Лісове кладовище У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Лісовий цвинтар Лісове кладови ще найбільший некро

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лісовий цвинтар.

Лісове́ кладови́ще — найбільший некрополь лівобережної частини Києва. Відкритий 1970 року.

Лісове кладовище
d:Кат:
Монументальний вхід Монументальний вхід
Інформація про цвинтар
50°29′58″ пн. ш. 30°38′01″ сх. д.^{H G O}
Країна	Україна
Розташування	Київ
Відкрито	1970 (вперше згадано:1970)
Тип	напівзакрите
Площа	142 га
Кількість поховань	125 529
Адреса: вул. Крайня, 3

Лісове кладовище Лісове кладовище (Київ)
Схема кладовища
Лісове кладовище у Вікісховищі

Територія кладовища оточена мальовничим лісом, міститься між Лісовим житловим масивом та Алмазним озером (затоплений кар'єр на місці болота Куричеве, що в свою чергу виникло на місці стариці Десни). Монументальний головний вхід — від Крайньої вулиці.

Займає площу 142 га. Має Центральну та Меморіальну алеї, ділянки для почесного поховання заслужених громадян, великий ритуальний зал і ритуальний майданчик. З 1 листопада 1989 року закрите для масових поховань, дозволено підпоховання в родинну могилу. 2019 року на території центральній алеї між ділянками 79, 68 та 78, 77 розпочато роботи зі спорудження колумбарної стіни, призначеної для поховання праху кремованих, вартість будівельних робіт складає 11,160 млн гривень.

На території кладовища знаходяться церкви Воскресіння Христового та Всіх святих.

Поховання Редагувати

Головна категорія: Поховані на Лісовому кладовищі Києва

На території кладовища поховані:

Антоненко-Давидович Борис Дмитрович — український письменник, перекладач, дослідник проблем розвитку й культури української мови;
Бондаренко Олександр Михайлович — український журналіст, комунікаційник, учасник російсько-української війни. Загинув у бою 22 квітня 2023 року на Луганщині.
Войтенко Олександр Михайлович — заступник начальника космодрому «Байконур»;
Горбачук Мирослав Львович — український математик, член-кореспондент НАН України;
Гордєєв Семен Мойсейович — український поет, перекладач, журналіст;
Грицюк Михайло Якимович — скульптор;
Данильчук Василь Павлович — український художник-графік;
Катаєв Володимир Іванович — генерал-майор, діяч космонавтики;
Кравченко Іван Іванович — генерал-лейтенант, начальник Київського вищого загальновійськового командного училища імені М. В. Фрунзе;
Кривенко Михайло Ілліч — художник;
Куньов Іван Павлович — народний депутат України;
Лещенко Едуард Володимирович — екс-виконувач обов'язків заступника голови Київської міської державної адміністрації;
Мельнічук Сергій Іванович — народний депутат України;
Овчаров Віталій Васильович — альпініст;
Олійник Борис Степанович — державний діяч;
Пасько Володимир Васильович — генерал-лейтенант, державний діяч, письменник, перший ректор Української військово-медичної академії; заступник Міністра оборони України (19 ділянка);
Римар Петро Олексійович — український архітектор;
Синявський Антін Степанович — український політичний і громадський діяч;
Танасієнко Іван Денисович — доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії УРСР (1988) (14 ділянка, 18 ряд, 12 могила);
Хмарук Петро Андрійович — український політик та громадський діяч;
Шаблінський Володимир Олексійович — баскетбольний тренер;
Шелєв Борис Сергійович — повний кавалер ордена Слави:
Юнда Іван Федорович — уролог, андролог, сексопатолог, професор.

Футболісти Редагувати

Музиканти Редагувати

Ануфрієнко Анатолій Васильович — диригент;
Реус Валентин Миколайович — співак;
Різоль Микола Іванович — баяніст.
Жилінський Олександр Євгенович — композитор, заслужений діяч мистецтв України.

Українські військові Редагувати

Бабенко Олександр Володимирович («Крід»)
Кондель Данііл («Вікінг»)
Оборонов Олександр Михайлович («Оборона»)
Бондаренко Олександр Михайлович
Соколов Дмитро Вікторович («Рокер»)
Базилевський Євгеній Геннадійович
Єжов Володимир («Fresh»/«Вус»)
Вдовенко Андрій Олександрович
Кобзар Євген Євгенович («Калібан»)
Агаєв Рафаіл Рамізович («Раф»)
Мішкін Володимир Степанович
Жилінський Артем Олександрович («Жулік»)
Лазарєв Ігор Миколайович («Гудвін»)

Герої Радянського Союзу Редагувати

Бійма Іван Спиридонович;
Верняєв Анатолій Якович;
Волков Михайло Карпович (8 ділянка);
Головко Павло Андрійович;
Забояркін Олександр Васильович;
Калінін Гаврило Григорович;
Каравай Павло Петрович;
Костенко Григорій Васильович;
Котлярський Борис Моїсейович;
Котов Георгій Карпович;
Кузнєцов Василь Михайлович;
Кузнєцов Іван Петрович;
Куліков Василь Іванович;
Маркелов Микола Григорович;
Міщенко Олексій Дмитрович;
Молчанов Олексій Михайлович;
Морозов Іван Іванович;
Оводов Яків Леонтійович;
Пономаренко Олексій Никифорович;
Скитиба Борис Якович;
Сологуб Микола Андрійович;
Строчко Іван Іванович;
Тертишний Петро Вакулович
Фофанов Олексій Іванович (3 ділянка);
Хардіков Яків Давидович;
Шахов Андрій Ісайович;
Щербина Василь Іларіонович;
Яновський Іван Іванович.

Світлини Редагувати

Див. також Редагувати

Лісовий цвинтар

Примітки Редагувати

Станом на травень 2001 року.
Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Lisoviy cemetery", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9608114/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
Рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 14 серпня 1970 року № 1380 «Про закриття Дарницького кладовища та перейменування Ново-Дарницького кладовища».
Рішення Київської міської ради народних депутатів від 28 вересня 1989 року № 88.
Розпорядження КМДА від 10 червня 2019 року № 1054 «Про будівництво колумбарної стіни на Лісовому кладовищі, вул. Крайня, 3» [ 29 березня 2022 у Wayback Machine.].
Розпорядження КМДА від 09 липня 2021 року № 1524 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 червня 2019 року № 1054» [ 6 травня 2022 у Wayback Machine.].
Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 6 травня 2022.

Джерела Редагувати

Київ. Історична енциклопедія. — 1917—2000.
Лісове кладовище. Відомості щодо місць поховань // Фейсбук-сторінка Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Києва. — 2013. — 6 грудня.
Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування». [ 26 лютого 2018 у Wayback Machine.]

[1] Станом на травень 2001 року.

[2] Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Lisoviy cemetery", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9608114/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.

[3] Рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 14 серпня 1970 року № 1380 «Про закриття Дарницького кладовища та перейменування Ново-Дарницького кладовища».

[4] Рішення Київської міської ради народних депутатів від 28 вересня 1989 року № 88.

[5] Розпорядження КМДА від 10 червня 2019 року № 1054 «Про будівництво колумбарної стіни на Лісовому кладовищі, вул. Крайня, 3» [ 29 березня 2022 у Wayback Machine.].

[6] Розпорядження КМДА від 09 липня 2021 року № 1524 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 червня 2019 року № 1054» [ 6 травня 2022 у Wayback Machine.].

[7] Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 6 травня 2022.