www.wikidata.uk-ua.nina.az

Антоній Ломницький У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ломницький Батько Посада Діти Мати Дружина Чоловік

Антоній Ломницький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ломницький.

Антоній Ломницький
пол. Antoni Łomnicki
Антоній Ломницький. Не пізніш як у 1939 році.
Антоній Ломницький. Не пізніш як у 1939 році.
Народився 17 січня 1881(1881-01-17)
Львів
Помер 4 липня 1941(1941-07-04) (60 років)
Львів
·вогнепальне поранення
Місце проживання Львів
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 Польща
 СРСР
Національність поляк
Діяльність математик, викладач університету, філософ, вчитель
Alma mater Львівський університет
Ґеттинґенський університет
Галузь математичний аналіз, теорія ймовірності, математична картографія, математична статистика, дидактика математики
Заклад Львівська політехніка
Посада декан різних факультетів, завідувач кафедри математики й проректор Львівської політехніки
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор
Відомі учні Стефан Банах, Стефан Качмаж, Станіслав Мазур, Владислав Орлич
Членство Польське наукове товариство у Львові
Відомий завдяки: зв'язок між теорією ймовірності й мірою Лебеґа
Батько Мар'ян-Алойзій Ломницький
Мати Марія Ломницька
У шлюбі з Владислава Бекер (1882—1941 або 1942)
Марія Турович (1906—1979); з 1935-го
Діти Ірена (1906—1987)
Ева (1920—2000)
Родичі Irena Broszkiewiczd
 Антоній Ломницький у Вікісховищі
Герб роду Ломницьких Сухекомнати.

Анто́ній Ма́р'ян Ломни́цький (пол. Antoni Marian Łomnicki; 17 січня 1881(18810117), Львів — 4 липня 1941, там само) — польський математик, один із засновників Львівської математичної школи.

Життєпис ред.

Антоній Мар'ян Ломницький народився в сім'ї Мар'яна Алойзія Ломницького (1845—1915) — відомого зоолога, палеонтолога і геолога, і Марії Ломницької (у дівоцтві — Щуцької). Мав двох братів — Ярослава Людомира (1873—1931) i Максиміліяна (1877—1947).

Пішов до школи в 1888 році. 1899 року закінчив Четверту львівську гімназію. Того ж року вступив на філософський факультет Львівського університету, де вчився, зокрема, в Юзефа Пузини (1856—1919), Яна Раєвського (1857—1906), Станіслава Кемпінського (1867—1908), Мар'яна Смолюховського (1872—1917) i Казимира Твардовського (1866—1938). Був активним учасником університетського фізико-математичного гуртка, з 1902 року очолював його. У листопаді 1903-го Ломницький здобув докторат, захистивши дипломну роботу «Про диференціальні відображення гіпергеометричних функцій». Того ж місяця склав іспити з математики, фізики (обидва письмово і усно), польської й німецької мов (обидва усно) й здобув диплом вчителя математики та фізики в гімназіях і реальних школах із польською мовою викладання. Перед тим, у вересні, відбув практику як заступник учителя у VI-й львівській гімназії імені С. Сташиця. З 1904-го по вересень 1907 року Ломницький вчителював у Першій тарнівській гімназії.

У 1905-му одружився з Владиславою Бекер, і наступного року в подружжя народилася донька Ірена. Діставши від міністерства релігійних конфесій і народної освіти Австро-Угорщини стипендію 1200 крон, Ломницький разом з дружиною й донькою у 1906—1907 роках перебував у Ґеттинґені. Там, у місцевому університеті, він слухав лекції Давида Гільберта, Фелікса Кляйна, Германа Мінковського, Ґустава Герґлоца й Карла Рунґе. Брав участь у семінарі, тематику якого становили теорія автоморфних функцій, мінімальні поверхні, інтегральні рівняння й варіаційне числення.

З вересня 1907-го до кінця серпня 1920-го Ломницький учителював у Сьомій львівській гімназії, у 1916—1917 роках був її директором. У 1913—1914 роках викладав математику як приват-доцент на машинобудівному факультеті Львівської політехнічної школи. Належав до членів Львівського математично-фізичного гуртка (не пізніш як від 1909 року). У 1914—1915 роках займався теорією ймовірності й актуарною математикою, курс якої згодом читав у Львівській торговельній школі.

У 1918—1919 роках, під час польсько-української війни, Антоній Ломницький брав участь як доброволець у званні рядового у боях за Львів на боці поляків. Дістав Хрест Оборони Львова й підвищення у званні — до підпоручника. Служив у полку Львівських стрільців.

У серпні 1919 року став доцентом, а за кілька днів — заступником професора в галузі математики (за Здзислава Криговського) у Львівській політехнічній школі. Був секретарем Математичного товариства у Львові. У червні 1920 року народилася його донька Ева, у серпні Ломницький став екстраординарним професором Львівської політехніки і обійняв посаду завідувача кафедри математики. У 1920 році він взяв участь у польсько-радянській війні.

27 серпня 1921 року Ломницький став ординарним професором Львівської політехніки. З 1922-го він член-кореспондент Львівського наукового товариства (з 1928-го — дійсний член). У 1922/23 i 1937/38 роках Ломницький був деканом механічного факультету Львівської політехніки, a в 1922—1924 і в 1939-му — головою Львівського відділу Польського математичного товариства.

У вересні 1928 року він взяв участь у VIII Міжнародному математичному конгресі в Болоньї. У 1929-му Ломницькому дали платну відпустку на півроку — для наукової роботи. Діставши у 1930-му від Фонду народної культури стипендію — 6000 злотих, того ж року Ломницький вісім місяців перебував на наукових студіях у Римі (лютий-травень), Парижі (травень-червень), Ґеттинґені (червень-липень) i Берліні (липень-вересень). У 1930/31 академічному році Ломницький обіймав посаду декана загального факультету Львівської політехніки, a в 1933-му був обраний ректором цього вишу, але президент Польщі не затвердив цього вибору. З осені 1938 по жовтень 1939 року Ломницький був проректором Львівської політехніки. З 1933-го він член-кореспондент Варшавського наукового товариства, а з 1938-го — член-кореспондент Польської академії знань. У 1935—1939 роках Ломницький вів курс прикладної математики на інженерному факультеті Львівської політехніки. 1938 року Польське статистичне товариство почало видавати «Przegląd Statystyczny», й Ломницький став членом редколегії цього часопису.

Після того, як у вересні 1939-го у Львів увійшов до складу СРСР, Ломницький мав гостру суперечку із тодішнім комісаром політехніки, підполковником Юсімовим, яка сталася у другій половині жовтня 1939 року. Попри те, належав до вісімдесяти викладачів політехніки, допущених викладати в реорганізованому виші. На початку червня 1941 року він став керівником консультаційного пункту, на основі якого у Дрогобичі чи Бориславі мали відкрити філію Азербайджанського інституту нафти і хімії. Заплановано вступні іспити абітурієнтів, але почалася німецько-радянська війна.

Уночі проти 4 липня 1941 року Ломницького заарештували гестапівці із групи «Айнзацкоммандо» (нім. Einsatzkommando) й близько четвертої ранку стратили разом із іншими 42 заарештованими представниками львівської інтелігенції на Вулецьких пагорбах. З вікна квартири родини Ломницьких, що на вулиці Набєляка, 19 (нині — вулиця Котляревського), професорова дружина Марія здалеку бачила людей, яких вели на розстріл. Пізніше вона чула звуки пострілів.

8 жовтня 1943 року гітлерівці, аби замаскувати сліди злочину, руками сформованої з євреїв групи «Зондеркоммандо—1005» (нім. Sonderkommando 1005) вивезли рештки страчених в інше місце Львова й наступного дня спалили. Тож місця поховання Антонія Ломницького не збереглося.

Наукова діяльність ред.

Праці ред.

Статті ред.

  • O odwzorowaniach cząstkowych funkcji hipergeometrycznych, Lwów 1903, doktorat.
  • Podstawy matematyczne kartografii, Sprawozdania Gimnazjum I w Tarnowie za rok 1904/5, Tarnów 1905. — S. 1—34.
  • Wstępne lekcje trygonometryi, Muzeum, Rocznik XXII, Tom I, Zeszyt 4 (1906). — S. 341—349.
  • Kolejne rozszerzanie zakresu pojęcia liczby, Wiadom. Mat. 15 (1911). — S. 53—78.
  • Recenzja książki A. E. H. Love, Zasady rachunku różniczkowego i całkowego, tłumaczyli St. Kalinowski i Wł. Wojtowicz. — Warszawa 1913. — 225 s., w: Wektor, Rok II. — № 6. (1913). — S. 293—298.
  • O wielookresowych funkcjach jednoznacznych zmiennej rzeczywistej, Sprawozdania z Posiedzeń Towarzystwa Naukowego Warszawskiego, Wydział III Nauk Matematycznych i Przyrodniczych 11 (1918). — S. 807—846.
  • O układach zasad koniecznych i dostatecznych, służących do definicji pojęcia wielkości, Wiadom. Mat. 23 (1919). — S. 37—70.
  • Uogólnienie wzoru interpolacyjnego Lagrange'a, Rozprawy Wydz. Matem. — Przyrodn. Polskiej Akademii Umiejęności w Krakowie, Serja III, Tom 20A (1920). — S. 173—179. (zbiór ogólny Tom 60, 1921).
  • G´en´eralisation du polynˆome ordinaire de Lagrange, Bulletin International de l'Acad´emie Polonaise des Sciences et Lettres, Classe des Sciences Math´ematiques et Naturelles, S´erie A: Sciences Math´ematiques 60 (1920), Cracovie 1921. — S. 109—110.
  • (wspólnie z S. Ruziewiczem) Józef Puzyna, Wiadom. Mat. 25 (1921). — S. 113—119.
  • O zasadzie dysjunkcji w logistyce i matematyce, Ruch Filozoficzny, Lwów, T. VI. — № 8—10. — (1922). — S. 144—146.
  • O równoważności wielokątów płaskich, wykłady dla nauczycieli matematyki we Lwowie w styczniu 1922 roku (czasopismo nieznane).
  • Sur les fonctions multip´eriodiques d'une variable r´eelle, l'Enseignement Math. 23 (1923). — S. 96—97.
  • Nouveaux fondements du calcul des probabilit´es (Definition de la probabilit´e fond´ee sur la th´eorie des ensembles) // Fundamenta Math. 4 (1923). — S. 34—71.
  • Sur quelques g´en´eralisations du triangle arithm´etique de Pascal, Comptes Rendus Acad. Sci. Paris 179 (1924). — S. 1587—1589.
  • Sur les m´ethodes qui servent `a limiter sup´erieurement les modules des racines des ´equations alg´ebriques, l'Enseignement Math. 24 (1925). — S. 84—91.
  • Prosty dowód wzoru Stirlinga oraz streszczenie w jęz. franc., Archiwum Towarzystwa Naukowego Lwowskiego, Wydz. III Mat. — Przyrod., Tom IV, z. 3 (1926), 1-6; cały tom. — Lwów 1929. — S. 21—26.
  • O wzorach Sterna i Sierpińskiego podających rozwinięcie pierwiastków kwadratowych na iloczyny nieskończone oraz streszczenie w jęz. franc., Archiwum Towarzystwa Naukowego Lwowskiego, Wydz. III Mat.-Przyrod., Tom IV, z. 4 (1926). — S. 7—13; cały tom, Lwów 1929. — S. 27—33.
  • D´emonstration ´el´ementaire de la loi de Gauss dans le calcul des probabilit´es, l'Enseignement Math. 25 (1926). — S. 103—111.
  • The International Map Projection 1/M, Polski Przegląd Kartograficzny. — T. 3. — № 17 (1927). — S. 1—14.
  • Matematyczna analiza projekcji mapy międzynarodowej w skali 1:1 000 000, Wiadomości Służby Geograficznej, Nr 1, 1927. — S. 3-31.
  • A reply to the criticisms of Dr. Antoni Łomnicki on the projection of the International map on the scale of 1/M, Polski Przegląd Kartograficzny. — T. 3. — № 18—20 (1927). — S. 33—38.
  • Łuki południka na elipsoidzie międzynarodowej, Wiadomości Służby Geograficznej. — № 3, 4. — 1928. — S. 62—66.
  • Sur le choix de la projection pour la carte du Monde au millioni'eme (mat´eriaux pour la discussion) [O wyborze projekcji dla międzynarodowej mapy świata w skali 1: 1 000 000 (Materiały do dyskusji)], Wiadomości Służby Geograficznej, Nr 3 i 4, 1928. — S. 137—196; również opublikowana osobno, Warszawa 1928, 57 s.
  • Z zagadnień matematyki. IV. Rachunek prawdopodobieństwa i jego zastosowania, Kosmos, Seria B, T. 53, z. 3 (1928). — S. 325—339.
  • Zagadnienia statystyki matematycznej. Cz. I. Statystyka jednej zmiennej, Kosmos, Seria B, T. 53, z. 4 (1928). — S. 477—506.
  • O programach nauczania matematyki obowiązujących obecnie w gimnazjach Rzeczypospolitej Polskiej, w: Księga Pamiątkowa Pierwszego Polskiego Zjazdu Matematycznego (Lwów, 7-10 IX 1927), Fundusz Kultury Narodowej, Kraków 1929. — S. 190—194.
  • Zagadnienia statystyki matematycznej. Cz. II. Statystyka dwóch i więcej zmiennych. Teorja korelacji, Kosmos, Seria B, T. 55, z. 2-3 (1930). — S. 165—240.
  • Sulla necessita di distinguere due generi di dipendenza nella statistica a due variabili, Giornale Istituto Italiano d. Attuari 1 (1930). — S. 83-94.
  • O potrzebach matematyki stosowanej w Polsce, Nauka Polska, jej potrzeby, organizacja i rozwój 14 (1931). — S. 98—109.
  • Projekcje o dwóch punktach wyróżnionych, Polski Przegląd Kartograficzny, T. 6, Nr 47 (1934). — S. 185—193.

Окремі книжки ред.

  • Geometrya. Podręcznik dla szkół średnich. Część I. Planimetrya-stereometrya. — Lwów-Warszawa: Książnica Polska Towarzystwa Nauczycieli Szkół Wyższych, 1911. — S. 1—289; 2 wyd.Geometrya. Część I i II. Planimetrya. Stereometrya. — 1914. — S. 1—309; 3 wyd. — 1920. — S. 1—306; 4 wyd. — 1923, S. 1-313; 5 wyd. — 1924; 6 wyd. — 1929.
  • Geometrya. Podręcznik dla szkół średnich. Stopień wyższy. Część III i IV. Trygonometrja. Geometrja analityczna. — Lwów, Gubrynowicz i Syn, 1912. — S. 1—302.
  • Trygonometrja. Podręcznik dla szkół średnich. — Lwów-Warszawa, Gubrynowicz i Syn, 1920. — S. 1—194; 2 wyd. — 1920; 3 wyd. — 1923. — S. 1—186; 4 wyd. 1930. — S. 1—184.
  • Początki geometrji analitycznej, Książnica Polska Towarzystwa Nauczycieli Szkół Wyższych, Lwów-Warszawa 1921. — S. 1—188; 2 wyd. — 1921; 3 wyd. — 1923. — S. 1—200.
  • Geometrja elementarna: Podręcznik dla klas wyższych szkół średnich, KsiążnicaAtlas, Lwów-Warszawa, 5 wyd. 1924. — S. 1—370; 6 wyd. 1929. — S. 1—387.
  • Tablice matematyczno-fizyczne czterocyfrowe, Książnica-Atlas, Lwów-Warszawa 1926, xxii + 74 s.; 2 wyd. — 1927; 3 wyd. — 1938; 4 wyd. — 1946; 5—7 wyd. — 1947, 1948, 1949; 9 wyd. — 1949. — 73 s.; 11 wyd. poprawione, Książnica-Atlas, Wrocław-Warszawa 1950. — 86 s.; 12 wyd. — 1950. — 73 s.; 13 wyd. — 1951.
  • Kartografja matematyczna, Książnica-Atlas, Lwów-Warszawa 1927, viii + 191 str. (2 wyd. zmienione. — Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1956. — 156 s.).
  • Zagadnienia statystyki matematycznej. — Lwów, 1929—1930.
  • Geometrja: dla klasy II gimnazjalnej. — Lwów-Warszawa: Książnica-Atlas, 1934. — 128 s.; 1939. — 128 s.
  • Geometrja. Dla 3 klasy gimnazjalnej. — Lwów-Warszawa: Książnica-Atlas, 1935. — 112 s.
  • Rachunek różniczkowy i całkowy: dla potrzeb przyrodników i techników, Tom I. Rachunek różniczkowy. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 1935. — 648 s.; 2 wyd. — Katowice: Wydawnictwo Universum, 1947; cz. 1, wyd. 2. — Katowice, 1947. — 208 s.; wyd. 3. — Katowice, 1949, v+208 str.; cz. 2. — Katowice, 1948; wyd. 3. — Katowice, 1950. — 209—424 s.; 3 wyd. — Katowice: Wydawnictwo Universum, 1949.
  • Rachunek różniczkowy i całkowy: dla potrzeb przyrodników i techników, Tom II. Rachunek całkowy, Polska Akademia Umiejętności, Kraków 1936, 310 str.; 2 wyd. Zastosowania rachunku różniczkowego. — Katowice. 1947. — S. 425—648; 2 wyd. — Katowice: Wydawnictwo Universum, 1948; 3 wyd. Rachunek całkowy. — Katowice: Wydawnictwo Universum, 1949. — 310 s.
  • Rachunek różniczkowy i całkowy: dla potrzeb przyrodników i techników, Tom III. Szeregi nieskończone — równania różniczkowe, geometria różniczkowa, Polska Akademia Umiejętności, Kraków 1936. — 217 s.; 2 wyd. — Katowice: Wydawnictwo Universum, 1948. — 216 s.
  • Geometrja. Dla 4 klasy gimnazjalnej. — Lwów-Warszawa: Książnica-Atlas, 1936. — 103 s.
  • Algebra dla I kl. Liceum Ogólnokształcącego: Wydział Humanistyczny, Przyrodniczy i Klasyczny. — Lwów-Warszawa: Książnica-Atlas, 1938. — 103 s.; 2 wyd. — Londyn: Ministerstwo Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego, 1944. — 103 s.; 3 wyd. — Wrocław-Warszawa: Książnica-Atlas, 1947. — 103 s.
  • Trygonometria. Podręcznik dla liceów ogólnokształcących. — Lwów-Warszawa: Książnica-Atlas, 1938.
  • Matematyka dla Liceów Mechanicznych, Elektrycznych, Drogowych, WodnoMelioracyjnych i Telekomunikacyjnych: Geometria analityczna, zasady rachunku różniczkowego i całkowego. — Lwów-Warszawa: Książnica-Atlas, 1939; 2 wyd. — Katowice: Wydawnictwo Universum, 1947. — 219 s.
  • Wielościany umiarowe. — Lwów-Warszawa: Książnica-Atlas, 1939. — 72 s.
  • Matematyka dla Liceów Przemysłowych Męskich: algebra i trygonometria. — Lwów-Warszawa: Książnica-Atlas, 1939. — 232 s.; 2 wyd. — Katowice: Wydawnictwo Universum, 1947. — 232 s.
  • Matematyka dla Liceów Przemysłowych Męskich: geometria analityczna, rachunek różniczkowy i całkowy. — Lwów-Warszawa: Książnica-Atlas, 1939. — 219 s.
  • Wzory matematyczno-fizyczne, Łódź 1947. — 203 s.

Нагороди і відзнаки ред.

  • 1919 — Хрест Оборони Львова;
  • 1932 — Медаль Незалежності;
  • 1938 — Бронзова медаль за довголітню службу Львівській політехніці;
  • 1938 — Срібна медаль за довголітню службу Львівській політехніці.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. http://www.diva-portal.se/smash/get/diva2:1008914/FULLTEXT01.pdf
  2. Z. Popławski Dzieje Politechniki Lwowskiej 1844—1945. — Wrocław: Ossolineum, 1992. (пол.)
  3. K. Szałajko Antoni Łomnicki (1881—1941), w: «Matematyka Przełomu XIX i XX wieku, Materiały z IV Ogólnopolskiej Szkoły Historii Matematyki». — S. 122. (пол.)
  4. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916 [ 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — S. 196. (пол.)
  5. M. Łomnicka Koszmarna noc // Czerwony Sztandar. — 1945. — 15 grud. (пол.)

Джерела ред.

  • Zygmunt Albert Kaźń profesorów lwowskich — lipiec 1941 [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] / studia oraz relacje i dokumenty zebrane i oprac. przez Zygmunta Alberta. — Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 1989. — 384 s. — ISBN 83-229-0351-0. (пол.)
  • Lech Maligranda // Roczniki Polskiego Towarzystwa Matematycznego. — Seria II: Wiadomości Matematyczne XLIV. — 2008. — S. 61—112. (пол.)
  • D. Schenk Noc morderców. Kaźń polskich profesorów we Lwowie i holokaust w Galicji Wschodniej / Dieter Schenk; przekł. Paweł Zarychta. — Kraków: Wysoki Zamek, 2011. — 432 s. (пол.)

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антоній Ломницький

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lomnickij Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Antonij Lomnickijpol Antoni LomnickiAntonij Lomnickij Ne piznish yak u 1939 roci Antonij Lomnickij Ne piznish yak u 1939 roci Narodivsya 17 sichnya 1881 1881 01 17 LvivPomer 4 lipnya 1941 1941 07 04 60 rokiv Lviv vognepalne poranennyaMisce prozhivannya LvivKrayina Avstro Ugorshina ZUNR Polsha SRSRNacionalnist polyakDiyalnist matematik vikladach universitetu filosof vchitelAlma mater Lvivskij universitetGettingenskij universitetGaluz matematichnij analiz teoriya jmovirnosti matematichna kartografiya matematichna statistika didaktika matematikiZaklad Lvivska politehnikaPosada dekan riznih fakultetiv zaviduvach kafedri matematiki j prorektor Lvivskoyi politehnikiVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktorVidomi uchni Stefan Banah Stefan Kachmazh Stanislav Mazur Vladislav OrlichChlenstvo Polske naukove tovaristvo u LvoviVidomij zavdyaki zv yazok mizh teoriyeyu jmovirnosti j miroyu LebegaBatko Mar yan Alojzij LomnickijMati Mariya LomnickaU shlyubi z Vladislava Beker 1882 1941 abo 1942 Mariya Turovich 1906 1979 z 1935 goDiti Irena 1906 1987 Eva 1920 2000 Rodichi Irena Broszkiewiczd 1 Antonij Lomnickij u VikishovishiGerb rodu Lomnickih Suhekomnati Anto nij Ma r yan Lomni ckij pol Antoni Marian Lomnicki 17 sichnya 1881 18810117 Lviv 4 lipnya 1941 tam samo polskij matematik odin iz zasnovnikiv Lvivskoyi matematichnoyi shkoli Zmist 1 Zhittyepis 2 Naukova diyalnist 3 Praci 3 1 Statti 3 2 Okremi knizhki 4 Nagorodi i vidznaki 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaZhittyepis red Antonij Mar yan Lomnickij narodivsya v sim yi Mar yana Alojziya Lomnickogo 1845 1915 vidomogo zoologa paleontologa i geologa i Mariyi Lomnickoyi u divoctvi Shuckoyi Mav dvoh brativ Yaroslava Lyudomira 1873 1931 i Maksimiliyana 1877 1947 Pishov do shkoli v 1888 roci 1899 roku zakinchiv Chetvertu lvivsku gimnaziyu Togo zh roku vstupiv na filosofskij fakultet Lvivskogo universitetu de vchivsya zokrema v Yuzefa Puzini 1856 1919 Yana Rayevskogo 1857 1906 Stanislava Kempinskogo 1867 1908 Mar yana Smolyuhovskogo 1872 1917 i Kazimira Tvardovskogo 1866 1938 Buv aktivnim uchasnikom universitetskogo fiziko matematichnogo gurtka z 1902 roku ocholyuvav jogo U listopadi 1903 go Lomnickij zdobuv doktorat zahistivshi diplomnu robotu Pro diferencialni vidobrazhennya gipergeometrichnih funkcij Togo zh misyacya sklav ispiti z matematiki fiziki obidva pismovo i usno polskoyi j nimeckoyi mov obidva usno j zdobuv diplom vchitelya matematiki ta fiziki v gimnaziyah i realnih shkolah iz polskoyu movoyu vikladannya Pered tim u veresni vidbuv praktiku yak zastupnik uchitelya u VI j lvivskij gimnaziyi imeni S Stashicya Z 1904 go po veresen 1907 roku Lomnickij vchitelyuvav u Pershij tarnivskij gimnaziyi U 1905 mu odruzhivsya z Vladislavoyu Beker i nastupnogo roku v podruzhzhya narodilasya donka Irena Distavshi vid ministerstva religijnih konfesij i narodnoyi osviti Avstro Ugorshini stipendiyu 1200 kron Lomnickij razom z druzhinoyu j donkoyu u 1906 1907 rokah perebuvav u Gettingeni Tam u miscevomu universiteti vin sluhav lekciyi Davida Gilberta Feliksa Klyajna Germana Minkovskogo Gustava Gergloca j Karla Runge Brav uchast u seminari tematiku yakogo stanovili teoriya avtomorfnih funkcij minimalni poverhni integralni rivnyannya j variacijne chislennya Z veresnya 1907 go do kincya serpnya 1920 go Lomnickij uchitelyuvav u Somij lvivskij gimnaziyi u 1916 1917 rokah buv yiyi direktorom U 1913 1914 rokah vikladav matematiku yak privat docent na mashinobudivnomu fakulteti Lvivskoyi politehnichnoyi shkoli Nalezhav do chleniv Lvivskogo matematichno fizichnogo gurtka ne piznish yak vid 1909 roku U 1914 1915 rokah zajmavsya teoriyeyu jmovirnosti j aktuarnoyu matematikoyu kurs yakoyi zgodom chitav u Lvivskij torgovelnij shkoli U 1918 1919 rokah pid chas polsko ukrayinskoyi vijni Antonij Lomnickij brav uchast yak dobrovolec u zvanni ryadovogo u boyah za Lviv na boci polyakiv Distav Hrest Oboroni Lvova j pidvishennya u zvanni do pidporuchnika Sluzhiv u polku Lvivskih strilciv U serpni 1919 roku stav docentom a za kilka dniv zastupnikom profesora v galuzi matematiki za Zdzislava Krigovskogo u Lvivskij politehnichnij shkoli Buv sekretarem Matematichnogo tovaristva u Lvovi U chervni 1920 roku narodilasya jogo donka Eva u serpni Lomnickij stav ekstraordinarnim profesorom Lvivskoyi politehniki i obijnyav posadu zaviduvacha kafedri matematiki U 1920 roci vin vzyav uchast u polsko radyanskij vijni 27 serpnya 1921 roku Lomnickij stav ordinarnim profesorom Lvivskoyi politehniki Z 1922 go vin chlen korespondent Lvivskogo naukovogo tovaristva z 1928 go dijsnij chlen U 1922 23 i 1937 38 rokah Lomnickij buv dekanom mehanichnogo fakultetu Lvivskoyi politehniki a v 1922 1924 i v 1939 mu golovoyu Lvivskogo viddilu Polskogo matematichnogo tovaristva U veresni 1928 roku vin vzyav uchast u VIII Mizhnarodnomu matematichnomu kongresi v Bolonyi U 1929 mu Lomnickomu dali platnu vidpustku na pivroku dlya naukovoyi roboti Distavshi u 1930 mu vid Fondu narodnoyi kulturi stipendiyu 6000 zlotih togo zh roku Lomnickij visim misyaciv perebuvav na naukovih studiyah u Rimi lyutij traven Parizhi traven cherven Gettingeni cherven lipen i Berlini lipen veresen U 1930 31 akademichnomu roci Lomnickij obijmav posadu dekana zagalnogo fakultetu Lvivskoyi politehniki a v 1933 mu buv obranij rektorom cogo vishu ale prezident Polshi ne zatverdiv cogo viboru Z oseni 1938 po zhovten 1939 roku Lomnickij buv prorektorom Lvivskoyi politehniki Z 1933 go vin chlen korespondent Varshavskogo naukovogo tovaristva a z 1938 go chlen korespondent Polskoyi akademiyi znan U 1935 1939 rokah Lomnickij viv kurs prikladnoyi matematiki na inzhenernomu fakulteti Lvivskoyi politehniki 1938 roku Polske statistichne tovaristvo pochalo vidavati Przeglad Statystyczny j Lomnickij stav chlenom redkolegiyi cogo chasopisu Pislya togo yak u veresni 1939 go u Lviv uvijshov do skladu SRSR Lomnickij mav gostru superechku iz todishnim komisarom politehniki pidpolkovnikom Yusimovim yaka stalasya u drugij polovini zhovtnya 1939 roku 2 Popri te nalezhav do visimdesyati vikladachiv politehniki dopushenih vikladati v reorganizovanomu vishi Na pochatku chervnya 1941 roku vin stav kerivnikom konsultacijnogo punktu na osnovi yakogo u Drogobichi chi Borislavi mali vidkriti filiyu Azerbajdzhanskogo institutu nafti i himiyi Zaplanovano vstupni ispiti abituriyentiv ale pochalasya nimecko radyanska vijna 3 Unochi proti 4 lipnya 1941 roku Lomnickogo zaareshtuvali gestapivci iz grupi Ajnzackommando nim Einsatzkommando j blizko chetvertoyi ranku stratili razom iz inshimi 42 zaareshtovanimi predstavnikami lvivskoyi inteligenciyi na Vuleckih pagorbah Z vikna kvartiri rodini Lomnickih sho na vulici Nabyelyaka 19 4 nini vulicya Kotlyarevskogo profesorova druzhina Mariya zdaleku bachila lyudej yakih veli na rozstril Piznishe vona chula zvuki postriliv 5 8 zhovtnya 1943 roku gitlerivci abi zamaskuvati slidi zlochinu rukami sformovanoyi z yevreyiv grupi Zonderkommando 1005 nim Sonderkommando 1005 vivezli reshtki strachenih v inshe misce Lvova j nastupnogo dnya spalili Tozh miscya pohovannya Antoniya Lomnickogo ne zbereglosya Naukova diyalnist red Praci red Statti red O odwzorowaniach czastkowych funkcji hipergeometrycznych Lwow 1903 doktorat Podstawy matematyczne kartografii Sprawozdania Gimnazjum I w Tarnowie za rok 1904 5 Tarnow 1905 S 1 34 Wstepne lekcje trygonometryi Muzeum Rocznik XXII Tom I Zeszyt 4 1906 S 341 349 Kolejne rozszerzanie zakresu pojecia liczby Wiadom Mat 15 1911 S 53 78 Recenzja ksiazki A E H Love Zasady rachunku rozniczkowego i calkowego tlumaczyli St Kalinowski i Wl Wojtowicz Warszawa 1913 225 s w Wektor Rok II 6 1913 S 293 298 O wielookresowych funkcjach jednoznacznych zmiennej rzeczywistej Sprawozdania z Posiedzen Towarzystwa Naukowego Warszawskiego Wydzial III Nauk Matematycznych i Przyrodniczych 11 1918 S 807 846 O ukladach zasad koniecznych i dostatecznych sluzacych do definicji pojecia wielkosci Wiadom Mat 23 1919 S 37 70 Uogolnienie wzoru interpolacyjnego Lagrange a Rozprawy Wydz Matem Przyrodn Polskiej Akademii Umiejenosci w Krakowie Serja III Tom 20A 1920 S 173 179 zbior ogolny Tom 60 1921 G en eralisation du polynˆome ordinaire de Lagrange Bulletin International de l Acad emie Polonaise des Sciences et Lettres Classe des Sciences Math ematiques et Naturelles S erie A Sciences Math ematiques 60 1920 Cracovie 1921 S 109 110 wspolnie z S Ruziewiczem Jozef Puzyna Wiadom Mat 25 1921 S 113 119 O zasadzie dysjunkcji w logistyce i matematyce Ruch Filozoficzny Lwow T VI 8 10 1922 S 144 146 O rownowaznosci wielokatow plaskich wyklady dla nauczycieli matematyki we Lwowie w styczniu 1922 roku czasopismo nieznane Sur les fonctions multip eriodiques d une variable r eelle l Enseignement Math 23 1923 S 96 97 Nouveaux fondements du calcul des probabilit es Definition de la probabilit e fond ee sur la th eorie des ensembles Fundamenta Math 4 1923 S 34 71 Sur quelques g en eralisations du triangle arithm etique de Pascal Comptes Rendus Acad Sci Paris 179 1924 S 1587 1589 Sur les m ethodes qui servent a limiter sup erieurement les modules des racines des equations alg ebriques l Enseignement Math 24 1925 S 84 91 Prosty dowod wzoru Stirlinga oraz streszczenie w jez franc Archiwum Towarzystwa Naukowego Lwowskiego Wydz III Mat Przyrod Tom IV z 3 1926 1 6 caly tom Lwow 1929 S 21 26 O wzorach Sterna i Sierpinskiego podajacych rozwiniecie pierwiastkow kwadratowych na iloczyny nieskonczone oraz streszczenie w jez franc Archiwum Towarzystwa Naukowego Lwowskiego Wydz III Mat Przyrod Tom IV z 4 1926 S 7 13 caly tom Lwow 1929 S 27 33 D emonstration el ementaire de la loi de Gauss dans le calcul des probabilit es l Enseignement Math 25 1926 S 103 111 The International Map Projection 1 M Polski Przeglad Kartograficzny T 3 17 1927 S 1 14 Matematyczna analiza projekcji mapy miedzynarodowej w skali 1 1 000 000 Wiadomosci Sluzby Geograficznej Nr 1 1927 S 3 31 A reply to the criticisms of Dr Antoni Lomnicki on the projection of the International map on the scale of 1 M Polski Przeglad Kartograficzny T 3 18 20 1927 S 33 38 Luki poludnika na elipsoidzie miedzynarodowej Wiadomosci Sluzby Geograficznej 3 4 1928 S 62 66 Sur le choix de la projection pour la carte du Monde au millioni eme mat eriaux pour la discussion O wyborze projekcji dla miedzynarodowej mapy swiata w skali 1 1 000 000 Materialy do dyskusji Wiadomosci Sluzby Geograficznej Nr 3 i 4 1928 S 137 196 rowniez opublikowana osobno Warszawa 1928 57 s Z zagadnien matematyki IV Rachunek prawdopodobienstwa i jego zastosowania Kosmos Seria B T 53 z 3 1928 S 325 339 Zagadnienia statystyki matematycznej Cz I Statystyka jednej zmiennej Kosmos Seria B T 53 z 4 1928 S 477 506 O programach nauczania matematyki obowiazujacych obecnie w gimnazjach Rzeczypospolitej Polskiej w Ksiega Pamiatkowa Pierwszego Polskiego Zjazdu Matematycznego Lwow 7 10 IX 1927 Fundusz Kultury Narodowej Krakow 1929 S 190 194 Zagadnienia statystyki matematycznej Cz II Statystyka dwoch i wiecej zmiennych Teorja korelacji Kosmos Seria B T 55 z 2 3 1930 S 165 240 Sulla necessita di distinguere due generi di dipendenza nella statistica a due variabili Giornale Istituto Italiano d Attuari 1 1930 S 83 94 O potrzebach matematyki stosowanej w Polsce Nauka Polska jej potrzeby organizacja i rozwoj 14 1931 S 98 109 Projekcje o dwoch punktach wyroznionych Polski Przeglad Kartograficzny T 6 Nr 47 1934 S 185 193 Okremi knizhki red Geometrya Podrecznik dla szkol srednich Czesc I Planimetrya stereometrya Lwow Warszawa Ksiaznica Polska Towarzystwa Nauczycieli Szkol Wyzszych 1911 S 1 289 2 wyd Geometrya Czesc I i II Planimetrya Stereometrya 1914 S 1 309 3 wyd 1920 S 1 306 4 wyd 1923 S 1 313 5 wyd 1924 6 wyd 1929 Geometrya Podrecznik dla szkol srednich Stopien wyzszy Czesc III i IV Trygonometrja Geometrja analityczna Lwow Gubrynowicz i Syn 1912 S 1 302 Trygonometrja Podrecznik dla szkol srednich Lwow Warszawa Gubrynowicz i Syn 1920 S 1 194 2 wyd 1920 3 wyd 1923 S 1 186 4 wyd 1930 S 1 184 Poczatki geometrji analitycznej Ksiaznica Polska Towarzystwa Nauczycieli Szkol Wyzszych Lwow Warszawa 1921 S 1 188 2 wyd 1921 3 wyd 1923 S 1 200 Geometrja elementarna Podrecznik dla klas wyzszych szkol srednich KsiaznicaAtlas Lwow Warszawa 5 wyd 1924 S 1 370 6 wyd 1929 S 1 387 Tablice matematyczno fizyczne czterocyfrowe Ksiaznica Atlas Lwow Warszawa 1926 xxii 74 s 2 wyd 1927 3 wyd 1938 4 wyd 1946 5 7 wyd 1947 1948 1949 9 wyd 1949 73 s 11 wyd poprawione Ksiaznica Atlas Wroclaw Warszawa 1950 86 s 12 wyd 1950 73 s 13 wyd 1951 Kartografja matematyczna Ksiaznica Atlas Lwow Warszawa 1927 viii 191 str 2 wyd zmienione Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1956 156 s Zagadnienia statystyki matematycznej Lwow 1929 1930 Geometrja dla klasy II gimnazjalnej Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1934 128 s 1939 128 s Geometrja Dla 3 klasy gimnazjalnej Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1935 112 s Rachunek rozniczkowy i calkowy dla potrzeb przyrodnikow i technikow Tom I Rachunek rozniczkowy Krakow Polska Akademia Umiejetnosci 1935 648 s 2 wyd Katowice Wydawnictwo Universum 1947 cz 1 wyd 2 Katowice 1947 208 s wyd 3 Katowice 1949 v 208 str cz 2 Katowice 1948 wyd 3 Katowice 1950 209 424 s 3 wyd Katowice Wydawnictwo Universum 1949 Rachunek rozniczkowy i calkowy dla potrzeb przyrodnikow i technikow Tom II Rachunek calkowy Polska Akademia Umiejetnosci Krakow 1936 310 str 2 wyd Zastosowania rachunku rozniczkowego Katowice 1947 S 425 648 2 wyd Katowice Wydawnictwo Universum 1948 3 wyd Rachunek calkowy Katowice Wydawnictwo Universum 1949 310 s Rachunek rozniczkowy i calkowy dla potrzeb przyrodnikow i technikow Tom III Szeregi nieskonczone rownania rozniczkowe geometria rozniczkowa Polska Akademia Umiejetnosci Krakow 1936 217 s 2 wyd Katowice Wydawnictwo Universum 1948 216 s Geometrja Dla 4 klasy gimnazjalnej Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1936 103 s Algebra dla I kl Liceum Ogolnoksztalcacego Wydzial Humanistyczny Przyrodniczy i Klasyczny Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1938 103 s 2 wyd Londyn Ministerstwo Wyznan Religijnych i Oswiecenia Publicznego 1944 103 s 3 wyd Wroclaw Warszawa Ksiaznica Atlas 1947 103 s Trygonometria Podrecznik dla liceow ogolnoksztalcacych Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1938 Matematyka dla Liceow Mechanicznych Elektrycznych Drogowych WodnoMelioracyjnych i Telekomunikacyjnych Geometria analityczna zasady rachunku rozniczkowego i calkowego Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1939 2 wyd Katowice Wydawnictwo Universum 1947 219 s Wielosciany umiarowe Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1939 72 s Matematyka dla Liceow Przemyslowych Meskich algebra i trygonometria Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1939 232 s 2 wyd Katowice Wydawnictwo Universum 1947 232 s Matematyka dla Liceow Przemyslowych Meskich geometria analityczna rachunek rozniczkowy i calkowy Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1939 219 s Wzory matematyczno fizyczne Lodz 1947 203 s Nagorodi i vidznaki red 1919 Hrest Oboroni Lvova 1932 Medal Nezalezhnosti 1938 Bronzova medal za dovgolitnyu sluzhbu Lvivskij politehnici 1938 Sribna medal za dovgolitnyu sluzhbu Lvivskij politehnici Div takozh red Ubivstvo lvivskih profesorivPrimitki red http www diva portal se smash get diva2 1008914 FULLTEXT01 pdf Z Poplawski Dzieje Politechniki Lwowskiej 1844 1945 Wroclaw Ossolineum 1992 pol K Szalajko Antoni Lomnicki 1881 1941 w Matematyka Przelomu XIX i XX wieku Materialy z IV Ogolnopolskiej Szkoly Historii Matematyki S 122 pol Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa rocznik dziewietnasty 1916 Arhivovano 2 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Lwow wydawca Franciszek Reicman 1915 S 196 pol M Lomnicka Koszmarna noc Czerwony Sztandar 1945 15 grud pol Dzherela red Zygmunt Albert Kazn profesorow lwowskich lipiec 1941 Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine studia oraz relacje i dokumenty zebrane i oprac przez Zygmunta Alberta Wroclaw Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego 1989 384 s ISBN 83 229 0351 0 pol Lech Maligranda Antoni Lomnicki 1881 1941 Roczniki Polskiego Towarzystwa Matematycznego Seria II Wiadomosci Matematyczne XLIV 2008 S 61 112 pol D Schenk Noc mordercow Kazn polskich profesorow we Lwowie i holokaust w Galicji Wschodniej Dieter Schenk przekl Pawel Zarychta Krakow Wysoki Zamek 2011 432 s pol Posilannya red nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Antonij Lomnickij Prace Antoniego Lomnickiego 1881 1941 hint org pl pol Polska Klasyka Naukowa i Techniczna w Sieci Procitovano 8 grudnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Antonij Lomnickij amp oldid 35896311