www.wikidata.uk-ua.nina.az

Напівземлянка Напівземля нка будівля нижня частина якої заглиблена в землю а верхня міститься над землею 1 Верхня частин

Напівземлянка

Напівземля́нка — будівля, нижня частина якої заглиблена в землю, а верхня міститься над землею. Верхня частина стін та дах спираються, як правило, на центральний стовп. У наукових працях, присвячених Трипільській культурі напівземлянками називають заглиблення, відносно великі за площею і незначної глибини, які могли бути заглибленими в землю з елементами наземних споруд.

Реконструкція напівземлянки періоду Дзьомон (стоянка Торо, префектура Сідзуока, Японія).
Напівземлянка менонітів в м. Ґнадену, Канзас, США 1875 р.

На теренах України в епоху мезоліту з'явилися житлові й господарчі споруди — землянки та напівземлянки (поселення Ігрень VIII у Дніпропетровської області), що як типи споруд залишилися в ужитку до XX ст.

Загальні відомості Редагувати

Приблизний вигляд житла давньослов'янських племен

У XXVII—XXI ст. до н. е. (Катакомбна культурно-історична спільність) існували деякі напівземлянки з кам'яною основою. У культурі Багатопружкової кераміки (XX—XVII ст. до н. е.) напівземлянки мали площу 12–45 м². Напівземлянки трапляються у Зимівниківської культурі в часи пізнього палеоліту (кінець IX—VII тис. до н. е.).

Києво-черкаська культура (неоліт) — в основному підпрямокутні наземні житла, рідше напівземлянки каркасної конструкції з жердин.

За часів енеоліту на території Румунії, Молдови і Правобережної України сформувалася трипільська культура з постійними родовими поселеннями значних розмірів. Їх формували напівземлянки, овальні й підпрямокутні у плані, а також наземні прямокутні у плані житлові будівлі каркасно-стовпової конструктивної системи під двосхилими дахами, нерідко — двоповерхові.

У поселеннях трипільської культури, житла забудовувалися переважно наземними глинобитими з дерев'яним каркасом будинками та заглибленими землянками чи напівземлянками. У XIII—XII ст. до н. е. (Мар'янівська культура) житла становили невеликі напівземлянки, але відомі й наземні конструкції. Напівземлянки підпрямокутної форми існували в часи Білогрудівської культури пізньої бронзової доби (XI—IX ст. до н. е.).

У добу енеоліту і бронзи (V—II тис. до н. е.), житла — землянки, напівземлянки, наземні одно- та двокамерні з каркасно-плотовими стінами.

Напівземлянки виявлені також у давньогрецькому місті Калос-Лімен, що входило до складу Херсонеської держави. Напівземлянки використовували там у 1-шій половині IV — середині II ст. до н. е. У часи Пеньківської культури (середина IV—VII ст.), напівземлянки — чотирикутні, площею близько 16 м² із вогнищем або кам'яною піччю.

Житла Зубрицької культури I-го — II-го ст. н. е., пам'ятки якої поширені на теренах Волині та у Верхньому Придністров'ї — напівземлянки або наземні споруди каркасно-стовпової чи каркасно-плетеної конструкцій. Напівземлянка з вогнищем була головним типом жител у часи Київської культури (II—III ст. до 2-ї половини V ст.). У VII—VIII ст. головним типом жител Волинцівської культури була квадратна (або прямокутна) напівземлянка каркасно-стовпової чи зрубної конструкції з піччю в одному з кутів.

Вивчення понад 400 пам'яток типу Луки-Райковецької (поселень, городищ, могильників, культових місць) на Канівщині, Волині, Буковинському Прикарпатті, а також на території Києва, на Південному Бузі, у верхів'ях Західного Бугу й Дністра, на Середньому Дністрі та на Закарпатті показало, що у VIII—IX ст., як і в VI—VII століттях найпоширенішим типом житла була прямокутна або квадратна напівземлянка площею 6,5—30 м², заглиблена в землю в середньому на 1 м, стовпової або рубленої конструкції.

Зсередини, а нерідко і ззовні стіни обмазували глиною. Двосхилий дерев'яний дах житла присипався зверху глиною (для утеплення). Підлога була земляна або глиняна. Печі в хатах будували з каменю або глини, як правило, навпроти входу в правому віддаленому кутку. Деякі житла обігрівалися відкритими вогнищами, влаштованими посеред хати або ближче до стіни. Господарські будівлі, що за розмірами подібні до житла, були наземні й заглиблені в землю. Це — комори іноді з викладеними глиною і обпаленими ямами для зерна, погреби, млини і різноманітні ремісничі майстерні.

Напівземлянки мали переважно одну і тільки в рідкосних випадках дві кімнати, до деяких напівземлянок примикали прямокутні або півкруглі стіни. В XII до XIII ст. в Галичині напівземлянки поступово змінюються наземними житлами, хоч на селищах в цей час тут ще продовжували будувати півземлянки. Найбільш поширенною в них була стовпова конструкція стін. Довжина стін напівземлянок, як правило, складала 3 до 4 метрів. Глибина в основному не перевищувала 0,5 до 0,8 метра, іноді була всього 20 до 30 см. Дах давньоруських жител очевидно був двосхилим, накритий поверх дерев'яної конструкції землею.

Наприкінці XIX — у 1-й пол. XX ст. бідні люди чи заробітчани-переселенці, землянки, напівземлянки чи споруди наземного типу, стіни житла чи окремих його елементів, плели із товстої вербової лози. Нерідко відповідне житло було тимчасовим, і сім'я мешкала в ньому, поки не зведе дерев'яне. Застосовуючи техніку плетіння, із неокорованого верболозу робили також господарчі (нежилі) будівлі, які, на відміну від хат, могли й не обмазувати глиною зовні.

Іноді траплялися кузні-напівземлянки, хоча здебільшого були розповсюджені наземні кузні (кам'яні, цегляні, дерев'яні, глинобитні). Характерною особливістю лозоплетіння є те, що основний сировинний матеріал — верболіз, будучи порівняно легким у заготівлі й обробці, одночасно використовувався як для виготовлення невеликих господарсько-побутових речей, так і при будуванні окремих частин хат, хлівів, клунь, дровників.

Подібно, бордей — це помешкання молдовських і румунських селян XVII—XIX ст. у вигляді простої напівземлянки, що топилась по-чорному.

Румунський бордей, 1896 рік

До кінця XIX століття у приморських чукчів зберігалася напівземлянка, запозичена в ескімосів (валкаран — «будинок із щелеп кита») — на каркасі з китових кісток, вкритих дерниною і землею.

Поселенці з України і Росії будували тимчасові напівземлянки в Канаді і США.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Напівземлянка // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. Бурдо Н. Б. Напівземлянка // Енциклопедія Трипільської цивілізації. — Т. 2. — С. 361.
  3. ↑ Вечерський В. В. УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: АРХІТЕКТУРА // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2018. — 608 с.
  4. Братченко С. Н. Катакомбна культурно-історична спільність [ 16 січня 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
  5. Братченко С. Н. Багатоваликової (багатопружкової) кераміки культура [ 16 січня 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
  6. Залізняк Л. Л. Зимівниківська культура [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
  7. Котова Н. Києво-черкаська культура [ 16 січня 2022 у Wayback Machine.] // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К.: Либідь, 1997. — С. 189. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
  8. Галушко К. Ю. Енеоліт // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2019. — 842 с.
  9. Гершкович Я. П. МАР'ЯНІВСЬКА КУЛЬТУРА // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  10. Лисенко С. Д. Білогрудівська культура [ 16 січня 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
  11. Буйських С. Б. Калос Лімен [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  12. Приходнюк О. М. ПЕНЬКІВСЬКА КУЛЬТУРА [ 21 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2019. — 842 с.
  13. Козак Д. Н. Зубрицька культура [ 16 січня 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
  14. Терпиловський Р. В. Київська культура, київська археологічна культура [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  15. Терпиловський Р. Київська культура [ 16 січня 2022 у Wayback Machine.] // Малий словник історії України / Ред. кол.: В. Смолій, В. Верстюк, С. Віднянський та ін. — К.: Либідь, 1997. — С. 190. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
  16. Абашина Н. С. ВОЛИНЦІВСЬКА КУЛЬТУРА [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  17. ↑ Півторак Г. П. Українці: звідки ми і наша мова. Дослідження, факти, документи / уклад. Г. П. Півторак; відп. ред В. Г. Скляренко; Академія наук України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 1993. — С. 67. — 280 с. — ISBN 5-12-003827-1.
  18. Кожолянко Г. Поселення та житло українців Івано-Франківщини та Буковини. — Едмонтон: Alberta Culture & Multiculturalism Historical Resources Division, 1992. — С. 19—20. — 99 c.
  19. ↑ Литвинчук Н. В. Україна, держава: ремесла та промисли // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2018. — 608 с.
  20. Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття. Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. Київ. 2002. ISBN 966-96284-0-7
  21. Lehr, John C., «Ukrainians in Western Canada» in To Build New Land (Baltimor and London: The Johns Hopkins University Press, 1992) pp 309—330. (англ.)
  22. «A Short History of the Mennonite Immigration to Kansas» [ 27 серпня 2011 у Wayback Machine.] на вебсайті музею Гілсборо (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Napivzemlya nka budivlya nizhnya chastina yakoyi zagliblena v zemlyu a verhnya mistitsya nad zemleyu 1 Verhnya chastina stin ta dah spirayutsya yak pravilo na centralnij stovp U naukovih pracyah prisvyachenih Tripilskij kulturi napivzemlyankami nazivayut zagliblennya vidnosno veliki za plosheyu i neznachnoyi glibini yaki mogli buti zagliblenimi v zemlyu z elementami nazemnih sporud 2 Rekonstrukciya napivzemlyanki periodu Dzomon stoyanka Toro prefektura Sidzuoka Yaponiya Napivzemlyanka menonitiv v m Gnadenu Kanzas SShA 1875 r Na terenah Ukrayini v epohu mezolitu z yavilisya zhitlovi j gospodarchi sporudi zemlyanki ta napivzemlyanki poselennya Igren VIII u Dnipropetrovskoyi oblasti sho yak tipi sporud zalishilisya v uzhitku do XX st 3 Zagalni vidomosti Redaguvati nbsp Pribliznij viglyad zhitla davnoslov yanskih plemenU XXVII XXI st do n e Katakombna kulturno istorichna spilnist isnuvali deyaki napivzemlyanki z kam yanoyu osnovoyu 4 U kulturi Bagatopruzhkovoyi keramiki XX XVII st do n e napivzemlyanki mali ploshu 12 45 m 5 Napivzemlyanki traplyayutsya u Zimivnikivskoyi kulturi v chasi piznogo paleolitu kinec IX VII tis do n e 6 Kiyevo cherkaska kultura neolit v osnovnomu pidpryamokutni nazemni zhitla ridshe napivzemlyanki karkasnoyi konstrukciyi z zherdin 7 Za chasiv eneolitu na teritoriyi Rumuniyi Moldovi i Pravoberezhnoyi Ukrayini sformuvalasya tripilska kultura z postijnimi rodovimi poselennyami znachnih rozmiriv Yih formuvali napivzemlyanki ovalni j pidpryamokutni u plani a takozh nazemni pryamokutni u plani zhitlovi budivli karkasno stovpovoyi konstruktivnoyi sistemi pid dvoshilimi dahami neridko dvopoverhovi 3 U poselennyah tripilskoyi kulturi zhitla zabudovuvalisya perevazhno nazemnimi glinobitimi z derev yanim karkasom budinkami ta zagliblenimi zemlyankami chi napivzemlyankami 8 U XIII XII st do n e Mar yanivska kultura zhitla stanovili neveliki napivzemlyanki ale vidomi j nazemni konstrukciyi 9 Napivzemlyanki pidpryamokutnoyi formi isnuvali v chasi Bilogrudivskoyi kulturi piznoyi bronzovoyi dobi XI IX st do n e 10 U dobu eneolitu i bronzi V II tis do n e zhitla zemlyanki napivzemlyanki nazemni odno ta dvokamerni z karkasno plotovimi stinami 3 Napivzemlyanki viyavleni takozh u davnogreckomu misti Kalos Limen sho vhodilo do skladu Hersoneskoyi derzhavi Napivzemlyanki vikoristovuvali tam u 1 shij polovini IV seredini II st do n e 11 U chasi Penkivskoyi kulturi seredina IV VII st napivzemlyanki chotirikutni plosheyu blizko 16 m iz vognishem abo kam yanoyu pichchyu 12 Zhitla Zubrickoyi kulturi I go II go st n e pam yatki yakoyi poshireni na terenah Volini ta u Verhnomu Pridnistrov yi napivzemlyanki abo nazemni sporudi karkasno stovpovoyi chi karkasno pletenoyi konstrukcij 13 Napivzemlyanka z vognishem bula golovnim tipom zhitel u chasi Kiyivskoyi kulturi II III st do 2 yi polovini V st 14 15 U VII VIII st golovnim tipom zhitel Volincivskoyi kulturi bula kvadratna abo pryamokutna napivzemlyanka karkasno stovpovoyi chi zrubnoyi konstrukciyi z pichchyu v odnomu z kutiv 16 Vivchennya ponad 400 pam yatok tipu Luki Rajkoveckoyi poselen gorodish mogilnikiv kultovih misc na Kanivshini Volini Bukovinskomu Prikarpatti a takozh na teritoriyi Kiyeva na Pivdennomu Buzi u verhiv yah Zahidnogo Bugu j Dnistra na Serednomu Dnistri ta na Zakarpatti pokazalo sho u VIII IX st yak i v VI VII stolittyah najposhirenishim tipom zhitla bula pryamokutna abo kvadratna napivzemlyanka plosheyu 6 5 30 m zagliblena v zemlyu v serednomu na 1 m stovpovoyi abo rublenoyi konstrukciyi 17 Zseredini a neridko i zzovni stini obmazuvali glinoyu Dvoshilij derev yanij dah zhitla prisipavsya zverhu glinoyu dlya uteplennya Pidloga bula zemlyana abo glinyana Pechi v hatah buduvali z kamenyu abo glini yak pravilo navproti vhodu v pravomu viddalenomu kutku Deyaki zhitla obigrivalisya vidkritimi vognishami vlashtovanimi posered hati abo blizhche do stini Gospodarski budivli sho za rozmirami podibni do zhitla buli nazemni j zaglibleni v zemlyu Ce komori inodi z vikladenimi glinoyu i obpalenimi yamami dlya zerna pogrebi mlini i riznomanitni remisnichi majsterni 17 Napivzemlyanki mali perevazhno odnu i tilki v ridkosnih vipadkah dvi kimnati do deyakih napivzemlyanok primikali pryamokutni abo pivkrugli stini V XII do XIII st v Galichini napivzemlyanki postupovo zminyuyutsya nazemnimi zhitlami hoch na selishah v cej chas tut she prodovzhuvali buduvati pivzemlyanki Najbilsh poshirennoyu v nih bula stovpova konstrukciya stin Dovzhina stin napivzemlyanok yak pravilo skladala 3 do 4 metriv Glibina v osnovnomu ne perevishuvala 0 5 do 0 8 metra inodi bula vsogo 20 do 30 sm Dah davnoruskih zhitel ochevidno buv dvoshilim nakritij poverh derev yanoyi konstrukciyi zemleyu 18 Naprikinci XIX u 1 j pol XX st bidni lyudi chi zarobitchani pereselenci zemlyanki napivzemlyanki chi sporudi nazemnogo tipu stini zhitla chi okremih jogo elementiv pleli iz tovstoyi verbovoyi lozi Neridko vidpovidne zhitlo bulo timchasovim i sim ya meshkala v nomu poki ne zvede derev yane Zastosovuyuchi tehniku pletinnya iz neokorovanogo verbolozu robili takozh gospodarchi nezhili budivli yaki na vidminu vid hat mogli j ne obmazuvati glinoyu zovni 19 Inodi traplyalisya kuzni napivzemlyanki hocha zdebilshogo buli rozpovsyudzheni nazemni kuzni kam yani ceglyani derev yani glinobitni Harakternoyu osoblivistyu lozopletinnya ye te sho osnovnij sirovinnij material verboliz buduchi porivnyano legkim u zagotivli j obrobci odnochasno vikoristovuvavsya yak dlya vigotovlennya nevelikih gospodarsko pobutovih rechej tak i pri buduvanni okremih chastin hat hliviv klun drovnikiv 19 Podibno bordej ce pomeshkannya moldovskih i rumunskih selyan XVII XIX st u viglyadi prostoyi napivzemlyanki sho topilas po chornomu 20 nbsp Rumunskij bordej 1896 rikDo kincya XIX stolittya u primorskih chukchiv zberigalasya napivzemlyanka zapozichena v eskimosiv valkaran budinok iz shelep kita na karkasi z kitovih kistok vkritih derninoyu i zemleyu Poselenci z Ukrayini i Rosiyi buduvali timchasovi napivzemlyanki v Kanadi 21 i SShA 22 Div takozh RedaguvatiZemlyanka BurdejPrimitki Redaguvati Napivzemlyanka Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Burdo N B Napivzemlyanka Enciklopediya Tripilskoyi civilizaciyi T 2 S 361 a b v Vecherskij V V UKRAYiNA DERZhAVA ARHITEKTURA Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 1 Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2018 608 s Bratchenko S N Katakombna kulturno istorichna spilnist Arhivovano 16 sichnya 2022 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Bratchenko S N Bagatovalikovoyi bagatopruzhkovoyi keramiki kultura Arhivovano 16 sichnya 2022 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Zaliznyak L L Zimivnikivska kultura Arhivovano 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Kotova N Kiyevo cherkaska kultura Arhivovano 16 sichnya 2022 u Wayback Machine Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 S 189 464 s ISBN 5 325 00781 5 Galushko K Yu Eneolit Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 2 Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2019 842 s Gershkovich Ya P MAR YaNIVSKA KULTURA Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Lisenko S D Bilogrudivska kultura Arhivovano 16 sichnya 2022 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Bujskih S B Kalos Limen Arhivovano 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Prihodnyuk O M PENKIVSKA KULTURA Arhivovano 21 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 2 Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2019 842 s Kozak D N Zubricka kultura Arhivovano 16 sichnya 2022 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Terpilovskij R V Kiyivska kultura kiyivska arheologichna kultura Arhivovano 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Terpilovskij R Kiyivska kultura Arhivovano 16 sichnya 2022 u Wayback Machine Malij slovnik istoriyi Ukrayini Red kol V Smolij V Verstyuk S Vidnyanskij ta in K Libid 1997 S 190 464 s ISBN 5 325 00781 5 Abashina N S VOLINCIVSKA KULTURA Arhivovano 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 a b Pivtorak G P Ukrayinci zvidki mi i nasha mova Doslidzhennya fakti dokumenti uklad G P Pivtorak vidp red V G Sklyarenko Akademiya nauk Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni K Naukova dumka 1993 S 67 280 s ISBN 5 12 003827 1 Kozholyanko G Poselennya ta zhitlo ukrayinciv Ivano Frankivshini ta Bukovini Edmonton Alberta Culture amp Multiculturalism Historical Resources Division 1992 S 19 20 99 c a b Litvinchuk N V Ukrayina derzhava remesla ta promisli Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 1 Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2018 608 s Timofiyenko V I Arhitektura i monumentalne mistectvo Termini ta ponyattya Akademiya mistectv Ukrayini Institut problem suchasnogo mistectva Kiyiv 2002 ISBN 966 96284 0 7 Lehr John C Ukrainians in Western Canada in To Build New Land Baltimor and London The Johns Hopkins University Press 1992 pp 309 330 angl A Short History of the Mennonite Immigration to Kansas Arhivovano 27 serpnya 2011 u Wayback Machine na vebsajti muzeyu Gilsboro angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Napivzemlyanka amp oldid 40137523