Нара́їв — село в Україні, у Нараївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 5 квітня 2019 року центр Нараївської сільської ради, якій були підпорядковані села Дуляби і Шайбівка. До Нараєва належать хутори Запуст (30 осіб), Колонія (близько 40 буд.), Чверті (80 осіб); Михальська і Станіславчик (нині незаселені).
| село Нараїв | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Нараївська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1443 |
| Населення | ▼ 1799 (2022) |
| Площа | 8,042 км² |
| Густота населення | 223.7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47513 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°31′45″ пн. ш. 24°46′27″ сх. д. / 49.52917° пн. ш. 24.77417° сх. д.Координати: 49°31′45″ пн. ш. 24°46′27″ сх. д. / 49.52917° пн. ш. 24.77417° сх. д. |
| Водойми | річка Нараївка, струмки: Раковиця, Грабовиця |
| Відстань до обласного центру | 72 км |
| Відстань до районного центру | 72 км |
| Найближча залізнична станція | Бережани |
| Відстань до залізничної станції | 17.4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Нараїв, Бережанський р-н, Тернопільська обл, 47513 |
| Сільський голова | Здебський Євген Григорович |
| Карта | |
Нараїв | |
Нараїв | |
| Мапа | |
| Нараїв у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Нараївської сільської громади.
Розташоване на берегах річки Нараївки. Населення — 789 осіб (2017). Дворів — 662. Через село проходить територіальна дорога Т 2007.
Географія
У селі є вулиці: Вулиця, Запуст, Зацерква, Колонія, Кордон, Кулеби хутір, Кут, Лани, Макарівка, Молодіжна, Підзамче, Потік, Раковиця, Серединка, Ступник, Центральна та Чверті. У селі струмки Раковиця та Грабовиця впадають у річку Нараївку.
Клімат
Для села характерний помірно континентальний клімат. Нараїв розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Нараєва | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,4 | 0,0 | 4,8 | 12,8 | 18,9 | 22,0 | 23,4 | 22,8 | 18,4 | 12,6 | 5,5 | 0,7 | 11 |
| Середня температура, °C | −4,3 | −2,9 | 1,3 | 8,0 | 13,6 | 16,7 | 18,1 | 17,4 | 13,4 | 8,2 | 2,7 | −1,8 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,1 | −5,7 | −2,2 | 3,3 | 8,3 | 11,5 | 12,8 | 12,0 | 8,4 | 3,8 | −0,1 | −4,2 | 3 |
| Норма опадів, мм | 33 | 32 | 35 | 50 | 78 | 91 | 96 | 72 | 57 | 40 | 38 | 42 | 664 |
| Джерело: climate-data.org |
Історія
Археологічні знахідки
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури та часів Київської Русі.
Польський період
Перша писемна згадка 1443 р. як містечко — власність М. Нарайовського. Міколай Нарайовскі (Нарайовський) — або його нащадок, або однофімілець — був одружений з 1592 р. Катериною Дідушицькою — молодшою сестрою дружини Корнякта Костянтина Анни) тоді ж мало магдебурзьке право.
Внаслідок набігів татар (1480, 1520 р.) занепало. У 17 столітті — власність Сенявських, у 18 — Потоцьких.
1626 року внаслідок нападу татар Нараїв-місто було зруйноване на 47 %, а Нараїв-село на 66 %.
1638 р. більшість будівель згоріло.
Під час інвентаризації 1658 року згадано фортецю, що мала 2 вежі та 2 брами. 1709 року Нараїв зруйнували війська Шмигельського.
Австрійський період
1830 р. у містечку була епідемія холери (зберігся так званий холеричний цвинтар).
Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.
Міжвоєнний період
Сучасний Нараїв був утворений з двох окремих населених пунктів: Нараїв-Місто та Нараїв-село. У міжвоєнний період вони утворювали окрему сільську гміну Нараїв-Місто.
Друга світова війна
Московські окупанти в червні 1941 року закатували 19 нараївців, 15 із 19 замордованих були віком до 23 років.
У квітні 1945 р. поблизу Нараєва в відбувся бій сотні УПА «Полтавці» з підрозділами НКДБ.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району.
Символіка
Герб
У лазуровому полі посередині срібна троянда.
Населення
Населення села:
| Рік | Число осіб | Українців та греко-католиків | Поляків та римо-католиків | Євреїв |
|---|---|---|---|---|
| 1900 | 3990 | 2307 | 663 | 1006 |
| 1939 | ▲ 5650 | ▲ 3140 | ▲ 1435 | ▼ 805 |
| 2002 | ▼ 1880 | - | - | - |
| 2018 | ▼ 1317 | - | - | - |
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,78 | |
| російська | 0,17 | |
| молдовська | 0,06 |
Пам'ятки
- Поблизу села є гідрологічна пам'ятка природи — Витік річки Нараївка.
- Церква Воздвиження Чесного Хреста (1830, кам'яна).
- Військовий цвинтар часів 1-ї Світової війни.
Пам'ятники
- жертвам більшовицько-комуністичного режиму (1990, скульптор В. Римар).
- Тарасу Шевченку (скульптор М. Лозинський).
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини у 1848 році.
- символічні могили:
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965).
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована в центрі села.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (ХІХ ст.).
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1—3 ступенів, Будинок культури, бібліотека, АЗП-СМ, відділення зв'язку.
У травні 2016 року в селі відкрито поліцейську станцію, де працюватиме шість поліцейських, які обслуговуватимуть Нараїв та навколишні села.
Відомі люди
Народилися
- І. Різник — художник,
- Левко Різник — український письменник, грунтознавець, громадський діяч
- Мойше Надір (1885—1943) — єврейський письменник ,
- Михайло Димет — український культурний і громадський діяч, меценат .
- Луї Мюлсток (1904—2001) — канадський живописець.
Перебували
- політичний діяч Карл І (1887—1922; останній імператор Австро-Угорщини, беатифікований Римо-католицькою церквою),
- український релігійний діяч Андрей Шептицький.
Див. також
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
- Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- . ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016.
- Dzieduszyccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
- Володимир Гонський. Ще один етап геноциду. Як убивали в'язнів у тюрмах 1941 року [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Історична правда, 6 вересня 2012.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 30 квітня 2022.
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
- Поліцейська станція запрацювала на Бережанщині на YouTube // Тернопільська філія НТКУ. — 2016. — 23 травня.
Джерела
- Л. Артеменко, М. Окопний. Нараїв // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 600–601. — ISBN 966-528-199-2.
- Narajów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 901. (пол.) — S. 901—903. (пол.)
Посилання
- Дані про село на сайті Верховної ради [ 14 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Narayev, Ukraine (англ.)
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |