www.wikidata.uk-ua.nina.az

Львівський будинок органної і камерної музики У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Львівський Будинок Ор

Львівський будинок органної і камерної музики

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Львівський Будинок Органної та Камерної Музики.

Буди́нок орга́нної та ка́мерної му́зики (раніше косте́л і монасти́р свято́ї Марі́ї Магдали́ни) у Львові — заклад культури, заснований у 1960-х роках та розташований на вулиці Бандери, 8.

Львівський Будинок Органної та Камерної Музики (Колишній Костел Марії Магдалини)
Фасад
Фасад
Країна  Україна
Місто Львів
Тип концертна зала
Матеріал цегла
Стиль бароко

Історія Редагувати

Будівлю теперішнього Львівського Органного Залу (колишнього римо-католицького костелу святої Марії Магдалени) було побудовано між 1600 й 1612 роками ченцями-домініканцями за межами міських укріплень, на місці старого дерев'яного храму, фундаторкою якого була Анна Пстроконська гербу Папарона. Авторами проекту були архітектори Войцех Келар й Мартин Годний. Будівництво закінчено 1635 року.

Пам'ятка неодноразово зазнавала спустошень. У 1648 році монастирські укріплення, як і прилеглий шпиталь святого Лазаря, захопили війська Богдана Хмельницького, а в другій половині XVII століття церква постраждала від пожежі.

У 1754—1758 році церкву розширив і перебудував архітектор Мартин Урбанік: змінено фасади, добудовано вежі. Перед 1764 роком дві камінні статуї святих Домініка та Гіацинта на фасаді храму виконав Себастьян Фесінґер.

Після «йозефінської касати» 1783 року храм став парафіяльним, в монастирі влаштували жіночу в'язницю, яка перестала діяти 1922 року.

Сучасного вигляду церква отримала 1870 року. У наш час споруда є тринавною шестистовпною базилікою з витягнутим хором і гранчастою апсидою, перекритими хрестовими склепіннями. Прості площини бічних фасадів, ритмічно розчленовані рядом високих вікон, відтінюють насичений декоративними елементами головний фасад. Традиції ренесансу поєднуються з рисами стилю бароко («шоломи» на вежах поставили наприкінці ХІХ ст.).

У 1920-х роках монастир реставровано під керівництвом професора політехніки Владислава Клімчака. Проведено адаптацію для потреб політехніки. У 1932 році тут було встановлено виготовлений у Чехії орган фірми «Gebrüder Rieger» (opus 2565), найбільший на території України.

У радянський період, від 1962 року, у будинку певний час містився спортивний зал.

У 1960-х роках будівлю пристосовано під органний зал Львівської консерваторії ім. Миколи Лисенка.


Польський скульптор Станіслав Роман Левандовський виготовив пам'ятник польського ученого, графа Станіслава Борковського-Дуніна.

Теперішній час Редагувати

З 2017 року Іван Остапович і Тарас Демко очолюють Львівський будинок органної та камерної музики. Відтоді міський осередок класики отримав друге дихання і перетворюється на сучасний культурний хаб. Тут відбуваються концерти і лекції про музику, працює художня галерея, а під шаром радянської побілки віднайдено цінну фреску (художник Ян Генрик Розен). Львівський органний зал — один з ключових концертних залів Львова, що може вміщувати до 400 слухачів. Це концертний зал, орієнтований на багатожанровість і різноманіття, на універсальність концертних програм.

Орган Редагувати

Орган було урочисто відкрито 5 червня 1933 року. Його виготовила органобудівнича компанія  “Gebrüder Rieger”. До початку Другої світової війни у Львові налічувалося 40 органів та 5 органних майстерень. Сьогодні органів у Львові лише чотири.

Інструмент у Львівському органному залі — один із них. Після реставрації органа чеською фірмою “Rieger-Kloss” у 1960-х роках орган отримав нові концертні можливості, ставши одним з найбільших у Східній Європі.

Орган має 60 регістрів та майже 5 тисяч труб, три мануали. Особливістю інструменту є так званий Fernwerk - 12-регістровий орган, що знаходиться в протилежному кінці зали (і є фактично четвертим мануалом). Станом на 2020 рік, четвертий мануал не є функцонуючим, але керівництво органного залу планує у найближчому майбутньому відновити Fernwerk.

З 2010 року в Органному залі проводиться щорічний “Львівський міжнародний органний фестиваль”, гостями якого стають найкращі органісти України та світу.

За органом грали такі відомі органісти як Ула Кріґул, Бернар Струбер, Йоганн Труммер, Жан-Марі Лєруа, Ольга Дмитренко, Деніс Вілке, Стефан Доннер, Томас Меллан, Міхал Шостак, Ліга Деюс, Міхаел Ґріль, Йозеф Кратохвіл, Едмунд Боріц-Андлер, Володимир Кошуба, Петро Сухоцький, Валерія Балаховська, Наталія Молдаван, Станіслав Калінін, Ольга Жукова, Надія Величко, Ольга Чундак та багато інших.

Фрески Редагувати

Унікальні розписи, автором яких є відомий художник ХХ століття Ян Генрік Розен, були відкриті після забуття у 2019 році. Їх датують 1931 роком. Це третє „розенівське“ місце у Львові.

За радянських часів фрески замурували, а приміщення, де вони знаходилися, перетворили на туалети. Зондування стін у вбиральнях показало, що під шарами вапна, фарби та плитки приховані розписи.

Реставраційні роботи проводила українсько-польська група реставраторів. Сьогодні розписи Розена відкриті для огляду.

Галерея Редагувати

Галерея Львівського органного залу — це унікальне місце, що демонструє синергію різних видів мистецтв. Щомісяця відбувається зміна експозиції — живопис, фотомистецтво, історичні документи та навіть колекції метеликів. Також, експозиції доповнюються іншими перформансами Органного залу.

Єдиний критерій відбору проєктів для експозиції в Галереї органного залу — висока мистецька якість. Щомісяця Органний зал відвідує понад десять тисяч людей

Світлини Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 778. (пол.)
  2. у книзі Мечислава Орловича вказано, що Ян Годний → Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 159.
  3. Mańkowski T. Fesinger Sebastian // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademja Umiejętności, 1948. — T. VI/5, zeszyt 30. — S. 425. (пол.)
  4. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 159.
  5. Ілько Лемко Цікавинки з історії Львова… — іл.
  6. Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 37—38.
  7. Органи України. Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 25 червня 2008. 
  8. . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 20 вересня 2007. 
  9. Borkowski Stanisław Jan Nepomucen Kajetan Dunin, herbu Łabędź (1782—1850) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1936. — T. II. — S. 338. (пол.)
  10. . Ukraїner. 31 березня 2021. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021. 
  11. Львова, Фотографії Старого (11 березня 2016). . Фотографії старого Львова (укр.). Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021. 
  12. . www.lvivconcert.house. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021. 
  13. . Львівська Міська Рада. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 12 березня 2022. 
  14. . Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 12 березня 2022. 
  15. . Гал-інфо. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021. 
  16. . Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 12 березня 2022. 
  17. . tvoemisto.tv. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021. 
  18. . www.facebook.com (англ.). Архів оригіналу за 18 серпня 2019. Процитовано 21 серпня 2021. 

Публікації Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lvivskij Budinok Organnoyi ta Kamernoyi Muziki Budi nok orga nnoyi ta ka mernoyi mu ziki ranishe koste l i monasti r svyato yi Mari yi Magdali ni u Lvovi zaklad kulturi zasnovanij u 1960 h rokah ta roztashovanij na vulici Banderi 8 lat sec lat dir lat min CoordScale region lon sec lon min lon dir Lvivskij Budinok Organnoyi ta Kamernoyi Muziki Kolishnij Kostel Mariyi Magdalini Fasad FasadKrayina UkrayinaMisto LvivTip koncertna zalaMaterial ceglaStil baroko Zmist 1 Istoriya 2 Teperishnij chas 3 Organ 4 Freski 5 Galereya 6 Svitlini 7 Primitki 8 Publikaciyi 9 PosilannyaIstoriya RedaguvatiBudivlyu teperishnogo Lvivskogo Organnogo Zalu kolishnogo rimo katolickogo kostelu svyatoyi Mariyi Magdaleni bulo pobudovano mizh 1600 j 1612 rokami chencyami dominikancyami za mezhami miskih ukriplen na misci starogo derev yanogo hramu fundatorkoyu yakogo bula Anna Pstrokonska gerbu Paparona 1 Avtorami proektu buli arhitektori Vojceh Kelar j Martin Godnij 2 Budivnictvo zakincheno 1635 roku Pam yatka neodnorazovo zaznavala spustoshen U 1648 roci monastirski ukriplennya yak i prileglij shpital svyatogo Lazarya zahopili vijska Bogdana Hmelnickogo a v drugij polovini XVII stolittya cerkva postrazhdala vid pozhezhi U 1754 1758 roci cerkvu rozshiriv i perebuduvav arhitektor Martin Urbanik zmineno fasadi dobudovano vezhi Pered 1764 rokom dvi kaminni statuyi svyatih Dominika ta Giacinta na fasadi hramu vikonav Sebastyan Fesinger 3 Pislya jozefinskoyi kasati 1783 roku hram stav parafiyalnim v monastiri vlashtuvali zhinochu v yaznicyu yaka perestala diyati 1922 roku 4 Suchasnogo viglyadu cerkva otrimala 1870 roku U nash chas sporuda ye trinavnoyu shestistovpnoyu bazilikoyu z vityagnutim horom i granchastoyu apsidoyu perekritimi hrestovimi sklepinnyami Prosti ploshini bichnih fasadiv ritmichno rozchlenovani ryadom visokih vikon vidtinyuyut nasichenij dekorativnimi elementami golovnij fasad Tradiciyi renesansu poyednuyutsya z risami stilyu baroko sholomi na vezhah postavili naprikinci HIH st 5 U 1920 h rokah monastir restavrovano pid kerivnictvom profesora politehniki Vladislava Klimchaka Provedeno adaptaciyu dlya potreb politehniki 6 U 1932 roci tut bulo vstanovleno vigotovlenij u Chehiyi organ firmi Gebruder Rieger opus 2565 najbilshij na teritoriyi Ukrayini 7 U radyanskij period vid 1962 roku u budinku pevnij chas mistivsya sportivnij zal 8 U 1960 h rokah budivlyu pristosovano pid organnij zal Lvivskoyi konservatoriyi im Mikoli Lisenka Polskij skulptor Stanislav Roman Levandovskij vigotoviv pam yatnik polskogo uchenogo grafa Stanislava Borkovskogo Dunina 9 Teperishnij chas RedaguvatiZ 2017 roku Ivan Ostapovich i Taras Demko ocholyuyut Lvivskij budinok organnoyi ta kamernoyi muziki Vidtodi miskij oseredok klasiki otrimav druge dihannya i peretvoryuyetsya na suchasnij kulturnij hab Tut vidbuvayutsya koncerti i lekciyi pro muziku pracyuye hudozhnya galereya a pid sharom radyanskoyi pobilki vidnajdeno cinnu fresku hudozhnik Yan Genrik Rozen Lvivskij organnij zal odin z klyuchovih koncertnih zaliv Lvova sho mozhe vmishuvati do 400 sluhachiv Ce koncertnij zal oriyentovanij na bagatozhanrovist i riznomanittya na universalnist koncertnih program 10 Organ RedaguvatiOrgan bulo urochisto vidkrito 5 chervnya 1933 roku Jogo vigotovila organobudivnicha kompaniya Gebruder Rieger Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni u Lvovi nalichuvalosya 40 organiv ta 5 organnih majsteren Sogodni organiv u Lvovi lishe chotiri Instrument u Lvivskomu organnomu zali odin iz nih Pislya restavraciyi organa cheskoyu firmoyu Rieger Kloss u 1960 h rokah organ otrimav novi koncertni mozhlivosti stavshi odnim z najbilshih u Shidnij Yevropi 11 Organ maye 60 registriv ta majzhe 5 tisyach trub tri manuali Osoblivistyu instrumentu ye tak zvanij Fernwerk 12 registrovij organ sho znahoditsya v protilezhnomu kinci zali i ye faktichno chetvertim manualom Stanom na 2020 rik chetvertij manual ne ye funkconuyuchim ale kerivnictvo organnogo zalu planuye u najblizhchomu majbutnomu vidnoviti Fernwerk Z 2010 roku v Organnomu zali provoditsya shorichnij Lvivskij mizhnarodnij organnij festival gostyami yakogo stayut najkrashi organisti Ukrayini ta svitu 12 Za organom grali taki vidomi organisti yak Ula Krigul Bernar Struber Jogann Trummer Zhan Mari Lyerua Olga Dmitrenko Denis Vilke Stefan Donner Tomas Mellan Mihal Shostak Liga Deyus Mihael Gril Jozef Kratohvil Edmund Boric Andler Volodimir Koshuba Petro Suhockij Valeriya Balahovska Nataliya Moldavan Stanislav Kalinin Olga Zhukova Nadiya Velichko Olga Chundak ta bagato inshih 13 Freski RedaguvatiUnikalni rozpisi avtorom yakih ye vidomij hudozhnik HH stolittya Yan Genrik Rozen buli vidkriti pislya zabuttya u 2019 roci Yih datuyut 1931 rokom Ce tretye rozenivske misce u Lvovi 14 Za radyanskih chasiv freski zamuruvali a primishennya de voni znahodilisya peretvorili na tualeti Zonduvannya stin u vbiralnyah pokazalo sho pid sharami vapna farbi ta plitki prihovani rozpisi 15 Restavracijni roboti provodila ukrayinsko polska grupa restavratoriv Sogodni rozpisi Rozena vidkriti dlya oglyadu 16 Galereya RedaguvatiGalereya Lvivskogo organnogo zalu ce unikalne misce sho demonstruye sinergiyu riznih vidiv mistectv Shomisyacya vidbuvayetsya zmina ekspoziciyi zhivopis fotomistectvo istorichni dokumenti ta navit kolekciyi metelikiv Takozh ekspoziciyi dopovnyuyutsya inshimi performansami Organnogo zalu 17 Yedinij kriterij vidboru proyektiv dlya ekspoziciyi v Galereyi organnogo zalu visoka mistecka yakist Shomisyacya Organnij zal vidviduye ponad desyat tisyach lyudej 18 Svitlini Redaguvati nbsp Golovnij fasad budivli nbsp Viglyad z ploshi Shashkevicha nbsp Organnij zalPrimitki Redaguvati Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 T 3 S 778 pol u knizi Mechislava Orlovicha vkazano sho Yan Godnij Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie S 159 Mankowski T Fesinger Sebastian Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademja Umiejetnosci 1948 T VI 5 zeszyt 30 S 425 pol Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie S 159 Ilko Lemko Cikavinki z istoriyi Lvova il Architekt 1930 3 4 S 37 38 Organi Ukrayini Arhiv originalu za 23 listopada 2012 Procitovano 25 chervnya 2008 Chvari bilya vivtarya Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 20 veresnya 2007 Borkowski Stanislaw Jan Nepomucen Kajetan Dunin herbu Labedz 1782 1850 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1936 T II S 338 pol Lviv Reformuvati organnij zal Ukrayiner Ukrayiner 31 bereznya 2021 Arhiv originalu za 21 serpnya 2021 Procitovano 21 serpnya 2021 Lvova Fotografiyi Starogo 11 bereznya 2016 Chotiri diyuchi organi Lvova Fotografiyi starogo Lvova Fotografiyi starogo Lvova ukr Arhiv originalu za 21 serpnya 2021 Procitovano 21 serpnya 2021 Publikaciyi Lvivskij organnij zal Lviv Concert House www lvivconcert house Arhiv originalu za 21 serpnya 2021 Procitovano 21 serpnya 2021 Lvivskij budinok organnoyi ta kamernoyi muziki otrimaye status akademichnogo Lvivska Miska Rada Arhiv originalu za 21 serpnya 2021 Procitovano 12 bereznya 2022 U primishenni Lvivskogo zalu organnoyi ta kamernoyi muziki pid sharom nabiliv buli shovani freski Yana Rozena Arhiv originalu za 21 serpnya 2021 Procitovano 12 bereznya 2022 Novini Lvova Kistki ta freski pro sho movchat stini Lvivskogo organnogo zalu Gal info Arhiv originalu za 21 serpnya 2021 Procitovano 21 serpnya 2021 V organnomu zali do kincya roku vidrestavruyut rozpisi Rozena Arhiv originalu za 21 serpnya 2021 Procitovano 12 bereznya 2022 U Lvivskomu organnomu zali vidkriyut pershu vistavku tvoemisto tv Arhiv originalu za 21 serpnya 2021 Procitovano 21 serpnya 2021 Lvivskij organnij zal www facebook com angl Arhiv originalu za 18 serpnya 2019 Procitovano 21 serpnya 2021 Publikaciyi Redaguvati3D panorama zalu Budinku organnoyi ta kamernoyi muziki Arhivovano 21 veresnya 2013 u Wayback Machine Organi Lvova Arhivovano 6 lipnya 2008 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt Arhivovano 21 serpnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lvivskij budinok organnoyi i kamernoyi muziki amp oldid 39926274