www.wikidata.uk-ua.nina.az

Переяславський полк полк адміністративно територіальна і військова одиниця на Лівобережжі Війська Запорозького що існува

Переяславський полк

Переяславський полк — полк (адміністративно-територіальна і військова одиниця) на Лівобережжі Війська Запорозького, що існував протягом XVII—XVIII століть. Межував з річкою Дніпро. Сформований у 1625 році на території Переяславського староства, як полк реєстрового козацтва. Населення за реєстром Війська Запорозького 1649 року — 2982 (2851) осіб.

Переяславський полк
Полкове місто Переяслав
Країна Річ Посполита (до 1648)
Гетьманщина (до 1764)
Російська імперія (до 1781)
Межує з: Київський полк, Прилуцький полк, Лубенський полк
Населення (1649)
 - повне 2982 (2851)
Етнікон переяславці
Площа
 - повна ? км²
Заснування 27 жовтня (5 листопада) 1625
Полковники Федір Лобода (перший)
Григорій Іваненко (останній)
Список полковників: [⇨]
Старшина [⇨]
Ліквідація 1781
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Переяславський полк
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Переяславський полк (значення).

Полкове місто — Переяслав (нині у Київської області).

Історія Редагувати

Територіально Гетьманщина поділялася на полки. Перед 1648 роком (роком початку української революції в результаті якої з'явилася козацька держава) в Україні існувало шість козацьких полків: чотири сформувалися навколо старовинних оборонних замків, два ж останні — навколо молодих осад Переяслава (на лівобережжі Дніпра, східний рубіж) і Чигирина (на правобережжі Дніпра, південний рубіж).

Брав активну участь у козацьких війнах 1630 (повстання Федоровича) та 1637 — 1638 років (повстання Павлюка і повстання Острянина). Після «Ординації Війська Запорізького» 1638 року особовий склад нараховував 10 сотень, за територіальним принципом: Переяславська, Богушківська, Кропивнянська, Іркліївська, Лубенська, Березанська, Яготинська, Бориспільська, Миргородська та Биківська, яка була центром зародження Переяславського реєстрового полку і сформувалася з 1514 року першим Гетьманом Запорожського козацтва Остафієм Дашкевичем, який володів Биковом і навколишніми населеними пунктами. Полком до 1638 року керував Ілляш Кераїмович, а потім на чолі був поставлений шляхтич Станіслав Олдаковський, тримав залогу на Запорожжі, виконуючи поліцейсько-охоронні функції.

Визвольна війна (1648—1657) Редагувати

Напередодні Жовтоводської битви в квітні 1648 року Переяславський реєстровий полк перейшов на сторону повстанського війська Богдана Хмельницького.

1650 року до складу Переяславського полку було приєднано Остерський полк.

Протягом 1648—1657 років брав активну участь в усіх найважливіших воєнних операціях того часу, особливо відзначившись у битві під Батогом у травні 1652 року. Полковий Переяслав, в цей період, був одним з найбільших центрів з ремонту та постачання зброї для козацького війська, неодноразово ставав місцем концентрації угруповань напередодні військових походів. В місті також відбулися переговори з польсько-шляхетським посольством у лютому 1649 року та Переяславська рада в 1654 році.

Руїна (1657—1687) Редагувати

Після смерті Богдана Хмельницького Переяславський полк був втягнутий у вир військово-політичної боротьби, що точилася між різними козацько-старшинськими угрупуваннями, які, намагаючись будь-що втримати владу у своїх руках, шукали допомогу в тієї чи іншої сусідньої держави. Часта зміна політичної орієнтації старшини полку в цей період зумовлювалася намаганням протистояти обмеженню влади козацької адміністрації в Лівобережній Україні як з боку Речі Посполитої (урізаний польським сеймом Гадяцький договір 1658 року, Слободищенський трактат 1660 року), так і з боку Московської держави (Переяславські статті 1659 року), а також претензіями місцевих полковників Тимоша Цицюри та Якима Сомка на гетьманську булаву.

З поглибленням розколу між Правобережжям і Лівобережжям та розгортанням військового протистояння між Московією і Польщею за панування на руських землях, Переяславський полк опинився в центрі перипетій цієї боротьби. Результатом розколу держави на два гетьманства став поділ козацтва полку на два угрупування, одне з яких орієнтувалося на Якима Сомка та Москву, а інше — на Юрія Хмельницького і Варшаву. Ці суперечності були віддзеркаленням загальнодержавних.

З метою ліквідації опозиції серед переяславського козацтва Яким Сомко провів своєрідну військово-адміністративну реформу, поділивши формацію на декілька дрібних територіальних полків та поставивши на їх чолі довірених старшин.

Внаслідок міжусобної війни переяславці зазнали значних втрат особового складу, а територія була перетворена в арену жорстоких боїв між різними кланами, страждала від вторгнень польсько-шляхетських, московських та турецько-татарських військ, що призвело до значного згублення краю.

Підтримка козацтвом полку курсу лівобережної старшини, очолюваної Якимом Сомком, та створення з допомогою Москви окремого Лівобережного гетьманства, не сприяла возз'єднанню України і мала згубні наслідки як для української державності, так і для самого полку. Намагання створити Гетьманат, який був би убезпечений від втручання в його внутрішні справи царської адміністрації, наштовхнулось на шалений супротив з боку московського самодержавства. Втримавши у своїй сфері впливу Лівобережну Україну, московський уряд домігся від гетьмана Івана Брюховецького страти Сомка та піддав репресіям старшин Переяславського полку.

Під владою Московії Редагувати

Політика Московського царства, після Переяславської ради була спрямована на обмеження самостійності Лівобережної України. Свавілля царської залоги, що перебувала в Переяславі, перепис населення, що розпочався після підписання Іваном Брюховецьким інкорпораційних за своїм змістом «Московських статей» та інші фактори стали причиною вибуху в 1666 році на теренах Переяславщини повстання, рушійною силою якого виступила старшина та козацтво Переяславського полку. Повстання було направлене проти експансії московського самодержавства та носило чітко виражений національно-визвольний характер. Воно послужило поштовхом до наступних антимосковських виступів на Лівобережній Україні, зокрема, повстання Івана Брюховецького у 1668 році, у якому переяславське козацтво теж взяло активну участь. Перейшовши на бік Петра Суховія, Переяславський полк до лютого 1669 року продовжував протистояти московській владі. Після придушення повстань, царський уряд піддав жорстоким репресіям переяславське козацтво, що, поруч із репресіями 1663 року, обезкровило полк, призвело до винищення найбільш свідомої та активної його частини.

На кінець 60-х років XVII століття завершився процес оформлення полку як військової та адміністративно-територіальної одиниці Лівобережної Гетьманщини. В 1669 частина територій полку відійшла до Київського полку, а згодом до нього було приєднано території Іркліївського полку, Піщанської, Золотоніської та Домонтовської сотень Черкаського і території Бубнівської, Ліплявської та Терехтимирівської сотень Канівського полків.

Після придушення антимосковських виступів 1666—1669 років розпочався процес підпорядкування Переяславського полку московським самодержавством. В період з 1669 по 1709 роки полковий уряд зазнає досить частих змін. Це було результатом кадрової політики гетьманського уряду, залежного від московської адміністрації. У 60-х роках XVII століття — та на початку XVIII століття до полку переселяють іноземців (переважно вихідців із балканських країн), які отримують керуючі міста в полковому уряді. На чолі полку довгий час поперемінно перебували іноземці Родіон Дмитрашко-Райча та Василь Сербин. З метою придушення опозиційних настроїв у полку, він часто передавався під управління вихідцям з інших полків (Леонтію Полуботку, Івану Лисенку, К.Стриєвському). Подальшим кроком у посиленні впливу московських воєвод на території Переяславського полку стало будівництво Переяславської фортеці, яка зводилася, переважно, реєстровими козаками.

Переяславський полк у складі гетьманського війська брав активну участь у воєнних акціях, що проводилися в інтересах московського самодержавства: боротьбі з правобережним гетьманом Петром Дорошенком, «Великому згоні» Івана Самойловича, Кримських походах 1687 і 1689 років та Азовських походах 1695—1696 років. Козаки полку брали активну участь у Великій Північній війні, у ході якої загинуло багато старшин і рядового складу.

Реформи Петра I, зокрема «Решительный указ» 1709 року, були спрямовані на ліквідацію козацтва і перетворення козаків на рекрутів російської армії. Протягом першої половини XVIII століття переяславське козацтво інтенсивно використовувалося на «канальних роботах», у так званих «низових походах», будівництві Української лінії та інших фортифікаційних роботах, що вело до втрати бойового духу козацтва.

У складі війська Гетьманщини полк брав участь Польських походах (1733—1735 роки), російсько-турецьких війнах (1710—1713 роки, 1735—1739 роки, 1768—1774 роки) та інших військових акціях російської армії.

Протягом XVIII століття відбувається поступова зміна організаційної структури полку. Якщо в першій чверті XVIII століття в полку переважала кінна група козаків, то в наступний період збільшується чисельність піших козаків, що було пов'язане з масовим обезземеленням та зубожінням основної маси рядового складу полку. З другої чверті XVIII століття козаки Переяславського полку вже рідше залучаються до походів, особовий склад частіше ніс прикордонну, сторожову та допоміжні служби при російській армії. В цей час серед козаків виникло дезертирство. Немало козаків приєднуються до гайдамацького руху та беруть участь у Коліївщині.

Перед розформуванням, у 1782 році до складу полку входили сотні: три полкові Переяславські, Яготинська, Березанська, Басанська, Баришівська, Вороньківська, Гельмязівська, Золотоніська, Кропивнянська, Іркліївська, Канівська, Піщанська, Домонтовська, Бубнівська, Ліплявська і Трахтемирівська. На той час у полку було одне місто, 15 містечок і 516 сіл.

Із запровадженням на Лівобережній Україні поділу на намісництва територія полку була поділена між повітами Київського намісництва, причому 8 з 18 його сотень були розформовані між різними повітами. Указом від 9 липня 1783 року Переяславський полк був реорганізований у регулярний кінний карабінерний полк російської армії. Переяславське козацтво ще деякий час продовжувало існувати як стан, проте вже не становило окремої автономної військової одиниці.

Місцева влада Редагувати

Див. також: Полкова старшина та Козацька рада

Усю владу на місцях тримали полковники, які були «повними» і «наказними». На початковому етапі вони обиралися на загальнополковій раді, потім — на старшинській, пізніше — призначалися (Гетьманом, Царем, Сенатом). Іноді у кілька сотень полку, що діяли окремо від основної частини полку чи за умови, що полковник повний залишався у полковому місті, гетьманом чи повним полковником призначався наказний полковник (з полкової старшини чи сотників). У разі ж, коли у полковому місті залишалося лише незначне прикриття, а полк на чолі з повним полковником виступав у похід, то на місці залишалися полковник «на тот час», призначений місцевим полковником (переважно, городовий отаман полкового міста чи полковий обозний). У літературі згадуються помилкові твердження, що існували наказні полковники над двома полками. Це були наказні полковники над козацькою командою з кількох сотень різних полків (наприклад, наказні полковники остерський, козелецький, бориспільський, баришівський, воронківський, у Піщаній, у Басані Переяславського полку). Дещо пізніше гетьмани втратили прерогативу затвердження полковників.

В управлінні сотнями полковнику допомагала полкова старшина. Іноді крім повної полкової старшини, згадані і наказна (тобто тимчасово призначена полковником, а не обрана):

  • полковий обозний організовував постачання (фіксуються у полковому управлінні з часів гетьманства Хмельницького);
  • полковий музика (згадується з ХVII століття. Наприклад, за реєстром 1732 року у Переяславському полку музику складали 8 козаків);
  • полковий суддя разом з писарем суду полкового здійснювали різноманітні правничі функції;
  • полковий осавул виконував функції заступника командира полку з бойової підготовки;
  • полковий отаман;
  • полковий хорунжий крім основної функції забезпечення використання полкової корогви і значка були також старшинами для особливих доручень при полковнику;
  • полковий писар;
  • полковий канцелярист очолював полкову канцелярію разом з полковим писарем.

Сотники, також як і полковники, були повними, наказними і вакансовими. Старшини, які отримали універсал на звання (а не на уряд) сотника, але не мали призначення у конкретну сотню, чекали своєї черги і називалися «вакансовими».

Полковники Редагувати

Див. також: Полковник (Гетьманщина) та Наказний полковник

Загалом Переяславським полком керувало більше 30-ти полковників 1649—1782 років. Найдовше — Семен Сулима (27 років з 1739 до 1766). Найчастіше полковником переяславським обирався Родіон Дмитрашко-Райча (тричі, у 1666—1671, 1672—1674 та 1687—1688 роках). Однак, найбільше полком керували представники родини Сулим:

Деякі полковники були страчені під час керування. Так гетьман Іван Виговський стратив спочатку Івана Івановича Сулиму 1658 року, а через кілька місяців його заступника Івана Колюбаку. Дехто з полковників переяславських стали гетьманами. Наприклад:

Список полкових суддів Редагувати

Список полкових осавулів Редагувати

Список полкових хорунжих Редагувати

  • Ілля Чернявський;
  • Іван Золотницький.

Список полкових писарів Редагувати

  • Василь Войткевич;
  • Яків Пекулицький;
  • Ян Пекулицький;
  • Михайло Бережецький.

Список полкових канцеляристів Редагувати

  • Григорій Кордишевський (1762—?).

Адміністративний поділ Редагувати

Див. також: Полковий устрій Гетьманщини та Сотенний устрій

Полк складався з сотень, які, відповідно, розподілялися на територіальні курені, крім того зберігались і курені сотницькі, тобто особисті курені сотника.

№ Назва Сотенне містечко Дата включення у полк Дата виключення з полку Прим.
1 Переяславська 1-ша полкова сотня Переяслав
2 Переяславська 2-га сотня (Романенкова) Переяслав
3 Переяславська 3-тя сотня (Коваленкова) Переяслав
4 Переяславська 4-та сотня (Чикменева) Переяслав
5 Переяславська 5-та сотня (Бабича) Переяслав
6 Переяславська 6-та сотня (Сидоровича) Переяслав
7 Баришівська сотня Баришівка
8 Басанська сотня Басань
9 Березанська сотня Березань
10 Биківська сотня Биків
11 Бориспільська сотня Бориспіль
12 Бубнівська сотня Бубнів
13 Вороньківська сотня Вороньків
14 Гельмязівська сотня Гельмязів
15 Гоголівська сотня Гоголів
16 Заворицька сотня Заворичі
17 Козелецька сотня Козелець
18 Моровська сотня Морівськ
19 Остерська сотня Остер
20 Яготинська сотня Яготин

Північний регіон Редагувати

Північний регіон полку складали дві полкові, Баришівська, Басанська, Баришпільська, Березанська, Вороньківська, Яготинська, Гельмязівська, Трахтемирівська сотні. Історично перші вісім тяжіли до єдиного центру — Переяслава.

Виняток з різних причин складали сотні Терехтемирівська і Гельмязівська:

  • Перша перейшла до полку лише близько 1676 року, але, будучи територіально близькою до Переяслава і, по суті, виконуючи роль полкової в XVIII столітті, віднесена до сотень північного регіону;
  • Друга, навпаки, входила до складу полку весь час його існування, але регіонально тяжіла до Канівського полку. По суті, значна кількість канівчан, переселившись в кінці XVII століття на територію Гельмязівської сотні, зумовили її міцні зв'язки з сотнями південного регіону.

У формуванні сотенної старшини виділяються сотні двох типів:

  • в яких уряди займали представники місцевих заможних родин, що фіксуються ще реєстром 1649 року (Бориспільська, Яготинська, Басанська, Березанська і полкові);
  • сотні, на формування старшинського корпусу яких вплинули міграційні процеси (Баришівська, Терехтимирівська, Гельмязівська, Воронківська).

У XVII столітті, в часи Хмельниччини та Руїни, на перших ролях в полку були родини Забузьких, Романенків, Сомків-Щуровських-Калющенків, і близькі до них роди іноземного походження Дмитрашків, Сербинів.

З середини 70-х років, а особливо після 1687 року, домінують родини шляхетського походження, що перейшли з Правобережжя — Сулими, Гулаки, Добронизькі, Мокієвські. Утримуються на урядах родини іноземного походження — Берли, Рустановичі, близькі до клану Сомка, Мировичі — близькі до Сербинів і Дмитрашок, через них до соратників Хмельницького.

На рівні сотень родини, що підтримали, а потім зрадили Мазепу, своїх позицій не втратили до кінця XVIII століття в Басані — Яцьковичі-Забіли, в Баришівці — Ісаєвичі, в Березані — Пилипенки, в Гельмязові — Тоцькі, в Терехтимирові — Гриневичі.

Початок XVIII століття приніс дві хвилі змін:

  • остаточний перехід правобережних полків;
  • прихід великої кількості військових іноземного походження після 1709—1711 років на територію Гетьманщини.

В результаті в сотнях регіону і в полку виділяються родини Іскр, Бурляїв, Танських, Іваненків, Афендиків, Моцоків.

У середині XVIII століття на перших ролях, крім родин Сулим, Афендиків, Іваненків, Гулаків, Добронизьких, Пилипенків, виділяються роди, що були близькі до Розумовських — Канієвські, Карлицькі, Туманські. Завдяки вдалим шлюбам піднімаються Бахчевські, Копцевичі, Ілляшенки, Лукашевичі, Нестелії. В сотнях же Гельмязівській і Березанській, уряди сотників зайняли за вислугу старовинні козаки, що свідчило про збереження елементів демократії при обранні козацької старшини.

Південний регіон Редагувати

Південний регіон полку складали сотні: Ліплявська, Бубнівська, Піщанська, Домонтовська, Золотоніська, Кропивнянська, Іркліївська (Канівська).

Старшина сотень південного регіону, особливо в XVII столітті — це вихідці з правобережних Черкаського і Канівського полків.

У середині XVII століття представники основних старшинських родин південних сотень Переяславського полку — Деркачів, Кулагів, Шабельників, Гладких, Прохоровичів, Джулаїв, Следзинських, Черушинських, Леонтовичів, Платковських, Третяків, Черкаських були відомі в більшості правобережних корінних козацьких полках.

На початку XVIII століття із правобережних полків на території Золотоніської і Кропивенської сотень розміщується полк Самуся (Ковбаси, Тонконога, Гайворонського — І компанійський). В результаті старшина поповнилася родинами — вихідцями із компанійців: Гайворонських, Неверовських, Товбичів, Терлецьких, Мелесів, Базилевичів.

У XVIII столітті формуються сотницькі династії, що утримують уряд півстоліття: в Бубнові — Деркачів-Прохоровичів, Базилевичів-Максимовичів; у Ліплявій — Лазаревичів-Левицьких; у Піщаній — Кандиб; у Домонтові — Платковських-Плошкевичів; у Золотоноші — Черушинських-Леонтовичів; у Кропивній — Дараганів; у Ірклієві — Требинських.

Основними власниками в регіоні були Томари, родина грецького походження. З ними пов'язані родини Фридрикевичів, Лизогубів, Борковських, Марковичів, Базилевичів, Черняхівських, Лисаневичів, Моцоків, Тоцьких, Леонтовичів, Кочубеїв, Стороженків. Більшість зазначених вище родин також мала маєтності в південних сотнях полку. Також, значні володіння тут мали Сербини, Мировичі, Шабельники, Деркачі, Требинські, Левицькі, Максимовичі, Лукашевичі.

Населення Редагувати

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1649 2982 —
Джерело: або 2851

Стрімке збільшення полків розпочалося з початком Визвольної війни. Населення за реєстром Війська Запорозького 1649 року — 2982 (2851) осіб.

Соціальні стани Редагувати

Станом на 1649 рік за даними реєстру Війська Запорозького кількість шляхти полку різними істориками оцінюється по різному:

Примітки Редагувати

  1. ↑ «Реєстр Війська Запорозького 1649 року» Київ, «Наукова думка», 1995
  2. ↑ Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня / Изданные по подлиннику О. М. Бодянскимъ. — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. — С.VIII-IX.
  3. ↑ Кривошея, 2008, с. 55.
  4. Єфстафій іванович Дашкович
  5. Кривошея, 2008, с. 108.
  6. Кривошея, 2008, с. 55—56.
  7. Кривошея, 2008, с. 56—58.
  8. ↑ Кривошея, 2004, с. 6.
  9. ↑ Кривошея, 2008, с. 91.
  10. ↑ Кривошея, 2008, с. 139.
  11. Кривошея, 2008, с. 130.
  12. О. О. Сомко Яким // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — С. 2952. (укр.)
  13. ↑ Кривошея, 2008, с. 161.
  14. Яковлева, 2003, с. 140.
  15. ↑ Кривошея, 2008, с. 160—161.
  16. ↑ Кривошея, 2008, с. 183.
  17. Кривошея, 2004, с. 6—7.
  18. ↑ Кривошея, 2004, с. 7.
  19. ↑ Кривошея, 2008, с. 58.
  20. ↑ Кривошея, 2008, с. 123.
  21. Кривошея, 2008, с. 101.

Джерела Редагувати

Переяславський полк
у сестринських Вікіпроєктах
Файли у Вікісховищі?

Рекомендована література Редагувати


Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pereyaslavskij polk polk administrativno teritorialna i vijskova odinicya na Livoberezhzhi Vijska Zaporozkogo sho isnuvav protyagom XVII XVIII stolit Mezhuvav z richkoyu Dnipro Sformovanij u 1625 roci na teritoriyi Pereyaslavskogo starostva yak polk reyestrovogo kozactva Naselennya za reyestrom Vijska Zaporozkogo 1649 roku 2982 1 2851 2 osib Pereyaslavskij polkGerb PereyaslavaPolkove misto PereyaslavKrayina Rich Pospolita do 1648 Getmanshina do 1764 Rosijska imperiya do 1781 Mezhuye z Kiyivskij polk Priluckij polk Lubenskij polkNaselennya 1649 povne 2982 1 2851 2 Etnikon pereyaslavciPlosha povna km Zasnuvannya 27 zhovtnya 5 listopada 1625Polkovniki Fedir Loboda pershij Grigorij Ivanenko ostannij Spisok polkovnikiv Starshina Likvidaciya 1781Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Pereyaslavskij polkU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pereyaslavskij polk znachennya Polkove misto Pereyaslav nini u Kiyivskoyi oblasti Zmist 1 Istoriya 1 1 Vizvolna vijna 1648 1657 1 2 Ruyina 1657 1687 1 3 Pid vladoyu Moskoviyi 2 Misceva vlada 2 1 Polkovniki 2 2 Spisok polkovih suddiv 2 3 Spisok polkovih osavuliv 2 4 Spisok polkovih horunzhih 2 5 Spisok polkovih pisariv 2 6 Spisok polkovih kancelyaristiv 3 Administrativnij podil 3 1 Pivnichnij region 3 2 Pivdennij region 4 Naselennya 4 1 Socialni stani 5 Primitki 6 Dzherela 7 Rekomendovana literaturaIstoriya RedaguvatiTeritorialno Getmanshina podilyalasya na polki Pered 1648 rokom rokom pochatku ukrayinskoyi revolyuciyi v rezultati yakoyi z yavilasya kozacka derzhava v Ukrayini isnuvalo shist kozackih polkiv chotiri sformuvalisya navkolo starovinnih oboronnih zamkiv dva zh ostanni navkolo molodih osad Pereyaslava na livoberezhzhi Dnipra shidnij rubizh i Chigirina na pravoberezhzhi Dnipra pivdennij rubizh 3 Brav aktivnu uchast u kozackih vijnah 1630 povstannya Fedorovicha ta 1637 1638 rokiv povstannya Pavlyuka i povstannya Ostryanina Pislya Ordinaciyi Vijska Zaporizkogo 1638 roku osobovij sklad narahovuvav 10 soten za teritorialnim principom Pereyaslavska Bogushkivska Kropivnyanska Irkliyivska Lubenska Berezanska Yagotinska Borispilska Mirgorodska ta Bikivska yaka bula centrom zarodzhennya Pereyaslavskogo reyestrovogo polku i sformuvalasya z 1514 roku pershim Getmanom Zaporozhskogo kozactva Ostafiyem Dashkevichem yakij volodiv Bikovom i navkolishnimi naselenimi punktami 4 Polkom do 1638 roku keruvav Illyash Kerayimovich a potim na choli buv postavlenij shlyahtich Stanislav Oldakovskij trimav zalogu na Zaporozhzhi vikonuyuchi policejsko ohoronni funkciyi Vizvolna vijna 1648 1657 Redaguvati Dokladnishe HmelnichchinaNaperedodni Zhovtovodskoyi bitvi v kvitni 1648 roku Pereyaslavskij reyestrovij polk perejshov na storonu povstanskogo vijska Bogdana Hmelnickogo 1650 roku do skladu Pereyaslavskogo polku bulo priyednano Osterskij polk 5 Protyagom 1648 1657 rokiv brav aktivnu uchast v usih najvazhlivishih voyennih operaciyah togo chasu osoblivo vidznachivshis u bitvi pid Batogom u travni 1652 roku Polkovij Pereyaslav v cej period buv odnim z najbilshih centriv z remontu ta postachannya zbroyi dlya kozackogo vijska neodnorazovo stavav miscem koncentraciyi ugrupovan naperedodni vijskovih pohodiv V misti takozh vidbulisya peregovori z polsko shlyahetskim posolstvom u lyutomu 1649 roku ta Pereyaslavska rada v 1654 roci Ruyina 1657 1687 Redaguvati Dokladnishe RuyinaPislya smerti Bogdana Hmelnickogo Pereyaslavskij polk buv vtyagnutij u vir vijskovo politichnoyi borotbi sho tochilasya mizh riznimi kozacko starshinskimi ugrupuvannyami yaki namagayuchis bud sho vtrimati vladu u svoyih rukah shukali dopomogu v tiyeyi chi inshoyi susidnoyi derzhavi Chasta zmina politichnoyi oriyentaciyi starshini polku v cej period zumovlyuvalasya namagannyam protistoyati obmezhennyu vladi kozackoyi administraciyi v Livoberezhnij Ukrayini yak z boku Rechi Pospolitoyi urizanij polskim sejmom Gadyackij dogovir 1658 roku Slobodishenskij traktat 1660 roku tak i z boku Moskovskoyi derzhavi Pereyaslavski statti 1659 roku a takozh pretenziyami miscevih polkovnikiv Timosha Cicyuri ta Yakima Somka na getmansku bulavu Z pogliblennyam rozkolu mizh Pravoberezhzhyam i Livoberezhzhyam ta rozgortannyam vijskovogo protistoyannya mizh Moskoviyeyu i Polsheyu za panuvannya na ruskih zemlyah Pereyaslavskij polk opinivsya v centri peripetij ciyeyi borotbi Rezultatom rozkolu derzhavi na dva getmanstva stav podil kozactva polku na dva ugrupuvannya odne z yakih oriyentuvalosya na Yakima Somka ta Moskvu a inshe na Yuriya Hmelnickogo i Varshavu Ci superechnosti buli viddzerkalennyam zagalnoderzhavnih Z metoyu likvidaciyi opoziciyi sered pereyaslavskogo kozactva Yakim Somko proviv svoyeridnu vijskovo administrativnu reformu podilivshi formaciyu na dekilka dribnih teritorialnih polkiv ta postavivshi na yih choli dovirenih starshin Vnaslidok mizhusobnoyi vijni pereyaslavci zaznali znachnih vtrat osobovogo skladu a teritoriya bula peretvorena v arenu zhorstokih boyiv mizh riznimi klanami strazhdala vid vtorgnen polsko shlyahetskih moskovskih ta turecko tatarskih vijsk sho prizvelo do znachnogo zgublennya krayu Pidtrimka kozactvom polku kursu livoberezhnoyi starshini ocholyuvanoyi Yakimom Somkom ta stvorennya z dopomogoyu Moskvi okremogo Livoberezhnogo getmanstva ne spriyala vozz yednannyu Ukrayini i mala zgubni naslidki yak dlya ukrayinskoyi derzhavnosti tak i dlya samogo polku Namagannya stvoriti Getmanat yakij buv bi ubezpechenij vid vtruchannya v jogo vnutrishni spravi carskoyi administraciyi nashtovhnulos na shalenij suprotiv z boku moskovskogo samoderzhavstva Vtrimavshi u svoyij sferi vplivu Livoberezhnu Ukrayinu moskovskij uryad domigsya vid getmana Ivana Bryuhoveckogo strati Somka ta piddav represiyam starshin Pereyaslavskogo polku Pid vladoyu Moskoviyi Redaguvati Uchast u vijskovih operaciyahPovstannya Fedorovicha 1630Povstannya Pavlyuka 1637Povstannya Ostryanina 1639Bitva pid Zhovtimi Vodami 1648Korsunska bitva 1648Bitva pid Batogom 1652Konotopska bitva 1659Povstannya Bryuhoveckogo 1668Azovski pohodi 1695 1696Velika Pivnichna vijna 1701 1721Polski pohodi 1733 1735Rosijsko turecka vijna 1710 1713Rosijsko turecka vijna 1735 1738Rosijsko turecka vijna 1768 1774Politika Moskovskogo carstva pislya Pereyaslavskoyi radi bula spryamovana na obmezhennya samostijnosti Livoberezhnoyi Ukrayini Svavillya carskoyi zalogi sho perebuvala v Pereyaslavi perepis naselennya sho rozpochavsya pislya pidpisannya Ivanom Bryuhoveckim inkorporacijnih za svoyim zmistom Moskovskih statej ta inshi faktori stali prichinoyu vibuhu v 1666 roci na terenah Pereyaslavshini povstannya rushijnoyu siloyu yakogo vistupila starshina ta kozactvo Pereyaslavskogo polku Povstannya bulo napravlene proti ekspansiyi moskovskogo samoderzhavstva ta nosilo chitko virazhenij nacionalno vizvolnij harakter Vono posluzhilo poshtovhom do nastupnih antimoskovskih vistupiv na Livoberezhnij Ukrayini zokrema povstannya Ivana Bryuhoveckogo u 1668 roci u yakomu pereyaslavske kozactvo tezh vzyalo aktivnu uchast Perejshovshi na bik Petra Suhoviya Pereyaslavskij polk do lyutogo 1669 roku prodovzhuvav protistoyati moskovskij vladi Pislya pridushennya povstan carskij uryad piddav zhorstokim represiyam pereyaslavske kozactvo sho poruch iz represiyami 1663 roku obezkrovilo polk prizvelo do vinishennya najbilsh svidomoyi ta aktivnoyi jogo chastini Na kinec 60 h rokiv XVII stolittya zavershivsya proces oformlennya polku yak vijskovoyi ta administrativno teritorialnoyi odinici Livoberezhnoyi Getmanshini V 1669 chastina teritorij polku vidijshla do Kiyivskogo polku a zgodom do nogo bulo priyednano teritoriyi Irkliyivskogo polku Pishanskoyi Zolotoniskoyi ta Domontovskoyi soten Cherkaskogo i teritoriyi Bubnivskoyi Liplyavskoyi ta Terehtimirivskoyi soten Kanivskogo polkiv Pislya pridushennya antimoskovskih vistupiv 1666 1669 rokiv rozpochavsya proces pidporyadkuvannya Pereyaslavskogo polku moskovskim samoderzhavstvom V period z 1669 po 1709 roki polkovij uryad zaznaye dosit chastih zmin Ce bulo rezultatom kadrovoyi politiki getmanskogo uryadu zalezhnogo vid moskovskoyi administraciyi U 60 h rokah XVII stolittya ta na pochatku XVIII stolittya do polku pereselyayut inozemciv perevazhno vihidciv iz balkanskih krayin yaki otrimuyut keruyuchi mista v polkovomu uryadi Na choli polku dovgij chas popereminno perebuvali inozemci Rodion Dmitrashko Rajcha ta Vasil Serbin Z metoyu pridushennya opozicijnih nastroyiv u polku vin chasto peredavavsya pid upravlinnya vihidcyam z inshih polkiv Leontiyu Polubotku Ivanu Lisenku K Striyevskomu Podalshim krokom u posilenni vplivu moskovskih voyevod na teritoriyi Pereyaslavskogo polku stalo budivnictvo Pereyaslavskoyi forteci yaka zvodilasya perevazhno reyestrovimi kozakami Pereyaslavskij polk u skladi getmanskogo vijska brav aktivnu uchast u voyennih akciyah sho provodilisya v interesah moskovskogo samoderzhavstva borotbi z pravoberezhnim getmanom Petrom Doroshenkom Velikomu zgoni Ivana Samojlovicha Krimskih pohodah 1687 i 1689 rokiv ta Azovskih pohodah 1695 1696 rokiv Kozaki polku brali aktivnu uchast u Velikij Pivnichnij vijni u hodi yakoyi zaginulo bagato starshin i ryadovogo skladu Reformi Petra I zokrema Reshitelnyj ukaz 1709 roku buli spryamovani na likvidaciyu kozactva i peretvorennya kozakiv na rekrutiv rosijskoyi armiyi Protyagom pershoyi polovini XVIII stolittya pereyaslavske kozactvo intensivno vikoristovuvalosya na kanalnih robotah u tak zvanih nizovih pohodah budivnictvi Ukrayinskoyi liniyi ta inshih fortifikacijnih robotah sho velo do vtrati bojovogo duhu kozactva U skladi vijska Getmanshini polk brav uchast Polskih pohodah 1733 1735 roki rosijsko tureckih vijnah 1710 1713 roki 1735 1739 roki 1768 1774 roki ta inshih vijskovih akciyah rosijskoyi armiyi Protyagom XVIII stolittya vidbuvayetsya postupova zmina organizacijnoyi strukturi polku Yaksho v pershij chverti XVIII stolittya v polku perevazhala kinna grupa kozakiv to v nastupnij period zbilshuyetsya chiselnist pishih kozakiv sho bulo pov yazane z masovim obezzemelennyam ta zubozhinnyam osnovnoyi masi ryadovogo skladu polku Z drugoyi chverti XVIII stolittya kozaki Pereyaslavskogo polku vzhe ridshe zaluchayutsya do pohodiv osobovij sklad chastishe nis prikordonnu storozhovu ta dopomizhni sluzhbi pri rosijskij armiyi V cej chas sered kozakiv viniklo dezertirstvo Nemalo kozakiv priyednuyutsya do gajdamackogo ruhu ta berut uchast u Koliyivshini Pered rozformuvannyam u 1782 roci do skladu polku vhodili sotni tri polkovi Pereyaslavski Yagotinska Berezanska Basanska Barishivska Voronkivska Gelmyazivska Zolotoniska Kropivnyanska Irkliyivska Kanivska Pishanska Domontovska Bubnivska Liplyavska i Trahtemirivska Na toj chas u polku bulo odne misto 15 mistechok i 516 sil Iz zaprovadzhennyam na Livoberezhnij Ukrayini podilu na namisnictva teritoriya polku bula podilena mizh povitami Kiyivskogo namisnictva prichomu 8 z 18 jogo soten buli rozformovani mizh riznimi povitami Ukazom vid 9 lipnya 1783 roku Pereyaslavskij polk buv reorganizovanij u regulyarnij kinnij karabinernij polk rosijskoyi armiyi Pereyaslavske kozactvo she deyakij chas prodovzhuvalo isnuvati yak stan prote vzhe ne stanovilo okremoyi avtonomnoyi vijskovoyi odinici Misceva vlada RedaguvatiDiv takozh Polkova starshina ta Kozacka rada Usyu vladu na miscyah trimali polkovniki yaki buli povnimi i nakaznimi Na pochatkovomu etapi voni obiralisya na zagalnopolkovij radi potim na starshinskij piznishe priznachalisya Getmanom Carem Senatom Inodi u kilka soten polku sho diyali okremo vid osnovnoyi chastini polku chi za umovi sho polkovnik povnij zalishavsya u polkovomu misti getmanom chi povnim polkovnikom priznachavsya nakaznij polkovnik z polkovoyi starshini chi sotnikiv U razi zh koli u polkovomu misti zalishalosya lishe neznachne prikrittya a polk na choli z povnim polkovnikom vistupav u pohid to na misci zalishalisya polkovnik na tot chas priznachenij miscevim polkovnikom perevazhno gorodovij otaman polkovogo mista chi polkovij oboznij U literaturi zgaduyutsya pomilkovi tverdzhennya sho isnuvali nakazni polkovniki nad dvoma polkami Ce buli nakazni polkovniki nad kozackoyu komandoyu z kilkoh soten riznih polkiv napriklad nakazni polkovniki osterskij kozeleckij borispilskij barishivskij voronkivskij u Pishanij u Basani Pereyaslavskogo polku Desho piznishe getmani vtratili prerogativu zatverdzhennya polkovnikiv 6 V upravlinni sotnyami polkovniku dopomagala polkova starshina Inodi krim povnoyi polkovoyi starshini zgadani i nakazna tobto timchasovo priznachena polkovnikom a ne obrana polkovij oboznij organizovuvav postachannya fiksuyutsya u polkovomu upravlinni z chasiv getmanstva Hmelnickogo polkovij muzika zgaduyetsya z HVII stolittya Napriklad za reyestrom 1732 roku u Pereyaslavskomu polku muziku skladali 8 kozakiv polkovij suddya razom z pisarem sudu polkovogo zdijsnyuvali riznomanitni pravnichi funkciyi polkovij osavul vikonuvav funkciyi zastupnika komandira polku z bojovoyi pidgotovki polkovij otaman polkovij horunzhij krim osnovnoyi funkciyi zabezpechennya vikoristannya polkovoyi korogvi i znachka buli takozh starshinami dlya osoblivih doruchen pri polkovniku polkovij pisar polkovij kancelyarist ocholyuvav polkovu kancelyariyu razom z polkovim pisarem Sotniki takozh yak i polkovniki buli povnimi nakaznimi i vakansovimi Starshini yaki otrimali universal na zvannya a ne na uryad sotnika ale ne mali priznachennya u konkretnu sotnyu chekali svoyeyi chergi i nazivalisya vakansovimi 7 Polkovniki Redaguvati Div takozh Polkovnik Getmanshina ta Nakaznij polkovnik Zagalom Pereyaslavskim polkom keruvalo bilshe 30 ti polkovnikiv 1649 1782 rokiv Najdovshe Semen Sulima 27 rokiv z 1739 do 1766 Najchastishe polkovnikom pereyaslavskim obiravsya Rodion Dmitrashko Rajcha trichi u 1666 1671 1672 1674 ta 1687 1688 rokah Odnak najbilshe polkom keruvali predstavniki rodini Sulim Ivan Ivanovich Sulima 1653 1658 Stepan Sulima 1653 yak nakaznij polkovnik Fedir Sulima 1661 yak polkovnik Vigovskogo Ivan Fedorovich Sulima 1715 1721 yak nakaznij polkovnik Semen Sulima 1739 1766 Deyaki polkovniki buli stracheni pid chas keruvannya Tak getman Ivan Vigovskij strativ spochatku Ivana Ivanovicha Sulimu 1658 roku a cherez kilka misyaciv jogo zastupnika Ivana Kolyubaku Dehto z polkovnikiv pereyaslavskih stali getmanami Napriklad Yakim Somko nakaznij getman na Livoberezhzhi u 1660 1663 rokah Pavlo Teterya na Pravoberezhzhi u 1663 1665 rokah Danilo Yarmolenko nakaznij getman na Livoberezhzhi u 1665 roci Ivan Lisenko nakaznij getman na Livoberezhzhi Ivan Fedorovich Sulima nakaznij getman na Livoberezhzhi z 1718 roku nbsp Pavlo Teterya 1653 1657 nbsp Timish Cicyura 1658 1660 nbsp Yakim Somko 1660 1662 nbsp Leontij Polubotok 1683 1687 1689 1690 nbsp Ivan Fedorovich Sulima 1715 1721 nbsp Semen Sulima 1739 1766 Spisok pereyaslavskih polkovnikivGetmani Vijska Zaporozkogo Pereyaslavski povni polkovniki Nakazni polkovniki Im ya Period Prim Im ya Period nbsp Bogdan Hmelnickij 1 Fedir Loboda berezen 1649 serpen 1651 8 Petro Golovackij lipen 1648 28 chervnya 8 lipnya 1649 8 Yacko Romanenko zhovten 1648 8 Andrij Romanenko lyutij 1649 traven 1649 8 Gerasko Yackovich 9 berezen 1651 8 2 Yakim Somko 1652 8 3 Bogdan Kalyushenko gruden 1652 cherven 1653 8 4 Ivan Ivanovich Sulima cherven 1653 8 Stepan Sulima cherven 1653 8 5 Pavlo Teterya lipen 1653 1657 8 Stepan Zatutovskij 9 3 13 lipnya 1653 8 Stepan Kalyushenko 8 Stefan Kalenichenko 9 10 20 chervnya 1654 8 nbsp Ivan Vigovskij6 Ivan Ivanovich Sulima kin chervnya 1658 10 vdruge strachenij Ivanom Vigovskim 10 7 Ivan Kolyubaka kin chervnya 1658 10 2 12 serpnya 1658 8 strachenij Ivanom Vigovskim 10 8 Stefan Chyuchar veresen 1658 8 9 Timish Cicyura veresen 1658 11 serpen 1660 8 Yakim Somko 1658 12 Bogdan Kalyushenko 1659 9 8 10 Mihajlo Krisa bl 1660 8 Potrapiv u polon 13 Dmitro Svyatuha 13 11 Fedir Sulima 1661 8 Yakim Somko10 Yakim Somko 29 zhovtnya 8 listopada 1660 14 13 23 travnya 1662 15 Opanas Shurovskij kviten 1662 8 11 Semen Gladkij 13 23 travnya 1662 15 12 Opanas Shurovskij cherven 1662 8 18 28 veresnya 1663 16 strachenij pislya Chornoyi radi 16 Ivan Bryuhoveckij13 Danilo Yarmolenko zhovten 1663 lipen 1666 8 Andrij Romanenko 1665 8 14 Maksim Homenko 1666 8 Andrij Romanenko zhovten 1666 8 15 Rodion Dmitrashko Rajcha 1666 kviten 1671 8 Avram berezen 1667 1671 8 Dem yan MnogogrishnijIvan Momot berezen 1669 8 16 Kostyantin Striyevskij 1671 berezen 1672 8 Olefir Maksimenko cherven 1672 8 nbsp Ivan Samojlovich17 Rodion Dmitrashko Rajcha 1672 1674 17 vdruge Vojca Serbin lipen 1674 18 18 Vojca Serbin sichen 1675 berezen 1677 18 Semen Zhuchenko sichen 1675 18 Ivan Berlo veresen 1676 18 19 Ivan Lisenko lipen 1677 sichen 1679 18 Maksim Homenko veresen 1676 18 Maksim Homenko lipen 1678 18 20 Vojca Serbin lyutij 1679 1683 18 vdruge Leontij Polubotok sichen 1683 18 21 Leontij Polubotok 1683 1687 18 nbsp Ivan Mazepa22 Rodion Dmitrashko Rajcha lipen 1687 cherven 1688 18 vtretye23 Yakim Golovchenko gruden 1688 1689 18 24 Leontij Polubotok lipen 1689 sichen 1690 18 vdruge25 Ivan Lisenko traven 1690 lyutij 1692 18 26 Ivan Mirovich 1692 1706 18 Ivan Momot 10 20 kvitnya 1693 18 Fedir Daragan serpen 1697 18 Vasil Maksimovich 1698 18 Ivan Iskra 1698 18 Ivan Berlo 1704 18 Mihajlo Gamaliya 1705 18 Stepan Tomara 1706 1708 18 Ivan Skoropadskij27 Stepan Tomara 1708 1715 18 Vasil Tomara zhovten 1715 18 Ivan Gulak 1715 18 Ivan Fedorovich Sulima 1715 1721 18 Lukash Kolomijchenko 1721 18 Ivan Kirpich lipen listopad 1721 18 Pavlo Polubotok Anton Cherushinskij 1722 1723 18 Lukash Kolomijchenko 1723 18 Karpeka 1724 18 Stepan Afendik 1724 1726 18 Danilo Apostol28 Vasil Tanskij 9 20 listopada 1726 1730 18 Lukash Kolomijchenko 1729 18 Pavlo Rakovich 19 30 chervnya 1730 18 Vasil Tomara 1730 1732 18 Vasil Tomara 1735 1736 18 29 Mihajlo Bogdanov 25 bereznya 5 kvitnya 1736 1738 18 30 Semen Sulima lyutij 1739 26 travnya 6 chervnya 1766 18 Kirilo Rozumovskij31 Grigorij Ivanenko 1768 1782 18 Spisok polkovih suddiv Redaguvati Ivan Momot 15 Onisim Tovstyachenko 15 Dmitro Svyatuha 13 Spisok polkovih osavuliv Redaguvati Fedir Pilipenko 19 Semen Gladkij 15 Ivan Vorobej 15 Mihajlo Prigar 15 Spisok polkovih horunzhih Redaguvati Illya Chernyavskij 19 Ivan Zolotnickij 19 Spisok polkovih pisariv Redaguvati Vasil Vojtkevich 20 Yakiv Pekulickij 20 Yan Pekulickij 20 Mihajlo Berezheckij 15 Spisok polkovih kancelyaristiv Redaguvati Grigorij Kordishevskij 1762 19 Administrativnij podil RedaguvatiDiv takozh Polkovij ustrij Getmanshini ta Sotennij ustrij Polk skladavsya z soten yaki vidpovidno rozpodilyalisya na teritorialni kureni krim togo zberigalis i kureni sotnicki tobto osobisti kureni sotnika 3 Nazva Sotenne mistechko Data vklyuchennya u polk Data viklyuchennya z polku Prim 1 Pereyaslavska 1 sha polkova sotnya Pereyaslav2 Pereyaslavska 2 ga sotnya Romanenkova Pereyaslav3 Pereyaslavska 3 tya sotnya Kovalenkova Pereyaslav4 Pereyaslavska 4 ta sotnya Chikmeneva Pereyaslav5 Pereyaslavska 5 ta sotnya Babicha Pereyaslav6 Pereyaslavska 6 ta sotnya Sidorovicha Pereyaslav7 Barishivska sotnya Barishivka8 Basanska sotnya Basan9 Berezanska sotnya Berezan10 Bikivska sotnya Bikiv11 Borispilska sotnya Borispil12 Bubnivska sotnya Bubniv13 Voronkivska sotnya Voronkiv14 Gelmyazivska sotnya Gelmyaziv15 Gogolivska sotnya Gogoliv16 Zavoricka sotnya Zavorichi17 Kozelecka sotnya Kozelec18 Morovska sotnya Morivsk19 Osterska sotnya Oster20 Yagotinska sotnya YagotinPivnichnij region Redaguvati Pivnichnij region polku skladali dvi polkovi Barishivska Basanska Barishpilska Berezanska Voronkivska Yagotinska Gelmyazivska Trahtemirivska sotni Istorichno pershi visim tyazhili do yedinogo centru Pereyaslava Vinyatok z riznih prichin skladali sotni Terehtemirivska i Gelmyazivska Persha perejshla do polku lishe blizko 1676 roku ale buduchi teritorialno blizkoyu do Pereyaslava i po suti vikonuyuchi rol polkovoyi v XVIII stolitti vidnesena do soten pivnichnogo regionu Druga navpaki vhodila do skladu polku ves chas jogo isnuvannya ale regionalno tyazhila do Kanivskogo polku Po suti znachna kilkist kanivchan pereselivshis v kinci XVII stolittya na teritoriyu Gelmyazivskoyi sotni zumovili yiyi micni zv yazki z sotnyami pivdennogo regionu U formuvanni sotennoyi starshini vidilyayutsya sotni dvoh tipiv v yakih uryadi zajmali predstavniki miscevih zamozhnih rodin sho fiksuyutsya she reyestrom 1649 roku Borispilska Yagotinska Basanska Berezanska i polkovi sotni na formuvannya starshinskogo korpusu yakih vplinuli migracijni procesi Barishivska Terehtimirivska Gelmyazivska Voronkivska U XVII stolitti v chasi Hmelnichchini ta Ruyini na pershih rolyah v polku buli rodini Zabuzkih Romanenkiv Somkiv Shurovskih Kalyushenkiv i blizki do nih rodi inozemnogo pohodzhennya Dmitrashkiv Serbiniv Z seredini 70 h rokiv a osoblivo pislya 1687 roku dominuyut rodini shlyahetskogo pohodzhennya sho perejshli z Pravoberezhzhya Sulimi Gulaki Dobronizki Mokiyevski Utrimuyutsya na uryadah rodini inozemnogo pohodzhennya Berli Rustanovichi blizki do klanu Somka Mirovichi blizki do Serbiniv i Dmitrashok cherez nih do soratnikiv Hmelnickogo Na rivni soten rodini sho pidtrimali a potim zradili Mazepu svoyih pozicij ne vtratili do kincya XVIII stolittya v Basani Yackovichi Zabili v Barishivci Isayevichi v Berezani Pilipenki v Gelmyazovi Tocki v Terehtimirovi Grinevichi Pochatok XVIII stolittya prinis dvi hvili zmin ostatochnij perehid pravoberezhnih polkiv prihid velikoyi kilkosti vijskovih inozemnogo pohodzhennya pislya 1709 1711 rokiv na teritoriyu Getmanshini V rezultati v sotnyah regionu i v polku vidilyayutsya rodini Iskr Burlyayiv Tanskih Ivanenkiv Afendikiv Mocokiv U seredini XVIII stolittya na pershih rolyah krim rodin Sulim Afendikiv Ivanenkiv Gulakiv Dobronizkih Pilipenkiv vidilyayutsya rodi sho buli blizki do Rozumovskih Kaniyevski Karlicki Tumanski Zavdyaki vdalim shlyubam pidnimayutsya Bahchevski Kopcevichi Illyashenki Lukashevichi Nesteliyi V sotnyah zhe Gelmyazivskij i Berezanskij uryadi sotnikiv zajnyali za vislugu starovinni kozaki sho svidchilo pro zberezhennya elementiv demokratiyi pri obranni kozackoyi starshini Pivdennij region Redaguvati Pivdennij region polku skladali sotni Liplyavska Bubnivska Pishanska Domontovska Zolotoniska Kropivnyanska Irkliyivska Kanivska Starshina soten pivdennogo regionu osoblivo v XVII stolitti ce vihidci z pravoberezhnih Cherkaskogo i Kanivskogo polkiv U seredini XVII stolittya predstavniki osnovnih starshinskih rodin pivdennih soten Pereyaslavskogo polku Derkachiv Kulagiv Shabelnikiv Gladkih Prohorovichiv Dzhulayiv Sledzinskih Cherushinskih Leontovichiv Platkovskih Tretyakiv Cherkaskih buli vidomi v bilshosti pravoberezhnih korinnih kozackih polkah Na pochatku XVIII stolittya iz pravoberezhnih polkiv na teritoriyi Zolotoniskoyi i Kropivenskoyi soten rozmishuyetsya polk Samusya Kovbasi Tonkonoga Gajvoronskogo I kompanijskij V rezultati starshina popovnilasya rodinami vihidcyami iz kompanijciv Gajvoronskih Neverovskih Tovbichiv Terleckih Melesiv Bazilevichiv U XVIII stolitti formuyutsya sotnicki dinastiyi sho utrimuyut uryad pivstolittya v Bubnovi Derkachiv Prohorovichiv Bazilevichiv Maksimovichiv u Liplyavij Lazarevichiv Levickih u Pishanij Kandib u Domontovi Platkovskih Ploshkevichiv u Zolotonoshi Cherushinskih Leontovichiv u Kropivnij Daraganiv u Irkliyevi Trebinskih Osnovnimi vlasnikami v regioni buli Tomari rodina greckogo pohodzhennya Z nimi pov yazani rodini Fridrikevichiv Lizogubiv Borkovskih Markovichiv Bazilevichiv Chernyahivskih Lisanevichiv Mocokiv Tockih Leontovichiv Kochubeyiv Storozhenkiv Bilshist zaznachenih vishe rodin takozh mala mayetnosti v pivdennih sotnyah polku Takozh znachni volodinnya tut mali Serbini Mirovichi Shabelniki Derkachi Trebinski Levicki Maksimovichi Lukashevichi Naselennya RedaguvatiZmini naselennyaRik Naselennya Zmina1649 2982 Dzherelo 1 abo 2851 2 Strimke zbilshennya polkiv rozpochalosya z pochatkom Vizvolnoyi vijni 3 Naselennya za reyestrom Vijska Zaporozkogo 1649 roku 2982 1 2851 2 osib Socialni stani Redaguvati Stanom na 1649 rik za danimi reyestru Vijska Zaporozkogo kilkist shlyahti polku riznimi istorikami ocinyuyetsya po riznomu V yacheslav Lipinskij privodiv cifru u 2 65 abo 79 shlyahtichiv Volodimir Krivosheya narahuvav 15 1 abo 451 shlyahticha u polku 21 Primitki Redaguvati a b v g Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku Kiyiv Naukova dumka 1995 a b v g Reestra vsego Vojska Zaporozhskogo poslѣ Zborovskago dogovora s korolem Polskim Yanom Kazimirom sostavlennye 1649 goda oktyabrya 16 dnya Izdannye po podlinniku O M Bodyanskim Moskva Izdanie Imperatorskago Obshestva Istorii i Drevnostej Rossijskih pri Moskovskom Universitetѣ 1875 S VIII IX a b v Krivosheya 2008 s 55 Yefstafij ivanovich Dashkovich Krivosheya 2008 s 108 Krivosheya 2008 s 55 56 Krivosheya 2008 s 56 58 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu ya aa ab av ag ad ae Krivosheya 2004 s 6 a b v g Krivosheya 2008 s 91 a b v g Krivosheya 2008 s 139 Krivosheya 2008 s 130 O O Somko Yakim Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1976 Kn 2 t 8 Simvolizm Tehnichni roslini S 2952 ukr a b v Krivosheya 2008 s 161 Yakovleva 2003 s 140 a b v g d e zh i Krivosheya 2008 s 160 161 a b Krivosheya 2008 s 183 Krivosheya 2004 s 6 7 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu ya aa ab av ag ad ae azh ai ak al am an ap ar as at Krivosheya 2004 s 7 a b v g Krivosheya 2008 s 58 a b v Krivosheya 2008 s 123 Krivosheya 2008 s 101 Dzherela RedaguvatiPereyaslavskij polku sestrinskih Vikiproyektah nbsp Fajli u Vikishovishi Krivosheya V V Genealogiya ukrayinskogo kozactva Pereyaslavskij polk K Vidavnichij dim Stilos 2004 418 s ISBN 966 8518 18 7 ukr Krivosheya V V Kozacka elita Getmanshini K IPiEND imeni I F Kurasa NAN Ukrayini 2008 452 s ISBN 978 966 02 4850 Arhivovano z dzherela 27 veresnya 2011 ukr Yakovleva T Ruyina Getmanshini Vid Pereyaslavskoyi radi 2 do Andrusivskoyi ugodi 1659 1667 rr Per z ros L Bilik K Vid vo Solomiyi Pavlichko Osnovi 2003 644 s ISBN 966 500 099 3 ukr Rekomendovana literatura RedaguvatiPereyaslavskij polk Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Panashenko V V Pereyaslavskij polk Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 146 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Zaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 rr Dnipropetrovsk Lira LTD 2007 Kovalenko Sergij Pereyaslavskij polk Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah Tom 3 Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2009 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Ivanenko A O Pereyaslavskij kozackij polk u vijskovij ta suspilno politichnij sistemi Ukrayini Krivosheya I I Kozacka starshina Pereyaslavskogo polku VDIVCI I VDOVI U RUM YaNCEVSKOMU OPISI PEREYaSLAVA ISTORIKO DEMOGRAFIChNIJ ANALIZ m Poltava Kolibenko O Kolibenko O Toponimi ta topoosnovi Pereyaslavshini u Reyestri vsogo Vijska Zaporozkogo Trudy Poltavskoj Uchenoj Arhivnoj Komissii Vypusk 12 Hozyajstvennoe polozhenie pospolityh i podsosedkov Peschanskoj sotni Pereyaslavskogo polka po dannym Rumyancevskoj Opisi 1767 goda I F Kovby Voronkovskaya sotnya Pereyaslavskogo polka po Rumyancevskoj Opisi Ya K Fedorenka Serbin Vuk polkovnik Pereyaslavskij 1675 1682 Kievskaya starina 1884 1 CDIA Ukrayini v m Kiyevi Fond 51 op Z spr 19336 19313 Reviziya Pereyaslavskogo polku 1729 r 144 ark 19334 Reviziya Pereyaslavskogo polku 1740 r 491 ark 19335 Reviziya Pereyaslavskogo polku 1741 r 519 ark 19339 Reviziya Pereyaslavskogo polku 1743 r 554 ark 19340 Reviziya Pereyaslavskogo polku 1743 r 515 ark 19346 Reviziya Pereyaslavskogo polku 1747 r 512 ark 19352 Reviziya Pereyaslavskogo polku 1752 r 735 ark 19362 Reviziya Pereyaslavskogo polku 1731 r 362 ark 19365 Reviziya Pereyaslavskogo polku 1732 r 670 ark 19366 Reviziya Pereyaslavskogo polku 1736 r 535 ark 19368 Reviziya Pereyaslavskogo polku 1734 r 527 ark 19374 Reviziya Pereyaslavskogo polku 1737 r 694 ark 19376 Reviziya Pereyaslavskogo polku 1738 r 628 ark 19378 Reviziya Pereyaslavskogo polku 1739 r 575 ark 8236 Vidomosti pro prisyagu kozakiv i duhivnictva Pereyaslavskogo polku 1741 42 471 l IR biblioteki im Vernadskogo f 1 spr 54336 337 1726 r Reviziya Pereyaslavskogo polku fond 2 Reyestri kozackoyi starshini Generalnoe sledstvie o maetnostyah Pereyaslavskogo polka 1729 1731 gg Sbornik Harkovskogo Istoriko Filologicheskogo Instituta Tom 8 1896 stor 244 288 RGIA Moskva Fond 1374 opis 1 delo 310 za 1797 god perepiska po povodu nereshennyh tyazhebnyh del nahodyashihsya v Senate i ostavlennyh Bez hozhdeniya tyazhushihsya i po prividenii v ispolnenie ukazov verhovnoj vlasti 30 avgusta i 4 oktyabrya 1797 goda o takih delah Iz Malorosrossijskoj kollegii po Appelyacii Malorossijskogo Pereyaslavskogo polka sotni vtoroj polkovoj kazakov zhitelej Rosijskij derzhavnij arhiv davnih aktiv F 229 Op 2 Spr 42 prisyaga Pereyaslavskogo polku v 1676 r RGB shifr A 153 55 MATERIALY DLYa ISTORII ZEMLEVLADENIYa V POLTAVSKOJ GUBERNII V XVIII VEKE Otdel I kazachi vladeniya Zolotonoshskogo uezda vyp I Sost Luchickij I V Kiev 1883 Polk Pereyaslavskij 1767 g nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pereyaslavskij polk amp oldid 39132311