www.wikidata.uk-ua.nina.az

Подусів Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну

Подусів

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (травень 2019)

По́дусів — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення — 321 особа. Орган місцевого самоврядування — Перемишлянська міська рада.

село Подусів
Країна  Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Перемишлянська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060330430047702
Основні дані
Засноване 1382
Населення 611
Площа 1,97 км²
Густота населення 310,15 осіб/км²
Поштовий індекс 81260
Телефонний код +380 3263
Географічні дані
Географічні координати 49°34′53″ пн. ш. 24°40′24″ сх. д. / 49.58139° пн. ш. 24.67333° сх. д. / 49.58139; 24.67333Координати: 49°34′53″ пн. ш. 24°40′24″ сх. д. / 49.58139° пн. ш. 24.67333° сх. д. / 49.58139; 24.67333
Середня висота
над рівнем моря 		320 м
Водойми Домброва
Місцева влада
Адреса ради 81260, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Подусів
Карта
Подусів
Подусів
Мапа

 Подусів у Вікісховищі

Географія Редагувати

У селі бере початок річка Домброва.

Історія Редагувати

Перша відома письмова згадка — 1 жовтня 1389 року; Король Владислав Ягайло своєю грамотою, виданою у Львові, надав село Павлу Чехові з Заградища. Однак, археологічні джерела засвідчують, що освоєння людьми території теперішнього села і його найближчих околиць відбувалось ще задовго до цього. Адже неподалік Подусова виявлено могильник липицької культури, яка існувала у Верхньому Подністров'ї та Покутті протягом І — початку ІІІ століття. Традиція побудови поселенського простору продовжилась і в часи Галицько-Волинської держави, зокрема на обширах поміж Подусовом, Янчином і Болотнею зафіксовано декілька поселень ХІ — ХІІІ століть. Додатковим підтвердженням є слов'янське походження найменування села від власного імені Подусило, яке виводиться від словосполучення «хлопець під усом».

27 січня 1441 р. — Подусів згадується у справі поділу с. Полюхів між шляхтичем Дробишем та його племінниками Яцьком та Юзьком.

21 квітня 1475 р. — брати Микола та Андрій з Подусова за 160 гривен продали свою частину села Ґжегожу з Сянока, архієпископу Львівської римо-католицької єпархії.

У податковому реєстрі 1515 року село документується як спустошене.

Липень 1540 р. — село разом з неподалік розташованими Болотнею та Подусільною стали причиною судових суперечок шляхтича Миколи Шперки з Нараєва і архієпископа Львівської римо-католицької єпархії Петра, у якій змушений був втрутитися навіть польський король Сигізмунд І.

Осінь 1648 р. — в часі походу Богдана Хмельницького, кримські татари, що були його союзниками, пограбували Подусів.

1724 р. — перша згадка про дерев'яну церкву св. Симеона Стовпника у Подусові.

23 квітня 1842 р. — в Подусові народився Орест Авдиковський.

1887 р. — населення Подусова складало 868 осіб (810 греко-католиків та 58 римо-католиків).

Осінь 1904 р. — у селі створено читальню «Просвіти», однак протягом наступних місяців її діяльність почала занепадати. У 1909 р. національно свідомі селяни спробували відродити подусівську «Просвіту», але ця спроба була марною. Ініціатором відновлення сільського осередку товариства у 1920-1930-х рр. був Микола Грицьків, а до найактивніших членів належав Василь Галапа. В квітні 1939 року польська влада заборонила діяльність читальні "Просвіта". Також було заборонено діяльність товариств "Рідна школа" та "Сільський господар". Українська молодь Подусова брала участь у національно-патріотичній організації «Луг».

1910 р. — у селі проживало 947 людей, а саме 898 греко-католиків, 42 юдеї та 7 римо-католиків. Греко-католицькою парафією опікувався священик Микола Цегельський.

Грудень 1913 р. — жителі Подусова Семко Кузів, Микола Олексюк та Лев Волощакевич надіслали листа до централі «Січі» з проханням посприяти утворенню сільського осередку цього пожежно-рахункового товариства.

1 серпня 1914 р. — початок Першої світової війни. У лавах легіону Українських січових стрільців воював уродженець Подусова Антін Борщ, який загинув 3 вересня 1916 р. у бою з російськими військами на горі Лисоня.

Серпень-вересень 1914 р. — австро-угорською адміністрацією з Галичини вивезено понад 10 тис. осіб, серед них Тому Камінського та Олексу Олійника з Подусова, яких відправлено до концентраційного табору Талергоф.

Вересень-листопад 1930 р. — пацифікація в Галичині охопила 450 сіл з 3500, у тому числі і Подусів.

6 травня 1937 р. — Василь Галапа взяв участь у нападі оунівців на власників фільварку Марію та Мечислава Ясінських у Белзі з метою експропріації майна, за що його у березні 1938 р. було засуджено польською владою на два роки ув'язнення.

1939 р. — в селі проживало 1190 мешканців, з них 1150 українців, 10 поляків, 30 євреїв. У селі діяли кооперативи «Ощадність», «Маслосоюз» та «Господарсько-суспільна спілка», які організовували українців за принципом «Свій до свого по своє».

10-13 лютого 1940 р. — населення Подусова торкнулася перша хвиля депортацій із Західної України, під час якої виселяли, передусім, осадників та лісників. Так, разом з родиною у Сибір було вивезено подусівського лісничого Казимира Муху.

Червень 1941 р. — масові вбивства більшовиками заарештованих людей у в'язницях, зокрема мешканців Подусова Федора Зварича, Олексія Колича та Михайла Репету.

В період німецької окупації Подусів належав до крайзе з осередком у Золочеві. Війтом Подусова у цей час був селянин Миськів, який вирішував усі поточні справи разом з радою, до якої входило 5-10 місцевих жителів. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). До числа остарбайтерів потрапили і жителі села Подусів. Відомо про 6 євреїв з села, які загинули в роки німецької окупації.

1943 р. — на території Галичини з ініціативи ОУН організовано Українську народну самооборону — збройні формування українського визвольного руху, з грудня 1943 р. — «УПА-Захід». Більше 50 жителів села були членами ОУН або воювали у лавах УПА. Серед них: референт пропаганди районного проводу ОУН Василь Галапа («Зуб»), член районного проводу ОУН Степан Дяків, підрайонний провідник ОУН Петро Кузів («Хмара»), районний провідник ОУН Іван Умриш («Ворон»), станичий Подусова Степан Костів («Підкова»).

13 липня — 29 серпня 1944 р. — Львівсько-Сандомирська наступальна операція, внаслідок якої Західну Україну зайняли радянські війська. 20 липня 1944 р. Червона армія увійшла в Подусів. Упродовж травня-липня 1944 р. в селі діяв підпільний шпиталь УПА.

6 серпня 1944 р. стрільці УПА, що перебували у Подусові, ліквідували двох співробітників НКВС( Гончаров- вбитий, Качаєв -тяжко поранений ), вилучивши у них список розвідувальної мережі на Перемишлянщині.

10 серпня 1944 р. поблизу лісу на околицях Подусова відбувся бій між гарнізоном внутрішніх військ НКВС (чисельністю 100 чоловік) та відділом УПА. Радянські солдати змушені були відступити. У післявоєнні роки Подусів, як і інші довколишні села, був місцем постійних облав та засідок радянських спецзагонів й внутрішніх військ, які намагались ліквідувати українське підпілля.

30 січня 1946 р. НКВС вдалося захопити криївку ОУН в Подусові. У прийнятому бою загинув референт пропаганди надрайону ОУН Йосиф Петриків («Береза»). Біля села 12 лютого 1946 р. відбувся бій сотні ВО-3 УПА-Захід «Риболовці» на чолі з Олексієм Шніцером («Меч») із загоном НКВС. Під час бою загинув кущовий ОУН у Подусові Йосиф Олійник («Рух»), а командир сотні потрапив у полон.

До кінця 1940-х рр. внутрішні війська, спецзагони НКВС постійно влаштовували у селі засідки та облави, проводили обшуки господарств селян з метою виявлення криївок і фізичного знищення повстанців. Зокрема, у влаштовану засідку біля с. Подусів 2 липня 1947 р. потрапило двоє місцевих повстанців, з яких один був поранений і, щоб не здатися в полон, застрелився, а другому пощастило врятуватись. Протягом 3-7 серпня 1947 р. у лісі між селами Подусів, Полюхів та Болотня було проведено велику більшовицьку облаву. 24 грудня 1947 р. місцеві бійці УПА знищили у Подусові лінію зв'язку.

У січні 1948 р. більшовицькі облави провели в селах Подусів, Пнятин, Тучне, Лагодів. 25-26 жовтня 1949 р. загін внутрішніх військ влаштував засідку в Подусівському та Білецькому лісах. 21-23 березня 1950 р. знову відбулись облави в Подусові, Дусанові, Бачеві, Подусільні та Болотні. Український визвольний рух навіть у вкрай несприятливих умовах продовжував нерівну боротьбу з потужною радянською каральною машиною.

1944-1950-ті рр. — масштабна кампанія примусових виселень місцевого населення у віддалені регіони СРСР, як засіб боротьби радянської влади з національно-визвольним підпіллям. Із Подусова у цей час було репресовано та виселено понад 90 осіб, 14 з них померли у таборах, ще 12 не повернулись, або ж їхня подальша доля невідома. Основна хвиля депортацій сімей із Подусова припала на жовтень 1947 р., коли проводилась операція «Захід». Тоді виселенню з села й відправленню у віддалені райони СРСР підлягали 10 родин загальною кількістю 45 осіб, це зокрема родини Борщ, Грицьків, Зварич, Луців, Максимів, Олійник, Янчишин та ін.

1949 р. — господарства жителів Подусова примусово увійшли до колгоспу. Тоді ж у селі було створено осередки партійної та комсомольської організацій, діяльність яких спрямовувалась на насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди.

1955 р. — Подусів було підпорядковано укрупненій Болотнянській сільській раді, а з 1959 р. село вже входило до Брюховицької сільської ради. У 1965 р. Подусів вже належав до відновленого Перемишлянського району.

З 1939 р. до 2014 р. кількість населення села зменшилась з 1190 до 526 осіб.

Релігія Редагувати

У 2008 році православна громада села перейшла з УАПЦ до УГКЦ. Об'єднавчий процес тривав 5 років.

Відомі люди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Дарча грамота короля Владислава ІІ Чехові Павлу із Заградища на с. Подусів Львівського повіту
  2. Akta grodzkie i ziemskie… — Lwów, 1870. — Т. 2. — 295 s. — S. 30-31, XVIII. (лат.), (пол.)
  3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 154 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  4. "Діло" , Ч 88, 20.04.1939. 
  5. Кубійович В. Етнічні групи південно-західної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 59.
  6. На Львівщині священик та вірні УАПЦ перейшли в лоно УГКЦ // galinfo

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Подусів
Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti traven 2019 Po dusiv selo v Ukrayini u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya 321 osoba Organ miscevogo samovryaduvannya Peremishlyanska miska rada selo PodusivKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Lvivskij rajonGromada Peremishlyanska miska gromadaKod KATOTTG UA46060330430047702Osnovni daniZasnovane 1382Naselennya 611Plosha 1 97 km Gustota naselennya 310 15 osib km Poshtovij indeks 81260Telefonnij kod 380 3263Geografichni daniGeografichni koordinati 49 34 53 pn sh 24 40 24 sh d 49 58139 pn sh 24 67333 sh d 49 58139 24 67333 Koordinati 49 34 53 pn sh 24 40 24 sh d 49 58139 pn sh 24 67333 sh d 49 58139 24 67333Serednya visotanad rivnem morya 320 mVodojmi DombrovaMisceva vladaAdresa radi 81260 Lvivska obl Peremishlyanskij r n s PodusivKartaPodusivPodusivMapa Podusiv u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Religiya 4 Vidomi lyudi 5 Primitki 6 PosilannyaGeografiya RedaguvatiU seli bere pochatok richka Dombrova Istoriya RedaguvatiPersha vidoma pismova zgadka 1 zhovtnya 1389 roku Korol Vladislav Yagajlo svoyeyu gramotoyu vidanoyu u Lvovi nadav selo Pavlu Chehovi z Zagradisha 1 2 Odnak arheologichni dzherela zasvidchuyut sho osvoyennya lyudmi teritoriyi teperishnogo sela i jogo najblizhchih okolic vidbuvalos she zadovgo do cogo Adzhe nepodalik Podusova viyavleno mogilnik lipickoyi kulturi yaka isnuvala u Verhnomu Podnistrov yi ta Pokutti protyagom I pochatku III stolittya Tradiciya pobudovi poselenskogo prostoru prodovzhilas i v chasi Galicko Volinskoyi derzhavi zokrema na obshirah pomizh Podusovom Yanchinom i Bolotneyu zafiksovano dekilka poselen HI HIII stolit Dodatkovim pidtverdzhennyam ye slov yanske pohodzhennya najmenuvannya sela vid vlasnogo imeni Podusilo yake vivoditsya vid slovospoluchennya hlopec pid usom 27 sichnya 1441 r Podusiv zgaduyetsya u spravi podilu s Polyuhiv mizh shlyahtichem Drobishem ta jogo pleminnikami Yackom ta Yuzkom 21 kvitnya 1475 r brati Mikola ta Andrij z Podusova za 160 griven prodali svoyu chastinu sela Gzhegozhu z Syanoka arhiyepiskopu Lvivskoyi rimo katolickoyi yeparhiyi U podatkovomu reyestri 1515 roku selo dokumentuyetsya yak spustoshene 3 Lipen 1540 r selo razom z nepodalik roztashovanimi Bolotneyu ta Podusilnoyu stali prichinoyu sudovih superechok shlyahticha Mikoli Shperki z Narayeva i arhiyepiskopa Lvivskoyi rimo katolickoyi yeparhiyi Petra u yakij zmushenij buv vtrutitisya navit polskij korol Sigizmund I Osin 1648 r v chasi pohodu Bogdana Hmelnickogo krimski tatari sho buli jogo soyuznikami pograbuvali Podusiv 1724 r persha zgadka pro derev yanu cerkvu sv Simeona Stovpnika u Podusovi 23 kvitnya 1842 r v Podusovi narodivsya Orest Avdikovskij 1887 r naselennya Podusova skladalo 868 osib 810 greko katolikiv ta 58 rimo katolikiv Osin 1904 r u seli stvoreno chitalnyu Prosviti odnak protyagom nastupnih misyaciv yiyi diyalnist pochala zanepadati U 1909 r nacionalno svidomi selyani sprobuvali vidroditi podusivsku Prosvitu ale cya sproba bula marnoyu Iniciatorom vidnovlennya silskogo oseredku tovaristva u 1920 1930 h rr buv Mikola Grickiv a do najaktivnishih chleniv nalezhav Vasil Galapa V kvitni 1939 roku polska vlada zaboronila diyalnist chitalni Prosvita Takozh bulo zaboroneno diyalnist tovaristv Ridna shkola ta Silskij gospodar 4 Ukrayinska molod Podusova brala uchast u nacionalno patriotichnij organizaciyi Lug 1910 r u seli prozhivalo 947 lyudej a same 898 greko katolikiv 42 yudeyi ta 7 rimo katolikiv Greko katolickoyu parafiyeyu opikuvavsya svyashenik Mikola Cegelskij Gruden 1913 r zhiteli Podusova Semko Kuziv Mikola Oleksyuk ta Lev Voloshakevich nadislali lista do centrali Sichi z prohannyam pospriyati utvorennyu silskogo oseredku cogo pozhezhno rahunkovogo tovaristva 1 serpnya 1914 r pochatok Pershoyi svitovoyi vijni U lavah legionu Ukrayinskih sichovih strilciv voyuvav urodzhenec Podusova Antin Borsh yakij zaginuv 3 veresnya 1916 r u boyu z rosijskimi vijskami na gori Lisonya Serpen veresen 1914 r avstro ugorskoyu administraciyeyu z Galichini vivezeno ponad 10 tis osib sered nih Tomu Kaminskogo ta Oleksu Olijnika z Podusova yakih vidpravleno do koncentracijnogo taboru Talergof Veresen listopad 1930 r pacifikaciya v Galichini ohopila 450 sil z 3500 u tomu chisli i Podusiv 6 travnya 1937 r Vasil Galapa vzyav uchast u napadi ounivciv na vlasnikiv filvarku Mariyu ta Mechislava Yasinskih u Belzi z metoyu ekspropriaciyi majna za sho jogo u berezni 1938 r bulo zasudzheno polskoyu vladoyu na dva roki uv yaznennya 1939 r v seli prozhivalo 1190 meshkanciv z nih 1150 ukrayinciv 10 polyakiv 30 yevreyiv 5 U seli diyali kooperativi Oshadnist Maslosoyuz ta Gospodarsko suspilna spilka yaki organizovuvali ukrayinciv za principom Svij do svogo po svoye 10 13 lyutogo 1940 r naselennya Podusova torknulasya persha hvilya deportacij iz Zahidnoyi Ukrayini pid chas yakoyi viselyali peredusim osadnikiv ta lisnikiv Tak razom z rodinoyu u Sibir bulo vivezeno podusivskogo lisnichogo Kazimira Muhu Cherven 1941 r masovi vbivstva bilshovikami zaareshtovanih lyudej u v yaznicyah zokrema meshkanciv Podusova Fedora Zvaricha Oleksiya Kolicha ta Mihajla Repetu V period nimeckoyi okupaciyi Podusiv nalezhav do krajze z oseredkom u Zolochevi Vijtom Podusova u cej chas buv selyanin Miskiv yakij virishuvav usi potochni spravi razom z radoyu do yakoyi vhodilo 5 10 miscevih zhiteliv Ukrayinske naselennya zaznalo masovogo vivezennya na robotu v Nimechchinu ta primusovoyi praci v baudinstah robochih bataljonah Do chisla ostarbajteriv potrapili i zhiteli sela Podusiv Vidomo pro 6 yevreyiv z sela yaki zaginuli v roki nimeckoyi okupaciyi 1943 r na teritoriyi Galichini z iniciativi OUN organizovano Ukrayinsku narodnu samooboronu zbrojni formuvannya ukrayinskogo vizvolnogo ruhu z grudnya 1943 r UPA Zahid Bilshe 50 zhiteliv sela buli chlenami OUN abo voyuvali u lavah UPA Sered nih referent propagandi rajonnogo provodu OUN Vasil Galapa Zub chlen rajonnogo provodu OUN Stepan Dyakiv pidrajonnij providnik OUN Petro Kuziv Hmara rajonnij providnik OUN Ivan Umrish Voron stanichij Podusova Stepan Kostiv Pidkova 13 lipnya 29 serpnya 1944 r Lvivsko Sandomirska nastupalna operaciya vnaslidok yakoyi Zahidnu Ukrayinu zajnyali radyanski vijska 20 lipnya 1944 r Chervona armiya uvijshla v Podusiv Uprodovzh travnya lipnya 1944 r v seli diyav pidpilnij shpital UPA 6 serpnya 1944 r strilci UPA sho perebuvali u Podusovi likviduvali dvoh spivrobitnikiv NKVS Goncharov vbitij Kachayev tyazhko poranenij viluchivshi u nih spisok rozviduvalnoyi merezhi na Peremishlyanshini 10 serpnya 1944 r poblizu lisu na okolicyah Podusova vidbuvsya bij mizh garnizonom vnutrishnih vijsk NKVS chiselnistyu 100 cholovik ta viddilom UPA Radyanski soldati zmusheni buli vidstupiti U pislyavoyenni roki Podusiv yak i inshi dovkolishni sela buv miscem postijnih oblav ta zasidok radyanskih speczagoniv j vnutrishnih vijsk yaki namagalis likviduvati ukrayinske pidpillya 30 sichnya 1946 r NKVS vdalosya zahopiti kriyivku OUN v Podusovi U prijnyatomu boyu zaginuv referent propagandi nadrajonu OUN Josif Petrikiv Bereza Bilya sela 12 lyutogo 1946 r vidbuvsya bij sotni VO 3 UPA Zahid Ribolovci na choli z Oleksiyem Shnicerom Mech iz zagonom NKVS Pid chas boyu zaginuv kushovij OUN u Podusovi Josif Olijnik Ruh a komandir sotni potrapiv u polon Do kincya 1940 h rr vnutrishni vijska speczagoni NKVS postijno vlashtovuvali u seli zasidki ta oblavi provodili obshuki gospodarstv selyan z metoyu viyavlennya kriyivok i fizichnogo znishennya povstanciv Zokrema u vlashtovanu zasidku bilya s Podusiv 2 lipnya 1947 r potrapilo dvoye miscevih povstanciv z yakih odin buv poranenij i shob ne zdatisya v polon zastrelivsya a drugomu poshastilo vryatuvatis Protyagom 3 7 serpnya 1947 r u lisi mizh selami Podusiv Polyuhiv ta Bolotnya bulo provedeno veliku bilshovicku oblavu 24 grudnya 1947 r miscevi bijci UPA znishili u Podusovi liniyu zv yazku U sichni 1948 r bilshovicki oblavi proveli v selah Podusiv Pnyatin Tuchne Lagodiv 25 26 zhovtnya 1949 r zagin vnutrishnih vijsk vlashtuvav zasidku v Podusivskomu ta Bileckomu lisah 21 23 bereznya 1950 r znovu vidbulis oblavi v Podusovi Dusanovi Bachevi Podusilni ta Bolotni Ukrayinskij vizvolnij ruh navit u vkraj nespriyatlivih umovah prodovzhuvav nerivnu borotbu z potuzhnoyu radyanskoyu karalnoyu mashinoyu 1944 1950 ti rr masshtabna kampaniya primusovih viselen miscevogo naselennya u viddaleni regioni SRSR yak zasib borotbi radyanskoyi vladi z nacionalno vizvolnim pidpillyam Iz Podusova u cej chas bulo represovano ta viseleno ponad 90 osib 14 z nih pomerli u taborah she 12 ne povernulis abo zh yihnya podalsha dolya nevidoma Osnovna hvilya deportacij simej iz Podusova pripala na zhovten 1947 r koli provodilas operaciya Zahid Todi viselennyu z sela j vidpravlennyu u viddaleni rajoni SRSR pidlyagali 10 rodin zagalnoyu kilkistyu 45 osib ce zokrema rodini Borsh Grickiv Zvarich Luciv Maksimiv Olijnik Yanchishin ta in 1949 r gospodarstva zhiteliv Podusova primusovo uvijshli do kolgospu Todi zh u seli bulo stvoreno oseredki partijnoyi ta komsomolskoyi organizacij diyalnist yakih spryamovuvalas na nasadzhuvannya totalitarnoyi ideologiyi ta radyanskoyi propagandi 1955 r Podusiv bulo pidporyadkovano ukrupnenij Bolotnyanskij silskij radi a z 1959 r selo vzhe vhodilo do Bryuhovickoyi silskoyi radi U 1965 r Podusiv vzhe nalezhav do vidnovlenogo Peremishlyanskogo rajonu Z 1939 r do 2014 r kilkist naselennya sela zmenshilas z 1190 do 526 osib Religiya RedaguvatiU 2008 roci pravoslavna gromada sela perejshla z UAPC do UGKC Ob yednavchij proces trivav 5 rokiv 6 Vidomi lyudi RedaguvatiU seli narodivsya ukrayinskij pismennik Avdikovskij Orest Arsenovich gromadskij diyach posol polskogo sejmu Kuzmovich Volodimir Ivanovich Primitki Redaguvati Darcha gramota korolya Vladislava II Chehovi Pavlu iz Zagradisha na s Podusiv Lvivskogo povitu Akta grodzkie i ziemskie Lwow 1870 T 2 295 s S 30 31 XVIII lat pol Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 154 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Dilo Ch 88 20 04 1939 Kubijovich V Etnichni grupi pivdenno zahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 59 Na Lvivshini svyashenik ta virni UAPC perejshli v lono UGKC galinfoPosilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PodusivPogoda v seli Podusiv nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Podusiv amp oldid 38266113