www.wikidata.uk-ua.nina.az

Никифорів Роман Федорович Роман Федорович Никифорів нар 16 червня 1946 м Коломия Івано Франківська область український к

Никифорів Роман Федорович

Роман Федорович Никифорів (нар. 16 червня 1946, м. Коломия, Івано-Франківська область) — український композитор, диригент, педагог та співак. Заслужений працівник культури України (1986). Член Національної спілки композиторів України (2016). З 1970 року керує народним ансамблем пісні та танцю «Смерічка», який є лауреатом багатьох фестивалів.

Никифорів Роман Федорович
Основна інформація
Дата народження 16 червня 1946(1946-06-16) (77 років)
Місце народження Коломия, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР і Україна
Професії композитор, диригент, музичний педагог, співак
Освіта Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Жанри народна музика і Духовна музика
Нагороди

Життєпис ред.

Роман Никифорів народився 16 червня 1946 року в Коломиї на Івано-Франківщині. 1964 року закінчив школу-інтернат та музичну школу, де вчився грати на скрипці. Навчався у Львівському та Коломийському (1965—1967) музичних педучилищах, а в 1967—1972 роках — на диригентському факультеті Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка. Пройшов школу видатних музикантів і композиторів Євгена Козака, Анатолія Кос-Анатольського, Станіслава Людкевича, Володимира Флиса, диригентів Миколи Колесси, Євгена Вахняка та Сергія Амбарцумяна.

1970 року, коли Роман навчався на 4-му курсі консерваторії, йому запропонували очолити народний ансамбль пісні та танцю «Смерічка» у Палаці культури Моршина. Ставши художнім керівником та диригентом «Смерічки», Роман поширював фольклор Гуцульщини, Бойківщини, Буковини і Закарпаття та виконував з колективом молдавські, польські, угорські та білоруські пісні.

У 1972—1980 роках працював директором Моршинської школи мистецтв. У липні 1986 року Роману Никифоріву присвоїли звання «Заслужений працівник культури України» за значні мистецькі досягнення. З 1992 року викладає та завідує народно-оркестровим відділом Стрийської дитячої школи мистецтв. З 2000 по 2010 рік був регентом хору Української греко-католицької церкви в Моршині.

Окрім музичної творчості, Никифорів пише мемуарну літературу та видав мемуари про свого педагога, диригента та композитора Євгена Вахнянина та композитора Романа Савицького. 2008 року, після випуску збірки пісень «Троїсті музики», Роман Никифорів став Лауреатом літературно-мистецької премії Благодійного фонду ім. Віталія Романюка за великий внесок у розвиток української естрадної пісні, хорової та камерно-інструментальної музики.

Роман балотувався у Моршинську міську раду від партії Народний рух України на місцевих виборах 2015 року. 13 вересня 2016 року нагороджений відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України». З 2016 року є членом Національної спілки композиторів України.

Керування «Смерічкою» ред.

На чолі з Романом Никифорівим «Смерічка» записала програми на обласному (1978, 1988) та республіканському телебаченні (1972, 1978) та отримала схвальні оцінки журі за виступи на телеконкурсах «Сонячні кларнети» та фестивалях політичної та патріотичної пісні. Ансамбль став лауреатом Всесоюзного фестивалю (диплом III ступеня, 1970), лауреатом фестивалю, присвяченому 50-річчю утворення СРСР (диплом І ступеня, 1972), лауреатом Всесоюзного фестивалю самодіяльної творчості трудящих (диплом І ступеня, 1975—1977) та лауреатом Всесоюзного огляду-конкурсу серед ансамблів оздоровниць профспілок УРСР (1978).

Під керівництвом Романа ансамбль записав низку народних пісень: «Ой чий то кінь стоїть», «В саду гуляла», «По той бік гора», «Ой сяду я край віконця», «З того кута на той кут», «Ой хотіла мене мати», «Не йдіть рано дівчата заміж», «Ой на горі сухий дуб», «Ой там у полі тополі», «Іванку, Іванку», «Посилала мене мати», «Зажурились галичанки», «Ой у лузі червона калина», «Гей, ви стрільці січовії». 1988 року, на фоні демократичних змін в Україні, колектив один з перших на Львівщині поставив на сцені Різдвяну програму.

Разом із ансамблем «Смерічка» диригент виступав в українських містах — Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Долині, Києві, — у Бєльцах (Молдова), Мінську (Білорусь), Кракові, Ряшеві, Перемишлі, Мелеці, Ярославі (Польща), Москві, Санкт-Петербурзі (Росія).

Творчість ред.

Композиторська та вокально-естрадна діяльність Романа Никифоріва почалася 1992 року. Він написав понад 100 творів, серед яких вокально-хорові композиції як на власні вірші, так і на вірші українських поетів Віталія Романюка, Дмитра Луценка, Ярослава Камінецького, В. Гнеденка, А. Шовкошитного, В. Плахотнюка. Співпрацюючи із поетом Віталієм Романюком, композитор випустив три нотних альбоми: «Струни любові» (2003), «Карпатський край» (2006), «Троїсті музики» (2008).

Вагому частину творчості композитора складає духовна музика. Так, автор написав музику на окремі частини Служби Божої — «Отворіться царські ворота», Єдинородний сину, Достойно є, Отче наш, «Благословен хто йде», «Ми виділи світло істинне», — обробки церковних пісень — «До храму святого», «Чи ти був на Голгофі», «Воскресний дзвін», «Ой, хто, хто Миколая любить», — колядки «Бог Предвічний», «Нова радість», «Во Вифлеємі нині новина», «Ой дивнеє народження», «Святая ніч», а також вокальну річ на слова Віталія Романюка «Прийшла до хати коляда» і «Молитва за Вітчизну» в літературній редакції автора.

До камерно-інструментальної музики Никифоріва належать твори для дуету скрипалів «Dolche Vio …» та тріо трубачів «Романс-роздум». Крім того, митець написав фортепіанну музику для колядок «Бог Предвічний», «Бог ся рождає», «По всьому світу», які видав у авторському збірнику «Струни любові».

2014 року, до 100-річчя утворення легіону Українських січових стрільців, під орудою Романа Никифоріва у Львові виконали єдину в світі кантату про Січове Стрілецтво «Січ іде» (5 прем'єр) на вірші Віталія Романюка.

Як сольний співак виступав у Кішкунгалаші, Ніретьхазі (Угорщина), Празі (Чехія), Мюнхені, Ганновері, Дюрені, Хамельні (Німеччина), Парижі, Розе (Франція).

Нагороди ред.

Публікації ред.

  • «Струни любові». — Стрий : Щедрик, 2003. — 145 с. — літературно-музичний альманах
  • «Карпатський край». — Стрий : Щедрик, 2006. — 29 с. — збірка естрадних пісень
  • «Троїсті музики». — Стрий : Щедрик, 2008. — 80 с. — збірник хорових та естрадних творів
  • «Наші колядки». — Стрий, 2009. — 20 с. — збірник колядок
  • «Наші веснянки» — збірник веснянок
  • «Співає „Смерічка“». — Дрогобич : Посвіт, 2016. — 150 прим. — хорові пісні з репертуару ансамблю «Смерічка»
  • «Пісні-присвяти» — збірник хорових творів
  • «Божественна літургія». — Дрогобич : Посвіт, 2020. — 52 с. — 100 прим.
  • «Ave Maria». — Дрогобич : Посвіт, 2020. — 50 прим. — для мішаного хору акапела з перекладом для скрипки з фортепіано та для соло сопрано з фортепіано
  • «Пісні благовісту» — збірник української релігійної поезії в музиці для мішаного хору а капела
  • «За все Тобі дякую, Боже»
  • «Незабутні пісні Володимира Івасюка». — Дрогобич : Посвіт, 2019. — 100 прим. — збірка пісень Володимира Івасюка в перекладі для фортепіано
  • «Три романси на вірші Лесі Українки». — Дрогобич : Посвіт, 2021. — 100 прим. — романси «Хотіла б я піснею стати», «Не дивися на небо весною» та «Розваж мене, Музо» на слова Лесі Українки, присвячені 150-річчю поетеси, для жіночого ансамблю або хору
  • «Dolche Vio …» — збірник п'єс для дуету скрипок з фортепіано
  • «Забавні секвенції». — Дрогобич : Посвіт, 2019. — 100 прим. — збірник для скрипки та фортепіано

Примітки ред.

  1. ↑ . morshyn-rada.gov.ua (укр.). Моршинська міська рада. 26 січня 2018. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 
  2. ↑ Молчко, 2010, с. 83.
  3. ↑ Молчко, 2010, с. 84.
  4. Молчко, 2010, с. 87.
  5. ↑ Молчко, 2018, с. 140.
  6. . www.cvk.gov.ua (українською). Центральна виборча комісія України. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 
  7. . stryi.in.ua. Діловий Стрий. 13 вересня 2016. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 
  8. О. М. Ісаченко. Працівники культури і мистецтва України, іноземні громадяни, удостоєні державних нагород, почесних звань України. — Київ, 2017. з джерела 29 квітня 2021
  9. ↑ Молчко, 2010, с. 85.
  10. ↑ Молчко, 2010, с. 86.
  11. ↑ Карпенкова, Наталія (18 січня 2014). . fortuna-gazeta.com.ua (українською). Фортуна. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 
  12. Рішення № 795. — Моршин : Моршинська міська рада, 2019. — С. 14.
  13. ↑ Молчко, 2018, с. 141.

Література ред.

  • У. Молчко. Музично-педагогічна діяльність Романа Никифоріва // Молоді і ринок. — 2010. — № 5. — С. 83—87. — ISSN 2308-4634. з джерела 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
  • У. Б. Молчко. Музично-педагогічна діяльність Романа Никифоріва // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. — Рівне, 2018. — № 26. — С. 140—145. — ISSN 2411-1546. з джерела 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Roman Fedorovich Nikiforiv nar 16 chervnya 1946 m Kolomiya Ivano Frankivska oblast ukrayinskij kompozitor dirigent pedagog ta spivak Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 1986 Chlen Nacionalnoyi spilki kompozitoriv Ukrayini 2016 Z 1970 roku keruye narodnim ansamblem pisni ta tancyu Smerichka yakij ye laureatom bagatoh festivaliv Nikiforiv Roman FedorovichOsnovna informaciyaData narodzhennya 16 chervnya 1946 1946 06 16 77 rokiv Misce narodzhennya Kolomiya Stanislavska oblast Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvo SRSR i UkrayinaProfesiyi kompozitor dirigent muzichnij pedagog spivakOsvita Lvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli LisenkaZhanri narodna muzika i Duhovna muzikaNagorodi Zmist 1 Zhittyepis 2 Keruvannya Smerichkoyu 3 Tvorchist 4 Nagorodi 5 Publikaciyi 6 Primitki 7 LiteraturaZhittyepis red Roman Nikiforiv narodivsya 16 chervnya 1946 roku v Kolomiyi na Ivano Frankivshini 1 1964 roku zakinchiv shkolu internat ta muzichnu shkolu de vchivsya grati na skripci Navchavsya u Lvivskomu ta Kolomijskomu 1965 1967 muzichnih peduchilishah a v 1967 1972 rokah na dirigentskomu fakulteti Lvivskoyi derzhavnoyi konservatoriyi im M Lisenka Projshov shkolu vidatnih muzikantiv i kompozitoriv Yevgena Kozaka Anatoliya Kos Anatolskogo Stanislava Lyudkevicha Volodimira Flisa dirigentiv Mikoli Kolessi Yevgena Vahnyaka ta Sergiya Ambarcumyana 2 1970 roku koli Roman navchavsya na 4 mu kursi konservatoriyi jomu zaproponuvali ocholiti narodnij ansambl pisni ta tancyu Smerichka u Palaci kulturi Morshina Stavshi hudozhnim kerivnikom ta dirigentom Smerichki Roman poshiryuvav folklor Guculshini Bojkivshini Bukovini i Zakarpattya ta vikonuvav z kolektivom moldavski polski ugorski ta biloruski pisni 3 U 1972 1980 rokah pracyuvav direktorom Morshinskoyi shkoli mistectv 1 U lipni 1986 roku Romanu Nikiforivu prisvoyili zvannya Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini za znachni mistecki dosyagnennya 3 1 Z 1992 roku vikladaye ta zaviduye narodno orkestrovim viddilom Strijskoyi dityachoyi shkoli mistectv Z 2000 po 2010 rik buv regentom horu Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi v Morshini 1 Okrim muzichnoyi tvorchosti Nikiforiv pishe memuarnu literaturu ta vidav memuari pro svogo pedagoga dirigenta ta kompozitora Yevgena Vahnyanina ta kompozitora Romana Savickogo 4 2008 roku pislya vipusku zbirki pisen Troyisti muziki Roman Nikiforiv stav Laureatom literaturno misteckoyi premiyi Blagodijnogo fondu im Vitaliya Romanyuka za velikij vnesok u rozvitok ukrayinskoyi estradnoyi pisni horovoyi ta kamerno instrumentalnoyi muziki 1 2 5 Roman balotuvavsya u Morshinsku misku radu vid partiyi Narodnij ruh Ukrayini na miscevih viborah 2015 roku 6 13 veresnya 2016 roku nagorodzhenij vidznakoyu Prezidenta Ukrayini yuvilejnoyu medallyu 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini 7 8 Z 2016 roku ye chlenom Nacionalnoyi spilki kompozitoriv Ukrayini 1 Keruvannya Smerichkoyu red Na choli z Romanom Nikiforivim Smerichka zapisala programi na oblasnomu 1978 1988 ta respublikanskomu telebachenni 1972 1978 ta otrimala shvalni ocinki zhuri za vistupi na telekonkursah Sonyachni klarneti ta festivalyah politichnoyi ta patriotichnoyi pisni Ansambl stav laureatom Vsesoyuznogo festivalyu diplom III stupenya 1970 laureatom festivalyu prisvyachenomu 50 richchyu utvorennya SRSR diplom I stupenya 1972 laureatom Vsesoyuznogo festivalyu samodiyalnoyi tvorchosti trudyashih diplom I stupenya 1975 1977 ta laureatom Vsesoyuznogo oglyadu konkursu sered ansambliv ozdorovnic profspilok URSR 1978 3 Pid kerivnictvom Romana ansambl zapisav nizku narodnih pisen Oj chij to kin stoyit V sadu gulyala Po toj bik gora Oj syadu ya kraj vikoncya Z togo kuta na toj kut Oj hotila mene mati Ne jdit rano divchata zamizh Oj na gori suhij dub Oj tam u poli topoli Ivanku Ivanku Posilala mene mati Zazhurilis galichanki Oj u luzi chervona kalina Gej vi strilci sichoviyi 1988 roku na foni demokratichnih zmin v Ukrayini kolektiv odin z pershih na Lvivshini postaviv na sceni Rizdvyanu programu 3 Razom iz ansamblem Smerichka dirigent vistupav v ukrayinskih mistah Lvovi Ternopoli Ivano Frankivsku Dolini Kiyevi u Byelcah Moldova Minsku Bilorus Krakovi Ryashevi Peremishli Meleci Yaroslavi Polsha Moskvi Sankt Peterburzi Rosiya 1 Tvorchist red Kompozitorska ta vokalno estradna diyalnist Romana Nikiforiva pochalasya 1992 roku 1 Vin napisav ponad 100 tvoriv sered yakih vokalno horovi kompoziciyi yak na vlasni virshi tak i na virshi ukrayinskih poetiv Vitaliya Romanyuka Dmitra Lucenka Yaroslava Kamineckogo V Gnedenka A Shovkoshitnogo V Plahotnyuka Spivpracyuyuchi iz poetom Vitaliyem Romanyukom kompozitor vipustiv tri notnih albomi Struni lyubovi 2003 Karpatskij kraj 2006 Troyisti muziki 2008 9 Vagomu chastinu tvorchosti kompozitora skladaye duhovna muzika Tak avtor napisav muziku na okremi chastini Sluzhbi Bozhoyi Otvoritsya carski vorota Yedinorodnij sinu Dostojno ye Otche nash Blagosloven hto jde Mi vidili svitlo istinne obrobki cerkovnih pisen Do hramu svyatogo Chi ti buv na Golgofi Voskresnij dzvin Oj hto hto Mikolaya lyubit kolyadki Bog Predvichnij Nova radist Vo Vifleyemi nini novina Oj divneye narodzhennya Svyataya nich a takozh vokalnu rich na slova Vitaliya Romanyuka Prijshla do hati kolyada i Molitva za Vitchiznu v literaturnij redakciyi avtora 10 Do kamerno instrumentalnoyi muziki Nikiforiva nalezhat tvori dlya duetu skripaliv Dolche Vio ta trio trubachiv Romans rozdum Krim togo mitec napisav fortepiannu muziku dlya kolyadok Bog Predvichnij Bog sya rozhdaye Po vsomu svitu yaki vidav u avtorskomu zbirniku Struni lyubovi 10 2014 roku do 100 richchya utvorennya legionu Ukrayinskih sichovih strilciv pid orudoyu Romana Nikiforiva u Lvovi vikonali yedinu v sviti kantatu pro Sichove Strilectvo Sich ide 5 prem yer na virshi Vitaliya Romanyuka 11 1 Yak solnij spivak vistupav u Kishkungalashi Nirethazi Ugorshina Prazi Chehiya Myunheni Gannoveri Dyureni Hamelni Nimechchina Parizhi Roze Franciya 1 Nagorodi red Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 1986 Literaturno mistecka premiya Blagodijnogo fondu im Vitaliya Romanyuka 2008 Vidznaka Prezidenta Ukrayini yuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini 2016 Publikaciyi red Zbirniki Struni lyubovi Strij Shedrik 2003 145 s literaturno muzichnij almanah 9 5 Karpatskij kraj Strij Shedrik 2006 29 s zbirka estradnih pisen 9 5 Troyisti muziki Strij Shedrik 2008 80 s zbirnik horovih ta estradnih tvoriv 9 5 Nashi kolyadki Strij 2009 20 s zbirnik kolyadok 9 Nashi vesnyanki zbirnik vesnyanok 1 Spivaye Smerichka Drogobich Posvit 2016 150 prim horovi pisni z repertuaru ansamblyu Smerichka Pisni prisvyati zbirnik horovih tvoriv 1 5 Bozhestvenna liturgiya Drogobich Posvit 2020 52 s 100 prim Ave Maria Drogobich Posvit 2020 50 prim dlya mishanogo horu akapela z perekladom dlya skripki z fortepiano ta dlya solo soprano z fortepiano Pisni blagovistu zbirnik ukrayinskoyi religijnoyi poeziyi v muzici dlya mishanogo horu a kapela 1 Za vse Tobi dyakuyu Bozhe 12 Nezabutni pisni Volodimira Ivasyuka Drogobich Posvit 2019 100 prim zbirka pisen Volodimira Ivasyuka v perekladi dlya fortepiano Tri romansi na virshi Lesi Ukrayinki Drogobich Posvit 2021 100 prim romansi Hotila b ya pisneyu stati Ne divisya na nebo vesnoyu ta Rozvazh mene Muzo na slova Lesi Ukrayinki prisvyacheni 150 richchyu poetesi dlya zhinochogo ansamblyu abo horu Dolche Vio zbirnik p yes dlya duetu skripok z fortepiano 10 Zabavni sekvenciyi Drogobich Posvit 2019 100 prim zbirnik dlya skripki ta fortepianoKantati Sich ide prisvyachena 100 richchyu Sichovogo Strilectva 13 11 Povstanci prisvyachena 75 richchyu utvorennya Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi 13 Majdan vijna prisvyachena 25 richchyu Nezalezhnosti Ukrayini 13 Primitki red a b v g d e zh i k l m n p Roman Nikiforiv morshyn rada gov ua ukr Morshinska miska rada 26 sichnya 2018 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2021 a b Molchko 2010 s 83 a b v g Molchko 2010 s 84 Molchko 2010 s 87 a b v g d Molchko 2018 s 140 Lvivska oblast Morshinska miska rada Miscevi vibori 2015 www cvk gov ua ukrayinskoyu Centralna viborcha komisiya Ukrayini Arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2021 Vikladacha Strijskoyi dityachoyi shkoli mistectv nagorodzheno yuvilejnoyu medallyu 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini stryi in ua Dilovij Strij 13 veresnya 2016 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2021 O M Isachenko Pracivniki kulturi i mistectva Ukrayini inozemni gromadyani udostoyeni derzhavnih nagorod pochesnih zvan Ukrayini Kiyiv 2017 Arhivovano z dzherela 29 kvitnya 2021 a b v g d Molchko 2010 s 85 a b v Molchko 2010 s 86 a b Karpenkova Nataliya 18 sichnya 2014 Kantata Sich ide z uspihom prozvuchala u Lvovi fortuna gazeta com ua ukrayinskoyu Fortuna Arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2021 Rishennya 795 Morshin Morshinska miska rada 2019 S 14 a b v Molchko 2018 s 141 Literatura red U Molchko Muzichno pedagogichna diyalnist Romana Nikiforiva Molodi i rinok 2010 5 S 83 87 ISSN 2308 4634 Arhivovano z dzherela 29 kvitnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2021 U B Molchko Muzichno pedagogichna diyalnist Romana Nikiforiva Ukrayinska kultura minule suchasne shlyahi rozvitku Rivne 2018 26 S 140 145 ISSN 2411 1546 Arhivovano z dzherela 30 kvitnya 2021 Procitovano 30 kvitnya 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nikiforiv Roman Fedorovich amp oldid 38004680