Тамбо́вське намі́сництво (рос. Тамбовское наместничество) — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії в 1779–1796 роках. Адміністративний центр — Тамбов. Створене 1779 року на основі частин Воронезької та Казанської губернії. Складалося з 13 повітів. 12 грудня 1796 року перетворене на Тамбовську губернію.
| Тамбовське намісництво | |
| Герб | |
| | |
| Центр | Тамбов |
|---|---|
| Утворено | 1779 — 1796 |
| Попередники | Воронезька губернія, Казанська губернія |
| Наступники | Тамбовська губернія |
Джерела Редагувати
- Институт генерал-губернаторства и наместничества в Российской Империи: в 2 т. — Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербургского университета, 2001. — Т. І.
- Тархов С. А. Изменение административно-территориального деления России за последние 300 лет [ 8 липня 2018 у Wayback Machine.] // География. — № 15. — 2001.
- Атлас Российской Империи [ 13 липня 2020 у Wayback Machine.]. — Москва: Типография Сытина, 1792.