Муровані Курилівці Муро вані Кури лівці селище міського типу в Україні адміністративний центр Мурованокуриловецької сели

48°43′20″ пн. ш. 27°30′54″ сх. д. / 48.72222° пн. ш. 27.51500° сх. д. / 48.72222; 27.51500Координати: 48°43′20″ пн. ш. 27°30′54″ сх. д. / 48.72222° пн. ш. 27.51500° сх. д. / 48.72222; 27.51500

Висота над рівнем моря

266 м

Водойма

Жван

Відстань

Найближча залізнична станція:

Котюжани

До станції:

21 км

До обл. центру:

- фізична:

106 км

- залізницею:

115 км

- автошляхами:

107 км

Селищна влада

Адреса

23400, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, смт Муровані Курилівці, вул. Соборна, 45

Карта

Муровані Курилівці

Муровані Курилівці у Вікісховищі

Одне з історичних містечок Вінниччини, біля селища знаходиться джерело мінеральної води «Регіна».

Назва

Попередня назва міста — Чурилівці (Кериловці, Куриловці, Куриловці Муровані, Кириловці Муровані).

Щодо назви і виникнення поселення — тепер містечка Муровані Курилівці — зафіксовано легенду, згідно з якою у цьому селі була резиденція роду Чурилів. Чуриловці належали подільським шляхтичам Чурилам.

Історія

Прадавні часи

Багато джерел вказують на те, що місцевість, у якій розташоване містечко Муровані Курилівці, була здавна заселена людьми, — принаймні, з часів Трипільської культури. Деякі дослідники вказували на існування у Курилівцях стін «циклопічної кладки», але це твердження необхідно вважати помилковим, оскільки натурні дослідження довели, що за таку приймали просто дуже схожу кладку XVI—XVII століття.

Виходячи з друкованих матеріалів, у самому містечку археологічні дослідження не проводились.

Від середньовіччя до наших днів

Датою заснування містечка прийнято вважати 1453 рік. Тоді воно називалося Чурилівцями — по імені першого поселенця козака — Чурило. Саме він спорудив на лівому березі річки Жван перше житло. З часом шляхом асиміляції, назва Чурилівці переросла в Курилівці.

Ринок. Поштівка початку ХХ століття

Перша згадка про село Чурилівці, яке згодом виросло до райцентру Муровані Курилівці, відноситься до 1492 року. Поселення з'явилось в басейні Дністра в пору боротьби з турками та татарами. Місце тут хороше: на дорозі з Кам'янця до Могилева, на крутих берегах річки Жван, однієї з приток Дністра. Засновниками поселення стали члени відомої в ті часи на Поділлі родини Чурилів гербу Корчак.

У 1565 р. потрапило в залежність від феодала Поляновського.

В середині XVII ст. Зофія — дочка саноцького стольника Миколая Чурила і Зофії Лянцкоронської, вдова по князю Янушу Четвертинському, отримала від батьків Чурилівці в дарунок до другого шлюбу з Казімєжем Миколаєм Коссаковським (пол. Kazimierz Mikołaj Kossakowski). Так започаткувалася нова гілка старого роду, «Коссаковських на Твіржі і Богородчанах», яким Курилівці належали протягом наступного століття. Правнук Казімєжа Миколая — Станіслав Коссаковський (1721—1761), який не мав дітей з дружиною Катажиною з Потоцьких (1722—1803, донька тлумацького старости Єжи Потоцького) — заповів їй всі свої галицькі маєтки, а от Курилівці — лише правом «доживоття» (пол. dozywocie).

З кінця XVIII століття — у власності шляхтичів Косаковських. Після приєднання Правобережжя до Росії власниця маєтку відмовилась присягнути цариці, за що село було в неї відібране. Катерина ІІ подарувала Муровані Курилівці подільському маршалкові Станіславові Комарові.

У 1775 р. селище отримало право на два ярмарки. 1776 р. — 166 димів.

З 1861 р. — центр Мурованокурилецької волості Ушицького повіту.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Мурованокуриловецької селищної громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Мурованокуриловецького району, селище увійшло до складу Могилів-Подільського району.

Будинки

Палац родини Комарів

1871—1873 рр. Палац мав колонаду подібну як в Луврі. Палац був оточений старовиним муром. До ансамблю садиби також входять такі споруди:

- арсенал (конюшня) 1805 р. — мурована одноповерхова будівля — рідкісна за типом господарська споруда, що збереглася до наших часів;
- флігель першої чверті XIX ст. — невеличка двоповерхова будівля в стилі неоготики;
- арочний міст через р. Жван 1805 р. — мурований, трипролітний (до 1941 — п'ятипролітний) — одна з не багатьох інженерно-архітектурних споруд того часу, що збереглися; експлуатується до наших часів.

Замок Чурилів

З давніх замкових споруд повністю зберігся кам'яний ескарп XVI ст. бастіонного замку (включає підземні склепінчасті каземати) — з північного, східного та південного боків. З західного, напільного, боку збереглися підвалини та залишки колишнього замкового муру. Стіни і величезний замок були збудовані циклопічною кладкою (без жодного розчину). В цілому краї нема більше жодної подібної будови.

Освіта, культура, спорт

В Мурованих Курилівцях функціонують такі заклади освіти:

Навчально-виховний комплекс «Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 — гімназія», вул. Кошового, 2,
Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2, вул. Соборна, 72,
Мурованокуриловецька загальноосвітня санаторна школа-інтернат, вул. Спортивна, 3,
КЗ «Мурованокуриловецька дитяча музична школа», вул. Соборна, 130.

Природно-заповідний фонд

Вхід до парку «Жван» на території, якого школа-інтернат

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення Жван закладений Міклером Діонізієм. В парку були каскади, гроти, оранжереї, фонтани.
Заповідне урочище Бучина — розташоване на південь від селища.

Особистості

В селищі народилися

Буртна Надія Григорівна (* 1959) — майстриня писанкарства, кераміки, вишивки.
Антоні Вацик (1905—2000) — польський письменник і журналіст.
Давидзон Яків Борисович (1912—1998) — український фотомитець.
Дельфіна з роду Комарів (Потоцька) — муза Шопена і Красінського.
Стефан Крупко^[pl] (1890—1976) — польський ботанік — ембріолог.
Лисенко Володимир Григорович (1941—1999) — український журналіст і краєзнавець.
Садовський Богдан Анатолійович (1974—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Штівельман Юхим Вікторович (нар. 1923) — майстер художньої кераміки.
Сергій Асафатов — український співак.

Пов'язані із селищем

Горенчук Феодосій Іванович (1908—1986) — полковник Радянської Армії, учасник радянсько-фінської та німецько-радянської воєн, Герой Радянського Союзу (1944).

Сазонов Василь Васильович (1850 — ?) — український, білоруський та російський інженер-архітектор. Губернський архітектор Подільської губернії, архітектор церкви Різдва Пресвятої Богородиці у Мурованих Курилівцях.

Пам'ятки

Пам'ятник жертвам голокосту

Галерея

Див. також

Примітки

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
Potoccy (02) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 2 грудня 2020.

Джерела та література

Д. С. Вирський. Муровані Курилівці [ 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 136. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.

Література

І. А. Забайрачний, С. Д. Кучер. Муро́вані Кури́лівці // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.454-462

Посилання

Погода у Мурованих Курилівцях [ 13 січня 2015 у Wayback Machine.]
Муровані Курилівці — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [ 11 січня 2021 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
Сайт Мурованих Куриловець. [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.]
Фотографії Мурованих Куриловець та району. [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.]
Замки і храми України [ 11 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Мой штетл Еврейские местечки Украины Мурованые Куриловцы [ 30 червня 2020 у Wayback Machine.]
Murovanyye Kurilovtsy, Ukraine^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]}(англ.)
Облікова картка ВРУ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
карта [ 17 серпня 2014 у Wayback Machine.]

Kuryłowce, murowane // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 941. (пол.).— S. 941—942. (пол.)

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)

[2] Potoccy (02) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[3] . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.

[4] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[5] . Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 2 грудня 2020.