Оболдіна Інга Петрівна

Оболдіна Інга Петрівна (Стрєлкова-Оболдіна; дівоче прізвище — Гудімова, Оболдіна — творчий псевдонім, Стрєлкова — прізвище від колишнього чоловіка, режисера Г. Стрєлкова) — російська актриса театру і кіно, театральний режисер, педагог, сценарист. Заслужена артистка Російської Федерації (2011).

Оболдіна Інга Петрівна
Оболдина Инга Петровна
Ім'я при народженні	Гудимова Инга Петровна
Народилася	23 грудня 1968(1968-12-23) (54 роки) Киштим, Челябінська область, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР →  Росія
Діяльність	актриса театру і кіно, театральний режисер
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва і Челябінський державний інститут культури^d
Роки діяльності	1996 — тепер. час
IMDb	nm1320210
Нагороди та премії
Тріумф Кінотавр
Оболдіна Інга Петрівна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стрєлков.

Життєпис

Народилася 23 грудня 1968(19681223) р. у м. Киштим в сім'ї інженерів. Після закінчення школи вступила на режисерський факультет Челябінського інституту культури і мистецтва. Будучи студенткою, захопилася акторською майстерністю, а також вийшла заміж за однокурсника Гарольда Стрєлкова (згодом взяла подвійне прізвище — Стрєлкова-Оболдіна). Після закінчення інституту (з червоним дипломом), два роки викладала в цьому ж закладі на кафедрі сценічної мови.

Через два роки разом з чоловіком переїхала до Москви, де вступила на акторський факультет (рос.)ГИТИС (нині — Російський інститут театрального мистецтва) (майстерня професора Петра Фоменка) та закінчила у 1997 році.

З 1996 року — актриса «СтрєлкоVТеатру» в Москві, заснованого режисером Гарольдом Стрєлковим.

У 1999—2004 рр. — ведуча актриса Московського драматичного театру «АпАРТе».

У 2003 році зіграла Варю (прийомну дочку поміщиці Раневської) в спектаклі «Вишневий сад» (за однойменною п'єсою А.П. Чехова) режисера Еймунтаса Някрошюса (спільний проект московського Фонду К.С. Станіславського і Вільнюського театру «Meno Fortas»).

Грає в спектаклях московських театрів «Практика», Театру Антона Чехова, державного драматичного Театру «Притулок комедіанта» (Санкт-Петербург) та ряді інших.

У 1998 році дебютувала у кінематографі в телесеріалі «Самозванці» (реж. К. Худяков).

Зіграла понад 60 ролей в кіно і серіалах. Знялася у ряді українських картин.

Яскрава характерна і комедійна актриса.

Лауреат російських театральних і кінофестивалів.

Фестивалі і премії

• 1996 — Лауреат фестивалю «Московські дебюти» в номінації «Найкраща жіноча роль» (спектакль «Сахалінська дружина»)
• 2001 — Лауреат Першого Міжнародного фестивалю «Нова драма» в номінації «Найкраща жіноча роль» («Начиталася!..», 2001)
• 2003 — Лауреат Міжнародної Премії Станіславського в номінації «Найкраща жіноча роль» — театральний сезон 2002—2003 рр. («Вишневий сад», 2003)
• 2003 — Лауреат премії журналу «Креатив» в номінації «Креативна актриса року» («Вишневий сад», 2003)
• 2004 — Лауреат фестивалю камерних вистав «Золотий вік» («Фантазії Івана Петровича», 2004)
• 2004 — Лауреат премії «Тріумф»
• 2004 — МТКФ «Разом»: Приз за найкращий жіночий ансамбль («Діти Арбата», 2004)
• 2009 — Всеросійський Шукшинський кінофестиваль на Алтаї: Диплом «За найкращу жіночу роль» («Голубка», 2008)
• 2012 — III Міжнародний фестиваль туристичного кіно «Побачення з Росією» в містах Верхотур'є і Кам'янськ-Уральському: Приз в номінації «Найкращий ігровий фільм про туризм» (за роль у фільмі «Голубка», 2008)
• 2017 — 28 Відкритий російський кінофестиваль «Кінотавр» (Сочі): Приз за найкращу жіночу роль («Пали!», 2017) та ін.

Фільмографія

Акторські роботи

• «Самозванці» (1998—2002, т/с; Тамара)
• «Сахалінська дружина» (2001, фільм-спектакль; Марина)
• «Спас під березами» (2003, т/с; Наталя)
• «Осип Мандельштам і Ольга Ваксель. Не забувай мене...» (2003, в документальному телециклі «Більше, ніж любов»; Ольга Ваксель)
• «Вбити вечір» (2003, Тамара)
• «Діти Арбата» (2004, т/с, реж. А. Ешпай; Ніна Іванова)
• «Небо. Літак. Дівчина» (2002, „Мишка“, подруга Лари; реж. В. Сторожева)
• «Ха!» (2002—2006, кіноальманах)
• «Француз» (2004, провідниця Тамара; реж. В. Сторожева)
• «На Верхній Масловці» (2004, Роза; реж. К. Худяков)
• «Вузький міст» (2004, Люся)
• «Справа про „Мертві душі“» (2005, Марія Антонівна, дочка губернатора; реж. П. Лунгін)
• «Продається дача» (2005, Жанна)
• «Доктор Живаго» (2005, т/с; Шурочка Шлезінгер; реж. О. Прошкін)
• «Біси» (2006, т/с; Марія Лебядкіна)
• «Золоте теля» (2006, т/с; Варвара Лоханкіна)
• «Ленінградець» (2006, Зізі; реж. К. Худяков)
• (рос.)«Многоточие» (2006, Варвара; А. Ешпай)
• «Вовчиця» (2006, т/с, Україна; Лідія Сапсай, мати Германа)
• «Мені не боляче» (2006, Аля, архитектор; реж. О. Балабанов) — номінація на кінопремію «Ніка» за 2006 рік («Найкраща жіноча роль другого плану»)
• «Сищик Путілін» (2007, т/с; дружина Путіліна; реж. С. Газаров)
• «Заповіт Леніна» (2007, т/с; Зоя Вершина з товариства «Книголюб»; реж. М. Досталь)
• «Громови. Дім надії» (2007, т/с; Геля)
• «Іронія долі. Продовження» (2007, таксистка; реж. Т. Бекмамбетов)
• «Суджений-ряджений» (2007, Лера)
• «Служба довіри» (2007, т/с; Світлана Борисівна, психолог)
• «Ілюзія страху» (2008, Україна; Свідок)
• «Вийти заміж за генерала» (2008, Ірина)
• «Рідні люди» (2008, т/с, Україна; Софія Григорівна Мальцева, мати Сашка)
• «Довгоочікуване кохання» (2008, Лариса; Росія—Україна)
• «Всі помруть, а я залишуся» (2008, Аліса Марченко, мама Жанни; реж. В. Германіка)
• «Голубка» (2008, Светка)
• «До моря!»/«На море!» (2008, Ірина, дружина Вадима)
• «Зона турбулентності» (2009, Ірина)
• «Подія» (2009, Шнап, акушерка; реж. А. Ешпай)
• «Подружжя» (2009, т/с; Маргарита Сергіївна Огнєва, адвокат)
• «Ласкавий травень» (2009, вчителька)
• «У гонитві за щастям» (2009, Аня, дочка Лариси)
• «Сільська комедія» (2009, т/с; Трандичіха, поштарка і сплетница)
• «Мелодія любові» (2010, Анна Станіславівна, мати Емми; реж. К. Двигубська)
• «Гаражі» (2010, т/с; Юля Локтєва, дружина Костянтина)
• «Школа для товстушок» (2010, Ірина Бернштейн)
• «Лазник президента, або Пасічники Всесвіту» (2010, Світлана Шпагіна)
• «Російська рулетка. Жіночий варіант» (2010, Рина Сергєєва)
• «Заєць, смажений по-берлінськи» (2010, т/с; Ніна Березкіна, медсестра)
• «Ялинки 2» (2011, тітка Катя, подруга мами Насті)
• «Олімпійське село» (2011, Марфа)
• «Весілля за обміном» (2011, Віка)
• «Подружжя 2» (2011, т/с; Маргарита Сергіївна Огнєва, адвокат)
• «Диригент» (2012, Алла, сопрано; реж. П. Лунгін)
• «Допитлива Варвара» (2012, т/с; Роза Сенчина, дружина Олега)
• «Гагарін. Перший в космосі» (2013, лікар Аділя Котовська)
• «Балабол» (2013, телесеріал; Варвара Семенівна Постишева, підполковник поліції)
• «Мама-детектив» (2013, т/с; Лариса Іванівна Левіна, слідчий ДУВС м. Москви)
• «Подарунок з характером» (2014, реж. К. Оганесян)
• «Нова дружина» (2014, Ліка, подруга Ірини, офтальмолог)
• «Перелітні пташки» (2014, Вероніка Голубцова, перукар-стиліст)
• «Дорослі доньки» (2015, т/с; Наталя, сестра Олексія)
• «Теорія неймовірності» (2015, т/с; Альвіна)
• «Перлинне весілля» (2016, т/с; Світлана Григорівна Чайкіна, екскурсовод, мати трьох дочок)
• «Привид оперу» (2017, т/с; начальник відділу поліції)
• «Пали!» (2017, Алевтина Романова, наглядачка в жіночій колонії; реж. К. Плетньов)
• «Здрастуй, Макбете» (2017, к/м)
• «Новорічний переполох» (2017)
• «Щасливий квиток» (2017, к/м; контролер)
• «Балабол-2» (2018, т/с; Варвара Семенівна Постишева, підполковник поліції)
• «Благими намірами» (2018, т/с; Анна Петрівна Федорова, бізнес-леді)
• «Кожному своє» (2018)
• «Куди тече море» (2018, «Кактус» (3-тя новелла); реж. В. Салтиков)
• «Балабол-3» (2019, т/с; Варвара Семенівна Постишева, підполковник поліції)
• «Дев'ять життів» (2019, т/с; Антоніна Василівна Трофимова, мати Маші)
• «Заступники» (2019, т/с; Неллі Володимирівна Рябініна, прокурор)
• «Підкидьок» (2019, Льоля)
• «Скажи правду» (2019, т/с; Тетяна Старцева, подруга Ксенії, терапевт; реж. А. Ешпай)
• «Врятувати Ленінград» (2019, Галочка; реж. О. Козлов)
• «Тріада» (2019, т/с)
• «Балабол-4» (2020, т/с; Варвара Семенівна Постишева, полковник поліції)
• «У полоні минулого» (2020, т/с; Алла; Київтелефільм, Україна)
• «День Святого Валентина» (2020, т/с; Наталія; Україна)
• «Мій милий знайда» (2020, т/с; Поліна; Київтелефільм, Україна)
• «Від печалі до радості» (2020, Надія Трифонова, дружина Володимира)
• «Відчувати» (2020) та ін.

Озвучування

• «Повернення Маргарити Барської» (2010, док. фільм; читає текст)

Сценарист

• «Мот Не» (2017, у співавт.)

Примітки

1. [. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 27 січня 2018.  Указ Президента Российской Федерации Д. Медведева от 8 февраля 2011 года № 157 «О награждении государственными наградами Российской Федерации» (рос.)]
2. [. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 січня 2018.  Вишневый сад. Постановка Эймунтаса Някрошюса. Пресса о спектакле (Коммерсант, 11 июля 2003 года) (рос.)]
3. [. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.  Інга Оболдіна на peoples.ru (рос.)]
4. [. Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 27 січня 2018.  Міжнародний театральний фестиваль «Сезон Станіславського». Лауреати премії К. С. Станіславського. Театральний сезон 2002—2003 (рос.)]
5. . Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018. 
6. [. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 27 січня 2018.  Кінопремія «Ніка» за 2006 рік: Номінанти та переможці (рос.)]

Посилання

• (рос.)
• Інга Оболдіна на сайті IMDb (англ.)
• http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/ros/3138/works/ [ 13 лютого 2018 у Wayback Machine.]