Львівсько-Сокальська єпархія — єпархія Православної Церкви України на території Львівської області.
Герб єпархії | |
Основні дані | |
Церква | Православна Церква України |
---|---|
Заснована | 1992 |
Юрисдикція | Львівська область, північні райони. |
Єпархіальний центр | Львів |
Кафедральний собор | Покровська церква (Львів) |
Благочинь | 11 |
Парафій | 295 |
Монастирів | 2 |
Священиків | 265 |
Сайт | gradleva.in.ua |
Правлячий архієрей | |
Львівський і Сокальський | |
Категорія:Львівська єпархія УПЦ КП |
До утворення Православної Церкви України була єпархією Української православної церкви Київського патріархату.
Загальні відомості Редагувати
На чолі єпархії в різні часи стояли видатні ієрархи. Тут діяло славнозвісне Львівське Успенське ставропігійне братство, яке відіграло важливу роль в збереженні Православ'я на Галичині.
Єпархію неодноразово відвідували Предстоятелі Помісних Православних Церков. Лише у ХХ столітті таких візитів було кілька. У червні 1975 р. до Львова прибув румунський патріарх Юстиніан, у вересні 1986 р. — сербський патріарх Герман, а 24-26 серпня 1987 р. — константинопольський Димитрій І.
1988 року Львів став одним з центрів відзначення 1000-ліття Хрещення Русі, що відбулось на Святоюрській площі.
19 серпня 1989 року настоятель львівської церкви Петра і Павла протоієрей Володимир Ярема проголосив вихід парафії з юрисдикції Московського Патріархату. Впродовж кількох місяців десятки парафій у єпархії проголосили свій перехід до складу відродженої Української Автокефальної Православної Церкви.
У квітні 1990 р. на Львівську кафедру висвячено відомого у Львові священика, служителя Преображенської церкви, прот. Андрія Горака. Цього ж року, після тривалих конфліктів і протистоянь, відбулося передання Львівського кафедрального собору св. Юра Українській Греко-Католицькій Церкві. Для кафедрального собору та єпархіального управління УПЦ КП, згідно рішення міськради, було віддано закритий храм у центрі Львова. Після капітального ремонту владика Андрій посвятив православний кафедральний собор у Львові Покрову Пресвятої Богородиці. У жовтні 1990 року Львів відвідав Патріарх Мстислав (Скрипник).
З утворенням у червні 1992 року УПЦ Київського Патріархату, реформи охопили і Львівську кафедру: 8 вересня на її основі було створено дві окремі одиниці Львівсько-Сокальську і Дрогобицько-Самбірську. У березні 1992 року Львівська Духовна Семінарія УАПЦ увійшла до складу УПЦ Київського Патріархату. У 1995 архієпископ Львівський Андрій (Горак), член Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату, був удостоєний сану митрополита.
В єпархії плідно функціонує Львівська православна богословська академія. Завдяки зусиллям ректора та професорсько-викладацького складу духовна школа щорічно випускає десятки кандидатів на посади церковно- і священнослужителів, задовольняючи потреби не лише Львівської, але й інших українських єпархій.
Православні священики Львівсько-Сокальської кафедри здійснюють душпастирські обов'язки не лишена парафіях, але й у численних державних навчальних закладах, військових частинах, вони проводять заняття у недільних церковних школах, їх запрошують на уроки етики у загальноосвітні школи.
Львівсько-Сокальська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату становить лише частину давньої єпархії Львівської, Галицької і Кам'янецької.
Правлячі архієреї Редагувати
Благочиння Редагувати
До її складу на 1 січня 2021 р. входять 11 благочинь:
- Бродівське благочиння
- Буське благочиння
- Городоцьке благочиння
- Жовківське благочиння
- Золочівське благочиння
- Кам'янко-Бузьке благочиння
- Львівське благочиння
- Перемишлянське благочиння
- Пустомитівське благочиння
- Радехівське благочиння
- Сокальське благочиння
із 295 парафіями. У парафіях єпархії (згідно із штатним реєстром) служать 265 священиків, 6 дияконів, виходить з 2002 року єпархіальний журнал «Церковні дзвони» накладом 3000 екземплярів.
Монастирі єпархії Редагувати
- чоловічий монастир на честь святого Іоанна Золотоустого м. Львів вул. Лисенка 43. Настоятель ігумен Кипріян (Лозинський).
- жіночий монастир святого рівноапостольного князя Володимира Великого м. Червоноград.
Храми єпархії Редагувати
Бродівське благочиння, благочинний митр. прот. Василій Шира Редагувати
- м. Броди, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- м. Броди, Церква св. ап. Петра і Павла
- с. Ясенів, Церква Свято-Миколаївська (1818)
- с. Грималівка, Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1934)
- с. Пониква, Церква св. мч. Параскеви-П'ятниці
- с. Язлівчик, Церква Свято-Михайлівська
Буське благочиння, благочинний митр. прот. Петро Салабай Редагувати
- м. Буськ, Церква св. ап. Петра і Павла
- с. Брахівка, Церква Собору Пресвятої Богородиці
- с. Кути, Церква Свято-Успенська
- с. Мармузовичі, Церква Свято-Миколаївська
- с. Топорів, Церква Свято-Покровська
- с. Чаниж, Церква Свято-Успенська
Городоцьке благочиння, благочинний митр. прот. Роман Шак Редагувати
- с. Артищів, Церква Покрови Пресвятої Богородиці
- с. Бар, Церква св. влмч. Димитрія Солунського
- с. Бучали, Церква св. Арх. Гавриїла
- смт. Великий Любінь, Церква Свято- Миколаївська
- м. Городок, Церква Різдва Івана Хрестителя
- м. Городок, Церква на честь ікони Пресвятої Богородиці Холмська
- с. Галичани, Церква св. Козьми і Даміана
- с. Дроздовичі, Церква Свято-Миколаївська
- с. Зелений Гай, Церква Вознесіння Господнього
- м. Комарно, Церква Свято-Михайлівська
- с. Кліцько, Церква Успення Пресвятої Богородиці
- с. Лівчиці, Церква Свято-Миколаївська
- с. Нове Село, Церква Свято-Миколаївська
- с. Мавковичі, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- с. Монастирець, Церква Обрізання Господнього
- с. Мшана, Церква Свято-Введенська
- с. Мильчиці, Церква св. влмч. Димитрія Солунського
- с. Переможне, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- с. Зелений Гай, Церква Свято-Вознесенська
- с. Родатичі, Церква Покрови Пресвятої Богородиці
- с. Тулиголове, Церква Покрови Пресвятої Богородиці
- с. Черляни, Церква Преображення Господнього
- с. Чуловичі, Церква св. ап. Филипа
Жовківське благочиння, благочинний митр. прот. Степан Кіндрат Редагувати
- с. Малі Грибовичі, Церква Свято-Троїцька (2014)
- с. Гребінці, Церква Свято-Миколаївська
- с. Городжів, Церква Свято-Миколаївська
- м. Рава-Руська, Церква св. мч. Бориса і Гліба
- с. Крехів, Церква прп. Параскеви Сербської
- смт. Магерів, Церква св. вмч. Юрія Переможця
- с. Кошелів, Церква Введення у храм Пресвятої Богородиці
- с. Нове Село, Церква Свято-Покровська
- с. Стронятин, Церква Хресто-Воздвиженська
- с. Монастирок, Церква Свято-Успенська
- с. Погарисько, Церква св. кн. Володимира Великого
- с. Кам’яна Гора, Церква Всіх Святих
- с. Замок, Церква Положення пояса Пресвятої Богородиці
- с. Гійче, Церква свв. безсрр. Косьми й Даміана
- с. Мацошин, Церква Положення пояса Пресвятої Богородиці
- с. Глинськ, Церква Свято-Успенська
- с. Волиця, Церква св. влмч. Димитрія Солунського
- м. Жовква, Церква св. ап. Петра і Павла
Золочівське благочиння, благочинний митр. прот. Володимир Легкий Редагувати
- м. Золочів, Церква Свято-Воскресенська
- с. Гончарівка, Церква Свято-Миколаївська
- с. Погорільці, Церква св. влмч. Параскеви
- с. Скнилів (1848), Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Кам'янко-Бузьке благочиння, благочинний митр. прот. Ярослав Шикула Редагувати
- с. Велике Колодно, Церква Хресто-Воздвиженська
- с. Воля-Жовтанецька, Церква Арх. Михаїла
- с. Горпин, церква Покрови Пресвятої Богородиці
- с. Дідилів, Церква Свято-Воскресенська, почергово із громадою УГКЦ.
- с. Дернів, церква св. Микити
- с. Забужжя (Кам'янка-Бузький район) церква Свято-Миколаївська
- с. Желдець, церква Воскресіння Христового
- с. Жовтанці, церква Свято-Успенська
- с. Колоденці, Церква св. пророка Іллі
- с. Кукезів, Церква Свято-Миколаївська
- с. Тадані, Церква Свято-Миколаївська
- м. Кам’янка-Бузька, храм Різдво-Богородичний
- смт. Добротвір, Церква св. апп. Петра і Павла
- с. Новий Став, Церква Богоявлення Господнього
- с. Старий Добротвір, церква святих Володимира і Ольги
- с. Стриганка, церква Свято-Покровська
- с. Тадані, церква Свято-Миколаївська
- с. Честині, Церква Свято-Миколаївська
Львівське благочиння, благочинний митр. прот. Ярослав Дуда Редагувати
- м. Львів кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці
- м. Львів церква ікони Божої Матері "Всецариці"
- смт. Брюховичі церква Свято-Введенська
- м. Львів церква Свято-Миколаївського княжого храму
- м. Львів Рясне-1 церква Свято-Троїцька
- м. Львів церква св. Параскеви-П'ятниці
- м. Львів (перехрестя Любінська-Виговського) церква Свято-Вознесенська
- м. Львів церква всіх святих землі Української на Збоїщах
- м. Львів Сихів церква Свято-Володимирська
- м. Львів церква Покрови Пресвятої Богородиці на Левандівці
- м. Львів церква Покрови Пресвятої Богородиці (Клепарів)
- м. Львів Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- смт. Рудне церква Покрови Пресвятої Богородиці
Перемишлянське благочиння, благочинний митр. прот. Олег Коваль Редагувати
- м. Перемишляни, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- с. Дусанів, Церква Свяо-Вознесенська
- с. Свірж, Церква Свято-Покровська
Пустомитівське благочиння, благочинний митр. прот. Григорій Манюк Редагувати
- с. Давидів, Церква святих Верховних Апостолів Петра і Павла
- с. Черепин, Церква блаженної Ольги
- с. Оброшино, Церква Святого Духа
- с. Підберізці, Церква Архістратига Михаїла
- с. Семенівка, Церква святого Пророка Іллі
- с. Сокільники, Церква Успіння Пресвятої Богородиці
- с. Чижиків, Церква введення у храм Пресвятої Богородиці
- с. Чишки, Церква Успіння Пресвятої Богородиці
- с. Ков'ярі, Церква Свято-Михайлівський
Радехівське благочиння, благочинний митр. прот. Зеновій Середницький Редагувати
- с. Березівка, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- с. Дмитрів, церква Воздвиження Хреста Господнього
- с. Немилів, церква св. влмч. Димитрія Солунського
- с. Синьків, Церква Покрови Пресвятої Богородиці
- с. Торки, Церква Покрови Пресвятої Богородиці
- с. Оглядів, Церква Свято-Михайлівська (1802)
- с. Монастирок-Оглядівський, Церква Свято-П'ятницька (1774)
- с. Опліцько, Церква Свято-П'ятницька
- с. Сабанівка, Церква св. влмч. Димитрія Солунського
- с. Кустин, Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1908)
- с. Пиратин, Церква св. влмч. Юрія Переможця (1879)
- с. Бабичі, Церква Пресвятої Трійці (1914)
- с. Шайноги, Церква Свято-Онуфріївська
- с. Барилів, Церква Свято-Симеонівська (1885)
- м. Радехів, Церква перенесення мощей св. Миколая
- с. Кустин, Церква
- с. Тетевчиці, Церква Свято-Вознесенська
Сокальське благочиння, благочинний митр. прот. Михайло Гнатів Редагувати
- м. Червоноград, Свято-Володимирівський Собор
- м. Червоноград, Церква Успіння Пресвятої Богородиці
- м. Червоноград, Церква Преображення Господнього
- м. Червоноград, Церква Свято-Михайлівська
- м. Червоноград, Церква св. влмч. Юрія Переможця
- м. Белз, Церква Свято-Миколаївська
- с. Жужеляни, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- с. Воронів, Церква Свято-Миколаївська
- с. Залижня, Церква Свято-Миколаївська
- с. Княже, Церква Свято-Миколаївська
- с. Бутини, Церква Свято-Михайлівська
- с. Низи, Церква Хресто-Воздвиженська
- с. Шишаки, Церква св. влмч. Юрія Переможця
- с. Двірці, Церква Преображення Господнього
- с. Волиця, Церква Всіх святих землі Української
- с. Пристань, Церква Свято-Михайлівська
- с. Піддовге, Церква Свято-Покровська
- с. Острів Церква Свято-Михайлівська
- с. Перемисловичі, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- с. Реклинець, Церква Свято-Троїцька
Герб Єпархії Редагувати
На щиті зі срібною базою зображено ікону Львівської Божої Матері «Одигитрія», що особливо почитається у Львові та області. Щит вписаний у пурпуровий картуш з гербами кафедрального міста Лева та Галицького краю на правій та лівій сторонах відповідно. Картуш увінчується оздобленою рубінами темно-синьою митрополичою митрою із медальйонами Спаса Нерукотворного в центрі та Покрову Богородиці і Святителя Миколая на правій та лівій сторонах відповідно.
Щитотримачі: Ангели-хоронителі єпархії та земель Галичини, які тримають щит та покладені позаду герба у косий Андріївський хрест золоті хрест та митрополичий посох, що символізує постійну опіку з Висоти та благодать Божу, яка передається через правлячого архиєрея.
Під гербом — символізація вірних епархії: «Виноградник, що його насадила Правиця Твоя», оповитий блакитною стрічкою з молитовним надписом «Пресвятая Богородице, спаси нас» як символ передачі себе під опіку Небесної Покровительки «Одигитрії». Завершує герб панагія із зображенням Святителя Димитрія Ростовського.
Примітки Редагувати
- "УПРАВЛІННЯ ЛЬВІВСЬКО-СОКАЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ (ПЦУ)" в ЄДР. [ з першоджерела 28.04.2019.].
- . Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 1 травня 2014.
Посилання Редагувати
- Сайт Львівської єпархії [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Православний молодіжний вебпортал — Hram.Lviv.Ua [ 11 липня 2012 у Wayback Machine.]