstrijskij pidpriyemec Jogan Vajcer de z Gracu virishiv zastosuvati inshij privid vid De Dion Bouton sho uspishno buv viprobuvanij 1903 na viprobuvalnih testovih poyizdkah a 1906 zapushenij u serijne virobnictvo She 1900 odnocilindrovij chotiritaktnij motor De Dion Buton vikoristala u benzinov elektrichnomu privodi legkovogo avtomobilya belgijskoyi kompaniyi Piper de Na osnovi otrimanogo dosvidu vikoristali 4 cilindrovij motor De Dion Buton potuzhnistyu 70 k s z generatorom vid yakogo zhivilis dva elektromotori po 30 k s rozmisheni pid pidlogoyu vagonu Voni peredavali zusillya na dva prividni vali perednoyi i zadnoyi kolisnih par Elektroobladnannya vigotovlyala kompaniya Siemens Schuckert Vagon rozvivav maksimalnu shvidkist 60 70 km god Na elektrifikovanih dilyankah mozhna bulo vikoristovuvati pantograf dlya otrimannya zhivlennya elektromotoriv U perednij chastini vagonu rozmishuvalas kabina vodiya i motor generator Na dahu jshli trubi sistemi oholodzhennya Z dvoh storin vstanovili avtozchepi buferi Takim chinom voni mogli vesti do dvoh prichepnih vagoniv Zastosuvannya modifikaciyi red nbsp Vuzkokolijnij vagon 1910Motorni vagoni vigotovlyalis z normalnoyu 1435 mm i vuzkoyu 760 mm i 1000 mm koliyami Na pochatku ekspluataciyi motorni vagoni buli avtomotrisami pereroblenimi zgodom u dizel poyizdi Dlya Ob yednanoyi zaliznici Aradu i Chenadu nim Aradi es Csanadi Egyesult Vasutak de vigotovili shonajmenshe 41 motorni vagoni z normalnoyu koliyeyu Kuzovi prototipiv nagaduvali v osnovnomu kuzovi vagoniv z parovim motorom MAV z platformoyu vhodu u yihnij zadnij chastini Pri masi 15 t voni mali 40 sidyachih misc Serijni kuzovi buli dovshimi i mali podil na dva klasi Dva dizel poyizdi kupila 1907 rumunska derzhavna zaliznicya Căile Ferate Romane Vagoni mali viddilennya 1 i 3 klasu z vhodom zzadu dlya 3 klasu poseredini dlya 1 klasu Na dahu voni mali dovgij glushnik Chotiri menshi vuzkokolijni vagoni z analogichnim do vagoniv ACsEV privodom komponuvannyam kupila zaliznicya Alfoldi Elso Gazdasagi Vasut AEGV vikoristovuyuchi yih na 152 km liniyi 1906 07 1916 nbsp Shema rozmishennya silovogo obladnannya57 km lokalna zaliznicya Arad Pinkota nim Arad Hegyaljai Motorositott Vasut AHMV u Banati z koliyeyu u 1000 mm vidkrilas 1906 pislya kupivli 11 poyizdiv Z 1911 bulo elektrifikovano usi dilyanki zaliznici a 1913 motor vagoni perebuduvali u pasazhirski z bagazhnim viddilennyam Lokalna 760 mm vuzkokolijnoyi zaliznicya Nyiredgaza Dombrad nim Nyiregyhaza Land Schmalspurbahnen kupila p yat vagoniv 4 1 1906 07 U 1911 zaliznicya zbuduvala u Nyiredgaza liniyu elektrichnogo tramvayu de vikoristovuvala vagoni Ganz amp Cie iz zovnishnimi strumoprijmachami i benzinovo elektrichni yaki takozh otrimali strumoprijmachi koristuyuchis nimi sered mista Pislya 1945 zberezheni vagoni potrapili do MAV Shist z nih z poznachennyam BCmot 331 BCmot 337 vikoristovuvalis do 1960 na liniyi Budapesht peredmistya nim Budapesti Helyierdeku Vasut zavdovzhki 104 km Vagoni zaznali gruntovnoyi modernizaciyi iz zaminoyu benzinovih motoriv dizelnimi generatoriv elektromotoriv Odin vagon nomer DM XII znovu modernizuvali naprikinci HH st Shist vagoniv perebuvaye u muzeyi Dzherela red Arnold Heller Der Automobilmotor im Eisenbahnbetriebe Leipzig 1906 reprintne vidannya Salzwasserverlag 2011 ISBN 978 3 86444 240 7 nim Posilannya red Istoria Sagetii Verzi rum Nyiregyhazi villamos motorkocsik Arhivovano 19 kvitnya 2015 u Wayback Machine ugor Elektrische Eisenbahnen Arhivovano 16 lyutogo 2019 u Wayback Machine nim MAV tol atvett jarmuvek a BHEV nel Arhivovano 13 lyutogo 2019 u Wayback Machine ugor Primitki red Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Motornij vagon Vajtcer amp oldid 39634684