www.wikidata.uk-ua.nina.az

Галицька залізниця імені Карла Людвіга нім Galizische Carl Ludwig Bahn CLB залізнична лінія в Галичині за часів Австро У

Галицька залізниця імені Карла Людвіга

Галицька залізниця імені Карла Людвіга (нім. Galizische Carl Ludwig-Bahn, CLB) — залізнична лінія в Галичині, за часів Австро-Угорської монархії. Збудована у 1856–1861 рр. під патронатом Леона Сапєги, який отримав концесію на її будівництво 7 квітня 1858 р. від цісаря Франца Йозефа. Залізниця мала проходити із заходу на схід теренами, що лежать північніше Карпатських гір. Вартість початкового капіталу 1862 р. становила 73,7 мільйонів корон, 1891 р. вартість капіталу — 186 мільйонів корон.

Галицькі залізниці до 1897 р.
Позика на 100 гульденів для Галицької залізниці Карла Людвіга від 1 липня 1890 р.

Історія будови Редагувати

Вокзал Галицької Залізниці імені Карла-Людвіга у Львові. Фото 1894 року

Залізниця починалась у Кракові і проходила через Бохню, Тарнів, Дембицю (1856), Ропчице, Сендзішув-Малопольський, Ряшів (1858), Ланьцут, Переворськ (1859), Ярослав, Радимно, Перемишль (1860), Мостиська, Судова Вишня, Городок і Львів (1861). До Львова перший поїзд прибув 4 листопада 1861 р. о 14.30.

Зі Львова залізницю продовжил до Красного і Бродів (1869). З Красного було прокладено відгалуження до Золочева, Зборова, Тернополя і Підволочиська (1871). У південному напрямку залізниця вела з Кракова до Цешина і далі до Угорщини. Були збудовані ще інші короткі й довгі відгалуження Галицької залізниці. Тому її загальна довжина постійно зростала: 168 км (1858 р.), 353 км (1861 р.), 587 км (1871 р.) і 848 км (1887 р.). У 1872 р. в Перемишлі до Галицької залізниці була приєднана Перша угорсько-галицька залізниця. Це дало змогу безпосередньо поєднати залізницею Львів з Будапештом, замість того, щоб їхати аж через Краків. До 1873 паротяги на залізниці носили власні імена.

Паротяг KkStB 18 "Жовква", Галицької Залізниці імені Карла Людвіга, 1860р

У 1862 р. на Галицькій залізниці ім. Карла Людвига працювало 130 паротягів (CLB 71-72, CLB 1-2, 2 CLB, 2 CLB 3-4, 32 серій IIa, IIb, IIc), 103 пасажирські вагони i 1393 товарні вагони. Через 10 років кількість паровозів майже не змінилась, але зросло число вагонів: 233 пасажирських i 3273 товарних. У 1874–1891 рр. рухомий склад майже не змінювався. Тоді працювало 165–175 паротягів (12 CLB I, 18 CLB IId, 6 серії IIg, 8 CLB IIf, 2 ІІІа, 26 ІІІb, 1 IIIc, 95 серій IIId, IIIe, IIIf, IIIg, 5 серії V), 255–345 пасажирських вагонів i 3320—3755 товарних вагонів. У 1860 р. Галицька залізниця перевезла 271 тисячу пасажирів, через 6 років це число зросло до 422 тисяч. У 1870 р. було вже 594 тисяч, а в 1873 р. — 945 тисяч. Наступних 10 років тримався рівень у 820–970 тисяч пасажирів. Злет пасажиропотоку припав на кінець XIX сторіччя — 1891 р. було перевезено 1,5 мільйона осіб. Пасажири могли вибирати, з яким комфортом подорожувати: у вагонах 1, 2 чи 3 класу. Так у 1869–1891 рр. вагонами 1 класу користувалось лише 1,0—2,3% пасажирів; 9—16% вибирало 2 клас, а переважна більшість (70—82%) воліла їхати вагонами 3 класу. У 1860 р. було перевезено 248 тисяч тонн різних товарів, через 4 роки — 349 тисяч тонн, а 1870 р. — 543 тисяч тонн. У 1874 р. товарні перевезення різко зросли, і досягнули 1,1 мільйона тонн.

У 1880 році залізницею подорожував[pl] цесар Австрії Франц Йосиф I

Від 1 січня 1892 р. новим власником залізниці стала організація за назвою Австрійські державні залізниці.

Ділянки Галицької залізниці Редагувати

Відтинки на території сучасної України Редагувати

Українська частина давньої Галицької залізниці починається на польсько-українському кордоні, біля села Шегині, і проходить через Львів до Красного, звідти до Бродів, а також до Тернополя і Підволочиська. Відтинок від кордону до Львова вважається першою на території України залізницею.

Час відкриття і відстані деяких відтинків

Відтинки на території сучасної Польщі Редагувати

Див. також Редагувати

Фотографії Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Stanisław Szuro: Informator statystyczny do dziejów społeczno-gospodarczych Galicji. Koleje żelazne w Galicji w latach 1847–1914. Kraków: Historia Iagellonica, 1997, ss. 53–64. ISBN 83-906446-1-4. 
  2. Aleksander Nowolecki: Pamiątka podróży cesarza Franciszka Józefa I po Galicyi i dwudziesto-dniowego pobytu jego w tym kraju. Kraków: Wydawnictwo Czytelni Ludowej H. Nowoleckiego, 1881, s. 23. 

Посилання Редагувати

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Geschichte der Eisenbahnen der Österreich-Ungarischen Monarchie. Band 1, 1898.

  • Bernhard Neuner: Bibliographie der österreichischen Eisenbahnen von den Anfängen bis 1918. Band 2, Walter Drews Verlag, Wien 2002, ISBN 3-901949-00-3.

  • Johann Stockklausner: Dampfbetrieb in Alt-Österreich. Verlag Slezak, Wien 1979, ISBN 3-900134-41-3.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Galicka zaliznicya imeni Karla Lyudviga nim Galizische Carl Ludwig Bahn CLB zaliznichna liniya v Galichini za chasiv Avstro Ugorskoyi monarhiyi Zbudovana u 1856 1861 rr pid patronatom Leona Sapyegi yakij otrimav koncesiyu na yiyi budivnictvo 7 kvitnya 1858 r vid cisarya Franca Jozefa Zaliznicya mala prohoditi iz zahodu na shid terenami sho lezhat pivnichnishe Karpatskih gir Vartist pochatkovogo kapitalu 1862 r stanovila 73 7 miljoniv koron 1891 r vartist kapitalu 186 1 miljoniv koron Galicki zaliznici do 1897 r Pozika na 100 guldeniv dlya Galickoyi zaliznici Karla Lyudviga vid 1 lipnya 1890 r Zmist 1 Istoriya budovi 2 Dilyanki Galickoyi zaliznici 2 1 Vidtinki na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini 2 2 Vidtinki na teritoriyi suchasnoyi Polshi 3 Div takozh 4 Fotografiyi 5 Primitki 6 Posilannya 7 Div takozh 8 LiteraturaIstoriya budovi Redaguvati nbsp Vokzal Galickoyi Zaliznici imeni Karla Lyudviga u Lvovi Foto 1894 rokuZaliznicya pochinalas u Krakovi i prohodila cherez Bohnyu Tarniv Dembicyu 1856 Ropchice Sendzishuv Malopolskij Ryashiv 1858 Lancut Perevorsk 1859 Yaroslav Radimno Peremishl 1860 Mostiska Sudova Vishnya Gorodok i Lviv 1861 Do Lvova pershij poyizd pribuv 4 listopada 1861 r o 14 30 nbsp Pechatka direkciyi kompaniyi Galickoyi zaliznici Karla Lyudviga nbsp Kayetan Kob generalnij inspektor privatnoyi Galickoyi zaliznici Karla Lyudviga Litografiya Jozefa Krigubera 1859r Zi Lvova zaliznicyu prodovzhil do Krasnogo i Brodiv 1869 Z Krasnogo bulo prokladeno vidgaluzhennya do Zolocheva Zborova Ternopolya i Pidvolochiska 1871 U pivdennomu napryamku zaliznicya vela z Krakova do Ceshina i dali do Ugorshini Buli zbudovani she inshi korotki j dovgi vidgaluzhennya Galickoyi zaliznici Tomu yiyi zagalna dovzhina postijno zrostala 168 km 1858 r 353 km 1861 r 587 km 1871 r i 848 km 1887 r U 1872 r v Peremishli do Galickoyi zaliznici bula priyednana Persha ugorsko galicka zaliznicya Ce dalo zmogu bezposeredno poyednati zalizniceyu Lviv z Budapeshtom zamist togo shob yihati azh cherez Krakiv Do 1873 parotyagi na zaliznici nosili vlasni imena nbsp Parotyag KkStB 18 Zhovkva Galickoyi Zaliznici imeni Karla Lyudviga 1860rU 1862 r na Galickij zaliznici im Karla Lyudviga pracyuvalo 130 parotyagiv CLB 71 72 CLB 1 2 2 CLB 2 CLB 3 4 32 serij IIa IIb IIc 103 pasazhirski vagoni i 1393 tovarni vagoni Cherez 10 rokiv kilkist parovoziv majzhe ne zminilas ale zroslo chislo vagoniv 233 pasazhirskih i 3273 tovarnih U 1874 1891 rr ruhomij sklad majzhe ne zminyuvavsya Todi pracyuvalo 165 175 parotyagiv 12 CLB I 18 CLB IId 6 seriyi IIg 8 CLB IIf 2 IIIa 26 IIIb 1 IIIc 95 serij IIId IIIe IIIf IIIg 5 seriyi V 255 345 pasazhirskih vagoniv i 3320 3755 tovarnih vagoniv U 1860 r Galicka zaliznicya perevezla 271 tisyachu pasazhiriv cherez 6 rokiv ce chislo zroslo do 422 tisyach U 1870 r bulo vzhe 594 tisyach a v 1873 r 945 tisyach Nastupnih 10 rokiv trimavsya riven u 820 970 tisyach pasazhiriv Zlet pasazhiropotoku pripav na kinec XIX storichchya 1891 r bulo perevezeno 1 5 miljona osib Pasazhiri mogli vibirati z yakim komfortom podorozhuvati u vagonah 1 2 chi 3 klasu Tak u 1869 1891 rr vagonami 1 klasu koristuvalos lishe 1 0 2 3 pasazhiriv 9 16 vibiralo 2 klas a perevazhna bilshist 70 82 volila yihati vagonami 3 klasu U 1860 r bulo perevezeno 248 tisyach tonn riznih tovariv cherez 4 roki 349 tisyach tonn a 1870 r 543 tisyach tonn U 1874 r tovarni perevezennya rizko zrosli i dosyagnuli 1 1 miljona tonn U 1880 roci zalizniceyu podorozhuvav pl cesar Avstriyi Franc Josif I 2 Vid 1 sichnya 1892 r novim vlasnikom zaliznici stala organizaciya za nazvoyu Avstrijski derzhavni zaliznici Dilyanki Galickoyi zaliznici RedaguvatiVidtinki na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Redaguvati Ukrayinska chastina davnoyi Galickoyi zaliznici pochinayetsya na polsko ukrayinskomu kordoni bilya sela Shegini i prohodit cherez Lviv do Krasnogo zvidti do Brodiv a takozh do Ternopolya i Pidvolochiska Vidtinok vid kordonu do Lvova vvazhayetsya pershoyu na teritoriyi Ukrayini zalizniceyu Chas vidkrittya i vidstani deyakih vidtinkiv 15 listopada 1861 Peremishl Lviv 98 20 km 12 lipnya 1869 Lviv Krasne Zolochiv 75 29 km Krasne Brodi 42 01 km 1871 1 serpnya Zolochiv Ternopil 64 04 km 4 listopada Ternopil Pidvolochisk 52 km 27 serpnya 1873 Brodi Radiviliv 7 km 6 lipnya 1884 Yaroslav Sokal 146 94 km 12 serpnya 1896 Birki Veliki Grimajliv cherez Skalat 33 025 kmVidtinki na teritoriyi suchasnoyi Polshi Redaguvati 20 lyutogo 1856 Krakiv Dembicya 110 52 km 26 sichnya 1857 Byezhaniv Velichka Kopalnya 5 34 km 1858 16 veresnya Podlenzhe Nyepolomici 4 81 km 15 listopada Dembicya Ryashiv 46 90 km 15 listopada 1859 Ryashiv Perevorsk 36 74 km 15 listopada 1860 Perevorsk Peremishl Golovnij 50 02 km 30 zhovtnya 1887 Dembicya Rozvadiv Nadbzhezhe 107 45 kmDiv takozh RedaguvatiDnistryanska zaliznicya Zaliznicya Ercgercoga Albrehta Parotyagi Galickoyi zaliznici imeni Karla Lyudviga Zaliznichna liniya Lviv ZdolbunivFotografiyi Redaguvati nbsp Perevorsk u Zakerzonni suchasna Polsha zaliznichnij vuzol 1908 nbsp Vuzlova stanciya Zaguzh na Lemkivshini suchasna Polsha 1915 nbsp Yaroslav suchasna Polsha 1914 nbsp Ternopil 1914 nbsp Birki Veliki 90 i rr HIH st Primitki Redaguvati Stanislaw Szuro Informator statystyczny do dziejow spoleczno gospodarczych Galicji Koleje zelazne w Galicji w latach 1847 1914 Krakow Historia Iagellonica 1997 ss 53 64 ISBN 83 906446 1 4 Aleksander Nowolecki Pamiatka podrozy cesarza Franciszka Jozefa I po Galicyi i dwudziesto dniowego pobytu jego w tym kraju Krakow Wydawnictwo Czytelni Ludowej H Nowoleckiego 1881 s 23 Posilannya RedaguvatiRozvitok vokzalnogo kompleksu m Lvova vid minulogo do majbutnogo Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Div takozh RedaguvatiParotyagi Galickoyi zaliznici imeni Karla Lyudviga Galicka Transversalna zaliznicya Lvivsko Chernivecko Yasska zaliznicya Shidnogalicka lokalna zaliznicyaLiteratura RedaguvatiGeschichte der Eisenbahnen der Osterreich Ungarischen Monarchie Band 1 1898 Bernhard Neuner Bibliographie der osterreichischen Eisenbahnen von den Anfangen bis 1918 Band 2 Walter Drews Verlag Wien 2002 ISBN 3 901949 00 3 Johann Stockklausner Dampfbetrieb in Alt Osterreich Verlag Slezak Wien 1979 ISBN 3 900134 41 3 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Galicka zaliznicya imeni Karla Lyudviga amp oldid 38961433