www.wikidata.uk-ua.nina.az

МС 1 Т 18 радянський легкий піхотний танк 1920 х років Створений в 1925 1927 роках на основі французького танка FT 17 і

МС-1

Т-18 (МС-1) — радянський легкий піхотний танк 1920-х років. Створений в 1925–1927 роках на основі французького танка FT-17 і його італійського варіанту «Fiat 3000» і став першим танком радянської розробки. Серійно вироблявся з 1928 по 1931 рік. Всього в декількох варіантах було випущено 959 танків цього типу, не враховуючи прототипу. В кінці 1920-х — початку 1930-х років Т-18 становив основу танкового парку РСЧА, але досить швидко був витіснений досконалішим Т-26. Застосовувався в бою в конфлікті на Китайсько-Східній залізниці, але в 1938–1939 роках застарілі і ті що досягнули крайнього ступеня зносу Т-18 були в основному зняті з озброєння або використовувалися як нерухомі вогневі точки. У незначній кількості ці танки ще залишалися у військах в боєздатному стані до початку Німецько-радянської війни і використовувалися на початковому її етапі.


Танк T-18 в експозиції музею збройних сил в Москві.
Тип Легкий танк
Схема: Класична
Історія використання
На озброєнні 1928—1942
Оператори СРСР
Історія виробництва
Виробник СРСР, «Більшовик»
Виготовлення 1928—1931
Виготовлена
кількість		 959
Характеристики
Вага 5,30
Довжина 3500, 4380 з «хвостом»
Ширина 1760
Висота 2120
Обслуга 2
Калібр нарізна 37-мм гармата Гочкіса
Темп вогню 10-12 п/хв
Броня сталева катана
Лоб: 16
Борт: 16
Корма: 16
Дах: 8
Днище: 8
Башта: лоб: 16, борт: 16, корма: 16, дах: 8
Головне
озброєння
 боєкомплект: 104
Другорядне
озброєння
 2 × 6,5-мм Федорова
додатково: Кулемет
Двигун рядний 4 - циліндровий карбюраторний повітряного охолодження
35
Питома потужність 6,6
Підвіска тиск на ґрунт: 0,37
Дорожній просвіт 315
Швидкість шосе: 16
бездоріжжя: 6,5
Прохідність підйом: 36°
стінка: 0,5
рів: 1,85
брід: 0,8
МС-1 у Вікісховищі

Історія створення ред.

Першим виробленим в СРСР танком став «Рено-Російський», що являв собою копію французького FT-17, один примірник якого був захоплений Червоною армією в 1919 році. Танк був наданий заводу «Червоне Сормово», якому було доручено скопіювати і налагодити його серійне виробництво з випуском першої партії з 15 одиниць до кінця 1920 року. Деякі вузли FT-17, зокрема трансмісія, були загублені при транспортуванні, і їх довелося проєктувати з нуля. Незважаючи на численні труднощі, завод зумів зібрати перший власний танк до серпня 1920 року, а незабаром виготовити і інші 14 замовлених машин. Однак через економічні та політичні труднощі того періоду подальше виробництво танка не велося.

Т-16 у дворі заводу «Більшовик», Навесні 1927 року

Практично до питання виробництва танків повернулися в 1926 році, коли була прийнята трирічна програма танкобудування. Вона передбачала як план-мінімуму організацію одного танкового батальйону і навчальної роти, оснащених піхотними танками, а також одного батальйону і роти, оснащених танкетками. За розрахунками це вимагало виробництва 112 машин кожного з типів. У вересні було проведено нараду командування РСЧА, керівництва ГУВП та гарматно-арсенального тресту (ГАТ), присвячену питанням танкобудування та вибору танка для майбутнього масового виробництва. FT-17 був визнаний зайво важким, малорухомим і слабо озброєним, а вироблена в СРСР його версія була дорогою і до того ж мала низьку якість виготовлення. Вартість одного «Рено-Російського» становила 36 тис. рублів, що не відповідало вимогам трирічної програми, що передбачала сумарні витрати в 5 млн рублів для своєї реалізації при вартості одного піхотного танка на рівні 18 тис. рублів.

Роботи по створенню досконалішого танка в СРСР на той час уже велися. В 1924 році Комісією з танкобудування були розроблені ТТВ до танку супроводу піхоти, затверджені наприкінці того ж року. Відповідно до них, передбачалося створення танка масою 3 тонни, озброєного 37-мм гарматою або кулеметом, 16-мм бронею і максимальною швидкістю 12 км/год. При цьому з 1924 року для перейняття зарубіжного досвіду протягом двох років йшло вивчення трофейних іноземних танків, з яких найсприятливіше враження справив італійський «Fiat 3000», що був вдосконаленим варіантом FT-17. Один пошкоджений екземпляр цього танка, очевидно, захоплений в ході Радянсько-польської війни, був переданий бюро на початку 1925 року. Відповідно до вимог комісії, Танковим бюро був розроблений проєкт танка, який отримав позначення Т-16. Навесні 1925 року, після розгляду проєкту в штабі РСЧА, ТТВ були скориговані: допустима маса танка була збільшена до 5 тонн, щоб забезпечити розміщення потужнішого двигуна і одночасну установку гармати і кулемета.

Щоб прискорити роботу, для виготовлення дослідного зразка танка був виділений завод «Більшовик», який мав у той час кращі виробничі потужності. До березня 1927 року був закінчений прототип Т-16. При загальній схожості з FT-17, новий танк за рахунок кращого компонування мав значно меншу довжину корпусу і як наслідок — меншу масу і кращу рухливість; значно меншою, в порівнянні з «Рено-Російським», виявилася і його вартість. Разом з тим випробування Т-16 виявили у нього безліч недоліків, в основному в силовій установці і ходовій частині. Другий прототип, при будівництві якого були враховані ці зауваження, був закінчений до травня того ж року і отримав позначення Т-18. 11-17 червня танк відправили на державне випробування, яке в цілому пройшло успішно, і за підсумками якого він був 6 липня прийнятий на озброєння під позначенням «малий танк супроводу зр. 1927» (МС-1) або Т-18.

Серійне виробництво ред.

1 лютого 1928 року заводу «Більшовик» було видано перше замовлення на виробництво 108 серійних Т-18 протягом 1928-1929 років. Перші 30 з них, що будувалися на засоби ТСОАВІАХІМу, необхідно було поставити вже до осені 1928 року і з цим завданням завод успішно впорався . З квітня 1929 року до виробництва танка був підключений Мотовиліхінський завод, що був дублером з випуску Т-18, але освоєння виробництва на ньому йшло повільніше, тим більше, що в поставках двигуна, трансмісії, траків і броні він залежав від заводу «Більшовик» . План з випуску танка на 1929 рік виконаний не був, але оскільки новий танк поступово освоювався у виробництві, в 1929-1930 роках план випуску був збільшений вже до 300 одиниць . За іншими даними, за програмою «Система танко-тракторо-авто-бронеозброєння РСЧА», розробленої під керівництвом начальника штабу РСЧА, план випуску Т-18 на 1929-1930 роки склав 325 одиниць.

Тим часом застарілий 6,5-мм спарений кулемет системи Федорова був замінений в танку одинарним новим 7,62-мм ДТ-29, що з 1930 року став стандартним радянським танковим кулеметом. Такий модернізований танк отримав позначення МС-1 (Т-18) зр. 1929 і відрізнявся від ранньої модифікації також збільшеним боєкомплектом до гармати з 96 до 104 пострілів і незначними змінами в конструкції лобової частині корпусу.

До 1929 року Т-18 вже не відповідав вимогам РСЧА до танків і повинен був бути замінений новим Т-19, однак розробка та розгортання виробництва останнього вимагали часу. Тому, 17-18 липня на засіданні РВР, під час якого була прийнята нова система бронетанкового озброєння, що робила Т-18 застарілим, одночасно було вирішено до появи заміни йому зберігати Т-18 на озброєнні, разом із вжиттям заходів щодо збільшення його швидкості до 25 км/год . Як результат, Т-18 зазнав суттєвої модернізації. Озброєння Т-18 планувалося посилити шляхом установки довгоствольної 37-мм гармати, а для врівноваження башти, що стала б важчою після цього, вона була забезпечена розвиненою кормовою нішею, яку планувалося також використовувати для установки радіостанції. Але в реальності ні нова гармата, ні танкова радіостанція на Т-18 так і не потрапили . Змінам піддалася і силова установка, потужність двигуна була збільшена з 35 до 40 к.с., а в трансмісію були введені чотириступінчаста коробка передач і новий багатодисковий фрикціон. Ряд інших, менш значних, змін були введено і в інших вузлах машини. Такий модернізований танк був прийнятий на озброєння під позначенням МС-1 (Т-18) зр. 1930 .

Виробництво Т-18 тривало до кінця 1931, коли його змінив у виробництві новий танк супроводу піхоти - Т-26 . Частина машин, випущених в 1931 році, була прийнята військовим прийманням тільки на початку 1932 року, тому в деяких джерелах говориться, що виробництво Т-18 було закінчено тільки в цьому році . Всього ж за чотири роки випуску, в чотирьох виробничих серіях, було виготовлено 959 серійних танків Т-18 всіх модифікацій, в деяких джерелах також зустрічається цифра 962 танки, але в неї входять і прототипи .

Графік поставок Т-18, включаючи прототипи, промисловістю в РСЧА
Рік 1926 1927 1928 1929 1930 1931 Всього
Кількість танків 2 23 85 317 90 445 962
Графік випуску та приймання Т-18
Рік 1928—1929 1930 1931 1932 Всього
Випущено 121 325 513 — 959
Прийнято військовим прийманням 96 331 511 21 959

Подальший розвиток ред.

Танки для заміни Т-18 ред.

На засіданні РВР 17-18 липня 1929 року, разом з визнанням Т-18 застарілим, було висунуто вимогу створення нового танка підтримки піхоти для його заміни. Розробка проєкту, що отримав позначення Т-19, була доручена головному конструкторському бюро гарматно-арсенального тресту. Новий танк отримав підвіску за зразком французького Renault NC 27, який як і Т-18 був подальшим розвитком FT-17. Т-19 був значно довший Т-18, що дозволяло поліпшити прохідність і зменшити коливання танка на ходу. Озброєння Т-19 повинно було складатися з 37-мм гармати Б-3 і кулемета в одномісній башті, крім того , до складу екіпажу вводився стрілець з курсовим кулеметом ДТ-29. Для підвищення бронестійкості корпусу його листи передбачалося розміщувати під великими кутами нахилу.

Оскільки створення Т-19, яке передбачалося завершити ще до 15 січня 1930 року, затягувалося, крім продовження виробництва Т-18 було вирішено провести його капітальну модернізацію. Проєкт отримав позначення «Т-18 покращений» або Т-20, а його розробка велася взимку-навесні того ж року. У ньому були ліквідовані деякі недоліки, що з'явилися наслідком створення Т-18 з Т-16. Основні зміни в танку торкнулися корпусу, який отримав раціональнішу конструкцію, що дозволило спростити і полегшити його, а також збільшити обсяг надгусеничних полиць і розміщених в них паливних баків. З ходової частини Т-20 був прибраний одиночний опорний коток і змінено розташування інших, як опорних, так і підтримуючих, а також піднято лінивець. Перший броньовий корпус Т-20 був виготовлений в травні 1930 року. Передбачалося також встановити на танк новий двигун потужністю 60 к.с., Але він був готовий тільки до жовтня того ж року і на випробуваннях розвинув потужність лише в 57 к.с. У жовтні також було виготовлено дослідні зварні броньові корпуси для Т-20, але незважаючи на їх перспективність і хороші результати випробувань обстрілом, застосування зварювання в серійному виробництві в той час уявлялося проблематичним .

Роботи по Т-20 також затягувалися. За планами перші 15 танків повинні були бути готові до 7 листопада 1930 року, на 1931-1932 роки було замовлено виробництво ще 350 одиниць, але перший прототип не був повністю закінчений і в 1931 році . Порівняльні випробування прототипів Т-20 (практично завершеного до їх моменту) і Т-26, проведені в січні 1931 року, показали перевагу останнього, що призвело до припинення подальших робіт над Т-20. Роботи по Т-19 тривали і перший його прототип був в основному завершений в червні - серпні 1931 року. Це не стосувалося башти, замість якої була встановлена ​​башта серійного Т-18. Характеристики Т-19 виявилися гіршими запланованих і поступалися Т-26, який до того ж виявився набагато дешевшим. У результаті роботи над Т-19 були згорнуті на користь Т-26, який в тому ж році змінив Т-18 на складальних лініях .

Спроби модернізації Т-18 ред.

Одним з напрямків модернізації Т-18 в перші роки стало підвищення прохідності, перш за все в частині подолання ровів. У 1929 році один танк був в дослідному порядку оснащений другим «хвостом» спереду, знятим з іншого Т-18. Через характерного вигляду переобладнаний танк отримав прізвиська «носоріг» і «тягни-штовхай». Хоча ширина подоланого рову при цьому зросла, огляд для механіка-водія різко погіршився, в результаті чого в серію подібна модифікація не пішла. Пропонувався також проєкт установки на Т-18 поворотної стріли з колесами, які опускалися в рів, після чого танк міг би долати перешкоду по ним. Крім цього, колеса могли використовуватися для зминання дротових загороджень. Відомості про те, чи був цей проєкт втілений у металі, відсутні, хоча пізніше подібні пристрої в СРСР розроблялися вже для більш сучасних танків.

У 1933 році в конструкторському бюро заводу «Більшовик» був розроблений проєкт модернізації танка, що одержав позначення 'МС-1а'. Від серійного Т-18 його відрізняла ходова частина, до складу якої входили з кожного борту півтори візки з пружним елементом у вигляді листових ресор від танка Т-26 та підтримуючі котки від нього ж. Передбачалося, що за допомогою цього вдасться підвищити ресурс ходової частини і швидкість руху, а також зменшити поздовжні коливання танка на ходу. Однак випробування дослідного зразка, що почалися 19 травня 1933 року, показали, що його рухливість навіть погіршилася і подальші роботи по МС-1а були припинені.

Коли в 1937 році перед автобронетанковим управлінням була поставлена ​​задача модернізації, тих що залишалися на озброєнні, застарілих зразків бронетехніки, одним з перших кандидатів на неї став Т-18. Проєкт модернізації, що одержав позначення Т-18М, був розроблений в 1938 році в конструкторському бюро заводу № 37 під керівництвом М. О. Астрова. Основною зміною стала заміна зношеної силової установки двигуном ГАЗ М-1 потужністю 50 к.с., встановлюється також на малому танку Т-38 і установка взятих від нього ж коробки передач, ведучих коліс і механізму повороту за типом бортових фрикційних. У зв'язку з цим незначно змінена була і форма корпусу, який також позбувся «хвоста». Доопрацюванню піддалася також ходова частина, а башта була полегшена за рахунок ліквідації кормової ніші і зміни форми командирської башточки. На танк встановлювалася 37-мм гармата Б-3, до того часу вже серійно вироблялася протягом декількох років. Був побудований єдиний прототип Т-18М, який пройшов випробування в березні 1938 року. За їх результатами було відзначено, що незважаючи на явне підвищення характеристик танка, модернізація створила і деякі нові проблеми. В цілому ж був зроблений висновок, що бойова цінність Т-18М не виправдовує витрат на модернізацію існуючого танкового парку, в зв'язку з чим подальші роботи в цьому напрямку були припинені..

Тактико-технічні характеристики ред.

ТТХ FT-17 і сімейства танків Т-18
FT-17 Т-16 Т-18 зр. 1927 р. Т-18 зр. 1929 р. Т-18 зр. 1930 р. Т-20 Т-18М
Розміри
Довжина без «хвоста» 4,12 3,42 3,47 3,47 3,45 3,47 3,52
Довжина повна 5,01 4,35 4,38 4,38 4,35 4,30 —
Ширина, м 1,74 1,80 1,76 1,76 1,76 1,76 1,75
Висота, м 2,38 2,03 2,12 2,12 2,12 2,15 2,18
Бойова масса, т 6,47 / 6,68 5,05 5,30 5,50 5,90 5,80 5,80
Бронювання, мм
Лоб корпусу 16 16 16 16 16 15 16
Борти і корма корпусу 16 16 16 16 16 15 16
Лоб, борти и корма башти 16 / 22 16 16 16 16 16 16
Дах 8 8 8 8 8 7 8
Днище 8 8 8 8 8 4 8
Озброєння
Гармата 37-мм «Гочкіс» SA18
або
1 × 7,62-мм mle.1914 		37-мм «Гочкіс» 37-мм «Гочкіс» або ПС-1 37-мм «Гочкіс» або ПС-1 37-мм «Гочкіс» або ПС-1 37-мм «Гочкіс» або ПС-1 45-мм 20-К
Кулемети 2 × 6,5-мм Федорова 2 × 6,5-мм Федорова 2 × 6,5-мм Федорова 1 × 7,62-мм ДТ 1 × 7,62-мм ДТ 1 × 7,62-мм ДТ
Боєкомплект, пострілів / патронів 237 / 4800 81 / 4000 96 / н/д 104 / 2016 104 / 2016 109 / 3000 н/д / 1449
Рухливість
Двигун бензиновий 4‑циліндровый 39 к.с. бензиновий 4‑циліндровый 35 к.с. бензиновий 4‑циліндровый 35 к.с. бензиновий 4‑циліндровый 35 к.с. бензиновий 4‑циліндровый 40 к.с. бензиновий 4‑циліндровый 40 к.с. бензиновий 4‑циліндровый ГАЗ М-1 50 к.с.
Питома потужність, к. с./т 6,03 / 5,83 6,93 6,60 6,36 6,78 6,89 8,62
Максимальна швидкість по шосе, км/год 7,8 13 16,4 н/д 22 18,5 24,3
Максимальна швидкість по перетятій місцевості, км/год 3,5 н/д 6,5 н/д н/д н/д н/д
Запас ходу по шосе, км 35 100 100 н/д 120 192 н/д
Питомий тиск на ґрунт *, кг/см² 0,60 0,378 0,37 н/д 0,374 0,33 0,37
Рів, що долається, м 1,35 1,5 1,85 1,85 1,85 1,9 н/д
Стінка, що долається, м 0,6 0,5 0,5 0,5 0,55 0,55 н/д
Брід, що долається, м 0,7 0,72 0,8 0,8 0,8 0,8 н/д
  • Треба мати на увазі, що для радянських танків дано питомий тиск при зануренні на 100 мм, коли довжина опорної поверхні зростає від 1700 мм (для твердого ґрунту) до 2630 мм. Тобто, на твердому ґрунті питомий тиск буде становити замість 0,37 вже 0,57 кг/см², і «разюча відмінність» від Renault - FT17 і його зарубіжних аналогів пропадає.

Опис конструкції ред.

Т-18 мав класичну компоновку з розташуванням моторно-трансмісійного відділення в кормовій частині танка, та суміщене відділення управління з бойовим — в лобовій. Екіпаж танка складався з двох чоловік — механіка-водія і командира, який також виконував функції стрільця.

Броньовий корпус і башта ред.

Відновлений Т-18 з експозиції Військового музею в Москві

Т-18 мав рівноміцний протикулевий бронезахист. Броньовий корпус і башта танка збиралися з катаних листів броньової сталі товщиною 8 мм для горизонтальних поверхонь і 16 мм для вертикальних. Збірка броньових конструкцій здійснювалася на каркасі, в основному за допомогою заклепок, тоді як кормові листи були виконані знімними й кріпилися на болтах. На перших танках 8-мм бронелисти виконувалися з двошаровою, а 16-мм — з тришарової броні, виготовляли за способом А. Рожкова, але на наступних машинах для здешевлення виробництва перейшли до звичайної гомогенної броні.

Форма корпусу — із ступінчастою лобовою частиною і розвиненими надгусеничними нішами, установка броньових листів — в основному вертикальна або з незначними кутами нахилу. Усередині корпус поділявся перегородкою між моторним і бойовим відділеннями. Для висадки і посадки командира служив круглий люк у даху башти, а механік-водій мав тристулковий люк в лобової частини корпусу. Стулка в верхньому лобовому листі відкривалася вгору, а дві інші в середньому лобовому листі відкидалися в сторони. Доступ до агрегатів двигуна і трансмісії здійснювався через відкидний кормовий лист і дах моторного відділення, ще один двухстулковий люк був розташований на моторній перегородці для доступу до силової установки зсередини танка. Танки раннього випуску мали також люк в днищі моторного відділення під картером двигуна, але на танках зразка 1930 року він був скасований. У днищі бойового відділення розташовувався люк для викиду стріляних гільз і видалення води, що потрапила в корпус. Повітря до двигуна надходило через броньовий повітрозабірник в даху моторного відділення, а випуск нагрітого повітря здійснювався через отвір в кормі.

Башта Т-18 зр. 1927 мала форму, близьку до правильного шестикутника, з незначним нахилом вертикальної броні. На даху башти розташовувалася командирська башточка, яка закривалася відкидним грибоподібним ковпаком, і служила кришкою люка командира. Озброєння розміщалося в двох передніх гранях башти, гармата — в лівій, а кулемет — в правій, однак при необхідності на Т-18 зр. 1927 він міг переноситися в додаткову амбразуру в лівій задній грані, на танках зр. 1930 скасовану. Для вентиляції в башті були вентиляційні отвори в основі командирської башточки, які могли закриватися кільцевою броньовою заслінкою, а також вентиляційне віконце в правому борту; засоби примусової вентиляції відсутні. Башта встановлювалася на підбаштовому листі на кульковій опорі і поверталася вручну, за допомогою спинного упору. Як сидіння командира служив підвісний ремінь. На Т-18 зр. 1930 башта отримала розвинену кормову нішу, за проєктом призначалася для установки радіостанції. Однак через відсутність радіостанцій кормова ніша башти зазвичай використовувалася для розміщення боєкомплекту.

Озброєння ред.

МС-1 зі складу ОКДВА в Музеї Тихоокеанського флоту (Владивосток)

Основним озброєнням Т-18 була 37-мм танкова гармата системи Гочкіса на танках ранніх випусків і моделі Гочкіс-ПС — на основній частині машин. Гармата Гочкіса була створена на основі морської гармати, відрізняючись від неї іншою конструкцією затвора. Гармата мала довжину ствола в 20 калібрів/740 мм, клиновий затвор, гідравлічний компресор-гальмо і пружинний накатник. З 1928 року її повинна була замінити спроєктована П. Сячінтовим гармата ПС-1, що являє собою вдосконалений варіант гармати Гочкиса. Її конструктивними відмінностями від прототипу були більш довгий ствол з дульним гальмом, використання більш потужного пострілу, змінений ударно-спусковий механізм і ряд інших деталей. Однак освоєння нового пострілу визнали недоцільним, і в оригінальному вигляді ПС-1 не випускалася, замість неї у виробництво пішла «гібридна» гармата, яка являє собою накладення ствола гармати Гочкіса на механізми гармати ПС-1. Дана гармата відома як «Гочкіс-ПС», «Гочкіс тип 3» або під заводським індексом 2К.

Гармата розміщувалася зліва в лобовій частині башти на горизонтальних цапфах, наводка гармати у вертикальній площині здійснювалася її хитанням за допомогою плечового упору, в горизонтальній площині — поворотом башти. Наведення на більшості випущених танків здійснювалося за допомогою простого діоптричного прицілу, але на частині танків випуску 1930–1931 років встановлювалися телескопічні приціли виробництва Мотовіліхінского машинобудівного заводу, які забезпечували збільшення ×2,45 і поле зору в 14°20'.

Обидві гармати використовували один і той же асортимент боєприпасів, боєкомплект складався з 96 на Т-18 зр. 1927, або 104 на Т-18 зр. 1929 і 1930 рр.., унітарних пострілів з (бронебійними) та осколковими снарядами і картеччю. Постріли розміщувалися в брезентових сумках в бойовому відділенні в корпусі танка.

Боєприпаси гармат Гочкіс и Гочкіс-ПС
Тип снаряду Маса пострілу, кг Маса снаряду, кг Маса ВР, г Дульна швидкість, м/с Дальність таблична, м
чавунне ядро Гочкіса 0,71 0,50 — н/д н/д
сталева осколкова граната 0,71 0,50 40 н/д н/д
чавунна осколкова граната 0,72 0,51 н/д н/д н/д
картеч н/д н/д 75 куль н/д н/д
картеч, коротка 0,65 0,51 50 куль н/д н/д

Крім гармати, Т-18 озброювалися спареним 6,5-мм кулеметом Федорова, який розміщувався в кульовій установці праворуч у лобовій частині башти, його боєкомплект становив 1800 патронів в коробчатих магазинах по 25 патронів. На Т-18 зр. 1929 він був замінений прийнятим до того часу як єдиний танковим 7,62-мм кулеметом ДТ-29, що мав боєкомплект в 2016 патронів в 32 дискових магазинах по 63 патрона.

Засоби спостереження і зв'язку ред.

У небойовій обстановці механік-водій вів спостереження за місцевістю через свій відкритий люк для посадки-висадки. Для спостереження в бойових умовах у нього був розташований праворуч у верхній кришці люка перископічний оглядовий прилад, а також три оглядових щілини в виличних аркушах корпусу і з лівої сторони кришки люка. Захисних стекол щілини не мали, але могли закриватися з внутрішньої сторони броньовими заслінками. Командир танка вів спостереження за місцевістю з командирської башточки, по периметру якої мав п'ять оглядових щілин аналогічної конструкції, або ж через приціли зброї.

Єдиним засобом зовнішнього зв'язку служила прапорцева сигналізація, планувалася установка радіостанції на Т-18 зр. 1930, але в дійсності цього зроблено не було. Частина танків виконувалася в командирському варіанті, відрізняючись від лінійних машин тільки установкою щогли для вивішування прапорців, додавала їм кращу помітність. Яких-небудь спеціальних засобів внутрішнього зв'язку на Т-18 не було.

Двигун і трансмісія ред.

Т-18 оснащувався рядним 4 — циліндровим чотиритактним карбюраторним двигуном повітряного охолодження, конструкції А. Мікуліна. Потужність силової установки на танках ранніх випусків становила 35 к.с. при 1800 об/хв, на Т-18 зр. 1930 її збільшили до 40 к.с. Двигун розміщався в моторно-трансмісійному відділенні поперечно, що дозволяло значно скоротити довжину останнього. Два паливних бака загальним обсягом 110 літрів розміщувалися в надгусеничних нішах. Значна роль у створенні, серійному супроводі, доробках і модернізації силової установки танка Т-18 належала конструктору моторобудівного КБ заводу «Більшовик» баронесі Лілі-Марії Яльмаровні Пальмен.

За винятком бортових передач трансмісія Т-18 була об'єднана в єдиному блоці з двигуном, до її складу на танках ранніх випусків входили:

  • Однодисковий головний фрикціон сухого тертя;
  • Механічна триступінчата коробка передач;
  • Механізм повороту по типу конічного диференціала;
  • Два стрічкових гальма, що служили як для повороту, так і для гальмування танка;
  • Дві однорядні бортові передачі, вбудовані в ступиці ведучих коліс.

Т-18 зр. 1930 відрізнялися від танків ранніх випусків установкою багатодискового головного фрикціона з тертям робочих поверхонь в маслі (сталь по сталі) і чотириступінчастої коробки передач, а також зміненим електрообладнанням двигуна.

Ходова частина ред.

Ходова частина відновленого Т-18 Військового музею в Москві

Ходова частина Т-18 перших серій стосовно до кожного борту складалася з лінивця, ведучого колеса, семи обгумованих здвоєних опорних котків малого діаметра і трьох обгумованих здвоєних підтримуючих котків. На танках пізнього випуску ввели четвертий підтримуючий коток. Шість задніх опорних котків були зблоковані по два на балансир, підвішених на прикритих захисними кожухами вертикальних циліндричних пружинах. Передній опорний коток кріпився на окремому важелі, з'єднаному з переднім візком підвіски і підресорувався окремою похилою пружиною. Свою амортизацію у вигляді листових ресор мали в залежності від часу випуску танка два або три передні підтримуючих котка.

Гусениці Т-18 — сталеві, гребеневого зачеплення, крупноланкові. Згідно з інструкцією, кожна гусениця складалася з 51 траку шириною 300 мм, але в реальності їх число варіювалося від 49 до 53. На танках ранніх випусків траки мали складну конструкцію з декількох частин, що з'єднувалися клепкою, але з 1930 року танки стали комплектуватися новою гусеницею з суцільнолитих траків, що володіла кращим зчепленням з ґрунтом в порівнянні з попереднім варіантом.

Електрообладнання ред.

Електрообладнання було однопровідне з напругою бортової мережі 12 В. Як джерела електричної енергії використовувалися генератор постійного струму і 12-вольтна стартерна акумуляторна батарея ємністю 100 А·год. Система запалювання від магнето. Пуск двигуна проводився електричним стартером або пусковою рукояткою.

Машини на базі Т-18 ред.

Ставши першою серійною танковою базою в СРСР, Т-18 використовувався у багатьох ранніх проєктах спеціальних машин. Але, як через малий розмір базового танка, так і внаслідок того, що вже до 1929 року він вважався застарілим, переважна більшість цих розробок не вийшло за проєктну стадію і навіть ті деякі, що все ж були втілені в металі, на озброєння прийняті не були.

Телетанки ред.

Найбільший розвиток з усіх спеціальних машин на базі Т-18 отримали телетанки. У 1927 році Центральною лабораторією дротового зв'язку була розроблена дослідна апаратура радіоуправління для танка. Встановлена ​​на Т-18 четирьохкомандна система управління «Міст-1» забезпечувала поворот танку, включення і виключення головного фрикціону (тобто рух/зупинку танка). Розроблена пізніше вдосконалена версія апаратури дозволяла керувати одночасно рухом трьох танків. Випробування дослідного зразка телетанка, що почалися 23 березня 1930 року, разом з аналогічними експериментами роком раніше з використанням бази «Рено-Російського» показали принципову правильність ідеї.

У 1933 році був виготовлений танк, оснащений поліпшеною шістнадцятикомандною апаратурою управління і отримав в 1934 році позначення ТТ-18. Нова апаратура дозволяла танку додатково змінювати швидкість і напрямок руху, глушити і заводити двигун, а також використовувати спеціальне устаткування що знаходилося на борту — заряд ВР і хімічні прилади. Максимальна дальність управління становила 1500 метрів, реальна — 500–1000 метрів. За різними даними було виготовлено від п'яти до не менш ніж семи ТТ-18, управління якими здійснювалося з радійного танка на базі Т-26. П'ять ТТ-18 у січні — лютому та жовтні 1933 року пройшли випробування, які показали, що через малі масу і габарити, телетанк був практично не здатний рухатися по прямій, так як його постійно відводило в бік на нерівностях місцевості. У зв'язку з припиненням виробництва Т-18 подальші роботи в цьому напрямку були орієнтовані на використання Т-26 як бази.

Самохідні артилерійські установки ред.

Розробка комплексу самохідно-артилерійських установок (САУ) на шасі Т-18 була розпочата в грудні 1927 року науково-дослідним бюро АНДІ в рамках «Основних технічних вимог по системі озброєння». Список ймовірних до розробки варіантів включав САУ з 76,2-мм полковою гарматою для безпосередньої підтримки піхоти, 45-мм гарматою на роль винищувача танків і дві ЗСУ, з 7,62-мм кулеметною установкою і зі спареною 37-мм автоматичною гарматою. Однак реально повністю опрацьований був тільки проєкт 76-мм САУ СУ-18. Гармата монтувалася в повністю закритій броньовій рубці, розміщувалася над бойовим відділенням і нависала над лобовою частиною танка, спираючись рамою на середній лобовий лист. Вже на проєктній стадії стало очевидним, що домогтися задовільного розміщення 76-мм гармати з розрахунком на базі Т-18 без її капітальної переробки неможливо, тому, хоча 11 червня 1930 року було прийнято рішення про будівництво прототипу САУ до 10 жовтня того ж року, пізніше воно було скасоване і подальші розробки в цьому напрямку переведені на базу більш великого Т-19.

У 1931–1932 роках опрацьовувалася можливість використання Т-18 для перевезення 122-мм або 152-мм гаубиці. Однак на випробуваннях танка, навантаженого баластом, рівним вазі 152-мм гаубиці, з'ясувалося, що він зовсім не може зрушитися з місця на м'якому ґрунті, тому роботи в цьому напрямку були також припинені.

Транспортери ред.

Крім цього, був розроблений підвозчик боєприпасів — «танк постачання» в тодішній термінології — призначався для постачання в бойових умовах САУ на базі Т-18 і Т-19. Транспортер не мав башти і надгусеничних ніш корпуса, паливні баки з яких були перенесені в бойове відділення. Замість цього, на надгусеничних полицях розміщувалося по контейнеру з 5-7-мм броні, всередині яких могли перевозитися до 50 76,2-мм пострілів в 10 ящиках, 192 45-мм пострілу в 16 лотках або еквівалентна за масою кількість коробок з 7,62-мм патронами. Проєкт отримав схвалення, але побудований навіть у вигляді прототипу так і не був.

У 1930 році головним конструкторським бюро ГАУ був розроблений проєкт броньованого трактора на базі Т-18, а в квітні 1931 року був побудований його прототип. Бронетрактор відрізнявся від танка відкритим зверху корпусом, над яким міг натягатися тент для захисту від негоди, а також дещо змінена ходова частина. Крім водія, трактор міг перевозити в корпусі ще трьох людей. У червні 1931 року трактор пройшов полігонні випробування, які виявили його малопридатним для буксирування вантажів, а також складність конструкції і ненадійність в експлуатації, у зв'язку з чим подальші роботи по ньому були припинені.

Хімічні (вогнеметні) танки ред.

У 1932 році на базі Т-18 був створений хімічний танк ХТ-18. Від лінійного танка зразка 1930 року він відрізнявся лише відкритою установкою на «хвості» хімічного приладу ТДП-3, який міг використовуватися для розпилення отруйних речовин, дегазації місцевості або установки димової завіси. Танк пройшов випробування влітку 1932 року на НІХП ХКУКС РСЧА, однак на озброєння прийнятий не був, хоча досліди з ним тривали ще до 1934 року. Опрацьовувався і проєкт вогнеметного танка ОТ-1 з установкою вогнемету на «хвості», для оборони від ворожої піхоти. Пізніше був також розроблений проєкт вогнеметного танка з установкою вогнеметного обладнання в башті на місці гармати, з обмеженими кутами горизонтального наведення, щоб уникнути перекручування шлангів подачі вогнесуміші з бойового відділення. Подальші роботи в цьому напрямку були припинені, оскільки до того часу хімічні (вогнеметні) танки розроблялися вже на більш досконалому шасі Т-26.

Інженерні машини ред.

Після прийняття в 1929 році програми «Система танко-тракторо-авто-бронеозброєння РСЧА», що передбачала створення механізованих переправних засобів, перший проєкт самохідного моста був розроблений на базі Т-18. Проєкт, що позначався як «штурмовий саперний танк», передбачав встановлення на позбавлений башти танк висувного дерев'яного двоколійного моста, який забезпечував переправу через ріки чи рови шириною до 4 метрів автомобілів, танкеток і малих танків. Крім цього, машина оснащувалася буром для буріння шурфів і механічною пилкою по дереву. Як і інші машини на базі Т-18, штурмовий саперний танк не вийшов за стадію проєкту

Забарвлення, тактичні та пізнавальні знаки ред.

Музейний Т-18, що несе забарвлення і тактичний знак зразка 1929 року

Відповідно до виданого навесні 1927 року наказом, стандартизувати забарвлення бронетехніки, Т-18 спочатку цілком забарвлювалися в яскраво-зелений «трав'яний» колір. Тактичний знак, що означав приналежність танка всередині полку, наносився на надгусеничних нішах і передній кромці командирської башточки, а на командирських машинах — ще й на кормі башти. Ранній варіант тактичного знака складався з послідовно вписаних один в одного трикутника, кола, квадрата і римської цифри, позначаючи, відповідно, батальйон, роту в батальйоні, взвод в роті і номер конкретної машини у взводі. Перші три з них виражалися кольором фігури — червоний для першого, білий для другого і чорний для третього. Запасні танки в батальйоні несли тільки контурний трикутник відповідного батальйону кольору.

Нова більш пророблена система забарвлення і позначень була введена в 1929 році. Загальне забарвлення було замінена на темно-зелене, як менш помітне на тлі листя і хвої дерев. Змінився і тактичний знак, в його склад тепер входили: арабська цифра висотою 30 см, що позначала номер машини у взводі, командирські машини позначалися відсутністю цієї цифри; розташований правіше неї колірне кільце, що позначало номер батальйону і вписаний в кільце вертикальний дріб, у чисельнику якого був позначений номер роти, а в знаменнику — взводу. В системі колірних позначень чорний, як малопомітний на темно-зеленому тлі, був замінений на жовтий. Надалі, до початку Німецько-радянської війни, система забарвлення і позначень неодноразово змінювалася, але Т-18, практично знятих з озброєння, це мало зачіпало.

Організаційно-штатна структура ред.

У РСЧА Т-18 надходили на озброєння танкових батальйонів, включалися до складу механізованих частин. До складу танкового батальйону входили взводи управління та відновлення (штабний і ремонтний), артбатарея з двома 76-мм польовими гарматами і дві або три танкові роти, в кожній з яких налічувалося три взводи по три танки і один штабний танк. З 1929 року Т-18 надходили в механізовані полки, з одним дворотним танковим батальйоном у кожному, які налічували, таким чином, всього 20 танків на полк. З 1930 року почалося формування механізованих бригад, до складу яких входив танковий полк з двома батальйонами Т-18 трьохротного складу. Всього, таким чином, в механізованій бригаді налічувалося 60 Т-18.

Експлуатація та бойове застосування ред.

Ранні роки ред.

Перші Т-18 почали надходити у війська в 1928 році, а вже до наступного року зайняли місце основного танка на озброєнні РСЧА. Із загального числа випущених танків цього типу 103 машини були відразу ж передані в розпорядження ТСОАВІАХІМу та інших військово-технічних навчальних закладів, 4 були передані ОГПУ, 2 — Четвертому управлінню і 1 — Військово-хімуправлінню РСЧА, решта надійшли на озброєння різних бронетанкових підрозділів. Т-18 активно використовувалися для бойової підготовки як бронетанкових підрозділів, так і інших родів військ, відпрацьовували тактику протитанкової оборони. На цьому ранньому етапі Т-18 зіграли важливу роль і у відпрацюванні взаємодії танків з піхотою.

Конфлікт на КСЗ ред.

Вперше Т-18 були застосовані в бою під час конфлікту на КСЗ в листопаді 1929 року. Восени Забайкальській групі Особливої Далекосхідної армії (ОДСА) була додана рота з 10 танків, один з яких був сильно пошкоджений при транспортуванні і розібраний на запчастини для ремонту дев'яти що залишилися, які і взяли участь в Мішаньфуській наступальної операції 17 — 19 листопада.

Танк Т-18 — пам'ятник воїнам-далекосхідникам, загиблим в конфліктах на КСЗ, на озері Хасан і на Халхин-Голі, а також в 1945 році в Маньчжурії, на Курилах і Сахаліні. Хабаровськ, сквер штабу Східного військового округу

Танки почали висунення на вихідні позиції пізно ввечері 16 листопада, при цьому вони не були повністю заправлені паливом і майже не мали боєкомплекту до гармат, а три машини не були оснащені кулеметами. В ході нічного маршу, не маючи навіть карти місцевості, танки втратили один одного і до наміченого місця прибуло лише чотири з них. Тут вони були заправлені і отримали по 40 снарядів до гармати, після чого вранці 17 листопада досить успішно проявили себе при штурмі китайських позицій. Двоє з відсталих танків вийшли в розташування інших радянських частин, де не маючи снарядів, все ж зуміли підтримати атаку піхоти 106-го стрілецького полку, що використала їх для прикриття від ворожого вогню. До середини дня ці два танки все ж приєдналися до інших і рота, вже у складі шести машин, зробила спробу штурму китайських укріплень, але була зупинена протитанковим ровом. Бойових втрат рота за день не зазнала, але два танки вийшли з ладу з технічних причин, хоча один з них був відремонтований в той же день. До вечора прибули ще два відсталих танка, які заблудилися в степу після втрати загону, поки у них не скінчилося паливо, у третього ж вийшла з ладу коробка передач.

Наступного дня рота в складі семи танків знову підтримувала піхоту при штурмі укріплених позицій китайців, але якогось результату їм вдалося домогтися лише після того, як протитанковий рів був частково зруйнований. Втрат танки знову не понесли, лише одна машина отримала пошкодження від гранат. Ще один танк отримав пошкодження від гранат на наступний день боїв, інша машина вийшла з ладу через скидання гусениці, але ніхто з членів екіпажів за час боїв не загинув. В цілому діяльність танків в ході конфлікту була оцінена командуванням як задовільна — незважаючи на вкрай слабку підготовку екіпажів і погану організацію їхніх дій, Т-18 непогано проявили себе за підтримки піхоти. Бої показали вкрай низьку ефективність уламкового снаряда 37-мм гармати, червоноармійцями висловлювалися також побажання щодо підвищення прохідності, швидкості і бронювання танка.

Пізні роки і Німецько-радянська війна ред.

Вкопаний у вигляді доту Т-18 з 45-мм гарматою. Експозиція Музею Перемоги в Москві

До початку 1938 року всі Т-18, що знаходилися в строю, досягли крайнього ступеня зносу. У строю на той час залишалося 862 танки, включаючи 160 переданих в 1934–1937 роках в розпорядження укріплених районів (надалі укріпрайон, УР) Ленінградського військового округу для будівництва ДВТ. Решта машин були вже відправлені на металобрухт. Але навіть ті танки, що формально залишалися на озброєнні, в більшості своїй перебували в несправному стані, а багато з них були до того ж ще й роззброєні (з частини Т-18 були демонтовані гармати, передані для озброєння танків Т-26). Ситуація погіршувалася відсутністю запчастин, які в частинах отримували тільки шляхом розукомплектування одних танків для ремонту інших. У зв'язку з цим розпорядженням наркома озброєнь від 2 березня Т-18 були зняті з озброєння і 700 з них були передані в розпорядження укріпрайонів військових округів, а також Народному комісаріату ВМФ.

Передані укріпрайонам танки підлягали переозброєнню на спарки кулеметів ДТ, ДА-2 або на 45-мм гармати зр. 1932 р. З несправних танків демонтувалися двигуни і трансмісія, а бронекорпуси закопувалися по башту в землю або просто встановлювалися як БВТ (броньовані вогневі точки) біля мостів, перехресть доріг і в інших зручних для оборони місцях. Танки, що зберегли можливість пересування своїм ходом, були передані гарнізонам укріпрайонів для використання як рухомих вогневих точок. До початку Німецько-радянської війни у військах ще було близько 450 бронекорпусів і 160 танків. Перетворені в ДВТ Т-18 були в основному зосереджені на західних кордонах СРСР, деяка їх кількість була також встановлена в системі укріплень в районі озера Хасан, де в 1938 році проходили бої з Японією.

Відомості про бойове застосування Т-18 у Німецько-радянській війні в основному носять уривчастий характер. В більшості своїй танки, зосереджені на західних кордонах СРСР, були знищені або захоплені в перші дні або тижні війни, хоча нечисленні екземпляри використовувалися трохи довше. Танки Т-18 і БВТ на їх основі билися з ворогом в укріпрайонах — зокрема, відомо про бої з їх участю в Осовецкому, Володимир-Волинському і Мінському УР. Кілька Т-18 було передано до складу 9-го механізованого корпусу, який зазнав великих втрат у ході танкової битви в районі Луцька — Рівне; 29 червня корпус отримав 14 таких танків, з яких на 2 липня залишилося всього дві машини, з них одна була несправною. Останнє відоме бойове застосування Т-18 відноситься до битви за Москву, в якій взимку 1941–1942 року використовувалися 9 Т-18 зі складу 150-ї танкової бригади, за документами значилися на озброєнні аж до лютого, коли в бригаді ще було три таких танка. Розміщення в районі озера Хасан у вигляді фортифікаційних споруд Т-18 перебували на озброєнні до початку 1950-х років, коли вони були виключені з системи укріплень і закинуті.

Оцінка проєкту ред.

Конструкція ред.

Хоча конструкція Т-18 створювалася на основі FT-17, в ній був застосований ряд оригінальних рішень. На Т-18 вперше в історії танкобудування були застосоване поперечне розташування двигуна і його конструктивне об'єднання в одному блоці з коробкою передач і фрикціоном. Таке технічне рішення дозволило значно скоротити довжину моторно-трансмісійного відділення. Як наслідок, від FT-17, в якому двигун розташовувався подовжньо, а моторно-трансмісійне відділення займало половину довжини корпусу, Т-18 вигідно відрізнявся меншими довжиною корпусу і заброньованим обсягом. Але короткий корпус танка і невелика опорна поверхня гусениць мали і свої негативні сторони, наприклад, підвищене розгойдування танка на ходу і зниження здатності до подолання ровів. В кінці 1920-х — початку 1930-х років останній приділялась значна увага і ця характеристика Т-18 вважалася незадовільною, незважаючи на застосування «хвоста».

Озброєння, захищеність і рухливість ред.

Легкий танк супроводу піхоти Т-18 в Бронетанковому музеї в Кубинці

По озброєнню Т-18 перевершував більшість своїх сучасників в класі легких танків за рахунок установки в машині і гармати, і кулемету, тоді як іноземні зразки оснащувалися лише одним з цих вогневих засобів. Однак роздільна установка кулемета і гармати на Т-18 знижувала ефективність їх застосування, а найпростіший діоптричний приціл що стояв на більшості танків не сприяв високій точності наведення. З досвіду застосування Т-18 в конфлікті на КСЗ дистанція ефективної стрільби оцінювалася не далі 750–800 метрів. Крім того, просте наведення гармати за допомогою плечового упору зводило нанівець ефективність стрільби на ходу. 37-мм гармати що встановлювалися на Т-18 володіли порівняно високою скорострільністю і дозволяли на близьких дистанціях боротися з легкоброньованою технікою, але досвід конфлікту на КСЗ показав, що навіть проти польових укріплень легкі осколкові снаряди, що містили всього 40 грам вибухової речовини, виявилися абсолютно неефективними.

Бронювання Т-18 відповідало вимогам свого часу, надійно захищаючи його від зброї гвинтівкових калібрів, а на певних дистанціях — і від вогню великокаліберних кулеметів, хоча відкриті оглядові щілини створювали небезпеку ураження екіпажу осколками або бризками свинцю. Спеціалізовані протитанкові гармати з'явилися у військах вже після зняття Т-18 з виробництва і набули широкого поширення лише до середини 1930-х років. Швидкість і запас ходу танка, особливо після модернізації в 1930 році, вважалися задовільними для задач підтримки піхоти, а питомий тиск Т-18 на ґрунт, навіть незважаючи на порівняно коротку опорну поверхню гусениць, був вкрай низьким за мірками танків, що підвищувало його прохідність.

Аналоги ред.

NC 27

Аналогами Т-18 в класі легких танків безпосередньої підтримки піхоти на момент його створення були французький FT-17, його зарубіжні варіанти — американський M1917 і італійський «Fiat 3000», а також дрібносерійний французький NC 27, який був подальшим розвитком все того ж FT-17. Порівняння Т-18 з розробленим майже на десятиліття раніше FT-17 не цілком правомірно, але в цілому Т-18 значно перевершував свого французького прародителя. Найбільш вираженою була перевага Т-18 над FT-17 в плані рухливості, незважаючи на трохи більшу питому потужність радянської машини. Американська версія FT-17 — M1917, що з'явилася в самому кінці Першої світової війни — незначно вигравала у прототипу лише в швидкості і також значно поступалася Т-18.

Створений у 1920–1921 роках італійський «Fiat 3000» був серйозно переробленим варіантом FT-17. У конструкції італійської машини було усунуто багато з недоліків французького прототипу, обумовлені поспішністю створення і відсутністю досвіду в проєктуванні танків. Також «Fiat 3000» отримав значно більш потужний двигун, що забезпечило йому кращу питому потужність відносно більш пізнього Т-18, але зберіг застарілу «напівжорстку» підвіску FT-17. Хоча максимальна швидкість танка зросла до 21 км/год, його рухливість в цілому все одно оцінювалася як незадовільна. На практиці максимальна швидкість в умовах бездоріжжя, обумовлена ​​насамперед підвіскою, могла навіть бути меншою, ніж у Т-18. По озброєнню, аналогічного FT-17, італійський танк поступався Т-18.

«Віккерс-шеститонний» в кулеметному варіанті

Французький NC 27, спроєктований в середині 1920-х, приблизно відповідав Т-18 і також був результатом глибокої модернізації FT-17. При загальній подібності конструкції з базовим танком і ідентичному озброєнні, NC 27 став більшим, отримав посилену до 30 мм вертикальну броню і більш сучасну підвіску. Для компенсації збільшеної маси на танк встановлювався більш потужний у порівнянні з FT-17 двигун. Все це дозволило забезпечити NC 27 рухливість на рівні Т-18 при більш слабкому озброєнні, але кращому бронюванні.

Однак розвиток військової та конструкторської думки у світовому танкобудуванні не стояв на місці. Якщо на момент свого запуску у виробництво Т-18 знаходився на рівні закордонних зразків, то вже до 1930 року в класі піхотних танків з'явилися зразки, які настільки ж значно перевершували радянський танк, як і він — FT-17. Першим з них став британський «Віккерс-шеститонний» (Mk.E), що встановив новий стандарт в класі. Будучи крупніше й важче танків сімейства FT-17, Mk.E мав більш сучасну конструкцію, розвивав швидкість до 35 км/год, ніс озброєння з двох кулеметних башт, або однієї двомісної з 37-мм гарматою і кулеметом, а також володів великим потенціалом розвитку.

Т-18 в московському Музеї Збройних Сил. Ходова частина машини при відновленні спрощена для поліпшення ходових якостей на випадок участі в парадах

Інший зразок, французький D1, був подальшим розвитком NC 27 і зберіг схожу з ним рухливість при істотно збільшеній масі, але отримав протиснарядне 35-мм бронювання і 47-мм гармату в двомісній башті. Пильно спостерігаючи за новими віяннями в танкобудуванні радянське військове керівництво отримало можливість порівняти перші серійні вітчизняні танки з передовими зразками зарубіжної техніки. Малий танк супроводу Т-18, так само як і «маневрений» Т-24 були визнані такими що не мають перспективи і радянське танкобудування стало на шлях ліцензійного виробництва іноземних зразків, або наслідування ним при відмові на покупку ліцензії.

Збережені екземпляри ред.

Безпосередньо після закінчення використання у військах, Т-18 в музеї не потрапили, в результаті чого всі з відомих збережених зразків були відновлені з покинутих машин, що встановлювалися як нерухомі вогневі точки укріплених районів на Далекому Сході. Через допущені при відновленні помилки, або деколи свідомі спрощення, всі відновлені зразки мають суттєві відмінності від оригіналу. Зокрема, хоча всі зразки відносяться до модифікації 1930 року, на частині з них стоїть імітація спареного кулемета Федорова (а на танку у Владивостоці — навіть макет кулемета «Максим»), ходова частина в більшій чи меншій мірі неточна на всіх машинах. Тільки на Далекому Сході відомо не менше шести збережених Т-18, всі з яких знаходяться в музеях або встановлені як пам'ятники на Росії.

Т-18 в масовій культурі ред.

Модель танка МС-1 в масштабі 1:35 виробництва фірми «AER Moldova» (відсутній спарений кулемет Федорова)

Пластикові моделі танка МС-1 в масштабі 1: 35 в різний час випускалися декількома підприємствами. У переважній більшості, вони виготовлялися з одних і тих же прес-форм, спочатку використалися фірмою «AER Moldova» (Молдова). Згодом ці ж прес-форми були використані російськими фірмами «Східний експрес» і «ARK Models», які продовжують виробництво по сьогоднішній день. Треба сказати, що якість моделі і її відповідність оригіналу (модель відтворює танк Т-18 зразка 1930 року) залишають бажати кращого, проте за умови ряду доопрацювань можна отримати модель більш-менш прийнятного рівня.

Танки МС-1 в декількох модифікаціях (як відображають реальність, так і паперових) представлені в танковому MMO-екшені «World of Tanks».

Також Російська фірма «Ура» що виробляє солдатиків випустила металеву модель танка МС-1.

танка в масштабі 1:50, виконана компанією worldofpaperstanks.com за замовленням порталу worldoftanks.ru, з інструкцією по збірці, історичною довідкою та рідкісними фотографіями з архівів.

Зноски ред.

  1. Дані для гарматного / кулеметного варіанту танка.
  2. Характеристики прототипу з баштою і двигуном серійного Т-18.
  3. З катаною / литою баштою.
  4. Будучи однією з найбільш точно відновлених і в загальних рисах відповідної оригіналу, містить низку неточностей в деталях.
  5. На 2012 рік три танки знаходяться в Хабаровську, по одному в Уссурійську, Владивостокці і в Хасанському районі на місці боїв.

Примітки ред.

  1. М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 5.
  2. М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 3.
  3. М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 7.
  4. ↑ Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 60. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  5. ↑ Свірін, 2005.
  6. ↑ М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 9.
  7. ↑ Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 68. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  8. А. А. Бескурніков. Перший серійний танк. Малий супроводу МС-1. — С. 4.
  9. ↑ Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 69. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  10. ↑ М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 11.
  11. М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 41.
  12. ↑ М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 43.
  13. ↑ Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 17. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  14. М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 15.
  15. ↑ М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 14.
  16. М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 16.
  17. М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 10.
  18. Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 87. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  19. М. Н. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 17.
  20. Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 88. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  21. М. Н. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 18.
  22. Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 85. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  23. Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 115. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  24. ↑ М. Н. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 62.
  25. P. Touzzin, C. Gurtner. Renault FT. — Great Bookham : Profile Publications, 1967. — P. 11. — (Armour in Profile № 13)
  26. ↑ М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 35.
  27. ↑ М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 36.
  28. А. Соловйов. Баронеса-Моторобудівник. — СПб., Крила Балтики, № 4 (5) / 2010, с. 42-44.
  29. ↑ М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 39.
  30. Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 199. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  31. ↑ М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 25.
  32. Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 200. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  33. Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 201. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  34. ↑ Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 261. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  35. М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 27.
  36. Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 215. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  37. Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 188. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  38. М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 24.
  39. Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 179. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  40. Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 219. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  41. ↑ М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 60.
  42. А. А. Бескурніков. Перший серійний танк. Малий супроводу МС-1. — С. 29.
  43. М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 50.
  44. ↑ М. Н. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 52.
  45. М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 56.
  46. Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 12. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  47. ↑ М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 57.
  48. А. А. Бескурніков. Перший серійний танк. Малий супроводу МС-1. — С. 5.
  49. С. Сафронов. 150-я танкова бригада. Tankfront.ru. Архів оригіналу за 31 січня 2011. Процитовано 17 червня 2009. 
  50. ↑ А. А. Бескурніков. Перший серійний танк. Малий супроводу МС-1. — С. 6.
  51. ↑ А. ; А. Бескурніков. Перший серійний танк. Малий супроводу МС-1. — С. 19.
  52. А. А. Бескурніков. Перший серійний танк. Малий супроводу МС-1. — С. 28.
  53. P. Chamberlain, C. Ellis. Tanks of the World 1915-1945. — 2002 edition. — London : Arms and Armour Press, 1972. — 256 p. — ISBN 0-30436-141-0.
  54. R. P. Hunnicutt. Stuart: A History of the American Light Tank. Volume 1. — Novato, CA : Presidio Press, 1992. — P. 466. — ISBN 0-89141-462-2.
  55. P. Chamberlain, C. Ellis. Tanks of the World 1915-1945. — 2002 edition. — London : Arms and Armour Press, 1972. — P. 125. — ISBN 0-30436-141-0.
  56. L. Ness. Jane’s World War II Tanks and Fighting Vehicles: The Complete Guide. — London : Jane’s Information Group / Harper Collins Publishers, 2002. — P. 123. — ISBN 0-00711-228-9.
  57. P. Chamberlain, C. Ellis. Tanks of the World 1915-1945. — 2002 edition. — London : Arms and Armour Press, 1972. — P. 32. — ISBN 0-30436-141-0.
  58. А. А. Бескурніков. Перший серійний танк. Малий супроводу МС-1. — С. 21.
  59. P. Chamberlain, C. Ellis. Tanks of the World 1915-1945. — 2002 edition. — London : Arms and Armour Press, 1972. — P. 83. — ISBN 0-30436-141-0.
  60. М. Коломієць, І. Мощанскій. Бронетанкова техніка Франції та Італії № 4 (19) / 1998. — С. 8.
  61. М. ; Н. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — С. 58.
  62. Моделі радянських танків з щоденників розробників , Ігровий журнал «PC ігри», листопад 2009 року, стор 128-129.
  63. МС-1 своїми руками [ 27 грудня 2012 у Wayback Machine.]. World of tnaks

Література ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: T-18
  • М. М. Свірін, А. А. Бескурніков. Перші радянські танки. — М. : М-Хобі, 1995. — 64 с. — (Армада № 1) — 5000 прим. — ISBN 5-85729-045-7.
  • А. А. Бескурніков. Перший серійний танк. Малий супроводу МС-1. — М. : Арсенал-Прес, 1992. — 32 с. — 20 000 прим. — ISBN 5-85139-003-4.
  • Солянкін А. Г., Павлов М. В., Павлов І. В., Желтов І. Г. Вітчизняні броньовані машини. XX століття. 1905-1941. — Москва : Експрінт, 2002. — Т. 1. — С. 261. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-030-1.
  • Свірін М. Н. [[https://web.archive.org/web/20130128164031/http://militera.lib.ru/tw/svirin_mn1/index.html Архівовано 28 січня 2013 у Wayback Machine.] Броня кріпка. Історія радянського танка. 1919-1937]. — М. : Яуза, Ексмо, 2005. — 5000 прим. — ISBN 5-699-13809-9.
  • Холявскій Г. Л. Енциклопедія танків. — Мн. : Харвест, 1998. — 576 с. — 5000 прим. — ISBN 985-13-8603-0.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
T 18 MS 1 radyanskij legkij pihotnij tank 1920 h rokiv Stvorenij v 1925 1927 rokah na osnovi francuzkogo tanka FT 17 i jogo italijskogo variantu Fiat 3000 i stav pershim tankom radyanskoyi rozrobki Serijno viroblyavsya z 1928 po 1931 rik Vsogo v dekilkoh variantah bulo vipusheno 959 tankiv cogo tipu ne vrahovuyuchi prototipu V kinci 1920 h pochatku 1930 h rokiv T 18 stanoviv osnovu tankovogo parku RSChA ale dosit shvidko buv vitisnenij doskonalishim T 26 Zastosovuvavsya v boyu v konflikti na Kitajsko Shidnij zaliznici ale v 1938 1939 rokah zastarili i ti sho dosyagnuli krajnogo stupenya znosu T 18 buli v osnovnomu znyati z ozbroyennya abo vikoristovuvalisya yak neruhomi vognevi tochki U neznachnij kilkosti ci tanki she zalishalisya u vijskah v boyezdatnomu stani do pochatku Nimecko radyanskoyi vijni i vikoristovuvalisya na pochatkovomu yiyi etapi Tank T 18 v ekspoziciyi muzeyu zbrojnih sil v Moskvi Tip Legkij tankShema KlasichnaIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni 1928 1942Operatori SRSRIstoriya virobnictvaVirobnik SRSR Bilshovik Vigotovlennya 1928 1931Vigotovlenakilkist 959HarakteristikiVaga 5 30Dovzhina 3500 4380 z hvostom Shirina 1760Visota 2120Obsluga 2Kalibr narizna 37 mm garmata GochkisaTemp vognyu 10 12 p hvBronya staleva katanaLob 16Bort 16Korma 16Dah 8Dnishe 8Bashta lob 16 bort 16 korma 16 dah 8Golovneozbroyennya boyekomplekt 104Drugoryadneozbroyennya 2 6 5 mm Fedorovadodatkovo KulemetDvigun ryadnij 4 cilindrovij karbyuratornij povitryanogo oholodzhennya35Pitoma potuzhnist 6 6Pidviska tisk na grunt 0 37Dorozhnij prosvit 315Shvidkist shose 16bezdorizhzhya 6 5Prohidnist pidjom 36 stinka 0 5riv 1 85brid 0 8MS 1 u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Serijne virobnictvo 3 Podalshij rozvitok 3 1 Tanki dlya zamini T 18 3 2 Sprobi modernizaciyi T 18 4 Taktiko tehnichni harakteristiki 5 Opis konstrukciyi 5 1 Bronovij korpus i bashta 5 2 Ozbroyennya 5 3 Zasobi sposterezhennya i zv yazku 5 4 Dvigun i transmisiya 5 5 Hodova chastina 5 6 Elektroobladnannya 6 Mashini na bazi T 18 6 1 Teletanki 6 2 Samohidni artilerijski ustanovki 6 3 Transporteri 6 4 Himichni vognemetni tanki 6 5 Inzhenerni mashini 7 Zabarvlennya taktichni ta piznavalni znaki 8 Organizacijno shtatna struktura 9 Ekspluataciya ta bojove zastosuvannya 9 1 Ranni roki 9 2 Konflikt na KSZ 9 3 Pizni roki i Nimecko radyanska vijna 10 Ocinka proyektu 10 1 Konstrukciya 10 2 Ozbroyennya zahishenist i ruhlivist 10 3 Analogi 11 Zberezheni ekzemplyari 12 T 18 v masovij kulturi 13 Znoski 14 Primitki 15 Literatura 16 PosilannyaIstoriya stvorennya red Pershim viroblenim v SRSR tankom stav Reno Rosijskij sho yavlyav soboyu kopiyu francuzkogo FT 17 odin primirnik yakogo buv zahoplenij Chervonoyu armiyeyu v 1919 roci Tank buv nadanij zavodu Chervone Sormovo yakomu bulo dorucheno skopiyuvati i nalagoditi jogo serijne virobnictvo z vipuskom pershoyi partiyi z 15 odinic do kincya 1920 roku Deyaki vuzli FT 17 zokrema transmisiya buli zagubleni pri transportuvanni i yih dovelosya proyektuvati z nulya Nezvazhayuchi na chislenni trudnoshi zavod zumiv zibrati pershij vlasnij tank do serpnya 1920 roku a nezabarom vigotoviti i inshi 14 zamovlenih mashin Odnak cherez ekonomichni ta politichni trudnoshi togo periodu podalshe virobnictvo tanka ne velosya 1 nbsp T 16 u dvori zavodu Bilshovik Navesni 1927 rokuPraktichno do pitannya virobnictva tankiv povernulisya v 1926 roci koli bula prijnyata tririchna programa tankobuduvannya Vona peredbachala yak plan minimumu organizaciyu odnogo tankovogo bataljonu i navchalnoyi roti osnashenih pihotnimi tankami a takozh odnogo bataljonu i roti osnashenih tanketkami Za rozrahunkami ce vimagalo virobnictva 112 mashin kozhnogo z tipiv 2 U veresni bulo provedeno naradu komanduvannya RSChA kerivnictva GUVP ta garmatno arsenalnogo trestu GAT prisvyachenu pitannyam tankobuduvannya ta viboru tanka dlya majbutnogo masovogo virobnictva FT 17 buv viznanij zajvo vazhkim maloruhomim i slabo ozbroyenim a viroblena v SRSR jogo versiya bula dorogoyu i do togo zh mala nizku yakist vigotovlennya Vartist odnogo Reno Rosijskogo stanovila 36 tis rubliv sho ne vidpovidalo vimogam tririchnoyi programi sho peredbachala sumarni vitrati v 5 mln rubliv dlya svoyeyi realizaciyi pri vartosti odnogo pihotnogo tanka na rivni 18 tis rubliv 3 Roboti po stvorennyu doskonalishogo tanka v SRSR na toj chas uzhe velisya V 1924 roci Komisiyeyu z tankobuduvannya buli rozrobleni TTV do tanku suprovodu pihoti zatverdzheni naprikinci togo zh roku Vidpovidno do nih peredbachalosya stvorennya tanka masoyu 3 tonni ozbroyenogo 37 mm garmatoyu abo kulemetom 16 mm broneyu i maksimalnoyu shvidkistyu 12 km god 4 Pri comu z 1924 roku dlya perejnyattya zarubizhnogo dosvidu protyagom dvoh rokiv jshlo vivchennya trofejnih inozemnih tankiv z yakih najspriyatlivishe vrazhennya spraviv italijskij Fiat 3000 sho buv vdoskonalenim variantom FT 17 Odin poshkodzhenij ekzemplyar cogo tanka ochevidno zahoplenij v hodi Radyansko polskoyi vijni buv peredanij byuro na pochatku 1925 roku 5 Vidpovidno do vimog komisiyi Tankovim byuro buv rozroblenij proyekt tanka yakij otrimav poznachennya T 16 Navesni 1925 roku pislya rozglyadu proyektu v shtabi RSChA TTV buli skorigovani dopustima masa tanka bula zbilshena do 5 tonn shob zabezpechiti rozmishennya potuzhnishogo dviguna i odnochasnu ustanovku garmati i kulemeta 4 Shob priskoriti robotu dlya vigotovlennya doslidnogo zrazka tanka buv vidilenij zavod Bilshovik yakij mav u toj chas krashi virobnichi potuzhnosti Do bereznya 1927 roku buv zakinchenij prototip T 16 Pri zagalnij shozhosti z FT 17 novij tank za rahunok krashogo komponuvannya mav znachno menshu dovzhinu korpusu i yak naslidok menshu masu i krashu ruhlivist znachno menshoyu v porivnyanni z Reno Rosijskim viyavilasya i jogo vartist Razom z tim viprobuvannya T 16 viyavili u nogo bezlich nedolikiv v osnovnomu v silovij ustanovci i hodovij chastini Drugij prototip pri budivnictvi yakogo buli vrahovani ci zauvazhennya buv zakinchenij do travnya togo zh roku i otrimav poznachennya T 18 11 17 chervnya tank vidpravili na derzhavne viprobuvannya yake v cilomu projshlo uspishno i za pidsumkami yakogo vin buv 6 lipnya prijnyatij na ozbroyennya pid poznachennyam malij tank suprovodu zr 1927 MS 1 abo T 18 6 Serijne virobnictvo red 1 lyutogo 1928 roku zavodu Bilshovik bulo vidano pershe zamovlennya na virobnictvo 108 serijnih T 18 protyagom 1928 1929 rokiv Pershi 30 z nih sho buduvalisya na zasobi TSOAVIAHIMu neobhidno bulo postaviti vzhe do oseni 1928 roku i z cim zavdannyam zavod uspishno vporavsya 6 Z kvitnya 1929 roku do virobnictva tanka buv pidklyuchenij Motovilihinskij zavod 6 sho buv dublerom z vipusku T 18 ale osvoyennya virobnictva na nomu jshlo povilnishe tim bilshe sho v postavkah dviguna transmisiyi trakiv i broni vin zalezhav vid zavodu Bilshovik 7 Plan z vipusku tanka na 1929 rik vikonanij ne buv ale oskilki novij tank postupovo osvoyuvavsya u virobnictvi v 1929 1930 rokah plan vipusku buv zbilshenij vzhe do 300 odinic 6 Za inshimi danimi za programoyu Sistema tanko traktoro avto broneozbroyennya RSChA rozroblenoyi pid kerivnictvom nachalnika shtabu RSChA plan vipusku T 18 na 1929 1930 roki sklav 325 odinic 8 Tim chasom zastarilij 6 5 mm sparenij kulemet sistemi Fedorova buv zaminenij v tanku odinarnim novim 7 62 mm DT 29 sho z 1930 roku stav standartnim radyanskim tankovim kulemetom Takij modernizovanij tank otrimav poznachennya MS 1 T 18 zr 1929 i vidriznyavsya vid rannoyi modifikaciyi takozh zbilshenim boyekomplektom do garmati z 96 do 104 postriliv i neznachnimi zminami v konstrukciyi lobovoyi chastini korpusu 9 Do 1929 roku T 18 vzhe ne vidpovidav vimogam RSChA do tankiv i povinen buv buti zaminenij novim T 19 odnak rozrobka ta rozgortannya virobnictva ostannogo vimagali chasu Tomu 17 18 lipnya na zasidanni RVR pid chas yakogo bula prijnyata nova sistema bronetankovogo ozbroyennya sho robila T 18 zastarilim odnochasno bulo virisheno do poyavi zamini jomu zberigati T 18 na ozbroyenni razom iz vzhittyam zahodiv shodo zbilshennya jogo shvidkosti do 25 km god 10 Yak rezultat T 18 zaznav suttyevoyi modernizaciyi Ozbroyennya T 18 planuvalosya posiliti shlyahom ustanovki dovgostvolnoyi 37 mm garmati a dlya vrivnovazhennya bashti sho stala b vazhchoyu pislya cogo vona bula zabezpechena rozvinenoyu kormovoyu nisheyu yaku planuvalosya takozh vikoristovuvati dlya ustanovki radiostanciyi Ale v realnosti ni nova garmata ni tankova radiostanciya na T 18 tak i ne potrapili 11 Zminam piddalasya i silova ustanovka potuzhnist dviguna bula zbilshena z 35 do 40 k s a v transmisiyu buli vvedeni chotiristupinchasta korobka peredach i novij bagatodiskovij frikcion Ryad inshih mensh znachnih zmin buli vvedeno i v inshih vuzlah mashini Takij modernizovanij tank buv prijnyatij na ozbroyennya pid poznachennyam MS 1 T 18 zr 1930 9 Virobnictvo T 18 trivalo do kincya 1931 koli jogo zminiv u virobnictvi novij tank suprovodu pihoti T 26 10 Chastina mashin vipushenih v 1931 roci bula prijnyata vijskovim prijmannyam tilki na pochatku 1932 roku 12 tomu v deyakih dzherelah govoritsya sho virobnictvo T 18 bulo zakincheno tilki v comu roci 9 Vsogo zh za chotiri roki vipusku v chotiroh virobnichih seriyah bulo vigotovleno 959 12 serijnih tankiv T 18 vsih modifikacij v deyakih dzherelah takozh zustrichayetsya cifra 962 tanki ale v neyi vhodyat i prototipi 13 Grafik postavok T 18 vklyuchayuchi prototipi promislovistyu v RSChA 13 Rik 1926 1927 1928 1929 1930 1931 VsogoKilkist tankiv 2 23 85 317 90 445 962Grafik vipusku ta prijmannya T 18 12 Rik 1928 1929 1930 1931 1932 VsogoVipusheno 121 325 513 959Prijnyato vijskovim prijmannyam 96 331 511 21 959Podalshij rozvitok red Tanki dlya zamini T 18 red Na zasidanni RVR 17 18 lipnya 1929 roku razom z viznannyam T 18 zastarilim bulo visunuto vimogu stvorennya novogo tanka pidtrimki pihoti dlya jogo zamini Rozrobka proyektu sho otrimav poznachennya T 19 bula doruchena golovnomu konstruktorskomu byuro garmatno arsenalnogo trestu Novij tank otrimav pidvisku za zrazkom francuzkogo Renault NC 27 yakij yak i T 18 buv podalshim rozvitkom FT 17 T 19 buv znachno dovshij T 18 sho dozvolyalo polipshiti prohidnist i zmenshiti kolivannya tanka na hodu Ozbroyennya T 19 povinno bulo skladatisya z 37 mm garmati B 3 i kulemeta v odnomisnij bashti krim togo do skladu ekipazhu vvodivsya strilec z kursovim kulemetom DT 29 Dlya pidvishennya bronestijkosti korpusu jogo listi peredbachalosya rozmishuvati pid velikimi kutami nahilu 14 Oskilki stvorennya T 19 yake peredbachalosya zavershiti she do 15 sichnya 1930 roku zatyaguvalosya krim prodovzhennya virobnictva T 18 bulo virisheno provesti jogo kapitalnu modernizaciyu Proyekt otrimav poznachennya T 18 pokrashenij abo T 20 a jogo rozrobka velasya vzimku navesni togo zh roku U nomu buli likvidovani deyaki nedoliki sho z yavilisya naslidkom stvorennya T 18 z T 16 Osnovni zmini v tanku torknulisya korpusu yakij otrimav racionalnishu konstrukciyu sho dozvolilo sprostiti i polegshiti jogo a takozh zbilshiti obsyag nadgusenichnih polic i rozmishenih v nih palivnih bakiv Z hodovoyi chastini T 20 buv pribranij odinochnij opornij kotok i zmineno roztashuvannya inshih yak opornih tak i pidtrimuyuchih a takozh pidnyato linivec Pershij bronovij korpus T 20 buv vigotovlenij v travni 1930 roku Peredbachalosya takozh vstanoviti na tank novij dvigun potuzhnistyu 60 k s Ale vin buv gotovij tilki do zhovtnya togo zh roku i na viprobuvannyah rozvinuv potuzhnist lishe v 57 k s U zhovtni takozh bulo vigotovleno doslidni zvarni bronovi korpusi dlya T 20 ale nezvazhayuchi na yih perspektivnist i horoshi rezultati viprobuvan obstrilom zastosuvannya zvaryuvannya v serijnomu virobnictvi v toj chas uyavlyalosya problematichnim 15 Roboti po T 20 takozh zatyaguvalisya Za planami pershi 15 tankiv povinni buli buti gotovi do 7 listopada 1930 roku na 1931 1932 roki bulo zamovleno virobnictvo she 350 odinic ale pershij prototip ne buv povnistyu zakinchenij i v 1931 roci 15 Porivnyalni viprobuvannya prototipiv T 20 praktichno zavershenogo do yih momentu i T 26 provedeni v sichni 1931 roku pokazali perevagu ostannogo sho prizvelo do pripinennya podalshih robit nad T 20 Roboti po T 19 trivali i pershij jogo prototip buv v osnovnomu zavershenij v chervni serpni 1931 roku Ce ne stosuvalosya bashti zamist yakoyi bula vstanovlena bashta serijnogo T 18 Harakteristiki T 19 viyavilisya girshimi zaplanovanih i postupalisya T 26 yakij do togo zh viyavivsya nabagato deshevshim U rezultati roboti nad T 19 buli zgornuti na korist T 26 yakij v tomu zh roci zminiv T 18 na skladalnih liniyah 16 Sprobi modernizaciyi T 18 red Odnim z napryamkiv modernizaciyi T 18 v pershi roki stalo pidvishennya prohidnosti persh za vse v chastini podolannya roviv U 1929 roci odin tank buv v doslidnomu poryadku osnashenij drugim hvostom speredu znyatim z inshogo T 18 Cherez harakternogo viglyadu pereobladnanij tank otrimav prizviska nosorig i tyagni shtovhaj Hocha shirina podolanogo rovu pri comu zrosla oglyad dlya mehanika vodiya rizko pogirshivsya v rezultati chogo v seriyu podibna modifikaciya ne pishla Proponuvavsya takozh proyekt ustanovki na T 18 povorotnoyi strili z kolesami yaki opuskalisya v riv pislya chogo tank mig bi dolati pereshkodu po nim Krim cogo kolesa mogli vikoristovuvatisya dlya zminannya drotovih zagorodzhen Vidomosti pro te chi buv cej proyekt vtilenij u metali vidsutni hocha piznishe podibni pristroyi v SRSR rozroblyalisya vzhe dlya bilsh suchasnih tankiv 17 U 1933 roci v konstruktorskomu byuro zavodu Bilshovik buv rozroblenij proyekt modernizaciyi tanka sho oderzhav poznachennya MS 1a Vid serijnogo T 18 jogo vidriznyala hodova chastina do skladu yakoyi vhodili z kozhnogo bortu pivtori vizki z pruzhnim elementom u viglyadi listovih resor vid tanka T 26 ta pidtrimuyuchi kotki vid nogo zh 18 Peredbachalosya sho za dopomogoyu cogo vdastsya pidvishiti resurs hodovoyi chastini i shvidkist ruhu a takozh zmenshiti pozdovzhni kolivannya tanka na hodu Odnak viprobuvannya doslidnogo zrazka sho pochalisya 19 travnya 1933 roku pokazali sho jogo ruhlivist navit pogirshilasya i podalshi roboti po MS 1a buli pripineni 19 Koli v 1937 roci pered avtobronetankovim upravlinnyam bula postavlena zadacha modernizaciyi tih sho zalishalisya na ozbroyenni zastarilih zrazkiv bronetehniki odnim z pershih kandidativ na neyi stav T 18 Proyekt modernizaciyi sho oderzhav poznachennya T 18M buv rozroblenij v 1938 roci v konstruktorskomu byuro zavodu 37 pid kerivnictvom M O Astrova 20 Osnovnoyu zminoyu stala zamina znoshenoyi silovoyi ustanovki dvigunom GAZ M 1 potuzhnistyu 50 k s vstanovlyuyetsya takozh na malomu tanku T 38 i ustanovka vzyatih vid nogo zh korobki peredach veduchih kolis i mehanizmu povorotu za tipom bortovih frikcijnih U zv yazku z cim neznachno zminena bula i forma korpusu yakij takozh pozbuvsya hvosta Doopracyuvannyu piddalasya takozh hodova chastina a bashta bula polegshena za rahunok likvidaciyi kormovoyi nishi i zmini formi komandirskoyi bashtochki Na tank vstanovlyuvalasya 37 mm garmata B 3 do togo chasu vzhe serijno viroblyalasya protyagom dekilkoh rokiv Buv pobudovanij yedinij prototip T 18M yakij projshov viprobuvannya v berezni 1938 roku Za yih rezultatami bulo vidznacheno sho nezvazhayuchi na yavne pidvishennya harakteristik tanka modernizaciya stvorila i deyaki novi problemi V cilomu zh buv zroblenij visnovok sho bojova cinnist T 18M ne vipravdovuye vitrat na modernizaciyu isnuyuchogo tankovogo parku v zv yazku z chim podalshi roboti v comu napryamku buli pripineni 21 Taktiko tehnichni harakteristiki red TTH FT 17 i simejstva tankiv T 18 22 23 24 FT 17 25 zn 1 T 16 T 18 zr 1927 r T 18 zr 1929 r T 18 zr 1930 r T 20 zn 2 T 18MRozmiriDovzhina bez hvosta 4 12 3 42 3 47 3 47 3 45 3 47 3 52Dovzhina povna 5 01 4 35 4 38 4 38 4 35 4 30 Shirina m 1 74 1 80 1 76 1 76 1 76 1 76 1 75Visota m 2 38 2 03 2 12 2 12 2 12 2 15 2 18Bojova massa t 6 47 6 68 5 05 5 30 5 50 5 90 5 80 5 80Bronyuvannya mmLob korpusu 16 16 16 16 16 15 16Borti i korma korpusu 16 16 16 16 16 15 16Lob borti i korma bashti 16 22 zn 3 16 16 16 16 16 16Dah 8 8 8 8 8 7 8Dnishe 8 8 8 8 8 4 8OzbroyennyaGarmata 37 mm Gochkis SA18abo1 7 62 mm mle 1914 37 mm Gochkis 37 mm Gochkis abo PS 1 37 mm Gochkis abo PS 1 37 mm Gochkis abo PS 1 37 mm Gochkis abo PS 1 45 mm 20 KKulemeti 2 6 5 mm Fedorova 2 6 5 mm Fedorova 2 6 5 mm Fedorova 1 7 62 mm DT 1 7 62 mm DT 1 7 62 mm DTBoyekomplekt postriliv patroniv 237 4800 81 4000 96 n d 104 2016 104 2016 109 3000 n d 1449RuhlivistDvigun benzinovij 4 cilindrovyj 39 k s benzinovij 4 cilindrovyj 35 k s benzinovij 4 cilindrovyj 35 k s benzinovij 4 cilindrovyj 35 k s benzinovij 4 cilindrovyj 40 k s benzinovij 4 cilindrovyj 40 k s benzinovij 4 cilindrovyj GAZ M 1 50 k s Pitoma potuzhnist k s t 6 03 5 83 6 93 6 60 6 36 6 78 6 89 8 62Maksimalna shvidkist po shose km god 7 8 13 16 4 n d 22 18 5 24 3Maksimalna shvidkist po peretyatij miscevosti km god 3 5 n d 6 5 n d n d n d n dZapas hodu po shose km 35 100 100 n d 120 192 n dPitomij tisk na grunt kg sm 0 60 0 378 0 37 n d 0 374 0 33 0 37Riv sho dolayetsya m 1 35 1 5 1 85 1 85 1 85 1 9 n dStinka sho dolayetsya m 0 6 0 5 0 5 0 5 0 55 0 55 n dBrid sho dolayetsya m 0 7 0 72 0 8 0 8 0 8 0 8 n dTreba mati na uvazi sho dlya radyanskih tankiv dano pitomij tisk pri zanurenni na 100 mm koli dovzhina opornoyi poverhni zrostaye vid 1700 mm dlya tverdogo gruntu do 2630 mm Tobto na tverdomu grunti pitomij tisk bude stanoviti zamist 0 37 vzhe 0 57 kg sm i razyucha vidminnist vid Renault FT17 i jogo zarubizhnih analogiv propadaye Opis konstrukciyi red T 18 mav klasichnu komponovku z roztashuvannyam motorno transmisijnogo viddilennya v kormovij chastini tanka ta sumishene viddilennya upravlinnya z bojovim v lobovij Ekipazh tanka skladavsya z dvoh cholovik mehanika vodiya i komandira yakij takozh vikonuvav funkciyi strilcya Bronovij korpus i bashta red nbsp Vidnovlenij T 18 z ekspoziciyi Vijskovogo muzeyu v MoskviT 18 mav rivnomicnij protikulevij bronezahist Bronovij korpus i bashta tanka zbiralisya z katanih listiv bronovoyi stali tovshinoyu 8 mm dlya gorizontalnih poverhon i 16 mm dlya vertikalnih 24 Zbirka bronovih konstrukcij zdijsnyuvalasya na karkasi v osnovnomu za dopomogoyu zaklepok todi yak kormovi listi buli vikonani znimnimi j kripilisya na boltah 9 Na pershih tankah 8 mm bronelisti vikonuvalisya z dvosharovoyu a 16 mm z trisharovoyi broni vigotovlyali za sposobom A Rozhkova ale na nastupnih mashinah dlya zdeshevlennya virobnictva perejshli do zvichajnoyi gomogennoyi broni 26 Forma korpusu iz stupinchastoyu lobovoyu chastinoyu i rozvinenimi nadgusenichnimi nishami ustanovka bronovih listiv v osnovnomu vertikalna abo z neznachnimi kutami nahilu Useredini korpus podilyavsya peregorodkoyu mizh motornim i bojovim viddilennyami Dlya visadki i posadki komandira sluzhiv kruglij lyuk u dahu bashti a mehanik vodij mav tristulkovij lyuk v lobovoyi chastini korpusu Stulka v verhnomu lobovomu listi vidkrivalasya vgoru a dvi inshi v serednomu lobovomu listi vidkidalisya v storoni Dostup do agregativ dviguna i transmisiyi zdijsnyuvavsya cherez vidkidnij kormovij list i dah motornogo viddilennya she odin dvuhstulkovij lyuk buv roztashovanij na motornij peregorodci dlya dostupu do silovoyi ustanovki zseredini tanka Tanki rannogo vipusku mali takozh lyuk v dnishi motornogo viddilennya pid karterom dviguna ale na tankah zrazka 1930 roku vin buv skasovanij U dnishi bojovogo viddilennya roztashovuvavsya lyuk dlya vikidu strilyanih gilz i vidalennya vodi sho potrapila v korpus Povitrya do dviguna nadhodilo cherez bronovij povitrozabirnik v dahu motornogo viddilennya a vipusk nagritogo povitrya zdijsnyuvavsya cherez otvir v kormi 27 Bashta T 18 zr 1927 mala formu blizku do pravilnogo shestikutnika z neznachnim nahilom vertikalnoyi broni Na dahu bashti roztashovuvalasya komandirska bashtochka yaka zakrivalasya vidkidnim gribopodibnim kovpakom i sluzhila krishkoyu lyuka komandira Ozbroyennya rozmishalosya v dvoh perednih granyah bashti garmata v livij a kulemet v pravij odnak pri neobhidnosti na T 18 zr 1927 vin mig perenositisya v dodatkovu ambrazuru v livij zadnij grani na tankah zr 1930 skasovanu Dlya ventilyaciyi v bashti buli ventilyacijni otvori v osnovi komandirskoyi bashtochki yaki mogli zakrivatisya kilcevoyu bronovoyu zaslinkoyu a takozh ventilyacijne vikonce v pravomu bortu zasobi primusovoyi ventilyaciyi vidsutni Bashta vstanovlyuvalasya na pidbashtovomu listi na kulkovij opori i povertalasya vruchnu za dopomogoyu spinnogo uporu Yak sidinnya komandira sluzhiv pidvisnij remin Na T 18 zr 1930 bashta otrimala rozvinenu kormovu nishu za proyektom priznachalasya dlya ustanovki radiostanciyi Odnak cherez vidsutnist radiostancij kormova nisha bashti zazvichaj vikoristovuvalasya dlya rozmishennya boyekomplektu 27 Ozbroyennya red nbsp MS 1 zi skladu OKDVA v Muzeyi Tihookeanskogo flotu Vladivostok Osnovnim ozbroyennyam T 18 bula 37 mm tankova garmata sistemi Gochkisa na tankah rannih vipuskiv i modeli Gochkis PS na osnovnij chastini mashin Garmata Gochkisa bula stvorena na osnovi morskoyi garmati vidriznyayuchis vid neyi inshoyu konstrukciyeyu zatvora Garmata mala dovzhinu stvola v 20 kalibriv 740 mm klinovij zatvor gidravlichnij kompresor galmo i pruzhinnij nakatnik Z 1928 roku yiyi povinna bula zaminiti sproyektovana P Syachintovim garmata PS 1 sho yavlyaye soboyu vdoskonalenij variant garmati Gochkisa Yiyi konstruktivnimi vidminnostyami vid prototipu buli bilsh dovgij stvol z dulnim galmom vikoristannya bilsh potuzhnogo postrilu zminenij udarno spuskovij mehanizm i ryad inshih detalej Odnak osvoyennya novogo postrilu viznali nedocilnim i v originalnomu viglyadi PS 1 ne vipuskalasya zamist neyi u virobnictvo pishla gibridna garmata yaka yavlyaye soboyu nakladennya stvola garmati Gochkisa na mehanizmi garmati PS 1 Dana garmata vidoma yak Gochkis PS Gochkis tip 3 abo pid zavodskim indeksom 2K 5 Garmata rozmishuvalasya zliva v lobovij chastini bashti na gorizontalnih capfah navodka garmati u vertikalnij ploshini zdijsnyuvalasya yiyi hitannyam za dopomogoyu plechovogo uporu v gorizontalnij ploshini povorotom bashti Navedennya na bilshosti vipushenih tankiv zdijsnyuvalosya za dopomogoyu prostogo dioptrichnogo pricilu ale na chastini tankiv vipusku 1930 1931 rokiv vstanovlyuvalisya teleskopichni pricili virobnictva Motovilihinskogo mashinobudivnogo zavodu yaki zabezpechuvali zbilshennya 2 45 i pole zoru v 14 20 Obidvi garmati vikoristovuvali odin i toj zhe asortiment boyepripasiv boyekomplekt skladavsya z 96 na T 18 zr 1927 abo 104 na T 18 zr 1929 i 1930 rr unitarnih postriliv z bronebijnimi ta oskolkovimi snaryadami i kartechchyu Postrili rozmishuvalisya v brezentovih sumkah v bojovomu viddilenni v korpusi tanka Boyepripasi garmat Gochkis i Gochkis PSTip snaryadu Masa postrilu kg Masa snaryadu kg Masa VR g Dulna shvidkist m s Dalnist tablichna mchavunne yadro Gochkisa 0 71 0 50 n d n dstaleva oskolkova granata 0 71 0 50 40 n d n dchavunna oskolkova granata 0 72 0 51 n d n d n dkartech n d n d 75 kul n d n dkartech korotka 0 65 0 51 50 kul n d n dKrim garmati T 18 ozbroyuvalisya sparenim 6 5 mm kulemetom Fedorova yakij rozmishuvavsya v kulovij ustanovci pravoruch u lobovij chastini bashti jogo boyekomplekt stanoviv 1800 patroniv v korobchatih magazinah po 25 patroniv Na T 18 zr 1929 vin buv zaminenij prijnyatim do togo chasu yak yedinij tankovim 7 62 mm kulemetom DT 29 sho mav boyekomplekt v 2016 patroniv v 32 diskovih magazinah po 63 patrona Zasobi sposterezhennya i zv yazku red U nebojovij obstanovci mehanik vodij viv sposterezhennya za miscevistyu cherez svij vidkritij lyuk dlya posadki visadki Dlya sposterezhennya v bojovih umovah u nogo buv roztashovanij pravoruch u verhnij krishci lyuka periskopichnij oglyadovij prilad a takozh tri oglyadovih shilini v vilichnih arkushah korpusu i z livoyi storoni krishki lyuka Zahisnih stekol shilini ne mali ale mogli zakrivatisya z vnutrishnoyi storoni bronovimi zaslinkami Komandir tanka viv sposterezhennya za miscevistyu z komandirskoyi bashtochki po perimetru yakoyi mav p yat oglyadovih shilin analogichnoyi konstrukciyi abo zh cherez pricili zbroyi Yedinim zasobom zovnishnogo zv yazku sluzhila praporceva signalizaciya planuvalasya ustanovka radiostanciyi na T 18 zr 1930 ale v dijsnosti cogo zrobleno ne bulo Chastina tankiv vikonuvalasya v komandirskomu varianti vidriznyayuchis vid linijnih mashin tilki ustanovkoyu shogli dlya vivishuvannya praporciv dodavala yim krashu pomitnist 12 Yakih nebud specialnih zasobiv vnutrishnogo zv yazku na T 18 ne bulo Dvigun i transmisiya red T 18 osnashuvavsya ryadnim 4 cilindrovim chotiritaktnim karbyuratornim dvigunom povitryanogo oholodzhennya konstrukciyi A Mikulina Potuzhnist silovoyi ustanovki na tankah rannih vipuskiv stanovila 35 k s pri 1800 ob hv na T 18 zr 1930 yiyi zbilshili do 40 k s Dvigun rozmishavsya v motorno transmisijnomu viddilenni poperechno sho dozvolyalo znachno skorotiti dovzhinu ostannogo Dva palivnih baka zagalnim obsyagom 110 litriv rozmishuvalisya v nadgusenichnih nishah 26 Znachna rol u stvorenni serijnomu suprovodi dorobkah i modernizaciyi silovoyi ustanovki tanka T 18 nalezhala konstruktoru motorobudivnogo KB zavodu Bilshovik baronesi Lili Mariyi Yalmarovni Palmen 28 Za vinyatkom bortovih peredach transmisiya T 18 bula ob yednana v yedinomu bloci z dvigunom do yiyi skladu na tankah rannih vipuskiv vhodili 9 29 Odnodiskovij golovnij frikcion suhogo tertya Mehanichna tristupinchata korobka peredach Mehanizm povorotu po tipu konichnogo diferenciala Dva strichkovih galma sho sluzhili yak dlya povorotu tak i dlya galmuvannya tanka Dvi odnoryadni bortovi peredachi vbudovani v stupici veduchih kolis T 18 zr 1930 vidriznyalisya vid tankiv rannih vipuskiv ustanovkoyu bagatodiskovogo golovnogo frikciona z tertyam robochih poverhon v masli stal po stali i chotiristupinchastoyi korobki peredach a takozh zminenim elektroobladnannyam dviguna 29 Hodova chastina red nbsp Hodova chastina vidnovlenogo T 18 Vijskovogo muzeyu v Moskvi zn 4 Hodova chastina T 18 pershih serij stosovno do kozhnogo bortu skladalasya z linivcya veduchogo kolesa semi obgumovanih zdvoyenih opornih kotkiv malogo diametra i troh obgumovanih zdvoyenih pidtrimuyuchih kotkiv Na tankah piznogo vipusku vveli chetvertij pidtrimuyuchij kotok Shist zadnih opornih kotkiv buli zblokovani po dva na balansir pidvishenih na prikritih zahisnimi kozhuhami vertikalnih cilindrichnih pruzhinah Perednij opornij kotok kripivsya na okremomu vazheli z yednanomu z perednim vizkom pidviski i pidresoruvavsya okremoyu pohiloyu pruzhinoyu Svoyu amortizaciyu u viglyadi listovih resor mali v zalezhnosti vid chasu vipusku tanka dva abo tri peredni pidtrimuyuchih kotka Gusenici T 18 stalevi grebenevogo zacheplennya krupnolankovi Zgidno z instrukciyeyu kozhna gusenicya skladalasya z 51 traku shirinoyu 300 mm ale v realnosti yih chislo variyuvalosya vid 49 do 53 Na tankah rannih vipuskiv traki mali skladnu konstrukciyu z dekilkoh chastin sho z yednuvalisya klepkoyu ale z 1930 roku tanki stali komplektuvatisya novoyu guseniceyu z sucilnolitih trakiv sho volodila krashim zcheplennyam z gruntom v porivnyanni z poperednim variantom Elektroobladnannya red Elektroobladnannya bulo odnoprovidne z naprugoyu bortovoyi merezhi 12 V Yak dzherela elektrichnoyi energiyi vikoristovuvalisya generator postijnogo strumu i 12 voltna starterna akumulyatorna batareya yemnistyu 100 A god Sistema zapalyuvannya vid magneto Pusk dviguna provodivsya elektrichnim starterom abo puskovoyu rukoyatkoyu Mashini na bazi T 18 red Stavshi pershoyu serijnoyu tankovoyu bazoyu v SRSR T 18 vikoristovuvavsya u bagatoh rannih proyektah specialnih mashin Ale yak cherez malij rozmir bazovogo tanka tak i vnaslidok togo sho vzhe do 1929 roku vin vvazhavsya zastarilim perevazhna bilshist cih rozrobok ne vijshlo za proyektnu stadiyu i navit ti deyaki sho vse zh buli vtileni v metali na ozbroyennya prijnyati ne buli Teletanki red Najbilshij rozvitok z usih specialnih mashin na bazi T 18 otrimali teletanki U 1927 roci Centralnoyu laboratoriyeyu drotovogo zv yazku bula rozroblena doslidna aparatura radioupravlinnya dlya tanka Vstanovlena na T 18 chetirohkomandna sistema upravlinnya Mist 1 zabezpechuvala povorot tanku vklyuchennya i viklyuchennya golovnogo frikcionu tobto ruh zupinku tanka Rozroblena piznishe vdoskonalena versiya aparaturi dozvolyala keruvati odnochasno ruhom troh tankiv 30 Viprobuvannya doslidnogo zrazka teletanka sho pochalisya 23 bereznya 1930 roku razom z analogichnimi eksperimentami rokom ranishe z vikoristannyam bazi Reno Rosijskogo pokazali principovu pravilnist ideyi 31 U 1933 roci buv vigotovlenij tank osnashenij polipshenoyu shistnadcyatikomandnoyu aparaturoyu upravlinnya i otrimav v 1934 roci poznachennya TT 18 Nova aparatura dozvolyala tanku dodatkovo zminyuvati shvidkist i napryamok ruhu glushiti i zavoditi dvigun a takozh vikoristovuvati specialne ustatkuvannya sho znahodilosya na bortu zaryad VR i himichni priladi Maksimalna dalnist upravlinnya stanovila 1500 metriv realna 500 1000 metriv Za riznimi danimi bulo vigotovleno vid p yati 32 do ne mensh nizh semi TT 18 31 upravlinnya yakimi zdijsnyuvalosya z radijnogo tanka na bazi T 26 P yat TT 18 u sichni lyutomu ta zhovtni 1933 roku projshli viprobuvannya yaki pokazali sho cherez mali masu i gabariti teletank buv praktichno ne zdatnij ruhatisya po pryamij tak yak jogo postijno vidvodilo v bik na nerivnostyah miscevosti U zv yazku z pripinennyam virobnictva T 18 podalshi roboti v comu napryamku buli oriyentovani na vikoristannya T 26 yak bazi 33 Samohidni artilerijski ustanovki red Rozrobka kompleksu samohidno artilerijskih ustanovok SAU na shasi T 18 bula rozpochata v grudni 1927 roku naukovo doslidnim byuro ANDI v ramkah Osnovnih tehnichnih vimog po sistemi ozbroyennya Spisok jmovirnih do rozrobki variantiv vklyuchav SAU z 76 2 mm polkovoyu garmatoyu dlya bezposerednoyi pidtrimki pihoti 45 mm garmatoyu na rol vinishuvacha tankiv i dvi ZSU z 7 62 mm kulemetnoyu ustanovkoyu i zi sparenoyu 37 mm avtomatichnoyu garmatoyu 31 34 Odnak realno povnistyu opracovanij buv tilki proyekt 76 mm SAU SU 18 Garmata montuvalasya v povnistyu zakritij bronovij rubci rozmishuvalasya nad bojovim viddilennyam i navisala nad lobovoyu chastinoyu tanka spirayuchis ramoyu na serednij lobovij list Vzhe na proyektnij stadiyi stalo ochevidnim sho domogtisya zadovilnogo rozmishennya 76 mm garmati z rozrahunkom na bazi T 18 bez yiyi kapitalnoyi pererobki nemozhlivo tomu hocha 11 chervnya 1930 roku bulo prijnyato rishennya pro budivnictvo prototipu SAU do 10 zhovtnya togo zh roku 31 piznishe vono bulo skasovane i podalshi rozrobki v comu napryamku perevedeni na bazu bilsh velikogo T 19 34 U 1931 1932 rokah opracovuvalasya mozhlivist vikoristannya T 18 dlya perevezennya 122 mm abo 152 mm gaubici Odnak na viprobuvannyah tanka navantazhenogo balastom rivnim vazi 152 mm gaubici z yasuvalosya sho vin zovsim ne mozhe zrushitisya z miscya na m yakomu grunti tomu roboti v comu napryamku buli takozh pripineni 35 Transporteri red Krim cogo buv rozroblenij pidvozchik boyepripasiv tank postachannya v todishnij terminologiyi priznachavsya dlya postachannya v bojovih umovah SAU na bazi T 18 i T 19 Transporter ne mav bashti i nadgusenichnih nish korpusa palivni baki z yakih buli pereneseni v bojove viddilennya Zamist cogo na nadgusenichnih policyah rozmishuvalosya po kontejneru z 5 7 mm broni vseredini yakih mogli perevozitisya do 50 76 2 mm postriliv v 10 yashikah 192 45 mm postrilu v 16 lotkah abo ekvivalentna za masoyu kilkist korobok z 7 62 mm patronami Proyekt otrimav shvalennya ale pobudovanij navit u viglyadi prototipu tak i ne buv 31 U 1930 roci golovnim konstruktorskim byuro GAU buv rozroblenij proyekt bronovanogo traktora na bazi T 18 a v kvitni 1931 roku buv pobudovanij jogo prototip Bronetraktor vidriznyavsya vid tanka vidkritim zverhu korpusom nad yakim mig natyagatisya tent dlya zahistu vid negodi a takozh desho zminena hodova chastina Krim vodiya traktor mig perevoziti v korpusi she troh lyudej U chervni 1931 roku traktor projshov poligonni viprobuvannya yaki viyavili jogo malopridatnim dlya buksiruvannya vantazhiv a takozh skladnist konstrukciyi i nenadijnist v ekspluataciyi u zv yazku z chim podalshi roboti po nomu buli pripineni 36 Himichni vognemetni tanki red U 1932 roci na bazi T 18 buv stvorenij himichnij tank HT 18 Vid linijnogo tanka zrazka 1930 roku vin vidriznyavsya lishe vidkritoyu ustanovkoyu na hvosti himichnogo priladu TDP 3 yakij mig vikoristovuvatisya dlya rozpilennya otrujnih rechovin degazaciyi miscevosti abo ustanovki dimovoyi zavisi Tank projshov viprobuvannya vlitku 1932 roku na NIHP HKUKS RSChA odnak na ozbroyennya prijnyatij ne buv 37 hocha doslidi z nim trivali she do 1934 roku 38 Opracovuvavsya i proyekt vognemetnogo tanka OT 1 z ustanovkoyu vognemetu na hvosti dlya oboroni vid vorozhoyi pihoti 31 Piznishe buv takozh rozroblenij proyekt vognemetnogo tanka z ustanovkoyu vognemetnogo obladnannya v bashti na misci garmati z obmezhenimi kutami gorizontalnogo navedennya shob uniknuti perekruchuvannya shlangiv podachi vognesumishi z bojovogo viddilennya 39 Podalshi roboti v comu napryamku buli pripineni oskilki do togo chasu himichni vognemetni tanki rozroblyalisya vzhe na bilsh doskonalomu shasi T 26 Inzhenerni mashini red Pislya prijnyattya v 1929 roci programi Sistema tanko traktoro avto broneozbroyennya RSChA sho peredbachala stvorennya mehanizovanih perepravnih zasobiv pershij proyekt samohidnogo mosta buv rozroblenij na bazi T 18 Proyekt sho poznachavsya yak shturmovij sapernij tank peredbachav vstanovlennya na pozbavlenij bashti tank visuvnogo derev yanogo dvokolijnogo mosta yakij zabezpechuvav perepravu cherez riki chi rovi shirinoyu do 4 metriv avtomobiliv tanketok i malih tankiv Krim cogo mashina osnashuvalasya burom dlya burinnya shurfiv i mehanichnoyu pilkoyu po derevu Yak i inshi mashini na bazi T 18 shturmovij sapernij tank ne vijshov za stadiyu proyektu 40 Zabarvlennya taktichni ta piznavalni znaki red nbsp Muzejnij T 18 sho nese zabarvlennya i taktichnij znak zrazka 1929 rokuVidpovidno do vidanogo navesni 1927 roku nakazom standartizuvati zabarvlennya bronetehniki T 18 spochatku cilkom zabarvlyuvalisya v yaskravo zelenij trav yanij kolir Taktichnij znak sho oznachav prinalezhnist tanka vseredini polku nanosivsya na nadgusenichnih nishah i perednij kromci komandirskoyi bashtochki a na komandirskih mashinah she j na kormi bashti Rannij variant taktichnogo znaka skladavsya z poslidovno vpisanih odin v odnogo trikutnika kola kvadrata i rimskoyi cifri poznachayuchi vidpovidno bataljon rotu v bataljoni vzvod v roti i nomer konkretnoyi mashini u vzvodi Pershi tri z nih virazhalisya kolorom figuri chervonij dlya pershogo bilij dlya drugogo i chornij dlya tretogo Zapasni tanki v bataljoni nesli tilki konturnij trikutnik vidpovidnogo bataljonu koloru 41 Nova bilsh proroblena sistema zabarvlennya i poznachen bula vvedena v 1929 roci Zagalne zabarvlennya bulo zaminena na temno zelene yak mensh pomitne na tli listya i hvoyi derev Zminivsya i taktichnij znak v jogo sklad teper vhodili arabska cifra visotoyu 30 sm sho poznachala nomer mashini u vzvodi komandirski mashini poznachalisya vidsutnistyu ciyeyi cifri roztashovanij pravishe neyi kolirne kilce sho poznachalo nomer bataljonu i vpisanij v kilce vertikalnij drib u chiselniku yakogo buv poznachenij nomer roti a v znamenniku vzvodu V sistemi kolirnih poznachen chornij yak malopomitnij na temno zelenomu tli buv zaminenij na zhovtij Nadali do pochatku Nimecko radyanskoyi vijni sistema zabarvlennya i poznachen neodnorazovo zminyuvalasya ale T 18 praktichno znyatih z ozbroyennya ce malo zachipalo 41 Organizacijno shtatna struktura red U RSChA T 18 nadhodili na ozbroyennya tankovih bataljoniv vklyuchalisya do skladu mehanizovanih chastin Do skladu tankovogo bataljonu vhodili vzvodi upravlinnya ta vidnovlennya shtabnij i remontnij artbatareya z dvoma 76 mm polovimi garmatami i dvi abo tri tankovi roti v kozhnij z yakih nalichuvalosya tri vzvodi po tri tanki i odin shtabnij tank Z 1929 roku T 18 nadhodili v mehanizovani polki z odnim dvorotnim tankovim bataljonom u kozhnomu yaki nalichuvali takim chinom vsogo 20 tankiv na polk Z 1930 roku pochalosya formuvannya mehanizovanih brigad do skladu yakih vhodiv tankovij polk z dvoma bataljonami T 18 trohrotnogo skladu Vsogo takim chinom v mehanizovanij brigadi nalichuvalosya 60 T 18 42 Ekspluataciya ta bojove zastosuvannya red Ranni roki red Pershi T 18 pochali nadhoditi u vijska v 1928 roci a vzhe do nastupnogo roku zajnyali misce osnovnogo tanka na ozbroyenni RSChA Iz zagalnogo chisla vipushenih tankiv cogo tipu 103 mashini buli vidrazu zh peredani v rozporyadzhennya TSOAVIAHIMu ta inshih vijskovo tehnichnih navchalnih zakladiv 4 buli peredani OGPU 2 Chetvertomu upravlinnyu i 1 Vijskovo himupravlinnyu RSChA reshta nadijshli na ozbroyennya riznih bronetankovih pidrozdiliv 12 T 18 aktivno vikoristovuvalisya dlya bojovoyi pidgotovki yak bronetankovih pidrozdiliv tak i inshih rodiv vijsk vidpracovuvali taktiku protitankovoyi oboroni Na comu rannomu etapi T 18 zigrali vazhlivu rol i u vidpracyuvanni vzayemodiyi tankiv z pihotoyu 12 Konflikt na KSZ red Vpershe T 18 buli zastosovani v boyu pid chas konfliktu na KSZ v listopadi 1929 roku Voseni Zabajkalskij grupi Osoblivoyi Dalekoshidnoyi armiyi ODSA bula dodana rota z 10 tankiv odin z yakih buv silno poshkodzhenij pri transportuvanni i rozibranij na zapchastini dlya remontu dev yati sho zalishilisya 43 yaki i vzyali uchast v Mishanfuskij nastupalnoyi operaciyi 17 19 listopada nbsp Tank T 18 pam yatnik voyinam dalekoshidnikam zagiblim v konfliktah na KSZ na ozeri Hasan i na Halhin Goli a takozh v 1945 roci v Manchzhuriyi na Kurilah i Sahalini Habarovsk skver shtabu Shidnogo vijskovogo okruguTanki pochali visunennya na vihidni poziciyi pizno vvecheri 16 listopada pri comu voni ne buli povnistyu zapravleni palivom i majzhe ne mali boyekomplektu do garmat a tri mashini ne buli osnasheni kulemetami V hodi nichnogo marshu ne mayuchi navit karti miscevosti tanki vtratili odin odnogo i do namichenogo miscya pribulo lishe chotiri z nih Tut voni buli zapravleni i otrimali po 40 snaryadiv do garmati pislya chogo vranci 17 listopada dosit uspishno proyavili sebe pri shturmi kitajskih pozicij Dvoye z vidstalih tankiv vijshli v roztashuvannya inshih radyanskih chastin de ne mayuchi snaryadiv vse zh zumili pidtrimati ataku pihoti 106 go strileckogo polku sho vikoristala yih dlya prikrittya vid vorozhogo vognyu Do seredini dnya ci dva tanki vse zh priyednalisya do inshih i rota vzhe u skladi shesti mashin zrobila sprobu shturmu kitajskih ukriplen ale bula zupinena protitankovim rovom Bojovih vtrat rota za den ne zaznala ale dva tanki vijshli z ladu z tehnichnih prichin hocha odin z nih buv vidremontovanij v toj zhe den Do vechora pribuli she dva vidstalih tanka yaki zabludilisya v stepu pislya vtrati zagonu poki u nih ne skinchilosya palivo u tretogo zh vijshla z ladu korobka peredach 44 Nastupnogo dnya rota v skladi semi tankiv znovu pidtrimuvala pihotu pri shturmi ukriplenih pozicij kitajciv ale yakogos rezultatu yim vdalosya domogtisya lishe pislya togo yak protitankovij riv buv chastkovo zrujnovanij Vtrat tanki znovu ne ponesli lishe odna mashina otrimala poshkodzhennya vid granat She odin tank otrimav poshkodzhennya vid granat na nastupnij den boyiv insha mashina vijshla z ladu cherez skidannya gusenici ale nihto z chleniv ekipazhiv za chas boyiv ne zaginuv V cilomu diyalnist tankiv v hodi konfliktu bula ocinena komanduvannyam yak zadovilna nezvazhayuchi na vkraj slabku pidgotovku ekipazhiv i poganu organizaciyu yihnih dij T 18 nepogano proyavili sebe za pidtrimki pihoti Boyi pokazali vkraj nizku efektivnist ulamkovogo snaryada 37 mm garmati chervonoarmijcyami vislovlyuvalisya takozh pobazhannya shodo pidvishennya prohidnosti shvidkosti i bronyuvannya tanka 44 Pizni roki i Nimecko radyanska vijna red nbsp Vkopanij u viglyadi dotu T 18 z 45 mm garmatoyu Ekspoziciya Muzeyu Peremogi v MoskviDo pochatku 1938 roku vsi T 18 sho znahodilisya v stroyu dosyagli krajnogo stupenya znosu U stroyu na toj chas zalishalosya 862 tanki vklyuchayuchi 160 peredanih v 1934 1937 rokah v rozporyadzhennya ukriplenih rajoniv nadali ukriprajon UR Leningradskogo vijskovogo okrugu dlya budivnictva DVT Reshta mashin buli vzhe vidpravleni na metalobruht Ale navit ti tanki sho formalno zalishalisya na ozbroyenni v bilshosti svoyij perebuvali v nespravnomu stani a bagato z nih buli do togo zh she j rozzbroyeni z chastini T 18 buli demontovani garmati peredani dlya ozbroyennya tankiv T 26 Situaciya pogirshuvalasya vidsutnistyu zapchastin yaki v chastinah otrimuvali tilki shlyahom rozukomplektuvannya odnih tankiv dlya remontu inshih U zv yazku z cim rozporyadzhennyam narkoma ozbroyen vid 2 bereznya T 18 buli znyati z ozbroyennya i 700 z nih buli peredani v rozporyadzhennya ukriprajoniv vijskovih okrugiv 7 45 a takozh Narodnomu komisariatu VMF 46 Peredani ukriprajonam tanki pidlyagali pereozbroyennyu na sparki kulemetiv DT DA 2 abo na 45 mm garmati zr 1932 r Z nespravnih tankiv demontuvalisya dviguni i transmisiya a bronekorpusi zakopuvalisya po bashtu v zemlyu abo prosto vstanovlyuvalisya yak BVT bronovani vognevi tochki bilya mostiv perehrest dorig i v inshih zruchnih dlya oboroni miscyah Tanki sho zberegli mozhlivist peresuvannya svoyim hodom buli peredani garnizonam ukriprajoniv dlya vikoristannya yak ruhomih vognevih tochok Do pochatku Nimecko radyanskoyi vijni u vijskah she bulo blizko 450 bronekorpusiv i 160 tankiv 47 Peretvoreni v DVT T 18 buli v osnovnomu zoseredzheni na zahidnih kordonah SRSR deyaka yih kilkist bula takozh vstanovlena v sistemi ukriplen v rajoni ozera Hasan de v 1938 roci prohodili boyi z Yaponiyeyu 48 Vidomosti pro bojove zastosuvannya T 18 u Nimecko radyanskij vijni v osnovnomu nosyat urivchastij harakter V bilshosti svoyij tanki zoseredzheni na zahidnih kordonah SRSR buli znisheni abo zahopleni v pershi dni abo tizhni vijni hocha nechislenni ekzemplyari vikoristovuvalisya trohi dovshe Tanki T 18 i BVT na yih osnovi bilisya z vorogom v ukriprajonah zokrema vidomo pro boyi z yih uchastyu v Osoveckomu Volodimir Volinskomu i Minskomu UR Kilka T 18 bulo peredano do skladu 9 go mehanizovanogo korpusu yakij zaznav velikih vtrat u hodi tankovoyi bitvi v rajoni Lucka Rivne 29 chervnya korpus otrimav 14 takih tankiv z yakih na 2 lipnya zalishilosya vsogo dvi mashini z nih odna bula nespravnoyu Ostannye vidome bojove zastosuvannya T 18 vidnositsya do bitvi za Moskvu v yakij vzimku 1941 1942 roku vikoristovuvalisya 9 T 18 zi skladu 150 yi tankovoyi brigadi za dokumentami znachilisya na ozbroyenni azh do lyutogo koli v brigadi she bulo tri takih tanka 47 49 Rozmishennya v rajoni ozera Hasan u viglyadi fortifikacijnih sporud T 18 perebuvali na ozbroyenni do pochatku 1950 h rokiv koli voni buli viklyucheni z sistemi ukriplen i zakinuti 50 Ocinka proyektu red Konstrukciya red Hocha konstrukciya T 18 stvoryuvalasya na osnovi FT 17 v nij buv zastosovanij ryad originalnih rishen Na T 18 vpershe v istoriyi tankobuduvannya buli zastosovane poperechne roztashuvannya dviguna i jogo konstruktivne ob yednannya v odnomu bloci z korobkoyu peredach i frikcionom Take tehnichne rishennya dozvolilo znachno skorotiti dovzhinu motorno transmisijnogo viddilennya Yak naslidok vid FT 17 v yakomu dvigun roztashovuvavsya podovzhno a motorno transmisijne viddilennya zajmalo polovinu dovzhini korpusu T 18 vigidno vidriznyavsya menshimi dovzhinoyu korpusu i zabronovanim obsyagom 29 Ale korotkij korpus tanka i nevelika oporna poverhnya gusenic mali i svoyi negativni storoni napriklad pidvishene rozgojduvannya tanka na hodu i znizhennya zdatnosti do podolannya roviv V kinci 1920 h pochatku 1930 h rokiv ostannij pridilyalas znachna uvaga i cya harakteristika T 18 vvazhalasya nezadovilnoyu nezvazhayuchi na zastosuvannya hvosta 6 Ozbroyennya zahishenist i ruhlivist red nbsp Legkij tank suprovodu pihoti T 18 v Bronetankovomu muzeyi v KubinciPo ozbroyennyu T 18 perevershuvav bilshist svoyih suchasnikiv v klasi legkih tankiv za rahunok ustanovki v mashini i garmati i kulemetu todi yak inozemni zrazki osnashuvalisya lishe odnim z cih vognevih zasobiv Odnak rozdilna ustanovka kulemeta i garmati na T 18 znizhuvala efektivnist yih zastosuvannya a najprostishij dioptrichnij pricil sho stoyav na bilshosti tankiv ne spriyav visokij tochnosti navedennya 51 Z dosvidu zastosuvannya T 18 v konflikti na KSZ distanciya efektivnoyi strilbi ocinyuvalasya ne dali 750 800 metriv 52 Krim togo proste navedennya garmati za dopomogoyu plechovogo uporu zvodilo nanivec efektivnist strilbi na hodu 51 37 mm garmati sho vstanovlyuvalisya na T 18 volodili porivnyano visokoyu skorostrilnistyu i dozvolyali na blizkih distanciyah borotisya z legkobronovanoyu tehnikoyu 51 ale dosvid konfliktu na KSZ pokazav sho navit proti polovih ukriplen legki oskolkovi snaryadi sho mistili vsogo 40 gram vibuhovoyi rechovini viyavilisya absolyutno neefektivnimi 44 Bronyuvannya T 18 vidpovidalo vimogam svogo chasu nadijno zahishayuchi jogo vid zbroyi gvintivkovih kalibriv a na pevnih distanciyah i vid vognyu velikokalibernih kulemetiv hocha vidkriti oglyadovi shilini stvoryuvali nebezpeku urazhennya ekipazhu oskolkami abo brizkami svincyu 51 Specializovani protitankovi garmati z yavilisya u vijskah vzhe pislya znyattya T 18 z virobnictva i nabuli shirokogo poshirennya lishe do seredini 1930 h rokiv Shvidkist i zapas hodu tanka osoblivo pislya modernizaciyi v 1930 roci vvazhalisya zadovilnimi dlya zadach pidtrimki pihoti a pitomij tisk T 18 na grunt navit nezvazhayuchi na porivnyano korotku opornu poverhnyu gusenic buv vkraj nizkim za mirkami tankiv sho pidvishuvalo jogo prohidnist 51 Analogi red nbsp NC 27Analogami T 18 v klasi legkih tankiv bezposerednoyi pidtrimki pihoti na moment jogo stvorennya buli francuzkij FT 17 jogo zarubizhni varianti amerikanskij M1917 i italijskij Fiat 3000 a takozh dribnoserijnij francuzkij NC 27 yakij buv podalshim rozvitkom vse togo zh FT 17 53 Porivnyannya T 18 z rozroblenim majzhe na desyatilittya ranishe FT 17 ne cilkom pravomirno ale v cilomu T 18 znachno perevershuvav svogo francuzkogo praroditelya Najbilsh virazhenoyu bula perevaga T 18 nad FT 17 v plani ruhlivosti nezvazhayuchi na trohi bilshu pitomu potuzhnist radyanskoyi mashini Amerikanska versiya FT 17 M1917 sho z yavilasya v samomu kinci Pershoyi svitovoyi vijni neznachno vigravala u prototipu lishe v shvidkosti i takozh znachno postupalasya T 18 54 Stvorenij u 1920 1921 rokah italijskij Fiat 3000 buv serjozno pereroblenim variantom FT 17 U konstrukciyi italijskoyi mashini bulo usunuto bagato z nedolikiv francuzkogo prototipu obumovleni pospishnistyu stvorennya i vidsutnistyu dosvidu v proyektuvanni tankiv Takozh Fiat 3000 otrimav znachno bilsh potuzhnij dvigun sho zabezpechilo jomu krashu pitomu potuzhnist vidnosno bilsh piznogo T 18 ale zberig zastarilu napivzhorstku pidvisku FT 17 Hocha maksimalna shvidkist tanka zrosla do 21 km god 55 jogo ruhlivist v cilomu vse odno ocinyuvalasya yak nezadovilna 56 Na praktici maksimalna shvidkist v umovah bezdorizhzhya obumovlena nasampered pidviskoyu mogla navit buti menshoyu nizh u T 18 Po ozbroyennyu analogichnogo FT 17 italijskij tank postupavsya T 18 nbsp Vikkers shestitonnij v kulemetnomu variantiFrancuzkij NC 27 sproyektovanij v seredini 1920 h priblizno vidpovidav T 18 i takozh buv rezultatom glibokoyi modernizaciyi FT 17 Pri zagalnij podibnosti konstrukciyi z bazovim tankom i identichnomu ozbroyenni NC 27 stav bilshim otrimav posilenu do 30 mm vertikalnu bronyu i bilsh suchasnu pidvisku Dlya kompensaciyi zbilshenoyi masi na tank vstanovlyuvavsya bilsh potuzhnij u porivnyanni z FT 17 dvigun Vse ce dozvolilo zabezpechiti NC 27 ruhlivist na rivni T 18 pri bilsh slabkomu ozbroyenni ale krashomu bronyuvanni 57 Odnak rozvitok vijskovoyi ta konstruktorskoyi dumki u svitovomu tankobuduvanni ne stoyav na misci Yaksho na moment svogo zapusku u virobnictvo T 18 znahodivsya na rivni zakordonnih zrazkiv to vzhe do 1930 roku v klasi pihotnih tankiv z yavilisya zrazki yaki nastilki zh znachno perevershuvali radyanskij tank yak i vin FT 17 58 Pershim z nih stav britanskij Vikkers shestitonnij Mk E sho vstanoviv novij standart v klasi Buduchi krupnishe j vazhche tankiv simejstva FT 17 Mk E mav bilsh suchasnu konstrukciyu rozvivav shvidkist do 35 km god nis ozbroyennya z dvoh kulemetnih basht abo odniyeyi dvomisnoyi z 37 mm garmatoyu i kulemetom a takozh volodiv velikim potencialom rozvitku 59 nbsp T 18 v moskovskomu Muzeyi Zbrojnih Sil Hodova chastina mashini pri vidnovlenni sproshena dlya polipshennya hodovih yakostej na vipadok uchasti v paradahInshij zrazok francuzkij D1 buv podalshim rozvitkom NC 27 i zberig shozhu z nim ruhlivist pri istotno zbilshenij masi ale otrimav protisnaryadne 35 mm bronyuvannya i 47 mm garmatu v dvomisnij bashti 60 Pilno sposterigayuchi za novimi viyannyami v tankobuduvanni radyanske vijskove kerivnictvo otrimalo mozhlivist porivnyati pershi serijni vitchiznyani tanki z peredovimi zrazkami zarubizhnoyi tehniki Malij tank suprovodu T 18 tak samo yak i manevrenij T 24 buli viznani takimi sho ne mayut perspektivi i radyanske tankobuduvannya stalo na shlyah licenzijnogo virobnictva inozemnih zrazkiv abo nasliduvannya nim pri vidmovi na pokupku licenziyi Zberezheni ekzemplyari red Bezposeredno pislya zakinchennya vikoristannya u vijskah T 18 v muzeyi ne potrapili v rezultati chogo vsi z vidomih zberezhenih zrazkiv buli vidnovleni z pokinutih mashin sho vstanovlyuvalisya yak neruhomi vognevi tochki ukriplenih rajoniv na Dalekomu Shodi 50 Cherez dopusheni pri vidnovlenni pomilki abo dekoli svidomi sproshennya vsi vidnovleni zrazki mayut suttyevi vidminnosti vid originalu Zokrema hocha vsi zrazki vidnosyatsya do modifikaciyi 1930 roku na chastini z nih stoyit imitaciya sparenogo kulemeta Fedorova a na tanku u Vladivostoci navit maket kulemeta Maksim hodova chastina v bilshij chi menshij miri netochna na vsih mashinah Tilki na Dalekomu Shodi vidomo ne menshe shesti zberezhenih T 18 vsi z yakih znahodyatsya v muzeyah abo vstanovleni yak pam yatniki na Rosiyi 61 zn 5 T 18 v masovij kulturi red nbsp Model tanka MS 1 v masshtabi 1 35 virobnictva firmi AER Moldova vidsutnij sparenij kulemet Fedorova Plastikovi modeli tanka MS 1 v masshtabi 1 35 v riznij chas vipuskalisya dekilkoma pidpriyemstvami U perevazhnij bilshosti voni vigotovlyalisya z odnih i tih zhe pres form spochatku vikoristalisya firmoyu AER Moldova Moldova Zgodom ci zh pres formi buli vikoristani rosijskimi firmami Shidnij ekspres i ARK Models yaki prodovzhuyut virobnictvo po sogodnishnij den Treba skazati sho yakist modeli i yiyi vidpovidnist originalu model vidtvoryuye tank T 18 zrazka 1930 roku zalishayut bazhati krashogo prote za umovi ryadu doopracyuvan mozhna otrimati model bilsh mensh prijnyatnogo rivnya Tanki MS 1 v dekilkoh modifikaciyah yak vidobrazhayut realnist tak i paperovih predstavleni v tankovomu MMO eksheni World of Tanks 62 Takozh Rosijska firma Ura sho viroblyaye soldatikiv vipustila metalevu model tanka MS 1 Paperova model tanka v masshtabi 1 50 vikonana kompaniyeyu worldofpaperstanks com za zamovlennyam portalu worldoftanks ru z instrukciyeyu po zbirci istorichnoyu dovidkoyu ta ridkisnimi fotografiyami z arhiviv 63 Znoski red Dani dlya garmatnogo kulemetnogo variantu tanka Harakteristiki prototipu z bashtoyu i dvigunom serijnogo T 18 Z katanoyu litoyu bashtoyu Buduchi odniyeyu z najbilsh tochno vidnovlenih i v zagalnih risah vidpovidnoyi originalu mistit nizku netochnostej v detalyah Na 2012 rik tri tanki znahodyatsya v Habarovsku po odnomu v Ussurijsku Vladivostokci i v Hasanskomu rajoni na misci boyiv Primitki red M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 5 M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 3 M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 7 a b Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 60 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 a b Svirin 2005 a b v g d M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 9 a b Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 68 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 A A Beskurnikov Pershij serijnij tank Malij suprovodu MS 1 S 4 a b v g d Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 69 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 a b M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 11 M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 41 a b v g d e M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 43 a b Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 17 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 15 a b M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 14 M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 16 M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 10 Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 87 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 M N Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 17 Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 88 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 M N Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 18 Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 85 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 115 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 a b M N Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 62 P Touzzin C Gurtner Renault FT Great Bookham Profile Publications 1967 P 11 Armour in Profile 13 a b M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 35 a b M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 36 A Solovjov Baronesa Motorobudivnik SPb Krila Baltiki 4 5 2010 s 42 44 a b v M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 39 Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 199 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 a b v g d e M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 25 Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 200 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 201 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 a b Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 261 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 27 Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 215 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 188 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 24 Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 179 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 219 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 a b M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 60 A A Beskurnikov Pershij serijnij tank Malij suprovodu MS 1 S 29 M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 50 a b v M N Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 52 M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 56 Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 12 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 a b M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 57 A A Beskurnikov Pershij serijnij tank Malij suprovodu MS 1 S 5 S Safronov 150 ya tankova brigada Tankfront ru Arhiv originalu za 31 sichnya 2011 Procitovano 17 chervnya 2009 a b A A Beskurnikov Pershij serijnij tank Malij suprovodu MS 1 S 6 a b v g d A A Beskurnikov Pershij serijnij tank Malij suprovodu MS 1 S 19 A A Beskurnikov Pershij serijnij tank Malij suprovodu MS 1 S 28 P Chamberlain C Ellis Tanks of the World 1915 1945 2002 edition London Arms and Armour Press 1972 256 p ISBN 0 30436 141 0 R P Hunnicutt Stuart A History of the American Light Tank Volume 1 Novato CA Presidio Press 1992 P 466 ISBN 0 89141 462 2 P Chamberlain C Ellis Tanks of the World 1915 1945 2002 edition London Arms and Armour Press 1972 P 125 ISBN 0 30436 141 0 L Ness Jane s World War II Tanks and Fighting Vehicles The Complete Guide London Jane s Information Group Harper Collins Publishers 2002 P 123 ISBN 0 00711 228 9 P Chamberlain C Ellis Tanks of the World 1915 1945 2002 edition London Arms and Armour Press 1972 P 32 ISBN 0 30436 141 0 A A Beskurnikov Pershij serijnij tank Malij suprovodu MS 1 S 21 P Chamberlain C Ellis Tanks of the World 1915 1945 2002 edition London Arms and Armour Press 1972 P 83 ISBN 0 30436 141 0 M Kolomiyec I Moshanskij Bronetankova tehnika Franciyi ta Italiyi 4 19 1998 S 8 M N Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki S 58 Modeli radyanskih tankiv z shodennikiv rozrobnikiv Igrovij zhurnal PC igri listopad 2009 roku stor 128 129 MS 1 svoyimi rukami Arhivovano 27 grudnya 2012 u Wayback Machine World of tnaksLiteratura red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu T 18M M Svirin A A Beskurnikov Pershi radyanski tanki M M Hobi 1995 64 s Armada 1 5000 prim ISBN 5 85729 045 7 A A Beskurnikov Pershij serijnij tank Malij suprovodu MS 1 M Arsenal Pres 1992 32 s 20 000 prim ISBN 5 85139 003 4 Solyankin A G Pavlov M V Pavlov I V Zheltov I G Vitchiznyani bronovani mashini XX stolittya 1905 1941 Moskva Eksprint 2002 T 1 S 261 2000 prim ISBN 5 94038 030 1 Svirin M N https web archive org web 20130128164031 http militera lib ru tw svirin mn1 index html Arhivovano28 sichnya 2013 u Wayback Machine Bronya kripka Istoriya radyanskogo tanka 1919 1937 M Yauza Eksmo 2005 5000 prim ISBN 5 699 13809 9 Holyavskij G L Enciklopediya tankiv Mn Harvest 1998 576 s 5000 prim ISBN 985 13 8603 0 Posilannya red Malyj suprovodu MS 1 T 18 The Russian Battlefield Arhiv originalu za 23 sichnya 2012 Procitovano 24 grudnya 2012 Fotografiyi T 18 z ekspoziciyi Muzeyu bronetankovogo ozbroyennya i tehniki v Kubinci Arhiv originalu za 31 sichnya 2011 Procitovano 17 chervnya 2009 Fotografiyi dvoh MS 1 z Vladivostoka i Slov yanki Scalemodels ru Arhiv originalu za 31 sichnya 2011 Procitovano 17 chervnya 2009 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title MS 1 amp oldid 40787750