www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фоменко Петро Наумович Петро Наумович Фоменко нар 13 липня 1932 Москва Російська РФСР СРСР пом 9 серпня 2012 Москва Росі

Фоменко Петро Наумович

Петро Наумович Фоменко (нар. 13 липня 1932, Москва, Російська РФСР, СРСР — пом. 9 серпня 2012, Москва, Росія) — радянський і російський режисер театру і кіно, педагог, художній керівник Московського театру «Майстерня Петра Фоменка». Створив шістдесят вистав у театрах Москви, Санкт-Петербурга, Тбілісі, Вроцлава, Зальцбурга і Парижа.

Фоменко Петро Наумович
Народився 13 липня 1932(1932-07-13)
Москва, СРСР
Помер 9 серпня 2012(2012-08-09) (80 років)
Москва, Росія
Поховання
Ваганьковське кладовище : 

Країна  СРСР
 Росія
Діяльність кінорежисер, театральний режисер, сценарист
Галузь постановкаd і кінорежисураd
Alma mater Московський педагогічний державний університет і Російський університет театрального мистецтва
Знання мов російська
Заклад ЛТК, МАДТ імені В. В. Маяковського, МАДТ імені Є. Б. Вахтангова, Московський театр «Майстерня Петра Фоменка»
Членство СК СРСР
Роки активності 1958 — 2012
Нагороди



Чайка[d]

IMDb ID 0284440
Сайт fomenko.theatre.ru/foma
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фоменко.

Для режисерської манери Фоменко характерні багата фантазія і парадоксальність мислення, побудова вистави за принципом іронічного зіставлення контрастних епізодів; його роботи яскраво театральні й музичні, відрізняються блискучими акторськими ансамблями.

У ряді спектаклів кінця 1970-х — початку 1980-х років Фоменко експериментував у жанрі трагічного гротеску.

Телевізійним виставам режисера властиві поглиблений психологізм, точне проходження авторської ідеї та стилю.

Біографія ред.

Петро Фоменко народився 13 липня 1932 року в Москві. Закінчив московську школу № 9. Захоплювався футболом: суперником по дворових іграх на той час був майбутній знаменитий футболіст Анатолій Ільїн, а в молодших класах навчався з Адамасом Голодцом ; грав в теніс, хокей з м'ячем, хокей з шайбою.

Школяру Петру Фоменко любов до театру, музики прищепила мама. За пізнішим визнанням, до театру він прийшов саме через музику. Закінчив музично-педагогічний інститут ім. Гнесіних, училище М. М. Іпполітова-Іванова по класу скрипки.

Вступив до Школи-студії МХАТ, де швидко став для консервативних викладачів-академіків осередком всього, що «глибоко протипоказано великої школі російського театру». З обдарованим «ізгоєм», незважаючи ні на що, продовжував займатися Борис Вершилов (учень Євгена Вахтангова). Проте, Фоменко був відрахований «за хуліганство» з третього курсу в 1953 році.

Вступив до Московського державного педагігчного інституту імені В. І. Леніна (філологічний факультет), який закінчив заочно в 1955 році. Тут Петро Фоменко потоваришував з Юрієм Візбором, Юлієм Кімом, Юрієм Ковалем. Режисував знамениті «капусники», робив спроби перших серйозних постановок, зокрема, репетирував «Кам'яного гостя» Олександра Пушкіна.

Паралельно навчався на режисерському факультеті ГІТІСу (курс Миколи Горчакова, серед педагогів Андрій Гончаров, Микола Петров), який закінчив у 1961 році. Перший спектакль поставив в 1958 році.

Поставлений Петром Фоменко в 1966 році в Театрі ім. Маяковського спектакль «Смерть Тарєлкіна» був заборонений після п'ятдесяти показів. Театральною легендою став спектакль «Нова Містерія-Буф» в Театрі ім. Лєнсовета (1967), не допущений до прем'єри. Про це виставі Фоменко розповідав: "Після першого ж перегляду в театрі ім. Лєнсовета до мене підійшли два чудових ленінградських критика, Ісаак Шнейдерман та Раїса Беньяш, і сказали: «Молода людина, у вас багато речей з собою? Візьміть речі і їдьте». Речей було небагато, але я не послухався, і спектакль здавали ще чотири рази. Ігор Петрович Владимиров схуд в ці дні, зблід, бо це все йому, звичайно, було важко… Потім прийшов Микола Акімов як головний експерт… Він сказав: «Я не люблю Маяковського, але те, що я побачив, — це не Маяковський». З останньої шостої здачі вигнали всіх глядачів, перевіряли, чи немає людей під кріслами… "

У цей час Петро Фоменко жив без постійної роботи, перебиваючись випадковими заробітками на телебаченні, в провінційних театрах, драмгуртку і навіть приватною практикою філолога. До цього ж періоду (1968—1969 роки) відноситься робота в студентській театральній студії МГУ на Ленінських горах, де він після постановки вистав «Вечір Михайла Свєтлова» і «Тетянин день» приступив до репетицій «Носорогів» Іонеско, але репетиції були припинені за розпорядженням МГК КПРС.

Не знайшовши роботи в Москві, він поїхав до Тбілісі, де два сезони працював в Тбіліському театрі ім. О. С. Грибоєдова.

З 1972 по 1981 роки працює в Ленінградському Театрі Комедії (з 1977 р. — головний режисер), звідки пішов після давно назрілого ідеологічного конфлікту з обкомом КПРС під керівництвом Григорія Романова.

Повертається до Москви: з 1982 року режисер у Театрі імені В. В. Маяковського, з 1989 року — в Театрі імені Є. Б. Вахтангова.

З 1981 року починає викладати в ГІТІСі на запрошення свого вчителя, Андрія Олександровича Гончарова (спочатку як педагог в майстерні Оскара Ремеза).

У 1992 році отримує звання професора РАТІ.

У 2000 році викладав в Паризькій консерваторії, потім ставив спектаклі в Комеді Франсез (2003), а в 2005 році на Чеховському фестивалі в Москві був показаний спектакль поставлений Фоменко на акторів трупи Comédie-Française «Ліс» Островського

У 2001 році випустив останній курс студентів. У 2003 році залишив кафедру режисури в РАТІ (ГИТИС) і пішов з офіційною театральної педагогіки, якій віддав понад двадцять років життя.

Файл:Могила П.Н. Фоменко.jpg
Могила П. Н. Фоменко на Ваганьковському кладовищі в Москві

Серед учнів Фоменко — режисери Сергій Женовач, Іван Поповськіи, Олег Рибкін, Олена Невєжина, Володимир Єпіфанцев, Міндаугас Карбаускіс, Сергій Пускепаліс, Олексій Бураго, Микола Дручек ; актори Ігор Угольников, Галина Тюніна, сестри Поліна та Ксенія Кутєпова, Мадлен Джабраїлова, Поліна Агурєєва, Тагір Рахімов, Андрій Казаков, Кирило Пирогов, Ілля Любимов, Євген Циганов, Інга Оболдіна.

Помер 9 серпня 2012 року в Москві, в клініці Чазова, від набряку легенів. Похований 13 серпня на Ваганьковському кладовищі Москви.

Особисте життя ред.

  • Перша дружина — художник-постановник Лалі Бадрідзе.
  • Друга дружина (вдова) — актриса Майя Тупикова.

У Фоменко залишився позашлюбний син Андрюс, народжений литовської письменницею і театральним критиком Аудроне Гірдзіяускайте.

Відгуки ред.

Петро Наумович — це якась стихія, якесь явище природи, якась природна аномалія. У Петра Наумовича дуже сильний лицедійський, непередбачуваний початок. Він дивно парадоксально мислить, блискуче володіє інтонацією, тільки йому одному відомою, одному йому властивою. Він парадоксальний сам по собі. Не випадково у нього улюблені слова — «але» і «хоча». І відразу весь сенс перевертається. Він великий лицедій і провокатор. Фоменко любить підривати ситуацію, непередбачувано її розгортати, і в цьому він завжди живий, рухливий, цікавий.

— Сергей Женовач

Роботи в театрі ред.

Московський драматичний театр (Театр на Малій Бронній) ред.

Ленінградський театр комедії (1972 — 1981) ред.

Московський академічний театр імені Володимира Маяковського ред.

Державний академічний театр імені Є. Вахтангова ред.

Майстерня Петра Фоменко в ГІТІС-РАТІ (1981—1996) ред.

Московський театр «Майстерня Петра Фоменка» (1993—2012) ред.

Постановки в інших театрах ред.

Фільмографія ред.

Режисер ред.

Сценарист ред.

Актор ред.

Роботи на телебаченні ред.

Центральне телебачення (1967 — 1991) ред.

  • 1966 — «Новели» за Доротою Паркер
  • 1967 — Новели про Ходжу Насреддіна
  • 1969 — Пікова дама за Олександром Пушкіним
  • 1969 — «Михайло Кольцов»
  • 1971 — Сімейне щастя за Левом Толстим
  • 1973 — Дитинство. Отроцтво. Юність за Левом Толстим
  • 1981 — Любов Ярова за К. А. Треньовим (разом з Аліною Казьміною)
  • 1981 — Повести Белкина. Выстрел за Олександром Пушкіним (разом з Лідією Ішимбаєвою)
  • 1983 — Цей милий старий будинок за О. М. Арбузовим
  • 1984 — Заметіль за Олександром Пушкіним
  • 1987 — Пікова дама за Олександром Пушкіним
  • 1991 — Трунар за Олександром Пушкіним
  • 2001 — Таня-Таня за О. Мухіною
  • 2003 — Одне абсолютно щасливе село за Б. Б. Вахтіним
  • 2004 — Воіки і вівці за Олександром Островським
  • 2012 — Триптих за Олександром Пушкіним

Школа Петра Фоменка ред.

За роки викладання в ГІТІСі Петро Фоменко випустив чотири курси студентів, серед яких відомі режисери та актори: Сергій Женовач, Іван Поповські, Олег Рибкін, Олена Невежина, Володимир Епіфанцев, Міндаугас Карбаускіс, Сергій Пускепаліс, Микола ДРУЧЕК, Марина Глухівська, сестри Ксенія і Поліна Кутепова, Поліна Агуреева, Максим Литовченко, Андрій Казаков, Олексій Бураго і інші.

Відгуки ред.

Він домагається свого, ніколи не пригнічуючи при цьому артиста. Тому що його режисура замішана на любові до цих артистів. За ним — як за кам'яною стіною. Він ніколи не дозволить собі забороненого прийому (будь то придушення, приниження або страх) заради досягнення результату. Тому що миттєвий результат йому, за великим рахунком, не має значення. Ми всі привчені до того, що провал може бути корисний, а до успіху треба ставитися скептично. Можна домогтися результату насильством, але це спрацює на кілька вистав. А потім страх і образа забудуться, а далі що? Його ж вистави йдуть десять років і більше. Він вчить нас кожен раз знаходити якийсь новий інтерес.

— Рустем Юскаєв

Визнання і нагороди ред.

  • Золота медаль імені А. Д. Попова (1978) — за виставу «Любов Ярова» К. А. Треньова.
  • Заслужений діяч культури Польщі (1979)
  • заслужений діяч мистецтв РРФСР (1987) — за заслуги в області радянського театрального мистецтва.
  • народний артист Російської Федерації (1993).
  • Міжнародна театральна премія імені К. С. Станіславського (1993).
  • премія фестивалю «Московські сезони», (сезон 1992—1993), за спектакль «Без вини винуваті».
  • приз московської критики «Цвях сезону», (сезон 1992—1993), за спектакль «Без вини винуваті».
  • Державна премія Російської Федерації (1994) — за виставу «Без вини винуваті» Олександра Островського;
  • Державна премія Російської Федерації (1997) — за створення театру «Майстерня П. Фоменко»;
  • Державна премія Російської Федерації (2001) — за спектаклі «Одна абсолютно щаслива село», «Сімейне щастя», "Війна і мир. Початок роману. Сцени".
  • премія «Золота маска» (1995, за спектакль «Чудовий рогоносець», 2002, за спектакль «Війна і мир. Початок роману» ; 2006, за спектакль «Три сестри»).
  • премія Станіславського (сезон 1995—1996, за спектакль «Пікова дама» ; сезон 1999—2000, за спектакль «Одна абсолютно щаслива село»).
  • премія " Кришталева Турандот " (1993) — за спектаклі «Без вини винуваті» і «Вовки і вівці» Олександра Островського; 1996 року, за спектакль «Пікова дама» Олександра Пушкіна.
  • премія імені Георгія Товстоногова (2001) — за видатний внесок у розвиток театрального мистецтва.
  • премія «Тріумф» (2001).
  • премія «Чайка» (2002), в почесній номінації «Патріарх».
  • премія Голови Спілки театральних діячів Російської Федерації (сезон 2002—2003)
  • премія Президента Російської Федерації в області літератури і мистецтва (2003) — за видатний творчий і науковий внесок в художню культуру Росії.
  • орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1996)
  • орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (2003)
  • орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (2007)
  • орден мистецтв і літератури (Франція) (2005)
  • Почесна грамота Уряду Москви (2002) — за великі творчі досягнення в розвитку театрального мистецтва і в зв'язку з 70-річчям від дня народження
  • глядацька премія «ЖЖивой театр» (2009) у номінації «Режисура: метри» за виставу «Безприданниця» за Олександром Островським
  • глядацька премія «ЖЖивой театр» (2010) в номінації «Режисура: метри» за виставу «Триптих» за Олександром Пушкіним

Відгуки ред.

До Петра Наумовича дуже пізно прийшло визнання. Пізно будується театр, все дуже-дуже пізно. Він і раніше ставив приголомшливі, дивовижні вистави, які перевертають наше уявлення про театр.

— Сергей Женовач, 2007

Список праць ред.

  • Фоменко П., Копылова Р. Приближаясь к Толстому // Телевидение и литература: Сб. ст / Сост. Е. В. Гальперина. — М. : Искусство, 1983. — 217 с. — 10000 прим.
  • Фоменко П. Он воспитал наш пламень… // Неистовый Андрей Гончаров / Гл. ред. и сост.: В. Я. Дубровский. — М. : АСТ-Пресс Книга, 2003. — С. 278—292. — 1500 прим. — ISBN 5-462-00062-6.

Бібліографія ред.

  • Пётр Наумович Фоменко: библиографический указатель / Сост. Ф. М. Крымко, И. А. Седова. Центральная науч. б-ка Союза театральных деятелей РФ. — М. : Московский художественный театр, 2007. — 141 с. — ISBN 5-9000-20-22-3.
  • Левитин М. О Петре Фоменко // Левитин М. Школа клоунов. — М. : АСТ, Зебра Е, ВКТ, 2008. — С. 343—349. — (Актёрская книга) — 3000 прим. — ISBN 978-5-17-050351-3.
  • Ряшенцев Ю. А песня-то была весёлая… // Знамя. — 2007. — № 10 (29 жовтня).
  • Смелянский А. М. Предлагаемые обстоятельства : Из жизни рус. театра второй половины XX в. — М. : Артист. Режиссёр. Театр, 1999. — [96] л. ил., портр., 350, [1] с. — ISBN 5-87334-038-2.
  • Смехов В. Б. Мои московские драмы и комедии // Смехов В. Театр моей памяти. — М. : Вагриус, 2001. — 448 с. — (Мой XX век) — 7000 прим. — ISBN 5-264-00599-0.
  • Колесова Н. Г. Коренева система // Ефект присутності. Інтерв'ю з легендою. — М.: Етерна, 2007. — 172—180. — 504 с. — 3000 екз. — ISBN 978-5-480-00136-5
  • Колесова Н. Г. Петро Фоменко. Енергія омани. — М.: РИПОЛ класик, 2014. — 352 с. — 2000 екз. — ISBN 978-5-386-07235-3

Примітки ред.

  1. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. Пётр Наумович Фоменко // Театр: Электронная энциклопедия : cD. — М. : Cordis & Media, 2003. — Т. 3: Драматический театр (29 жовтня).
  5. Позднее, студентом Школы-студии МХАТ, играл в футбол с Николаем Озеровым
  6. Дмитревская М. «Новая Мистерия-Буфф» Петра Фоменко // Петербургский театральный журнал. — СПб., 2003. — № 3 (33) (29 жовтня).
  7. Анна Орлова. Пётр Фоменко не дал французам заблудиться в «Лесу». — газета «Комсомольская правда», 2005. — 28 липня.
  8. Московский театр Мастерская П. Фоменко: Пётр Фоменко
  9. Телеканал «Культура». Ушёл из жизни мастер театрального хулиганства Пётр Фоменко[недоступне посилання]
  10. СКОНЧАЛСЯ РЕЖИССЁР ПЁТР ФОМЕНКО
  11. . Архів оригіналу за 14 серпня 2012. Процитовано 2 серпня 2021. 
  12. П. Фоменко похоронят на Ваганьковском кладбище
  13. Внебрачный сын Петра Фоменко приехал на похороны из Литвы
  14. ↑ Женовач, Сергей. Наумыч // Экран и сцена. — 2007. — № 28—29, июль. — С. 16.
  15. Руководителю «Мастерской Петра Фоменко» сегодня 75 лет. — «Правда.Ру», 2007. — 13 липня.
  16. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 25 червня 2010. 
  17. Заслуженные награды // Советская культура. — 1978. — № 17 от 24 февраля (29 жовтня). — С. 3.
  18. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 3 августа 1987 года
  19. Указ Президента Российской Федерации от 13 мая 1993 г. № 664 «О присвоении почётного звания «Народный артист Российской Федерации» Фоменко П. Н.» // Собрание законодательства Российской Федерации — 1993.
  20. Кретова Е., Минченок Д. Это многоликое божество театра… // Коммерсант-Daily. — 1993. — № 56 от 27 марта (29 жовтня). — С. 13.
  21. ↑ Без вины виноватые будут вознаграждены // Коммерсант-Daily. — 1993. — № 201 от 20 октября (29 жовтня). — С. 12. з джерела 4 березня 2016.
  22. Указ Президента Российской Федерации от 29 мая 1995 г. № 537 «О присуждении Государственных премий Российской Федерации в области литературы и искусства 1994 года» // Собрание законодательства Российской Федерации — 1995
  23. Указ Президента Российской Федерации от 6 июня 1998 г. № 657 «О присуждении Государственных премий Российской Федерации в области литературы и искусства 1997 года» // Собрание законодательства Российской Федерации — 1998
  24. Указ Президента Российской Федерации от 10 июня 2002 г. № 572 «О присуждении Государственных премий Российской Федерации в области литературы и искусства 2001 года» // Собрание законодательства Российской Федерации — 2002
  25. Номинанты и лауреаты (сезон 1993/1994). Золотая маска (рос.). АНО «Фестиваль «Золотая Маска»». 1995-03. Процитовано 6 травня 2009. 
  26. Лауреаты (сезон 2000/2001). Золотая маска (рос.). АНО «Фестиваль «Золотая Маска»». 2002-04. Процитовано 6 травня 2009. 
  27. . Золотая маска (рос.). АНО «Фестиваль «Золотая Маска»». 2006-04. Архів оригіналу за 15 березня 2007. Процитовано 8 травня 2009. 
  28. Лауреаты премии Станиславского за 1995—1996 годы
  29. Лауреаты премии Станиславского за 1999—2000 годы
  30. «Хрустальная Турандот» в номинации «Лучшая режиссёрская работа». Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 28 грудня 2012. 
  31. Иванова М. Именем Товстоногова // Коммерсантъ. — 2001. — № от 26 октября (29 жовтня). — С. 14.
  32. Крижевский А. Не все ещё сёстры с серьгами! // Независимая газета : газета. — 2001. — № от 5 декабря (29 октября). — С. 8.
  33. В МХАТе им. Чехова прошла церемония вручения театральной премии «Чайка». Культура (рос.). NEWSru.com. 26 грудня 2002. Процитовано 8 травня 2009. 
  34. Каминская, Наталья. (29 января-4 февраля 2004). Забили «Гвоздь сезона». Вручена премия СТД (рос.). Газета «Культура». Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 8 травня 2009. 
  35. Премии, учрежденные СТД РФ[недоступне посилання]
  36. Указ Президента Российской Федерации от 13 февраля 2004 г. № 194 «О присуждении премии Президента Российской Федерации в области литературы и искусства 2003 года» // Собрание законодательства Российской Федерации — 2004.
  37. Указ Президента Российской Федерации от 17 октября 1996 г. № 1448 «О награждении государственными наградами Российской Федерации артистов Государственного академического театра имени Евг.Вахтангова» // Собрание законодательства Российской Федерации — 1996.
  38. каз Президента Российской Федерации от 17 июня 2003 г. № 684 «О награждении орденом «За заслуги перед Отечеством» III степени Фоменко П. Н.» // Собрание законодательства Российской Федерации — 2003.
  39. Указ Президента Российской Федерации от 13 июля 2007 г. № 877 «О награждении орденом «За заслуги перед Отечеством» II степени Фоменко П. Н.» // Собрание законодательства Российской Федерации — 2007.
  40. Шимадина М. Свежий Командор: Пётр Фоменко стал кавалером французского ордена // Коммерсантъ. — 2005. — № 138 от 28 июля (29 жовтня). — С. 13.
  41. Распоряжение Правительства Москвы от 11 июля 2002 года № 1004-рп «О награждении Почётной грамотой Правительства Москвы»

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Petro Naumovich Fomenko nar 13 lipnya 1932 Moskva Rosijska RFSR SRSR pom 9 serpnya 2012 Moskva Rosiya radyanskij i rosijskij rezhiser teatru i kino pedagog hudozhnij kerivnik Moskovskogo teatru Majsternya Petra Fomenka Stvoriv shistdesyat vistav u teatrah Moskvi Sankt Peterburga Tbilisi Vroclava Zalcburga i Parizha Fomenko Petro NaumovichNarodivsya 13 lipnya 1932 1932 07 13 1 Moskva SRSRPomer 9 serpnya 2012 2012 08 09 2 1 80 rokiv Moskva RosiyaPohovannya Vagankovske kladovishe Krayina SRSR RosiyaDiyalnist kinorezhiser teatralnij rezhiser scenaristGaluz postanovkad 3 i kinorezhisurad 3 Alma mater Moskovskij pedagogichnij derzhavnij universitet i Rosijskij universitet teatralnogo mistectvaZnannya mov rosijska 2 3 Zaklad LTK MADT imeni V V Mayakovskogo MADT imeni Ye B Vahtangova Moskovskij teatr Majsternya Petra Fomenka Chlenstvo SK SRSRRoki aktivnosti 1958 2012Nagorodi Chajka d IMDb ID 0284440Sajt fomenko theatre ru foma Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fomenko Dlya rezhiserskoyi maneri Fomenko harakterni bagata fantaziya i paradoksalnist mislennya pobudova vistavi za principom ironichnogo zistavlennya kontrastnih epizodiv jogo roboti yaskravo teatralni j muzichni vidriznyayutsya bliskuchimi aktorskimi ansamblyami U ryadi spektakliv kincya 1970 h pochatku 1980 h rokiv Fomenko eksperimentuvav u zhanri tragichnogo grotesku Televizijnim vistavam rezhisera vlastivi pogliblenij psihologizm tochne prohodzhennya avtorskoyi ideyi ta stilyu 4 Zmist 1 Biografiya 2 Osobiste zhittya 2 1 Vidguki 3 Roboti v teatri 3 1 Moskovskij dramatichnij teatr Teatr na Malij Bronnij 3 2 Leningradskij teatr komediyi 1972 1981 3 3 Moskovskij akademichnij teatr imeni Volodimira Mayakovskogo 3 4 Derzhavnij akademichnij teatr imeni Ye Vahtangova 3 5 Majsternya Petra Fomenko v GITIS RATI 1981 1996 3 6 Moskovskij teatr Majsternya Petra Fomenka 1993 2012 3 7 Postanovki v inshih teatrah 4 Filmografiya 4 1 Rezhiser 4 2 Scenarist 4 3 Aktor 5 Roboti na telebachenni 5 1 Centralne telebachennya 1967 1991 6 Shkola Petra Fomenka 6 1 Vidguki 7 Viznannya i nagorodi 7 1 Vidguki 8 Spisok prac 9 Bibliografiya 10 Primitki 11 PosilannyaBiografiya red Petro Fomenko narodivsya 13 lipnya 1932 roku v Moskvi Zakinchiv moskovsku shkolu 9 Zahoplyuvavsya futbolom 5 supernikom po dvorovih igrah na toj chas buv majbutnij znamenitij futbolist Anatolij Ilyin a v molodshih klasah navchavsya z Adamasom Golodcom grav v tenis hokej z m yachem hokej z shajboyu Shkolyaru Petru Fomenko lyubov do teatru muziki prishepila mama Za piznishim viznannyam do teatru vin prijshov same cherez muziku Zakinchiv muzichno pedagogichnij institut im Gnesinih uchilishe M M Ippolitova Ivanova po klasu skripki Vstupiv do Shkoli studiyi MHAT de shvidko stav dlya konservativnih vikladachiv akademikiv oseredkom vsogo sho gliboko protipokazano velikoyi shkoli rosijskogo teatru Z obdarovanim izgoyem nezvazhayuchi ni na sho prodovzhuvav zajmatisya Boris Vershilov uchen Yevgena Vahtangova Prote Fomenko buv vidrahovanij za huliganstvo z tretogo kursu v 1953 roci Vstupiv do Moskovskogo derzhavnogo pedagigchnogo institutu imeni V I Lenina filologichnij fakultet yakij zakinchiv zaochno v 1955 roci Tut Petro Fomenko potovarishuvav z Yuriyem Vizborom Yuliyem Kimom Yuriyem Kovalem Rezhisuvav znameniti kapusniki robiv sprobi pershih serjoznih postanovok zokrema repetiruvav Kam yanogo gostya Oleksandra Pushkina Paralelno navchavsya na rezhiserskomu fakulteti GITISu kurs Mikoli Gorchakova sered pedagogiv Andrij Goncharov Mikola Petrov yakij zakinchiv u 1961 roci Pershij spektakl postaviv v 1958 roci Postavlenij Petrom Fomenko v 1966 roci v Teatri im Mayakovskogo spektakl Smert Taryelkina buv zaboronenij pislya p yatdesyati pokaziv Teatralnoyu legendoyu stav spektakl Nova Misteriya Buf v Teatri im Lyensoveta 1967 ne dopushenij do prem yeri Pro ce vistavi Fomenko rozpovidav Pislya pershogo zh pereglyadu v teatri im Lyensoveta do mene pidijshli dva chudovih leningradskih kritika Isaak Shnejderman ta Rayisa Benyash i skazali Moloda lyudina u vas bagato rechej z soboyu Vizmit rechi i yidte Rechej bulo nebagato ale ya ne posluhavsya i spektakl zdavali she chotiri razi Igor Petrovich Vladimirov shud v ci dni zblid bo ce vse jomu zvichajno bulo vazhko Potim prijshov Mikola Akimov yak golovnij ekspert Vin skazav Ya ne lyublyu Mayakovskogo ale te sho ya pobachiv ce ne Mayakovskij Z ostannoyi shostoyi zdachi vignali vsih glyadachiv pereviryali chi nemaye lyudej pid krislami 6 U cej chas Petro Fomenko zhiv bez postijnoyi roboti perebivayuchis vipadkovimi zarobitkami na telebachenni v provincijnih teatrah dramgurtku i navit privatnoyu praktikoyu filologa Do cogo zh periodu 1968 1969 roki vidnositsya robota v studentskij teatralnij studiyi MGU na Leninskih gorah de vin pislya postanovki vistav Vechir Mihajla Svyetlova i Tetyanin den pristupiv do repeticij Nosorogiv Ionesko ale repeticiyi buli pripineni za rozporyadzhennyam MGK KPRS Ne znajshovshi roboti v Moskvi vin poyihav do Tbilisi de dva sezoni pracyuvav v Tbiliskomu teatri im O S Griboyedova Z 1972 po 1981 roki pracyuye v Leningradskomu Teatri Komediyi z 1977 r golovnij rezhiser zvidki pishov pislya davno nazrilogo ideologichnogo konfliktu z obkomom KPRS pid kerivnictvom Grigoriya Romanova Povertayetsya do Moskvi z 1982 roku rezhiser u Teatri imeni V V Mayakovskogo z 1989 roku v Teatri imeni Ye B Vahtangova Z 1981 roku pochinaye vikladati v GITISi na zaproshennya svogo vchitelya Andriya Oleksandrovicha Goncharova spochatku yak pedagog v majsterni Oskara Remeza U 1992 roci otrimuye zvannya profesora RATI U 2000 roci vikladav v Parizkij konservatoriyi potim staviv spektakli v Komedi Fransez 2003 a v 2005 roci na Chehovskomu festivali v Moskvi buv pokazanij spektakl postavlenij Fomenko na aktoriv trupi Comedie Francaise Lis Ostrovskogo 7 U 2001 roci vipustiv ostannij kurs studentiv U 2003 roci zalishiv kafedru rezhisuri v RATI GITIS i pishov z oficijnoyu teatralnoyi pedagogiki yakij viddav ponad dvadcyat rokiv zhittya Fajl Mogila P N Fomenko jpgMogila P N Fomenko na Vagankovskomu kladovishi v MoskviSered uchniv Fomenko rezhiseri Sergij Zhenovach Ivan Popovskii Oleg Ribkin Olena Nevyezhina Volodimir Yepifancev Mindaugas Karbauskis Sergij Puskepalis Oleksij Burago Mikola Druchek 8 aktori Igor Ugolnikov Galina Tyunina sestri Polina ta Kseniya Kutyepova Madlen Dzhabrayilova Polina Aguryeyeva Tagir Rahimov Andrij Kazakov Kirilo Pirogov Illya Lyubimov Yevgen Ciganov Inga Oboldina 9 Pomer 9 serpnya 2012 roku v Moskvi v klinici Chazova vid nabryaku legeniv 10 11 Pohovanij 13 serpnya na Vagankovskomu kladovishi Moskvi 12 Osobiste zhittya red Persha druzhina hudozhnik postanovnik Lali Badridze Druga druzhina vdova aktrisa Majya Tupikova U Fomenko zalishivsya pozashlyubnij sin Andryus narodzhenij litovskoyi pismenniceyu i teatralnim kritikom Audrone Girdziyauskajte 13 Vidguki red Petro Naumovich ce yakas stihiya yakes yavishe prirodi yakas prirodna anomaliya U Petra Naumovicha duzhe silnij licedijskij neperedbachuvanij pochatok Vin divno paradoksalno mislit bliskuche volodiye intonaciyeyu tilki jomu odnomu vidomoyu odnomu jomu vlastivoyu Vin paradoksalnij sam po sobi Ne vipadkovo u nogo ulyubleni slova ale i hocha I vidrazu ves sens perevertayetsya Vin velikij licedij i provokator Fomenko lyubit pidrivati situaciyu neperedbachuvano yiyi rozgortati i v comu vin zavzhdi zhivij ruhlivij cikavij Sergej Zhenovach 14 Roboti v teatri red Moskovskij dramatichnij teatr Teatr na Malij Bronnij red 1958 Nespokijna spadshina Kostyantina Finna 15 1961 Odin rik za Yuriyem Germanom 1968 Yak vam ce spodobayetsya Vilyama ShekspiraLeningradskij teatr komediyi 1972 1981 red 1972 Cej milij starij budinok Oleksiya Arbuzova 1973 Troyanskoyi vijni ne bude Zhana Zhirodu 1974 Starij Novij rik Mihajla Roshina 1974 Rodichi Emilya Braginskogo ta Eldara Ryazanova 1975 Mizantrop Molyera 1975 Muza G M Nikitina 1978 Lis A M Ostrovskogo 1978 Pasazh v pasazhi Sergiya Mihalkova za Fedorom Dostoyevskim 1978 Nebezpechno dlya zhittya A Antohina 1979 Vesillya Yuvilej za Antonom Chehovim 1979 Dobro ladno dobre Vasilya Byelova 1980 Zrada Leonida Zorina 1980 Torkin Torkin Oleksandra Tvardovskogo 1981 Kazka Ardenskogo lisu Yuliya Kima za motivami p yesi Vilyama Shekspira Yak vam ce spodobayetsya Moskovskij akademichnij teatr imeni Volodimira Mayakovskogo red 1966 Smert Taryelkina Oleksandra Suhovo Kobilina 1985 Plodi osviti Leva Tolstogo postanovka Derzhavnij akademichnij teatr imeni Ye Vahtangova red 1989 Sprava Oleksandra Suhovo Kobilina postanovka 1991 Gosudar ti nash batyushka za Ditovbivceyu Fridriha Gorenshtejna 1993 Bez vini vinuvati Oleksandra Ostrovskogo 1996 Pikova dama Oleksandra Pushkina 1999 Chudo Svyatogo Antoniya Morisa MeterlinkaMajsternya Petra Fomenko v GITIS RATI 1981 1996 red 1984 Boris Godunov Oleksandra Pushkina 1986 Gravci Mikoli Gogolya razom z R A Sirotoyu 1988 Pikova dama Oleksandra Pushkina 1992 Vovki i vivci Oleksandra Ostrovskogo postanovka Moskovskij teatr Majsternya Petra Fomenka 1993 2012 red 1996 Tanya Tanya Olgi Muhinoyi rezhiser postanovnik 1996 Vesillya Antona Chehova 1998 Chichikov Mertvi dushi tom drugij fantaziya na temu piznogo Mikoli Gogolya 2000 Odna absolyutno shasliva selo za Borisom Vahtin 2000 Simejne shastya Leva Tolstogo avtor kompoziciyi ta rezhiser postanovnik 2001 Bozhevilna iz Shajo Zhana Zhirodu 2001 Vijna i mir Pochatok romanu Sceni Leva Tolstogo avtor inscenizaciyi postanovka 2002 Yegipetski nochi za tvorami Oleeksandra Pushkina i Valeriya Bryusova postanovka 2004 Vin buv titulyarnij radnik za Zapiskami bozhevilnogo Mikoli Gogolya mizansceni 2004 Tri sestri Antona Chehova 2006 Probach nas Zhan Batist po Mishanin shlyahtich Zh B Molyera spivuchasnik oponent 2006 Yak shkoda za p yesoyu Lyubovna odpovid sidit v krisli cholovikovi Gabriyelya Garsiya Markesa 2008 Bezpridannicya Oleksandra Ostrovskogo postanovka i rezhisura 2008 Kazka Ardenskogo lisu Yuliya Kima po kanvi p yesi Vilyama Shekspira Yak vam ce spodobayetsya postanovka 2009 Triptih Oleksandra Pushkina za Grafom Nulinom Kam yanim gostem i Scenami z Fausta postanovka 2012 Teatralnij roman Zapiski nebizhchika Mihajla Bulgakova Spilno z K A PirogovimPostanovki v inshih teatrah red 1959 Irkutska istoriya Oleksiya Arbuzova Teatr studiya Metalurg Moskva 1960 Provodi bilih nochej Viri Panovoyi Diplomnij spektakl aktorskogo fakultetu GITIS 1961 Dayesh Ameriku za S Larionovim u Moskovskomu teatri drami i komediyi Vistava ne vijshla yiyi repeticiyi buli pripineni cherez nevidpovidnist p yesi repertuarnij politici 1961 Provodi bilih nochej Viri Panovoyi Dramatichnij teatr Noginsk 1962 Mikrorajon za povistyu Lazara Karelina v Moskovskomu teatri drami i komediyi 1964 Korol Matiush I za Yanushom Korchakom u CDT 1965 Prigodi zhovtoyi valizki S Prokof yevoyi Spilno z V Ovanesovim Centralnij dityachij teatr 1967 Diznannya P Vajsa v teatri na Taganci 1968 Lyudina shozhij na samogo sebe abo vechir Mihajla Svyetlova Zinoviya Papernogo Teatr studiya MDU Leninski gori 1969 Tetyanin den D Urnova Teatr studiya MGU Leninski gori 1969 Nova Misteriya Buf za Volodimirom Mayakovskim v obrobci Marka Rozovskogo v Leningradskomu Teater im Lensoveta 1970 Svij ostriv R A Kaugvera v Tbiliskomu rosijskoyu dramatichnomu teatri im A S Griboyedova 1971 Doroga kvitiv Valentina Katayeva v Tbiliskomu rosijskoyu dramatichnomu teatri im O S Griboyedova 1974 Cej milij starij dim Oleksiya Arbuzova 2 ga redakciya vistavi v Teatri Polskomu Vroclav 1976 Ispiti nikoli ne zakinchuyutsya E de Filippo v CTSA 1977 Lyubov Yarova Kostyantinv Trenova v Malomu teatri 16 1990 Kaligula Albera Kamyu v Teatri im Mossoveta 1994 Chudovij rogonosec Fernana Krommelinka v teatri Satirikon Pikova dama Oleksandra Pushkina zi studentami v Parizkij konservatoriyi Kam yanij gist Oleksandra Pushkina zi studentami v Parizkij konservatoriyi 2003 Lis Oleksandra Ostrovskogo v Komedi FransezFilmografiya red Rezhiser red 1973 Ditinstvo Otroctvo Yunist 1975 Na vse zhittya sho zalishilosya za povistyu Suputniki Viri Panovoyi 1977 Majzhe smishna istoriya za scenaryem Emilya Braginskogo 1985 Poyizdki na staromu avtomobili za scenaryem Emilya Braginskogo Scenarist red 1975 Na vse zhittya sho zalishilosya u spiavtorstvi z Borisom Vahtinim Aktor red 1982 Dzhentlmeni z Kongresu film vistava rezhiseri Veniamin Smyehov Marina Ishimbayeva Sol Ficmoris chlen komisiyi z asignuvan kongresu SShA golovna rol i vikonannya pisen u filmi 1985 Poyizdki na staromu avtomobili Petro Chubukov aktor amator v postanovci Zoyi Pavlivni 1988 Chornij chernec rezhiser Ivan Dihovichnij Pesockij Yegor Semenovich batko TetyaniRoboti na telebachenni red Centralne telebachennya 1967 1991 red 1966 Noveli za Dorotoyu Parker 1967 Noveli pro Hodzhu Nasreddina 1969 Pikova dama za Oleksandrom Pushkinim 1969 Mihajlo Kolcov 1971 Simejne shastya za Levom Tolstim 1973 Ditinstvo Otroctvo Yunist za Levom Tolstim 1981 Lyubov Yarova za K A Trenovim razom z Alinoyu Kazminoyu 1981 Povesti Belkina Vystrel za Oleksandrom Pushkinim razom z Lidiyeyu Ishimbayevoyu 1983 Cej milij starij budinok za O M Arbuzovim 1984 Zametil za Oleksandrom Pushkinim 1987 Pikova dama za Oleksandrom Pushkinim 1991 Trunar za Oleksandrom Pushkinim 2001 Tanya Tanya za O Muhinoyu 2003 Odne absolyutno shaslive selo za B B Vahtinim 2004 Voiki i vivci za Oleksandrom Ostrovskim 2012 Triptih za Oleksandrom PushkinimShkola Petra Fomenka red Za roki vikladannya v GITISi Petro Fomenko vipustiv chotiri kursi studentiv sered yakih vidomi rezhiseri ta aktori Sergij Zhenovach Ivan Popovski Oleg Ribkin Olena Nevezhina Volodimir Epifancev Mindaugas Karbauskis Sergij Puskepalis Mikola DRUChEK Marina Gluhivska sestri Kseniya i Polina Kutepova Polina Agureeva Maksim Litovchenko Andrij Kazakov Oleksij Burago i inshi Vidguki red Vin domagayetsya svogo nikoli ne prignichuyuchi pri comu artista Tomu sho jogo rezhisura zamishana na lyubovi do cih artistiv Za nim yak za kam yanoyu stinoyu Vin nikoli ne dozvolit sobi zaboronenogo prijomu bud to pridushennya prinizhennya abo strah zaradi dosyagnennya rezultatu Tomu sho mittyevij rezultat jomu za velikim rahunkom ne maye znachennya Mi vsi privcheni do togo sho proval mozhe buti korisnij a do uspihu treba stavitisya skeptichno Mozhna domogtisya rezultatu nasilstvom ale ce spracyuye na kilka vistav A potim strah i obraza zabudutsya a dali sho Jogo zh vistavi jdut desyat rokiv i bilshe Vin vchit nas kozhen raz znahoditi yakijs novij interes Rustem YuskayevViznannya i nagorodi red Zolota medal imeni A D Popova 1978 za vistavu Lyubov Yarova K A Trenova 17 Zasluzhenij diyach kulturi Polshi 1979 zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1987 za zaslugi v oblasti radyanskogo teatralnogo mistectva 18 narodnij artist Rosijskoyi Federaciyi 1993 19 Mizhnarodna teatralna premiya imeni K S Stanislavskogo 1993 20 premiya festivalyu Moskovski sezoni sezon 1992 1993 za spektakl Bez vini vinuvati 21 priz moskovskoyi kritiki Cvyah sezonu sezon 1992 1993 za spektakl Bez vini vinuvati 21 Derzhavna premiya Rosijskoyi Federaciyi 1994 za vistavu Bez vini vinuvati Oleksandra Ostrovskogo 22 Derzhavna premiya Rosijskoyi Federaciyi 1997 za stvorennya teatru Majsternya P Fomenko 23 Derzhavna premiya Rosijskoyi Federaciyi 2001 za spektakli Odna absolyutno shasliva selo Simejne shastya Vijna i mir Pochatok romanu Sceni 24 premiya Zolota maska 1995 za spektakl Chudovij rogonosec 25 2002 za spektakl Vijna i mir Pochatok romanu 26 2006 za spektakl Tri sestri 27 premiya Stanislavskogo sezon 1995 1996 za spektakl Pikova dama 28 sezon 1999 2000 za spektakl Odna absolyutno shasliva selo 29 premiya Krishtaleva Turandot 1993 za spektakli Bez vini vinuvati i Vovki i vivci Oleksandra Ostrovskogo 1996 roku za spektakl Pikova dama Oleksandra Pushkina 30 premiya imeni Georgiya Tovstonogova 2001 za vidatnij vnesok u rozvitok teatralnogo mistectva 31 premiya Triumf 2001 32 premiya Chajka 2002 v pochesnij nominaciyi Patriarh 33 premiya Golovi Spilki teatralnih diyachiv Rosijskoyi Federaciyi sezon 2002 2003 34 35 premiya Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi v oblasti literaturi i mistectva 2003 za vidatnij tvorchij i naukovij vnesok v hudozhnyu kulturu Rosiyi 36 orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV stupenya 1996 37 orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu III stupenya 2003 38 orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu II stupenya 2007 39 orden mistectv i literaturi Franciya 2005 40 Pochesna gramota Uryadu Moskvi 2002 za veliki tvorchi dosyagnennya v rozvitku teatralnogo mistectva i v zv yazku z 70 richchyam vid dnya narodzhennya 41 glyadacka premiya ZhZhivoj teatr 2009 u nominaciyi Rezhisura metri za vistavu Bezpridannicya za Oleksandrom Ostrovskim glyadacka premiya ZhZhivoj teatr 2010 v nominaciyi Rezhisura metri za vistavu Triptih za Oleksandrom PushkinimVidguki red Do Petra Naumovicha duzhe pizno prijshlo viznannya Pizno buduyetsya teatr vse duzhe duzhe pizno Vin i ranishe staviv prigolomshlivi divovizhni vistavi yaki perevertayut nashe uyavlennya pro teatr Sergej Zhenovach 2007 14 Spisok prac red Fomenko P Kopylova R Priblizhayas k Tolstomu Televidenie i literatura Sb st Sost E V Galperina M Iskusstvo 1983 217 s 10000 prim Fomenko P On vospital nash plamen Neistovyj Andrej Goncharov Gl red i sost V Ya Dubrovskij M AST Press Kniga 2003 S 278 292 1500 prim ISBN 5 462 00062 6 Bibliografiya red Pyotr Naumovich Fomenko bibliograficheskij ukazatel Sost F M Krymko I A Sedova Centralnaya nauch b ka Soyuza teatralnyh deyatelej RF M Moskovskij hudozhestvennyj teatr 2007 141 s ISBN 5 9000 20 22 3 Levitin M O Petre Fomenko Levitin M Shkola klounov M AST Zebra E VKT 2008 S 343 349 Aktyorskaya kniga 3000 prim ISBN 978 5 17 050351 3 Ryashencev Yu A pesnya to byla vesyolaya Znamya 2007 10 29 zhovtnya Smelyanskij A M Predlagaemye obstoyatelstva Iz zhizni rus teatra vtoroj poloviny XX v M Artist Rezhissyor Teatr 1999 96 l il portr 350 1 s ISBN 5 87334 038 2 Smehov V B Moi moskovskie dramy i komedii Smehov V Teatr moej pamyati M Vagrius 2001 448 s Moj XX vek 7000 prim ISBN 5 264 00599 0 Kolesova N G Koreneva sistema Efekt prisutnosti Interv yu z legendoyu M Eterna 2007 172 180 504 s 3000 ekz ISBN 978 5 480 00136 5 Kolesova N G Petro Fomenko Energiya omani M RIPOL klasik 2014 352 s 2000 ekz ISBN 978 5 386 07235 3Primitki red a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v Czech National Authority Database d Track Q13550863 Pyotr Naumovich Fomenko Teatr Elektronnaya enciklopediya cD M Cordis amp Media 2003 T 3 Dramaticheskij teatr 29 zhovtnya Pozdnee studentom Shkoly studii MHAT igral v futbol s Nikolaem Ozerovym Dmitrevskaya M Novaya Misteriya Buff Petra Fomenko Peterburgskij teatralnyj zhurnal SPb 2003 3 33 29 zhovtnya Anna Orlova Pyotr Fomenko ne dal francuzam zabluditsya v Lesu gazeta Komsomolskaya pravda 2005 28 lipnya Moskovskij teatr Masterskaya P Fomenko Pyotr Fomenko Telekanal Kultura Ushyol iz zhizni master teatralnogo huliganstva Pyotr Fomenko nedostupne posilannya SKONChALSYa REZhISSYoR PYoTR FOMENKO Skonchalsya Petr Fomenko Arhiv originalu za 14 serpnya 2012 Procitovano 2 serpnya 2021 P Fomenko pohoronyat na Vagankovskom kladbishe Vnebrachnyj syn Petra Fomenko priehal na pohorony iz Litvy a b Zhenovach Sergej Naumych Ekran i scena 2007 28 29 iyul S 16 Rukovoditelyu Masterskoj Petra Fomenko segodnya 75 let Pravda Ru 2007 13 lipnya Lyubov Yarovaya Audiozapis spektaklya na sajte Malogo teatra Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 25 chervnya 2010 Zasluzhennye nagrady Sovetskaya kultura 1978 17 ot 24 fevralya 29 zhovtnya S 3 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta RSFSR ot 3 avgusta 1987 goda Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 13 maya 1993 g 664 O prisvoenii pochyotnogo zvaniya Narodnyj artist Rossijskoj Federacii Fomenko P N Sobranie zakonodatelstva Rossijskoj Federacii 1993 Kretova E Minchenok D Eto mnogolikoe bozhestvo teatra Kommersant Daily 1993 56 ot 27 marta 29 zhovtnya S 13 a b Bez viny vinovatye budut voznagrazhdeny Kommersant Daily 1993 201 ot 20 oktyabrya 29 zhovtnya S 12 Arhivovano z dzherela 4 bereznya 2016 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 29 maya 1995 g 537 O prisuzhdenii Gosudarstvennyh premij Rossijskoj Federacii v oblasti literatury i iskusstva 1994 goda Sobranie zakonodatelstva Rossijskoj Federacii 1995 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 6 iyunya 1998 g 657 O prisuzhdenii Gosudarstvennyh premij Rossijskoj Federacii v oblasti literatury i iskusstva 1997 goda Sobranie zakonodatelstva Rossijskoj Federacii 1998 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 10 iyunya 2002 g 572 O prisuzhdenii Gosudarstvennyh premij Rossijskoj Federacii v oblasti literatury i iskusstva 2001 goda Sobranie zakonodatelstva Rossijskoj Federacii 2002 Nominanty i laureaty sezon 1993 1994 Zolotaya maska ros ANO Festival Zolotaya Maska 1995 03 Procitovano 6 travnya 2009 Laureaty sezon 2000 2001 Zolotaya maska ros ANO Festival Zolotaya Maska 2002 04 Procitovano 6 travnya 2009 Laureaty premii Zolotaya Maska 2006 goda Zolotaya maska ros ANO Festival Zolotaya Maska 2006 04 Arhiv originalu za 15 bereznya 2007 Procitovano 8 travnya 2009 Laureaty premii Stanislavskogo za 1995 1996 gody Laureaty premii Stanislavskogo za 1999 2000 gody Hrustalnaya Turandot v nominacii Luchshaya rezhissyorskaya rabota Arhiv originalu za 16 kvitnya 2013 Procitovano 28 grudnya 2012 Ivanova M Imenem Tovstonogova Kommersant 2001 ot 26 oktyabrya 29 zhovtnya S 14 Krizhevskij A Ne vse eshyo syostry s sergami Nezavisimaya gazeta gazeta 2001 ot 5 dekabrya 29 oktyabrya S 8 V MHATe im Chehova proshla ceremoniya vrucheniya teatralnoj premii Chajka Kultura ros NEWSru com 26 grudnya 2002 Procitovano 8 travnya 2009 Kaminskaya Natalya 29 yanvarya 4 fevralya 2004 Zabili Gvozd sezona Vruchena premiya STD ros Gazeta Kultura Arhiv originalu za 26 lyutogo 2012 Procitovano 8 travnya 2009 Premii uchrezhdennye STD RF nedostupne posilannya Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 13 fevralya 2004 g 194 O prisuzhdenii premii Prezidenta Rossijskoj Federacii v oblasti literatury i iskusstva 2003 goda Sobranie zakonodatelstva Rossijskoj Federacii 2004 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 17 oktyabrya 1996 g 1448 O nagrazhdenii gosudarstvennymi nagradami Rossijskoj Federacii artistov Gosudarstvennogo akademicheskogo teatra imeni Evg Vahtangova Sobranie zakonodatelstva Rossijskoj Federacii 1996 kaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 17 iyunya 2003 g 684 O nagrazhdenii ordenom Za zaslugi pered Otechestvom III stepeni Fomenko P N Sobranie zakonodatelstva Rossijskoj Federacii 2003 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 13 iyulya 2007 g 877 O nagrazhdenii ordenom Za zaslugi pered Otechestvom II stepeni Fomenko P N Sobranie zakonodatelstva Rossijskoj Federacii 2007 Shimadina M Svezhij Komandor Pyotr Fomenko stal kavalerom francuzskogo ordena Kommersant 2005 138 ot 28 iyulya 29 zhovtnya S 13 Rasporyazhenie Pravitelstva Moskvy ot 11 iyulya 2002 goda 1004 rp O nagrazhdenii Pochyotnoj gramotoj Pravitelstva Moskvy Posilannya red Oficijnij sajt Pyotr Fomenko Enciklopediya Krugosvet Ardenskij lis Petra Fomenko Petro Fomenko na sajti ITAR TASS 2007 Dodati Petru Fomenko 75 rokiv Vasenina Ekaterina Sostradanie ironii Novaya gazeta 2007 52 ot 12 iyulya 29 oktyabrya Zajonc Marina Pyotr pervyj Itogi 2007 28 ot 9 iyulya 2007 29 zhovtnya Zhenovach Sergej Naumych Ekran i scena 2007 28 29 iyul 29 zhovtnya nedostupne posilannya z Iyun 2019 Zaslavskij Grigorij Zdorovoe iskusstvo Petra Fomenko Nezavisimaya gazeta gazeta 2007 20 iyulya 29 oktyabrya Kaminskaya Nataliya Semejnoe schastie Petra Fomenko Kultura 2007 27 ot 12 18 iyulya 29 zhovtnya Arhivovano z dzherela 29 kvitnya 2011 Korneeva Irina Teatr dlya artista Neskolko epizodov iz zhizni Petra Fomenko Rossijskaya gazeta 2007 4413 ot 13 iyulya 29 zhovtnya Lebedina Lyubov Poceluj cherez steklo Pyotr Fomenko o teatre talante i dengah Trud Molodaya gvardiya 2007 122 za 13 iyulya 29 oktyabrya Sitkovskij Gleb On stal Fomenko kogda poyavilis fomenki Gazeta 2007 126 ot 13 iyulya 29 zhovtnya Arhivovano z dzherela 7 bereznya 2016 Fuks Olga Znatok v nevedomoj nauke schastya Vechernyaya Moskva 2007 125 ot 13 iyulya 29 zhovtnya Shahnazarov Karen Segodnya ispolnyaetsya 75 let rezhissyoru Petru Fomenko Kommersant 2007 122 ot 13 iyulya 29 zhovtnya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fomenko Petro Naumovich amp oldid 40524146