www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хімічна промисловість України Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка

Хімічна промисловість України

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (листопад 2015)

Хімі́чна промисло́вість Украї́ни — хімічна промисловість в межах України.

Хімічна промисловість України. Кольорами позначено рівень розвитку хімічної промисловості у різних областях України від темнішого до світлішого: Дуже високий, високий, середній, низький.

Для свого розвитку має міцну сировинну базу: власне хімічну сировину (сірка, солі, фосфорити), відходи від інших галузей промисловості, а також нафту, вугілля, природний газ.

Історія Редагувати

До 1917 Редагувати

Початки хімічної промисловості були покладені в Україні у 18 ст., коли розвинулося виробництво стрільного пороху. Правда, 1764 Московський сенат, боячися повстання козаків, наказав розмонтували всі порохові заводи в Україні, але 1777 їх відновили, і вже в 1790 — 95 pp. один лише завод у Шостці покривав половину попиту на порох всієї Російської Імперії. Продукція пороху у невеликих кількостях була наладнана в інших місцевостях України, у тому числі й у Львові. Відома була в Україні також продукція селітри (амонієвої), але в 19 ст. вона зовсім занепала. До ранніх підприємств хімічної промисловості в Україні належить фабрика мідного купоросу в Путивлі (1743).

Однією зі старовинних галузей хімічної промисловості в Україні є виробництво лаків і барвників. Фарби й емалі виготовляли в Україні ще за Київської Русі (11 — 12 ст.); спочатку виробництво базувалося на переробці сирих матеріалів та рослин, пізніше (з 14 ст.) почали вживати природні смоли і бітуми. Першими продуцентами фарб були в Україні гончарі, а також монастирі (Михайлівський у Києві), у 14 — 18 ст. - кустарі. Першими великими фірмами лакофарбової промисловості був завод в Одесі (з 1856), далі зав. у Харкові (1857), Києві (1860), Полтаві (зав. олов'яних білил, 1870); при кінці 19 ст. збудовано лакофарбові завод у Львові й Харкові. 1910 — 14 лакофарбова промисловість була винятково добре розвиненою галуззю хімічної промисловості в Україні.

Як і в інших галузях народного господарства царської Росії, на початку розвитку хімічної промисловості в Україні велику роль відігравав закордонний капітал. Так, одним з перших промислових закладів хімічної промисловості був завод Шульце в с. Іванівка на Харківщині (з 1843), що почав виробляти сірчану кислоту. Менші заводи були в Києві й на Чернігівщині.

До дуже давніх галузей хімічної промисловості України належить соляна промисловість. Лише в 1913 — 16 pp. почалася переробка солі калію в Калуші (Галичина). Цю переробку поширено після першої світової війни на Стебник, який у 1922 — 32-их pp. постачав для сільського господарства західних земель каїніт. Продукція соди почалася в Україні під кін. 19 ст. (див. Содова промисловість). У 1870-их pp. розвинулася коксохімічна промисловість.

Центром виробництва сірників з 1850-их pp. був Львів, згодом і Чернігівщина.

На початку 20 ст. почалася в Україні продукція каучукових виробів; перший завод з уваги на потреби війни збудовано в Києві. 1915 наладнано випуск деяких хімічних речовин на заводі «Коксобензоль» у Донбасі, а 1916 — 17 побудовано завод синтетичної азотної кислоти в Юзівці (тепер Донецьк) та на содовому заводу в Слов'янському (зараз Слов'янськ). Хімічні фабрики побудовано також в Одесі (суперфосфатна, лакофарбова), Костянтинівці, Маріуполі (ультрамариновий зав.). Тоді ж вступив у дію завод анілінових барвників у Рубіжнному. Всі ці заводи, значно поширені й розбудовані, працюють донині, а деякі з них (Рубіжанський, Донецький) належать до найбільших хімічних заводів в Україні.

Вартість всієї хімічної промисловості України на 1913 перевищувала 20 млн крб. золотом, що становило 10 % вартости хімічної промисловості Російської Імперії. За видами хімікатів продукція України 1913 становила (в млн т):

1917—1941 Редагувати

Воєнні дії першої світової війни та революція 1917 значно пошкодили підприємства хімічної промисловості в Україні. 1921 — 27-і pp. були добою реорганізації. У листопаді 1921 створено в Україні трест «Хімвугілля», який перейменовано 1922 на «Південхімтрест» (кілька хімічних фабрик України увійшли до всесоюзного тресту «Фосфатотук»). 1927 — 28 Україна давала 15,4 % всієї продукції хімічної промисловості СРСР, вартістю на 56,5 млн золотих крб. 1928 створено 'Комітет хімізації при Раді народних комісарів УРСР'; того ж року продукція хімічної промисловості досягла рівня 1914. За першої п'ятирічки плановано вкласти в хімічну промисловість УРСР 320 — 340 млн крб. Наголос робився на збільшення випуску мінеральних добрив для сільського господарства і продукції хімікатів воєнного призначення. Для цього побудовано ряд нових заводів: суперфосфатний у Костянтинівці, кіно-фотоплівки в Шостці, завод «Харпластмас» у Харкові та завод пластиків у Прилуці. З давніших значно поширено завод в Донецьку, Одесі, Вінниці.

З посиленням централізації і ліквідацією системи Вищої Ради Народного Господарства (1932) української хімічної промисловості підпала під керівництво новоствореного всесоюзного Наркомату важкої пром-сти в Москві. До нових підприємств того часу належить Горлівський комбінат (синтетичний аміак з коксового газу), Дніпропетровський галалітовий завод, лако-барвникові фабрики в Дніпропетровську і Гуляй-Полі, фабрика етеру в Києві, суриковий зав. у Кривому Розі (залізні піґменти) і перший в Україні зав. штучного віскозного шовку — «Київського».

З проєктів 3-ї п'ятирічки (1938 — 42) здійснено лише деякі новобудови: азотнотуковий зав. у Дніпродзержинську, Слов'янський новосодовий зав. та перші цехи Лисичанського хімкомбінату (зараз ПАТ Сєвєродонецьке об'єднання «Азот»). 1940 хімічної промисловості давала (в тис. т): мінеральних добрив — 1 012, сірчаної кислоти — 407, кальцинованої соди — 434, каустичної соди — 64, калійних добрив — 82, лаків — 45, фарб і барвників — 8, синтетичного волокна — 1,6; у продукції суперфосфатів УРСР здобула 1941 майже монопольне становище в СРСР. 1939 з Всесоюзного Наркомату важкої пром-сти виділено окремий наркомат Хімічної промисловості, і йому передано найважливіші укр. підприємства т. зв. первинної хімії. Швидке зростання X. п. видно зі збільшення її основних фондів (у млн крб): 1928 — 154, 1932 — 464, 1937 — 1270.

З 1944 Редагувати

Війна 1941 — 45 знову зруйнувала хімічної промисловості Її відбудова тривала довше, ніж ін. галузей пром-сті, бо одночасно з відбудовою доцільно було модернізувати технологію виробництва, зокрема з видобутку сірчаної кислоти, каустичної соди та калійних добрив. Довоєнного рівня у цих галузях досягнуто було в 1952 — 56 pp. Великий крок вперед зробила X. п. України в 1955 — 70-их pp., коли планувальні органи республіки мали змогу дещо більше керувати її розбудовою. За ці роки побудовано нові хім. підприємства: хім. реактивів у Шостці та Черкасах, бромовий зав. в Красноперекопську в Криму, хімічний комбінат у Сумах, завод у Львові, сірчаний хімічно-гірничий комбінат у Роздолі, завод фарб у Донецьку, завод штучного волокна в Черкасах, Чернігові й Сокалі, шинний завод у Дніпропетровську, хімічно-металургійний комбінат у Калуші, калійний комбінат у Стебнику, сірковий комбінат у Яворові. Одночасно на існуючих хімічних комбінатах Донбасу було побудовано нові цехи, які опановували нові види продукції, передусім пластмас та композитів. Разом з тим частка України в хімічній промисловості всього СРСР зросла з 10 % у 1913 до 21 % в 1940 і 23 % у 1970; у тому ч. продукція мінеральних добрив до 29 % СРСР, сірки — 64 %, сірчаної кислоти — до 18 %, синтетичних барвників — до 32 %, соди кальцинованної — до 25 %, соди каустичної — до 12 %, пластмас — до 25 %, отрутохімікатів — до 12 %, побутової хімії — до 33 %.

Значення хімічної промисловості зросло ще більше в 1970 — 80-х pp., коли було побудовано нові зав. синтетичного волокна в Житомирі, тонкого органічного синтезу в Івано-Франківську, новий шинний комбінат у Білій Церкві, зав. азотних добрив у Рівному, завод двоокису титану в Криму, виробництво капролактаму на Сєверодонецькому комбінаті та ін.

Випуск синтетичних волокон в Україні (в тис. т):

1950 1965 1970 1981
хімічні волокна 2,9 43,9 65,3 164,3
у тому ч.:
штучні волокна і нитки 2,9 20,3 23,3 61,1
синтетичні волокна і нитки — 23,6 41,9 103,2
штапельне волокно — 2,2 7,0 15,9

Випуск штучного волокна в УРСР становив 1975 19 % продукції СРСР, віскозних ниток — 37 %. Виріб штапельного волокна і целофану розпочато в 1974 — 80-их pp. Продукція пластмас, синтетичних смол та склопластиків наладнана в Україні відносно задовільно; тут працює близько 30 великих фабрик, побудованих переважно після 1950. Випуск карбамідних смол становив 1970 — 47 000 т, алькідних смол — 14 400 т, кремнієвих органічних сполук — 3 660 т.

У зв'язку зі збільшенням видобутку сірки в зах. обл. України змінилася структура вихідної сировини для виробу сірчаної кислоти (на 1975 у % до всієї сировини; в дужках — 1960): колчедан — 48,9 (66,9), елементарна сірка — 37,1 (16,8), похідні гази — 14,0 (16,3). Також у структурі вихідної сировини для виробу азотових хімікатів відбулися великі зміни: збільшення природного газу коштом коксового: 1965 коксовий газ становив 50,7 % вихідної сировини, природний газ — 49,3 %; відповідні числа на 1975: 23,9 % і 76,1 %.

Однією з найголовніших ділянок хімічної промисловості в Україні є мінеральні добрива. Продукцію (в тис. т) видно з таблиці:

1965 1970 1975 1981
Всі добрива 7312 11 541 18 265 21 146
у тому ч.:
фосфатні 2 777 3 761 6 302 7 844
азотні 3905 6810 10 840 12 513
калійні 630 959 1096 759

Наладнано також випуск метилового спирту, ацетальдегіду, винної (оцтової) кислоти, вініль-ацетатів, нітрону та різних емульсій, потрібних для виробу субститутів для одягу (штучна шкіра, штучні хутра, покриття для сидінь в автомобілях тощо). У секторі лаків і фарб введено в дію цехи, які почали продукувати прозорі лаки для покриття дерев'яних меблів, цехи, що продукують похідні алкідних смол; збільшено виробництво мумій та залізного сурика, ультрамаринових сполук. Бл. пол. продукції укр. лакофарбникової продукції вивозиться за межі УРСР, у тому ч. до багатьох ін. країн. У ділянці гербицидів укр. X. п. перейшла в 1970-их pp. на випуск безпечніших з екологічного та гігієнічного погляду й ефективніших продуктів (етеросульфонат, дихоральмочовина, трихлорацетат натрію, кельтан та ін.). Але продукція препаратів ДДТ та ДНОК все ще становить поважну частину гербицидів.

Частка укр. X. п. в продукції всього СРСР на 1965 рік становила — 70 %: всі мінеральні добрива — 21, сірчана кислота — 18, сода кальцинована — 64, отрутохімікати — 12, вироби побутової хімії (пластмаси, волокна й ін.) — 33. Зміна відбулася ще в тому, що в 1960-х pp. переважала в укр. X. п. первинна (велика) хімія, а в 70-их pp. різко підвищилася частка виробів вторинної хімії. Особливо гальмує зростання X. п. в Україні потреба скорочувати випуск тих хімікатів і синтетичних матеріалів, що виробляються на базі переробки нафти, а також вугілля.

X. п. належить до малотрудомістких ділянок важкої промисловости. Вона потребує коштовного устаткування, значної кількости джерел енергії, великої кількости хімічної первинної і допоміжної сировини, але порівняно невеликої чисельності робітників, зате з великим відсотком фахівців високої кваліфікації. На кінець 1973 укр. X. п. мала 19 170 спеціалістів з вищою та 36 000 з середньою спеціальною освітою, тобто 6,4 % і 4,5 % всіх працюючих у промисловості України. Питома вага X. п. в продукції всієї промисловості УРСР становить на 1975 — 80-і pp. незмінно 6,3 % (за вартістю продукції в оптових цінах 1975); частка виробів X. п. в структурі предметів споживання — 2,4 % всіх пром. товарів широкого вжитку.

Продукція хімічної промисловості України
Види продукції (в тис. т) 1913 1928 1940 1945 1950 1960 1970 1980
Мінеральні добрива 36 57 1012 136 1536 3853 11 541 19 739
Сірчана кислота 45 72 407 72 395 1311 2223 4507
Кальцинована сода 113 167 413 122 531 773 871 1077
Каустична сода 36 39 78 8 41 104 218 396,4
Лаки та фарби 10 — 55 — 93 205 400 1 100
Хімічне волокно — — 1,6 — 2,9 14,2 65,3 161,2
Отрутохімікати для сільського господарства — — — — — 7,0 34,6 84,4

Основні галузі хімічної промисловості Редагувати

Географія Редагувати

Більшість підприємств хімічної промисловості зосереджено у трьох районах: Придніпров'ї, Донбасі, Прикарпатті, тому ці райони найбільше екологічно забруднені. Зокрема, основними виробниками хімічної продукції в Україні є холдингова група OSTCHEM, до складу якої входять Черкаський «Азот», Концерн «Стирол» (Горлівка), Сєвєродонецький «Азот» та «Рівнеазот». Також великими виробниками хімічної продукції є Київхімволокно, Алчевський коксохімічний завод, Вінницяпобутхім, Дзержинський фенольний завод тощо.

Власність активів Редагувати

На початку 2011 Дмитро Фірташ придбав ВАТ «Азот» у харківського олігарха Олександра Ярославського. Вартість заводу не розголошується, однак відомо, що Ярославський прагнув отримати за «Азот» $800 млн і залишився задоволений результатом угоди. Дмитро Фірташ та пов'язані з ним структури зосередили у своїх руках виробництво 100 % селітри в Україні, 80 % карбаміду та 75 % аміаку.

Дмитро Фірташ — власник холдингу OSTCHEM (входить до складу фінансово-промислової групи «Group DF»), що об'єднує групу хімічних підприємств, які виробляють мінеральні добрива, органічні кислоти, діоксид титану, кальциновану соду, рідкий азот та інші хімічні продукти, контролює 4 з 6 українських виробництв азотних добрив. Фірташ впевнений, що консолідація українського хімпрому — це єдиний засіб для галузі бути конкурентною у світі. Зокрема, модернізація та консолідація підприємств хімічної промисловості дала змогу збільшити обсяги виробництва та вивести хімпром України на новий міжнародний рівень. Зараз OSTCHEM забезпечує 2,5 % світового споживання ІАС і 1,4 % світового споживання КАС (карбамідо-аміачної суміші).

Головний інвестор у хімічну промисловість України Дмитро Фірташ впевнений, що успіх України на глобальному титановому ринку залежить від того, наскільки швидко буде створений титановий холдинг. Дмитро Фірташ:

Я абсолютно не сумніваюся, що чим швидше буде створений вертикально-інтегрований титановий холдинг, тим краще для України


Поза зоною його впливу залишилися ВАТ «ДніпроАЗОТ», яким володіє Ігор Коломойський та Одеський припортовий завод (знаходиться у державній власності).

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 5 травня 2014. 
  2. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 5 червня 2014. 
  3. . Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014. 
  4. . Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014. 
  5. . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014. 
  6. «Олігарх всея селітри». «Український тиждень», № 9 (174) 4-10 березня 2011, стор. 7

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2015 Himi chna promislo vist Ukrayi ni himichna promislovist v mezhah Ukrayini Himichna promislovist Ukrayini Kolorami poznacheno riven rozvitku himichnoyi promislovosti u riznih oblastyah Ukrayini vid temnishogo do svitlishogo Duzhe visokij visokij serednij nizkij Dlya svogo rozvitku maye micnu sirovinnu bazu vlasne himichnu sirovinu sirka soli fosforiti vidhodi vid inshih galuzej promislovosti a takozh naftu vugillya prirodnij gaz Zmist 1 Istoriya 1 1 Do 1917 1 2 1917 1941 1 3 Z 1944 2 Osnovni galuzi himichnoyi promislovosti 3 Geografiya 4 Vlasnist aktiviv 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiDo 1917 Redaguvati Pochatki himichnoyi promislovosti buli pokladeni v Ukrayini u 18 st koli rozvinulosya virobnictvo strilnogo porohu Pravda 1764 Moskovskij senat boyachisya povstannya kozakiv nakazav rozmontuvali vsi porohovi zavodi v Ukrayini ale 1777 yih vidnovili i vzhe v 1790 95 pp odin lishe zavod u Shostci pokrivav polovinu popitu na poroh vsiyeyi Rosijskoyi Imperiyi Produkciya porohu u nevelikih kilkostyah bula naladnana v inshih miscevostyah Ukrayini u tomu chisli j u Lvovi Vidoma bula v Ukrayini takozh produkciya selitri amoniyevoyi ale v 19 st vona zovsim zanepala Do rannih pidpriyemstv himichnoyi promislovosti v Ukrayini nalezhit fabrika midnogo kuporosu v Putivli 1743 Odniyeyu zi starovinnih galuzej himichnoyi promislovosti v Ukrayini ye virobnictvo lakiv i barvnikiv Farbi j emali vigotovlyali v Ukrayini she za Kiyivskoyi Rusi 11 12 st spochatku virobnictvo bazuvalosya na pererobci sirih materialiv ta roslin piznishe z 14 st pochali vzhivati prirodni smoli i bitumi Pershimi producentami farb buli v Ukrayini gonchari a takozh monastiri Mihajlivskij u Kiyevi u 14 18 st kustari Pershimi velikimi firmami lakofarbovoyi promislovosti buv zavod v Odesi z 1856 dali zav u Harkovi 1857 Kiyevi 1860 Poltavi zav olov yanih bilil 1870 pri kinci 19 st zbudovano lakofarbovi zavod u Lvovi j Harkovi 1910 14 lakofarbova promislovist bula vinyatkovo dobre rozvinenoyu galuzzyu himichnoyi promislovosti v Ukrayini Yak i v inshih galuzyah narodnogo gospodarstva carskoyi Rosiyi na pochatku rozvitku himichnoyi promislovosti v Ukrayini veliku rol vidigravav zakordonnij kapital Tak odnim z pershih promislovih zakladiv himichnoyi promislovosti buv zavod Shulce v s Ivanivka na Harkivshini z 1843 sho pochav viroblyati sirchanu kislotu Menshi zavodi buli v Kiyevi j na Chernigivshini Do duzhe davnih galuzej himichnoyi promislovosti Ukrayini nalezhit solyana promislovist Lishe v 1913 16 pp pochalasya pererobka soli kaliyu v Kalushi Galichina Cyu pererobku poshireno pislya pershoyi svitovoyi vijni na Stebnik yakij u 1922 32 ih pp postachav dlya silskogo gospodarstva zahidnih zemel kayinit Produkciya sodi pochalasya v Ukrayini pid kin 19 st div Sodova promislovist U 1870 ih pp rozvinulasya koksohimichna promislovist Centrom virobnictva sirnikiv z 1850 ih pp buv Lviv zgodom i Chernigivshina Na pochatku 20 st pochalasya v Ukrayini produkciya kauchukovih virobiv pershij zavod z uvagi na potrebi vijni zbudovano v Kiyevi 1915 naladnano vipusk deyakih himichnih rechovin na zavodi Koksobenzol u Donbasi a 1916 17 pobudovano zavod sintetichnoyi azotnoyi kisloti v Yuzivci teper Doneck ta na sodovomu zavodu v Slov yanskomu zaraz Slov yansk Himichni fabriki pobudovano takozh v Odesi superfosfatna lakofarbova Kostyantinivci Mariupoli ultramarinovij zav Todi zh vstupiv u diyu zavod anilinovih barvnikiv u Rubizhnnomu Vsi ci zavodi znachno poshireni j rozbudovani pracyuyut donini a deyaki z nih Rubizhanskij Doneckij nalezhat do najbilshih himichnih zavodiv v Ukrayini Vartist vsiyeyi himichnoyi promislovosti Ukrayini na 1913 perevishuvala 20 mln krb zolotom sho stanovilo 10 vartosti himichnoyi promislovosti Rosijskoyi Imperiyi Za vidami himikativ produkciya Ukrayini 1913 stanovila v mln t Pervinni himikati kam yanovugilna smola 38 6 25 ova amiachna voda 16 1 Vtorinni produkti sirchanokislij amonij 13 5 vazhki mastila 10 9 pek 12 61917 1941 Redaguvati Voyenni diyi pershoyi svitovoyi vijni ta revolyuciya 1917 znachno poshkodili pidpriyemstva himichnoyi promislovosti v Ukrayini 1921 27 i pp buli doboyu reorganizaciyi U listopadi 1921 stvoreno v Ukrayini trest Himvugillya yakij perejmenovano 1922 na Pivdenhimtrest kilka himichnih fabrik Ukrayini uvijshli do vsesoyuznogo trestu Fosfatotuk 1927 28 Ukrayina davala 15 4 vsiyeyi produkciyi himichnoyi promislovosti SRSR vartistyu na 56 5 mln zolotih krb 1928 stvoreno Komitet himizaciyi pri Radi narodnih komisariv URSR togo zh roku produkciya himichnoyi promislovosti dosyagla rivnya 1914 Za pershoyi p yatirichki planovano vklasti v himichnu promislovist URSR 320 340 mln krb Nagolos robivsya na zbilshennya vipusku mineralnih dobriv dlya silskogo gospodarstva i produkciyi himikativ voyennogo priznachennya Dlya cogo pobudovano ryad novih zavodiv superfosfatnij u Kostyantinivci kino fotoplivki v Shostci zavod Harplastmas u Harkovi ta zavod plastikiv u Priluci Z davnishih znachno poshireno zavod v Donecku Odesi Vinnici Z posilennyam centralizaciyi i likvidaciyeyu sistemi Vishoyi Radi Narodnogo Gospodarstva 1932 ukrayinskoyi himichnoyi promislovosti pidpala pid kerivnictvo novostvorenogo vsesoyuznogo Narkomatu vazhkoyi prom sti v Moskvi Do novih pidpriyemstv togo chasu nalezhit Gorlivskij kombinat sintetichnij amiak z koksovogo gazu Dnipropetrovskij galalitovij zavod lako barvnikovi fabriki v Dnipropetrovsku i Gulyaj Poli fabrika eteru v Kiyevi surikovij zav u Krivomu Rozi zalizni pigmenti i pershij v Ukrayini zav shtuchnogo viskoznogo shovku Kiyivskogo Z proyektiv 3 yi p yatirichki 1938 42 zdijsneno lishe deyaki novobudovi azotnotukovij zav u Dniprodzerzhinsku Slov yanskij novosodovij zav ta pershi cehi Lisichanskogo himkombinatu zaraz PAT Syevyerodonecke ob yednannya Azot 1940 himichnoyi promislovosti davala v tis t mineralnih dobriv 1 012 sirchanoyi kisloti 407 kalcinovanoyi sodi 434 kaustichnoyi sodi 64 kalijnih dobriv 82 lakiv 45 farb i barvnikiv 8 sintetichnogo volokna 1 6 u produkciyi superfosfativ URSR zdobula 1941 majzhe monopolne stanovishe v SRSR 1939 z Vsesoyuznogo Narkomatu vazhkoyi prom sti vidileno okremij narkomat Himichnoyi promislovosti i jomu peredano najvazhlivishi ukr pidpriyemstva t zv pervinnoyi himiyi Shvidke zrostannya X p vidno zi zbilshennya yiyi osnovnih fondiv u mln krb 1928 154 1932 464 1937 1270 Z 1944 Redaguvati Vijna 1941 45 znovu zrujnuvala himichnoyi promislovosti Yiyi vidbudova trivala dovshe nizh in galuzej prom sti bo odnochasno z vidbudovoyu docilno bulo modernizuvati tehnologiyu virobnictva zokrema z vidobutku sirchanoyi kisloti kaustichnoyi sodi ta kalijnih dobriv Dovoyennogo rivnya u cih galuzyah dosyagnuto bulo v 1952 56 pp Velikij krok vpered zrobila X p Ukrayini v 1955 70 ih pp koli planuvalni organi respubliki mali zmogu desho bilshe keruvati yiyi rozbudovoyu Za ci roki pobudovano novi him pidpriyemstva him reaktiviv u Shostci ta Cherkasah bromovij zav v Krasnoperekopsku v Krimu himichnij kombinat u Sumah zavod u Lvovi sirchanij himichno girnichij kombinat u Rozdoli zavod farb u Donecku zavod shtuchnogo volokna v Cherkasah Chernigovi j Sokali shinnij zavod u Dnipropetrovsku himichno metalurgijnij kombinat u Kalushi kalijnij kombinat u Stebniku sirkovij kombinat u Yavorovi Odnochasno na isnuyuchih himichnih kombinatah Donbasu bulo pobudovano novi cehi yaki opanovuvali novi vidi produkciyi peredusim plastmas ta kompozitiv Razom z tim chastka Ukrayini v himichnij promislovosti vsogo SRSR zrosla z 10 u 1913 do 21 v 1940 i 23 u 1970 u tomu ch produkciya mineralnih dobriv do 29 SRSR sirki 64 sirchanoyi kisloti do 18 sintetichnih barvnikiv do 32 sodi kalcinovannoyi do 25 sodi kaustichnoyi do 12 plastmas do 25 otrutohimikativ do 12 pobutovoyi himiyi do 33 Znachennya himichnoyi promislovosti zroslo she bilshe v 1970 80 h pp koli bulo pobudovano novi zav sintetichnogo volokna v Zhitomiri tonkogo organichnogo sintezu v Ivano Frankivsku novij shinnij kombinat u Bilij Cerkvi zav azotnih dobriv u Rivnomu zavod dvookisu titanu v Krimu virobnictvo kaprolaktamu na Syeverodoneckomu kombinati ta in Vipusk sintetichnih volokon v Ukrayini v tis t 1950 1965 1970 1981himichni volokna 2 9 43 9 65 3 164 3u tomu ch shtuchni volokna i nitki 2 9 20 3 23 3 61 1sintetichni volokna i nitki 23 6 41 9 103 2shtapelne volokno 2 2 7 0 15 9Vipusk shtuchnogo volokna v URSR stanoviv 1975 19 produkciyi SRSR viskoznih nitok 37 Virib shtapelnogo volokna i celofanu rozpochato v 1974 80 ih pp Produkciya plastmas sintetichnih smol ta skloplastikiv naladnana v Ukrayini vidnosno zadovilno tut pracyuye blizko 30 velikih fabrik pobudovanih perevazhno pislya 1950 Vipusk karbamidnih smol stanoviv 1970 47 000 t alkidnih smol 14 400 t kremniyevih organichnih spoluk 3 660 t U zv yazku zi zbilshennyam vidobutku sirki v zah obl Ukrayini zminilasya struktura vihidnoyi sirovini dlya virobu sirchanoyi kisloti na 1975 u do vsiyeyi sirovini v duzhkah 1960 kolchedan 48 9 66 9 elementarna sirka 37 1 16 8 pohidni gazi 14 0 16 3 Takozh u strukturi vihidnoyi sirovini dlya virobu azotovih himikativ vidbulisya veliki zmini zbilshennya prirodnogo gazu koshtom koksovogo 1965 koksovij gaz stanoviv 50 7 vihidnoyi sirovini prirodnij gaz 49 3 vidpovidni chisla na 1975 23 9 i 76 1 Odniyeyu z najgolovnishih dilyanok himichnoyi promislovosti v Ukrayini ye mineralni dobriva Produkciyu v tis t vidno z tablici 1965 1970 1975 1981Vsi dobriva 7312 11 541 18 265 21 146u tomu ch fosfatni 2 777 3 761 6 302 7 844azotni 3905 6810 10 840 12 513kalijni 630 959 1096 759Naladnano takozh vipusk metilovogo spirtu acetaldegidu vinnoyi octovoyi kisloti vinil acetativ nitronu ta riznih emulsij potribnih dlya virobu substitutiv dlya odyagu shtuchna shkira shtuchni hutra pokrittya dlya sidin v avtomobilyah tosho U sektori lakiv i farb vvedeno v diyu cehi yaki pochali produkuvati prozori laki dlya pokrittya derev yanih mebliv cehi sho produkuyut pohidni alkidnih smol zbilsheno virobnictvo mumij ta zaliznogo surika ultramarinovih spoluk Bl pol produkciyi ukr lakofarbnikovoyi produkciyi vivozitsya za mezhi URSR u tomu ch do bagatoh in krayin U dilyanci gerbicidiv ukr X p perejshla v 1970 ih pp na vipusk bezpechnishih z ekologichnogo ta gigiyenichnogo poglyadu j efektivnishih produktiv eterosulfonat dihoralmochovina trihloracetat natriyu keltan ta in Ale produkciya preparativ DDT ta DNOK vse she stanovit povazhnu chastinu gerbicidiv Chastka ukr X p v produkciyi vsogo SRSR na 1965 rik stanovila 70 vsi mineralni dobriva 21 sirchana kislota 18 soda kalcinovana 64 otrutohimikati 12 virobi pobutovoyi himiyi plastmasi volokna j in 33 Zmina vidbulasya she v tomu sho v 1960 h pp perevazhala v ukr X p pervinna velika himiya a v 70 ih pp rizko pidvishilasya chastka virobiv vtorinnoyi himiyi Osoblivo galmuye zrostannya X p v Ukrayini potreba skorochuvati vipusk tih himikativ i sintetichnih materialiv sho viroblyayutsya na bazi pererobki nafti a takozh vugillya X p nalezhit do malotrudomistkih dilyanok vazhkoyi promislovosti Vona potrebuye koshtovnogo ustatkuvannya znachnoyi kilkosti dzherel energiyi velikoyi kilkosti himichnoyi pervinnoyi i dopomizhnoyi sirovini ale porivnyano nevelikoyi chiselnosti robitnikiv zate z velikim vidsotkom fahivciv visokoyi kvalifikaciyi Na kinec 1973 ukr X p mala 19 170 specialistiv z vishoyu ta 36 000 z serednoyu specialnoyu osvitoyu tobto 6 4 i 4 5 vsih pracyuyuchih u promislovosti Ukrayini Pitoma vaga X p v produkciyi vsiyeyi promislovosti URSR stanovit na 1975 80 i pp nezminno 6 3 za vartistyu produkciyi v optovih cinah 1975 chastka virobiv X p v strukturi predmetiv spozhivannya 2 4 vsih prom tovariv shirokogo vzhitku Produkciya himichnoyi promislovosti Ukrayini Vidi produkciyi v tis t 1913 1928 1940 1945 1950 1960 1970 1980Mineralni dobriva 36 57 1012 136 1536 3853 11 541 19 739Sirchana kislota 45 72 407 72 395 1311 2223 4507Kalcinovana soda 113 167 413 122 531 773 871 1077Kaustichna soda 36 39 78 8 41 104 218 396 4Laki ta farbi 10 55 93 205 400 1 100Himichne volokno 1 6 2 9 14 2 65 3 161 2Otrutohimikati dlya silskogo gospodarstva 7 0 34 6 84 4Osnovni galuzi himichnoyi promislovosti RedaguvatiGirnicha himiya zajmayetsya vidobutkom prirodnoyi himichnoyi sirovini kalijni soli Kalush Stebnik kam yana sil Slov yansk Bahmut Solotvine Sivash sirka Yavoriv Novij Rozdil fosforiti Serednye Pridnistrov ya ozokerit Borislav Tomu mozhna vidiliti tri rajoni girnichoyi himiyi Donbas Prikarpattya Prisivashshya Osnovna himiya viroblyaye kisloti mineralni dobriva sodu ta inshe kalijni dobriva virobnictvo tyazhiye do sirovini vidobutku kalijnih dobriv Kalush Stebnik azotni virobnictvo tyazhiye do koksohimichnih i metalurgijnih pidpriyemstv gazoprovodiv Centri Syevyerodoneck Gorlivka Kam yanske Cherkasi Rivne fosfatni virobnictvo tyazhiye do spozhivacha Centri Vinnicya Sumi Odesa soda virobnictvo tyazhiye do sirovini do kuhonnoyi soli Donbas Krim sirchana kislota sirovinoyu ye sirka Prikarpattya ta sirchisti gazi metalurgijnih pidpriyemstv Centri Sumi Vinnicya Syevyerodoneck Odesa Gorlivka Himiya organichnogo sintezu rozvivayetsya na osnovi pererobki nafti gazu vugillya Oriyentuyetsya na sirovinu elektroenergiyu vodu plastmasi Doneck Zaporizhzhya Syevyerodoneck Luck himichni volokna Kiyiv Cherkasi Chernigiv laki i farbi Kiyiv Lviv Odesa Harkiv Chernivci Dnipropetrovsk Farmacevtichna liki i mikrobiologichna vitamini dobavki promislovist oriyentuyutsya na spozhivacha rozmishena u takih mistah Kiyiv Harkiv Gorlivka Odesa Lviv Himvolokno viroblyayut u Kiyevi Syevyerodonecku Cherkasah Zhitomiri Virobnictvo kinofotoplivki zoseredzheno u Shostci Geografiya RedaguvatiBilshist pidpriyemstv himichnoyi promislovosti zoseredzheno u troh rajonah Pridniprov yi Donbasi Prikarpatti tomu ci rajoni najbilshe ekologichno zabrudneni Zokrema osnovnimi virobnikami himichnoyi produkciyi v Ukrayini ye holdingova grupa OSTCHEM do skladu yakoyi vhodyat Cherkaskij Azot Koncern Stirol Gorlivka Syevyerodoneckij Azot ta Rivneazot Takozh velikimi virobnikami himichnoyi produkciyi ye Kiyivhimvolokno Alchevskij koksohimichnij zavod Vinnicyapobuthim Dzerzhinskij fenolnij zavod tosho Vlasnist aktiviv RedaguvatiNa pochatku 2011 Dmitro Firtash pridbav VAT Azot u harkivskogo oligarha Oleksandra Yaroslavskogo Vartist zavodu ne rozgoloshuyetsya odnak vidomo sho Yaroslavskij pragnuv otrimati za Azot 800 mln i zalishivsya zadovolenij rezultatom ugodi Dmitro Firtash ta pov yazani z nim strukturi zoseredili u svoyih rukah virobnictvo 100 selitri v Ukrayini 80 karbamidu ta 75 amiaku Dmitro Firtash vlasnik holdingu OSTCHEM vhodit do skladu finansovo promislovoyi grupi Group DF sho ob yednuye grupu himichnih pidpriyemstv yaki viroblyayut mineralni dobriva organichni kisloti dioksid titanu kalcinovanu sodu ridkij azot ta inshi himichni produkti kontrolyuye 4 z 6 ukrayinskih virobnictv azotnih dobriv Firtash vpevnenij sho konsolidaciya ukrayinskogo himpromu ce yedinij zasib dlya galuzi buti konkurentnoyu u sviti 1 Zokrema modernizaciya ta konsolidaciya pidpriyemstv himichnoyi promislovosti dala zmogu zbilshiti obsyagi virobnictva ta vivesti himprom Ukrayini na novij mizhnarodnij riven 2 3 4 Zaraz OSTCHEM zabezpechuye 2 5 svitovogo spozhivannya IAS i 1 4 svitovogo spozhivannya KAS karbamido amiachnoyi sumishi Golovnij investor u himichnu promislovist Ukrayini Dmitro Firtash vpevnenij sho uspih Ukrayini na globalnomu titanovomu rinku zalezhit vid togo naskilki shvidko bude stvorenij titanovij holding 5 Dmitro Firtash nbsp Ya absolyutno ne sumnivayusya sho chim shvidshe bude stvorenij vertikalno integrovanij titanovij holding tim krashe dlya Ukrayini nbsp Poza zonoyu jogo vplivu zalishilisya VAT DniproAZOT yakim volodiye Igor Kolomojskij ta Odeskij priportovij zavod znahoditsya u derzhavnij vlasnosti 6 Primitki Redaguvati Konsolidaciya himichnoyi galuzi zaporuka uspihu u svitovij konkurenciyi Arhiv originalu za 5 travnya 2014 Procitovano 5 travnya 2014 Predpriyatiya OSTCHEM narashivayut proizvodstva Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 5 chervnya 2014 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 chervnya 2014 Procitovano 5 chervnya 2014 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 chervnya 2014 Procitovano 5 chervnya 2014 Dmitro Firtash Yaksho mi hochemo buti gravcem na titanovomu rinku mi povinni trimati poziciyu Chim shvidshe bude stvorenij vertikalno integrovanij titanovij holding tim krashe dlya Ukrayini Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 18 serpnya 2014 Oligarh vseya selitri Ukrayinskij tizhden 9 174 4 10 bereznya 2011 stor 7Posilannya RedaguvatiZa sim misyaciv potochnogo roku himichna promislovist Ukrayini zrosla majzhe na 34 http uprom info Nacionalnij promislovij portal 17 veresnya 2018 Arhiv originalu za 17 veresnya 2018 Procitovano 17 veresnya 2018 V Odeskij oblasti vidkrivsya novij zavod z virobnictva ridkih dobriv http uprom info Nacionalnij promislovij portal 19 veresnya 2018 Arhiv originalu za 19 veresnya 2018 Procitovano 18 veresnya 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Himichna promislovist Ukrayini amp oldid 39553004