www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колесса Микола Філаретович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колесса Мико ла Філаре тович Коле сса 6 гру

Колесса Микола Філаретович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колесса.

Мико́ла Філаре́тович Коле́сса (6 грудня 1903, Самбір, Королівство Галичини та Володимирії — 8 червня 2006, Львів) — український композитор, диригент, педагог, засновник української диригентської школи.

Колесса Микола Філаретович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 6 грудня 1903(1903-12-06)
Місце народження Самбір, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Дата смерті 8 червня 2006(2006-06-08) (102 роки)
Місце смерті Львів, Україна
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Громадянство  Австро-Угорщина
 Польща
 СРСР
 Україна
Національність українець
Професії диригент, композитор, музичний педагог, письменник, хормейстер
Освіта Пражська Консерваторія
Вчителі Вітезслав Новак, Якименко Федір Степанович і Зденек Неєдли
Відомі учні Василевич Володимир Владиславович, Турчак Степан Васильович, Депо Богдан Володимирович і Дорожівський Руслан Григорович
Інструменти фортепіано
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Медаль «За трудову доблесть»
 Файли у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Народився у Самборі в родині видатного українського фольклориста Філарета Колесси. Саме в той день Західна Україна у Львові вітала композитора Миколу Лисенка із 35-річним ювілеєм його творчої діяльності. А коли наступного дня Філарет Михайлович Колесса зайшов до ложі Львівської опери, де сиділи Микола Лисенко та Іван Франко, та розповів їм про народження сина, Микола Лисенко запропонував назвати малого Миколою.

Микола Колесса зростав у атмосфері музикування і співу. Його стрийком був відомий оперний співак Модест Менцинський. «Коли я і мої сестри підросли, — розповідав пізніше композитор, — ми часто із батьками співали хором українських народних пісень. А під час канікул завжди виїздили в гори на Бойківщину і Лемківщину. Ось тут годинами я насолоджувався народними мелодіями, які батько записував на фонограф». Миколі не було ще й п'яти років, як він почув мелодії іншого складу — пісні й думи Полтавщини. Оскільки батьки Миколи були палкими прихильниками співочого товариства «Боян», то знайомство Миколи із хоровими творами Миколи Лисенка, Станіслава Людкевича, Анато́ля Вахнянина, Дениса Січинського відбулося на концертах товариства.

У 1911 році батьки віддають малого на навчання до Музичного Інституту ім. М. Лисенка (клас Марії Криницької). Та події 1914–17 років (Перша світова війна), змусили Колесс залишити рідну домівку і шукати прихистку у Відні. Там Микола навчався у гімназії і брав приватні уроки гри на фортепіано. Пізніше навчався у приватній школі італійської піаністки Маріетти де Джеллі.

З юнацьких років належав до Пласту, брав активну участь у його діяльності. Нагороджений одним із найвищих пластових орденів — «Вічного Вогню у Золоті».

Повернувшись до Львова, Микола зацікавився диригуванням. Тож коли його попросили підмінити диригента чоловічого хору гімназії, наміри освоїти диригентський фах утвердились остаточно. Проте батьки обрали Миколі інший шлях, і він із 1922 по 1923 роки навчався на медичному факультеті Ягеллонського університету (Краків). Втім, відвідавши у Кракові концерт, на якому виконувалась Симфонія № 9 Людвіга ван Бетговена, Микола Колесса остаточно вирішив покинути медицину й стати професійним музикантом. Він вирушив до Праги і у 1924 році поступив до Карлового університету на факультет філософії та славістики, а також записався вільним слухачем до педагогічного інституту ім. Драгоманова на музичний факультет, де вивчав гармонію у Федора Якименка та диригування у Платоніди Щуровської.

В 1925 році Миколу Колессу прийняли на другий курс відділу композиції та диригування Празької консерваторії, навчання у якій він завершив 1928 року. Першим професійним твором композитора стала «Українська сюїта» (1928). Її прем'єра відбулася того ж року в Празькій консерваторії, а згодом (на пропозицію Станіслава Людкевича) ще й у Львові. В «Українській сюїті» яскраво вимальовується колорит, зокрема, гуцульського фольклору. Фінал сюїти має назву «Коломийка».

Після закінчення консерваторії Микола Колесса вступив до Школи вищої майстерності, де навчався композиції у Вітезслава Новака, учнями якого були також Нестор Нижанківський та Василь Барвінський. На той час у доробку композитора з'являються наступні твори: Варіації для симфонічного оркестру, Фортепіанний квартет, дві сюїти для фортепіано — «Дрібнички» та «Пасакалія, скерцо, фуга». З дипломом диригента й композитора Микола Колесса повертається до Львова. Проте, йому не одразу вдалося влаштуватись на роботу. Якийсь час викладав у оперній студії при консерваторії Польського товариства, диригував хором «Стрийський Боян», вів курси сільських диригентів. Вже тоді заклався підмурівок його диригентської школи.

Згодом Микола Філаретович отримав постійне місце викладача теоретичних дисциплін та диригування у Вищому музичному інституті ім. Миколи Лисенка у Львові (1931—1939).

Зібрав рукописи, опублікував статті, спогади про Богдана-Ігоря Антонича.

У 1953–1965 роках — ректор, а з 1957 р.— професор Львівської консерваторії (тепер — Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка).

Активно виступав як диригент із симфонічними оркестрами Львівської філармонії, Театру опери та балету (1944–1947). Водночас був художнім керівником і головним диригентом хорової капели «Трембіта» (1946–1948).

Микола Колесса виховав цілу плеяду диригентів, знаних далеко за межами України. Серед них: Степан Турчак, Іван Гамкало, Юрій Луців, Іван Юзюк, Євген Вахняк, Тарас Микитка, Богдан Антків, Орест Кураш, Роман Филипчук, Євген Досенко Богдан Герявенко і багато інших, а підручник «Основи техніки диригування» й донині залишається основною навчальною книгою для декількох поколінь музикантів. Його ім'ям була названа Львівська державна музична школа № 2.

Помер у Львові, похований на полі № 3 Личаківського цвинтаря.

Нагороди та відзнаки Редагувати

Творчість Редагувати

  • 1-ша і 2-га симфонії (1950, 1966)
  • «Українська сюїта» (1928)
  • «Симфонічні варіації» (1931)
  • фортепіанний квартет (1930)
  • 3 сюїти - «Дрібнички» (1928), «Пасакалія. Скерцо. Фуга» (1929), «Малюнки Гуцульщини» (1934)
  • Сонатина (1939), Фантастичний прелюд (1938), Три коломийки (1959), 4 прелюдії (1938–1981), 3 п'єси для дітей (1959), Осінній прелюд (1969), Гуцульський прелюд (1975), «Про Довбуша
  • сюїта для струнного оркестру «У горах» (1935)
  • Пісні, романси, у тому числі цикли «В краю квітучої вишні» (1971, сл. І. Такубоку) і «Дитячі сни» (1978, сл. народні)
  • обробки лемків (у тому числі вокально-інструментальний цикл «Лемківське весілля», для хору та струнного квартету, 1937; 2-а ред. 1967), волинські, поліські, гуцульські народні пісні, а також білоруські, чеські, словацькі та угорські
  • музика до спектаклів та кінофільмів.

Фільмографія Редагувати

Науково-методичні роботи Редагувати

  • «Основи техніки диригування» (Київ, 1960; 1973; - Київ, 1981).
  • «Диригування» (Л., 1938)
  • «Сторінки історії українсько-чеських музичних зв'язків» (Л., 1971. Вип. 5)
  • «Навчання студента-диригента у класі за спеціальністю» (Київ, 1972)
  • «Опрацювання українських народних пісень» (Київ, 1978)
  • «Диференційовані жести у диригуванні» (Методична розробка) (Київ, 1980).

Учні Редагувати

Стефан Турчак, Гамкало Іван, Луців Юрій, Юзюк Іван, Вахняк Євген, Микитка Тарас, Антків Богдан, Кураш Орест, Филипчук Роман, Євген Досенко, Герявенко Богдан, Ігор Левенець, Роман Никифорів.

Публіцистика Редагувати

Написав «Вступне слово» до «Антології лемківської пісні», упорядник професор Марія Байко. — Львів, 2005.

Примітки Редагувати

  1. Личаківський некрополь — С. 139.
    d:Track:Q62416080
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. ↑ Енциклопедія України в Інтернеті / O. Havrylyshyn, F. Sysyn, M. Moser et al. — CIUS, 2001.
    d:Track:Q12135541d:Track:Q87193076d:Track:Q4212096d:Track:Q12131753
  4. Grove Music Online — OUP. — ISBN 978-1-56159-263-0
    d:Track:Q30532476d:Track:Q217595
  5. Гутик О. «Тесля слова» чи «поет весняного похмілля»? // Високий замок. — 2014. — 7 жовт. — С. 10.

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kolessa Miko la Filare tovich Kole ssa 6 grudnya 1903 Sambir Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi 8 chervnya 2006 Lviv ukrayinskij kompozitor dirigent pedagog zasnovnik ukrayinskoyi dirigentskoyi shkoli Kolessa Mikola FilaretovichZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 6 grudnya 1903 1903 12 06 Misce narodzhennya Sambir Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiyaData smerti 8 chervnya 2006 2006 06 08 102 roki Misce smerti Lviv UkrayinaPohovannya Lichakivskij cvintar 1 2 Gromadyanstvo Avstro Ugorshina Polsha SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecProfesiyi dirigent kompozitor muzichnij pedagog pismennik hormejsterOsvita Prazhska KonservatoriyaVchiteli Vitezslav Novak 3 Yakimenko Fedir Stepanovich 3 i Zdenek Neyedli 4 Vidomi uchni Vasilevich Volodimir Vladislavovich Turchak Stepan Vasilovich 3 Depo Bogdan Volodimirovich i Dorozhivskij Ruslan GrigorovichInstrumenti fortepianoNagorodi Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenyaOrden Za zaslugi I stupenyaOrden Za zaslugi II stupenyaPochesna vidznaka Prezidenta UkrayiniMedal Za trudovu doblest Fajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi ta vidznaki 3 Tvorchist 3 1 Filmografiya 3 2 Naukovo metodichni roboti 4 Uchni 5 Publicistika 6 Primitki 7 Dzherela ta literatura 8 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya u Sambori v rodini vidatnogo ukrayinskogo folklorista Filareta Kolessi Same v toj den Zahidna Ukrayina u Lvovi vitala kompozitora Mikolu Lisenka iz 35 richnim yuvileyem jogo tvorchoyi diyalnosti A koli nastupnogo dnya Filaret Mihajlovich Kolessa zajshov do lozhi Lvivskoyi operi de sidili Mikola Lisenko ta Ivan Franko ta rozpoviv yim pro narodzhennya sina Mikola Lisenko zaproponuvav nazvati malogo Mikoloyu Mikola Kolessa zrostav u atmosferi muzikuvannya i spivu Jogo strijkom buv vidomij opernij spivak Modest Mencinskij Koli ya i moyi sestri pidrosli rozpovidav piznishe kompozitor mi chasto iz batkami spivali horom ukrayinskih narodnih pisen A pid chas kanikul zavzhdi viyizdili v gori na Bojkivshinu i Lemkivshinu Os tut godinami ya nasolodzhuvavsya narodnimi melodiyami yaki batko zapisuvav na fonograf Mikoli ne bulo she j p yati rokiv yak vin pochuv melodiyi inshogo skladu pisni j dumi Poltavshini Oskilki batki Mikoli buli palkimi prihilnikami spivochogo tovaristva Boyan to znajomstvo Mikoli iz horovimi tvorami Mikoli Lisenka Stanislava Lyudkevicha Anato lya Vahnyanina Denisa Sichinskogo vidbulosya na koncertah tovaristva U 1911 roci batki viddayut malogo na navchannya do Muzichnogo Institutu im M Lisenka klas Mariyi Krinickoyi Ta podiyi 1914 17 rokiv Persha svitova vijna zmusili Koless zalishiti ridnu domivku i shukati prihistku u Vidni Tam Mikola navchavsya u gimnaziyi i brav privatni uroki gri na fortepiano Piznishe navchavsya u privatnij shkoli italijskoyi pianistki Marietti de Dzhelli Z yunackih rokiv nalezhav do Plastu brav aktivnu uchast u jogo diyalnosti Nagorodzhenij odnim iz najvishih plastovih ordeniv Vichnogo Vognyu u Zoloti Povernuvshis do Lvova Mikola zacikavivsya diriguvannyam Tozh koli jogo poprosili pidminiti dirigenta cholovichogo horu gimnaziyi namiri osvoyiti dirigentskij fah utverdilis ostatochno Prote batki obrali Mikoli inshij shlyah i vin iz 1922 po 1923 roki navchavsya na medichnomu fakulteti Yagellonskogo universitetu Krakiv Vtim vidvidavshi u Krakovi koncert na yakomu vikonuvalas Simfoniya 9 Lyudviga van Betgovena Mikola Kolessa ostatochno virishiv pokinuti medicinu j stati profesijnim muzikantom Vin virushiv do Pragi i u 1924 roci postupiv do Karlovogo universitetu na fakultet filosofiyi ta slavistiki a takozh zapisavsya vilnim sluhachem do pedagogichnogo institutu im Dragomanova na muzichnij fakultet de vivchav garmoniyu u Fedora Yakimenka ta diriguvannya u Platonidi Shurovskoyi V 1925 roci Mikolu Kolessu prijnyali na drugij kurs viddilu kompoziciyi ta diriguvannya Prazkoyi konservatoriyi navchannya u yakij vin zavershiv 1928 roku Pershim profesijnim tvorom kompozitora stala Ukrayinska syuyita 1928 Yiyi prem yera vidbulasya togo zh roku v Prazkij konservatoriyi a zgodom na propoziciyu Stanislava Lyudkevicha she j u Lvovi V Ukrayinskij syuyiti yaskravo vimalovuyetsya kolorit zokrema guculskogo folkloru Final syuyiti maye nazvu Kolomijka Pislya zakinchennya konservatoriyi Mikola Kolessa vstupiv do Shkoli vishoyi majsternosti de navchavsya kompoziciyi u Vitezslava Novaka uchnyami yakogo buli takozh Nestor Nizhankivskij ta Vasil Barvinskij Na toj chas u dorobku kompozitora z yavlyayutsya nastupni tvori Variaciyi dlya simfonichnogo orkestru Fortepiannij kvartet dvi syuyiti dlya fortepiano Dribnichki ta Pasakaliya skerco fuga Z diplomom dirigenta j kompozitora Mikola Kolessa povertayetsya do Lvova Prote jomu ne odrazu vdalosya vlashtuvatis na robotu Yakijs chas vikladav u opernij studiyi pri konservatoriyi Polskogo tovaristva diriguvav horom Strijskij Boyan viv kursi silskih dirigentiv Vzhe todi zaklavsya pidmurivok jogo dirigentskoyi shkoli Zgodom Mikola Filaretovich otrimav postijne misce vikladacha teoretichnih disciplin ta diriguvannya u Vishomu muzichnomu instituti im Mikoli Lisenka u Lvovi 1931 1939 Zibrav rukopisi opublikuvav statti spogadi pro Bogdana Igorya Antonicha 5 U 1953 1965 rokah rektor a z 1957 r profesor Lvivskoyi konservatoriyi teper Lvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli Lisenka Aktivno vistupav yak dirigent iz simfonichnimi orkestrami Lvivskoyi filarmoniyi Teatru operi ta baletu 1944 1947 Vodnochas buv hudozhnim kerivnikom i golovnim dirigentom horovoyi kapeli Trembita 1946 1948 Mikola Kolessa vihovav cilu pleyadu dirigentiv znanih daleko za mezhami Ukrayini Sered nih Stepan Turchak Ivan Gamkalo Yurij Luciv Ivan Yuzyuk Yevgen Vahnyak Taras Mikitka Bogdan Antkiv Orest Kurash Roman Filipchuk Yevgen Dosenko Bogdan Geryavenko i bagato inshih a pidruchnik Osnovi tehniki diriguvannya j donini zalishayetsya osnovnoyu navchalnoyu knigoyu dlya dekilkoh pokolin muzikantiv Jogo im yam bula nazvana Lvivska derzhavna muzichna shkola 2 Pomer u Lvovi pohovanij na poli 3 Lichakivskogo cvintarya Nagorodi ta vidznaki Redaguvatiakademik orden Znak Poshani 1948 orden Lenina 15 09 1961 orden Druzhbi narodiv 1981 narodnij artist SRSR 1991 laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini im T Shevchenka 1983 zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini orden Za zaslugi II st 1998 orden Za zaslugi I st 2000 povnij kavaler nominant Galickogo Licarya Plastovij Orden vichnogo vognyu v zoloti Pochesna vidznaka Prezidenta Ukrayini 1993 Kavaler ordena Yaroslava Mudrogo V st Geroj Ukrayini z vruchennyam ordena Derzhavi 21 sichnya 2002 Tvorchist RedaguvatiDlya simfonichnogo orkestru1 sha i 2 ga simfoniyi 1950 1966 Ukrayinska syuyita 1928 Simfonichni variaciyi 1931 Dlya fortepianofortepiannij kvartet 1930 3 syuyiti Dribnichki 1928 Pasakaliya Skerco Fuga 1929 Malyunki Guculshini 1934 Sonatina 1939 Fantastichnij prelyud 1938 Tri kolomijki 1959 4 prelyudiyi 1938 1981 3 p yesi dlya ditej 1959 Osinnij prelyud 1969 Guculskij prelyud 1975 Pro DovbushaDlya organa Prelyudiya i fuga 1977 prem yera 14 zhovtnya 1977 roku u vikonanni Samuyila Dajcha v Lvivskomu organnomu zali zapis na YoutubeDlya horu Radisnij den sl A Anatolskogo 1945 Slavnij nash prapor sl M Rilskogo 1948 triptih Pisnya pro guculku Olenu ta partizaniv Kovpaka sl T Masenka 1949 Zasvitilo sonce svobodi 1951 Oj zelena Bukovina sl P Golubnichogo 1953 hori na slova T Shevchenka S Rudanskogo P Tichini M Rilskogo L Kostenko R Bratunya ta in Inshi tvorisyuyita dlya strunnogo orkestru U gorah 1935 Pisni romansi u tomu chisli cikli V krayu kvituchoyi vishni 1971 sl I Takuboku i Dityachi sni 1978 sl narodni obrobki lemkiv u tomu chisli vokalno instrumentalnij cikl Lemkivske vesillya dlya horu ta strunnogo kvartetu 1937 2 a red 1967 volinski poliski guculski narodni pisni a takozh biloruski cheski slovacki ta ugorski muzika do spektakliv ta kinofilmiv Filmografiya Redaguvati 1956 Ivan Franko razom z B N Lyatoshinskim Naukovo metodichni roboti Redaguvati Osnovi tehniki diriguvannya Kiyiv 1960 1973 Kiyiv 1981 Diriguvannya L 1938 Storinki istoriyi ukrayinsko cheskih muzichnih zv yazkiv L 1971 Vip 5 Navchannya studenta dirigenta u klasi za specialnistyu Kiyiv 1972 Opracyuvannya ukrayinskih narodnih pisen Kiyiv 1978 Diferencijovani zhesti u diriguvanni Metodichna rozrobka Kiyiv 1980 Uchni RedaguvatiStefan Turchak Gamkalo Ivan Luciv Yurij Yuzyuk Ivan Vahnyak Yevgen Mikitka Taras Antkiv Bogdan Kurash Orest Filipchuk Roman Yevgen Dosenko Geryavenko Bogdan Igor Levenec Roman Nikiforiv Publicistika RedaguvatiNapisav Vstupne slovo do Antologiyi lemkivskoyi pisni uporyadnik profesor Mariya Bajko Lviv 2005 Primitki Redaguvati Lichakivskij nekropol S 139 d Track Q62416080 Find a Grave 1996 d Track Q63056 a b v Enciklopediya Ukrayini v Interneti O Havrylyshyn F Sysyn M Moser et al CIUS 2001 d Track Q12135541d Track Q87193076d Track Q4212096d Track Q12131753 Grove Music Online OUP ISBN 978 1 56159 263 0 d Track Q30532476d Track Q217595 Gutik O Teslya slova chi poet vesnyanogo pohmillya Visokij zamok 2014 7 zhovt S 10 Dzherela ta literatura RedaguvatiT Yu Galajchak Kolessa Mikola Filaretovich Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 451 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 B M Filc Kolessa Mikola Filaretovich Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Mikola Kolessa Sto rokiv molodosti Natalka Samotos Bayerlye Lviv Avers 2014 288 s Posilannya RedaguvatiKolessa Mikola Filaretovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 488 490 Biblioteka Yi Mikola Kolessa 1918 rik u Lvovi Arhivovano 3 travnya 2006 u Wayback Machine Plastovij portal CD Mikola Kolessa Kapela Ukrayini Trembita ta Lvivskij kamernij orkestr muzichnoyi akademiyi M Lisenka Organni tvori Mikoli Kolessi Arhivovano 31 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Lyubov Kiyanovska Mikola Kolessa kompozitor dirigent pedagog diyach nacionalnoyi kulturi elektronnij pidruchnik Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kolessa Mikola Filaretovich amp oldid 40189010