www.wikidata.uk-ua.nina.az

Синявський Антін Степанович Анті н Степа нович Синя вський 12 липня 1866 2 лютого 1951 український політичний і громадсь

Синявський Антін Степанович

Анті́н Степа́нович Синя́вський (12 липня 1866 — 2 лютого 1951) — український політичний і громадський діяч, економіко-географ, історик, економіст, педагог, доктор географічних наук, професор Київського університету.

Антін Степанович Синявський
Народився 12 липня 1866(1866-07-12) або 1866
Веприк, Веприківська волость, Васильківський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 2 лютого 1951(1951-02-02) або 1951
Сімферополь, РРФСР, СРСР
Поховання Лісове кладовище
Країна Російська імперія →  УНР →  СРСР
Діяльність економіст, політик, викладач університету, економіко-географ, історик
Alma mater Історико-філологічний факультет Київського університету[d] (1889)
Перша київська гімназія (1885)
Галузь економіка, економічна географія
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
НТУ ДП
ТНУ
ЧНУ імені Юрія Федьковича
Волгоградський державний педагогічний інститут ім. М. С. Серафимовичаd
Благовєщенський державний педагогічний університетd
Вчене звання професор
 Синявський Антін Степанович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Синявський.

Життєпис Редагувати

Антін Степанович Синявський народився 12 липня 1866 року в Білій Церкві (за іншими даними — в селі Веприк) Київської губернії. Походив зі старого священицького роду. Батько Стефаній (1831 — 1927) — протоієрей, магістр теології. Мати Катерина (1846 — 1931).

Синявський здобув освіту в Києві: у 1876—1885 роках навчався в першій гімназії, у 1885—1889 роках — на історико-філологічному факультеті університету святого Володимира. В університеті зблизився з Володимиром Антоновичем, під його впливом захопився історією, археологією.

В університеті Синявський захопився ідеями Михайла Драгоманова, що позначилося на подальшому житті історика. В серпні 1889 року київських драгомановців заарештували. Хоч це не завадило Синявському отримати диплом про закінчення університету, однак працювати за фахом він не міг. У листопаді 1889 року Синявського відправили на заслання до Шенкурська, та за клопотанням київських професорів Володимира Антоновича та Володимира Іконникова до голови Російського археологічного товариства графа Уварова, строк заслання було скорочено для закінчення освіти. Після невдалої спроби закінчити університет у Москві, Синявський переїхав до Одеси. Склавши іспит із природничих наук у Новоросійському університеті, Синявський отримав звання вчителя гімназії з географії. З 1893 року — лектор Одеської військової школи, з 1894 року — лектор Вищих жіночих курсів та приват-доцент Новоросійського університету. Магістерська дисертація 1898 року захищена у Варшавському університеті, отримав ад'юнкт-доцентуру гірничої статистики. З 1899 року директор комерційних шкіл Міністерства фінансів у Лодзі.

По закінченні Київського університету (працював під проводом В. Антоновича), продовжував студії в Одеському університеті і за кордоном (Німеччина). Автор історичної концепції про перетікання політичної спадщини Київського князівства до Галицько-Волинської держави.

Член Одеської Громади, мав зв'язки з Галичиною (зокрема з Іваном Франком) і під різними псевдонімами (Катран А., Скраглюк X. та ін.) друкував статті в галицьких періодичних виданнях 1890-х років («Народ», «Зоря» тощо). Був учасником літературного гуртка «Плеяда».

З початку 1901 й по 1918 рік у Катеринославі — директор Комерційної школи, асистент, доцент гірничої статистики, з 1910 року професор Гірничого інституту. Заступник голови Катеринославської Вченої Архівної Комісії та ред. її «Летописи» (1-Х, 1904-15), у якій містив свої праці з історії та археології Півдня України. Був двічі одружений. Першим шлюбом (з 1894 р.) з нігілісткою Зінаїдою Віталіївною Зорич. Другим шлюбом (з 1908 р.) з дворянкою Ніною Григорівною Гаркушевською, з якою мав двох доньок - Ніну (1909 - 2000) та Катерину (1911 - 1975).

У 1910 р. за ініціативи товариства допомоги незаможним учням Катеринославської комерційної школи в сучасних межах Севастополя було збудовано та названо на честь Антона Синявського дачний санаторій для канікулярного відпочинку та оздоровлення школярів.

У 1918—1919 роках — директор Департаменту середніх шкіл Міністерства народної освіти України. У своїх спогадах Євген Чикаленко зазначав, що за часів Української Держави кандидатура Синявського висувалася представниками національної інтелігенції на посаду міністра освіти в уряді Павла Скоропадського — з огляду на те, що він «в самі тяжкі часи провадив українську лінію». Проте зазначену посаду отримав Петро Дорошенко, якого Чикаленко назвав «особистим приятелем гетьмана».

Разом з урядом Директорії Синявський залишив Київ на початку 1919 року. 27 лютого 1919 року, разом із літературознавцем Леонідом Білецьким та мистецтвознавцем Володимиром Січинським, виступив на відкритті Українського клубу в Кам'янці-Подільському. Там же він короткий час працював в Українському університеті завідувачем кафедри політекономії.

У 1920-х роках професор і завідувач кафедри економіки, географії та світового господарства Інституту зовнішніх відносин, співробітнк кафедр сільського господарства Інституту народної освіти у Києві (викладав економічну географію, статистику й інші предмети), науковий співробітник УАН (працював в Історичній секції, Комісії сходознавства і Комісії Дніпрельстану — був її керівником).

1933 року Синявський виїхав на Далекий Схід, спочатку у 1931—1934 роках завідувач кафедри економічної географії Українського відділення Благовіщенського агропедінституту, а після закриття українського відділення — переїхав до Владивостока й очолив кафедру фізичної географії Владивостоцького педагогічного інституту. Восени 1934 року Синявський — завідувач новоствореної кафедри географії, професор Сталінградського педагогічного інституту, від грудня 1936 року — завідувач кафедри фізичної географії Кримського педагогічного інституту, від серпня 1939 року до 1942 року професор Кабардино-Балкарського педагогічного інституту Нальчика.

Під час війни Синявський повернувся до окупованого Києва, а 1943 року виїхав до Кракова і Львова, де зустрічався з митрополитом Шептицьким.

Далі Синявський послідовно професор Сімферопольського педінституту (1944), університету в Ростові-на-Дону (1944—1946), Чернівецького університету (1946—1948), Кіровоградського педінституту (1948—1949), Краснодарського педінституту (1949—1950), ректором якого на той час був український педагог Олександр Карпеко.

Наприкінці 1950 року Синявський вийшов на пенсію і переїхав до Сімферополя. Помер на початку 1951 року. 1987 року, у зв'язку з ліквідацією Староруського кладовища в Сімферополі, останки Синявського перевіз і поховав на Лісовому кладовищі у Києві онук Олександр Синявський (син Катерини Антонівни).

Наукові праці Редагувати

Фахівець у галузі розвитку теорії економічного районування. Сфера наукових досліджень: географічні проблеми України. Новатор у геополітичних дослідженнях української економіки. Автор близько 150 наукових праць. Основні праці:

  1. (рос.) История всемирной торговли в связи с промышленностью. — К., 1896. Ч.1. (в соавторстве).
  2. Україна і Близький Схід у світі геополітики (Проблема торговельних зв'язків). — К., 1927.
  3. Сучасна економіка Єгипту в зв'язку з розвитком українсько-єгипетської торгівлі. — К., 1929.
  4. Економічний район та економічний ландшафт.
  5. (рос.) Украинская спиртовая промышленность и восточные рынки.
  • У 1918 р. спільно з літературознавцем Миколою Плевако Синявський зредагував і видав у харківському видавництві «Українська книжка» поему Т. Шевченка «Гайдамаки».
  • Досліди й спогади про революційні події 1905 р. в Катеринославі, про В. Антоновича, П. Тутківського, Л. Добровольського, Д. Сигаревича та ін.
  • Статті і рецензії в економічних й інших журналах — українських, російських та (до 1917 року) закордонних (зокрема польських і німецьких).

Вшановування пам'яті Редагувати

  • На фасаді будинку колишнього Комерційного училища у Дніпропетровську встановлено пам'ятну дошку на честь учених: А. Синявського, Д.Дорошенка, Д. Яворницького. Ім'я А. Синявського носять вулиці у Львові, Дніпропетровську і Чернівцях .

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Географи Київського університету. / Я. Б. Олійник, С. Ю. Бортник, М. Д. Гродзинський, О. Ю. Дмитрук та ін. — К., 2003.
  3. Рада. — № 131. — 24.06.1910 р. — С. 2.
  4. Чикаленко Євген. Щоденник (1918—1919). — К.: Темпора, 2011. — 424 с. — С. 165.
  5. Сергій Білокінь. Антін Степанович Синявський. Вибрані праці. — К.: Наукова думка, 1993. — с. 371
  6. Тарас Шевченко і Крим: Енциклопедичний довідник / упоряд. Г. А. Рудницький. — Сімферополь: Таврія, 2001. — 288 с. — С. 233.

Джерела та література Редагувати

  • Заруба В. М.  Антін Синявський: життя, наук. та громад. діяльність (1866—1951) / В. М. Заруба ; Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Юрид. акад. МВС України. − Дніпропетровськ: Ліра, 2003. − 283 с.: іл. − ISBN 966-7894-33-9.
  • Заруба  В.  М.  З вірою в українську справу: Антін Степанович Синявський / В. М. Заруба. − К. : Либідь, 1993. − 142 с. : іл. — ISBN5-325-00402-6.
  • Юркова О. В. Синявський Антін Степанович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 566. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  • Микола Чабан Синявський Антін Степанович

Література Редагувати

  1. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  2. Синявський Антін Степанович // Постаті географічного факультету: довід. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка ; [редкол.: Я. Б. Олійник (відп. ред.) [та ін. ] ; передм. Л. В.  Губерський]. — Київ, 2013. — С. 248—250. — ISBN 978-966-439-696-4.
  3. Білокінь С. І. Антін Синявський і його доба // Антін Синявський. Вибрані праці − Київ: Наук. думка, 1993. — С. 3−31.
  4. Завальнюк О. М. Історія Кам'янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918—1921 рр.). — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. — С. 292—297.
  5. Географи Київського університету. / Я. Б. Олійник, С. Ю. Бортник, М. Д. Гродзинський, О. Ю. Дмитрук та ін. — К., 2003.
  6. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К.: ВГЛ «Обрії», 2008.
  7. Гусар Ю. Антін Синявський: [фундатор кафедри географії] / Ю. Гусар // Вечірні Чернівці. — 2007.- 3 травня (№ 18). — С. 6.
  8. Колісник Д. В. Біля витоків української геоекономіки: професор Антін Синявський / Д. В. Колісник  // Історія і культура Придніпров'я: невідомі та маловідомі сторінки. − Дніпропетровськ, 2005. − Вип. 2. − С. 167−176.
  9. Руденко В. П. Професор Антін Синявський — плугатар української географії / упоряд. В. Руденко ; передм. Шаблій О. ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, Геогр. комісія Наук. т-ва ім. Шевченка. — Чернівці, 2003. — 239 с. − (Постаті українського землезнання). − ISBN 966-568-588-0.
  10. Руденко В. П.  Професор Антін Синявський − подвижник української географії / В.  П. Руденко ; ред. О.  Лупул. − Київ: Видавн. дім «КМ Academia», 1996. − 404 с. − ISBN 966-518-010-X.

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Anti n Stepa novich Sinya vskij 12 lipnya 1866 2 lyutogo 1951 ukrayinskij politichnij i gromadskij diyach ekonomiko geograf istorik ekonomist pedagog doktor geografichnih nauk profesor Kiyivskogo universitetu Antin Stepanovich SinyavskijNarodivsya 12 lipnya 1866 1866 07 12 abo 1866 1 Veprik Veprikivska volost Vasilkivskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 2 lyutogo 1951 1951 02 02 abo 1951 1 Simferopol RRFSR SRSRPohovannya Lisove kladovisheKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRDiyalnist ekonomist politik vikladach universitetu ekonomiko geograf istorikAlma mater Istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d 1889 Persha kiyivska gimnaziya 1885 Galuz ekonomika ekonomichna geografiyaZaklad KNU imeni Tarasa Shevchenka NTU DP TNU ChNU imeni Yuriya Fedkovicha Volgogradskij derzhavnij pedagogichnij institut im M S Serafimovichad Blagovyeshenskij derzhavnij pedagogichnij universitetdVchene zvannya profesor Sinyavskij Antin Stepanovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sinyavskij Zmist 1 Zhittyepis 2 Naukovi praci 3 Vshanovuvannya pam yati 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 5 1 Literatura 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiAntin Stepanovich Sinyavskij narodivsya 12 lipnya 1866 roku v Bilij Cerkvi za inshimi danimi v seli Veprik 2 Kiyivskoyi guberniyi Pohodiv zi starogo svyashenickogo rodu Batko Stefanij 1831 1927 protoiyerej magistr teologiyi Mati Katerina 1846 1931 Sinyavskij zdobuv osvitu v Kiyevi u 1876 1885 rokah navchavsya v pershij gimnaziyi u 1885 1889 rokah na istoriko filologichnomu fakulteti universitetu svyatogo Volodimira V universiteti zblizivsya z Volodimirom Antonovichem pid jogo vplivom zahopivsya istoriyeyu arheologiyeyu V universiteti Sinyavskij zahopivsya ideyami Mihajla Dragomanova sho poznachilosya na podalshomu zhitti istorika V serpni 1889 roku kiyivskih dragomanovciv zaareshtuvali Hoch ce ne zavadilo Sinyavskomu otrimati diplom pro zakinchennya universitetu odnak pracyuvati za fahom vin ne mig U listopadi 1889 roku Sinyavskogo vidpravili na zaslannya do Shenkurska ta za klopotannyam kiyivskih profesoriv Volodimira Antonovicha ta Volodimira Ikonnikova do golovi Rosijskogo arheologichnogo tovaristva grafa Uvarova strok zaslannya bulo skorocheno dlya zakinchennya osviti Pislya nevdaloyi sprobi zakinchiti universitet u Moskvi Sinyavskij pereyihav do Odesi Sklavshi ispit iz prirodnichih nauk u Novorosijskomu universiteti Sinyavskij otrimav zvannya vchitelya gimnaziyi z geografiyi Z 1893 roku lektor Odeskoyi vijskovoyi shkoli z 1894 roku lektor Vishih zhinochih kursiv ta privat docent Novorosijskogo universitetu Magisterska disertaciya 1898 roku zahishena u Varshavskomu universiteti otrimav ad yunkt docenturu girnichoyi statistiki Z 1899 roku direktor komercijnih shkil Ministerstva finansiv u Lodzi Po zakinchenni Kiyivskogo universitetu pracyuvav pid provodom V Antonovicha prodovzhuvav studiyi v Odeskomu universiteti i za kordonom Nimechchina Avtor istorichnoyi koncepciyi pro peretikannya politichnoyi spadshini Kiyivskogo knyazivstva do Galicko Volinskoyi derzhavi Chlen Odeskoyi Gromadi mav zv yazki z Galichinoyu zokrema z Ivanom Frankom i pid riznimi psevdonimami Katran A Skraglyuk X ta in drukuvav statti v galickih periodichnih vidannyah 1890 h rokiv Narod Zorya tosho Buv uchasnikom literaturnogo gurtka Pleyada Z pochatku 1901 j po 1918 rik u Katerinoslavi direktor Komercijnoyi shkoli asistent docent girnichoyi statistiki z 1910 roku profesor Girnichogo institutu Zastupnik golovi Katerinoslavskoyi Vchenoyi Arhivnoyi Komisiyi ta red yiyi Letopisi 1 H 1904 15 u yakij mistiv svoyi praci z istoriyi ta arheologiyi Pivdnya Ukrayini Buv dvichi odruzhenij Pershim shlyubom z 1894 r z nigilistkoyu Zinayidoyu Vitaliyivnoyu Zorich Drugim shlyubom z 1908 r z dvoryankoyu Ninoyu Grigorivnoyu Garkushevskoyu z yakoyu mav dvoh donok Ninu 1909 2000 ta Katerinu 1911 1975 U 1910 r za iniciativi tovaristva dopomogi nezamozhnim uchnyam Katerinoslavskoyi komercijnoyi shkoli v suchasnih mezhah Sevastopolya bulo zbudovano ta nazvano na chest Antona Sinyavskogo dachnij sanatorij dlya kanikulyarnogo vidpochinku ta ozdorovlennya shkolyariv 3 U 1918 1919 rokah direktor Departamentu serednih shkil Ministerstva narodnoyi osviti Ukrayini U svoyih spogadah Yevgen Chikalenko zaznachav sho za chasiv Ukrayinskoyi Derzhavi kandidatura Sinyavskogo visuvalasya predstavnikami nacionalnoyi inteligenciyi na posadu ministra osviti v uryadi Pavla Skoropadskogo z oglyadu na te sho vin v sami tyazhki chasi provadiv ukrayinsku liniyu Prote zaznachenu posadu otrimav Petro Doroshenko yakogo Chikalenko nazvav osobistim priyatelem getmana 4 Razom z uryadom Direktoriyi Sinyavskij zalishiv Kiyiv na pochatku 1919 roku 27 lyutogo 1919 roku razom iz literaturoznavcem Leonidom Bileckim ta mistectvoznavcem Volodimirom Sichinskim vistupiv na vidkritti Ukrayinskogo klubu v Kam yanci Podilskomu Tam zhe vin korotkij chas pracyuvav v Ukrayinskomu universiteti zaviduvachem kafedri politekonomiyi U 1920 h rokah profesor i zaviduvach kafedri ekonomiki geografiyi ta svitovogo gospodarstva Institutu zovnishnih vidnosin spivrobitnk kafedr silskogo gospodarstva Institutu narodnoyi osviti u Kiyevi vikladav ekonomichnu geografiyu statistiku j inshi predmeti naukovij spivrobitnik UAN pracyuvav v Istorichnij sekciyi Komisiyi shodoznavstva i Komisiyi Dniprelstanu buv yiyi kerivnikom 1933 roku Sinyavskij viyihav na Dalekij Shid spochatku u 1931 1934 rokah zaviduvach kafedri ekonomichnoyi geografiyi Ukrayinskogo viddilennya Blagovishenskogo agropedinstitutu a pislya zakrittya ukrayinskogo viddilennya pereyihav do Vladivostoka j ocholiv kafedru fizichnoyi geografiyi Vladivostockogo pedagogichnogo institutu Voseni 1934 roku Sinyavskij zaviduvach novostvorenoyi kafedri geografiyi profesor Stalingradskogo pedagogichnogo institutu vid grudnya 1936 roku zaviduvach kafedri fizichnoyi geografiyi Krimskogo pedagogichnogo institutu vid serpnya 1939 roku do 1942 roku profesor Kabardino Balkarskogo pedagogichnogo institutu Nalchika Pid chas vijni Sinyavskij povernuvsya do okupovanogo Kiyeva a 1943 roku viyihav do Krakova i Lvova de zustrichavsya z mitropolitom Sheptickim Dali Sinyavskij poslidovno profesor Simferopolskogo pedinstitutu 1944 universitetu v Rostovi na Donu 1944 1946 Cherniveckogo universitetu 1946 1948 Kirovogradskogo pedinstitutu 1948 1949 Krasnodarskogo pedinstitutu 1949 1950 rektorom yakogo na toj chas buv ukrayinskij pedagog Oleksandr Karpeko 5 Naprikinci 1950 roku Sinyavskij vijshov na pensiyu i pereyihav do Simferopolya Pomer na pochatku 1951 roku 1987 roku u zv yazku z likvidaciyeyu Staroruskogo kladovisha v Simferopoli ostanki Sinyavskogo pereviz i pohovav na Lisovomu kladovishi u Kiyevi onuk Oleksandr Sinyavskij sin Katerini Antonivni Naukovi praci RedaguvatiFahivec u galuzi rozvitku teoriyi ekonomichnogo rajonuvannya Sfera naukovih doslidzhen geografichni problemi Ukrayini Novator u geopolitichnih doslidzhennyah ukrayinskoyi ekonomiki Avtor blizko 150 naukovih prac Osnovni praci ros Istoriya vsemirnoj torgovli v svyazi s promyshlennostyu K 1896 Ch 1 v soavtorstve Ukrayina i Blizkij Shid u sviti geopolitiki Problema torgovelnih zv yazkiv K 1927 Suchasna ekonomika Yegiptu v zv yazku z rozvitkom ukrayinsko yegipetskoyi torgivli K 1929 Ekonomichnij rajon ta ekonomichnij landshaft ros Ukrainskaya spirtovaya promyshlennost i vostochnye rynki U 1918 r spilno z literaturoznavcem Mikoloyu Plevako Sinyavskij zredaguvav i vidav u harkivskomu vidavnictvi Ukrayinska knizhka poemu T Shevchenka Gajdamaki 6 Doslidi j spogadi pro revolyucijni podiyi 1905 r v Katerinoslavi pro V Antonovicha P Tutkivskogo L Dobrovolskogo D Sigarevicha ta in Statti i recenziyi v ekonomichnih j inshih zhurnalah ukrayinskih rosijskih ta do 1917 roku zakordonnih zokrema polskih i nimeckih Vshanovuvannya pam yati RedaguvatiNa fasadi budinku kolishnogo Komercijnogo uchilisha u Dnipropetrovsku vstanovleno pam yatnu doshku na chest uchenih A Sinyavskogo D Doroshenka D Yavornickogo Im ya A Sinyavskogo nosyat vulici u Lvovi Dnipropetrovsku i Chernivcyah Primitki Redaguvati a b Czech National Authority Database d Track Q13550863 Geografi Kiyivskogo universitetu Ya B Olijnik S Yu Bortnik M D Grodzinskij O Yu Dmitruk ta in K 2003 Rada 131 24 06 1910 r S 2 Chikalenko Yevgen Shodennik 1918 1919 K Tempora 2011 424 s S 165 Sergij Bilokin Antin Stepanovich Sinyavskij Vibrani praci K Naukova dumka 1993 s 371 Taras Shevchenko i Krim Enciklopedichnij dovidnik uporyad G A Rudnickij Simferopol Tavriya 2001 288 s S 233 Dzherela ta literatura RedaguvatiZaruba V M Antin Sinyavskij zhittya nauk ta gromad diyalnist 1866 1951 V M Zaruba In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Yurid akad MVS Ukrayini Dnipropetrovsk Lira 2003 283 s il ISBN 966 7894 33 9 Zaruba V M Z viroyu v ukrayinsku spravu Antin Stepanovich Sinyavskij V M Zaruba K Libid 1993 142 s il ISBN5 325 00402 6 Yurkova O V Sinyavskij Antin Stepanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 566 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Mikola Chaban Sinyavskij Antin StepanovichLiteratura Redaguvati Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Sinyavskij Antin Stepanovich Postati geografichnogo fakultetu dovid M vo osviti i nauki Ukrayini Kiyiv nac un t im Tarasa Shevchenka redkol Ya B Olijnik vidp red ta in peredm L V Guberskij Kiyiv 2013 S 248 250 ISBN 978 966 439 696 4 Bilokin S I Antin Sinyavskij i jogo doba Antin Sinyavskij Vibrani praci Kiyiv Nauk dumka 1993 S 3 31 Zavalnyuk O M Istoriya Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu v imenah 1918 1921 rr Kam yanec Podilskij Abetka NOVA 2006 S 292 297 Geografi Kiyivskogo universitetu Ya B Olijnik S Yu Bortnik M D Grodzinskij O Yu Dmitruk ta in K 2003 Geografichnij fakultet u personaliyah Olijnik Ya B Bortnik S Yu Grodzinskij M D Dmitruk O Yu ta inshi K VGL Obriyi 2008 Gusar Yu Antin Sinyavskij fundator kafedri geografiyi Yu Gusar Vechirni Chernivci 2007 3 travnya 18 S 6 Kolisnik D V Bilya vitokiv ukrayinskoyi geoekonomiki profesor Antin Sinyavskij D V Kolisnik Istoriya i kultura Pridniprov ya nevidomi ta malovidomi storinki Dnipropetrovsk 2005 Vip 2 S 167 176 Rudenko V P Profesor Antin Sinyavskij plugatar ukrayinskoyi geografiyi uporyad V Rudenko peredm Shablij O Lviv nac un t im I Franka Cherniv nac un t im Yu Fedkovicha Geogr komisiya Nauk t va im Shevchenka Chernivci 2003 239 s Postati ukrayinskogo zemleznannya ISBN 966 568 588 0 Rudenko V P Profesor Antin Sinyavskij podvizhnik ukrayinskoyi geografiyi V P Rudenko red O Lupul Kiyiv Vidavn dim KM Academia 1996 404 s ISBN 966 518 010 X Posilannya Redaguvatihttp gorod dp ua history article ru php article 76 http ruthenos org ua HTML Postati sunjavsk html Podvizhnik ukrayinskoyi geografiyi Do 150 richchya vid dnya narodzhennya A Sinyavskogo 1866 1951 1 Dati i podiyi 2016 druge pivrichchya kalendar znamen dat 2 8 Nac parlam b ka Ukrayini Kiyiv 2016 S 19 23 nbsp Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sinyavskij Antin Stepanovich amp oldid 40576241