www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кукрецька культура археологічна культура або культурно історична спільність доби пізнього мезоліту була поширена на тери

Кукрецька культура

Кукрецька культура — археологічна культура, або культурно-історична спільність доби пізнього мезоліту; була поширена на території Північного Причорномор'я України та Молдови і особливо степового й передгірського Криму. Датується часом від 10 до 7,5 тис. років тому.

Назва походить від поселення Кукрек у передгірському Криму під Червоною Горою. На сьогодні відомі понад 20 пам'яток цієї культури.

Кукрецька культура є своєрідним явище середньокам’яної доби України, де простежується широке використання у виготовленні знарядь сколової заготовки (різці, скребки) й високий розвиток техніки отримання пластин (олівцеподібні нуклеуси, мікропластини). Своєрідність культури являють так звані "кукрецькі вкладиші" та різці особливих «кукрецьких» типів, виготовлені на сколах. У кукрецьких комплексах обмаль мікролітів геометричних форм й нерідко вони взагалі відсутні.

Поширення Редагувати

Стоянки кукрецької культури займають велику територію в межах Озово-Чорноморської степової області; вони виявлені у Степовому й Передгірному Криму, у Північному Надозів'ї, на Нижній та частково на Середній Наддніпрянщині та Північно-Західному Надчорномор'ї (включно з Молдовою). Вплив цієї культури простежується й на північних територіях Наддніпрянщини до Києво-Житомирського Полісся включно.

Пам'ятки Редагувати

Найбільш рання кукрецька стоянка — «Вишенне І», що датується рубежем плейстоцену — початком голоцену.

Основні пам'ятки кукрецької культури виявлені при дослідженні території комплексів: Кукрек, «Вишенне I», Іванівка, Кам'яна Могила, Абузова Балка, «Ігрень VIII», Попів Мис, «Прибір VIIa» та інші.

Варіанти культури Редагувати

Виділяють три варіанти кукрецької культури:

  1. кримсько-надозівський (Кукрек, Кам'яна Могила),
  2. дніпровський (Ігрень-8, Кізлевий острів),
  3. північний надчорноморський (Абузова балка, Кінецьпіль та інші).

Розрізняються вони в основному по процентному складу крем'яних знарядь, в цілому однотипних для всієї території культури.

Датування Редагувати

До датування кукрецької культури сучасними методами деякими дослідниками (В.М. Даниленко, Ю.Г. Колосов) вона відносилася до новокам’яної доби. Радіокарбонний аналіз проведений на мушлі, зокрема з Ігрені-8 й Кукрек у Київській (8 проб; Е. В. Собатовіч, М. М. Ковлюк) й у Берлінській (4 проби; Г. Квітта) лабораторіях методом CI4 визначено вік культури. Основна маса цих дат відноситься до VII тисячоріччя до н.е.

У Кукреці розкопками 1974-1975 років встановлена ​​стратиграфія залягання шару власне кукрецької культури під шаром мурзак-кобинської культури, що вказує на середньокам’яний час цієї пам'ятки.

Історія розвитку культури Редагувати

Кукрецька культура сформувалася на основі епіграветських культур півдня України; на думку більшості дослідників, була новим етапом розвитку анетівської культурної спільності.

Удосконалення техніки виробництва дозволило кукрекським племенам розселитися до басейну Пруту на заході та Дніпра на сході. Цей процес археологічно фіксується на пам'ятках з виразними кукрекськими комплексам:

  • Гвоздєве, Синюхин Брід, Абузова балка, Софіївка в середньому Побужжі;
  • Бубинка, Бубинка І, Сагайдак в Поінгуллі;
  • Мирне, Трапівка в Дунайсько-Дністровському межиріччі.

На основі кукрецької культури склалися неолітичні олексіївська культура, сурська культура та частково буго-дністровська культура.

Варіанти Редагувати

У кукрецькій культурі виділяють три варіанти:

Крім того, на Охтирщині віділяють дві стоянки - Охтирка й Хухра-Зайці, що умовно можуть бути віднесені до кукрецької культури.

Розрізняють їх здебільшого за відсотковим складом крем'яних знарядь, що у цілому однотипні для усієї території поширення культури.

Знаряддя Редагувати

Нечисленні мікроліти (мікроплатівки зі скошеним кінцем та притупленим краєм), півокруглі та кінцеві скребачки, багатофасеткові різці на сколах, вкладиші кукрецького зразка, кістяні наконечники з пазом. Для культури характерні високий рівень виготовлення знарядь на сколах та техніки сколювання мікролітичних пластин, зокрема характерна відтискна пластинчаста техніка розколювання кременю з одноплощинних нуклеусів для виготовлення мікропластинок-вкладишів до кістяних наконечників з пазом. З Ігренського поселення походить видатна знахідка — рогова мотика.

Житла Редагувати

Наземні та напівземлянки. Так на стоянці «Ігрень-VIII» (на сході сучасного міста Дніпро), що хронологічно належить до цієї культури, досліджені житла, що мали конічну покрівлю з жердин, нахилених до центру, переплетених лозою та покритих очеретом. Д. Я. Телегін вважає, що це конкретне свідчення продовження традицій будівництва часів пізнього палеоліту (Межиріча, Мізина, Гінців), яке має паралелі в «Сороках 2» (Молдова).

Господарство Редагувати

Було засноване на використанні степових та лісостепових ландшафтів: полювання на степових тварин, збиральництво, рибальство. Однією з особливостей кукрекської культури є й те, що в її господарстві величезну роль відігравало тваринництво, про що свідчать залишки кісток свійського бика та кози.

Для господарства кукрецького населення Криму була характерна сезонність, що передбачала використання степів рівнинної частини півострова взимку та лукових степів, яйл (гірських плато) влітку.

Примітки Редагувати

  1. ↑ О. О. Яневич. Кукрекська культура [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2008. — Т. 5. — ISBN 978-966-00-0855-4. (стор. 459)
  2. ↑ Археология Украинской ССР (російська мова) 1. Київ. 1986. с. 100–102. 
  3. Д. В. Ступак. Технології розщеплення кременю свідерської культури Українського Полісся за аналізом нуклеусів // Vita Antiqua, 2-1999. С. 18-24

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kukrecka kultura arheologichna kultura abo kulturno istorichna spilnist dobi piznogo mezolitu bula poshirena na teritoriyi Pivnichnogo Prichornomor ya Ukrayini ta Moldovi i osoblivo stepovogo j peredgirskogo Krimu Datuyetsya chasom vid 10 do 7 5 tis rokiv tomu 1 Nazva pohodit vid poselennya Kukrek u peredgirskomu Krimu pid Chervonoyu Goroyu Na sogodni vidomi ponad 20 pam yatok ciyeyi kulturi Kukrecka kultura ye svoyeridnim yavishe serednokam yanoyi dobi Ukrayini de prostezhuyetsya shiroke vikoristannya u vigotovlenni znaryad skolovoyi zagotovki rizci skrebki j visokij rozvitok tehniki otrimannya plastin olivcepodibni nukleusi mikroplastini Svoyeridnist kulturi yavlyayut tak zvani kukrecki vkladishi ta rizci osoblivih kukreckih tipiv vigotovleni na skolah U kukreckih kompleksah obmal mikrolitiv geometrichnih form j neridko voni vzagali vidsutni 2 Zmist 1 Poshirennya 2 Pam yatki 3 Varianti kulturi 4 Datuvannya 5 Istoriya rozvitku kulturi 6 Varianti 7 Znaryaddya 8 Zhitla 9 Gospodarstvo 10 Primitki 11 Dzherela ta literaturaPoshirennya RedaguvatiStoyanki kukreckoyi kulturi zajmayut veliku teritoriyu v mezhah Ozovo Chornomorskoyi stepovoyi oblasti voni viyavleni u Stepovomu j Peredgirnomu Krimu u Pivnichnomu Nadoziv yi na Nizhnij ta chastkovo na Serednij Naddnipryanshini ta Pivnichno Zahidnomu Nadchornomor yi vklyuchno z Moldovoyu Vpliv ciyeyi kulturi prostezhuyetsya j na pivnichnih teritoriyah Naddnipryanshini do Kiyevo Zhitomirskogo Polissya vklyuchno 2 Pam yatki RedaguvatiNajbilsh rannya kukrecka stoyanka Vishenne I sho datuyetsya rubezhem plejstocenu pochatkom golocenu 3 Osnovni pam yatki kukreckoyi kulturi viyavleni pri doslidzhenni teritoriyi kompleksiv Kukrek Vishenne I Ivanivka Kam yana Mogila Abuzova Balka Igren VIII Popiv Mis Pribir VIIa ta inshi Varianti kulturi RedaguvatiVidilyayut tri varianti kukreckoyi kulturi krimsko nadozivskij Kukrek Kam yana Mogila dniprovskij Igren 8 Kizlevij ostriv pivnichnij nadchornomorskij Abuzova balka Kinecpil ta inshi Rozriznyayutsya voni v osnovnomu po procentnomu skladu krem yanih znaryad v cilomu odnotipnih dlya vsiyeyi teritoriyi kulturi 2 Datuvannya RedaguvatiDo datuvannya kukreckoyi kulturi suchasnimi metodami deyakimi doslidnikami V M Danilenko Yu G Kolosov vona vidnosilasya do novokam yanoyi dobi Radiokarbonnij analiz provedenij na mushli zokrema z Igreni 8 j Kukrek u Kiyivskij 8 prob E V Sobatovich M M Kovlyuk j u Berlinskij 4 probi G Kvitta laboratoriyah metodom CI4 viznacheno vik kulturi Osnovna masa cih dat vidnositsya do VII tisyachorichchya do n e U Kukreci rozkopkami 1974 1975 rokiv vstanovlena stratigrafiya zalyagannya sharu vlasne kukreckoyi kulturi pid sharom murzak kobinskoyi kulturi sho vkazuye na serednokam yanij chas ciyeyi pam yatki 2 Istoriya rozvitku kulturi RedaguvatiKukrecka kultura sformuvalasya na osnovi epigravetskih kultur pivdnya Ukrayini 1 na dumku bilshosti doslidnikiv bula novim etapom rozvitku anetivskoyi kulturnoyi spilnosti Udoskonalennya tehniki virobnictva dozvolilo kukrekskim plemenam rozselitisya do basejnu Prutu na zahodi ta Dnipra na shodi Cej proces arheologichno fiksuyetsya na pam yatkah z viraznimi kukrekskimi kompleksam Gvozdyeve Sinyuhin Brid Abuzova balka Sofiyivka v serednomu Pobuzhzhi Bubinka Bubinka I Sagajdak v Poingulli Mirne Trapivka v Dunajsko Dnistrovskomu mezhirichchi Na osnovi kukreckoyi kulturi sklalisya neolitichni oleksiyivska kultura surska kultura ta chastkovo bugo dnistrovska kultura 1 Varianti RedaguvatiU kukreckij kulturi vidilyayut tri varianti Krimsko priozivskij Kukrek Kam yana Morila dniprovskij Irren 8 Kizlevij Verhnya Andrusivka pivnichno prichornomorskij Abuzova balka Kinecpil ta inshi Krim togo na Ohtirshini vidilyayut dvi stoyanki Ohtirka j Huhra Zajci sho umovno mozhut buti vidneseni do kukreckoyi kulturi Rozriznyayut yih zdebilshogo za vidsotkovim skladom krem yanih znaryad sho u cilomu odnotipni dlya usiyeyi teritoriyi poshirennya kulturi 2 Znaryaddya RedaguvatiNechislenni mikroliti mikroplativki zi skoshenim kincem ta prituplenim krayem pivokrugli ta kincevi skrebachki bagatofasetkovi rizci na skolah vkladishi kukreckogo zrazka kistyani nakonechniki z pazom Dlya kulturi harakterni visokij riven vigotovlennya znaryad na skolah ta tehniki skolyuvannya mikrolitichnih plastin zokrema harakterna vidtiskna plastinchasta tehnika rozkolyuvannya kremenyu z odnoploshinnih nukleusiv dlya vigotovlennya mikroplastinok vkladishiv do kistyanih nakonechnikiv z pazom Z Igrenskogo poselennya pohodit vidatna znahidka rogova motika Zhitla RedaguvatiNazemni ta napivzemlyanki Tak na stoyanci Igren VIII na shodi suchasnogo mista Dnipro sho hronologichno nalezhit do ciyeyi kulturi doslidzheni zhitla sho mali konichnu pokrivlyu z zherdin nahilenih do centru perepletenih lozoyu ta pokritih ocheretom D Ya Telegin vvazhaye sho ce konkretne svidchennya prodovzhennya tradicij budivnictva chasiv piznogo paleolitu Mezhiricha Mizina Ginciv yake maye paraleli v Sorokah 2 Moldova Gospodarstvo RedaguvatiBulo zasnovane na vikoristanni stepovih ta lisostepovih landshaftiv polyuvannya na stepovih tvarin zbiralnictvo ribalstvo 1 Odniyeyu z osoblivostej kukrekskoyi kulturi ye j te sho v yiyi gospodarstvi velicheznu rol vidigravalo tvarinnictvo pro sho svidchat zalishki kistok svijskogo bika ta kozi Dlya gospodarstva kukreckogo naselennya Krimu bula harakterna sezonnist sho peredbachala vikoristannya stepiv rivninnoyi chastini pivostrova vzimku ta lukovih stepiv yajl girskih plato vlitku 1 Primitki Redaguvati a b v g d O O Yanevich Kukrekska kultura Arhivovano 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2008 T 5 ISBN 978 966 00 0855 4 stor 459 a b v g d Arheologiya Ukrainskoj SSR rosijska mova 1 Kiyiv 1986 s 100 102 D V Stupak Tehnologiyi rozsheplennya kremenyu sviderskoyi kulturi Ukrayinskogo Polissya za analizom nukleusiv Vita Antiqua 2 1999 S 18 24Dzherela ta literatura RedaguvatiO O Yanevich Kukrekska kultura Arhivovano 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Problemi istoriyi i arheologiyi Ukrayini Materiali VI Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi prisvyachenoyi 150 richchyu z dnya narodzhennya akademika V P Bezeskula Harkiv 10 11 zhovtnya 2008 r Harkiv TOV NTMT 2008 104 s Tolochko P P Krizhickij S D Murzin V Yu ta in Davnya istoriya Ukrayini K Libid t 1 240 s Vinokur I S Telegin D Ya Arheologiya Ukrayini Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2008 480 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kukrecka kultura amp oldid 38189644