| Тура |
|---|
Тура́ (♖♜) — одна з шахових фігур, що формою нагадує башту. Також знана як вежа або за застарілою назвою фортеця. Кожен з гравців має дві такі фігури, які розташовані по кутах шахівниці: білі — a1, h1; чорні — a8, h8.
Походження назви Редагувати
Українська назва фігури «тура», вірогідно, походить від фр. tour (буквально — «башта, вежа»), що скоріше стосується вигляду самої фігури. Російське «ладья» походить від назви човнів-лодій. У тайських шахах тура також називається човном.
У чатуранзі і шатранджі фігура називалася «колісниця» (перс. رخ, рух, санскр. रथ).
Перські бойові колісниці були важко броньовані, зазвичай ними керував один погонич, разом з яким роз'їжджав хоча б один лучник. Бокові частини колісниці укріплювали у такий спосіб, що вони більше походили на мобільні укріплені будівлі, аніж транспортні засоби. Коли гру завезли до Італії, перс. رخ перетворилося на італійське rocca (що значить «фортеця», «укріплення»), до нього сходить і англійська назва rook.
- Бастіон (угор. bástya)
- Вежа (грец. πύργος, івр. צריח, цріях, ісп., італ. і порт. torre, латис. tornis, лит. bokštas, пол. wieża, угор. torony, чеськ. věž, фр. tour, нім. Turm)
- Гармата (азерб. top, болг. і серб. топ)
- За́мок (розм. англ. castle, араб. القَلْعَة, аль-кільа, тур. kale)
- Колісниця (груз. ეტლი, етлі, ест. vanker, кит. 車, че, монг. тэрэг)
- Лодія (біл. ладдзя, рос. ладья)
Хід Редагувати
Тура може ходити на необмежену відстань горизонтально або вертикально, «з'їдаючи» на своєму шляху будь-яку фігуру. Тура також здатна виконати рокіровку із союзним королем.
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | 8 | ||||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h |
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | 8 | ||||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h |
Стратегія Редагувати
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | 8 | ||||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h |
Цінність Редагувати
Цінність фігури приблизно дорівнює 5 пішакам, що робить її другою фігурою за силою у шахах. Вона поступається лише ферзеві.
Початкова фаза Редагувати
На початку партії тура заблокована і не зможе ходити, доки її не буде звільнено. Тобто, щоби зіграти турою — її треба звільнити. Зазвичай туру виводять на «відкриту лінію», щоби вивільнити весь потенціал фігури. Вперше потенціал «важкої фігури» на відкритій лінії оцінив відомий шахіст Арон Німцович.
Кінець гри Редагувати
На останній фазі гри тура стає дуже сильною фігурою. Нею дуже легко поставити шах.
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | 8 | ||||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h |
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | 8 | ||||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h |
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | 8 | ||||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h |
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | 8 | ||||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h |
Див. також Редагувати
Юнікод Редагувати
Юнікод визначає два коди для тури:
♖ U+2656 Біла тура (HTML ♖)
♜ U+265C Чорна тура (HTML ♜)
Примітки Редагувати
- Тура // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- Сост. Б.С. Гершунский, А.Н. Костьев; Под. ред. Б.С.Гершунского, Н.В.Крогиуса, В.С.Хелемендика (1991). Шахматы - школе (рос.). Москва: "Педагогика". с. 70.
- My System, Aron Nimzowitsch
| Це незавершена стаття з шахів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |