Тамбо́вська о́бласть (рос. Тамбо́вская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Центрального федерального округу.
| Тамбовська область | ||
|---|---|---|
| рос. Тамбовская область | ||
| | ||
| Країна | Росія | |
| Фед. округ | Центральний | |
| Адмін. центр | Тамбов | |
| Дата утворення | 27 вересня 1937 | |
| Оф. вебсайт | tambov.gov.ru(рос.) | |
| Географія | ||
| Координати | 52°43′12″ пн. ш. 41°27′11″ сх. д. / 52.72000000002777398° пн. ш. 41.45305555558333310° сх. д. | |
| Площа | 34 462 км² (66-а) | |
| • внутр. вод | 0,2 % | |
| Часовий пояс | MSK (UTC+3) | |
| Населення | ||
| Чисельність | 1090102 (01.01.2011) (46-а) (2011) | |
| Густота | 31,6 осіб/км² | |
| Економіка | ||
| Економ. район | Центрально-Чорноземний | |
| Коди | ||
| ISO 3166-2 | RU-TAM | |
| ЗКАТО | 68 | |
| Суб'єкта РФ | 68 | |
| Телефонний | (+7) | |
| Карти | ||
| | ||
| Тамбовська область у Вікісховищі |
Адміністративний центр — м. Тамбов.
Межує із Рязанською, Пензенською, Саратовською, Воронезькою й Липецькою областями.
Утворено 27 вересня 1937 року.
Географія
Тамбовська область лежить в південній частині Східноєвропейської рівнини, в центральній частині Оксько-Донської низовини.
Клімат
Клімат області помірно континентальний. Середня температура січня становить -9, -10, липня — +20. Опадів за рік випадає 450—500 мм.
Рельєф
Рельєф пологий, розчленований балками і ярами.
Корисні копалини
- Родовище «Центральне» — 887 млн м³ ільменіт—рутіл—цирконієвих пісків з 4 % змістом металів і можливо промисловим змістом золота біля села Нікольськоє Расказовського району
- Фосфорити, будівельні матеріали, мінеральні фарби, торф. Найвідоміші родовища піску — Тамбовське, Полковське.
Гідрогафія
По території області протікає близько 1 400 річок і струмків. Найзначніші річки — Цна (басейн Волги), Ворона, Битюг, Воронеж і Савала (басейн Дону). Водні ресурси включають також порядка 900 ставків і водосховищ із загальним об'ємом води 534,5 млн м³.
Екосистема
Тамбовська область розташована в зоні лісостепу.
Ґрунти — чорноземи, на півдні — вилужені, на півночі — сірі лісові ґрунти. По долинах і балках — лугово-чорноземні і торф'яно-болотні.
Ліси (основні породи — сосна, дуб, клен, липа, ясен, береза, осика) займають близько 1/10 території.
Збереглися заєць-русак, лисиця, тхір, гризуни.
На території Тамбовської області розтошований Воронінський заповідник.
Історія
Найдавнішим населенням Тамбовського краю була мордва-мокша, що сформувалася як народність з місцевих етнічних груп з VI століття нашої ери. Російське заселення відбулося в XVII столітті. Для захисту рубежів півдня Росії від набігів татар і подальшого освоєння Чорнозем'я, російський уряд будував міста-фортеці Козлов (1635 р.) і Тамбов (1636 р).
Спочатку на Тамбовщині існували Тамбовський і Козловський повіти. В ході адміністративних реформ Петра I в 1708 і 1719 роках вони увійшли до складу Азовської (Воронезької) губернії. У 1779 році по новому адміністративному поділу виникає Тамбовське намісництво, а з 1796 року — Тамбовська губернія площею 66,5 тис. км² з 12 повітами. Майже без змін вона збереглася до 1928 року. 27 вересня 1937 році зі складу Центрально-Чорноземної області указом уряду виділена самостійна Тамбовська область.
Населення
Населення області — 1 130,4 тис. осіб (2006) (1 144,8 тис. осіб — 2005). Щільність населення: 32,8 осіб/км² (2006) (33,4 — 2005), питома вага міського населення: 57,6 % (2006) (57,5 % — 2005).
Населення практично мононаціональне: більшість росіяни. Є татарські села, засновані татарами — переселенцями з північних повітів Тамбовської губернії, це Татарщино в Расказовському районі й Енгуразово в Уваровському районі.
Адміністративно-територіальний устрій й місцеве самоврядування
Територіальна організація місцевого самоврядування
У Тамбовській області 352 муніципальних утворів, з них:
- 7 міських округів
- 23 муніципальних району
- 8 міст
- 13 міських поселень
- 309 сільських поселення
- 1710 сільських населених пунктів
Міські округи:
- Місто Кірсанов (I)
- Місто Котовськ (II)
- Місто Мічурінськ (III)
- Місто Моршанськ (IV)
- Місто Расказово (V)
- Місто Тамбов (VI)
- Місто Уварово (VII)
Муніципальні райони:
- Бондарський район (с. Бондари)
- Гавриловський район (с. Гавриловка 2-а)
- Жердевський район (м. Жердевка)
- Знаменський район (смт Знаменка)
- Інжавінський район (смт Інжавіно)
- Кірсановський район (м. Кірсанов)
- Мічурінський район (м. Мічурінськ)
- Мордовський район (смт Мордово)
- Моршанський район (м. Моршанськ)
- Мучкапський район (смт Мучкапський)
- Нікіфоровський район (смт Дмитрієвка)
- Первомайський район (смт Первомайське)
- Петровський район (с. Петровське)
- Пічаєвський район (с. Пічаєво)
- Расказовський район (м. Расказово)
- Ржаксинський район (смт Ржакса)
- Сампурський район (п. Сатинка)
- Сосновський район (смт Сосновка)
- Староюрьївський район (с. Староюрьєво)
- Тамбовський район (м. Тамбов)
- Токаревський район (смт Токарьовка)
- Уваровський район (м. Уварово)
- Уметський район (смт Умьот)
Населені пункти
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч 2007 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Економіка
Основні галузі промисловості
Машинобудування (виробництво хімічного устаткування, деталі і запасні частини до автомобілів і тракторів, устаткування для текстильної промисловості, приладобудування, побутові холодильники, ковальсько-пресові машини), хімічна, легка, харчова (цукрова, м'ясна, борошномельно-круп'яна, маслобійна, консервна).
Транспорт
Основна залізнична магістраль Південно-Східної залізниці, що зв'язує центр із південними регіонами, проходить у західній частині через місто Мічурінськ, крім того область перетинають кілька другорядних доріг: двоколійна тепловозна Мічурінськ—Тамбов—Ртищево, одноколійні Рязьк—Моршанськ—Пенза, Грязи—Поворино, Тамбов—Балашов і гілка Богоявленськ—Челнова.
Основна автомобільна магістраль — М6 «Каспій», що проходить поблизу Мічурінська й Тамбова, через Жердевський район, що й зв'язує центр із Волгоградською й Астраханською областями, Калмикією. Для області значима й автодорога Тамбов — Моршанськ — Шацьк (вихід на М5 «Урал»).
Раніше по ріці Цна для малих річкових судів з мережі європейської частини Росії був доступний і центр регіону — місто Тамбов.
Поблизу Тамбова в селі Донське перебуває аеропорт місцевих авіаліній.
На північно-заході, у селищі Первомайське, велика компресорна станція на газопроводі «Уренгой—Ужгород», гілка на Моршанськ від газопроводу «Середня Азія—Центр».
У центральній частині області проходять нафтопродуктопроводи Самара — Суми й Самара — Ужгород, а також найбільший нафтопровід «Дружба», у селі Новонікольське Мічурінського району значні компресорні, диспетчерські й наливні потужності трубопроводів системи Транснєфть і Транснєфтєпродукт.
З ліній електропередач можна виділити відгалуження від магістралі Волгоградська ГЕС — Москва на Тамбов і лінію Тамбов — Рязанська ГРЕС.
Сільське господарство
Зернові культури, цукровий буряк, соняшник, кормові культури, картопля. Розвинене садівництво. На базі переробки зерна і картоплі проводять спирт, крохмаль і патоку. Тваринництво області спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби молочно-м'ясного напряму, свиней, овець і птиці.
Влада
Губернатор області — Бєтін Олег Іванович. Уперше призначений на цей пост в 1995 році, але в грудні програв комуністові Олександру Рябову. У грудні 1999 року в другому турі виграв губернаторські вибори, на наступних виборах у грудні 2003 року підтвердив свої повноваження.
18 грудня 2005 відбулися вибори в обласну думу. 25 місць розподілялися по партійних списках і ще 25 — по одномандатних округах.
Єдина Росія одержала 40,52 % голосів по партійних списках і 15 з 25 місць по одномандатних округах (усього — 28-29 з 50 місць).
7 % бар'єр подолали також:
В одномандатних округах також одержали місця:
Відомі люди, пов'язані з Тамбовською землею
З Тамбовською губернією пов'язані імена багатьох видатних діячів російської культури й науки. У с. Вяжли Кірсановського повіту провів свої юні роки, а потім неодноразово повертався до рідного гнізда поет пушкінської епохи Є. А. Баратинський (1800—1844). У с. Мезинець Козловського повіту народився автор знаменитої опери «Аскольдова могила» О. М. Верстовський (1799—1862).
У 70-i роки XIX століття у с. Усово Кірсановського повіту неодноразово приїжджав П. І.Чайковський. Із с. Івановка Тамбовського повіту зв'язана творчість іншого видатного російського композитора С. В. Рахманінова. З 1890 по 1917 роки він регулярно приїжджав на літо у маєток дружини, працюючи над багатьма відомими музичними добутками.
Уродженцями краю були:
- винахідник лампочки розжарення Олександр Лодигін,
- відомий індолог Іван Мінаєв,
- історик і краєзнавець Борис Чичерін,
- селекціонер-самоучка Іван Мічурін.
У Тамбовському музучилищі у 1912—1915 рр. навчався Василь Агапкін — автор маршу «Прощання слов'янки», служив у Тамбові у 1920—1922 рр. Оркестри під керуванням Агапкіна відіграли на історичних парадах у 1941 і 1945 рр.
Уродженці
- Зеленін Олексій Якимович (1924—2000) — український правознавець, районний прокурор Черкаської області.
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2011.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тамбовська область |
- Інформаційний портал органів влади області [ 26 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Тамбовська область на сайті «Всесвітня географія» [ 9 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Тамбовська область на сайті «Моє місто» [ 23 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фотографії міст і населених пунктів Тамбовської області [ 15 червня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)