Сулими

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сулими (значення).

Сули́ми — український шляхетський рід із Лівобережньої України, належав до гербу «Сулима».

Герб "Сулима"

Родовід

Свій початок бере від гетьмана Івана Сулими († 1635). Сини його Іван († 1658), Степан († 1659) і Федір († 1691) були полковниками переяславськими.

Син Федора Іван († 1721), сотник вороньківський, генеральний хорунжий за гетьманів Мазепи й Скоропадського (1708-1721); його син, Семен був полковником переяславським (1739—1766). За деякими версіями, інший син Івана — спочатку військовий канцелярист, згодом запорозький писар, повстанець Петрик Іваненко.

З синів Семена Сулими — Яким (1737-1818) був чернігівським полковим суддею (1797—1818), Христофор — архимандритом Гамаліївського монастиря (1789—1791), єпископом феодосійським і маріупольським (1791—1799) та єпископом харківським (1799—1813). Їх небіж, Сулима Микола Семенович (1777-1840), генерал-губернатор Східного (1833—1834) і Західного Сибіру (1834—1836), член Військової Ради (1836).

З роду Сулимів (по жіночій лінії) походив також відомий російський революціонер і теоретик анархізму князь Петро Кропоткін (1842-1921).

Родинний архів Сулимів (і споріднених з ними родів) частково був виданий за ред. О.Лазаревського (Сулимовский Архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII—XVIII вв., 1884).

Представники роду

• Іван Сулима (? — 12 грудня 1635) — гетьман нереєстрових запорозьких козаків (1628–1629, 1630–1635). Дрібний шляхтич герба Сулима;
  • Іван Іванович Сулима († 1658) — полковник переяславський і білоцерківський;
    • Павло Іванович Сулима — полковник переяславський.
  • Степан Іванович Сулима († 1659) — полковник переяславський;
    • Іван Степанович Сулима — гельмязівський сотник;
      • Петро Іванович Сулима (Петрик Іваненко) — керівник антимосковського повстання у 1692–1693 роках, гетьман Ханської України (1698–1712–?);
    • Олександр Степанович Сулима († 1719) — переяславський полковий суддя;
  • Северин Іванович Сулима († 1659) — козацький старшина;
  • Василь Іванович Сулима — наказний полковник, могильовський сотник;
  • Федір Іванович Сулима (* близько 1629 — † 1691) — полковник переяславський, бунчуковий товариш;
    • Іван Федорович Сулима (* ? — † березень 1721, Вишній Волочок, Російська імперія) — український полководець, генеральний хорунжий Війська Запорозького (1708–1721), наказний гетьман (з 1718). Був одружений з Марією Полуботківною, донькою полковника Леонтія Полуботка, зведеною сестрою наказного гетьмана Павла Полуботка;
      • Семен Сулима (1739 — †1766) — полковник переяславський. Семен Іванович Сулима був одружений з Параскою Василівною Савич, донькою лубенського полковника. Родина мала багато дітей: шестеро синів та п'ять дочок.
        • Яким Семенович Сулима (*1737 — †1818) — український шляхтич, військовий та державний діяч Російської імперії, перекладач.
        • Харитон Сулима, Христофор (*бл. 1750 — †18 (30) травня 1813) — український релігійний діяч. Ректор Чернігівської духовної семінарії, настоятель полкового Єлецького Успенського монастиря у Чернігові. Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої), єпископ Слобідсько-Український і Харківський РПЦ.
        • Микола Семенович Сулима;
        • Семен Семенович Сулима;
          • Микола Семенович Сулима (*13 січня 1777 — †21 жовтня 1840) — український шляхтич, військовий та державний діяч, граф Російської імперії. Одружений на Олені Яківні Репнинській.

Див. також

• Сулима

Примітки

Література

• Заруба В. Козацька старшина Гетьманської України (1648-1782): персональний склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ, 2011.
• Томазов В. В. Сулима, Сулими [ 5 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 900. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Гетьманська церква (с. Сулимівка) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Сулимівка // Пам'ятки України [ 18 серпня 2012 у Wayback Machine.]