Бі́біков Сергі́й Микола́йович (1 (14) вересня 1908, Севастополь, Таврійська губернія — 21 листопада 1988, Київ) — український археолог. Доктор історичних наук (1953).
| Сергій Миколайович Бібіков | |
|---|---|
| | |
| Народився | 1 (14) вересня 1908 Севастополь, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер | 21 листопада 1988 (80 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Ленінградський університет |
| Галузь | археологія |
| Заклад | Інститут археології АН УРСР |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Науковий керівник | Бонч-Осмоловський Гліб Анатолійович |
| Відомі учні | Миц Віктор Леонідович |
| Членство | НАН України |
| Нагороди | |
| член-кореспондент АН УРСР |
Член-кореспондент АН УРСР (з 1958). Член-кореспондент Центрального археологічного інституту в Берліні. Заслужений діяч науки УРСР (1975). Директор Інституту археології АН УРСР (1955—1968).
Біографія Редагувати
Народився 1 (14) вересня 1908 року в Севастополі. Тут здобув середню освіту.
Наприкінці 1920-х років доля звела Сергія Бібікова з відомим археологом, фахівцем у галузі неоліту Глібом Бонч-Осмоловським. У його експедиціях Бібіков пройшов початкову школу археології. За порадою Гліба Анатолійовича він ступив до Ленінградського університету.
1931 року Бібіков закінчив університет. У 1934—1935 роках був науково-технічним співробітником Державної академії історії матеріальної культури (Ленінград). У 1935—1955 роках працював в Інституті історії матеріальної культури АН СРСР (Ленінград) як аспірант, учений секретар (1938—1941), заступник директора з наукової роботи (1941—1942), старший науковий співробітник (1942—1955).
1940 року Бібіков став членом ВКП(б).
1955 року Бібіков переїхав до Києва, де 33 роки працював в Інституті археології АН УРСР (нині Інститут археології НАН України): у 1955—1968 роках — директор, у 1968—1985 роках — завідувач відділу, від 1985 року — старший науковий співробітник, від 1986 року — головний науковий співробітник.
Великою заслугою Бібікова перед українською археологією є надання їй історичного спрямування. Його знаменитий заклик «за речами бачити людей, що їх породили» став фактично програмою роботи українських археологів.
Однодумцями Бібікова були провідні українські археологи Михайло Рудинський, Лазар Славін, Олексій Тереножкін, Василь Довженок, Юрій Захарук та інші.
За авторської участі та за редакцією Бібікова створено фундаментальні праці: «Нариси стародавньої історії УРСР» (1957), тритомна «Археологія Української РСР» (1971—1975). Йому належить також ідея написання багатотомної «Давньої історії України».
18 листопада 1958 року Бібікова обрано членом-кореспондентом АН УРСР (спеціальність — археологія).
Помер 21 листопада 1988 року в Києві на 81-му році життя.
Наукова діяльність Редагувати
Теоретичні узагальнення Бібікова завжди мали широку джерелознавчу базу. Її складали, зокрема, результати здійснених ним розкопок у Криму, на Уралі, річках Дністер і Дніпро.
Надзвичайно вагомий внесок зробив Бібіков у вивчення трипільської культури, успішно продовживши справу Вікентія Хвойки, Миколи Біляшівського, Миколи Макаренка. На думку Петра Толочка, монографія Бібікова «Ранньотрипільське поселення Лука-Врубловецька на Дністрі» (1953) і досі є найкращою.
Приголомшливе враження на науковий світ справила монографія Бібікова «Найдавніший музичний комплекс із кісток мамута» (1981), у якій запропоновано безпрецедентну гіпотезу про музику в палеоліті. За сучасною класифікацією, мізинські кістки можна віднести до підгрупи музичних інструментів ударного типу. Експеримент музиканта Володимира Колокольникова підтвердив правильність висновку Бібікова. Це відкриття набуло широкого міжнародного розголосу, а книгу Бібікова перекладено багатьма мовами світу.
Усе творче життя Бібіков займався проблемою взаємин людини і природи. Їй присвячено низку ґрунтовних праць, у яких висвітлено питання кризи мисливського господарства в кам'яну добу, палеоекономіки та палеодемографії в мезоліті й неоліті України. Висновки, яких дійшов учений, багато в чому змінили традиційну марксистську схему лінійного поступового історичного розвитку первісного суспільствава.
Є всі підстави говорити про школу Бібікова, яка не обмежується лише Україною. Його учні й послідовники працюють у Росії, Молдові, Азербайджані та інших країнах.
Твори Редагувати
Бібіков — автор низки праць, присвячених вивченню пам'яток ранньої трипільської культури, палеоліту і неоліту України і Південного Уралу.
- Верхньопалеолітичні знаходища на Середньому Подністров'ї // Археологічні пам'ятки УРСР. — Т. 2. — К., 1949.
- Предварительный отчет о работе Крымской экспедиции 1935 г. // СА. — 1936. — І;
- Пещерные палеолитические местонахождения в нагорной полосе Южного Урала // СА. — 1950. — ХІІ;
- Раннетрипольское поселение Лука–Врублевецкая на Днестре. — М.; Л., 1953 (МИА. — 38);
- О первичном заселении Восточной Европы // КСИА АН УССР. — 1961. — 11;
- О южных путях заселения Восточной Европы в эпоху древнего палеолита // Четвертичный период. — 1961. — 13/15;
- Из истории каменных серпов на юго–востоке Европы // СА. — 1962. — № 3;
- Хозяйственноэкономический комплекс развитого Триполья (опыт изучения первобытной экономики) // СА. — 1965. — № 1;
- Некоторые аспекты палеоэкономического моделирования палеолита // СА. — 1969. — № 4;
- Перспективні теоретичні розробки в радянській археології // Вісник АН УРСР. — 1973. — № 4;
- Эпоха палеолита // История Украинской ССР. — К., 1981. — Т. 1; Древнейший музыкальный комплекс из костей мамонта: Очерк материальной и духовной культуры палеолитического человека. — К., 1981;
- Финальный палеолит и мезолит Горного Крыма. — Одесса, 1994 (у співавт.).
Премії, нагороди, звання Редагувати
- 1975 — надано звання «Заслужений діяч наук УРСР».
- 13 грудня 1977 — Державна премія УРСР у галузі науки і техніки за монографію «Археологія Української РСР» в трьох томах, опубліковану в 1971—1975 роках. Разом із Бібіковим (керівником роботи) лауреатами стали ще 9 учених — Лазар Славін, Василь Довженок, Юрій Захарук, Олімпіада Шапошникова, Софія Березанська, Михайло Кучера, Варвара Іллінська, Олексій Тереножкін, Дмитро Телегін.
- Нагороджено орденом «Знак Пошани».
Вшанування пам'яті Редагувати
В Києві на будинку по вулиці Леоніда Первомайського, 3, де в 1955—1988 роках жив Сергій Миколайович Бібіков встановлено меморіальну дошку.
Примітки Редагувати
- Бибиков Сергей Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Монографія «Археологія Української РСР» в трьох томах, опублікована в 1971-1975 роках [ 23 березня 2019 у Wayback Machine.] // Комітет з державних премій України в галузі науки і техніки.
Джерела Редагувати
- Бібіков Сергій Миколайович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 437.
- Бурдо Н. Б. Бібіков Сергій Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 619.
- Толочко П. П. Бібіков Сергій Миколайович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 257.
- Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 129.
- Збенович В. Г. Пам'яті вчителя // Археологія. — 1989. — № 2. — С. 4—6.
- Борисковський П. Й. Сергій Миколайович Бібіков і його час // Археологія. — 1990. — № 2. — С. 98—106.
- Толочко П. П. С. М. Бібіков і українська археологія // Археологія. — 1996. — № 3. — С. 3—6.
- До 90-річчя з дня народження Сергія Миколайовича Бібікова // Археологія. — 1998. — № 4. — С. 3—4.
- Отт Марсель. С. М. Бібіков. Плідне натхнення // Археологія. — 1998. — № 4. — С. 4—8.
- Кулаковська Л. В. Сергій Миколайович Бібіков: життя, віддане науці (до 100-річчя від дня народження) // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 115—117.
- Будзей Олег. «За речами бачити людей»: Ювілеї // Подолянин. — 2008. — 12 вересня. — С. 9.
- Мыц В. Л. К столетию со дня рождения Сергея Николаевича Бибикова. Штрихи к портрету: взгяд в прошлое // Актуальные проблемы первобытной археологии Восточной Европы: Материалы конференции, посвященной 100-летию со дня рождения Сергея Николаевича Бибикова. — Археологический альманах, № 20. — Донецк: Донбасс, 2009. — С. 9—15.
- Будзей Олег. Дослідник скарбів Луки-Врубловецької: Постаті // Подолянин. — 2012. — 17 серпня. — С. 8.