www.wikidata.uk-ua.nina.az

Буго дністровська культура Бу го дністро вська культу ра бугодністро вська культу ра БДК археологічна культура доби неол

Буго-дністровська культура

Бу́го-дністро́вська культу́ра, бугодністро́вська культу́ра (БДК) — археологічна культура доби неоліту в VII—VI тисячоліттях до н. е. (близько 6500 — 5300 рр. до н. е.).

Історія дослідження Редагувати

Вивчення культури започаткували у 1930—1931 рр. Ф. А. Козубовський, П. В. Харлампович, Т. М. Мовчанівський роботами на побузьких неолітичних поселеннях Гард та Чорний Ташлик.

У наступні десятиліття її пам'ятки досліджували А. В. Добровольський, О. Ф. Лагодовська, П. І. Хавлюк.

Але найбільший внесок у вивчення неоліту Південного Бугу зробив В. М. Даниленко, який у 1949—1961 рр. стаціонарно дослідив багато поселень із залишками неолітичного часу (Мельнична Круча (Сабатинівка), Миколина Брояка (Чорний Ташлик), Саврань, Бузький Гард, Завалля, Жакчик, Базьків Острів і Митьків Острів, «Сокільці I», «Сокільці II», «Сокільці VI»,Щурівці-Поріг Самчинці, «Печера I», Глинське, «Зяньківці II» (Немирівський район), «Шимановське II», Гайворон-Поліжок, Чернятка тощо). За результатами проведених робіт неолітичні пам'ятки Південного Бугу він виділив в окрему «південнобузьку» культуру, згодом (після робіт В. І. Маркевича на Дністрі), перейменовану у «буго-дністровську».

Результати польових досліджень та своє бачення перебігу етнокультурних, соціальних та економічних процесів у неоліті Південного Бугу на широкому тлі східно- та південноєвропейського неоліту В. М. Даниленко виклав в узагальнюючій монографії «Неоліт України». На особливу увагу заслуговують висновки автора про віднесення БДК до периферії південно-європейського балкано-дунайського ареалу давньоземлеробського неоліту Великого Східного Середземномор'я та про провідну роль її носіїв у процесі неолітизації північніших територій Полісся і Середнього Подніпров'я.

Вивчення пам'яток БДК Подністров'я розпочалося 1945 р., коли П. І. Борисковський, а 1950 р. і О. П. Черниш виявили перші пункти з матеріалами південнобузького типу. Починаючи з 1957 р. вузол поселень БДК біля м. Сорока на сході Молдови досліджує В.І. Маркевич. Результати розкопок п'яти з них («Сорока I», «Сороки II», «Сороки III», «Сорока V» на території Молдови та «Цикинівка I» — України) були видані ним у ряді робіт. Їх автор запропонував власну періодизацію буго-дністровських пам'яток Молдови, намітив виділення двох локальних варіантів БДК — південнобузького та дністровського.

У Степовому Побужжі дослідження поселень БДК проводили в 1967 р. О. Г. Шапошнікова та В. І. Непріна, а починаючи з кінця 1970-х рр. — М. Т. Товкайло. Останній у публікаціях та виступах відстоює виділення окремого степового варіанту БДК та акцентує увагу на свідченнях тісних контактів, що підтримувало його населення з носіями інших неолітичних та ранньоенеолітичних культур Південно-Східної Європи, зокрема, Азово-Дніпровської та Трипільської. В 1990-х рр. розкопки поселень БДК в Молдовському Подністров'ї проводилися О. В. Ларіною та В. А. Дергачовим. У Побужжі останнім часом Д. Л. Гаскевич провів розвідкові дослідження та розкопки як відомих, так і нових поселень культури, зокрема, продовжив розпочаті В. М. Даниленком розкопки пам'ятки Печера І. Ряд своїх робіт цей дослідник присвятив питанням періодизації культури, особливостям її крем'яного інвентаря та керамічних виробів. Специфікою поглядів Д. Л. Гаскевича є віднесення неоліту Побужжя та Подністров'я до виділеного ним кола культур Північно-Понтійського Імпрессо, яке він розглядає як найсхіднішу частину середземноморської області неоліту з керамікою імпрессо та кардіум.

Територія поширення Редагувати

Зараз матеріали БДК відомі на значній території лісостепової та степової зони Північного Причорномор'я в межах Правобережної України та Молдови. Власне буго-дністровські поселення поширені у басейні Середнього Дністра та Середнього Бугу.

Найпівнічнішими з них є Перебиківці на Дністрі та Канава на Південному Бузі.

Найпівденнішими — Гіржове у Буго-Дністровському межиріччі та поселення гардівської групи в Степовому Побужжі.

Найсхіднішою пам'яткою БДК вважається поселення Новорозанівка-2 над річкою Інгул.

Найзахіднішими — вже згадані Перебиківці на Дністрі.

Буго-дністровські імпорти відомі на поселеннях інших культур, зокрема, Кріш культура, культури лінійно-стрічкової кераміки, сурської, дніпро-донецької.

Періодизація та хронологія Редагувати

Спираючись на особливості переважно керамічних матеріалів пам'яток Побужжя, В. М. Даниленко виділив у неолітичний період розвитку Буго-Дністровської культури сім послідовних культурно-хронологічних фаз, що утворюють три періоди, — ранній (скибинецька та соколецька), розвинутий (печерська, самчинська), та пізній (савранська фаза). У мезолітичний та енеолітичний час БДК представляють пам'ятки відповідно заньковецької та хмільникської фази. Періодизацію буго-дністровських пам'яток Подністров'я розробив В. І. Маркевич, який виділив тут п'ять послідовних фаз, що в цілому збігаються з виділеними В. М. Даниленком для Південного Бугу (безкерамічні поселення першої фази (Сорокський комплекс) збігаються з заньковецькими, другої — соколецькими та скибенецькими, третьої — печерськими, четвертої — самчинськими, п'ятої — савранськими пам'ятками Побужжя). У 1970-х рр. Р. Трінгхем та Д. Я. Телегін запропонували поділ БДК на три етапи: ранній (печерський), середній (самчинський) та пізній (савранський). Наприкінці 1990-х рр. О. В. Ларіна буго-дністровські пам'ятки Молдови віднесла до двох періодів — раннього та пізнього. Слідом за нею на початку 2000-х рр. аналогічний поділ побузьких пам'яток запропонувала Н. С. Котова.

За даними радіовуглецевого датування, що проводилося в Берлінській, Кільській та Київській радіовуглецевих лабораторіях у 1960-1990-х рр., датується 6000-4500 роками до н. е., а за даними Київської радіовуглецевої лабораторії, одержаними починаючи з 1997 р., — 6500-4750 роками до н. е. Останніми роками Д. Л. Гаскевич піддав сумніву періодизаційні погляди В. М. Даниленка, чим усунув протиріччя між групами «старих» та «нових» абсолютних дат культури.

Поселення та житла Редагувати

Поселення Буго-Дністровської культури невеликі, житла — наземні, з кам'яними вогнищами і ямами для відходів.

Господарство Редагувати

Господарство — полювання, рибальство, розведення свійських тварин (свині, бики), землеробство (відбитки зерен пшениці на кераміці).

Кремінь та кераміка Редагувати

За даними В. М. Даниленка, матеріальна культура буго-дністровського населення Побужжя на різних періодах розвитку культури мала свої специфічні риси:

Першовідкривач Буго-Дністровської культури В. М. Даниленко вважав її одним з компонентів формування Трипільської культури. Однак численні дослідження 1970—2000-х років переконливо довели хибність цих поглядів.

Примітки Редагувати

  1. Козубовський Ф. А. Археологічні дослідження на території БоГЕСу (1930—1932 рр.). — К., 1933. — C.20-34
  2. Хавлюк П. И., Стоянки развитого неолита в северной части среднего течения Южного Буга // КСИИМК. — Вып.75. — 1959. — С.169—173 (рос.)
  3. Даниленко В. М., Дослідження неолітичних пам'яток на Південному Бузі // Археологія. — Т. Х. — К., 1957. — С. 36-49. Даниленко В. Н. Неолит Побужья и вопрос о сложении трипольской культуры. // КСИА АН УССР. — Вып.9. — К., 1960. — С.3-9.
  4. Даниленко В. Н., Археологические исследования в зонах строительства ГЭС на Южном Буге в 1959 — 1960 гг. // КСИА АН УССР. — Вып.12. — К., 1962. — С. 23-27.
  5. Даниленко В. Н., Неолит Украины: Главы древней истории Юго-Восточной Европы. — К.: Наукова думка, 1969. — 259 с. (рос.)
  6. Даниленко В. М., Дослідження неолітичних пам'яток на Південному Бузі // Археологія. — Т. Х. — К., 1957. — С.48.
  7. Даниленко В. Н., Неолит Украины: Главы древней истории Юго-Восточной Европы. — К.: Наукова думка, 1969. — С.86, прим.8 (рос.)
  8. Даниленко В. Н., Неолит Украины: Главы древней истории Юго-Восточной Европы. — К.: Наукова думка, 1969. — С. 46-174 (рос.)
  9. Тимощук Б. О., Північна Буковина — земля слов'янська. — Ужгород: Карпати, 1969. — C.10
  10. Маркевич В. И., Неолитическая стоянка Сороки-Трифауцкий Лес I // Материалы и исследования по археологии и этнографии МССР. — Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1964. — С. 91-102.
  11. Маркевич В. И., Неолит Молдавии (памятники буго-днестровской культуры): Автореф. дис. … канд. ист. наук: 07.575 / Ин-т археологии АН СССР. — М., 1968. — 30 с.
  12. Маркевич В. И., Исследования неолита на Среднем Днестре // КСИА. — Вып. 105. — 1965. — С.85-90.
  13. Маркевич В. И., Памятники эпохи неолита и энеолита (Археологическая карта МССР; Вып. 2). — Кишинев: Штиинца, 1973. — 161 с.
  14. Маркевич В. И., Буго-днестровская культура на территории Молдавии. — Кишинев: Штиинца, 1974. — 174 с. (рос.)
  15. Шапошникова О. Г., Неприна В. И., Новорозановское многослойное поселение // Древности Поингулья. — К.: Наукова думка, 1977. — С. 52-65 (рос.)
  16. Товкайло М. Т., Неоліт Степового Побужжя: Автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.04 / Ін-т археології НАНУ. — К., 1998. — 17 с.
  17. Шапошникова О. Г., Товкайло Н. Т., Некоторые итоги исследования многослойного поселения Пугач на Южном Буге // Первобытная археология. — К.: Наукова думка, 1989. — С. 86-97.
  18. Товкайло М. Т., Неоліт Степового Побужжя (Кам'яна доба України, вип. 6). — Київ: Шлях, 2005. — 160 с.
  19. Товкайло М. Т., Неолітичний Ґард за даними нових досліджень // Кам'яна доба України. — Вип. 11. — Київ: Шлях, 2008. — С. 144—156
  20. Ларина О. В., Вехлер К.-П., Дергачев В. А., Коваленко С. И., Бикбаев В. М., Новые полевые исследования памятников мезолита и неолита Молдвы // Vestigii arheologice din Moldova (archeological antiquities of Moldova). — Chişinǎu, 1997. — P. 62-110.
  21. Ларина Ольга, Неолитическая керамика поселения Тэтэрэука Ноуэ XV (к проблеме исчезновения культуры линейно-ленточной керамики) // Revista Arheologică. Serie nouă. — Vol. II, Nr. 1-2. — Chişinău, 2006. — P. 35-55.
  22. Гаскевич Д. Л., Розвідки в басейні Південного Бугу // Археологічні відкриття в Україні 2000—2001 рр. — К.: ІА НАНУ, 2002. — C.10—15.
  23. Гаскевич Д. Л., Археологічні розвідки пам'яток буго-дністровської неолітичної культури у 2003—2005 рр. // Археологічні дослідження в Україні 2004—2005 рр. — Київ-Запоріжжя: ІА НАНУ, Дике Поле, 2006. — C. 116—122.
  24. Гаскевич Д., Журавльов О., Нова Миколаївка-1 — нова пам'ятка буго-дністровської неолітичної культури у Лісостеповому Побужжі // Дослідження первісної археології в Україні (До 50-річчя відкриття палеолітичної стоянки Радомишль). — Київ: «КОРВІН ПРЕСС», 2008. — С. 168—175
  25. Гаскевич Д. Л., Крем'яні вироби кукрекської культурної традиції в інвентарі буго-дністровських пам'яток Побужжя // Археологія. — 2005. — № 3. — С. 24—37.
  26. Гаскевич Д., Форма дна керамічного посуду буго-дністровських пам'яток Лісостепового Побужжя // Археологический альманах. — № 19. — Донецк: ООО «Апекс», 2008. — С.275—307.
  27. Гаскевич Д. Л., Кераміка «самчинського» типу та проблеми періодизації буго-дністровської неолітичної культури // Кам'яна доба України. — Вип. 11. — Київ: Шлях, 2008. — С. 157—187
  28. Гаскевич Д. Л., Северо-понтийское импрессо: происхождение неолитической керамики с гребенчатым орнаментом на юге Восточной Европы // STRATUM plus. — № 2. — 2010. — С. 213—251.
  29. Gaskevych Dmytro, A new approach to the problem of the Neolithisation of the North-Pontic area: is there a north-eastern kind of Mediterranean Impresso pottery? // Documenta Praehistorica. — XXXVIII (Neolithic Studies 17). — 2011. — P. 275—290.
  30. Гаскевич Дмитро, Синхронізація буго-дністровського неоліту та неоліту Центральної Європи: Проблема радіовуглецевих дат // Wspólnota dziedzictwa archeologicznego ziem Ukrainy i Polski. Materialy z konferencji zorganizowanej przez Ośrodek Ochrony Dziedzictwa Archeologicznego. Łańcut (26-28 X 2005 r.) — Warszawa: Petit S.C. Lublin, 2007. — S. 115—147
  31. Гаскевич Д. Л., В. М. Даниленко та періодизація неоліту Південного Бугу: нові запитання до старих джерел // Археологія. — 2013. — № 4. — С.3-17.
  32. Гаскевич Д. Л., Проблеми радіовуглецевого датування буго-дністровської неолітичної культури // Археологія. — 2014. — № 4. — С.3-17

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bu go dnistro vska kultu ra bugodnistro vska kultu ra BDK arheologichna kultura dobi neolitu v VII VI tisyacholittyah do n e blizko 6500 5300 rr do n e Zmist 1 Istoriya doslidzhennya 2 Teritoriya poshirennya 3 Periodizaciya ta hronologiya 4 Poselennya ta zhitla 5 Gospodarstvo 6 Kremin ta keramika 7 Primitki 8 DzherelaIstoriya doslidzhennya RedaguvatiVivchennya kulturi zapochatkuvali u 1930 1931 rr F A Kozubovskij 1 P V Harlampovich T M Movchanivskij robotami na pobuzkih neolitichnih poselennyah Gard ta Chornij Tashlik U nastupni desyatilittya yiyi pam yatki doslidzhuvali A V Dobrovolskij O F Lagodovska P I Havlyuk 2 Ale najbilshij vnesok u vivchennya neolitu Pivdennogo Bugu zrobiv V M Danilenko 3 4 5 yakij u 1949 1961 rr stacionarno doslidiv bagato poselen iz zalishkami neolitichnogo chasu Melnichna Krucha Sabatinivka Mikolina Broyaka Chornij Tashlik Savran Buzkij Gard Zavallya Zhakchik Bazkiv Ostriv i Mitkiv Ostriv Sokilci I Sokilci II Sokilci VI Shurivci Porig Samchinci Pechera I Glinske Zyankivci II Nemirivskij rajon Shimanovske II Gajvoron Polizhok Chernyatka tosho Za rezultatami provedenih robit neolitichni pam yatki Pivdennogo Bugu vin vidiliv v okremu pivdennobuzku kulturu zgodom pislya robit V I Markevicha na Dnistri perejmenovanu u bugo dnistrovsku 6 7 Rezultati polovih doslidzhen ta svoye bachennya perebigu etnokulturnih socialnih ta ekonomichnih procesiv u neoliti Pivdennogo Bugu na shirokomu tli shidno ta pivdennoyevropejskogo neolitu V M Danilenko viklav v uzagalnyuyuchij monografiyi Neolit Ukrayini 8 Na osoblivu uvagu zaslugovuyut visnovki avtora pro vidnesennya BDK do periferiyi pivdenno yevropejskogo balkano dunajskogo arealu davnozemlerobskogo neolitu Velikogo Shidnogo Seredzemnomor ya ta pro providnu rol yiyi nosiyiv u procesi neolitizaciyi pivnichnishih teritorij Polissya i Serednogo Podniprov ya Vivchennya pam yatok BDK Podnistrov ya rozpochalosya 1945 r koli P I Boriskovskij a 1950 r i O P Chernish viyavili pershi punkti z materialami pivdennobuzkogo tipu 9 Pochinayuchi z 1957 r vuzol poselen BDK bilya m Soroka na shodi Moldovi doslidzhuye V I Markevich Rezultati rozkopok p yati z nih Soroka I Soroki II Soroki III Soroka V na teritoriyi Moldovi ta Cikinivka I Ukrayini buli vidani nim u ryadi robit 10 11 12 13 14 Yih avtor zaproponuvav vlasnu periodizaciyu bugo dnistrovskih pam yatok Moldovi namitiv vidilennya dvoh lokalnih variantiv BDK pivdennobuzkogo ta dnistrovskogo U Stepovomu Pobuzhzhi doslidzhennya poselen BDK provodili v 1967 r O G Shaposhnikova ta V I Neprina 15 a pochinayuchi z kincya 1970 h rr M T Tovkajlo 16 17 18 19 Ostannij u publikaciyah ta vistupah vidstoyuye vidilennya okremogo stepovogo variantu BDK ta akcentuye uvagu na svidchennyah tisnih kontaktiv sho pidtrimuvalo jogo naselennya z nosiyami inshih neolitichnih ta rannoeneolitichnih kultur Pivdenno Shidnoyi Yevropi zokrema Azovo Dniprovskoyi ta Tripilskoyi V 1990 h rr rozkopki poselen BDK v Moldovskomu Podnistrov yi provodilisya O V Larinoyu ta V A Dergachovim 20 21 U Pobuzhzhi ostannim chasom D L Gaskevich proviv rozvidkovi doslidzhennya ta rozkopki yak vidomih tak i novih poselen kulturi zokrema prodovzhiv rozpochati V M Danilenkom rozkopki pam yatki Pechera I 22 23 24 Ryad svoyih robit cej doslidnik prisvyativ pitannyam periodizaciyi kulturi osoblivostyam yiyi krem yanogo inventarya ta keramichnih virobiv 25 26 27 Specifikoyu poglyadiv D L Gaskevicha ye vidnesennya neolitu Pobuzhzhya ta Podnistrov ya do vidilenogo nim kola kultur Pivnichno Pontijskogo Impresso yake vin rozglyadaye yak najshidnishu chastinu seredzemnomorskoyi oblasti neolitu z keramikoyu impresso ta kardium 28 29 Teritoriya poshirennya RedaguvatiZaraz materiali BDK vidomi na znachnij teritoriyi lisostepovoyi ta stepovoyi zoni Pivnichnogo Prichornomor ya v mezhah Pravoberezhnoyi Ukrayini ta Moldovi Vlasne bugo dnistrovski poselennya poshireni u basejni Serednogo Dnistra ta Serednogo Bugu Najpivnichnishimi z nih ye Perebikivci na Dnistri ta Kanava na Pivdennomu Buzi Najpivdennishimi Girzhove u Bugo Dnistrovskomu mezhirichchi ta poselennya gardivskoyi grupi v Stepovomu Pobuzhzhi Najshidnishoyu pam yatkoyu BDK vvazhayetsya poselennya Novorozanivka 2 nad richkoyu Ingul Najzahidnishimi vzhe zgadani Perebikivci na Dnistri Bugo dnistrovski importi vidomi na poselennyah inshih kultur zokrema Krish kultura kulturi linijno strichkovoyi keramiki surskoyi dnipro doneckoyi Periodizaciya ta hronologiya RedaguvatiSpirayuchis na osoblivosti perevazhno keramichnih materialiv pam yatok Pobuzhzhya V M Danilenko vidiliv u neolitichnij period rozvitku Bugo Dnistrovskoyi kulturi sim poslidovnih kulturno hronologichnih faz sho utvoryuyut tri periodi rannij skibinecka ta sokolecka rozvinutij pecherska samchinska ta piznij savranska faza U mezolitichnij ta eneolitichnij chas BDK predstavlyayut pam yatki vidpovidno zankoveckoyi ta hmilnikskoyi fazi Periodizaciyu bugo dnistrovskih pam yatok Podnistrov ya rozrobiv V I Markevich yakij vidiliv tut p yat poslidovnih faz sho v cilomu zbigayutsya z vidilenimi V M Danilenkom dlya Pivdennogo Bugu bezkeramichni poselennya pershoyi fazi Sorokskij kompleks zbigayutsya z zankoveckimi drugoyi sokoleckimi ta skibeneckimi tretoyi pecherskimi chetvertoyi samchinskimi p yatoyi savranskimi pam yatkami Pobuzhzhya U 1970 h rr R Tringhem ta D Ya Telegin zaproponuvali podil BDK na tri etapi rannij pecherskij serednij samchinskij ta piznij savranskij Naprikinci 1990 h rr O V Larina bugo dnistrovski pam yatki Moldovi vidnesla do dvoh periodiv rannogo ta piznogo Slidom za neyu na pochatku 2000 h rr analogichnij podil pobuzkih pam yatok zaproponuvala N S Kotova Za danimi radiovuglecevogo datuvannya sho provodilosya v Berlinskij Kilskij ta Kiyivskij radiovuglecevih laboratoriyah u 1960 1990 h rr datuyetsya 6000 4500 rokami do n e a za danimi Kiyivskoyi radiovuglecevoyi laboratoriyi oderzhanimi pochinayuchi z 1997 r 6500 4750 rokami do n e 30 Ostannimi rokami D L Gaskevich piddav sumnivu periodizacijni poglyadi V M Danilenka chim usunuv protirichchya mizh grupami starih ta novih absolyutnih dat kulturi 31 32 Poselennya ta zhitla RedaguvatiPoselennya Bugo Dnistrovskoyi kulturi neveliki zhitla nazemni z kam yanimi vognishami i yamami dlya vidhodiv Gospodarstvo RedaguvatiGospodarstvo polyuvannya ribalstvo rozvedennya svijskih tvarin svini biki zemlerobstvo vidbitki zeren pshenici na keramici Kremin ta keramika RedaguvatiZa danimi V M Danilenka materialna kultura bugo dnistrovskogo naselennya Pobuzhzhya na riznih periodah rozvitku kulturi mala svoyi specifichni risi U rannomu periodi poselennya Bazkiv Ostriv ta Mitkiv Ostriv bilya sela Skibinci Trostyaneckij rajon Sokilci II Sokilci VI ta inshi poshireni plaskodonni ta gostrodonni gorshiki miski posudini z vidignutim vinchikom krivolinijnij i vertikalnij progladzhenij ornament bombopodibni posudini z nevelikim dnom U serednomu periodi poselennya Pechera I Samchinci ta inshi bagato posudin harakternih dlya neolitichnih kultur Balkan ta Podunav ya Krish Keresh Starchevo bombopodibdni gorshiki rebristi miski vazi kubki flyagi ornament plastichnij shishechki nalipni valiki palcevi zashipi a takozh krivolinijni strichkovi kompoziciyi do kincya periodu pid vplivom Dnipro doneckoyi kulturi z yavlyayutsya gostrodonni posudini prikrasheni vidbitkami grebenchatogo shtampa Na piznomu etapi poselennya Savran Gajvoron Polizhok ta in poryad z gostrodonnimi gorshikami predstavleni chashi rebristi posudini ornament skladni krivolinijni kutovi kompoziciyi kanelyuri i vidbitki grebenchatogo shtampa U keramici prostezhuyetsya vpliv balkanskih kultur Turdosh Vincha Hamandzhiya Zbilshuyutsya rozmiri kreminnih znaryad Pershovidkrivach Bugo Dnistrovskoyi kulturi V M Danilenko vvazhav yiyi odnim z komponentiv formuvannya Tripilskoyi kulturi Odnak chislenni doslidzhennya 1970 2000 h rokiv perekonlivo doveli hibnist cih poglyadiv Primitki Redaguvati Kozubovskij F A Arheologichni doslidzhennya na teritoriyi BoGESu 1930 1932 rr K 1933 C 20 34 Havlyuk P I Stoyanki razvitogo neolita v severnoj chasti srednego techeniya Yuzhnogo Buga KSIIMK Vyp 75 1959 S 169 173 ros Danilenko V M Doslidzhennya neolitichnih pam yatok na Pivdennomu Buzi Arheologiya T H K 1957 S 36 49 Danilenko V N Neolit Pobuzhya i vopros o slozhenii tripolskoj kultury KSIA AN USSR Vyp 9 K 1960 S 3 9 Danilenko V N Arheologicheskie issledovaniya v zonah stroitelstva GES na Yuzhnom Buge v 1959 1960 gg KSIA AN USSR Vyp 12 K 1962 S 23 27 Danilenko V N Neolit Ukrainy Glavy drevnej istorii Yugo Vostochnoj Evropy K Naukova dumka 1969 259 s ros Danilenko V M Doslidzhennya neolitichnih pam yatok na Pivdennomu Buzi Arheologiya T H K 1957 S 48 Danilenko V N Neolit Ukrainy Glavy drevnej istorii Yugo Vostochnoj Evropy K Naukova dumka 1969 S 86 prim 8 ros Danilenko V N Neolit Ukrainy Glavy drevnej istorii Yugo Vostochnoj Evropy K Naukova dumka 1969 S 46 174 ros Timoshuk B O Pivnichna Bukovina zemlya slov yanska Uzhgorod Karpati 1969 C 10 Markevich V I Neoliticheskaya stoyanka Soroki Trifauckij Les I Materialy i issledovaniya po arheologii i etnografii MSSR Kishinev Kartya Moldovenyaske 1964 S 91 102 Markevich V I Neolit Moldavii pamyatniki bugo dnestrovskoj kultury Avtoref dis kand ist nauk 07 575 In t arheologii AN SSSR M 1968 30 s Markevich V I Issledovaniya neolita na Srednem Dnestre KSIA Vyp 105 1965 S 85 90 Markevich V I Pamyatniki epohi neolita i eneolita Arheologicheskaya karta MSSR Vyp 2 Kishinev Shtiinca 1973 161 s Markevich V I Bugo dnestrovskaya kultura na territorii Moldavii Kishinev Shtiinca 1974 174 s ros Shaposhnikova O G Neprina V I Novorozanovskoe mnogoslojnoe poselenie Drevnosti Poingulya K Naukova dumka 1977 S 52 65 ros Tovkajlo M T Neolit Stepovogo Pobuzhzhya Avtoref dis kand ist nauk 07 00 04 In t arheologiyi NANU K 1998 17 s Shaposhnikova O G Tovkajlo N T Nekotorye itogi issledovaniya mnogoslojnogo poseleniya Pugach na Yuzhnom Buge Pervobytnaya arheologiya K Naukova dumka 1989 S 86 97 Tovkajlo M T Neolit Stepovogo Pobuzhzhya Kam yana doba Ukrayini vip 6 Kiyiv Shlyah 2005 160 s Tovkajlo M T Neolitichnij Gard za danimi novih doslidzhen Kam yana doba Ukrayini Vip 11 Kiyiv Shlyah 2008 S 144 156 Larina O V Vehler K P Dergachev V A Kovalenko S I Bikbaev V M Novye polevye issledovaniya pamyatnikov mezolita i neolita Moldvy Vestigii arheologice din Moldova archeological antiquities of Moldova Chisinǎu 1997 P 62 110 Larina Olga Neoliticheskaya keramika poseleniya Tetereuka Noue XV k probleme ischeznoveniya kultury linejno lentochnoj keramiki Revista Arheologică Serie nouă Vol II Nr 1 2 Chisinău 2006 P 35 55 Gaskevich D L Rozvidki v basejni Pivdennogo Bugu Arheologichni vidkrittya v Ukrayini 2000 2001 rr K IA NANU 2002 C 10 15 Gaskevich D L Arheologichni rozvidki pam yatok bugo dnistrovskoyi neolitichnoyi kulturi u 2003 2005 rr Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2004 2005 rr Kiyiv Zaporizhzhya IA NANU Dike Pole 2006 C 116 122 Gaskevich D Zhuravlov O Nova Mikolayivka 1 nova pam yatka bugo dnistrovskoyi neolitichnoyi kulturi u Lisostepovomu Pobuzhzhi Doslidzhennya pervisnoyi arheologiyi v Ukrayini Do 50 richchya vidkrittya paleolitichnoyi stoyanki Radomishl Kiyiv KORVIN PRESS 2008 S 168 175 Gaskevich D L Krem yani virobi kukrekskoyi kulturnoyi tradiciyi v inventari bugo dnistrovskih pam yatok Pobuzhzhya Arheologiya 2005 3 S 24 37 Gaskevich D Forma dna keramichnogo posudu bugo dnistrovskih pam yatok Lisostepovogo Pobuzhzhya Arheologicheskij almanah 19 Doneck OOO Apeks 2008 S 275 307 Gaskevich D L Keramika samchinskogo tipu ta problemi periodizaciyi bugo dnistrovskoyi neolitichnoyi kulturi Kam yana doba Ukrayini Vip 11 Kiyiv Shlyah 2008 S 157 187 Gaskevich D L Severo pontijskoe impresso proishozhdenie neoliticheskoj keramiki s grebenchatym ornamentom na yuge Vostochnoj Evropy STRATUM plus 2 2010 S 213 251 Gaskevych Dmytro A new approach to the problem of the Neolithisation of the North Pontic area is there a north eastern kind of Mediterranean Impresso pottery Documenta Praehistorica XXXVIII Neolithic Studies 17 2011 P 275 290 Gaskevich Dmitro Sinhronizaciya bugo dnistrovskogo neolitu ta neolitu Centralnoyi Yevropi Problema radiovuglecevih dat Wspolnota dziedzictwa archeologicznego ziem Ukrainy i Polski Materialy z konferencji zorganizowanej przez Osrodek Ochrony Dziedzictwa Archeologicznego Lancut 26 28 X 2005 r Warszawa Petit S C Lublin 2007 S 115 147 Gaskevich D L V M Danilenko ta periodizaciya neolitu Pivdennogo Bugu novi zapitannya do starih dzherel Arheologiya 2013 4 S 3 17 Gaskevich D L Problemi radiovuglecevogo datuvannya bugo dnistrovskoyi neolitichnoyi kulturi Arheologiya 2014 4 S 3 17Dzherela RedaguvatiMalij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 M T Tovkajlo Bugo dnistrovska kultura Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 386 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Tovkajlo M T Bugo dnistrovska arheologichna kultura Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2004 T 3 Bio Bya S 513 ISBN 966 02 2682 9 Gaskevich D L Keramika samchinskogo tipu ta problemi periodizaciyi bugo dnistrovskoyi neolitichnoyi kulturi nedostupne posilannya z chervnya 2019 Tovkajlo M T Neolitichnij Gard za danimi novih doslidzhen Gaskevich D L Severo pontijskoe impresso proishozhdenie neoliticheskoj keramiki s grebenchatym ornamentom na yuge Vostochnoj Evropy Gaskevych Dmytro A new approach to the problem of the Neolithisation of the North Pontic area is there a north eastern kind of Mediterranean Impresso pottery Arhivovano 17 listopada 2014 u Wayback Machine Gaskevich D L V M Danilenko ta periodizaciya neolitu Pivdennogo Bugu novi zapitannya do starih dzherel Gaskevich D L Problemi radiovuglecevogo datuvannya bugo dnistrovskoyi neolitichnoyi kulturi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bugo dnistrovska kultura amp oldid 39345663