www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бутини Бути ни село в Україні у Великомостівській міській громаді Червоноградського району Львівської області Населення

Бутини

Бути́ни — село в Україні, у Великомостівській міській громаді Червоноградського району Львівської області. Населення становить 1537 осіб.

село Бутини
Країна  Україна
Область Львівська область
Район Червоноградський район
Громада Великомостівська міська громада
Основні дані
Засноване 1535
Населення 1537
Площа 3,28 км²
Густота населення 468,6 осіб/км²
Поштовий індекс 80071
Телефонний код +380 3257
Географічні дані
Географічні координати 50°13′49″ пн. ш. 23°59′40″ сх. д. / 50.23028° пн. ш. 23.99444° сх. д. / 50.23028; 23.99444Координати: 50°13′49″ пн. ш. 23°59′40″ сх. д. / 50.23028° пн. ш. 23.99444° сх. д. / 50.23028; 23.99444
Середня висота
над рівнем моря 		207 м
Водойми р. Біла , р. Рата
Місцева влада
Адреса ради 80071, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Бутини, вул. Травнева
Староста Яцишин Микола Михайлович
Карта
Бутини
Бутини
Мапа

 Бутини у Вікісховищі

Історія ред.

Люди на цій території проживали ще з часів ранньої залізної доби, поселення знайдено на південній околиці села біля правого берега Рати під лісом. Сьогодні пам'ятка частково зруйнована.

Також археологи знайшли і поселення бронзової доби — на піщаному підвищенні серед болота між правим берегом ріки Біла, правим берегом ріки Рата й меліоративним каналом, біля крайніх хат. Щоправда культурний шар зберігся погано.

Село детально описане в королівській люстрації 1565 року.

На 1 січня 1939 року у селі мешкало 2460 осіб (2310 українців-греко-католиків, 90 українців-римокатоликів, 10 поляків та 90 євреїв).

Пам'ятки ред.

Церква святого архистратига Михаїла ред.

Попередня дерев'яна одноверха церква, збудована у XVII столітті, простояла до 1864 року. У 1862 році закладено наріжний камінь під нову муровану споруду за проєктом архітектора Сильвестра Гавришкевича, яка споруджувалася на кошти дідички Людвиги з Борковських Незабитовської. Завершена у 1877 році. Цього ж року вона завалилася та її розібрали до фундаментів. Коштом цієї ж дідички у 1879 році вимурували нову святиню, але вже без бань. У 1892 році старанням о. Михайла Шеремети церкву та іконостас розмалював Корнило Устиянович спільно з Степаном Томасевичем та Прокопом Мартинюком. За те, що Корнило Устиянович в композиції «Страшного суду» над хорами в пеклі зобразив людину в конфедератці, його притягнули до судової відповідальності. На процесі захисником виступав майбутній голова Державного секретаріату ЗУНР Кость Левицький. Для художника справа закінчилася позитивно. Від 1946 року церква була діючою та обслуговувалася священиком РПЦ. У 1960-х роках живопис поновлювався. Церква хрещата в плані, з півциркульно завершеним вівтарем, безверха, увінчана над середхрестям ажуровим ліхтарем з маківкою, з ознаками стилю класицизму.

З 1991 року була зареєстрована громада УГКЦ, якою опікувався о. Володимир Юськів, богослужіння відбувалися в родині Синока Олександра. З 1993 року богослужіння відбувалися біля храму і лише в 1999 році громада увійшла до храму. З 1999 по 2003 роки парафією Святого Архистратига Михаїла опікувався о. Роман Синицький. З 2003 року служить о. Петро Гаврилюк. На парафії діє «Апостольство молитви» та спільнота «Матері в молитві».

Каплиця святого Юрія ред.

Каплицю збудовано у 1877 році на Шишаках на кошти дідички Людвиги з Борковських Незабитовської. Каплиця дерев'яна, однозрубна (квадрат зі зрізаними гранями), увінчана восьмериком та шоломовою банею з ліхтарем і маківкою. Має два входи. Навколо каплиці сосновий ліс. 6 травня кожного року в каплиці правилася Служба Божа. У 1946 році відправи припинилися. І лише 6 травня 1989 року, після багатьох років перерви, знову відновилася відправа в каплиці.

Пам'ятний хрест на честь скасування панщини ред.

1772 року, внаслідок поділу Речі Посполитої, землі Галичини увійшли до складу Австрійської імперії. Польські пани залишилися при своїх землях, з'явилися намісники цісарські. Пани не давали селянам навіть тих прав, що були записані в австрійській конституції. Під час революції 1848 року австрійським урядом, зокрема, у Галичині, на Буковині і Закарпатті була проведена селянська реформа. За результатами якої було скасовано панщину. Тож селяни теж отримали невеликі наділи землі. 1858 року біля нової дороги селяни встановили камінний хрест, на честь скасування панщини. У 1960-х роках кам'яний «Хрест Свободи», що пережив дві світові війни зруйнували. 1990 року на місці зруйнованого хреста встановили новий камінний хрест, що стоїть й понині.

Символічний курган-могила «Борцям за волю України» ред.

Влітку 1942 року в центрі села насипали символічну могилу українським січовим стрільцям. У день її освячення зійшлося багато людей. На могилі майоріли синьо-жовті прапори. В розгорнутій книзі, що була вмурована на могилі, був такий напис: «Борцям за волю України. Здобудеш Українську державу, або вмреш у боротьбі за неї». У 1960-х роках пам'ятний знак був зруйнований. Лише 1990 року відновили могилу за старим зразком. Також встановлено хрест на пошану, тих кого невинно засудили та вбили під час другої світової війни.

Відомі люди ред.

Примітки ред.

  1. ІМСУ, 1968, с. 748.
  2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 30 серпня 2022. 
  3. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 30 серпня 2022. 
  4. Прогноз погоди в с. Бутини. weather.in.ua. Прогноз погоди в Україні. оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 30 серпня 2022. 
  5. Археологія та стародавня історія Сокальського району. zamky.com.ua. оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 30 серпня 2022. 
  6. Михайло Грушевський. Жерела до історії України-Руси. Том 03. Описи королївщин в землях руських XVI віку. Том 3. Люстрациї земель Холмської, Белзької і Львівської. — Львов : накладом Наукового товариства імені Шевченка, 1900. — С. 154—156.
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 105.
  8. ↑ Історія с. Бутини. vmgromada.gov.ua. Великомостівська міська громада. оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 30 серпня 2022. 
  9. ↑ Проєкт «Інтерактивна карта УГКЦ»: церква святого архистратига Михаїла. map.ugcc.ua. Департамент інформації УГКЦ. оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 30 серпня 2022. 
  10. с. Бутини. Церква св. Арх. Михайла (1879). sokal.lviv.ua. Сокаль і Сокальщина. оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 30 серпня 2022. 

Джерела ред.

Посилання ред.

Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Buti ni selo v Ukrayini u Velikomostivskij miskij gromadi Chervonogradskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1537 osib selo ButiniKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Chervonogradskij rajonGromada Velikomostivska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1535 1 Naselennya 1537Plosha 3 28 km Gustota naselennya 468 6 osib km Poshtovij indeks 80071 2 Telefonnij kod 380 3257 3 Geografichni daniGeografichni koordinati 50 13 49 pn sh 23 59 40 sh d 50 23028 pn sh 23 99444 sh d 50 23028 23 99444 Koordinati 50 13 49 pn sh 23 59 40 sh d 50 23028 pn sh 23 99444 sh d 50 23028 23 99444Serednya visotanad rivnem morya 207 m 4 Vodojmi r Bila r RataMisceva vladaAdresa radi 80071 Lvivska obl Chervonogradskij r n s Butini vul TravnevaStarosta Yacishin Mikola MihajlovichKartaButiniButiniMapa Butini u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Pam yatki 2 1 Cerkva svyatogo arhistratiga Mihayila 2 2 Kaplicya svyatogo Yuriya 2 3 Pam yatnij hrest na chest skasuvannya panshini 2 4 Simvolichnij kurgan mogila Borcyam za volyu Ukrayini 3 Vidomi lyudi 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya red Lyudi na cij teritoriyi prozhivali she z chasiv rannoyi zaliznoyi dobi poselennya znajdeno na pivdennij okolici sela bilya pravogo berega Rati pid lisom Sogodni pam yatka chastkovo zrujnovana Takozh arheologi znajshli i poselennya bronzovoyi dobi na pishanomu pidvishenni sered bolota mizh pravim beregom riki Bila pravim beregom riki Rata j meliorativnim kanalom bilya krajnih hat Shopravda kulturnij shar zberigsya pogano 5 Selo detalno opisane v korolivskij lyustraciyi 1565 roku 6 Na 1 sichnya 1939 roku u seli meshkalo 2460 osib 2310 ukrayinciv greko katolikiv 90 ukrayinciv rimokatolikiv 10 polyakiv ta 90 yevreyiv 7 Pam yatki red Cerkva svyatogo arhistratiga Mihayila red Poperednya derev yana odnoverha cerkva zbudovana u XVII stolitti prostoyala do 1864 roku U 1862 roci zakladeno narizhnij kamin pid novu murovanu sporudu za proyektom arhitektora Silvestra Gavrishkevicha yaka sporudzhuvalasya na koshti didichki Lyudvigi z Borkovskih Nezabitovskoyi Zavershena u 1877 roci Cogo zh roku vona zavalilasya ta yiyi rozibrali do fundamentiv Koshtom ciyeyi zh didichki u 1879 roci vimuruvali novu svyatinyu ale vzhe bez ban U 1892 roci starannyam o Mihajla Sheremeti cerkvu ta ikonostas rozmalyuvav Kornilo Ustiyanovich spilno z Stepanom Tomasevichem ta Prokopom Martinyukom Za te sho Kornilo Ustiyanovich v kompoziciyi Strashnogo sudu nad horami v pekli zobraziv lyudinu v konfederatci jogo prityagnuli do sudovoyi vidpovidalnosti Na procesi zahisnikom vistupav majbutnij golova Derzhavnogo sekretariatu ZUNR Kost Levickij Dlya hudozhnika sprava zakinchilasya pozitivno 8 Vid 1946 roku cerkva bula diyuchoyu ta obslugovuvalasya svyashenikom RPC 9 U 1960 h rokah zhivopis ponovlyuvavsya Cerkva hreshata v plani z pivcirkulno zavershenim vivtarem bezverha uvinchana nad seredhrestyam azhurovim lihtarem z makivkoyu z oznakami stilyu klasicizmu 10 Z 1991 roku bula zareyestrovana gromada UGKC yakoyu opikuvavsya o Volodimir Yuskiv bogosluzhinnya vidbuvalisya v rodini Sinoka Oleksandra Z 1993 roku bogosluzhinnya vidbuvalisya bilya hramu i lishe v 1999 roci gromada uvijshla do hramu Z 1999 po 2003 roki parafiyeyu Svyatogo Arhistratiga Mihayila opikuvavsya o Roman Sinickij Z 2003 roku sluzhit o Petro Gavrilyuk Na parafiyi diye Apostolstvo molitvi ta spilnota Materi v molitvi 9 Kaplicya svyatogo Yuriya red Kaplicyu zbudovano u 1877 roci na Shishakah na koshti didichki Lyudvigi z Borkovskih Nezabitovskoyi Kaplicya derev yana odnozrubna kvadrat zi zrizanimi granyami uvinchana vosmerikom ta sholomovoyu baneyu z lihtarem i makivkoyu Maye dva vhodi Navkolo kaplici sosnovij lis 6 travnya kozhnogo roku v kaplici pravilasya Sluzhba Bozha U 1946 roci vidpravi pripinilisya I lishe 6 travnya 1989 roku pislya bagatoh rokiv perervi znovu vidnovilasya vidprava v kaplici 8 Pam yatnij hrest na chest skasuvannya panshini red 1772 roku vnaslidok podilu Rechi Pospolitoyi zemli Galichini uvijshli do skladu Avstrijskoyi imperiyi Polski pani zalishilisya pri svoyih zemlyah z yavilisya namisniki cisarski Pani ne davali selyanam navit tih prav sho buli zapisani v avstrijskij konstituciyi Pid chas revolyuciyi 1848 roku avstrijskim uryadom zokrema u Galichini na Bukovini i Zakarpatti bula provedena selyanska reforma Za rezultatami yakoyi bulo skasovano panshinu Tozh selyani tezh otrimali neveliki nadili zemli 1858 roku bilya novoyi dorogi selyani vstanovili kaminnij hrest na chest skasuvannya panshini U 1960 h rokah kam yanij Hrest Svobodi sho perezhiv dvi svitovi vijni zrujnuvali 1990 roku na misci zrujnovanogo hresta vstanovili novij kaminnij hrest sho stoyit j ponini 8 Simvolichnij kurgan mogila Borcyam za volyu Ukrayini red Vlitku 1942 roku v centri sela nasipali simvolichnu mogilu ukrayinskim sichovim strilcyam U den yiyi osvyachennya zijshlosya bagato lyudej Na mogili majorili sino zhovti prapori V rozgornutij knizi sho bula vmurovana na mogili buv takij napis Borcyam za volyu Ukrayini Zdobudesh Ukrayinsku derzhavu abo vmresh u borotbi za neyi U 1960 h rokah pam yatnij znak buv zrujnovanij Lishe 1990 roku vidnovili mogilu za starim zrazkom Takozh vstanovleno hrest na poshanu tih kogo nevinno zasudili ta vbili pid chas drugoyi svitovoyi vijni 8 Vidomi lyudi red Bazar Mihajlo Mikolajovich ukrayinskij pismennik Iyeronim Kalitovskij ukrayinskij pismennik satirik gromadskij diyach Omelyan Kalitovskij ukrayinskij pedagog osvitnij diyach istorik doktor filosofiyi pershij direktor Ternopilskoyi ukrayinskoyi derzhavnoyi gimnaziyi 1901 1905 Mekelita Petro dovgolitnij dekan UGKC Stebnickij ta Borislavskij o Roman Chajkovskij svyashenik UGKC posol do Rajhsratu Primitki red IMSU 1968 s 748 Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta Procitovano 30 serpnya 2022 Kodi avtomatichnogo mizhmiskogo zv yazku Lvivska oblast ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 30 serpnya 2022 Prognoz pogodi v s Butini weather in ua Prognoz pogodi v Ukrayini Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2021 Procitovano 30 serpnya 2022 Arheologiya ta starodavnya istoriya Sokalskogo rajonu zamky com ua Arhiv originalu za 11 travnya 2022 Procitovano 30 serpnya 2022 Mihajlo Grushevskij Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi Tom 03 Opisi korolyivshin v zemlyah ruskih XVI viku Tom 3 Lyustraciyi zemel Holmskoyi Belzkoyi i Lvivskoyi Lvov nakladom Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1900 S 154 156 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 105 a b v g Istoriya s Butini vmgromada gov ua Velikomostivska miska gromada Arhiv originalu za 10 kvitnya 2022 Procitovano 30 serpnya 2022 a b Proyekt Interaktivna karta UGKC cerkva svyatogo arhistratiga Mihayila map ugcc ua Departament informaciyi UGKC Arhiv originalu za 20 veresnya 2021 Procitovano 30 serpnya 2022 s Butini Cerkva sv Arh Mihajla 1879 sokal lviv ua Sokal i Sokalshina Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 30 serpnya 2022 Dzherela red Butini Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 748 Istoriya s Butini vmgromada gov ua Velikomostivska miska gromada Arhiv originalu za 10 kvitnya 2022 Procitovano 30 serpnya 2022 s Butini Cerkva sv Arh Mihajla 1879 sokal lviv ua Sokal i Sokalshina Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 30 serpnya 2022 Butyny Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 484 pol Posilannya red Narodnij dim s Butini youcontrol com ua Procitovano 30 serpnya 2022 Butinskij zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv Velikomostivskoyi miskoyi radi Lvivskoyi oblasti lv isuo org Lvivska oblast ISUO Procitovano 30 serpnya 2022 Butinska silska rada rada info Procitovano 30 serpnya 2022 s Butini Butinskij NVK ZSh I III st dityachij sadok doshkilne viddilennya butynu lvivedu net Procitovano 30 serpnya 2022 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Butini amp oldid 38159213