Полкови́й пи́сар — представник військової та цивільної адміністрації полку в Гетьманщині у 2-й пол. 17-18 ст. Полковий писар вів діловодство полку і відав полковою канцелярією. Під його наглядом працювали канцеляристи: реєнт (помічник писаря), канцеляристи (10-16 чол.), підписки, курінчики (гінці, дорученці), протоколісти, осавульці (або осавульчики).
Зазвичай в полку був тільки один писар, однак, як виняток, інколи зустрічалося і два (наприклад, у Миргородському полку).
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Полкова старшина // Українське козацтво: Мала енциклопедія. — Київ: Генеза; Запоріжжя: Прем'єр, 2002. — С. 398–399. ISBN 966-752-949-5
Посилання Редагувати
- Писар полковий // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1368. — 1000 екз.
- Реєнт // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1572. — 1000 екз.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |