Мурованокурилове́цький райо́н — колишній район у Вінницькій області України. Адміністративний центр — смт Муровані Курилівці. Населення становить 24 919 жителів (01.01.2018).
| Мурованокуриловецький район | |
|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |
| Колишній район на карті Вінницька область | |
| Основні дані | |
| Країна: | СРСР ( УСРР), Україна |
| Область: | Вінницька область |
| Код КОАТУУ: | 0522800000 |
| Утворений: | 1967 |
| Ліквідований: | 17 липня 2020 |
| Населення: | ▼ 24 919 (01.01.2018) |
| Площа: | 890 км² |
| Густота: | 28 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-4356 |
| Поштові індекси: | 23400—23454 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | смт Муровані Курилівці |
| Селищні ради: | 1 |
| Сільські ради: | 24 |
| Смт: | 1 |
| Села: | 51 |
| Селища: | 8 |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Кушнір Сергій Михайлович |
| Голова РДА: | Петренко Ярослав Валерійович |
| Вебсторінка: | Мурованокуриловецька РДА Мурованокуриловецька районна рада |
| Адреса: | 23400, Вінницька обл., смт. Муровані Курилівці, вул. Соборна, 74 |
| Мапа | |
| | |
| Мурованокуриловецький район у Вікісховищі |
Географія
| Барський район | ||
| Хмельницька область (Новоушицький район) | Шаргородський район | |
| Могилів-Подільський район |
Мурованокуриловецький район розташований у південно-західній частині Вінницької області. Територією протікають річки Дністер, Немія, Лядова, Жван, Караєць. У географічному відношенні район відноситься до лісостепової зони України. На заході він межує з Новоушицьким районом Хмельницької області, а на південному заході — з Сокирянським районом Чернівецької області. На півночі — з Барським, на сході з Шаргородським, на півдні з Могилів-Подільським районами Вінницької області.
Територією району пролягають такі основні автомагістралі державного та обласного значення: Товсте—Дунаївці—Могилів-Подільський; Могилів—Подільський—Дунаївці—Кам'янець-Подільський; E583 (Житомир—Могилів—Подільський). Територією району проходить лінія Південно—Західної залізниці довжиною близько 20 км, від Жмеринки до Могильова-Подільського з виходом на Молдову, Румунію, Придністров'я, Болгарію, Туреччину та інші європейські країни.
Клімат помірно-континентальний при помірних літніх і зимових температурах. Відома цілюща мінеральна вода «Регіна».
Площа: 886,47 км² 3,4 % від території області. Відстані: від смт Муровані Курилівці до м. Києва залізницею 372 км, автошляхом 380 км.
На території району виявлено такі види корисних копалин: пісок, галька, гравій, глина, пісковик, кварцит, крейда, доломіт, мергель, вапняк, флюорити, фосфорити, граніт.
Історія
У 1923 році утворюється Мурованокуриловецький район, який спочатку входив до складу Могилів-Подільського округу. З 1956 р. Муровані Курилівці віднесені до категорії селищ міського типу, що сприяло подальшому розвитку господарства, піднесенню культури.
У період німецької окупації на території району було створено концтабір, єврейське населення загнане в гетто. 3000 ос. з числа мирного населення було розстріляно, 2000 ос. вивезено на каторжні роботи в Німеччину.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 24 сільські ради, які об'єднують 60 населених пунктів та підпорядковані Мурованокуриловецькій районній раді. Адміністративний центр — місто Муровані Курилівці.
Транспорт
Територією району проходять автошляхи E583, Т 0211, Т 0217 та Т 0232.
Населення
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 32302 | 98,51 % |
| росіяни | 350 | 1,07 % |
| молдовани | 34 | 0,10 % |
| білоруси | 29 | 0,09 % |
| вірмени | 19 | 0,06 % |
| інші | 57 | 0,17 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 32384 | 98,76 % |
| російська | 345 | 1,05 % |
| молдовська | 24 | 0,07 % |
| білоруська | 16 | 0,05 % |
| вірменська | 10 | 0,03 % |
| інші | 12 | 0,04 % |
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Мурованокуриловецького району було створено 49 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 68,24 % (проголосували 14 504 із 21 253 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 66,49 % (9 643 виборців); Юлія Тимошенко — 16,89 % (2 450 виборців), Олег Ляшко — 5,50 % (797 виборців), Анатолій Гриценко — 2,70 % (392 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,83 %.
Пам'ятки
Персоналії
- Федір Сумневич (1885) — український державний і громадсько-політичний діяч, адвокат.
- Євдокія Рачкевич (1907—1975) — радянська військова льотчиця, учасник Другої світової війни.
- Феодосій Горенчук (1908—1986) — полковник Радянської Армії, учасник радянсько-фінської та німецько-радянської воєн, Герой Радянського Союзу (1944).
- Ганна Дяченко (1947) — поетеса, Відмінник освіти України.
- Яків Давидзон (1912—1998) — український фотомитець, заслужений журналіст України (1987), заслужений працівник культури України, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1977).
- Георгій Бондар (1919—1945) — учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943).
- Данило Дудко (1921—2009) — вчений в галузі зварювання і матеріалознавства, заслужений діяч науки і техніки України, академік НАН України (1978).
- Микола Гнисюк (1944—2007) — український та радянський фотограф, заслужений діяч мистецтв РФ.
- Віктор Ставнюк (1956) — доктор історичних наук (з 2006), професор (з 2008), завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- Антоніна Сторожук (1949) — педагог, фольклорист, етнограф, письменниця, краєзнавець, доцент, кандидат мистецтвознавства, Відмінник освіти України
- Євген Ясногородський (нар. 1937) — білоруський архітектор.
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мурованокуриловецький район |
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 14 вересня 2020 року № 458/2020-рп «Про звільнення Я.Петренка з посади голови Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області»
- . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
- Адміністративно-територіальний устрій Мурованокуриловецького району [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 9 травня 2017.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 25 березня 2016.
Література
- Муровано-Куриловецький район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.454-467
Посилання
- Муровані Курилівці — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [ 11 січня 2021 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
| Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |