Мацо́шин — село у Львівському районі Львівської області. Належить до Жовківської міської громади.
| село Мацошин | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Жовківська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1398 |
| Населення | 1001 осіб |
| Площа | 1,45 км² |
| Густота населення | 625,52 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80357 |
| Телефонний код | +380 3252 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°01′29″ пн. ш. 23°59′33″ сх. д. / 50.02472° пн. ш. 23.99250° сх. д.Координати: 50°01′29″ пн. ш. 23°59′33″ сх. д. / 50.02472° пн. ш. 23.99250° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Карта | |
Мацошин | |
Мацошин | |
| Мапа | |
| Мацошин у Вікісховищі |
Назва Редагувати
Історія Редагувати
Село, належало до Жовківського повіту. Розташоване за 4 км на пд. від Жовкви. На пн. лежить Сопошин, на сх. Смереків, на пд.-сх. Візенберг (нім. Wiesenberg), на пд.-зах. Мокротин, на зах. Стара Скварява. Через село пливе річка Свиня з зах. на сх., а потім на пн.-сх. і пн. до Сопошина. Сільська забудова лежить посередині території. На пн.-зах кордоні села підноситься узгір'я «На камінь» заввишки до 360 м. В 1880 році було 976 жителів у гміні (всі греко-католицького обряду, за винятком кількох римо-католиків). Парафія римо-католицька була в Жовкві. Парафія греко-католицька була в селі (Жовківський деканат, Перемиська дієцезія). До парафії належав Сопошин. В селі була церква і школа етатова однокласна.
За переказами старожителів первинна українська назва села звучала: Мачишин або Мачошин від слова «мачуха». За цим переказом колись після навали монголо-татар, які спалили древнє село поблизу теперішнього с. Мервичі (на височині), одна жінка, позбиравши на згарищі села дітей, що залишились живими, втекла вниз на територію теперішнього села Мацошин, де й оселилася. Надалі діти, яких вона забрала з собою, і для яких вона була по суті мачухою виросли, а серед людей на питання: «Чий ти?», відповідали — мачишин, от і назва. Надалі ця назва, у зв'язку з приходом поляків, трансформована на польський кшталт.
Церква Редагувати
В Мацошині є церква Положення Пояса Пресвятої Богородиці. Побудована в 1886 році за проєктом львівського архітектора Сильвестра Гавришкевича. Розпис храму виконав Корнило Устиянович. Мацошинська церква є пам'яткою монументального мистецтва.
Транспорт Редагувати
Через село проходить залізниця, станція Мацошин.
Відомі люди Редагувати
Народились Редагувати
- Теодор Пелех — («Рубан», «Чорнота»)(14.03.1921 — 14.06.1988) сотник УПА.
- Сірак Іван Іванович — перший декан філологічного факультету Луцького педагогічного інституту.
- Гущак Іван Васильович — поет.
- Вовкун Василь Володимирович — режисер і сценарист. Міністр культури і туризму України (2007—2010 рр.)
- Пелех Роман Іванович (* 1933) — український краєзнавець, педагог.
- Рибчинський Олег Валерійович (нар. 1970) — український науковець, педагог.
Пов'язані з селом Редагувати
- отець Пелех Іван — парох (УГКЦ) села, посол Галицького сейму 3-го скликання (1870—1876 роки)
- Доктор Лагодинський Микола Гнатович — посол Галицького крайового сейму, лідер радикальної фракції Українського парламентського клубу Райхсрату Австро-Угорщини, працював у Мацошині.
- Дмитро Маївський —член бюро Проводу ОУН, головний редактор органу ОУН «Ідея і чин», генерал-політвиховник УПА. Переховувся від польської влади в 30-х роках в Мацошині.
- Мирослава Керик – громадська діячка в Польщі. Співтворчиня осередку Український дім у Варшаві, членкиня Ради у справах мігрантів при польському омбудсмені та голова правління Фонду «Наш вибір» – організації, діяльність якої спрямована на допомогу українцям у Польщі. Мирослава Керик займається громадською діяльністю у Варшаві понад 15 років. За розбудову добрих взаємин між поляками та українцями у Польщі була нагороджена відзнаками «Золоте віяло» та «Пам’ять справедливих». https://www.facebook.com/UkrainkaDoSejmu
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- Постанова Кабінету Міністрів України Постанова від 3 вересня 2009 р. № 928 Київ, Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
- ↑ Мої молоді літа у вирі боротьби: Спогади члена ОУН-УНС-УПА / Теодор Пелех . — Мюнхен;Торонто: Українське видавництво, 1988 . — 282 с.
- Дослідження Івана Сірака: енциклопедичність та об'єктивність науковця/http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/3417/1/sirak.doc.pdf [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — С. 169.
Джерела Редагувати
- Macoszyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 890. (пол.) — S. 890. (пол.)