www.wikidata.uk-ua.nina.az

Максим Залізняк Макси м Ієвлевич Залізня к стар укр Максимъ Иєвлєвичь Залѣзнѧкъ близько 1740 після 1769 керівник гайдама

Максим Залізняк

Макси́м Ієвлевич Залізня́к (стар.-укр. Максимъ Иєвлєвичь Залѣзнѧкъ; близько 1740 — після 1769) — керівник гайдамацького повстання (1768–1769 років), відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман.

Максим Залізняк
пол. Maksym Żeleźniak
Полковник Коліївщини
травень 1768 — 1 липня 1768
Попередник Йосип Шелест
Наступник Микита Швачка
Народився бл. 1740
с. Івківці, Чигиринське староство, Київське воєводство, Річ Посполита
Помер після 1769
Нерчинськ, Російська імперія
Відомий як політик
Країна Російська імперія
Національність українець
Релігія православний

Медіафайли у Вікісховищі
Пам'ятник Максиму Залізняку у Медведівці
Дуб Залізняка
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Залізняк.

Біографія Редагувати

Народився в селі Івківці на Черкащині близько 1740 року.

Жив у найближчих селах: Мельниках, Медведівці, Олексіївці Бобринецького району Кіровоградської області, Піківці Уманського району.

Після смерті батька Максим жив близько року у своєї старшої сестри, котра була заміжня за мешканцем містечка Медведівки. У віці 13-ти років, Залізняк пішов на Запорозьку Січ, де був приписаний до Тимошівського куреня. З 1762 року працював на рибних промислах на Дніпрі. Наймитував в Очакові. В 1767 році став послушником Мотронинського монастиря, що на Черкащині.

Боротьба Редагувати

На початку 1768 року перейшов до Мотронинського монастиря, поблизу Чигирина. В 20-х числах березня до Залізняка прибув козацький отаман Йосип Шелест, що нібито показав лист від запорізького кошового отамана, в якому той закликав до повстання проти Речі Посполитої. Незабаром Шелеста було вбито, а лист зник. До кінця квітня Залізняк зібрав в Холодному Яру, поблизу Мотрониного монастиря, загін запорожців, козаків надвірної міліції та селян чисельністю до тисячі чоловік.

Повстанці проголосили Залізняка отаманом, хоча сам він називав себе полковником Низового Війська Запорозького. Основною причиною повстання було жорстке релігійне та соціально-економічне гноблення українського селянства Річчю Посполитою та Російською імперією, що особливо посилилося в середині XVIII століття, ворожі дії щодо православних українців-русинів з боку шляхетської барської конфедерації тощо. Як і Барабаш за часів повстання проти Виговського, Залізняк скористався нагодою залучити до свого руху більше населення, поширюючи серед українців чутки про так звану «золоту грамоту», якою імператриця нібито давала право гайдамакам винищувати поляків та євреїв. У своїх проповідях до повстання проти релігійного гноблення закликав також отець Мельхіседек Значко-Яворський, ігумен Мотронинського монастиря, в якому Залізняк був послушником.

У другій половині травня загін Максима Залізняка, чисельність якого постійно зростала, вирушив із Холодного Яру. Протягом трьох тижнів повсталі, користуючись повною підтримкою православних українських селян, вже контролювали Жаботин, Смілу, Богуслав, Канів, Черкаси, Корсунь, Лебедин, Лисянку, Звенигородку. Гайдамаки жорстоко розправлялися з місцевим польським та єврейським населенням, що було санкціоновано відповідним універсалом Залізняка, виданим на початку червня 1768 року.

20—21 червня (за новим стилем) повсталі оточили Умань і протягом кількох годин зайняли добре укріплене місто, чому значно сприяв перехід на бік гайдамаків Івана Ґонти, сотника надвірної міліції Потоцьких, що мав відповідати за оборону міста. В Умані гайдамаками було винищено за різними даними від 2 до 20 тисяч поляків, євреїв та українців-уніатів.

Повстанська Рада проголосила Максима Залізняка гетьманом і князем смілянським, а сам він заявив про відновлення Гетьманщини. Чисельність гайдамацьких військ весь час збільшувалася, повстання поширилося на Київщину, Брацлавщину, Волинь, Полісся, Галичину. На початку липня діяло близько 30 гайдамацьких загонів. На землях охоплених повстанням почали запроваджуватися елементи козацького адміністративного устрою.

Арешт. Заслання Редагувати

На той час барська конфедерація вже була розгромлена, і розмах повстання почав турбувати російський уряд, якому гайдамаки, як військова сила, вже стали непотрібні. Російські війська надали допомогу армії Речі Посполитої у придушенні повстання. Для арешту Залізняка та Івана Гонти М. Кречетніковим до Умані був засланий полковник Гур'єв з військом. 27 червня росіяни оточили табір гайдамаків, в якому перебувало на той час близько тисячі вояків. Останні, вважаючи російську імператорську армію своїм союзником, не чинили опору при арешті. Більшість гайдамаків разом із Іваном Гонтою, як піддані Речі Посполитої, були передані полякам та страчені. 8 липня 1768 року Залізняка разом з 73 гайдамаками, що вважалися підданими російської імператриці, було ув'язнено в Києво-Печерській фортеці. Наприкінці липня їх було засуджено на побиття батогами, таврування, виривання ніздрів і довічне заслання до шахт Нерчинська. 1 листопада 1768 року дорогою до Білгороду, в слободі Котельві (де на його честь встановлено пам'ятний знак) Залізняк разом з близько півсотнею ув'язнених роззброїли конвой і втекли, однак невдовзі були спіймані і відправлені на каторгу, де, ймовірно, і помер видатний ватажок.

Вшанування пам'яті Редагувати

Вулиця Максима Залізняка в с. Медведівка Черкаської області

У мистецтві Редагувати

Максим Залізняк є одним з головних героїв творів :

Йому присвячено пісню на музику М. Лисенка «Ой літа орел» та дума «Про козака Максима Залізняка».

Цікаві факти Редагувати

За народним переказом, підтвердженим місцевими старожилами та зафіксованим у «Словнику географічному Королівства Польського», Максим Залізняк народився не в селі Івківці, а в селі Залізнячка Звенигородського району на Черкащині. Поблизу зазначеного села нібито знаходилась і могила гайдамацького ватажка, однак дана версія потребує подальших наукових досліджень та підтвердження.

Примітки Редагувати

  1. Лавріненко Назар. Щодо батьківщини Максима Залізняка // Коліївщина: право на повстання / збірник наукових і науково-популярних статей, присвячений 250-літтю національно-визвольного повстання 1768—1770 років. — К., 2020. — С. 186—198.
  2. Див. рапорт отамана Тимошівського куреня Василя Коржа від 2 липня 1768 р.
  3. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 25 листопада 2014. 
  4. У лісі на Черкащині знайшли таємниче поховання 1812 року. 04.05.2023, 12:04

Джерела та література Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Максим Залізняк
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Maksi m Iyevlevich Zaliznya k star ukr Maksim Iyevlyevich Zalѣznѧk blizko 1740 pislya 1769 kerivnik gajdamackogo povstannya 1768 1769 rokiv vidomogo pid nazvoyu Koliyivshina kozackij otaman Maksim Zaliznyakpol Maksym ZelezniakPolkovnik Koliyivshinitraven 1768 1 lipnya 1768Poperednik Josip ShelestNastupnik Mikita ShvachkaNarodivsya bl 1740s Ivkivci Chigirinske starostvo Kiyivske voyevodstvo Rich PospolitaPomer pislya 1769Nerchinsk Rosijska imperiyaVidomij yak politikKrayina Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecReligiya pravoslavnijMediafajli u VikishovishiPam yatnik Maksimu Zaliznyaku u MedvedivciDub ZaliznyakaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zaliznyak Zmist 1 Biografiya 1 1 Borotba 1 2 Aresht Zaslannya 2 Vshanuvannya pam yati 3 U mistectvi 4 Cikavi fakti 5 Primitki 6 Dzherela ta literaturaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v seli Ivkivci na Cherkashini blizko 1740 roku 1 2 Zhiv u najblizhchih selah Melnikah Medvedivci Oleksiyivci Bobrineckogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Pikivci Umanskogo rajonu Pislya smerti batka Maksim zhiv blizko roku u svoyeyi starshoyi sestri kotra bula zamizhnya za meshkancem mistechka Medvedivki U vici 13 ti rokiv Zaliznyak pishov na Zaporozku Sich de buv pripisanij do Timoshivskogo kurenya Z 1762 roku pracyuvav na ribnih promislah na Dnipri Najmituvav v Ochakovi V 1767 roci stav poslushnikom Motroninskogo monastirya sho na Cherkashini Borotba Redaguvati Na pochatku 1768 roku perejshov do Motroninskogo monastirya poblizu Chigirina V 20 h chislah bereznya do Zaliznyaka pribuv kozackij otaman Josip Shelest sho nibito pokazav list vid zaporizkogo koshovogo otamana v yakomu toj zaklikav do povstannya proti Rechi Pospolitoyi Nezabarom Shelesta bulo vbito a list znik Do kincya kvitnya Zaliznyak zibrav v Holodnomu Yaru poblizu Motroninogo monastirya zagin zaporozhciv kozakiv nadvirnoyi miliciyi ta selyan chiselnistyu do tisyachi cholovik Povstanci progolosili Zaliznyaka otamanom hocha sam vin nazivav sebe polkovnikom Nizovogo Vijska Zaporozkogo Osnovnoyu prichinoyu povstannya bulo zhorstke religijne ta socialno ekonomichne gnoblennya ukrayinskogo selyanstva Richchyu Pospolitoyu ta Rosijskoyu imperiyeyu sho osoblivo posililosya v seredini XVIII stolittya vorozhi diyi shodo pravoslavnih ukrayinciv rusiniv z boku shlyahetskoyi barskoyi konfederaciyi tosho Yak i Barabash za chasiv povstannya proti Vigovskogo Zaliznyak skoristavsya nagodoyu zaluchiti do svogo ruhu bilshe naselennya poshiryuyuchi sered ukrayinciv chutki pro tak zvanu zolotu gramotu yakoyu imperatricya nibito davala pravo gajdamakam vinishuvati polyakiv ta yevreyiv U svoyih propovidyah do povstannya proti religijnogo gnoblennya zaklikav takozh otec Melhisedek Znachko Yavorskij igumen Motroninskogo monastirya v yakomu Zaliznyak buv poslushnikom U drugij polovini travnya zagin Maksima Zaliznyaka chiselnist yakogo postijno zrostala virushiv iz Holodnogo Yaru Protyagom troh tizhniv povstali koristuyuchis povnoyu pidtrimkoyu pravoslavnih ukrayinskih selyan vzhe kontrolyuvali Zhabotin Smilu Boguslav Kaniv Cherkasi Korsun Lebedin Lisyanku Zvenigorodku Gajdamaki zhorstoko rozpravlyalisya z miscevim polskim ta yevrejskim naselennyam sho bulo sankcionovano vidpovidnim universalom Zaliznyaka vidanim na pochatku chervnya 1768 roku 20 21 chervnya za novim stilem povstali otochili Uman i protyagom kilkoh godin zajnyali dobre ukriplene misto chomu znachno spriyav perehid na bik gajdamakiv Ivana Gonti sotnika nadvirnoyi miliciyi Potockih sho mav vidpovidati za oboronu mista V Umani gajdamakami bulo vinisheno za riznimi danimi vid 2 do 20 tisyach polyakiv yevreyiv ta ukrayinciv uniativ Povstanska Rada progolosila Maksima Zaliznyaka getmanom i knyazem smilyanskim a sam vin zayaviv pro vidnovlennya Getmanshini Chiselnist gajdamackih vijsk ves chas zbilshuvalasya povstannya poshirilosya na Kiyivshinu Braclavshinu Volin Polissya Galichinu Na pochatku lipnya diyalo blizko 30 gajdamackih zagoniv Na zemlyah ohoplenih povstannyam pochali zaprovadzhuvatisya elementi kozackogo administrativnogo ustroyu Aresht Zaslannya Redaguvati Na toj chas barska konfederaciya vzhe bula rozgromlena i rozmah povstannya pochav turbuvati rosijskij uryad yakomu gajdamaki yak vijskova sila vzhe stali nepotribni Rosijski vijska nadali dopomogu armiyi Rechi Pospolitoyi u pridushenni povstannya Dlya areshtu Zaliznyaka ta Ivana Gonti M Krechetnikovim do Umani buv zaslanij polkovnik Gur yev z vijskom 27 chervnya rosiyani otochili tabir gajdamakiv v yakomu perebuvalo na toj chas blizko tisyachi voyakiv Ostanni vvazhayuchi rosijsku imperatorsku armiyu svoyim soyuznikom ne chinili oporu pri areshti Bilshist gajdamakiv razom iz Ivanom Gontoyu yak piddani Rechi Pospolitoyi buli peredani polyakam ta stracheni 8 lipnya 1768 roku Zaliznyaka razom z 73 gajdamakami sho vvazhalisya piddanimi rosijskoyi imperatrici bulo uv yazneno v Kiyevo Pecherskij forteci Naprikinci lipnya yih bulo zasudzheno na pobittya batogami tavruvannya virivannya nizdriv i dovichne zaslannya do shaht Nerchinska 1 listopada 1768 roku dorogoyu do Bilgorodu v slobodi Kotelvi de na jogo chest vstanovleno pam yatnij znak Zaliznyak razom z blizko pivsotneyu uv yaznenih rozzbroyili konvoj i vtekli odnak nevdovzi buli spijmani i vidpravleni na katorgu de jmovirno i pomer vidatnij vatazhok Vshanuvannya pam yati RedaguvatiU 1918 roci na chest nogo buv nazvanij 1 j Lubenskij polk imeni Maksima Zaliznyaka UNR Na jogo chest nazvanij 55 kurin UPYu imeni Maksima Zaliznyaka U Lvovi u 1945 roci na chest Maksima Zaliznyaka nazivalasya suchasna plosha Muzejna a 1946 roku na jogo chest nazvana vulicya u miscevosti Novij Svit Jogo im ya nosit Medvedivska zagalnoosvitnya shkola imeni Maksima Zaliznyaka Shorichno naprikinci zhovtnya u selah Ivkivci Medvedivka Melniki vidbuvayutsya urochistosti do richnici Koliyivshini Vidbuvayutsya sportivni zmagannya vistupi narodnoyi samodiyalnosti mitingi U Ivkivcyah Medvedivci Zhabotini Kiyevi ta v Umani vstanovleno pam yatniki Maksimovi Zaliznyaku Z 2009 roku vidbuvayetsya shorichna naukova krayeznavcha konferenciya Zaliznyakovi chitannya 3 Vulici Maksima Zaliznyaka isnuyut u bagatoh naselenih punktah Ukrayini zokrema v Kiyevi Cherkasah Umani Hmelnickomu Rivnomu Novomoskovsku Bilij Cerkvi Provulki Maksima Zaliznyaka v Zhitomiri Kropivnickomu Hmelnickomu Novomoskovsku ta Borispoli Do 240 yi richnici Koliyivshini u seli Ivkivci na ploshi ponad 1 ga rukami uchnivskoyi ta studentskoyi molodi bulo zakladeno sad fruktovih derev starovinnih sortiv narodnoyi selekciyi Vin nosit im ya Sad Maksima Zaliznyaka nbsp Vulicya Maksima Zaliznyaka v s Medvedivka Cherkaskoyi oblastiU mistectvi RedaguvatiMaksim Zaliznyak ye odnim z golovnih geroyiv tvoriv Taras Grigorovich Shevchenko Gajdamaki M Starickij Ostanni orli Vasil Radich Maksim Zaliznyak pereklad ukrayinskoyu movoyu vidano v 2 h tomah 1952 roku v Kanadskomu vidavnictvi Ivana Tiktora v seriyi Klyub priyateliv ukrayinskoyi knizhki Jomu prisvyacheno pisnyu na muziku M Lisenka Oj lita orel ta duma Pro kozaka Maksima Zaliznyaka Cikavi fakti RedaguvatiZa narodnim perekazom pidtverdzhenim miscevimi starozhilami ta zafiksovanim u Slovniku geografichnomu Korolivstva Polskogo Maksim Zaliznyak narodivsya ne v seli Ivkivci a v seli Zaliznyachka Zvenigorodskogo rajonu na Cherkashini Poblizu zaznachenogo sela nibito znahodilas i mogila gajdamackogo vatazhka odnak dana versiya potrebuye podalshih naukovih doslidzhen ta pidtverdzhennya 4 Primitki Redaguvati Lavrinenko Nazar Shodo batkivshini Maksima Zaliznyaka Koliyivshina pravo na povstannya zbirnik naukovih i naukovo populyarnih statej prisvyachenij 250 littyu nacionalno vizvolnogo povstannya 1768 1770 rokiv K 2020 S 186 198 Div raport otamana Timoshivskogo kurenya Vasilya Korzha vid 2 lipnya 1768 r Zbirnik 5 yi konferenciyi Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 25 listopada 2014 U lisi na Cherkashini znajshli tayemniche pohovannya 1812 roku 04 05 2023 12 04Dzherela ta literatura RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Maksim ZaliznyakKOLIYiVShINA Maksim Zaliznyak ta Ivan Gonta Programa Velich osobistosti 2017 VIDEO Glinskij I V Tvoye im ya tvij drug K Veselka 1985 S 66 Zaliznyak Maksim Dovidnik z istoriyi Ukrayini K Geneza 2002 S 249 250 Istoriya Ukrayini v osobah IX XVIII st K Vidavnictvo Ukrayina 1993 396 s Lavrinenko N Maksim Zaliznyak K EMMA 2012 79 s Lavrinenko N Pid pokrovom tayemnici Sho nam vidomo pro Maksima Zaliznyaka Arhivovano 14 veresnya 2008 u Wayback Machine Den 2006 10 15 Providniki duhovnosti v Ukrayini Dovidnik Za red I F Kurasa K Visha shkola 2003 S 42 Smolij V Zaliznyak Maksim Iyevlevich Arhivovano 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 239 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Yakovenko N Naris istoriyi Ukrayini z najdavnishih chasiv do kincya XVIII st K Geneza 1997 S 270 276 V A Neskolko dannyh o sudbe Zheleznyaka posle ego aresta v Umani Arhivovano 18 bereznya 2014 u Wayback Machine Kievskaya Starina 1882 12 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Maksim Zaliznyak amp oldid 40400156