|
Ра́йхскомісаріат Моско́вія (нім. Reichskommissariat Moskowien) — планований райхскомісаріат у складі Третього Райху на окупованій ним території Радянської Росії у роки Німецько-радянської війни, обмежований з одного боку райхскомісаріатами Остланд і Україна, а з другого — лінією «А—А».
Опис
Столицею (точніше — адміністративним центром) Московії залишалася б Москва, а першим її райхскомісаром призначався Зігфрід Каше. Офіційними мовами нового утворення передбачалося зробити німецьку та російську. Після перемоги Німеччини на території Московії площею приблизно в 2,9 млн кв. км і з населенням у 50-60 млн осіб повинна була виникнути підконтрольна Німеччині Росія. Зі складу райхскомісаріату Московія виключалася частина територій сучасної європейської Росії: Карелія, Кольський півострів і Карельський перешийок передавалися Фінляндії, південноросійські землі (Орловщина, Тамбовщина, Саратов) — Україні, західноросійські землі (Псковщина, Смоленщина) — Остланду.
Економіка та освіта
На окупованих територіях дозволялася приватна власність в сільському господарстві і в торгівлі, було відкрито церкви, дозволено релігійні свята. У школах вводилися викладання Закону Божого і обов'язкові молитви. Заняття починалися з «подячного слова фюреру Великої Німеччини»; особливі «уроки поточних подій» відводилися вихвалянню націонал-соціалізму і гітлерівської Німеччини. Окупанти під своїм контролем аж до 1943 р. зберігали колгоспи, радгоспи і машинно-тракторні станції, вважаючи їх за найзручнішу форму управління місцевим населенням
Релігія
На окупованих німцями територіях Росії вільно діяла Православна церква, причому зберігалася прихильність ідеї Московського патріархату. Відкривалися нові храми, притулки, церковні дитячі сади, парафіяльні школи, транслювалися щотижневі православні радіопередачі (зі Пскова). Духовним лідером православних християн на окупованих територіях був Митрополит Сергій Віленський.
Політика
Розенберг вважав, що політичною метою операції «Барбаросса» було не тільки абсолютне знищення радянської влади, а й звільнення райху від так званого «Східного кошмару на сторіччя наперед», тобто знищення Російської держави, незалежно від її політичної ідеології, оскільки, на думку нацистів, Росія як найбільша слов'янська держава і потенційний призвідник панславізму історично була головним суперником і загрозою для німецьких держав. У меморандумі, направленому Розенбергу в березні 1942 р., нацистський антрополог Отто Рех виступає за ідею "знищення" основного ядра Росії та поділ його на дрібніші та історичні східнослов’янські етноси, що існували в середньовіччі, такі як, наприклад, в'ятичі і сіверяни Навіть білоруський і український етноси, на думку антрополога, вважались «небезпечно великими».
Адміністративний поділ
Райхскомісаріат поділявся б на 5-8 генеральних округ — ті у свою чергу на повіти і волості на чолі з бургомістрами (див. Локотське самоврядування). На чолі дрібніших адміністративних одиниць стояли старости.
Орієнтовні генеральні округи:
- Москва (нім. Moskau)
- Тула (нім. Tula) крайній південний захід Московії, що межує на заході з Остландом, а на сході з Україною.
- Горький або Нижній Новгород — центральна Московія між В’яткою, Казанню та Москвою (Залісся).
- В’ятка (нім. Wjatka) — північна частина Московії, що прилягає до фінської Карелії і Північного Льодовитого океану.
- Ленінград або Петербург або ж навіть Адольфсбург (нім. Adolfsburg) — крайній північний захід Московії, що включає Новгородчину, Тверську область і Вологодчину. За іншою версією, Ленінград передбачалося «зрівняти з землею і передати Фінляндії.За третьою — Ленінградську область передбачалося перейменувати в Інгерманландію і перетворити на один із центрів німецької колонізації.
- Казань
- Уфа, причому створення Урало-Волзької держави в нацистські плани не входило.
- Перм — вона б охоплювала весь Урал і Західний Сибір (Свердловськ, Челябінськ, Омськ, Новосибірськ).
Втім, існування генеральних округ Уфа і Перм було під питанням, оскільки вони лежали за межами лінії «А-А». Генеральна округа Казань (разом з Мордовією і Чувашією) також за деякими версіями могла бути віддана райхскомісаріату Туркестан.
Проте означені плани не втілилися в життя завдяки перемозі СРСР і його союзників у Другій світовій війні та розгрому ІІІ Райху.
Див. також
Примітки
- ↑ . Архів оригіналу за 19 квітня 2010. Процитовано 17 квітня 2013.
- Немецкий оккупационный режим на захваченных территориях
- Русская православная церковь и освободительное движение на оккупированных территориях (Псковская миссия): новый раздел в преподавании истории Великой Отечественной войны
- Boog, Horst (1998). Germany and the Second World War: The attack on the Soviet Union. Oxford University Press. с. 489. ISBN 0-19-822886-4.
- ↑ Burleigh, Michael (1988). Germany turns eastwards: a study of Ostforschung in the Third Reich, 8:1991. CUP Archive. с. 224–227. ISBN 0-521-35120-0.
- Hitler’s plans for Eastern Europe. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 27 травня 2012.
- ↑ Там, где кончается Европа
- ↑ . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 квітня 2013.
- ↑ . Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 17 квітня 2013.
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2007. Процитовано 17 квітня 2013.
- Цели Германии в войне против СССР
- Казанский след Гейнца Гудериана
- Тюрко-мусульманские народы СССР в планах нацистской Германии
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 17 квітня 2013.
- Генштаб: Оккупированная Москва