www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мезоліт України Цей розділ недостатньо ілюстрований Ви можете допомогти проєкту додавши зображення до цього розділу Мезо

Мезоліт України

Цей розділ недостатньо ілюстрований. Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цього розділу.

Мезолі́т Украї́ни, середньокам'яна́ доба́ Украї́ни — епоха, що тривала 3-4 тисячоліття після останнього, Вюрмського (Валдайського) зледеніння, тобто від 9 до 6/5 тис. до н. е.

Середньокам'яна доба є вищою фазою мисливського господарства, в якій зароджується та виявляється його остаточна криза.

Зміни у природному середовищі, господарстві та унезалежнення особистості у громаді призвели до широкого пересування людності та корінних змін на етнокультурній карті України та Європи за середньокам'яної доби. У межах України нараховується 10 археологічних культур середньокам'яної доби.

На сьогодні в межах України відомо близько 600 тимчасових стоянок, тривалих поселень, поховань та декілька могильників.

Численні та виняткові пам'ятки, як наприклад багатошарові стоянки Криму та могильники волошсько-василівського типу, займають важливе місце у вивченні середньокам'яної доби у Європі.

Історія вивчення Редагувати

Перші згадки за середньокам'яні матеріали відносяться до другої половини XIX сторіччя, що були виявлені на Волині у Наддніпрянщині, Криму та інших (Кибальчич, 1880; Мережківський, 1881; Біляшевський, 1897].

Михайло Рудинський вважав, що найхарактерніша для України свідерська культура мікролітів виявлена ним у багатьох місцях України: біля села Смячки, коло Охтирки, за течією Тетерева, на Новгород-Сіверщині, в Миргородському повіті на Полтавщині (біля сіл Яреськи та Шишаки), на Прип'яті. Л. Савицький знайшов мікроліт на Волині.

Велику цікавість мали виявлені у 1936 та 1938 році петрогіфи Кам'яної Могили (у Мелітопольському районі, біля села Терпіння — біля Азовського моря). Там на скелях виявлено декілька сов, видряпаних рисунків тварин — биків, коней, хижаків, мамута — та рисунків лінійно-геометричного характеру. Біля села Терпіння багато мікролітів. Усе разом дасть можливість, писав Вадим Щербаківський, казати про "безперервність життя мезолітиків від палеоліту до неоліту. З іншого боку, ця знахідка свідчить про зв'язок із свідерською культурою. Вадим Щербаківський зробив висновок, що життя не припинялося в Україні від палеоліту до неоліту.

Значний внесок у вивченні середньокам'яної доби України був зроблений за радянської влади до Другої світової війни. Тоді були розкопані:

Под навісами Фатьма-Коба й Мурзак-Коба у Криму досліджені перші у СРСР мезолітичні поховання. Були відкриті Смячка-14 й Кудлаївка у Подесінні, Нобель на Волині, Осокорівка у Надпоріжжі, Рогалик на Сіверодонеччині та інші. Багато з них стали основою для виділення окремих культур та типів.

Дослідники Редагувати

У період між двома світовими війнами мезолітичні старожитності України досліджували М. В. Воєводський, Д. О. Крайнов, С. М. Бібіков, М. Я. Рудинський, І. Ф. Левицький та інші.

В останні десятиріччя 20 та на початку 21 століття цією тематикою займалися О. П. Черниш, О. О. Формозов, Д. Я. Телегін, В. Н. Станко, Л. Г. Мацкевий, Л. Л. Залізняк та інші.

Час та періодизація Редагувати

Близько 10 тисяч років тому пізня давньокам'яна доба в Україні змінилася середньокам'яною. Вона тривала до 6 тис. р. до н. е., коли середньокам'яна доба змінилася новокам'яною (неоліт).

Середньокам'яна доба склалася та закінчилася значно пізніше за країни Стародавнього Сходу, Проте середньокам'яні культури почали з'являтися в Україні дещо раніше за Центральну та Північну Європу.

За стратиграфічними спостереженнями та даними радіокарбонного датування мезоліт України поділяється на два періоди:

  • рання середньокам'яна доба — кінець IX—VIII тисячоріччя до Р. Х. (8200-7000 роки до Р. Х.); почався у дріасовській добі та тривав у пребореальній та на початку бореальної діб;
  • пізня середньокам'яна доба — VII—VI тисячоріччя до Р. Х. (7000-5000 роки до Р. Х.); тривав у бореальний та на початку атлантичної діб.

Така періодизація була запропонована П. Й. Борисковським 1953 року й С. М. Бібіковим 1971 року.

Природне середовище Редагувати

Клімат і геологія Редагувати

Початок середньокам'яної доби у Європі ознаменувався різким потеплінням на межі геологічних діб: плейстоцену та голоцену. Остаточно зникли льодовики. Сталося це близько 10 тисяч років тому через деґрадацію Скандинавського льодовика. У Північній Європі встановлені етапи розвитку природи синхронні зі згасанням зледеніння. Вплив етапів існування Скандинавського льодовика на клімат Європи слабшав у міру віддалення від Балтійського озера. Тому клімат Полісся й Подесіння реагував на ці коливання суттєвіше за Надчорномор'я.

Прорив Балтійського озера в Атлантику Редагувати

Кінець льодовикової доби пов'язаний з Білінгенською катастрофою, коли Балтійське льодовикове озеро перетворилося на море. Внаслідок потепління відступає на північ Скандинавський льодовик та розмивається крижана гребля, що з початку Дріасу III відокремлювала Балтійське озеро від Північного моря. Підрахунок стрічкових глинистих відкладів на дні прильодовикових озер вказав час прориву вод Балтійського озера в Атлантику, що трапився поблизу гори Білінґен у Західному Йоталанді 8213 році до Р.Х.. Величезне сточище, через яке відбувся витік води Балтії, що знизив рівень на 30 метрів і зрівняв його з рівнем світового океану. Теплі та солоні води Атлантики проникли у прісноводне, холодне Балтійське озеро, що поступово перетворилося на солоне, тепле море. Танення льодовика призвело до підвищення рівня світового океану й затоплення низовинних ділянок морських узбереж. Так Британія перетворилася з півострову на острів.

Потоп у Надчорномор'ї Редагувати

У той самий час трапився прорив вод Середземного моря у Чорне море, рівень якого підвищився на 30 м.

Зникнення скандинавського антициклону Редагувати

Через зникнення Скандинавського льодовика високий атмосферний тиск над Скандинавією знизився. Саме скандинавський антициклон зумовлював холодний, сухий й різко континентальний клімат у прильодовиковій Європі через постійні холодні вітри з льодовика. Зникнення антициклону призвело до переважання вологих і теплих вітрів з Атлантики, що відповідає сучасному кругообігу повітряних мас над Європою.

Пребореальна доба Редагувати

Пребореальна доба визначалася на початку потужним половецьким потеплінням і деяким похолоданням наприкінці. У помірній зоні Європи прискорено руйнуються перигляціальні ландшафти, зникають представники флори та фауни колишніх тундро-степів. У прохолодній середній смузі Європи, на заболочених ґрунтах, що залишилися після відтавання вічної мерзлоти поширюються березово-смерекові ліси.

Іолдієве море Редагувати

Внаслідок встановлення танення льодовика у Скандинавії й у Північній Європі різко потеплішав клімат, що ознаменувало початок голоцену. Його пов'язують з постанням Іолдієвого моря, що сталося близько 8123 року до Р.Х. за найдавнішими засоленими шарами стрічкових глин Балтії. Часові межі існування Іолдієвого моря збігаються з пребореальною добою.

Пребореальна доба в Україні Редагувати

Північну Україну (Полісся, Волинь, Поділля) вкривали березово-смерекові ліси з ділянками реліктового тундро-степу. Південніше у лісах переважала смерека.

У степовому Надчорномор'ї природно-кліматичні зміни на межі плейстоцену та голоцену були незначними порівняно з Поліссям та Волинню. Надчорномор'я вкривав степ з перелісками смереки й берези на пониззях. Нижньодніпровські піски на 150 км вздовж лівого берегу Дніпра були вкриті великим масивом смерекових лісів 150 км.

Бореальна доба Редагувати

За бореальної добі відбувалося подальше потепління клімату, що ще залишався досить сухим і прохолодним через рештки льодовика у нагірній Скандинавії. У березово-смерекових лісах Північної України смерека більше витісняє березу. Південніше ліси перетворюються на широколистяні з перевагою ліщини.

Анцилове озеро Редагувати

Відхід льодовика зумовив ізостатичне підняття земної кори Скандинавського півострова. Разом з нею піднялось дно проток, що з'єднували Іолдієве море з Атлантичним океаном. Таким робом утворилося Анцилове озеро, що існувало за бореальної доби. Близько 6000 року до Р.Х. після утворення стоку у краї Данських проток рівень Анцилового озера впав на 13 м та зрівнявся з рівнем Атлантичного океану.

Литоринове море Редагувати

Єднанням Аницилового озера з Атлантичним океаном утворилося Литоринове море, що існувало за атлантичного періоду голоцену. У Південній Балтії простежені сліди кількох трансгресій Литоринового моря.

Річкова мережа Редагувати

За середньокам'яної доби сформувалася нинішня річкова мережа.

Флора й фауна Редагувати

У наслідок потепління колишні прильодовикові тундро-степи заросли лісом.

Заростання лісом прильодовикових тундро-степів зумовило заміну степової стадної фауни на лісову нестадну. Холодолюбні ж тварини та рослини пізньої давньокам'яної доби змінилися голоценовою флорою й фауною.

Полювання Редагувати

Як наслідок зміни прильодовикового тундро-степу на ліс, зі зміною флори та фауни поширились суттєво нові знаряддя та способи мисливського промислу. Поширилося одноосібне полювання у лісі з луком та стрілами, що виявилось продуктивнішим над груповим полюванням у степу. Воно стало основою існування середньокам'яної людності. Проте це швидко майже знищило і без того нещільну популяцію травоїдних у лісовій зоні, та призвело до мисливського господарства.

Наприкінці мезоліту помірна зона Європи була відкрита для запозичення культури відтворювального господарства у розвиненіших новокам'яних культур людності Середземномор'я.

Полювали з лука переважно на дрібних тварин та птахів. Серед великих тварин, на яких полювала людина мезолітичної доби, були благородний олень, зубр, кабан, дикий кінь. Також важливим було рибальство.

Мікролітична технологія Редагувати

Мезоліт визначається подальшим розвитком техніки обробки кременю. Археологічною ознакою середньокам'яної доби є повсюдне поширення лука та стріл, що фіксується масовими знахідками крем'яних наконечників стріл — мікролітів (від «мікро» — малий). Мікролітичні пластини для вкладних знарядь виготовляли завтовшки близько 1 мм. Поза наконечниками для стріл мікроліти також вставляли у списи та гарпуни.

Культурно-територіальні краї Редагувати

За особливостями крем'яних виробів в Україні виділені дві основні культурно-територіальні краї та особливу область:

  • азово-чорноморський, або південний «степовий» мікролітичний культурний край до якого відноситься Крим, степове Подніпров'я, Приозів'я;
  • полісько-лісостеповий, або північний мікро-макролітичний культурний край, де помітну роль мали вістря на пластинах; до неї віднесено лісостепове Лівобережжя, Сіверодонеччина, Київське Подніпров'я, Подесіння та Волинь;
  • в окрему культурну підобласть виділяють Середнє Подністров'я та Передкарпаття.

Європейська зандрова низовина простяглася у широтному напрямку від Англії до Середньоруської височини, східною частиною якої є Поліська зандрова низовина. Саме тому на Поліссі розвивалися природно-ландшафтні процеси, тотожні тим, що мали місце на Англійській, Німецькій, Польській низовинах та Надніманні.

Степове Надчорномор'я є північно-східною частиною Великого Середземномор'я, з яким тісно пов'язана природничими та культурно-соціальними процесами.

Археологічні культури Полісся були тісно пов'язані з культурами Південної Балтії, а культури Надчорномор'я — зі Середземномор'ям.

Рання середньокам'яна доба України Редагувати

Для ранньої середньокам'яної доби України властиві більше десяти видів пам'яток:

  • південний степовий азово-чорноморський культурний край налічував мікролітичні культурні типи:
  • північний полісько-лісостеповий культурний край і середньодністровська культурна область із притаманними для них мікро-макролітичними виробами, що територіально обгинає азово-чорноморський культурний край з півночі:

Також, імовірно, ще в ранньому мезоліті Волині складаються і пам'ятники типу Народичі.

Пізня середньокам'яна доба України Редагувати

У пізньо-середньокам'яній добі в Україні виділено понад 10 археологічних культур та культурних типів пам'яток:

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Л.Л. Залізняк - Ранній мезоліт
  • Л.Л. Залізняк - Пізній мезоліт
  • Археология Украинской ССР в 3-х томах. Киев. 1986 год. том 1, с. 86-108

Примітки Редагувати

  1. ↑ Залізняк, Л.Л. Ранній мезоліт України (українська мова). Київ: Археологія. 
  2. Biitte, A. (1896). On the variations of climate in the course of time.— Christiania Vidensk selsk.— V. 5. 
  3. ↑ Хотинский, Н. А. Голоцен... 
  4. ↑ Долуханов, П.М. (1969). История Балтики (російська мова). Москва. с. 115. 

Посилення Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cej rozdil nedostatno ilyustrovanij Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do cogo rozdilu Mezoli t Ukrayi ni serednokam yana doba Ukrayi ni epoha sho trivala 3 4 tisyacholittya pislya ostannogo Vyurmskogo Valdajskogo zledeninnya tobto vid 9 do 6 5 tis do n e Serednokam yana doba ye vishoyu fazoyu mislivskogo gospodarstva v yakij zarodzhuyetsya ta viyavlyayetsya jogo ostatochna kriza 1 Zmini u prirodnomu seredovishi gospodarstvi ta unezalezhnennya osobistosti u gromadi prizveli do shirokogo peresuvannya lyudnosti ta korinnih zmin na etnokulturnij karti Ukrayini ta Yevropi za serednokam yanoyi dobi 1 U mezhah Ukrayini narahovuyetsya 10 arheologichnih kultur serednokam yanoyi dobi 1 Na sogodni v mezhah Ukrayini vidomo blizko 600 timchasovih stoyanok trivalih poselen pohovan ta dekilka mogilnikiv Chislenni ta vinyatkovi pam yatki yak napriklad bagatosharovi stoyanki Krimu ta mogilniki voloshsko vasilivskogo tipu zajmayut vazhlive misce u vivchenni serednokam yanoyi dobi u Yevropi Zmist 1 Istoriya vivchennya 1 1 Doslidniki 2 Chas ta periodizaciya 3 Prirodne seredovishe 3 1 Klimat i geologiya 3 1 1 Proriv Baltijskogo ozera v Atlantiku 3 1 2 Potop u Nadchornomor yi 3 1 3 Zniknennya skandinavskogo anticiklonu 3 1 4 Preborealna doba 3 1 4 1 Ioldiyeve more 3 1 4 2 Preborealna doba v Ukrayini 3 1 5 Borealna doba 3 1 5 1 Ancilove ozero 3 1 6 Litorinove more 3 1 7 Richkova merezha 3 2 Flora j fauna 4 Polyuvannya 5 Mikrolitichna tehnologiya 6 Kulturno teritorialni krayi 7 Rannya serednokam yana doba Ukrayini 8 Piznya serednokam yana doba Ukrayini 9 Div takozh 10 Dzherela 11 Primitki 12 PosilennyaIstoriya vivchennya RedaguvatiPershi zgadki za serednokam yani materiali vidnosyatsya do drugoyi polovini XIX storichchya sho buli viyavleni na Volini u Naddnipryanshini Krimu ta inshih Kibalchich 1880 Merezhkivskij 1881 Bilyashevskij 1897 Mihajlo Rudinskij vvazhav sho najharakternisha dlya Ukrayini sviderska kultura mikrolitiv viyavlena nim u bagatoh miscyah Ukrayini bilya sela Smyachki kolo Ohtirki za techiyeyu Tetereva na Novgorod Sivershini v Mirgorodskomu poviti na Poltavshini bilya sil Yareski ta Shishaki na Prip yati L Savickij znajshov mikrolit na Volini Veliku cikavist mali viyavleni u 1936 ta 1938 roci petrogifi Kam yanoyi Mogili u Melitopolskomu rajoni bilya sela Terpinnya bilya Azovskogo morya Tam na skelyah viyavleno dekilka sov vidryapanih risunkiv tvarin bikiv konej hizhakiv mamuta ta risunkiv linijno geometrichnogo harakteru Bilya sela Terpinnya bagato mikrolitiv Use razom dast mozhlivist pisav Vadim Sherbakivskij kazati pro bezperervnist zhittya mezolitikiv vid paleolitu do neolitu Z inshogo boku cya znahidka svidchit pro zv yazok iz sviderskoyu kulturoyu Vadim Sherbakivskij zrobiv visnovok sho zhittya ne pripinyalosya v Ukrayini vid paleolitu do neolitu Znachnij vnesok u vivchenni serednokam yanoyi dobi Ukrayini buv zroblenij za radyanskoyi vladi do Drugoyi svitovoyi vijni Todi buli rozkopani pecherni stoyanki Krimu Shan Koba Murzak Koba Kukrek Syuren 2 Tash Ayir Bonch Osmolovskij 1934 Bibikov 1940 Krajnov 1938 1960 na Volini urochishe Pishane bilya mista Narodichi Levickij 1931 Pod navisami Fatma Koba j Murzak Koba u Krimu doslidzheni pershi u SRSR mezolitichni pohovannya Buli vidkriti Smyachka 14 j Kudlayivka u Podesinni Nobel na Volini Osokorivka u Nadporizhzhi Rogalik na Siverodonechchini ta inshi Bagato z nih stali osnovoyu dlya vidilennya okremih kultur ta tipiv Doslidniki Redaguvati U period mizh dvoma svitovimi vijnami mezolitichni starozhitnosti Ukrayini doslidzhuvali M V Voyevodskij D O Krajnov S M Bibikov M Ya Rudinskij I F Levickij ta inshi V ostanni desyatirichchya 20 ta na pochatku 21 stolittya ciyeyu tematikoyu zajmalisya O P Chernish O O Formozov D Ya Telegin V N Stanko L G Mackevij L L Zaliznyak ta inshi Chas ta periodizaciya RedaguvatiBlizko 10 tisyach rokiv tomu piznya davnokam yana doba v Ukrayini zminilasya serednokam yanoyu Vona trivala do 6 tis r do n e koli serednokam yana doba zminilasya novokam yanoyu neolit Serednokam yana doba sklalasya ta zakinchilasya znachno piznishe za krayini Starodavnogo Shodu Prote serednokam yani kulturi pochali z yavlyatisya v Ukrayini desho ranishe za Centralnu ta Pivnichnu Yevropu Za stratigrafichnimi sposterezhennyami ta danimi radiokarbonnogo datuvannya mezolit Ukrayini podilyayetsya na dva periodi rannya serednokam yana doba kinec IX VIII tisyachorichchya do R H 8200 7000 roki do R H pochavsya u driasovskij dobi ta trivav u preborealnij ta na pochatku borealnoyi dib piznya serednokam yana doba VII VI tisyachorichchya do R H 7000 5000 roki do R H trivav u borealnij ta na pochatku atlantichnoyi dib Taka periodizaciya bula zaproponovana P J Boriskovskim 1953 roku j S M Bibikovim 1971 roku Prirodne seredovishe RedaguvatiKlimat i geologiya Redaguvati Pochatok serednokam yanoyi dobi u Yevropi oznamenuvavsya rizkim poteplinnyam na mezhi geologichnih dib plejstocenu ta golocenu Ostatochno znikli lodoviki Stalosya ce blizko 10 tisyach rokiv tomu cherez degradaciyu Skandinavskogo lodovika U Pivnichnij Yevropi vstanovleni etapi rozvitku prirodi sinhronni zi zgasannyam zledeninnya 2 Vpliv etapiv isnuvannya Skandinavskogo lodovika na klimat Yevropi slabshav u miru viddalennya vid Baltijskogo ozera Tomu klimat Polissya j Podesinnya reaguvav na ci kolivannya suttyevishe za Nadchornomor ya Proriv Baltijskogo ozera v Atlantiku Redaguvati Kinec lodovikovoyi dobi pov yazanij z Bilingenskoyu katastrofoyu koli Baltijske lodovikove ozero peretvorilosya na more Vnaslidok poteplinnya vidstupaye na pivnich Skandinavskij lodovik ta rozmivayetsya krizhana greblya sho z pochatku Driasu III vidokremlyuvala Baltijske ozero vid Pivnichnogo morya Pidrahunok strichkovih glinistih vidkladiv na dni prilodovikovih ozer vkazav chas prorivu vod Baltijskogo ozera v Atlantiku sho trapivsya poblizu gori Bilingen u Zahidnomu Jotalandi 8213 roci do R H Velichezne stochishe cherez yake vidbuvsya vitik vodi Baltiyi sho zniziv riven na 30 metriv i zrivnyav jogo z rivnem svitovogo okeanu Tepli ta soloni vodi Atlantiki pronikli u prisnovodne holodne Baltijske ozero sho postupovo peretvorilosya na solone teple more Tanennya lodovika prizvelo do pidvishennya rivnya svitovogo okeanu j zatoplennya nizovinnih dilyanok morskih uzberezh Tak Britaniya peretvorilasya z pivostrovu na ostriv Potop u Nadchornomor yi Redaguvati U toj samij chas trapivsya proriv vod Seredzemnogo morya u Chorne more riven yakogo pidvishivsya na 30 m Zniknennya skandinavskogo anticiklonu Redaguvati Cherez zniknennya Skandinavskogo lodovika visokij atmosfernij tisk nad Skandinaviyeyu znizivsya Same skandinavskij anticiklon zumovlyuvav holodnij suhij j rizko kontinentalnij klimat u prilodovikovij Yevropi cherez postijni holodni vitri z lodovika Zniknennya anticiklonu prizvelo do perevazhannya vologih i teplih vitriv z Atlantiki sho vidpovidaye suchasnomu krugoobigu povitryanih mas nad Yevropoyu 3 Preborealna doba Redaguvati Preborealna doba viznachalasya na pochatku potuzhnim poloveckim poteplinnyam i deyakim poholodannyam naprikinci U pomirnij zoni Yevropi priskoreno rujnuyutsya periglyacialni landshafti znikayut predstavniki flori ta fauni kolishnih tundro stepiv U proholodnij serednij smuzi Yevropi na zabolochenih gruntah sho zalishilisya pislya vidtavannya vichnoyi merzloti poshiryuyutsya berezovo smerekovi lisi 3 Ioldiyeve more Redaguvati Vnaslidok vstanovlennya tanennya lodovika u Skandinaviyi j u Pivnichnij Yevropi rizko poteplishav klimat sho oznamenuvalo pochatok golocenu Jogo pov yazuyut z postannyam Ioldiyevogo morya sho stalosya blizko 8123 roku do R H za najdavnishimi zasolenimi sharami strichkovih glin Baltiyi Chasovi mezhi isnuvannya Ioldiyevogo morya zbigayutsya z preborealnoyu doboyu 4 Preborealna doba v Ukrayini Redaguvati Pivnichnu Ukrayinu Polissya Volin Podillya vkrivali berezovo smerekovi lisi z dilyankami reliktovogo tundro stepu Pivdennishe u lisah perevazhala smereka U stepovomu Nadchornomor yi prirodno klimatichni zmini na mezhi plejstocenu ta golocenu buli neznachnimi porivnyano z Polissyam ta Volinnyu Nadchornomor ya vkrivav step z pereliskami smereki j berezi na ponizzyah Nizhnodniprovski piski na 150 km vzdovzh livogo beregu Dnipra buli vkriti velikim masivom smerekovih lisiv 150 km Borealna doba Redaguvati Za borealnoyi dobi vidbuvalosya podalshe poteplinnya klimatu sho she zalishavsya dosit suhim i proholodnim cherez reshtki lodovika u nagirnij Skandinaviyi U berezovo smerekovih lisah Pivnichnoyi Ukrayini smereka bilshe vitisnyaye berezu Pivdennishe lisi peretvoryuyutsya na shirokolistyani z perevagoyu lishini Ancilove ozero Redaguvati Vidhid lodovika zumoviv izostatichne pidnyattya zemnoyi kori Skandinavskogo pivostrova Razom z neyu pidnyalos dno protok sho z yednuvali Ioldiyeve more z Atlantichnim okeanom Takim robom utvorilosya Ancilove ozero sho isnuvalo za borealnoyi dobi Blizko 6000 roku do R H pislya utvorennya stoku u krayi Danskih protok riven Ancilovogo ozera vpav na 13 m ta zrivnyavsya z rivnem Atlantichnogo okeanu 4 Litorinove more Redaguvati Yednannyam Anicilovogo ozera z Atlantichnim okeanom utvorilosya Litorinove more sho isnuvalo za atlantichnogo periodu golocenu U Pivdennij Baltiyi prostezheni slidi kilkoh transgresij Litorinovogo morya 4 Richkova merezha Redaguvati Za serednokam yanoyi dobi sformuvalasya ninishnya richkova merezha Flora j fauna Redaguvati U naslidok poteplinnya kolishni prilodovikovi tundro stepi zarosli lisom Zarostannya lisom prilodovikovih tundro stepiv zumovilo zaminu stepovoyi stadnoyi fauni na lisovu nestadnu Holodolyubni zh tvarini ta roslini piznoyi davnokam yanoyi dobi zminilisya golocenovoyu floroyu j faunoyu Polyuvannya RedaguvatiYak naslidok zmini prilodovikovogo tundro stepu na lis zi zminoyu flori ta fauni poshirilis suttyevo novi znaryaddya ta sposobi mislivskogo promislu Poshirilosya odnoosibne polyuvannya u lisi z lukom ta strilami sho viyavilos produktivnishim nad grupovim polyuvannyam u stepu Vono stalo osnovoyu isnuvannya serednokam yanoyi lyudnosti Prote ce shvidko majzhe znishilo i bez togo neshilnu populyaciyu travoyidnih u lisovij zoni ta prizvelo do mislivskogo gospodarstva Naprikinci mezolitu pomirna zona Yevropi bula vidkrita dlya zapozichennya kulturi vidtvoryuvalnogo gospodarstva u rozvinenishih novokam yanih kultur lyudnosti Seredzemnomor ya Polyuvali z luka perevazhno na dribnih tvarin ta ptahiv Sered velikih tvarin na yakih polyuvala lyudina mezolitichnoyi dobi buli blagorodnij olen zubr kaban dikij kin Takozh vazhlivim bulo ribalstvo Mikrolitichna tehnologiya RedaguvatiMezolit viznachayetsya podalshim rozvitkom tehniki obrobki kremenyu Arheologichnoyu oznakoyu serednokam yanoyi dobi ye povsyudne poshirennya luka ta stril sho fiksuyetsya masovimi znahidkami krem yanih nakonechnikiv stril mikrolitiv vid mikro malij Mikrolitichni plastini dlya vkladnih znaryad vigotovlyali zavtovshki blizko 1 mm Poza nakonechnikami dlya stril mikroliti takozh vstavlyali u spisi ta garpuni Kulturno teritorialni krayi RedaguvatiZa osoblivostyami krem yanih virobiv v Ukrayini vidileni dvi osnovni kulturno teritorialni krayi ta osoblivu oblast azovo chornomorskij abo pivdennij stepovij mikrolitichnij kulturnij kraj do yakogo vidnositsya Krim stepove Podniprov ya Prioziv ya polisko lisostepovij abo pivnichnij mikro makrolitichnij kulturnij kraj de pomitnu rol mali vistrya na plastinah do neyi vidneseno lisostepove Livoberezhzhya Siverodonechchina Kiyivske Podniprov ya Podesinnya ta Volin v okremu kulturnu pidoblast vidilyayut Serednye Podnistrov ya ta Peredkarpattya Yevropejska zandrova nizovina prostyaglasya u shirotnomu napryamku vid Angliyi do Serednoruskoyi visochini shidnoyu chastinoyu yakoyi ye Poliska zandrova nizovina Same tomu na Polissi rozvivalisya prirodno landshaftni procesi totozhni tim sho mali misce na Anglijskij Nimeckij Polskij nizovinah ta Nadnimanni Stepove Nadchornomor ya ye pivnichno shidnoyu chastinoyu Velikogo Seredzemnomor ya z yakim tisno pov yazana prirodnichimi ta kulturno socialnimi procesami Arheologichni kulturi Polissya buli tisno pov yazani z kulturami Pivdennoyi Baltiyi a kulturi Nadchornomor ya zi Seredzemnomor yam Rannya serednokam yana doba Ukrayini RedaguvatiDlya rannoyi serednokam yanoyi dobi Ukrayini vlastivi bilshe desyati vidiv pam yatok pivdennij stepovij azovo chornomorskij kulturnij kraj nalichuvav mikrolitichni kulturni tipi shan kobinska kultura tip girsko krimskoyi kulturi osokorivskogo roralickoro kultura u Podniprov yi ta na Donbasi pam yatki Bilolissya u Pivnichno Zahidnomu Nadchornomor yi Syuren 2 v Krimu pivnichnij polisko lisostepovij kulturnij kraj i serednodnistrovska kulturna oblast iz pritamannimi dlya nih mikro makrolitichnimi virobami sho teritorialno obginaye azovo chornomorskij kulturnij kraj z pivnochi pam yatki nobelskoro tipu vidomi na Volini pam yatki smyachkinskoro tipu vidomi u Podesinni pam yatki Minyivskoro Yaru tipu vidomi u Siverskodonechchini pam yatki oselivskoro tipu vidomi u Serednomu Poddnistrov yi ta na Peredkarpatti Takozh imovirno she v rannomu mezoliti Volini skladayutsya i pam yatniki tipu Narodichi Piznya serednokam yana doba Ukrayini RedaguvatiU pizno serednokam yanij dobi v Ukrayini vidileno ponad 10 arheologichnih kultur ta kulturnih tipiv pam yatok u mezhah azovo chornomorskogo mikrolitichnogo kulturnogo krayu murzak kobinskij poshirena u girskomu Krimu grebenikivska kultura poshirena u Pivnichnomu Nadchornomor yi kukrecka kultura poshirena u Krimu Stepovomu Pooziv yi ta Nadchornomor yi pam yatki mospinskogo tipu pinichno shidnogo Pooziv ya pam yatki nenasiteckogo tipu u Nadporizhzhi u mezhah pivnichnogo polisko lisostepovogo kulturnogo krayu kudlayivska kultura dnipro prip yatska kultura pishanorivska kultura poshirena na Podesinni v Kiyivskomu Podniprov yi ta na Volini donecka kultura poshirena na Siverodonechchini narodicka kultura Volini sho sformuvalasya za rannoyi serednokam yanoyi dobi prodovzhuvala isnuvati u pizno serednokam yanij dobi Div takozh RedaguvatiDoistorichna Ukrayina Piznij paleolit v Ukrayini Sviderska kulturaDzherela RedaguvatiL L Zaliznyak Rannij mezolit L L Zaliznyak Piznij mezolit Arheologiya Ukrainskoj SSR v 3 h tomah Kiev 1986 god tom 1 s 86 108Primitki Redaguvati a b v Zaliznyak L L Rannij mezolit Ukrayini ukrayinska mova Kiyiv Arheologiya Biitte A 1896 On the variations of climate in the course of time Christiania Vidensk selsk V 5 a b Hotinskij N A Golocen a b v Doluhanov P M 1969 Istoriya Baltiki rosijska mova Moskva s 115 Posilennya RedaguvatiSapozhnikov I V Sapozhnikova G V Kamennyj vek Severo Zapadnogo Prichernomorya Arhivovano 31 lipnya 2018 u Wayback Machine Stratum plus 2011 1 S 8 15 149 321 331 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mezolit Ukrayini amp oldid 40534852