www.wikidata.uk-ua.nina.az

Румунізм Румуні зм лексичне почасти словотвірне запозичення з румунської мови в українській літературній мові й суміжних

Румунізм

Румуні́зм — лексичне, почасти словотвірне запозичення з румунської мови в українській літературній мові й суміжних із румунським (чи молдавським) мовним обширом українських говірках.

В українській мові Редагувати

Румунізми найчисленніші й найдавніші зокрема в гуцульських та буковинсько-покутських говірках, особливо в термінології вівчарства, деревообробки, гірсько-тереновій, ботанічній, побутово-звичаєвій і адміністративній, а в західностепових і південнобессарабських — ще й у виноградарській і рибальській. Лише небагато діалектних румунізмів поширилося в літературній мові (бриндза, гирло, ґирлиґа, ґринджоли, жереп («сосна гірська», «ялівець»), кукурудза, мамалиґа, папуша, плекати, румеґати, сапати, тайстра, тирло, цап, царина, шутий) через степові говірки або Галичину. Румунізми поширювалися спершу в говірках обабіч Карпат у зв'язку з північно-західною колонізацією на волоському праві в 14—17 ст., а в подільських і західностепових — у наслідок колонізаційних українсько-румунських схрещень 16—19 ст.; у буковинсько-покутських говірках їх поширення пов'язане з політичною приналежністю цих земель у 14—18 ст. до Молдовського князівства, де румунська стихія поступово асимілювала не лише бояр, але й селян. Українські племена мали чималий вплив на етногенезу мармароських, буковинських, молдовських румунів і формування їх говірок, помітний зокрема в топо- й гідронімії та в лексичних українізмах давніх і новіших; згодом прийшло до зворотного запозичення частини цих елементів до українських карпатських говірок. Більша давність карпатських румунізмів порівняно зі степовими відображена в давнішій фонетиці деяких румунізмів (гуцульське ґл'еґ/ґл'аґ, зах.-степ. т'аґ з рум. chiag із *kl'ag — приправа з сушеного ягнячого шлунку, щоб заквашувати овече молоко). На території підрумунських українських говірок нові німецько-французькі європеїзми засвоювалися теж через румунську мову (буковинське шура — «повітка», шушони — «снігівці», батоза — «молотарка»). Серед давніх румунізмів української мови багато первісних болгаризмів, сербізмів, угризмів, оріенталізмів і новогрецизмів. Деяке число румунізмів увійшло в українське лірницьке арґо та міський сленґ Одеси, Буковини та Бессарабії (шмекер — «хитрун», «обманець»).

Румунізми досліджували: Ф. Міклошич, О. Калужняцький, Д. Шелудько, Р. Смаль-Стоцький, І. Шаровольський, І. Дощівник, Я. Янув, Ґ. Паску, Д. Кранджалов, О. Мельничук, А. де Вінсенз, Й. Дзендзелівський, О. Горбач, Е. Врабіє, І. Лоб'юк, Й. Мацурек, С. Семчинський, Р. Удлер, В. Прокопенко, М. Ґабінський й ін.

Румунські топоніми досліджували С. Грабець, Я. Рудницький, С. Лукасік, М. Станівський, Ю. Карпенко, М. Банк, К. Галас, Е. Петрович, М. Корчинський, А. Єремія, О. Горбач.

Приклади найпоширеніших румунізмів Редагувати

В інших мовах Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2017)

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Miklosich F., Kałużniacki Е. Über die Wanderungen der Rumunen in den Dalmatinischen Alpen und Karpaten. Denkschriften d. Phil.-Hist. Kl. d. Wiener Ak. d. Wiss., 30, 1879;
  • Шаровольський І. Рум. запозичені слова в українській мові. Зб. заходознавства УАН, І. К. 1929;
  • Scheludko D. Rumänische Elemente im Ukrainischen, Balkan-Archiv 2. Ляйпціґ 1926;
  • Crânjala D. Rumunské vlivy v Karpatech. Прага 1938;
  • Мельничук А. Молдавекие элементы в пограничном украинском говоре. Исторические Записки Института истории, языка и литературы Молдавского филиала AH CCCP, 4 — 5, Кишинев 1955;
  • Vrabie E. Influenta limbii române asupra limbii ucraine. Romanoslavica. 14, Букарешт 1967;
  • Horbatsch O. Rum. Lehnworter in der ukr. Mundart Norddobrogeas, Beiträge zur SO-Europaforschung. Мюнхен 1970;
  • Horbatsch O. Rum. Lehnworter in der ukr. Mundart von 3 südbukovinischen Dörfern in Rumänien. Fs. f. A. Rammelmeyer. Мюнхен 1974.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  • Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— .

Примітки Редагувати


Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rumuni zm leksichne pochasti slovotvirne zapozichennya z rumunskoyi movi v ukrayinskij literaturnij movi j sumizhnih iz rumunskim chi moldavskim movnim obshirom ukrayinskih govirkah Zmist 1 V ukrayinskij movi 1 1 Prikladi najposhirenishih rumunizmiv 2 V inshih movah 3 Div takozh 4 Literatura 5 PrimitkiV ukrayinskij movi RedaguvatiRumunizmi najchislennishi j najdavnishi zokrema v guculskih ta bukovinsko pokutskih govirkah osoblivo v terminologiyi vivcharstva derevoobrobki girsko terenovij botanichnij pobutovo zvichayevij i administrativnij a v zahidnostepovih i pivdennobessarabskih she j u vinogradarskij i ribalskij Lishe nebagato dialektnih rumunizmiv poshirilosya v literaturnij movi brindza girlo girliga grindzholi zherep sosna girska yalivec kukurudza mamaliga papusha plekati rumegati sapati tajstra tirlo cap carina shutij cherez stepovi govirki abo Galichinu Rumunizmi poshiryuvalisya spershu v govirkah obabich Karpat u zv yazku z pivnichno zahidnoyu kolonizaciyeyu na voloskomu pravi v 14 17 st a v podilskih i zahidnostepovih u naslidok kolonizacijnih ukrayinsko rumunskih shreshen 16 19 st u bukovinsko pokutskih govirkah yih poshirennya pov yazane z politichnoyu prinalezhnistyu cih zemel u 14 18 st do Moldovskogo knyazivstva de rumunska stihiya postupovo asimilyuvala ne lishe boyar ale j selyan Ukrayinski plemena mali chimalij vpliv na etnogenezu marmaroskih bukovinskih moldovskih rumuniv i formuvannya yih govirok pomitnij zokrema v topo j gidronimiyi ta v leksichnih ukrayinizmah davnih i novishih zgodom prijshlo do zvorotnogo zapozichennya chastini cih elementiv do ukrayinskih karpatskih govirok Bilsha davnist karpatskih rumunizmiv porivnyano zi stepovimi vidobrazhena v davnishij fonetici deyakih rumunizmiv guculske gl eg gl ag zah step t ag z rum chiag iz kl ag priprava z sushenogo yagnyachogo shlunku shob zakvashuvati oveche moloko Na teritoriyi pidrumunskih ukrayinskih govirok novi nimecko francuzki yevropeyizmi zasvoyuvalisya tezh cherez rumunsku movu bukovinske shura povitka shushoni snigivci batoza molotarka Sered davnih rumunizmiv ukrayinskoyi movi bagato pervisnih bolgarizmiv serbizmiv ugrizmiv orientalizmiv i novogrecizmiv Deyake chislo rumunizmiv uvijshlo v ukrayinske lirnicke argo ta miskij sleng Odesi Bukovini ta Bessarabiyi shmeker hitrun obmanec Rumunizmi doslidzhuvali F Mikloshich O Kaluzhnyackij D Sheludko R Smal Stockij I Sharovolskij I Doshivnik Ya Yanuv G Pasku D Krandzhalov O Melnichuk A de Vinsenz J Dzendzelivskij O Gorbach E Vrabiye I Lob yuk J Macurek S Semchinskij R Udler V Prokopenko M Gabinskij j in Rumunski toponimi doslidzhuvali S Grabec Ya Rudnickij S Lukasik M Stanivskij Yu Karpenko M Bank K Galas E Petrovich M Korchinskij A Yeremiya O Gorbach Prikladi najposhirenishih rumunizmiv Redaguvati Berbenicya lt bărbĭnt ă berbĭnt ă Beshiha lt bășica lt nar lat bessica lt lat vessica sechovij mihur puhir Bovgar lt bouar boar lt lat bovarius Botej otara molodij pastuh u guculiv lt botei lt grec boyths pastuh Brinza lt brinză ne zovsim yasnogo pohodzhennya Budz lt bulț ne zovsim yasnogo pohodzhennya Vurda lt urda neyasnogo pohodzhennya mozhlivo pov yazanogo z tur yogurt Gajdaj lt haidă lt ugor hajto Gadzhuga lt hăciugă dvometrovij bukovij stovbur Gucul lt hoțul za odnoyu z versij Girliga lt cirlig lt bolg krlig lt prasl kriv Gogoza lt coacăză Grazhda lt grajdă lt bolg grazhda Grindzholi lt gringioară Zhenticya lt jintiţă lt prasl zetica vidzhata sirovatka Keptar Koshara lt cosar cosară Kukurudza lt cucuruz za odnoyu z versij Lindi k klitor lt lindik lt lat landica Mamaliga lt mămăligă Plaj lt plai ploskogir ya polonina kraj krayina Plekati lt apleca nahilyati naginati lt lat applico Putina derev yana posudina lt putină Remigati lt rumega lt lat rumigare Sapka lt sapă lt nar lat tzappa Sokotiti lt socoti beregti hudobu lt prasl skot Trembita lt trimbiță lt prasl trǫbica lt trǫba Floyara lt fluier Cap lt t ar Carina lt țarinăV inshih movah RedaguvatiCej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2017 Div takozh RedaguvatiUkrayinsko rumunski movni kontaktiLiteratura RedaguvatiMiklosich F Kaluzniacki E Uber die Wanderungen der Rumunen in den Dalmatinischen Alpen und Karpaten Denkschriften d Phil Hist Kl d Wiener Ak d Wiss 30 1879 Sharovolskij I Rum zapozicheni slova v ukrayinskij movi Zb zahodoznavstva UAN I K 1929 Scheludko D Rumanische Elemente im Ukrainischen Balkan Archiv 2 Lyajpcig 1926 Cranjala D Rumunske vlivy v Karpatech Praga 1938 Melnichuk A Moldavekie elementy v pogranichnom ukrainskom govore Istoricheskie Zapiski Instituta istorii yazyka i literatury Moldavskogo filiala AH CCCP 4 5 Kishinev 1955 Vrabie E Influenta limbii romane asupra limbii ucraine Romanoslavica 14 Bukaresht 1967 Horbatsch O Rum Lehnworter in der ukr Mundart Norddobrogeas Beitrage zur SO Europaforschung Myunhen 1970 Horbatsch O Rum Lehnworter in der ukr Mundart von 3 sudbukovinischen Dorfern in Rumanien Fs f A Rammelmeyer Myunhen 1974 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 Primitki Redaguvati nbsp Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rumunizm amp oldid 35849816